Географія Куби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Топографічна мапа Куби.
Світлина з космосу
Райони Куби.
Плантації тютюну.

Загальна інформація[ред.ред. код]

Природа Куби

Куба розташована між континентами Півн. і Півд. Америка; о.Куба простягається майже в широтному напрямі на 1200 км при шир. від 32 до 145 км, протяжність берегової лінії бл. 4000 км. К. оточена архіпелагами дрібних островів, серед яких найбільші – Сабана і Камагуей (бл. 400 островів) на півночі, Хардінес-де-ла-Рейна на півд.-сході і Лос-Канарреос (350 островів) півд.-заході (в т.ч. о. Хувентуд, колишній Пінос).

Рельєф[ред.ред. код]

Рельєф К. визначається рядом субширотних кулісоподібно розташованих гірських гряд і хребтів, розділених слабкогорбистими та рівнинними площами. У зах. частині К. виділяються хребти Сьєрра-де-лос-Органос і Сьєрра-дель-Росаріо (макс. вис. 728 м), де розвинений характерний рельєф “могот” – ізольованих, складених вапняками гряд або горбів з майже вертикальними стінками, а східніше – гряди Бехукаль-Мадруга і горби Гавана-Матансас. У центр. частині підіймається гірський масив Ескамбрай (Гуамуая) з піком Хуан (1156 м).

Найбільш розчленований рельєф характерний для сходу К. (хр. Сьєрра-Маестра з піком Туркіно, 1972 м), на півночі розташовується гірський масив Маярі-Баракоа. Ріки Куби не мають великого господарського значення. Найдовша ріка – Кауто в гірській області південного сходу країни, довжиною бл. 240 км, судноплавна для невеликих суден в нижній течії на відстані 120 км.

Частину території Куби займають субплатформні ділянки, складені вапняками і структурно пов'язані з вапняковим плато Юкатана, Флориди і Багамських островів. На південному сході острів перетинає основна складчаста система Антільської острівної дуги, яка творить гірський хребет Сьєрра-Маестра.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Куби тропічний пасатний. Кубу часто називають «перлиною Антілл».

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]