Географія Хорватії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Географія Хорватії
Horvatia Mapa Ukr.PNG
Континент Євразія
Регіон Європа
Координати 45°10′ пн. ш. 15°30′ сх. д. / 45.167° пн. ш. 15.500° сх. д. / 45.167; 15.500
Площа 56 594 км²
  125-та в світі
99% суходолу
1% вод
Кордони Загальна протяжність:
2 374,9 км
Боснія і Герцеговина 933 км
Угорщина 329 км
Словенія 501 км
Сербія 241 км
Чорногорія 25 км
Найвища точка гора Дінара: 1 831 м
Найнижча точка Середземне море: 0 м
Головна річка Сава: 562 км
Найбільше озеро Вранське озеро: 30,7 км²

Республіка Хорватія розташована в Центральній та Південно-Східній Європі (прибережна зона), межує на півночі — зі Словенією, на сході — з Угорщиною та Сербією, на південному сході — з Боснією і Герцеговиною, на півдні — з Чорногорією. Із заходу країну омиває Адріатичне море. Площа країни — 56 538 км².

Фактична довжина прибережної зони становить 1778 км. Територія країни в основному є низовини і рівнини: басейн річки Сава, горбисті рівнини Славонії, Подравіни, Посавіни. На Адріатичному узбережжі знаходиться Дінарські Альпи з найвищою горою країни Троглав (1913 м), гірський хребет Велебіт (максимальна висота 1758 м), хребет Капела. Головні річки: Сава, Дунай з притоками Драва і Мура.

У Хорватії налічується близько 1185 островів і маленьких острівців уздовж Адріатичного узбережжя, з них 66 островів населені. На території Хорватії розташовано 7 національних парків. Три з них — на прибережних островах: Бріуні біля Пули, Корнаті біля Задара і Млет біля Корчули. До списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО внесені: Дубровник (старе місто), Спліт (історичний центр і палац Діоклетіана) і національний парк Плитвіцькі озера[1].

Клімат Хорватії[ред.ред. код]

Клімат в північній Хорватії — континентальний, в центральній — гірський, на Адріатичному узбережжі — середземноморський. Гори покриті буковими, дубовими і змішаними лісами, а вздовж узбережжя тягнуться зарості середземноморських чагарників. Максимальна температура в липні-серпні в континентальних районах +28 °C, на узбережжі +34 °C. Мінімальна — в січні-лютому в континентальній частині −2 °C, на узбережжі +9 °C. Середньорічна температура становить +12 °C.

Температура повітря в Хорватії визначається розташуванням країни в помірних географічних широтах, крім того, істотний вплив на неї надає висота того чи іншого регіону над рівнем моря, співвідношення суші і моря і повітряні течії.

Липень і серпень вважається піковим сезоном на узбережжі — це найкращий час для пляжного відпочинку на Адріатиці. Денні температури в цей період — як на узбережжі, так і у внутрішніх районах країни досить високі.

У червні і вересні туристів на узбережжі трохи менше, але погода стоїть досить тепла. В період з жовтня по травень на узбережжі Хорватії панує затишшя, а деякі готелі і розважальні заклади і зовсім закриваються на зимовий період.

Осінь на узбережжі ідеальний час для огляду материкової Історії і заповідних територій, якими так багата Хорватія, таких, наприклад, як Плитвіцькі озера або карстова річка Крка.

Зима на узбережжі м'яка, безсніжна, що робить огляд визначних пам'яток в цей час року приємним заняттям; також треба врахувати, що взимку зняти кімнату в готелі можна значно дешевше. У віддалених від узбережжя районах Хорватії випадає сніг, надаючи мальовничий вигляд і без того красивим містечкам, але от пересування в гірських районах в цей час може бути ускладнене.

Весна в ці краї приходить рано і зазвичай до середини-кінця травня на узбережжі відкривається купальний сезон.

Високі гори захищають узбережжя від холодних північних вітрів ранньої весни і пізньої осені. Навесні і раннім літом морський бриз зберігає постійну температуру на узбережжі. Взимку температура води в морі не падає нижче +10 °C, а в серпні — вона піднімається вище +26 °C.

Взимку найнижча температура і найбільша кількість снігу спостерігається в найвищих ділянках Гірської Хорватії. У всьому Паннонському регіоні в зимовий час також досить холодно (середня температура — в межах від 0 °C до −2 °C). У берегових областях набагато тепліше, оскільки вони знаходяться під впливом моря — взимку воно залишається порівняно теплим. Крім того, берегова частина півострова Істра, так само Котар і долина Неретви виявляються теплішими завдяки нагріванню низького рельєфу. Взимку, особливо в глибинних материкових районах, дуже часто спостерігається зворотне явище, коли температура зростає із збільшенням висоти над рівнем моря.

Зони, які найхолодніші взимку, як правило, бувають найпрохолодними і влітку. Найспекотніше в Примор'ї, а також на крайньому сході Хорватії. Пропорційно більш високою температурою відрізняються всі природні западини, наприклад, Ліка. Тим не менш, вона не прогрівається так ґрунтовно, як Паннонська низовина, бо дуже низькими в Ліці бувають ранкові температури.

Опади[ред.ред. код]

На розподіл опадів в Хорватії впливає декілька чинників. Найважливішим із них є проходження циклонів і антициклонів. Влітку в Паннонській низовині, а взимку на Адріатиці повітря внаслідок нагрівання піднімається і охолоджується, внаслідок чого утворюються хмари, що викликають проливні дощі, а іноді і випадання граду. Коли з півдня і заходу на Хорватію насуваються маси вологого повітря, що піднімається по Дінаридам і охолоджується, то утворюються хмари, які несуть опади адріатичному примор'ю і високогірним районам. Такий же процес спостерігається і в районах окремих гірських хребтів у глибині країни, в результаті чого ці зони також відрізняються підвищеною кількістю опадів.

