Користувач:Yasnodark/Чернетка17

http://dozymetr.com/kniga-zoryanij-pripliv-devid-brin-chitati-onlajn-storinka-45-detectivebook/

https://www.worldswithoutend.com/books_year_index.asp?year=1987

Отож казати про анексію в юридичному та змістовно-сутнісному плані некоректно, бо у юридичних документах йдеться про окупацію, а у контексті україно-росйської війни не маємо слугувати ворогові.--Yasnodark (обговорення) 15:00, 27 січня 2018 (UTC)

Yasnodark, я не знаю навіщо ви навели цей об'єм посилань. Ніхто не заперечував окупації, Верховна Рада це визнала ще у квітні 2014 року. Проте обговорення щодо назви статті вже відбувалося у 2015 році, див вище по сторінці: Обговорення:Анексія Криму (2014)#не анексія, а окупація.

ПС. Анексією називаємо не тільки ми, але й англомовна Вікі, і чимало інших. --VoidWanderer (обговорення) 20:07, 27 січня 2018 (UTC)

Щоб довести, що колишня назва - алогічна та відверто схильна до російської позиції.

Та вони ж орієнтуються на нас, а під анексією вони мають "приєднання". Для них це — синоніми. І лише для нас та росіян - це різні речі, тому правильний контекст назви в укрвікі зрозуміють лише росіяни. А для інших розділів їх "приєднання" та наша "анексія" - це те саме. Якщо Україна домагається на всіх рівнях зміни терміну на окупацію, а укрвікі відветрто грає на полі ворога. Незважаючи навіть на зміну ставлення ПАРЕ та офіційних осіб США.

Ніхто не заперечує? Та половина найавторитетніших видань та корпорацій світу раз від разу замальовує Крим у російський колір: "Ларусс", "Кока-кола" тощо. Стан Криму - це окупація, і людям, що читають вікіпедію має бути чітко зрозуміло.--Yasnodark ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговоренн

New Zealand science fiction[ред. | ред. код]

also could you, as former president of the country's national association for science fiction, help translate in your country into English books of leading Ukrainian science fiction and fantasy writers:

pl (Oles Berdnyk) (1926-2003)
Mykola Rudenko (1920-2006)
Yuriy Shcherbak (1934-)
Vladimir Arenev (1978-)
uk (Vasyl Kozhelianko) (1957-2008)
Volodymyr Vynnytchenko (1880-1951)
Andriy Valentynov (1958-)
Yuriy Vynnychuk (1952-),
Шаблон:Lien (1958-)
fr (Anatoliy Dimarov) (1922-2014)
Maryna and Serhiy Dyachenko (1945-) et (1968-)
de (Oleksandr Irwanez) (1961-)
Max Kidruk (1961-)
uk (Yuriy Yacheykin) (1947-1998)
uk (Ihor Rosokhovatskyi) (1929-2015)
uk (Nataliya Okolitenko) (1947-1998)
uk (Borys Shtern) (1947-1998)
uk (Borys Shtern) (1947-1998)
Шаблон:Lien (1965-)
Andriy Kourkov (1961-)
H. L. Oldie (1963-) et (1963-)
Vsevolod Nestayko (1930-2014)
Шаблон:Lien (1958-)
Шаблон:Lien (1933-2005)

I wanted to ask you why there are no articles in the English Wiki about novels of New Zealand science fictionfrom his works.?. --Yasnodark (talk) 16:40, 8 November 2017 (UTC)

Cherry Wilder, Don D'Ammassa, Margaret Mahy, Lyn McConchie, [[DLucy Sussex

V Julius Vogel W Cherry Wilder Categories: Science fiction writers by nationalityNew Zealand speculative fiction writersNew Zealand science fiction https://medium.com/@valkyrie8411/100-best-alternate-history-novels-and-stories-36e7a91ecc85

Дякую за активну участь у місячнику фантастичних творів. Бачу, що ви також зареєструвалися в місячнику Азії. Можливо вам захочеться продовжити працю над фантастичною тематикою і в межах цього місячника, адже є багато необхідних статей:

Арабська фантастика [2] та розділ у та https://www.middleeastmonitor.com/20150306-arab-sci-fi-the-future-is-here/
Також дуже хотілося б побачити статті про окремих арабських письменників-фантастів з Азії, на жаль в англвікі їх нема, а я в арабській ні бум-бум. Хоча прізвища є в оглядах вище.

Yasnodark, під час місячника планую писати про арабську середньовічну літературу. Якщо вже і повертатися до фантастики, то я б радше писав статті на іспанську тематику.--Andrew-CHRom (обговорення) 18:49, 1 листопада 2016 (UTC)

Вітаю ще раз Andrew-CHRom. Прикро, що ваші плани на місячник не спрямовані на фантастику, я сподівався бодай на першу статтю, тобто загальний огляд арабської фантастики (Арабська фантастика джерела [8], розділ у та https://www.middleeastmonitor.com/20150306-arab-sci-fi-the-future-is-here/ ),

або статтю

Тиба аль-Ібрагім^[ar].

Що ж стосується іспаномовної фантастики, то перш за все необхідними є статті про премії

Також потрібні статті про твори, наприклад ці:
Немає новин від Гурба●
Собор (фантастичний роман) ●
План втечі (роман) ●
Танок темряви (роман)●
Сага про Азнара ^[es]
Місто без зірок^[es]
... У місці під назвою Земля●
Гу та наш нарід●
Книга чорнозему ●
Зимові байки ●
Історія короля Транспаренте^[es]
Дурість іспанського бога XX століття^[es]
Долина вовків (роман) ^[es]
Прокляття вчителя^[es]
Lux Aeterna●
Іронія (роман) ^[es]
Хроніки мультівсесвіту●
Сага Акаса-Пушпа●
Пантеон (роман)●
Пантеон (роман)●
Спогади Ідхуна●

Тож, як буде бажання, я ж, як координатор проекту, вам надаю поле вибору для полегшення.--Yasnodark (обговорення) 17:40, 1 листопада 2016 (UTC)

Вітаю Andrew-CHRom. Чи не могли б ви повернути мою версію https://fa.wikipedia.org/w/index.php?title=%D8%A7%D9%88%DA%A9%D8%B1%D8%A7%DB%8C%D9%86%DB%8C%D8%A7%D9%86&action=submit, бо чомусь хтось вилучив фотогалерею українців, хоча вона довго провисіла у моєму вигляді, і повернув стару помилкову версію, де фото не висвічуються, і можливо замінете 2 вибиті фото, роблю не сам, бо мене раніше один товариш алеманський переслідував, що лазить по всім вікі, тож боюся на нього нарватися, до того ж ви бодай щось зрозумієте, якщо редагування знову буде відгорнуте і вам напишуть. Бо для мене близькосхідне письмо - загадка, набагато більша ніж для вас.--Yasnodark (обговорення) 17:40, 16 2017 (UTC)

Yasnodark, на жаль нічим не можу допомогти. Мало знати тільки абетку, треба володіти мовою. --Andrew-CHRom (обговорення) 19:01, 16 березня 2017 (UTC)

Нові пропозиції[ред. | ред. код]

Вітаю Andrew-CHRom. Давно від вас не було іспанських статей про фантастику. Тож сподіваюся, що бодай кожну 5-10 стаття буде — іспанська.

Також, чи не хочете також приділити увагу найвідомішим романам жінок-фантастів, а не лише самим письменницям:

Вірджинія Вулф (англ. Bernard Wolfe) — «Орландо: біографія●» (англ. «Orlando: A Biography») [1928]
Джеймс Тіптрі-молодший (англ. James Tiptree, Jr.) — «Вище стін Землі●» (англ. «Up the Walls of the World») [1978]
Лі Брекетт (англ. Leigh Brackett) — «Тривале завтра●» (англ. «The Long Tomorrow») [1955]
Сьюзі Макі Чарнас● (англ. Suzy Mckee Charnas) — «Прогулянка до межі світу●» (англ. «Walk to the End of the World_ by Suzy Mckee Charnas») [1974]
Джоанна Расс (англ. Joanna Russ) — «Жіночий чоловік●» (англ. «The Female Man») [1975]
Сьюзет Гейден Елджин● (англ. Suzette Haden Elgin) — «Рідна мова (роман)●» (англ. «Native Tongue») [1997]
Марі Кореллі● (англ. Marie Corelli) — «Спокута Сатани (роман)^[ru]» (англ. «The Sorrows of Satan») [1895]
Мадж Пірс● — «Жінка на краю часу●» (англ. «Woman on the Edge of Time») [1976]
Кейт Вільгельм (англ. Kate Wilhelm) — «Час ялівцю●» (англ. «Juniper Time») [1979]
Пет Мьорфі^[en] (англ. Pat Murphy) — «Впала жінка●» (англ. «The Puppet Masters») [1986]
Джоан Слончевськи● (англ. Joan Slonczewski) — «Двері до океану●» [1986]
Урсула Ле Ґуїн (англ. Ursula K. Le Guin) — «Знедолені●» (англ. The Dispossessed: An Ambiguous Utopia) [1974]
Октавія Батлер (англ. Octavia Butler) «Притча про сіяча^[en]» (англ. Parable of the Sower») [1993]
Нікола Ґріффіс (англ. Nicola Griffith) — «Аммоніт●» (англ. «Ammonite») [1993]
Мері Розенблум (англ. Mary Rosenblum) — «Химера^[en]» (англ. «Chimera») [1993]
Шері Теппер● (англ. Sheri S. Tepper) — «Трава●» (англ. «Grass») [1989]
Пет Кедіган● (англ. Pat Cadigan) — «Синтезатори●» (англ. «Synners») [1991]
Ґвінет Джоунз (англ. Gwyneth Jones) — «Зухвалий немов кохання (роман)●» (англ. «Bold as Love») [2001]
Морін Ф. Макг'ю● (англ. Maureen F. McHugh) — «Китайська гора Цанг●» (англ. «China Mountain Zhang») [1992]
Конні Вілліс (англ. Connie Willis) — «Жодного слівця про собаку^[en]» (англ. «To Say Nothing of the Dog») [1991]
Мері Доріа Расселл (англ. Mary Doria Russell) — «Горобець^[en]» (англ. «The Sparrow») [1996]
Урсула Ле Ґуїн (англ. Ursula K. Le Guin) — «Завжди повертайся додому^[en]» (англ. «Always Coming Home») [1985]
Керолайн Черрі (англ. C. J. Cherryh) — «Ситін●» (англ. «Cyteen») [1988]
Роузмері Кьорштайн^[en] (англ. Rosemary Kirstein) — «Бикожінка^[en]» (англ. «The Steerswoman») [1989]
Кейдж Бейкер (англ. Kage Baker) — «В едемському саду●» (англ. «In the Garden of Iden») [1997]
Мері Доріа Расселл (англ. Mary Doria Russell) — «Діти Бога●» (англ. «Children of God») [1998]
Лінда Наґата● (англ. Linda Nagata) — «Незміренний●» (англ. «Vast») [1998]
Джейн Дженсен (англ. Hannu Rajaniemi) — «Рівняння Данте●» (англ. «The Quantum Thief») [2003]
Октавія Батлер (англ. Octavia A. Butler) — «Дике сім'я●» (англ. «Wild Seed») [1980]

З повагою.--Yasnodark (обговорення) 15:13, 5 липня 2017 (UTC)

Yasnodark, вітаю! Обов'язково напишу ще щось на іспанську тематику, можливо про премії. Щодо статей про літературні твори, то я для себе вирішив не писати, допоки не прочитаю твір. Уже раз обпікся, написавши про роман Саллі Грін «Напівлихий». Більше не хочу повторювати таких помилок та вводити читачів в оману. Поступово читаю та пишу статті про романи Тесс Геррітсен ("Хірург", «Асистент», "Грішниця"). Сьогодні-завтра дочитаю «Двійник», тоді й напишу про цей твір. Це також наче фантастика ).--Andrew-CHRom (обговорення) 16:43, 5 липня 2017 (UTC)

Дякую Andrew-CHRom! Як буде змога, з премій бажано створити підсторінки премії "Ігнотус" https://es.wikipedia.org/wiki/Premio_Ignotus як от: https://es.wikipedia.org/wiki/Anexo:Premio_Ignotus_a_la_mejor_novela . З письменників-фантастів найбільш важливими є фундатори національних літератур Хесус де Арагон●, Рене Ребетец^[es] та Альваро Менен Деслеаль^[es]

Якщо вас цікавить, перш за все, те що можна прочитати, з вище запропонованого є українською:

Марі Кореллі● (англ. Marie Corelli) — «Спокута Сатани (роман)^[ru]» (англ. «The Sorrows of Satan») [1895]

Є російською наприклад:

Лі Брекетт (англ. Leigh Brackett) — «Тривале завтра●» (англ. «The Long Tomorrow») [1955]
Конні Вілліс (англ. Connie Willis) — «Жодного слівця про собаку^[en]» (англ. «To Say Nothing of the Dog») [1991]
Мері Доріа Расселл (англ. Mary Doria Russell) — «Горобець^[en]» (англ. «The Sparrow») [1996]
Урсула Ле Ґуїн (англ. Ursula K. Le Guin) — «Завжди повертайся додому^[en]» (англ. «Always Coming Home») [1985]
Керолайн Черрі (англ. C. J. Cherryh) — «Ситін●» (англ. «Cyteen») [1988]

Зараз вийшли українською:

Нічний цирк та інші книги.--Yasnodark (обговорення) 15:13, 5 липня 2017 (UTC)

Корисні посилання:

http://svitfantasy.com.ua/fantastychni-novynky

https://www.fantlab.ru/forum/forum15page2/topic8007page66

http://argo-unf.at.ua/load/

Щодо україномовної фантастики найбільш повним є сайт http://argo-unf.at.ua/load/kozlov_ivan/3 . Щодо просто читання можу порадити вам для розширення світогляду (якщо ви ще не знайомі з цими авторами) деяких не надто відомих у нас блискучих письменників (може щось почитаєте) : Джуліен Мей http://coollib.net/a/15392 , Джеймса Бліша http://coollib.net/a/19791 , Джона Бойда http://coollib.net/a/9444 , Грега Біра http://coollib.net/b/306224, Томаса М. Діша http://coollib.net/a/29098 , Джона Браннера http://coollib.net/a/9597 , Едмунда Купера http://coollib.net/a/1429 , Дейвіда Бріна http://coollib.net/a/3215, Чарльза Плетта http://coollib.net/a/16893, Майкла Дж. Коуні http://coollib.net/a/37458 , з поляків Адама Вишневськи-Снерга http://www.e-reading.club/bookbyauthor.php?author=3992 , з норвежців - Кнута Фалдбаккена http://dap.filoso.info/slovari/strana-zakata-knut-faldbakken.php , з французів - Рене Баржавеля - https://www.litmir.me/br/?b=552589 , з короткої форми Джефрі Лендіса http://coollib.net/a/99901 та Джеймс Тіпрі-молодший http://coollib.net/a/13222. На жаль, не українською. З найкращими побажаннями.--Yasnodark (обговорення) 16:53, 5 липня 2017 (UTC)

P.S. Щодо перекладу із іншомовних розділів статей про нечитані романи, то це є дуже важливим, бо помічав неодноразово, що статті про книги читають видавці. Отже в тих творів, про які є статті в укрвікі, з'являється більше шансів бути виданими українською. Саме тому так важливо робити переклади статей про найоригінальніші романи, що не мають російського перекладу. Тоді у разі видання кількість потенційних читачів книги зростає в 2-3 рази, як це було в радянські часи з творами опублікованими у "Всесвіті". Тож написання статей про подібні твори матимуть прикладний українізаційний аспект. А помилки навіть у Енциклопедії Ніколза та Клюта трапляється, що через передрук певної інфи про твори Біра та Макоулі - мали недостовірну інформацію у томі. Та, як правило, англвікі можна довіряти, як і вище названій енциклопедії..--Yasnodark (обговорення) 12:53, 6 липня 2017 (UTC)

