Географія Сінгапуру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Республіка Сінгапур розташована у південно-східній Азії на островах між Малайзією та Індонезією. Має географічні координати 1 22 N, 103 48 E.

  • Довжина узбережжя становить 193 км.
  • Займає територію 792,4 км².
  • Висота крайнощів: найнижча точка — Сінгапурська протока 0 м, найвища точка — Букіт Тіма 164 м.
  • Ландшафт: низовина, лише центральна частина, злегка, горбисте плато.
  • Основні природні ресурси: риба.
  • Використання землі: орна земля — 2%, постійні посіви зернових культур — 6%, пасовища — 0%, ліс і лісиста місцевість — 5%, інше — 87% (дані на 1993 рік)

Рельєф, грунти[ред.ред. код]

Джуронґ Хілл — один з пагорбів міста

Сінгапур має форму ромбовидного острова, хоча ця територія включає в себе числені дрібніші острови. Окремо виділяється дальня його околиця — острова Педра-Бранка (Pedra Branca). Загалом навколо Сінгапуру розкидані ще десятки дрібних островів, найбільші з яких — острова Джуронг (Jurong Island), Пулау Теконг (Pulau Tekong), Пулау Убін (Pulau Ubin) і Сентоса (Sentosa). Більшість території Сінгапуру не перевищує 15 метрів висоти над рівнем моря. Найвища точка Сінгапуру Букіт Тіма (Bukit Timah), з висоти 164 м (538 футів), сформований виверженими породами та гранітом. Пагорби і долини з осадкових порід також переважають північному заході острова, тоді як східна частина складається з піщаних і намивних порід.

Найбільші пагорби Сінгапуру:

Особливістю географії Сінгапуру є його «зростання», спричинене технічними здобутками його мешканців, що використовують землю його пагорбів і землю з суміжних країн та породу з морського дна й штучно прирощують територію острова. У результаті, Сінгапур зріс із 581,5 км ² у 1960 до 712,4 км ² в 2010 році, і може вирости ще на 100 км ² в 2033 році.

Клімат[ред.ред. код]

Полудневий мусонний дощ

Сінгапур розташований на 1 градус на північ від екватора. Тому кліматичні умови в Сінгапурі класифікується як екваторіальні (Кеппенівська класифікації клімату), які характеризуються слабо вираженими сезонними змінами. Завдяки своєму географічному положенню і впливу морів, тут характерна рівномірність температури і тиску, спостерігається висока вологість і рясні опади. Середньорічна кількість опадів становить близько 2370 мм на рік. Тоді як найбільші добові показники опадів були зафіксовані на позначці в 512 мм в 1978 році, 467 мм в 1969 році і 366 мм 19 грудня 2006 року. Температурні коливання протягом доби дуже незначні — мінімум 23 °C (73,4 °F) і максимум 31 °C (87,8 °F). Червень найспекотніший місяць в році, не набагато йому поступаються й травневі дні, що пов'язано з слабким вітром і сильним сонячним впливом. Найвища була зафіксована температура 36,0 °C (96,8 °F) 26 березня 1998 року, а найнижча температура була +19,4 °C (66,9 °F) ще в 1934 році.

Відносна вологість має добовий діапазон: високі показники з раннього ранку до середини дня — 60%, але вже потім вона опускається нижче 50%. У травні 2009 року середня відносна вологість становила 83%, це було ще більше, а ніж дані в 79,1% у травні 2008 року. Взагалі то, при тривалому сильному дощі, відносна вологість повітря нерідко досягає 100%. Як правило, набагато більше опадів спостерігається у західній частині острова, а завдяки ефекту дощової тіні на східній частині Сінгапуру вона, незначно, але менша і тому тут є набагато сухіше і трохи гарячіше, а ніж на заході Сінгапуру. Тому, незважаючи на невеликі свої розміри, в Сінгапурі може бути сонце з одного боку, у той час як з іншого йтиме дощ.