Природа[ред.ред. код]

Країна має дуже гарну природу і вважається одним з найбільш екологічно чистих місць у світі. За оцінками медичних фахівців клімат цієї країни один з найбільш сприятливих для літнього відпочинку. Уже кілька років поспіль ЮНЕСКО присвоює Хорватії «Блакитний прапор за найчистішу акваторію Середземноморського узбережжя». Соснові ліси межують тут з тропічними рослинами, а прозорість води досягає 50 метрів.

Водні ресурси[ред.ред. код]

Річки[ред.ред. код]

Найбільші річки Дунай (188 км) і його притоки Сава (562 км) і Драва (505 км) несуть свої вони з глибини країни, впадаючи у Чорне море.

Нечисленні річки, що несуть свої води до Адріатичного моря з вузькими ущелинами мають сильні перепади висот вздовж всієї протяжності, утворюючи велику кількість водоспадів.

Озера[ред.ред. код]

Найбільше озеро Хорватії, яке є однією з його головних визначних пам'яток, носить назву Вранско. Воно розташоване в історичній області, яка розташована на північному сході країни і займає центральне положення між двома найбільшими містами, одне з яких володіє столичним статусом, Загребом і Шибеником.

Озеро займає величезну територію, приблизно 30 км². Тут дуже багато риби, також навколо озера живуть рідкісні види птахів. Тут можна побачити такі рідкісні види птахів, як, наприклад, біла чапля і жовта чапля.

Найбільш привабливі, Плитвіцькі озера — національний парк включає в себе 16 великих озер, 140 водоспадів і 20 печер (особливу зацікавленість викликають печери, які знаходяться під водоспадами). Плитвіцькі озера — одне з небагатьох місць на землі, де кожен рік народжуються нові водоспади — це обумовлено вапняковим походженням місцевих гір. До 1958 року парк був закритий для туристів. Парк включений до реєстру «Світова спадщина» ЮНЕСКО 1979 р. Плитвіцькі озера — найвідоміший і найбільш відвідуваний національний парк Хорватії, який є свого роду візитною карткою країни. Популярні також Червоне і Синє озера близько Імотскі, прісноводне озеро на острові Црес і озеро Візовачско та Проклянско. Добре відомі штучні озера — Локве і Байєр в Гірському Котаро, Тракошчан в Хорватському Загір'ї та Перуц на річці Цетіна в Далмації. Озеро Копачеве і заболочені місця навколо нього — місце існування птахів у найбільшому орнітологічному заповіднику Європи — Копачкі — Рит.

Адріатичне море[ред.ред. код]

Деякі хорватські острови в Адріатичному морі

Море омиває Балканський і Апеннінський півострови, його середня глибина — 252 м, північно-західна частина неглибока (максимум 23 м в затоці Трієста), у той час як на півдні його глибина сягає 1200 м.

Води Адріатики біля Хорватського узбережжя чисті й прозорі, оскільки гірські ріки не несуть у нього мулу і піску. У серпні вода прогрівається до 25 — 27 °C. До того ж за своєю характеристикою вона відповідає всім найсуворішим стандартам Всесвітньої Організації Охорони здоров'я. Зміст солей становить 34 міліграма на літр. Це означає, що в Адріатичному морі вода в два рази солоніша, ніж у Чорному.

Особливістю далматинського узбережжя Адріатичного моря є велика кількість островів, відомих також як Далматинські острови. Їх розміри коливаються від великих островів площею 405 км² до малих скель. Всього Хорватії належить 1185 островів.

Рельєф[ред.ред. код]

Гори[ред.ред. код]

Гірські райони Хорватії є відносно високими скелями утвореними в основному з вапняку і чітко відокремлені від середземноморської та передпанонської областей. Найвищі по краях (Пакленіца, Велебіт, Плєсевіца, Мала і Велика каплиця), в той час як більша частина внутрішніх гір, особливо в лику, домінують в низинні басейни карстових полів, розділених пагорбами. Великі гірські хребти в Хорватії виникли під впливом субдукції (пірнання) Африканської літосферної плити під Євразійську літосферну плиту. Третинний або альпійський орогенез підняв Динари, основний гірський хребет в Хорватії. На області вище 1500 метрів припадає лише 0,11 відсотка від загальної території Хорватії. До Середньодінарських гір належать:

Найвища вершина Хорватії Дінара
  • Дінара (1 831 м)
  • Камесніца (Kamešnica, 1 810 м)
  • Дінара — Лішанські верх (Lišanjski vrh, 1 794 м)
  • Схил (Biokovo Sv. Jure, 1 762 м)
  • Велебіт — Ваганський Верх (Vaganski vrh, 1 758 м)
  • Плєшевіца (Plješivica, 1 657 м)
  • Велика каплиця (Velika Kapela — Bjelolasica, 1 533 м)
  • Рісняк (Risnjak, 1 528 м)
  • Свілая (Svilaja, 1 508 м)
  • Снєжнік (Snježnik, 1 506 м)
  • Вишевиця (Viševica, 1 428 м)
  • Учка — Вояк (Učka — Vojak, 1 396m)

Низини[ред.ред. код]

Хорватія в основному низинна країна (області висотою до 200 м становлять 54 % від загальної території). Більшість низин знаходиться в паннонських рівнинах і горбистій передпанонській області. Решта хорватських низин це карстові плато і фліші долини на Істрійському півострові, також низинними є деякі острови.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Хорватія». Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2012-02-18. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Хорватська вікіпедія
Хорватія Це незавершена стаття з географії Хорватії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.