Yasnodark, Які саме твори вже так переклали? Цікаво просто.--Andrew-CHRom (обговорення) 12:27, 6 липня 2017 (UTC)

Цього року наприклад вийде "Кантата за Лейбовицем", вийшли "Фундація". Саме під тими назвами, що я запропонував замість менш точних, що були раніше, з яких я перейменував статті вікіпедії. Тож це напевно. Видані й інші романи, про які є статті "Ґалапаґос", "Колиска для кішки", "2001: Космічна Одіссея", "Дюна", "Людина у високому замку", Чи мріють андроїди про електроовець?, "Чужинець на чужій землі", "Атлант розправив плечі", "На двох планетах" тощо. Ще вийде "Нейромант", «Веселка гравітації», "Резервація гоблінів". Отже можна припустити, що статті укрвікі є своєрідним дороговказом для видавців, принаймні мені так видається, щодо творів не останнього часу. Та прикро, що більшість статей про романи, вже перекладені російською, а отже вони матимуть менший попит при виданні - я наприклад перелічені книги не купував, бо вони є в мене російською, а зайвих грошей та місця не маю. Одна фраза у моїй редакції серед інших про письменника-фантаста, була зкопіпащена-надрукована у журналі "Зарубіжна література". Отже і вони теж читають статті про письменників. А цей журнал теж читають видавці та вчителі..--Yasnodark (обговорення) 13:03, 6 липня 2017 (UTC)

Andrew-CHRom саме тому я вважаю важливим створення статей саме про ті цікаві видатні романи, що російською не перекладалися, тоді в них з'явиться шанс на видання, а в українських видавництв - на розширення аудиторії. Бо ці зубри видають лише те, що вони читали чи про що їх питають, чи видадуть. А читали вони росыйською, і запитувачі питають про те, що читали російською (Таким чином мені ніколи РФ не наздоженемо, вічно наслідуючи та перекуповуючи у них права). Ну, або про ті твори, про які є статті в укрвікі..--Yasnodark (обговорення) 13:13, 6 липня 2017 (UTC)

Yasnodark, Якщо так, то я старатимусь читати книги з ваших пропозицій і писати по одній статті на тиждень про ці твори. До речі, на http://gen.lib.rus.ec/ майже всі наведені вище твори можна знайти.--Andrew-CHRom (обговорення) 13:08, 6 липня 2017 (UTC)

http://bookre.org/reader?file=1783209 .Та звісно подібна користь може бути від будь-яких статей про неперекладені романи, навіть ті, що 20 років тому перекладалися російською. Це про важливо месіанство. (Ну, а створення статей статей про щойно перекладені твори а-ля "Нічний цирк" Ерін Морґенштерн, "Знищення" Джеффа Вандермеєра", "Книга дивних нових речей" Мішеля Фейбера - має інший - більш прозаїчний та сьогоденний — сенс — підвищити певною мірою відвідуваність вікіпедії та її актуальність вже зараз). P.S. Якщо надумаєте читати Джуліен Мей починайте з роману "Вторгнення", а потім запитуйте. Бо мені було прикро, бо читав не в тому в порядку, як було б краще..--Yasnodark (обговорення) 13:23, 6 липня 2017 (UTC)

Yasnodark, почну з Synners Пет Кедіган. Щось трохи кіберпанку захотілось почитати.--Andrew-CHRom (обговорення) 13:24, 6 липня 2017 (UTC)

От ще один новобук з вікіпедійною назву зі створеної на замовлення вашого покірного слуги статті

Марґарет Етвуд - Оповідь Служниці Издательство: Харків: Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2017 год, Формат: 60x90/16, твёрдая обложка, 272 стр..Yasnodark

https://www.youtube.com/watch?v=1A6bKUCcDW0
http://neuro.kiev.ua/ru/about-the-institute-ru/past-and-present-ru/
http://study-ukraine.net/institute-of-neurosurgery-named-after-a.p.-romodanovof.html
http://neuro.kiev.ua/en/departments-en/clinics/transsphenoidal/
https://www.ua-football.com/ukrainian/2a/1502629051-nikopol-dnepr-1-pryamaya-translyaciya.html
Іспанська
Чеська - 13 новин
Есперанто - 12 новин,
Узбецька - 10
Арабська - 9
Хорватська - 9
Тарашкевиця - 7
Португальська — 7
Каталонська - 6
Російська - 6 новин
Азербайджанська
Сербська 6
Сербоховатська 6
Тайська — 6
Фарсі — 6
Шотландська — 6
Азербайджанська — 5
Казахська — 5
Боснійська — 5
Еускара — 5
Угорська — 5
Естонська — 5
Малагасійська — 5
Фінська — 5
Французька — 5
Шведська — 5
Данська — 5
Англійська — 5
Корейська — 5
Румунська — 5
Хінді — 5
Інтерлінгва — 5

Хотілося б вмістити у ваші плани якісь з перелічених нижче статей про найбільш помітних та недооцінених фантастів:

Чарльз Л. Харнесс●, Вілсон Такер●, Річард Каупер●, Ніл Баррет-молодший●, Ніл Баррет-молодший●, Чарльз Ерік Мейн●, Волтер Тівіс●, Баррі Молзберґ^[de], Рассел Гобан● та не менш помітні твори Парадоксальні люди●, «Рік спокійного Сонця●», «Глибокий вакуум●», «Володар минулого●», «Проект "Король"●», «Гаряча лінія Змійоносця●», «Немає ворогу окрім часу●», «Море та літо●», «Майклмас●», «Вершник на хвилі шоку^[en]», День відродження●, «Сутінки Бріарею●», Волден два●. Бо Карен Андерсон, Хуаніта Коулсон, Еймі Бендер, Ларісса Лай, Емілі Сент-Джон Мандел, при всій повазі до них мають менше право на створення статей, ніж названі вище. Проте звісно завжди за вами, та ці потрібніші за обрані вами.--Yasnodark (обговорення) 15:51, 27 вересня 2017 (UTC)

Yasnodark, я не хочу писати статті про твори, які я не читала, бо не хочу знати спойлери. Про деяких авторів з вашого списку напишу.--Anne Vinci (обговорення) 07:43, 28 вересня 2017 (UTC)

Дякую за письменників у планах.

Щодо творів, розумію — сам такий. Справа в тому, що ці твори - з когорти не багатьох десятків найскравіших жанрових творів, до яких ще не дотягнулися перекладачі північного сусіда, тож ви з одного боку не могли їх прочитати східнослов'янськими мовами, а з іншого боку, без створення статей - ця вирогідність у майбутньому - прочитати ці твори українською прямуватимуть до нуля, бо навіть московити невидану класику ігнорують, а наші в основному перекладають лише те, що переклали російською. Єдиний шанс побачити ці твори українською (після чого і виникне небезпека попереднього спойлерування) - це створити статті в укрвікі, це досить дієвий спосіб, що вже довів свою ефективність. Хоча якщо ці аргументи не змінили вашу думку, то є інший список творів якісної фантастики, неперекладеної українською, проте присутньою у ненадто відомих перекладах російською, — оберіть одну з найвищих позицій цього списку, а якщо сподобається — можна і надалі спускатися додолу за списком. Повірте ці книги, достойні прочитання, хоча про більшість з них ви можливо і не чули, підбиралися не розпіарені. Тож дуже раджу, як буде час, на жаль ворожою мовою. Бо нашою не перекладалися. Можливо прочитання надихне на створення статтті про якийсь з цих романів, що зможе пришвидшити переклад творів, бо видавці укрвікі читають. І з спойлерами проблем нема, бо є можливість ознайомитись з текстом доступною мовою.

Другий вихід — складніший і повільніший — у разі володіння вами англійською на рівні, достатньому для отримання задоволення під час читання художки мовою оригіналу, напровсяк (як би воно не писалося) випадок даю посилання:

}}

.--Yasnodark (обговорення) 13:46, 28 вересня 2017 (UTC)

гаррі каспаров повернувся до професійної кар`єри після 12-річної перерви

http://detector.media/rinok/article/123784/2017-03-04-radio-vesti-pripinilo-movlennya-v-kievi/

http://detector.media/rinok/article/123533/2017-02-24-radio-vesti-pripinilo-movlennya-v-kharkovi/

Звісно навіщо враховувати думку більшості, можна прийняти ваш варіант, що і лежатиме десь посередині між двома зазначеними пропозиціями. Пропозиція Basio визнана неприйнятною переважною більшістю, це все одно знаходити компроміс, що знаходити золоту середину між новинами 1+1 та Росія 24 задля об'єктивності (порівнюю ситуації, а не суб'єктів двох аналогій). Проте можливий компроміс між моєю пропозицією, що наразі підтримана більшістю та вашим ощадним варіантом жорсткої пропозиції Базіо.--Yasnodark (обговорення) 12:26, 23 червня 2017 (UTC)

@Yasnodark: Стаття про журнал у мене в перекладі вмісту наполовину перекладена. До неї повернусь як доперекладу статтю з фарсі про Музей сучасного мистецтва в Тегерані.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:55, 10 травня 2017 (UTC)

Спорт в укрвікі: подяка та пропозиції[ред. | ред. код]

Вітаю @Oleksandr Tahayev:! Захоплююся та цікавлюся вашим спортивним внеском та, як на мене, то було б доречніше зпершу створити статті про всі чемпіонатів з водних видів за роками, заповнивши червоні посилання шаблону Шаблон:Чемпіонат світу з водних видів спорту, а потім вже про країни під час окремих чемпіонатів. А то у нас навіть статей про деякі популярні види спорту Диск-гольф^en, Підводний спорт^ru, Пляжний гандбол^ru, чи важливі та престижні мультспортивні ігри: Тихоокеанські ігри^en, Ігри Доброї волі^en, Зимові Дефлімпійські ігри^fr, Всесвітні міжуніверситетські ігри^en, Південноамериканські ігри^ru, Юнацькі ігри Співдружності^en, Ігри «Дружба-84»^ru, Всесвітні зимові екстремальні ігри^ru,Панарабські ігри^en, Чорноморські ігри^tr, Центральноамериканські ігри^ru,Європейський олімпійський юнацький фестиваль^en,Європейські зимові екстремальні ігри^en, Ісламські ігри Солідарності^en, Всесвітні ігри кочівників^ru, Всесвітні ігри кочівників^ru, Маккабійські ігри^en *Острівні ігри^en, Панарабські ігри^en, Гімназіада^{Європейські ігри університетів^en, Арктичні зимові ігри^en,en, Азіатські зимові ігри^en,Меморіальні зимові ігри Кеннеді^en, Параплегічні ігри Співдружності^en, Парапанські ігри^en, Гімназіада}en, Всесвітні єдиноборчі ігри^en,Центральноазійські ігри^en, Європейські ігри університетів^en, Європейські ігри майстрів^{en, Мікронезійські ігри^en, Всесвітні ігри франкомовних^fr, Всесвітні ігри португаломовних^en, Літня Універсіада 1997^ru, [[Користувач:Lviv 97 |Lviv 97}

чи найкращих спортcменів своїх олімпійських видів, як от Пауль Ельвстрьом^en, чи найстарших оліймпійських чемпіонів свого часу в усіх видах як Шандор Тарич^hu.

Тож звісно вам обирати, можливо вам обрані теми є цікавішими чи непорівняно більш зручними для написання. Проте, якщо причини вибору є іншими, мені видається, що вони (статті про країни на конкретному чемпіонаті конкретної федерації), значно поступаються переліченим, хоча звісно вони теж є дуже важливими та цікавими. Я просто про те, про щоб мені хотілося прочитати у першу чергу як читачу і можливо й іншим. Тож можливо виявиться, що якась з моїх спортивних пропозицій вас зацікавить та впишеться у плани на мабуйтнє. З повагою.--Yasnodark (обговорення) 16:07, 23 червня 2017 (UTC)

Кандидати наук дуже часто є значимими, на Заході - вони були б професорами. Знаю чимало кандидатів, що набагато достійшими є за численних професорів. І якажу про нормальних професерів вищів, а не з купленими дипломами. Фраза "Кандидати незначимі" означає лише те, що ступінь сам по собі значимості не дає. Проте має бути значимим будь-який вчений, що має бодай один патент на винахід чи відкриття, одну монографію, атлас, довідник; чи підручник, що використовується у закладах освіти та науки, чи принаймні 50 наукових публікацій та робіт, або меншу кількість, проте висвітлену за кордоном. Взагалі, що за зневага до науковців? Футболіст з двома звивинами, що зіграв одну гру - значимий, а науковець - незначимий. Видалячі схаменіться. Бо саме завдяки вікіпедії ми дає нашим достойним науковцям, проте недостатньо відомим, шанс вийти на новий рівень. Якщо людина не схотіла отримати виразку, пишучи 15 років докторську, якщо він відомився накрити галявину чи проплати хабарі на захисті, якщо він загинув, пишучи ту саму дисертацію, якщо вважав, що не хоче витрачати роки на одну статусну роботу, коли можна зробити щось справді корисне, коли людині ставили палиці в колеса через погляди чи громадянську позицію. Чому актори чи спортсмени у нас значимими стають у дитинстві чи юнацтві, а талановиті науковці лише перед смертю чи після неї? Чому переможець всесвітньої олімпіади чи Всеукраїнської Малої академії наук не має право на статтю, а посередня зірка відомого фільму має. Читач має право прочитати про будь-яку людину, що хоча б чимось вирізняється на фоні інших пересічних осіб. Я вже не кажу про справжніх дорослих науковців, безвідносно який в нього ступінь, головне, щоб була реальна наукова діяльність. У нас був відомий сташий викладач, якому не дали захиститися свого часу. Та про нього казали, що він - один з найкращих в країні по дешифровці аерофотозйомків і в дох іних галузях. Та ви його на поріг укрвікі не пустите, тому що навіть за названими мною критеріями він здається не проходить. Статей в нього було 40 з гаком, а за кордоном - таких людей не афішували. Ви знаєте чому Корольов та фон Браун не отримали нобелівку з фізики за запуск супутників, бо Хрущов відмовився назвати прізвище та ім'я людини, що запустила радянський супутник. Скільки у нас таких і досі невідомих корольових. Західні індекси цитованості робилися під англомовний світ. Не треба на них теж орієнтуватися, як на путівну зорю. Та й там не все так однозначно: будь-які тка звані критерії нічого не варті. Бо якщо приміром критерієм буде найвищий - нобелівка, то не потрапить до кола обраних не лише Корольов. Чаргафф не отримав нобелівку лише через те, що його двоє колег померли. І хоча його група науковців була першою - нобелівку отримала група Кріка, в якого всі колеги були живі. Невже Пулюй, що дав свою роботу на перегляд більш авторитетному Рентгену, задля підтвердження ваги досліджень, має меншу вартість за того плагіатора-автріяка. Георгій Гамов не отримав нобелівку, хоча саме він створив Теорію Великого вибуху - а що можете більш достойним. А його колега за інших відкриттям - менш значимий лише через те, що менше відомий за бугром? - маяxня. Хіба Стражеско не був вартий премії за винайдення причин однієї з найпоширеніших причин смерті - інфаркту міокарда. Хіба якийсь Богом забутий тринідадець чи купа шведів, були більш достойними за Гончара чи Загребельного? Все це доводить лише одне: будь-які критерії значимості є штучними та такими, що створюють неприродні штучні бар'єри та роблять перешкоду для українського та згодом зарубіжного читача вікіпедії до доступу інформації про вітчизняних фахівців різних галузей. Я вже не кажу про завищені забаганки тих, кому тема не цікава і тому вилучити їх всіх - з таким підходом Україна ніколи не буде знати своїх Кулібіних (До речі, який в нього був ступінь чи "індекс Гірша" за життя - ну що з'їли, вам би лише не дати розкритися місцевим, що не полишили неньку, тільки б розстріляти чергове Відродження). Не беріть на себе функцію Бога, купка обраних не обирайте за читача. Як біжать наші переглядисти навипередки пишучи статті про підкладок-секретарок, охоронців-бойовиків чи продажних бухгалтерів чи адвокатів, якими кишить Верховна зрада, прикриваючись підвищенням відвідуваності. Та це не робить це переважне кагало злодіїв та казнокрадів, окрім одиниць, більш значими за скромного фахівця свого напрямку науки, що робить внесок в галузь, хоча і має обмежену відомість. Та можливо з тих 100 людей, що прочитають статті про якогось неодооціненого кандидата наук, буде майбутній Гамов чи Стражеско, який побачить перелік робі& Я вже вже кажу про про купу примарних безликих значимих амеб-депутатів.--Yasnodark (обговорення) 13:57, 22 червня 2017 (UTC)