Іншою особливістю Сінгапуру є сезони мусонів, які відбуваються два рази щороку. Перший — Північно-Східний мусон, який триває у період з грудня і до початку березня. Другий — Південно-Східний мусон, який триває в період з червня по вересень. В проміжку між цими сезонами мусонів в Сінгапурі спостерігається суттєве зменшення дощових і вітряних днів. Під-час Північно-Східного мусону переважають північно-східні вітри, які досягають швидкості 20 км/год (12 миль/год). Загалом, цей сезон має також дві відмінності: хмарна погода в грудні і січні з частими дощами в другій половині дня, а то й набагато довші дощові періоди з тривалістю від 1 до 3 днів поспіль; потім цей мусон проявляється порівняно сухішою погодою, але їз значними вітровими поривами, починаючи з лютого і до початку березня, в цей час пориви вітру сягають від 30 до 40 км/год. А от Південно-Західний мусон, вважається більш помірним з південно-східними та південно-західними вітрами. Потужні і не тривалі дощі найчастіше випадають в полудень і на початку другої половини дня, також можна спостерігати дощі й вранці, їх ще називають «Суматранським шквалом», адже вони є «хвостом» потужних шквальних циклонів, які накочуються з моря на острів Суматра.

Геологія й корисні копалини[ред.ред. код]

Вихід габро породи в Маленькій Гуйлінь

Хоча в світовому пересічному сприйняттю, Сінгапур вбачається, як технологічний острів створений, частково, руками його жителів, але він таки має свою характерну геологічну особливість та будову. Основна особливість — Сингапур є плодом сейсмічних активностей, зокрема, вулканічної діяльності, чому підтвердженням є залишки вулканічних порід, з яких складаються Букіт Тіма (Bukit Timah) та острова Вудлендс (Woodlands) і Пулау Убін (Pulau Ubin). Основну частину цих вивержених порід складає граніт. Габро також знайдено в Сінгапурі і простягається значними пластами в районі під назвою Маленька Гуйлінь (Little Guilin), що в Букіт Гомбак (Bukit Gombak). А осадкові породи спостерігаються в західній частині Сінгапуру й головним чином складаються з пісковиків і аргілітів, незначна частина яких ще знаходиться й в південно-західному районі острова. Метаморфічні породи знаходяться в північно-східній частині Сінгапуру, а також на Пулау Теконгу, що поблизу східного узбережжя острова, всі вони, здебільшого, складаються з кварциту.

Сінгапур є відносно безпечним місцем в доволі сейсмічно активному в регіоні, незважаючи, що найближча лінія розлому земної кори знаходиться в кількох сотнях кілометрів — в Індонезії. Але більшість населення і будівлі піддаються тільки ледь-ледь чутним коливанням, які, в цілому, не завдають ніякої шкоди Сінгапуру та його громаді. Все це різко контрастує з багатьма негативними примірами, що відбувалися зчаста в сейсмічно активних сусідів обабіч острова. Все це щей пояснюється вдалим розташуванням острова, оскільки він в тектонічному плані з півночі прикривається материковим щитом, а з з півдня він під захистом острова Суматра, який ще й несе на собі основний тягар різних цунамі та землетрусів в цій частині Азії.

Узбережжя та моря[ред.ред. код]

Панорама на східні острови Сінгапуру

Оскільки Сінгапур є острівною державою, то звідси й витікає його морський статус, а зважаючи на історичні та територіальні особливості він став ключовою місциною Азії. Сінгапур омивається водами Південно-Китайського моря, являючись крайньою його межею. Безпосередньо з самої Малаккської протоки виходить Сінгапурська протока, яка й омиває Сінгапур з південної та західної сторін. А з північної та східної сторін він відмежований від континенту численими протоками, найбільша з яких протока Джохор.