Щодо спортсменів: Якщо початок був не ваш, то не треба казати, що треба починати зпочатку, проігнорувавши думки людей, що вже висловили свою думку. Видається, що ви завжди хочете не компромісу спільноти, а затвердження вашої думки меншості. Музикант з одним альбом значимий за футболіста, що зіграв один матч чи вояка, що має один орден - не смішіть. Саме тому, я і проти штучно створених бар'єрів для створення статей. Бодай хтось з вікімедіа пішов на розмовне інтеракттивне радіо чи телебачення і зробив пропозицію визначись читачам вікіпедії, а кільком задавакам? Відповідь очевидна - комплекс Бога припікає. Для одних, а в інших мабуть інші приорітети.--.--Yasnodark (обговорення) 13:57, 22 червня 2017 (UTC)

[[Користувач:Antanana, [[Користувач:Amakuha та інші чому такого не робиться? - останній "пріорітетний" камінь і у ваш город. Чому на вікіконференції, на якій я був (і яка за словами Зенка К-ка та Павла 1-го була схожа на попередні ледь не один-в-один, і минулого року здається програма теж була схожа) нема жодних обговорень про просування укрвікіпедії у ЗМІ, її популяризацію членами Вікімедіа. Чи робляться пропозиції до офіційних установ та персон, про співробітництво до видавництв щодо прав, якщо робиться де такий вісник. Чому немає звернення до Інституту нацпам'яті та Нацради про актуалізацію питання відвідання ровікі з території України, чому ніхто не виносить на громадське обговорення пропозицію про стимулювання громадян України читання статей з укрівкі, а не ровікі через те, що вони перші в гугл-пошуку. Звичайні громадяни просто не звертають на це увагу, тож треба пр це казати. Достатньо сказати наберіть у гуглі слово "Українці" чи словосполучення "Українська мова", перейдіть на цю статтю в укрвікі, бо в ровікі назва інша, а вже потім потрапивши до укрвікі шукайте те, що треба. Чому ніхто не популяризує знання про категорії, портали, попередній перегляд, шаблони, і насамперед інтервікі, завдяки яким читач може переходити з ровікі до якої потрапив зпершу через виключну зручність до укрвікі чи до інших розділів? Я взагалі, коли просто читав, взагалі не помічав той інтервікі-стовпчик. Чому люди з Вікімедіа не ходять по філфаках та незаохочують майбутніх перекладачів з інших мов до вікіпедії, тобто для перекладу статей про українців та Україну іншими мовами та навпаки про іноземців? Запитань безліч..--Yasnodark (обговорення) 14:24, 22 червня 2017 (UTC)

Та ніхто не жаліється, я просто не розумію сутності діяльності органу. Орган - є, а що він робить ніде невидно. На радіо та телеканалах вас нечутно (а в поодиноких виступах бла-бла-бла і жодного слівця по суті, корисного читачам та потенційним редакторам, наприклад, яким чином можна долучитися до укрвікі, які її правила, які фунції та опції вікіпедії перелічені вище, як потрапити до укрвікі замість ровікі, чому важливо читати саме укрвікі, що таке інтервікі та категорії тощо, жодних пропозицій щодо голосувань глядачів та слухачів у інтерактівних ЗМІ з приводу майбутнього вікіпедії та її структери та критеріїв серед широкого українського загалу), звітів та висвітлення діяльності на якійсь добре всім відомій сторінці вікіпедії я не бачу, жодна сторінка про співробітництво з офіційними обличчями, виданнями та установами - мені також невідома, тож якщо вона існує немає жодної її популяризації серед користувачів, так само на конфренції розмовляють про якісь віртуальні вікіекспедіції та жодного разу у якійсь розсилці, бодай найактивнішим, не було інформації про завершення чергового заходу та про результати цих заходів. Так само з віківишколами - якщо робота - де можна побачити її результати, де розсилка посилань активним користувачам? Тож виникає питання, чим цей утаємничений орган Тамплієрів займається насправді та яка змістовна користь від нього. А якщо він такий корисний, то чому його дільність практично не висвілюється серед українців та власне вікіпедистів. Замисліться, будь-ласка. Бо і зараз ви лише обурилися замість послідовного надання відповідей на запитання, бодай вибірково. Не маю нічого "проти", проте вважаю, що якщо орган є ним повинні керувати люди небайдужі та готові до діалогу та спілкування, а не перикидати м'яча до запитувача. Ви кажете долучатися, та я не бачу до чого - до бульбашки з невідомим змістом. На бачу жодної користі і ви не не зробили жодного кроку для доведення протилежного, бо жодної відповіді чи бодай бажання їх надасти я, на жаль, не побачив. Тому і кажу: Вікімедіа Україна - певна дуже корисна організація та гадаю, що для більшості, громадян України, і навіть читачів, і навіть вікіпедистів - це кіт в мішку. У тих випадках завжди складається враження: якщо діяльност ніхто не бачить, це майже те саме, що її - нема.--Yasnodark (обговорення) 16:44, 22 червня 2017 (UTC)

Ця сторінка користувача в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач NickK (внесок, журнали) о 16:51 UTC (617530 хвилин тому).

Книги для прочитання та написання статей. Список найкращих фантастичних романів, про які ви навіть не чули (Рекомендація від координатора проекту "Фантастика"). Тут представлено список найкращих фантастичних романів, неперекладених українською мовою, проте перекладених російською мовою.

Джон Браннер «Драматурги з Єну» (англ. «The Dramaturges of Yan», 1971) http://coollib.net/b/101032/read
Грег Бір «Божа кузня●» (англ. «The Forge of God», 1987) http://coollib.net/b/306224/read#t1
Джон Бойд «Опилювачі Едему●» (англ. «The Pollinators of Eden», 1969) http://coollib.net/b/349195/read
Ллойд Біггл-молодший «Тихий, негучний голос труб» Тихий, негучний голос труб^[en] (англ. «The Still, Small Voice of Trumpets», 1968) http://www.e-reading.club/bookreader.php/6200/Biggl_-_Negromkiii_golos_trub.html
Емі Томсон^[de] «Колір відстані●» (англ. «The Color of Distance», 1995), http://coollib.net/b/20957/read
Джон Крістофер «Світ взимку●» (англ. «The World in Winter», 1962), http://coollib.net/b/50500/read
Пітер С. Біґл● «Опилювачі Едему●» (англ. «The Pollinators of Eden», 1969) http://coollib.net/b/308077/read
Едмунд Купер «Культура Овермена» «Культура Овермена^[en]» (англ. «The Overman Culture», 1971), https://www.saybook.ru/b.php?id=153006-esli-2001--04&page=58
Бен Бова «Смертельна мрія» «Смертельна мрія^[en]» (англ. «Death Dream», 1994), http://coollib.net/b/48812/read
Томас Діш «Геноциди^[en]» (англ. «The Genocides», 1965), http://coollib.net/b/52369/read
Джеррі Олшен^[en] «Покинуте місце» «Покинуте місце^[en]» (англ. «Abandon in Place», 2000), http://coollib.net/b/125875/read
Фріц Лайбер «Усі ви — самотні», або «Грішники» «Усі ви — самотні●» (англ. «You're All Alone», 1950;доп. 1953;доп., випр. 1980), http://coollib.net/b/220299/read
Джуліен Мей● «Вторгнення●» (англ. «Intervention», 1987) http://coollib.net/b/25247/read
Сакьо Комацу «Викрадачі завтра^[ja]» (яп. «明日泥棒», 1965), http://coollib.net/b/160926/read
Пірс Ентоні● «Макроскоп●» (англ. «Macroscope, 1969), http://coollib.net/b/12974/read
Естер М. Фріснер^[en] «Псалми Ірода» «Псалми Ірода^[en]» (англ. «The Psalms Of Herod», 1996), http://coollib.net/b/14890/read
Джордж Алек Еффінджер^[en] «Коли тяжіння зникає●» англ. «When Gravity Fails», 1986)
Рене Баржавель● «Ніч часів^[fr]» (фр. «La Nuit des temps», 1968), https://www.litmir.me/br/?b=552589
Аврам Дейвідсон● «Фенікс та дзеркало●» (англ. «The Phoenix and the Mirror», 1969), http://coollib.net/b/144320/read
Ерік Рюкер Еддісон● «Черв Уроборос^[en]» (англ. «The Worm Ouroboros», 1922), http://coollib.net/b/177839/read
Кнут Фалдбаккен^[en] «Країна закату» «Країна закату^[no]» (норв. «Uår. Aftenlandet», 1974), http://answer.glass-go.com/yurisprudentsiya/num-2393.htm
Майкл Ґ. Коуні● «Бронтомех!» «Бронтомех!^[en]» (англ. «Brontomek!», 1976), http://coollib.net/b/84986/read
Ворд Мур● «Принесіть ювілей» «Принесіть ювілей^[en]» , (англ. «Bring the Jubilee», 1953), http://coollib.net/b/26133/read
Остін Теппан Райт● «Островитанія (роман)●» (англ. «Islandia», 1942), https://territaland.ru/load/32-1-0-3027
Петер Жолдош● «Надзавдання●» (англ. «A Feladat», 1971), http://coollib.net/b/175527/read
Роберт Сілвеберг «Ми — мародери» «Ми — мародери^[en]» (англ. «We, the Marauders», 1958), http://royallib.com/read/silverberg_robert/prisheltsi_s_zemli.html#0
Адам Вишневськи-Снерг Робот «Робот^[pl]» (пол. «Robot», 1973), https://www.e-reading.club/bookreader.php/11603/Vishnevskiii-Snerg_-_Robot.html
Енджела Картер «Пекельні машини бажання доктора Гоффмана^[en]» (англ. «The Infernal Desire Machines of Doctor Hoffman», 1972), http://coollib.net/b/32053
Деніел Ф. Галує «Темний всесвіт●» (англ. «Dark Universe», 1961) http://coollib.net/b/239384/read#t21
Річард Лупофф^[en] «Загибель Сонця» «Загибель Сонця^[en]» (англ. «Sun's End», 1984), http://coollib.net/b/178745/read
Фрідьєш Карінті «Подорож до Фа-ре-мі-до●» (угор. «Utazás Faremidóba», 1916), http://coollib.net/b/80181/read
Андре Рюеллан^[en] «Мемо» «Мемо^[fr]» (фр. «Memo», 1984) http://coollib.net/b/104678/read
Олександр Абашелі «Жінка у дзеркалі» «Жінка у дзеркалі^[ka]» (груз. «ქალი სარკეში», 1930), http://coollib.net/b/87750/read
Філіп Рот «Змова проти Америки●» (англ. «The Plot Against America», 2004), http://coollib.net/b/139969/read
Доріс Лессінг «До відома: освоєна планета 5, Шикаста●» (англ. «Re: Colonised Planet 5, Shikasta», 1979), http://coollib.net/b/162845/read
Анатоль Імерманіс^[ru] «Пірамида Мортона» «Пірамида Мортона ^[lv]» (латис. «Mortona piramīda», 1971), http://coollib.net/b/64826/read
Кіт Робертс● «Павана●» (англ. «Pavane», 1968), http://coollib.net/b/8218/read
Жуль Верн» «Париж у XX столітті●» (фр. «Paris au XXe siècle», 1863 - 1994), http://coollib.net/b/105787/read
Майкл Коннер^[en] «Східний край Місяцю» «Східний край Місяцю^[en]» (англ. «East of the Moon», 1993), https://profilib.com/chtenie/128833/sbornik-sbornik-esli-2004-07-lib-24.php
Фредрік Браун «Що за божевільний Всесвіт●» (англ. «What Mad Universe», 1949), http://coollib.net/b/52968/read
Едвард Вітмор «Шанхайський цирк Квіна» «Шанхайський цирк Квіна^[en]» (англ. «Quin's Shanghai Circus», 1974), http://coollib.net/b/185328/read
Орсон Скотт Кард «Спокута Христофора Колумба●» (англ. «The Redemption of Christopher Columbus», 1996), http://coollib.net/b/32106/read
Деймон Найт «Пекельний тротуар●» (англ. «Hell's Pavement», 1955), https://www.litmir.me/br/?b=20518
Джек Вільямсон «Корабель точного часу^[en]» (англ. «Seetee Ship», 1942), http://coollib.net/b/85214/read
Ерік Френк Рассел «Зловісний бар'єр^[en]» (англ. «Sinister Barrier», 1939), http://coollib.net/b/299264/read
Януш Зайдель «Межа пекла●» (англ. «Limes inferior», 1982) http://coollib.net/b/212229/read
Фред Гойл «Чорна хмара●» (англ. «The Black Cloud», 1957) http://coollib.net/b/285291/read
Крістофер Пріст «Підтвердження●» (англ. «The Affirmation», 1981), http://coollib.net/b/50657/read
Андреас Ешбах● «Відео Ісуса^[en]» (нім. «Das Jesus Video», 1998) http://coollib.net/a/23404
П'єр Буль «Ігри розуму●» (англ. «Les Jeux de l'esprit», 1971) http://aldonkustbunker.blogspot.com/2014/11/blog-post_31.html
Дейвід Брін «Ефект практики^[en]» (англ. «Les Jeux de l'esprit», 1971)(The Practice Effect, 1984) http://litbook.net/book/45632/delo-praktiki/page-1/
Джеймс Ґанн● «Слухачі^[en]» (англ. «The Listeners», 1970) http://coollib.net/b/75001/read
Філіп Дік «Лабіринт смерті^[en]» (англ. «A Maze of Death», 1970) https://www.litres.ru/static/or4/view/or.html?baseurl=%2Fstatic%2Ftrials%2F00%2F62%2F64%2F00626475.&user=0&uuid=36506573-9420-11e0-9959-47117d41cf4b&cover=%2Fstatic%2Fbookimages%2F08%2F25%2F51%2F08255144.bin.dir%2F08255144.cover.jpg&art=626475&trials=1
Карл Йоган Гольцгаузен^[en] «Колір надій — зелений» «Колір надій — зелений●» (швед. «Och hoppets farg ar gron», 1977) https://www.litmir.me/br/?b=76563
Джинні Робінсон● та Спайдер Робінсон● «Зоряний танок●» (англ. «Stardance», 1977) http://coollib.net/b/306313/read
Чарльз Плетт^[en] «Звалище^[en]» (англ. «The Gas», 1970), http://coollib.net/b/112362/read
Фредерик Пол «Джем: створення утопії^[es]» (англ. «Jem: The Making of A Utopia», 1979), http://coollib.net/b/233007/read
Мордекай Рошвальд^[en] «Сьомий рівень●» (англ. «Level 7», 1959), http://royallib.com/read/roshvald_mordehay/sedmoy_uroven_ili_dnevnik_poslednego_gitelya_zemli.html#0
Мадлен Л'Енґл «Складка у часі^[en]» (англ. «A Wrinkle in Time», 1962), http://litbook.net/book/163947/treschina-vo-vremeni/page-1/
Джеймс Бліш «Міста у польоті^[en]» (англ. «Cities in Flight», 1955-1962), http://coollib.net/s/3087
Герберт Франке «Вежа зі слонової кістки●» (нім. «Der Elfenbeinturm», 1965), https://www.e-reading.club/bookreader.php/60626/Franke_-_Bashnya_iz_slonovoii_kosti.html
Ненсі Кресс «Злидні в Іспанії^[en]» (англ. «Beggars in Spain», 1993), http://coollib.net/b/19939/read
Тім Пауерс● «Брама Анубіса» «Брама Анубіса^[en]» (англ. «The Anubis Gates», 1983), http://coollib.net/b/27419/read
Джон Варлі «Тисячоліття^[en]» (англ. «Millennium (novel)», 1983), http://royallib.com/read/varli_dgon/tisyacheletie.html#0
Аєн Вотсон^[en] «Втручання●» (англ. «The Embedding», 1973) http://coollib.net/b/192549/read
Нормен Спінред «Залізна мрія●» (англ. «The Iron Dream», 1972) http://coollib.net/b/98505/read
Джеймс Баллард «Кришталевий світ^[en]» (англ. «The Crystal World», 1966) http://coollib.net/b/77925/read
Роберт Шо «Орбітсвіль●» (англ. «Orbitsville», 1975) http://coollib.net/b/41565/read
Альгіс Будріс «Впалий факел●» (англ. «The Falling Torch», 1959) http://coollib.net/b/308230/read
Адольфо Бйой Касарес «План втечі«●» (ісп. «Plan de evasión», 1945) http://lib.ru/INPROZ/KASARES/planpobega.txt_with-big-pictures.html
Хол Клемент «Голка (роман)^[en]» (англ. «Needle», 1949) http://coollib.net/b/97753/read
Деніел Фагунва^[en] «Хоробрий мисливець у лісі демонів●» (йоруба «Ògbójú Ọdẹ nínú Igbó Irúnmalẹ̀», 1938) http://coollib.net/b/49987/read
Чарльз Шеффілд●«Надшвидкість^[en]» (англ. «Godspeed», 1993) http://lib.ru/INOFANT/SHEFFILD/godspeed.txt
Колін Ґрінленд●«Геть достаток^[en]» (англ. «Take Back Plenty», 1990) http://www.e-reading.club/chapter.php/16996/2/Grinlend_-_Vernut%27_izobilie.html
Джеймс П. Хоґан^[en] «Сибірський ендшпіль» «Сибірський ендшпіль●» (англ. «», 19) http://coollib.net/b/194625/read
Артур Гейлі «На вищих щаблях●» (англ. «In High Places», 1962) http://coollib.net/b/275799/read
Любомир Ніколов● «Черв на осінньому вітру» «Черв на осінньому вітру^[bg]» (болг. «Червей под есенен вятър», 1986) http://coollib.net/b/121104/read
Меґан Ліндгольм «Політ гарпії^[en]» (англ. Harpy's Flight», 1983) http://coollib.net/b/69435/read
Дейвід Вебер● «Проїхати ще милі^[en]» (англ. «Miles to Go», 1995), http://royallib.com/read/veber_devid/mne_eshche_ehat_daleko.html#0
Андре Лавсі (Andrew Lovesey) «Напівянголи» «Напівянголи^[en]» (англ. «Half angels», 1975) http://litbook.net/book/122879/poluangely/page-1/
Конні Вілліс «Жодного слівця про собаку^[en]» (англ. «To Say Nothing of the Dog», 1999) https://www.litres.ru/static/or4/view/or.html?user=0&trials=1&art=9964361&uuid=d28ea308-0601-11e5-8e0d-0025905a0812&baseurl=%2Fstatic%2Ftrials%2F09%2F96%2F43%2F09964361.&cover=%2Fstatic%2Fbookimages%2F12%2F87%2F65%2F12876550.bin.dir%2F12876550.cover.jpg
Джеймс Морроу «Єдина донька від народження^[en]» (англ. «Only Begotten Daughter», 1946) http://coollib.net/b/169486/read
Еллен Кушнер «Томас-римувальник●» (Thomas the Rhymer, 1990) http://coollib.net/b/61841/read
Конрад Фіалковський● «Людина розділена^[en]» (пол. «Homo divisus», 1979) http://coollib.com/b/359319/read
Лестер дель Рей «Нерви» «Нерви●» (англ. «Nerves», 1956)
Вільям Морріс «Оповідь про Сяючу рівнину^[en]» (англ. «The Story of the Glittering Plain», 1890/1891) http://coollib.net/b/306531/read
Октавія Батлер «Світанок^[en]» (англ. «Dawn», 1987) http://royallib.com/read/batler_oktaviya/rassvet.html#0
Альфред ван Вогт «Світ Нуль-А●» (англ. «The World of Null-A», 1945), http://coollib.net/b/35991/read
Вільма Х. Ширас● «Діти атому●» (англ. «Children of the Atom», 1948-50), http://coollib.net/b/41430/read
Ларрі Нівен «Інтегральні дерева●» (англ. «The Integral Trees», 1984), http://coollib.net/b/157897/read
Джефф Раймен «Дитсадок^[en]» (англ. «The Child Garden», 1989) http://royallib.com/read/batler_oktaviya/rassvet.html#0
Керолайн Дж. Черрі «Іноземець^[en]» (англ. «Foreigner», 1994) http://coollib.net/b/93616/read
Маргарет Мехі^[en] «Пам'ять» «Пам'ять^[en]» (англ. «Memory», 1987) http://coollib.net/b/130264/read
Пет Годжилл● «Хода Бога^[en]» (англ. «God Stalk», 1982) http://coollib.net/b/68569/read