Найбільшими затоками є — Круїз Бей (Cruise Bay), Маріна Бей (Marina Bay). Найбільші природні гавані — Кеппель Харбор (Keppel Harbour), Шерангун Харбор (Serangoon Harbour). Найбільші природні лагуни — Східна Лагуна (East Lagoon), Лагуна Східного узбержжя (East Coast Lagoon), Дофін Лагуна (Dolphin Lagoon).

Вид на протоку Сингапур

Локальні протоки, розмежовують числені острови навколо Сінгапуру й мають в сінгапурців наймення «селат»:

Пулау Палаван

Оскільки сам Сінгапур постав на числених островах, й з століттями частина з них були руками мешканців об'єднані й мають теперішній вигляд, натомість, інша частина островів залишилася осібно й входить до цього «сінгапурського архіпелагу», найбільші з них:

Гідрологія[ред.ред. код]

Накопичуюче водосховище — Лоуер Селетар

Сінгапур не має природних озер та річок, але водосховища і водозбірні резервуари були побудовані для накопичення і зберігання прісної води задля водопостачання Сінгапуру. Оскільки Сінгапуру не вистачає природних джерел прісної води (річок і озер), то головним джерелом поповнення запасів води є опади. Попит на свіжу воду набагато більший, за можливості утримання води від опадів (приблизно в два рази), тому Сінгапуру доводиться імпортувати більшу частину прісної води з Малайзії та Індонезії. Для того щоб зменшити свою залежність від імпорту, в Сінгапурі побудувана мережа резервуарів для накопичення дощової води і рециркуляції води. Крім того, в Сінгапурі збудований опріснювальний завод на західному узбережжі Туас (Tuas). Коли цей завод вийде на номінальну потужність, то очікується задовольнити ним половину потреб міста у воді. На додачу до цього заводу, адміністрація міста започаткувала програму «NeWater» - «зворотність води», тобто повернення її в обіг шляхом фільтрації стічних вод через зворотний осмос, після успішних випробувань, було досягнено угоди щодо побудови 3 таких заводів по всьому острову, щоб допомогти задовольнити попит у воді в мешканців міста.

характерний для Сінгапуру водний потік — Рочор канал

Окремим явищем міста є його водні потоки, які за світовими мірками не можуть називатися річками, адже їх довжина сягає максимуму — 10 кілометрів й більше того їм дали назву канали (по українськи потоки), хоча тамтешній жителі продовжують називати їх по-декуди річками. Тим не менше, тропічний клімат в країні з проливними дощами вимагають дуже широку мережу природнього відведення дощових потоків, велика частина з яких стали в нагоді для наповнення системи водних резервуарів, які також поширені по всьому острову.

Найвідоміші потоки-канали міста:

Джуронг водоспад
Резервуарний Парк Аппер Селетар

Загалом, в місті наявні рукотворні водойми, найбільші це водосховища, які мешканці уже звикли називати своїми озерами:

Окрім того в числених парках та відпочинкових зонах наявні різноманітні водойми чи каскади озер, з них найбільші стали накопичуючими резервуарами дощової води, а деякі перетворені в резервуарні парки: резервуарні парки:

На прибрежних островах Сінгапуру також наявні невеликі озера-водойми. На Сінгапурі вдалося зберегти природне болотне середовище, яке згодом було трансформовано в Водно-болотний заповідник Сангей Булог (Sungei Buloh Wetland Reserve). На початку 20 століття в Сінгапурі було відкрито термальні джерела Сембаванґ Хот Спрінг (Sembawang Hot Spring), які згодом перетворилися в улюблене місце мешканців міста, особливо коли були виявлені лікувальні властивості мінеральних вод отриманих від цих термальних джерел. Гідро-цікавинкою став водоспад Джуронг, який є найвищим постійно діючим рукотворним водоспадом у світі, заввишки 30 метрів (100 футів).

Проблеми навколишнього середовища[ред.ред. код]

Основною проблемою є забруднення середовища відходами промисловості і брак запасів прісної води. Захоронення сміття є проблемою у зв'язку з обмеженою площею суходолу.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]