Джеймс Гілтон^[en] «Загублений горизонт●» (англ. «Lost Horizon», 1933) http://coollib.net/b/223626/read
Майк Резник «Право народження: Книга людини^[en]» (англ. «Birthright: The Book of Man», 1982) http://coollib.net/b/28842/read
Г. Бім Пайпер «Маленький пухнастик^[en]» (англ. «Little Fuzzy», 1962) http://coollib.net/b/295363/read
Джозеф Г. Ділейні^[en] «Нові недоторкані» «Нові недоторкані^[en]» (англ. «The New Untouchables», 1982) http://royallib.com/book/dileni_dgozef/novie_neprikasaemie.html
Руді Рюкер «Програмне забезпечення●» (англ. «Software», 1982) http://coollib.net/b/206989/read
Кобо Абе «Ковчег «Сакура»●» (яп. «方舟さくら丸», 1984), http://coollib.net/b/151790/read
Ґреґ Іґен «Діаспора» (англ. «Diaspora», 1997) http://coollib.net/b/242721/read
Беррінтон Бейлі^[en] «Велике колесо●» (англ. «The Grand Wheel», 1977) http://royallib.com/read/beyli_barrington/velikoe_koleso.html#0
Пол Ендерсон «Тау — нуль●» (англ. «Tau Zero», 1970) http://coollib.net/b/269661/read
Євген Філенко● «Галактичний консул^[ru]» (Галактический консул, 1987) http://royallib.com/read/filenko_evgeniy/galakticheskiy_konsul.html#0
Джон Джейкс^[en] «Планета шестизарядного пістолета» «Планета шестизарядного пістолета^[en]» (англ. «Six-Gun Planet», 1970) http://royallib.com/read/dgeyks_dgon/planeta_shestizaryadnogo_pistoleta.html#0
Чарльз Вільямс^[en] «Багато вимірів» «Багато вимірів^[en]» (англ. «Many Dimensions», 1930) http://coollib.net/b/39132/read
Пола Вольски^[en] «Великий еліпс^[en]» (англ. «The Grand Ellipse», 2000) http://coollib.net/b/35955/read
Стівен Дональдсон● «Прокляття лорда Фаула●» (англ. «Lord Foul's Bane», 1977) http://royallib.com/read/donaldson_stiven/prezrenie_lorda__proklyatie_lorda_proklyatie_lorda_faula.html#0
Фленн О'Браєн «Про птахів водоплавних^[en]» (англ. «At Swim-Two-Birds», 1939) http://royallib.com/read/obrayen_flenn/o_vodoplavayushchih.html#0
Дейвід Ілай Дейвід Ілай^[en] «Другі» «Другі^[en]» англ. «Seconds», 1963) http://litvik.ru/audiokniga/fantastika/1870-djevid-jeli-ilajj.-vtorojj-shans.html
Едіт Несбіт «Фенікс та килим^[en]» англ. «The Phoenix and the Carpet», 1904) http://loveread.me/read_book.php?id=15128&p=1
Вільям Тенн «Про людей и чудовиськ^[en]» англ. «Of Men and Monsters», 1968) http://coollib.net/b/379549/read
Кім Стенлі Робінсон «Дикий берег^[es]» англ. «The Wild Shore», 1984) http://coollib.net/b/51445/read
В'ячеслав Рибаков● «Смикни за мотузочку» «Смикни за мотузочку^[ru]» рос. «Дёрни за веревочку», 1996) http://coollib.net/b/51445/read
Стенлі Вайнбаум● «Новий Адам» «Новий Адам^[en]» англ. «The New Adam», 1939) http://royallib.com/read/veynbaum_stenli/noviy_adam.html#0
Пітер Дікінсон● «Заклинач погоди» «Заклинач погоди^[en]» англ. «The Weathermonger», 1968) http://coollib.net/b/87521/read
Пет Мьорфі● «Місто незабаром опісля» «Місто незабаром опісля^[en]» (англ. «The City, Not Long After», 1989) http://coollib.net/b/46403/read
Джон Краулі● «Маленький, великий, або Парламент Фейрі^[en]» (англ. «Little, Big: or, The Fairies' Parliament», 1981) http://coollib.net/b/315502/read
Джеймс Т. Макінтош^[en] «Переселення ^[en]» (англ. «Transmigration», 1970) http://royallib.com/read/budris_algis/gelezniy_ship.html#0
Вірджинія Вулф «Орландо: життєпис^[en]» (англ. «Orlando: A Biography», 1928) http://royallib.com/read/vulf_virdginiya/orlando.html#0
Мервін Пік● «Тітус Ґроун^[en]» (англ. «Titus Groan», 1946) https://www.litres.ru/static/or4/view/or.html?cover=%2Fstatic%2Fbookimages%2F00%2F06%2F32%2F00063249.bin.dir%2F00063249.cover.jpg&user=0&trials=1&art=145450&baseurl=%2Fstatic%2Ftrials%2F00%2F14%2F54%2F00145450.&uuid=11dd4889-d8f0-444e-a71e-92448b2b305f
Кетрін Азаро «Приборкати блискавку» «Приборкати блискавку^[en]» (англ. «Catch the Lightning», 1997) http://coollib.net/b/102959/read
Кіт Ломер «Великий розіграш з машиною часу» «Великий розіграш з машиною часу^[en]» (англ. «The Great Time Machine Hoax», 1964) http://coollib.net/b/275147/read
Наталі Еннеберґ^[en] «Кров зірок» «Кров зірок^[en]» (фр. «Le Sang des Astres», 1963) http://royallib.com/read/henneberg_natali/krov_zvezd.html#0
Дейв Волвертон^[en] «На шляху до раю^[en]» (англ. «On My Way to Paradise», 1989) http://coollib.net/b/172382/read
Гайнріх Гаузер^[de] «Мозок-гігант^[en]» (англ. «Gigant Hirn», 194.) http://coollib.net/b/79938/read
Маргіт Сандему « Зачарована^[da]» (англ. «Troldbunden», 1982) http://royallib.com/read/sandemu_margit/okoldovannaya.html#0
Джо Голдмен «Міст розуму» «Міст розуму^[en]» (англ. «Mindbridge», 1976) http://coollib.net/b/78725/read
Марек Корейво^[en] http://www.encyklopediafantastyki.pl/index.php?title=Marek_Koreywo «В космічному транспорті^[en]» (пол. «W kosmicznym pojeździe», 1967) http://royallib.com/read/koreyvo_marek/na_kosmicheskom_korable.html#0
Волтер Джон Вільямс «Метрополітен^[en]» (англ. «Metropolitan», 1995) http://coollib.net/b/238193/read
Андре Лорі^[ru] «Вигнанці Землі: ТОВ «Місяць»» «Вигнанці Землі: ТОВ «Місяць»^[fr]» (Les Exilés de la terre / Sêléné Company Limited, 1887) http://royallib.com/read/lori_andre/izgnanniki_zemli.html#0
Мартін Кейдін● «Загублений» «Загублений ^[en]» англ. «Marooned», 1964) http://coollib.net/b/18539/read
Майкл Ентоні Фостер● «Воїни світанку» «Воїни світанку^[en]» англ. «The Warriors of Dawn», 1975) http://coollib.net/b/382217/read
Сергій Бєляєв «Пригоди Семюеля Пінгля» «Пригоди Семюеля Пінгля^[ru]» рос. «Приключения Сэмюэля Пингля», 1945) http://coollib.net/b/299761/read
Мак Рейнольдс «Божою силою^[it]» (англ. «Of Godlike Power», 1966) http://coollib.net/b/28741/read
Ебрахам Мерріт «Місячний басейн^[en]» (англ. «The Moon Pool», 1919) http://coollib.net/b/306951/read
Майкл Ф. Флінн «У країні сліпців» «У країні сліпців^[en]» (англ. «In the Country of the Blind», 1990)
Сиріл М. Корнблас● та Джудіт Мерріл «Канонір Кейд^[en]» англ. «Gunner Cade», 1952)
Гордон Р. Діксон та Челсі Квін Ярбро● «Додолу, крізь мертвих людей» «Додолу, крізь мертвих людей^[en]» англ. «Down Among the Dead Men», 1993) http://coollib.net/b/179225/read#t9
Володимир Орловський^[ru] «Бунт атомів» (рос. «Бунт атомов», 1928) http://coollib.net/b/239169/read
Роберт Кромі^[en] «Занурення до космосу» «Занурення до космосу^[en]» (англ. «A Plunge into Space», 1891) http://royallib.com/read/kromi_robert/brosok_v_prostranstvo.html#0
Степан Чепмен^[en] «Трійка●» (англ. «The Troika», 1997) http://royallib.com/read/chepmen_stepan/troyka.html#0
Жерар Клайн● «Боги війни^[fr]» (англ. «Les Seigneurs de la guerre», 1970) http://coollib.net/b/18971/read
Роберт Гарріс «Фатерлянд●» (англ. «Fatherland», 1992) http://coollib.net/b/348443/read
Ернст Юнгер «Геліополіс. Ретроспектива міста^[en]» (англ. «Heliopolis», 1949) http://coollib.net/b/17731/read
Майкл Джон Гаррісон^[en] «У Вірікоріумі^[en]» (англ. «In Viriconium», 1982) http://coollib.net/b/7468/read
Валентина Мухина-Петринська^[ru] «Планета Гаріс: відіслані до вічності» (рос. «Планета Харис: Отосланные к вечности», 1984) http://coollib.net/b/108379/read
Стівен Бекстер «Пліт●» англ. «Raft», 1991) http://coollib.net/b/81739/read
Кіт Рід● «Тонше за тебе» «Тонше за тебе^[en]» (англ. «Thinner Than Thou», 2004) http://royallib.com/read/rid_kit/ya_stroynee_tebya.html#0
Лі Брекетт «Тривале завтра●» (англ. «The Long Tomorrow», 1955) http://coollib.net/b/34752/read
Гаррі Гаррісон «Посуньтесь, посуньтесь●» (англ. «Make Room! Make Room!») http://royallib.com/read/garrison_garri/podvintes__podvintes_.html#0
Сем Дж. Люндвалл● «Світ Аліси» «Світ Аліси^[en]» англ. «Alice's World», 1970) http://royallib.com/book/lyundval_sem/mir_alisi.html
Вільям Коцвінкл● «Доктор Щур» «Доктор Щур●» англ. «Doctor Rat», 1976) royallib.com/read/kottsvinkl_uilyam/doktor_ret.html#0
Пет Кедіґен● «Чай з порожньої чашки» «Чай з порожньої чашки●» (англ. «Tea from an Empty Cup», 1998) http://coollib.net/b/31749/read
Георгій Гуревич «Народження шостого океану» «Народження шостого океану^[ru]» (рос. «Рождение шестого океана», 1960), http://coollib.net/b/323922/read
Вільям Сендерс● «Осередки опору» «Осередки опору^[en]» (англ. «Pockets of Resistance», 1990) http://royallib.com/read/sanders_uilyam/ochagi_soprotivleniya.html#0
Теніт Лі● «Героїня світу» «Героїня світу^[en]» англ. «A Heroine of the World», 1989) http://coollib.net/b/33326/read
Кінґслі Ейміс «Російські хованки» «Російські хованки^[en]» англ. «Russian Hide-and-Seek», 1980) http://coollib.net/b/252332/read#t1
Амос Тутувола● «Перната жінка з хащів» «Перната жінка з хащів^[en]» (англ. «Feather Woman of the Jungle», 1962) http://coollib.net/b/7713/read
Дональд Бартелмі «Король» «Король●» (англ. «The King», 1990) http://coollib.net/b/51405/read
Геннадій Гор «Витвір» «Витвір^[ru]» (рос. «Изваяние», 1971) http://coollib.net/b/355978/read
Кендзабуро Ое «Нотатки пінчраннера^[en]» (яп. «ピンチランナー調書», 1976), http://royallib.com/read/oe_kendzaburo/zapiski_pinchrannera.html#0
Алан Дін Фостер «Світ середини^[en]» (англ. «Midworld», 1975) http://coollib.net/b/283385/read#t1
Мері Шеллі «Остання людина (роман)^[ru]» (англ. «The Last Man», 1926)
Стівен Л. Бьорнс^[en] «Плоть та срібло» «Плоть та срібло^[en]» англ. «Stephen L. Burns», 1999) http://coollib.net/b/101918/read#t1
Семюел Ділейні «Наднова^[en]» (англ. «Nova», 1968) http://royallib.com/read/dileni_semyuel/nova.html#0
Павел Вежинов «Загибель «Аякса»» «Загибель «Аякса»^[en]» болг. «Гибелта на Аякс», 1973) http://coollib.net/b/61403/read
Джек Фінні «З часу у час (роман)^[en]» (From Time to Time, 1995) попередня скорочена версія твору http://coollib.net/b/307299/read
Борис Фрадкін^[ru] «Шлях до зірок» (рос. «Дорога к звездам», 1958) http://coollib.net/b/385482/read
Томас Бьорнетт Свонн «День Минотавра»«День Минотавра^[en]» (англ. «The Day of the Minotaur», 1965) http://royallib.com/read/tomas_svan/den_minotavra.html#0
Адам Робертс● «На^[en]» (англ. «On», 2001) http://coollib.net/b/77631/read
Ноель Роже^[fr] «Новий потоп» «Новий потоп^[en]» (фр. «Le Nouveau Déluge», 1922) http://royallib.com/read/roge_noel/noviy_potop.html#0
Петриція Е. Маккіліп● «Майстер загадок Геда^[en]» (англ. «The Riddle-Master of Hed», 1976) http://coollib.net/b/32739/read
Люціус Шепард «Життя під час війни●» (англ. «Life During Wartime», 1987) http://coollib.net/b/45585/read
Альфред Бестер «Голем100●» (англ. «Golem100», 1980) http://coollib.net/b/193107/read
Єремей Парнов● та Михайло Ємцев● «Море Дірака (роман)^[ru]» (рос. «Море Дирака», 1966), http://royallib.com/read/emtsev_mihail/more_diraka.html#0
Чед Олівер^[en] «Вітри часу» «Вітри часу^[it]» (англ. «The Winds of Time», 1956) http://coollib.net/b/79989/read
Едґар Пенґборн «Пейзаж часу●» (англ. «Davy», 1965) http://coollib.net/b/366998/read
Ґреґорі Бенфорд «Пейзаж часу●» (англ. «Timescape», 1980) http://coollib.net/b/10307/read
Джон Міні^[en] «Парадокс» «Парадокс^[en]» (англ. «Paradox», 2000) http://coollib.net/b/146415/read
Геррі Кілворс^[en] «Янгол» «Янгол^[en]» (англ. «Angel», 1993) http://coollib.net/b/63424/read
Тур Оґ Брінґсвярд● «Минотавр^[en]» (англ. «Minotauros», 1980) https://www.livelib.ru/book/1002451820-minotavr-tor-oge-bringsverd
Володимир Орлов● «Альтист Данилов●» (рос. «Альтист Данилов», 1980),
Вільям Ґібсон та Брюс Стерлінг «Машина відмінностей» (англ. «The Difference Engine», 1990)

https://www.litres.ru/static/or4/view/or.html?baseurl=%2Fstatic%2Ftrials%2F00%2F12%2F42%2F00124266.&user=0&cover=%2Fstatic%2Fbookimages%2F11%2F34%2F75%2F11347570.bin.dir%2F11347570.cover.jpg&uuid=9803e451-b8be-4b7f-8919-589d5bc8e90d&trials=1&art=124266

Джерела[ред. | ред. код]

Жан Браше^[ru]

Помилка Lua у Модуль:Не_перекладено у рядку 253: attempt to index local 'neededTitle' (a nil value).
Росс Гаррісон●
Луї Фелікс Геннегі^[ru]
Еміль Годлевський (молодший)^[ru]
Свен Гьорштадіус●
Вальтер Якоб Ґегрінґ^[en]
Альфред Жост^[fr]
Матіас-Марія Дюваль^[ru]
Герке Петро Якович●

Альфред Піщенґер^[es]

л[ред. | ред. код]

https://www.wikidata.org/wiki/Special:WhatLinksHere/Property:P3360

• Доктор Живаго (фильм, 1965)^ru
• Лі Брекет^en •
Вадим Березинський^ru •
• Крістіна Розетті^en •
• Гіперіон^en •
• Тисячолітній Миколай •
• Матріополь
• Під знаком цвіркуна
•
• Вогнесміх
Камертон Дажбога •
• Марлен Матус
Тисячолітній Миколай •
• Георгій Шахназаров^ru
• Віра Семененко
• Гоббіт (мультфільм)^en •
Сліпота^en •
• Прогульник Ріддлі^en •
• Річард Джефріс^en
• Волтер Тівіс^es
• Целестина^es
• Альбер Фалько^en
Джек Макдевітт^en •
Муха (фільм)^ru •
• Джеррі Пурнелл^en
• Рей Гаррігаузен^ru
Оповідь служниці^en •
• Овід (роман)^ru •
Сліпота (роман)^en •
• Біси (роман)^ru •
• Сергій Шарапов
• Шандор Тарич^hu
Фігаро (персонаж)^ru
• Каліпсо (корабель)^ru •
• Диск-гольф^en •
• Паралімпійські види спорту^en •
• Волтер Манк^en •
• Антон Філіпчук •
Олександр Черкаський^ru •
Альбер Фалько^fr •
• Зора Ніл Хьорстон^en •
Пауль Ельвстрьом^en •
Енджела Картер^en •
• Ріддаргольм^sv•
• Всеcвітні ігри військовослужбовців^ru •
Марія Максакова^ru •
• Ігри Доброї волі^hu •
• Ігор Семиволос
• Зелена революція (Іран)^ru •
• Заради кохання я зможу все! •
• Контакт (роман)^en •
• Повстання у Бахрейні^en •
Фемінізм в Україні^en
• «Гаррі Поттер» у перекладах^en •
• Рамакієн^en •
Генерали піщаних кар'єрів^ru •
• Гравець у крокет^en •
• Крізь всесвіт^ru • [
• Оповідь про два міста^ru • [
• Володимир Петришин^en
• Аеропорт (роман Гейлі)^ru •
• Євгенія Діордійчук^es •
• Червоний мак (балет)^ru
• Повертаючись додому (фільм)^en •
План втечі^es •
• Плутонія (роман)^ru •
• Пошук@Mail.Ru^ru •
• Список мов, якими здійснюється багатоголосний дубляж іншомовних фільмів^•
• Список мов світу, якими здійснюється багатоголосний дубляж іншомовних фільмів •
• Дмитро Чекалкін
• Еміне Джеппар
Авторське право в Україні^ru
• Завоювання Едісоном Марса^en
• |^{[[:en:Software (novel)}}»</|en]]} •

Ну так за рівнозначності тексту з української перекладатимуть менше через безстатусність, ніж з інших мов. Тай взагалі у нас лише декілька фантастичних статей мають статус. А взагалі дуже хотілося б побачити від вас статті про українські фантастичні романи. Бо у нас навіть "Зоряний корсар" відсутній, один з 5-ти найбільш перекладених україномовних романів у світі відсутній. Звідки ж інші перекладатимуть статті про наші видатні книги, як не з укрвікі? До речі, і в інших розділах - данському, шведському, італійському, норвезькому - відсутні більшість їхмовних романів, відзначених критиками. Проте є якась менш відома лабуда - так само і в нас. Хіба що англомовний, російськомовний, франкомовний, японськомовний розділи - вірізняються вдалим наповненням автентичних творів.--Yasnodark (обговорення) 13:12, 8 червня 2017 (UTC)

Якщо «Зоряний корсар» такий відомий, то візьмусь скоро і за нього, хоча Бердника не дуже люблю, а зараз я спеціально знайшов одну українську книжку з цих, що Ви вписали до шаблону необхідних статей з фантастики, так що за день-два чекайте, поки перечитаю. -

Років 10 тому чув про 15 мов. Дякую та сподіваюся, бо сам у нашій фантастиці - начитаний не дуже. Проте у вас є перевага: бо усі ці українці та росіяни, тоді виглядали досить непогано на фоні небагатьох іноземних книжок, та й на безриб`ї - і рак риба. А от я ніяк не можу перефокусуватися у бік східнослов`янського, коли навколо нечитані полиці перекладених англомовних перлів. Де до того ж зображений реально існуючий глобалізований світ, а не міфічні здобутки комуністичного майбутнього (хоча раніше ніхто не знав чия концепція переможе) чи вторинні наслідування тих самих перлів. А я зазвичай стереотипно читаю те, в чому певен бодай на 90 відсотків. Щоб дарма не витрачати часу, тому і виходить, що часто непогані наші книги втікають від мене. Я взагалі читаю переважно класичні англомовні романів. Бо часто буває: прочитаєш книжку - ніби непогана, ідея оригінальна. А потім читаєш більш давню книжку, звідки ця ідея позичена - і уявлення шиворіт-навиворіт, так само якщо спершу дивишся перескозкособочений фільм і потім при читанні книги видається, що вона написана якось не так. Тому віддаю перевагу - першочитанню. До речі, "Я - легенда" - подиноке виключення. Де режисер не зіпсував твору своїм "баченням та усуненням недоліків книги".--Yasnodark (обговорення) 13:38, 8 червня 2017 (UTC)

Для початку треба заохочувати нових користувачів реєструватися та стврювати власну сторінку користувача, де він зможе повідомити про свої уподобання.

№	Назва	Виконавець	К-ть переглядів, млн.	Дата завантаження
1.	«Имя 505»^[1]	Чоткий Паца	39,221	4 жовтня 2015
2.	«Павук»^[2]	DZIDZIO і Вова зі Львова	18,863	20 червня 2014
3.	«Я і Сара»^[2]	DZIDZIO	16,678	15 листопада 2013
4.	«Каділак»^[2]	DZIDZIO	14,431	23 березня 2012
5.	«Сусіди»^[2]^[3]	DZIDZIO	12,573	14 березня 2013
6.	«Radio Hello»^[4]	Enej	11,678	6 березня 2010
7.	«108»^[5]	DZIDZIO	11,433	5 жовтня 2016
8.	«Пісенька про АБЕТКУ»		11,297	23 травня 2013
9.	«Обійми»^[2]^[3]	Океан Ельзи	10,954	27 лютого 2013
10.	«Така, як ти»	Святослав Вакарчук	10,122	14 квітня 2012
11.	«Тримай»^[2]^[6]	Христина Соловій	9,878	8 квітня 2015
12.	«Мій рідний край»	Світлана Весна	8,918	3 вересня 2009
13.	«Мам»^[2]	Скрябін	8,763	26 квітня 2012
14.	«Стріляй»^[2]	Океан Ельзи	8,745	18 квітня 2013
15.	«Не твоя війна»^[2]^[7]	Океан Ельзи	8,170	26 квітня 2015
16.	«Мамина сорочка»	Наталія Май	8,113	25 червня 2010
17.	«Я так хочу…»	Океан Ельзи	7,412	20 грудня 2009
18.	«На небі»^[2]	Океан Ельзи	7,319	14 лютого 2015
19.	«Не йди»^[5]^[8]	Океан Ельзи	7,177	20 квітня 2016
20.	«Я їду до мами»^[7]	DZIDZIO	6,781	7 липня 2015
21.	«Одна калина»	Софія Ротару	6,435	26 листопада 2006
22.	«Marsik»^[5]	DZIDZIO	6,137	2 січня 2016
23.	«Мить»	Океан Ельзи	5,891	4 грудня 2015
24.	«Смуглянка»	Made in Ukraine	5,828	3 грудня 2014
25.	«Лісапед»	Електро Кет і Супермакс	5,600	15 липня 2013
26.	«Банда-банда»^[9]	DZIDZIO	5,585	14 березня 2017
27.	«Myla moja»^[4]	Enej	5,570	29 січня 2011
28.	«Хто твій батя?»^[10]	Чоткий Паца	5,422	10 квітня 2016
29.	«А я чорнява»	Made in Ukraine	4,899	5 липня 2010
30.	«Мати»	Rulada	4,832	8 жовтня 2014
31.	«Маруся»		4,614	22 травня 2011
32.	«Птахоподібна»	DZIDZIO	4,594	21 травня 2016
33.	«Мені повезло»	DZIDZIO	4,184	24 червня 2013
34.	«Старі фотографії»	Скрябін	3,829	21 вересня 2010
35.	«Смерека»	Mad Heads	3,764	3 вересня 2007
36.	«Под облачком»^[2]^[5]^[6]	Христина Соловій	3,728	22 жовтня 2015
37.	«Палала»^[2]	Наталя Валевська	3,646	13 серпня 2009
38.	«Вовчиця»	Олег Винник	3,616	10 травня 2016
39.	«Розпрягайте, хлопці, коні»	Кубанський козачий хор	3,578	19 травня 2010
40.	«Хто, як не ти?»^[2]^[5]	Христина Соловій	3,550	1 грудня 2016
41.	«Україна колядує!»	Ірина Федишин	3,545	7 грудня 2011
42.	«Без бою»	Океан Ельзи	3,521	10 листопада 2009
43.	«Смуглянка»	Made in Ukraine	3,503	30 листопада 2014
44.	«5 Минут Назад»^[11]	Чоткий Паца	3,447	30 листопада 2016
45.	«Мумітроль»	Скрябін	3,445	3 вересня 2008
46.	«Мальви»	Ані Лорак	3,441	8 травня 2014
47.	«Місця щасливих людей»^[2]	Скрябін	3,403	17 жовтня 2011
48.	«Біла хмара, чорна хмара»^[2]	ТіК	3,309	2 липня 2013
49.	«А я пливу»	Alekseev	3,292	6 квітня 2015
50.	«Ніжно»^[2]	Тіна Кароль	3,270	23 березня 2012

https://unotices.com/book.php?id=54715&page=73

Відсутні статті про відомих фахівців з біології розвитку[ред. | ред. код]

https://www.facebook.com/hashtag/%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3?source=feed_text&story_id=998987720207853

Список письменників, фантастичні книги яких перекладено українською мовою[ред. | ред. код]

Позиція	Ім’я та прізвище письменника	Роки життя	Країна	Мова/мови творів	Оригінальна назва книги	Жанр фантастики	Рік першовидання книги	Назва в українському перекладі	Рік першовидання українською мовою	Видавництво	Місто	Перекладач!
1	Френк Герберт (англ. Frank Herbert)	( 1920 — 1986)	США	англійська	«Дюна» (англ. «Dune»)	наукова фантаститка надздібностей	1963-1964	«Дюна»	2017	«Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»	Харків	Анатолій Пітик, Катерина Грицайчук
2	Роберт Е. Гайнлайн (англ. Robert A. Heinlein)	( 1988 — 1986)	США	англійська	«Чужинець у чужій землі» (англ. «Stranger in a Strange Land»)	філософська фантастика контакту	1961	«Чужинець на чужині»	2016	«Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»	Харків	Г. Литвиненко
3	Джон Р. Р. Толкін (англ. John R. R. Tolkien)	( 1892 — 1973)	Англія	англійська	«Володар перснів» (англ. «The Lord of the Rings»)	героїчна фентезі	1954 — 1955	«Володар перснів»	2002	Школа	Харків	Олександр Мокровольський
4	Філіп К. Дік (англ. Philip K. Dick)	( 1928 — 1982)	США	англійська	«Людина у високому замку» (англ. «The Man in the High Castle»)	Альтернативна історія	1962	«Людина у високому замку»	2017	Комубук	[[]]	Варвара Перекрест
5	Герберт Дж. Веллс (англ. Herbert G. Wells)	( 1866 - 1946)	Англія	англійська	«Машина часу» (англ. «The Time Machine»)	Філософська фантастика, Антиутопія	1895	«Машина часу»	2015	Держвидав України	Київ	М. Іванов
6	Роджер Зелазні (англ. Roger Zelazny)	( 1937 — 1995)	США	англійська	«Володар світла» (англ. «Lord of Light»)	міфологічна фантастика	1967	«Бог Світла»	1993	Всесвіт	Київ	Лариса Маєвська
7	Іван Єфремов (рос. Иван Ефремов)	(1908 — 1972)	РРФСР	російська	« Туманність Андромеди» (рос. «Туманность Андромеды»)	Утопічна космічна фантастика	1958	« Туманність Андромеди»	1960	«Молодь»	Київ
8	Рей Бредбері (англ. Raymond Bradbury)	( 1920 — 2012)	США	англійська	«451 градус за Фаренгейтом» (англ. «Fahrenheit 451»)	Антиутопія	1952	«451 градус за Фаренгейтом»	1985	«Веселка»	Київ	Євген Крижевич
9	Деніел Кіз (англ. Daniel Keyes)	( 1927 — 2014)	США	англійська	«Квіти для Елджернона» (англ. «Flowers for Algernon»)		1966	«Квіти для Елджернона»	2015	«Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»	Харків	Віктор Шовкун
10	Вільям Ґібсон (англ. William Gibson)	(1948 — 20..)	Канада	англійська	«Нейромант» (англ. «Neuromancer»)	Кіберпанк	1984	«Нейромант»		2017	«Vydavnytstvo»	[[]]	Ольга Любарська
11	Волтер Міллер-молодший (англ. Walter M. Miller Jr.)	(1923 - 1996)	США	англійська	«Кантата за Лейбовіцем» (англ. «A Canticle for Leibowitz»)	Релігійна фантастика	1955-1957	«Кантата за Лейбовіцем»	2017	«НК — Богдан»	Тернопіль	Ірина Серебрякова
12	Конні Вілліс (англ. Connie Willis)	(1945 — 20..)	США	англійська	«Книга Судного дня» (англ. «Doomsday Book»)	Темпоральна фантастика	1992	«Книга Судного дня»	2015	«НК — Богдан»	Тернопіль
13	Айзек Азімов (англ. Isaac Asimov)	(1920 — 1992)	США	англійська	«Кінець Вічності» (англ. «The End of Eternity»)	Темпоральна фантастика	1955	«Кінець Вічності»	1990	«Дніпро»	Київ	Дмитро Грицюк
14	Джордж Мартін (англ. George R. R. Martin)	(1948 — 20..)	США	англійська	«Гра престолів» (англ. «A Game of Thrones»)	Епічна фентезі	1996	«Гра престолів»	2013	«Країна мрій»	Львів	Наталя Тисовська
15	Жуль Верн (фр. Jules Verne)	(1828 — 1905)	Франція	французька	«Подорож до центру Землі» (фр. «Voyage au centre de la Terre»)	Пригодницька фантастика	1985	«Подорож до центру Землі»	1928	«Український Робітник»	Харків	Білоусова
16	Олександр Бєляєв (рос. Александр Беляев)	(1884 — 1942)	РРФСР	російська	«Людина-амфібія» (рос. Человек-амфибия)	Соціальна фантастика	1928	«Людина-амфібія»	1930	«ДВУ»	Харків	[[]]
17	Джордж Орвелл (англ. George Orwell)	( 1903 - 1950)	Англія	англійська	«1984» (англ. «1984»)	Роман про близьке майбутнє, Антиутопія	1949	«1984»	2015	Видавництво Жупанського	[[]]
18	Міхаель Енде (нім. Michael Ende)	(1929 - 1995)	Німеччина	німецька	«Нескінченна історія» (нім. «Die unendliche Geschichte»)	Дитяча фентезі	1979	«Нескінченна історія»	2014	Видавництво Старого Лева	Львів	Юрій Прохасько
19	Кліффорд Д. Сімак (англ. Clifford D. Simak)	(1904 — 1988)	США	англійська	«Резервація гоблінів» (англ. «The Goblin Reservation»)	Фантастика контакту	1968	«Резервація гоблінів»	2017	«НК — Богдан»	Тернопіль
20	Артур Конан Дойл (англ. Arthur Conan Doyle)	( 1859 - 1930)	Шотландія	англійська	«Загублений світ» (англ. «The Lost World»)	Роман про загублений світ	1949	«Пропащий світ»	1922	Українська Спілка	Львів	Софія Вольська
21	Артур Ч. Кларк (англ. Arthur C. Clarke)	( 1917 — 2008)	Шрі-Ланка	англійська	«2001: Космічна Одіссея» (англ. «2001: A Space Odyssey»)	Жорстка наукова фантастика, космічна фантастика	1949	«2001: Космічна Одіссея»	2017	«Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»	Харків	Вікторія Зенгва
22	Єжи Жулавський (пол. Jerzy Żuławski)	(1874 — 1915)	Польща	польська	«На срібній планеті» (пол. «Na srebrnym globie. Rękopis z Księżyca)	Жорстка наукова фантастика, космічна фантастика	1996	«На срібній планеті»	2013	«Сяйво»	Львів	Л. та В. Пахаревські
23	Орсон Скотт Кард (англ. Orson Scott Card)	(1951 — 20..)	США	англійська	«Гра Ендера» (англ. «Ender's Game»)	Космічна жорстка наукова фантастика ворожого контакту	1996	«Гра Ендера»	2013	«Брайт Стар Паблишинг»	[[]]
24	Мері Шеллі (англ. Mary Shelley)	(1797 - 1851)	Англія	англійська	«Франкенштайн, або Сучасний Прометей» (англ. «Frankenstein: or, The Modern Prometheus»)	Готична наукова фантастика	1818	«Франкенштейн»	2009	Школа	Харків	Інна Базилянська
25	Джоан К. Роулін (англ. Joanne К. Rowling)	(1965 - 20..)	Англія	англійська	«Гаррі Поттер і келих вогню» (англ. «Harry Potter and the Goblet of Fire»)	Підліткова фентезі меча та чарів	2000	«Гаррі Поттер і келих вогню»	2003	А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА	Київ	Віктор Морозов, Софія Андрухович
26	Аркадій та Борис Стругацькі (рос. Аркадий и Борис Стругацкие)	(1925 — 1991) та (1933 — 2012)	РРФСР	російська	«Пікнік на узбіччі» (рос. «Пикник на обочине»)	Утопічна космічна фантастика	1972 - ФРН	«Пікнік на узбіччі»	2007	«Молодь»	Київ	Анатолій Саган
26	Лао Ше (кит. 老舍)	(1899 — 1966)	РРФСР	російська	«Нотатки про котяче місто» (кит. «貓城記»)	Космічна сатирична наукова фантастика	1932 — 1933	«Записки про котяче місто»	1974	«Дніпро»	Київ	Іван Чирко
27	Ден Сіммонс (англ. Dan Simmons)	(1948 — 20..)	США	англійська	«Гіперіон» (англ. «Hyperion»)	Фантастика контакту	1990	«Гіперіон»	2016	«НК — Богдан»	Тернопіль	Богдан Стасюк
28	Станіслав Лем (пол. Stanisław Lem)	(1921 — 2006)	Польща	польська	«Соляріс» (пол. «Solaris»)	Філософська еротична наукова фантастика, космічна фантастика	1961	«Соляріс»	1996	ВВФ «Котигорошко» ЛТД	Київ	Дмитро Андрухів
29	Льюїс Керролл (англ. Lewis Carroll)	(1832 - 1898)	Англія	англійська	«Пригоди Еліс у Дивозем'ї» (англ. «Alice's Adventures in Wonderland»)	Дитяча фентезі, абсурдистська фантастика	1865	« В країні чудес»	1960	Радянський письменник	Київ	Галина Бушина
30	Володимир Обручев (рос. Владимир Обручев)	(1863 — 1956)	РРФСР	російська	«Земля Санникова» (рос. «Земля Санникова»)	Пригодницька фантастика про загублені світи	1926	«Земля Саннікова»	2004	«»	Харків	[[]]
31	Ейн Ренд (англ. Ayn Rand)	(1905 — 1982)	США	англійська	« Атлант здригнувся» (англ. «Atlas Shrugged»)	Фантастика	1957	«Атлант розправив плечі»	2015	Наш Формат	Київ	Артур Переверзєв, Вікторія Стах, Софія Андрухович
32	Річард Едамс (англ. Richard Adams)	( 1920 - 2016)	Англія	англійська	« Вотершипське пониззя» (англ. «Watership Down»)	Дитяча екстрасенсрна зоологічна фентезі	1972	«Небезпечні мандри: казкова оповідь»	1990	«Молодь»	Київ	Олекса Мокровольський
33	Карін Боє (англ. Karin Boye)	(1900 — 1941)		Швеція	шведська	Каллокаїн (англ. «Kallocain»)	Антиутопія	1940	Каллокаїн	2016	Видавництво Жупанського	Київ	Олег Король
34	Роберт Шеклі (англ. Robert Sheckley)	(1928 — 2005)	США	англійська	Координати див (англ. «Dimension of Miracles»)	Сатирична космічна абсурдистська наукова фантастика	1968	Координати чудес	1991	Наш Формат	Київ	Анатолій Онишко
35	Михайло Булгаков (рос. Михаил Булгаков)	(1891 — 1940)	РРФСР	російська	«Майстер і Маргарита» (рос. «Мастер и Маргарита»)	Містична алегорична міська фентезі, антиутопія	1966	«Майстер і Маргарита»	2006	«Фоліо»	Харків	Микола Білорус
36	Річард Метісон (англ. Richard Matheson)	(1926 — 2013)	США	англійська	Я — легенда (англ. «I Am Legend»)	Постапоакліптична наукова фантастика жахів	1954	Я — легенда	2016	«Клуб сімейного дозвілля»	Харків	Дар'я Петрушенко
25	Ангела Штайнмюллер● (нім. Angela Steinmülle) та Калгайнц Штайнмюллер● (нім. Karlheinz Steinmüller)	(1941 - 20..) (1950 - 20..)	Німеччина	німецька	«Ендімон●» (нім. Andymon)	1982	космічна наукова фантастика
3	Філіпп Кюрваль● (фр. Philippe Curval)	( 1929 - 20..)	Франція	французька	«Ця мила людяність●» (фр. Cette Chre Humanit)	1958	політична фантастика
4	Нільс Нільсен● (дан. Niels E. Nielsen)	( 1924 - 1992)	Данія	данська	«Господарі» (дан. Herskerne)	1970	космічна наукова фантастика
5	Уго Малагуті (італ. Ugo Malaguti)	( 1945 - 20..)	Італія	італійська	«Дива сатани» (італ. Satana dei Miracoli)	1966	тверда наукова фантастика
6	Cакьо Комацу^[en] (яп. 小松左京)	( 1931 - 2011)	Японія	японська	«На межі нескінченного потоку●» (яп. 果しなき流れの果に)	1965
7	Сем Люндвалл● (швед. Sam Lundwall)	( 1941 - 20..)	Швеція	шведська	«Місто-тюрма» (швед. Fangelsestaden)	1978	тверда наукова фантастика
8	Чарльз Харнесс● (англ. Charles L. Harness)	( 1915 - 2005)	США	англійська	«Парадоксальні люди●» (англ. The Paradox Men)	1953	фантастика надздібностей
9	Дейвід Ґай Комптон● (швед. David G. Compton)	( 1930 - 20..)	Англія	англійська	«Тривала Кетрін Мортенгоу●» (англ. The Continuous Katherine Mortenhoe)	1978	соціальна фантастика
10	Мішель Жері (фр. Michel Jeury)	( 1929 - 20..)	Франція	французька	«Невизначений час●» (фр. Les Temps incertain)	1973	темпоральна фантастика
11	Річард Ромер^[en] (англ. Richard Rohmer)	( 1924 - 20..)	Канада	англійська	«Ультиматум» (англ. Ultimatum)	1973
12	Пауль ван Герк● (нід. Paul van Herck)	( 1938 - 1989)	Бельгія	фламандська	« Сем з плутоднем●» (швед. Sam of de Pluterdag)	1968	тверда наукова фантастика
13	Рафаель Марін Трешера● (ісп. Rafael Marín Trechera)	( 1959 - 20..)	Іспанія	іспанська	«Сльози зі світла^[es]» (ісп. Lágrimas de luz)	1984
14	Ангела Штайнмюллер● (нім. Angela Steinmülle) та Калгайнц Штайнмюллер● (нім. Karlheinz Steinmüller)	(1941 - 20..) (1950 - 20..)	Німеччина	німецька	«Ендімон●» (нім. Andymon)	1982	космічна наукова фантастика
15	Ліно Альдані● (італ. Lino Aldani)	( 1926 - 2009)	Італія	італійська	«Пошук витоків●» (італ. Quando le radici)	1976	психологічна фантастика
16	Артур Селлінгс● (англ. Arthur Sellings)	( 1911 - 1968)	Англія	англійська	«Телепат» (англ. Telepath)	1962	екстрасенсорна фантастика
17	Вілсон Такер● (англ. Wilson Tucker)	( 1914 - 2006)	США	англійська	« Рік спокійного Сонця●» (англ. The Year of the Quiet Sun)	1970	темпоральна наукова фантастика
18	Анхеліка Ґородішер^[en] (ісп. Angélica Gorodischer)	( 1928 - 20..)	Аргентина	іспанська	«Опус другий^[es]» (ісп. Opus Dos)	1958
19	Філліс Ґотліб ● (англ. Richard Rohmer)	( 1926 - 2009)	Канада	англійська	«Сонячний промінь^[en]» (англ. Sunburst)	1964
20	Андерс Боделсен● ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1937 - 20..)	Данія	данська	«Нижче точки замерзання» (дан. Frysepunktet)	1969	космічна наукова фантастика
21	Марія Сепеш● (угор. Szepes Mária)	( 1908 - 2007)	Угорщина	угорська	«Червоний лев» (угор. A Vörös Oroszlán)	1946	антиутопія
22	Карл Амері● (нім. Carl Amery)	(1922 - (2005	Німеччина	німецька	«Проект "Король"●» (нім. Das Königsprojekt)	1982	наукова фантастика
23	Маріко Охара (яп. 大原まり子)	( 1959 - 20..)	Японія	японська	«Гібридне дитя●» (яп. ハイブリッド・チャイルド)	1991
24	Чарльз Ерік Мейн● [[]] (англ. Charles Eric Maine)	( 1921 - 1981)	Англія	англійська	«Глибокий вакуум●» (англ. High Vacuum)	1956	космічна фантастика
25	Рафаель Лафферті (англ. R. A. Lafferty)	( 1914 - 2002)	США	англійська	«Володар минулого●» (англ. Past Master)	1968	темпоральна наукова фантастика
26	Джон Браннер (англ. John Brunner)	( 1934 - 1995)	Англія	англійська	«Повне затемнення (роман)●» (англ. Total Eclipse)	1974	постапокаліптична фантастика
3	Філіпп Кюрваль● (фр. Philippe Curval)	( 1929 - 20..)	Франція	французька	«Ця мила людяність●» (фр. Cette Chre Humanit)	1958	політична фантастика
4	Нільс Нільсен● ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1924 - 1992)	Данія	данська	«Господарі» (дан. Herskerne)	1970	космічна наукова фантастика
5	Уго Малагуті (італ. Ugo Malaguti)	( 1945 - 20..)	Італія	італійська	«Дива сатани» (італ. Satana dei Miracoli)	1966	тверда наукова фантастика
6	Cакьо Комацу^[en] (яп. 小松左京)	( 1931 - 2011)	Японія	японська	«На межі нескінченного потоку●» (яп. 果しなき流れの果に)	1965
7	Сем Люндвалл● (швед. Sam Lundwall)	( 1941 - 20..)	Швеція	шведська	«Місто-тюрма» (швед. Fangelsestaden)	1978	тверда наукова фантастика
8	Чарльз Харнесс● (англ. Charles L. Harness)	( 1915 - 2005)	США	англійська	«Парадоксальні люди●» (англ. The Paradox Men)	1953	фантастика надздібностей
9	Дейвід Ґай Комптон● (швед. David G. Compton)	( 1930 - 20..)	Англія	англійська	«Тривала Кетрін Мортенгоу●» (англ. The Continuous Katherine Mortenhoe)	1978	соціальна фантастика
10	Мішель Жері (фр. Michel Jeury)	( 1929 - 20..)	Франція	французька	«Невизначений час●» (фр. Les Temps incertain)	1973	темпоральна фантастика
11	Річард Ромер^[en] (англ. Richard Rohmer)	( 1924 - 20..)	Канада	англійська	«Ультиматум» (англ. Ultimatum)	1973
12	Пауль ван Герк● (нід. Paul van Herck)	( 1938 - 1989)	Бельгія	фламандська	« Сем з плутоднем●» (швед. Sam of de Pluterdag)	1968	тверда наукова фантастика
13	Рафаель Марін Трешера● (ісп. Rafael Marín Trechera)	( 1959 - 20..)	Іспанія	іспанська	«Сльози зі світла^[es]» (ісп. Lágrimas de luz)	1984
14	Ангела Штайнмюллер● ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	(1941 - 20..) (1950 - 20..)	Німеччина	німецька	«Ендімон» (нім. Das Königsprojekt)	1982	наукова фантастика
15	Ліно Альдані● (італ. Lino Aldani)	( 1926 - 2009)	Італія	італійська	«Пошук витоків●» (італ. Quando le radici)	1976	психологічна фантастика
16	Артур Селлінгс● (англ. Arthur Sellings)	( 1911 - 1968)	Англія	англійська	«Телепат» (англ. Telepath)	1962	екстрасенсорна фантастика	Wilson Tucker
17	Вілсон Такер● (англ. Wilson Tucker)	( 1914 - 2006)	США	англійська	« Рік спокійного Сонця●» (англ. The Year of the Quiet Sun)	1970	темпоральна наукова фантастика
18	Помилка Lua: too many expensive function calls. (ісп. Angélica Gorodischer)	( 1928 - 20..)	Аргентина	іспанська	«Опус другий^[es]» (ісп. Opus Dos)	1958
13	Рафаель Марін Трешера● (ісп. Rafael Marín Trechera)	( 1959 - 20..)	Іспанія	іспанська	«Сльози зі світла^[es]» (ісп. Lágrimas de luz)	1984
14	Ангела Штайнмюллер● ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)) та Калгайнц Штайнмюллер● (нім. Karlheinz Steinmüller)	(1941 - 20..) (1950 - 20..)	Німеччина	німецька	«Ендімон» (швед. Andymon)	1982	наукова фантастика
15	Ліно Альдані● (італ. Lino Aldani)	( 1926 - 2009)	Італія	італійська	«Пошук витоків●» (італ. Quando le radici)	1976	психологічна фантастика
16	Джон Браннер (англ. John Brunner)	( 1934 - 1995)	Англія	англійська	«Невизначений час●» (фр. Les Temps incertain)	1973	постапокаліптична фантастика
17	Рафаель Лафферті (англ. R. A. Lafferty)	( 1914 - 2002)	США	англійська	«Володар минулого» (англ. Past Master)	1968	темпоральна наукова фантастика
18	Помилка Lua: too many expensive function calls. (ісп. Angélica Gorodischer)	( 1928 - 20..)	Аргентина	іспанська	«Опус другий^[es]» (ісп. Opus Dos)	1958
3	Філіпп Кюрваль● (фр. Philippe Curval)	( 1929 - 20..)	Франція	французька	«Ця мила людяність●» (фр. Cette Chre Humanit)	1958	тверда наукова фантастика
4	Нільс Нільсен● ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1924 - 1992)	Данія	данська	«Господарі» (дан. Herskerne)	1970	космічна наукова фантастика
5	Уго Малагуті (італ. Ugo Malaguti)	( 1945 - 20..)	Італія	шведська	«Дива сатани» (італ. Satana dei Miracoli)	1958	тверда наукова фантастика
6	Cакьо Комацу^[en] (англ. 小松左京)	( 1931 - 2011)	Японія	японська	«На межі нескінченного потоку» (яп. Hateshinaki Nagare no Hate ni)	1966
7	Сем Люндвалл● (швед. Sam Lundwall)	( 1941 - 20..)	Швеція	шведська	«Місто-тюрма» (швед. Fangelsestaden)	1978	тверда наукова фантастика
8	Чарльз Харнесс● (англ. Charles L. Harness)	( 1915 - 2005)	США	англійська	«Парадоксальні люди●» (англ. The Paradox Men)	1968	фантастика надздібностей
9	Дейвід Ґай Комптон● (швед. David G. Compton)	( 1930 - 20..)	Англія	англійська	«Тривала Кетрін Мортенгоу●» (англ. The Continuous Katherine Mortenhoe)	1978	тверда наукова фантастика
10	Мішель Жері ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1929 - 20..)	Франція	французька	«Ця мила людяність» (фр. Cette Chre Humanit)	1958	тверда наукова фантастика
11	Річард Ромер^[en] (англ. Richard Rohmer)	( 1924 - 1999)	Канада	англійська	«Ультиматум» (англ. Ultimatum)	1973
12	Помилка Lua: too many expensive function calls. (ісп. Angélica Gorodischer)	( 1928 - 20..)	Аргентина	іспанська	«Опус другий^[es]» (ісп. Opus Dos)	1958
13	Рафаель Марін Трешера● (ісп. Rafael Marín Trechera)	( 1959 - 20..)	Іспанія	іспанська	«Сльози зі світла^[es]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1984
1	Джон Браннер (англ. John Brunner)	( 1934 - 1995)	Англія	англійська	«Повне затемнення» (англ. Total Eclipse)	1974	постапокаліптична фантастика
2	Рафаель Лафферті (англ. R. A. Lafferty)	( 1925 - 2002)	США	англійська	«Володар минулого» (англ. Past Master)	1968	темпоральна наукова фантастика
3	Мішель Жері ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1929 - 20..)	Франція	французька	«Ця мила людяність» (фр. Cette Chre Humanit)	1958	тверда наукова фантастика
4	Нільс Нільсен● ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1924 - 1992)	Данія	данська	«Господарі» (дан. Herskerne)	1970	космічна наукова фантастика
5	Уго Малагуті (італ. Ugo Malaguti)	( 1945 - 20..)	Італія	шведська	«Дива сатани» (італ. Satana dei Miracoli)	1958	тверда наукова фантастика
6	Пауль ван Герк● (нід. Paul van Herck)		Бельгія	фламандська	« Сем з плутоднем●» (швед. Sam of de Pluterdag)	1968	тверда наукова фантастика
7	Сем Люндвалл● (швед. Sam Lundwall)	( 1941 - 20..)	Швеція	шведська	«Місто-тюрма» (швед. Fangelsestaden)	1978	тверда наукова фантастика
8	Помилка Lua: too many expensive function calls. (англ. George Turner)	( 1916 - 1997)	Австралія	англійська	«Море та літо» (англ. The Sea and the Summer)	1973
9	Річард Ромер^[en] (англ. Richard Rohmer)	( 1924 - 1999)	Канада	англійська	«Ультиматум» (англ. Ultimatum)	1973
	Помилка Lua: too many expensive function calls. (ісп. Angélica Gorodischer)	( 1929 - 20..)	Аргентина	іспанська	«Помилка Lua: too many expensive function calls.» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958
	Помилка Lua: too many expensive function calls. (ісп. Rafael Marín)	( 1959 - 20..)	Іспанія	іспанська	«Сльози зі світла^[es]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958
8	Cакьо Комацу^[en] (англ. 小松左京)	( 1931 - 2011)	Японія	японська	«На межі нескінченного потоку» (яп. Hateshinaki Nagare no Hate ni)	1966

Українці в Норвегії^ru • Українці Азербайджану^ru

Украинцы в Японии Украинцы в Туркмении Украинцы в ЮАР http://radio.vesti-ukr.com/online/absnum=1283.html

Відсутні[ред. | ред. код]

Позиція	Ім’я та прізвище письменника	Роки життя	Країна/Країни , яку представляв письменник на час написання твору	Мова/мови творів	Назва роману	Рік першовидання роману
1	Джон Браннер (англ. John Brunner)	( 1934 - 1995)	Англія	англійська	«Повне затемнення (роман)●» (англ. Total Eclipse)	1974	постапокаліптична фантастика
2	Рафаель Лафферті (англ. R. A. Lafferty)	( 1914 - 2002)	США	англійська	«Володар минулого●» (англ. Past Master)	1968	темпоральна наукова фантастика
3	Філіпп Кюрваль● (фр. Philippe Curval)	( 1929 - 20..)	Франція	французька	«Ця мила людяність●» (фр. Cette Chre Humanit)	1958	політична фантастика
4	Нільс Нільсен● (дан. Niels E. Nielsen)	( 1924 - 1992)	Данія	данська	«Господарі» (дан. Herskerne)	1970	космічна наукова фантастика
5	Уго Малагуті (італ. Ugo Malaguti)	( 1945 - 20..)	Італія	італійська	«Дива сатани» (італ. Satana dei Miracoli)	1966	тверда наукова фантастика
6	Cакьо Комацу^[en] (яп. 小松左京)	( 1931 - 2011)	Японія	японська	«На межі нескінченного потоку●» (яп. 果しなき流れの果に)	1965
7	Сем Люндвалл● (швед. Sam Lundwall)	( 1941 - 20..)	Швеція	шведська	«Місто-тюрма» (швед. Fangelsestaden)	1978	тверда наукова фантастика
8	Чарльз Харнесс● (англ. Charles L. Harness)	( 1915 - 2005)	США	англійська	«Парадоксальні люди●» (англ. The Paradox Men)	1953	фантастика надздібностей
9	Дейвід Ґай Комптон● (швед. David G. Compton)	( 1930 - 20..)	Англія	англійська	«Тривала Кетрін Мортенгоу●» (англ. The Continuous Katherine Mortenhoe)	1978	соціальна фантастика
10	Мішель Жері (фр. Michel Jeury)	( 1929 - 20..)	Франція	французька	«Невизначений час●» (фр. Les Temps incertain)	1973	темпоральна фантастика
11	Річард Ромер^[en] (англ. Richard Rohmer)	( 1924 - 20..)	Канада	англійська	«Ультиматум» (англ. Ultimatum)	1973
12	Пауль ван Герк● (нід. Paul van Herck)	( 1938 - 1989)	Бельгія	фламандська	« Сем з плутоднем●» (швед. Sam of de Pluterdag)	1968	тверда наукова фантастика
13	Рафаель Марін Трешера● (ісп. Rafael Marín Trechera)	( 1959 - 20..)	Іспанія	іспанська	«Сльози зі світла^[es]» (ісп. Lágrimas de luz)	1984
14	Ангела Штайнмюллер● (нім. Angela Steinmülle) та Калгайнц Штайнмюллер● (нім. Karlheinz Steinmüller)	(1941 - 20..) (1950 - 20..)	Німеччина	німецька	«Ендімон●» (нім. Andymon)	1982	космічна наукова фантастика
15	Ліно Альдані● (італ. Lino Aldani)	( 1926 - 2009)	Італія	італійська	«Пошук витоків●» (італ. Quando le radici)	1976	психологічна фантастика
16	Артур Селлінгс● (англ. Arthur Sellings)	( 1911 - 1968)	Англія	англійська	«Телепат» (англ. Telepath)	1962	екстрасенсорна фантастика
17	Вілсон Такер● (англ. Wilson Tucker)	( 1914 - 2006)	США	англійська	« Рік спокійного Сонця●» (англ. The Year of the Quiet Sun)	1970	темпоральна наукова фантастика
18	Анхеліка Ґородішер^[en] (ісп. Angélica Gorodischer)	( 1928 - 20..)	Аргентина	іспанська	«Опус другий^[es]» (ісп. Opus Dos)	1958
19	Філліс Ґотліб ● (англ. Richard Rohmer)	( 1926 - 2009)	Канада	англійська	«Сонячний промінь^[en]» (англ. Sunburst)	1964
20	Андерс Боделсен● ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1937 - 20..)	Данія	данська	«Нижче точки замерзання» (дан. Frysepunktet)	1969	космічна наукова фантастика
21	Марія Сепеш● (угор. Szepes Mária)	( 1908 - 2007)	Угорщина	угорська	«Червоний лев» (угор. A Vörös Oroszlán)	1946	антиутопія
22	Карл Амері● (нім. Carl Amery)	(1922 - (2005	Німеччина	німецька	«Проект "Король"●» (нім. Das Königsprojekt)	1982	наукова фантастика
23	Маріко Охара (яп. 大原まり子)	( 1959 - 20..)	Японія	японська	«Гібридне дитя●» (яп. ハイブリッド・チャイルド)	1991
24	Чарльз Ерік Мейн● [[]] (англ. Charles Eric Maine)	( 1921 - 1981)	Англія	англійська	«Глибокий вакуум●» (англ. High Vacuum)	1956	космічна фантастика
25	Рафаель Лафферті (англ. R. A. Lafferty)	( 1914 - 2002)	США	англійська	«Володар минулого●» (англ. Past Master)	1968	темпоральна наукова фантастика
26	Джон Браннер (англ. John Brunner)	( 1934 - 1995)	Англія	англійська	«Повне затемнення (роман)●» (англ. Total Eclipse)	1974	постапокаліптична фантастика
3	Філіпп Кюрваль● (фр. Philippe Curval)	( 1929 - 20..)	Франція	французька	«Ця мила людяність●» (фр. Cette Chre Humanit)	1958	політична фантастика
4	Нільс Нільсен● ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1924 - 1992)	Данія	данська	«Господарі» (дан. Herskerne)	1970	космічна наукова фантастика
5	Уго Малагуті (італ. Ugo Malaguti)	( 1945 - 20..)	Італія	італійська	«Дива сатани» (італ. Satana dei Miracoli)	1966	тверда наукова фантастика
6	Cакьо Комацу^[en] (яп. 小松左京)	( 1931 - 2011)	Японія	японська	«На межі нескінченного потоку●» (яп. 果しなき流れの果に)	1965
7	Сем Люндвалл● (швед. Sam Lundwall)	( 1941 - 20..)	Швеція	шведська	«Місто-тюрма» (швед. Fangelsestaden)	1978	тверда наукова фантастика
8	Чарльз Харнесс● (англ. Charles L. Harness)	( 1915 - 2005)	США	англійська	«Парадоксальні люди●» (англ. The Paradox Men)	1953	фантастика надздібностей
9	Дейвід Ґай Комптон● (швед. David G. Compton)	( 1930 - 20..)	Англія	англійська	«Тривала Кетрін Мортенгоу●» (англ. The Continuous Katherine Mortenhoe)	1978	соціальна фантастика
10	Мішель Жері (фр. Michel Jeury)	( 1929 - 20..)	Франція	французька	«Невизначений час●» (фр. Les Temps incertain)	1973	темпоральна фантастика
11	Річард Ромер^[en] (англ. Richard Rohmer)	( 1924 - 20..)	Канада	англійська	«Ультиматум» (англ. Ultimatum)	1973
12	Пауль ван Герк● (нід. Paul van Herck)	( 1938 - 1989)	Бельгія	фламандська	« Сем з плутоднем●» (швед. Sam of de Pluterdag)	1968	тверда наукова фантастика
13	Рафаель Марін Трешера● (ісп. Rafael Marín Trechera)	( 1959 - 20..)	Іспанія	іспанська	«Сльози зі світла^[es]» (ісп. Lágrimas de luz)	1984
14	Ангела Штайнмюллер● ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	(1941 - 20..) (1950 - 20..)	Німеччина	німецька	«Ендімон» (нім. Das Königsprojekt)	1982	наукова фантастика
15	Ліно Альдані● (італ. Lino Aldani)	( 1926 - 2009)	Італія	італійська	«Пошук витоків●» (італ. Quando le radici)	1976	психологічна фантастика
16	Артур Селлінгс● (англ. Arthur Sellings)	( 1911 - 1968)	Англія	англійська	«Телепат» (англ. Telepath)	1962	екстрасенсорна фантастика	Wilson Tucker
17	Вілсон Такер● (англ. Wilson Tucker)	( 1914 - 2006)	США	англійська	« Рік спокійного Сонця●» (англ. The Year of the Quiet Sun)	1970	темпоральна наукова фантастика
18	Помилка Lua: too many expensive function calls. (ісп. Angélica Gorodischer)	( 1928 - 20..)	Аргентина	іспанська	«Опус другий^[es]» (ісп. Opus Dos)	1958
13	Рафаель Марін Трешера● (ісп. Rafael Marín Trechera)	( 1959 - 20..)	Іспанія	іспанська	«Сльози зі світла^[es]» (ісп. Lágrimas de luz)	1984
14	Ангела Штайнмюллер● ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)) та Калгайнц Штайнмюллер● (нім. Karlheinz Steinmüller)	(1941 - 20..) (1950 - 20..)	Німеччина	німецька	«Ендімон» (швед. Andymon)	1982	наукова фантастика
15	Ліно Альдані● (італ. Lino Aldani)	( 1926 - 2009)	Італія	італійська	«Пошук витоків●» (італ. Quando le radici)	1976	психологічна фантастика
16	Джон Браннер (англ. John Brunner)	( 1934 - 1995)	Англія	англійська	«Невизначений час●» (фр. Les Temps incertain)	1973	постапокаліптична фантастика
17	Рафаель Лафферті (англ. R. A. Lafferty)	( 1914 - 2002)	США	англійська	«Володар минулого» (англ. Past Master)	1968	темпоральна наукова фантастика
18	Помилка Lua: too many expensive function calls. (ісп. Angélica Gorodischer)	( 1928 - 20..)	Аргентина	іспанська	«Опус другий^[es]» (ісп. Opus Dos)	1958
3	Філіпп Кюрваль● (фр. Philippe Curval)	( 1929 - 20..)	Франція	французька	«Ця мила людяність●» (фр. Cette Chre Humanit)	1958	тверда наукова фантастика
4	Нільс Нільсен● ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1924 - 1992)	Данія	данська	«Господарі» (дан. Herskerne)	1970	космічна наукова фантастика
5	Уго Малагуті (італ. Ugo Malaguti)	( 1945 - 20..)	Італія	шведська	«Дива сатани» (італ. Satana dei Miracoli)	1958	тверда наукова фантастика
6	Cакьо Комацу^[en] (англ. 小松左京)	( 1931 - 2011)	Японія	японська	«На межі нескінченного потоку» (яп. Hateshinaki Nagare no Hate ni)	1966
7	Сем Люндвалл● (швед. Sam Lundwall)	( 1941 - 20..)	Швеція	шведська	«Місто-тюрма» (швед. Fangelsestaden)	1978	тверда наукова фантастика
8	Чарльз Харнесс● (англ. Charles L. Harness)	( 1915 - 2005)	США	англійська	«Парадоксальні люди●» (англ. The Paradox Men)	1968	фантастика надздібностей
9	Дейвід Ґай Комптон● (швед. David G. Compton)	( 1930 - 20..)	Англія	англійська	«Тривала Кетрін Мортенгоу●» (англ. The Continuous Katherine Mortenhoe)	1978	тверда наукова фантастика
10	Мішель Жері ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1929 - 20..)	Франція	французька	«Ця мила людяність» (фр. Cette Chre Humanit)	1958	тверда наукова фантастика
11	Річард Ромер^[en] (англ. Richard Rohmer)	( 1924 - 1999)	Канада	англійська	«Ультиматум» (англ. Ultimatum)	1973
12	Помилка Lua: too many expensive function calls. (ісп. Angélica Gorodischer)	( 1928 - 20..)	Аргентина	іспанська	«Опус другий^[es]» (ісп. Opus Dos)	1958
13	Рафаель Марін Трешера● (ісп. Rafael Marín Trechera)	( 1959 - 20..)	Іспанія	іспанська	«Сльози зі світла^[es]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1984
1	Джон Браннер (англ. John Brunner)	( 1934 - 1995)	Англія	англійська	«Повне затемнення» (англ. Total Eclipse)	1974	постапокаліптична фантастика
2	Рафаель Лафферті (англ. R. A. Lafferty)	( 1925 - 2002)	США	англійська	«Володар минулого» (англ. Past Master)	1968	темпоральна наукова фантастика
3	Мішель Жері ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1929 - 20..)	Франція	французька	«Ця мила людяність» (фр. Cette Chre Humanit)	1958	тверда наукова фантастика
4	Нільс Нільсен● ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1924 - 1992)	Данія	данська	«Господарі» (дан. Herskerne)	1970	космічна наукова фантастика
5	Уго Малагуті (італ. Ugo Malaguti)	( 1945 - 20..)	Італія	шведська	«Дива сатани» (італ. Satana dei Miracoli)	1958	тверда наукова фантастика
6	Пауль ван Герк● (нід. Paul van Herck)		Бельгія	фламандська	« Сем з плутоднем●» (швед. Sam of de Pluterdag)	1968	тверда наукова фантастика
7	Сем Люндвалл● (швед. Sam Lundwall)	( 1941 - 20..)	Швеція	шведська	«Місто-тюрма» (швед. Fangelsestaden)	1978	тверда наукова фантастика
8	Помилка Lua: too many expensive function calls. (англ. George Turner)	( 1916 - 1997)	Австралія	англійська	«Море та літо» (англ. The Sea and the Summer)	1973
9	Річард Ромер^[en] (англ. Richard Rohmer)	( 1924 - 1999)	Канада	англійська	«Ультиматум» (англ. Ultimatum)	1973
	Помилка Lua: too many expensive function calls. (ісп. Angélica Gorodischer)	( 1929 - 20..)	Аргентина	іспанська	«Помилка Lua: too many expensive function calls.» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958
	Помилка Lua: too many expensive function calls. (ісп. Rafael Marín)	( 1959 - 20..)	Іспанія	іспанська	«Сльози зі світла^[es]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958
8	Cакьо Комацу^[en] (англ. 小松左京)	( 1931 - 2011)	Японія	японська	«На межі нескінченного потоку» (яп. Hateshinaki Nagare no Hate ni)	1966

2[ред. | ред. код]

Позиція	Ім’я та прізвище письменника	Роки життя	Країна/Країни , яку представлявписьменник на час написання твору	Мова/мови творів	Назва роману	Рік першовидання роману
	Cакьо Комацу^[en] (яп. 小松左京)	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	тверда наукова фантастика
8	Сем Люндвалл● ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	Бельгія	Бельгія	фламандська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958

3[ред. | ред. код]

http://www1.nas.gov.ua/nm/councils/Pages/default.aspx

Suomenkielisen sf-, fantasia- ja kauhukirjallisuuden bibliografia"]

Творчество Уильяма Голдинга в итальянской базе фантастики "Catalogo SF, Fantasy e Horror, A cura di Ernesto VEGETTI, Pino COTTOGNI ed Ermes BERTONI" (Indice Cronologico per Autore)

Повесть, Новелла и Рассказ[ред. | ред. код]

Вітаю [[Користувач:Infovarius|Infovarius пожалуйста верните мои правки интервики, я проанализировал содержание всех испрвленных статей что имеется ввиду в данных языках, и только по некоторым есть сомнения, а вы так волютаристки уничтожили все правки, на которые ушло полдня, у всех терминов есть эквиваваленты, есть разность понятий, но не уникальность терминов, эквивалентом повести в английском является "novella", эквивалентом новеллы "novelette":

novel - українською роман 40,000 words and up

novella - українською "повість", за міжнародними стандартами це 17,500 words and go up to 40,000

novellette - українською новела або мала повість 7,500 (8,000) -17,500 words

short fiction - українською оповідання under 7,500 (8,000) words за типом оповідань:

Long short story: 4001-7500 (8,000) words - велике оповідання

Short short story: 1001 - 4000 words - мале оповідання

Flash storyy: up to 1000 words - Мініатюра. З повагою. Отже "Серце темряви" аж ніяк не може бути новеллою - це або повість або роман в залежності від середньої кількості слів на цих 150 сторінках, якщо 250 - повість, якщо більше - роман.

Детальніше: http://daringnovelist.blogspot.com/2011/04/novella-novelette-page-count-and-word.html

Вітаю Infovarius будь ласка поверніть мої правки інтервікі, я проаналізував зміст всіх іспрвленних статей що мається на увазі в даних мовах, і тільки за деякими є сумніви, а ви так волютарісткі знищили всі правки, на які пішло півдня, у всіх термінів є еквіваваленти, є різниця понять, але не рідкість термінів, еквівалентом повісті в англійському є "novella", еквівалентом новели "novelette":

https://www.wikidata.org/w/index.php?title=Q149537&action=history 13:31, 17 жовтня 2016‎

|- bgcolor="#eeeeee" align=center ! colspan="4" | Спортивна гімнастика Україна|- bgcolor="#eeeeee" align=center ! colspan="4" | Представник Об'єднана команда в окремих видах, |- bgcolor="#eeeeee" align=center ! colspan="4" | Представник Об'єднана команда |- bgcolor=#cccccc align=center ! colspan="3" | Олімпійські ігри в командній першості |- align=center bgcolor=white | style='background-color:gold; color:#64370F; vertical-align:middle;' | Золото | style='vertical-align:middle;' | 1992 Барселона | style='vertical-align:middle;' | Командна першість |- align=center bgcolor=white | style='background-color:gold; color:#64370F; vertical-align:middle;' | Золото | style='vertical-align:middle;' | 1992 Барселона | style='vertical-align:middle;' | Абсолютна першість |- align=center bgcolor=white | style='background-color:silver; color:#374460; vertical-align:middle;' | Срібло | style='vertical-align:middle;' | 1992 Барселона | style='vertical-align:middle;' | Різновисокі бруси |- align=center bgcolor=white | style='background-color:#CC9966; color:#281606; vertical-align:middle;' | Бронза | style='vertical-align:middle;' | 1992 Барселона | style='vertical-align:middle;' | Вільні вправи |- bgcolor=#cccccc align=center ! colspan="3" | Чеміонати світу |- align=center bgcolor=white | style='background-color:gold; color:#64370F; vertical-align:middle;' | Золото | style='vertical-align:middle;' | 1991 Індіанаполіс | style='vertical-align:middle;' | Команда |- align=center bgcolor=white | style='background-color:silver; color:#374460; vertical-align:middle;' | Срібло | style='vertical-align:middle;' | 1991 Індіанаполіс | style='vertical-align:middle;' | Різновисокі бруси |- align=center bgcolor=white | style='background-color:silver; color:#374460; vertical-align:middle;' | Срібло | style='vertical-align:middle;' | 1991 Індіанаполіс | style='vertical-align:middle;' | Колода |}

4[ред. | ред. код]

Література:
Кеннет Грем^en
Контакт (роман)^en
Овід (роман)^ru
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Парадоксальні люди●
Пекельний тротуар●
План втечі ●
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.

Кінематограф:
Гоббіт (мультфільм)^en
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Рей Гаррігаузен^ru

Списки фантастики:
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls..
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.

Спорт:

Історія:

--Yasnodark (обговорення) 14:59, 27 березня 2016 (UTC)

5[ред. | ред. код]

Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls..
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
«Помилка Lua: too many expensive function calls.». Та звісно буду вдячний за будь-які статті з

Усі ці романи — премійовані твори. Як то кажуть - Поле битви - Земля. Тобто — майже неосяжне.--Yasnodark (обговорення) 14:38, 21 вересня 2016 (UTC)

Посилання[ред. | ред. код]

ія:Уродженці Радивилова]] я:Українські поп-співаки]]

Garg@email.ua,

Премія «Фенікс» (науково-фантастична), Премія імені Бертрама Чендлера , Премія імені Роберта Гайнлайна (науково-фантастична) , Меч без імені (премія)

Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.

та фантастичні твори:

Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Японія тоне
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Карл Амері●
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Тау — нуль●
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Джеймс Ґанн●
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.

Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.

Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Альфред ван Вогт ({{lang-en|A. E. van Vogt}) — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (англ. «The Voyage of the Space Beagle») (1949), [1953]
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.

Ігнотус●
Мінотавр●
Премія Політехнічного університету Каталонії●
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Нокт^[en]
Домінго Сантоса^[es]
Пабло Рідо^[es]
Альберто Магно^[es]
Цельсій^[es]

Немає новин від Гурба●
Собор (фантастичний роман) ●
План втечі (роман) ●
Танок темряви (роман)●
Сага про Азнара ^[es]
Місто без зірок^[es]
... У місці під назвою Земля●
Гу та наш нарід●
Книга чорнозему ●
Зимові байки ●
Історія короля Транспаренте^[es]
Дурість іспанського бога XX століття^[es]
Долина вовків (роман) ^[es]
Прокляття вчителя^[es]
Lux Aeterna●
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Хроніки мультівсесвіту●
Сага Акаса-Пушпа●
Пантеон (роман)●
Пантеон (роман)●
Спогади Ідхуна●
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.

5[ред. | ред. код]

Хесус де Арагон●
Рене Ребетец^[es]
Ніло Марія Фабра ●
Альваро Менен Деслеаль^[es]
Хуан де Урраза ^[es]
Карлос Марія Федерікі●
Антоніо Мора Велес^[es]
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Х'юго Корреа●
Марсель Коген●
Габріель Бермудес Кастільйо^[es]
Едуадо Вакверісо Родрігез ^[es]
Даніель Марес^[es]
Леон Арсеналь●
Елія Барсело ●
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Хосе Марія Меріно^[es]
Помилка Lua: too many expensive function calls.

"Атлант розправив плечі", Конні Вілліс "Книга Судного дня", Філіп Дік "Людина у Високому замку", Стівен Кінг "Вовки Кальї", чи ви про щось більш символічне?.--Yasnodark (обговорення) 16:33, 2 вересня 2016 (UTC)

Доброго дня Ата! Що стосуються першої трійки, то вони на мій погляд без жодних сумнівів заслуговують на винагороду.

Tiba Ahmad Al-Ibrahim

Помилка Lua: too many expensive function calls. «Помилка Lua: too many expensive function calls.», «Помилка Lua: too many expensive function calls.», «Помилка Lua: too many expensive function calls.», «Помилка Lua: too many expensive function calls.» «Помилка Lua: too many expensive function calls.» чи Помилка Lua: too many expensive function calls.

6[ред. | ред. код]

https://www.facebook.com/o.bilecki https://vk.com/ellie88 http://varda.com.ua/category/news/ https://twitter.com/slava_varda https://blogs.pravda.com.ua/authors/tuzov/ https://hromadskeradio.org/team/dmytro-tuzov https://www.facebook.com/tuzov.dmytro https://www.facebook.com/tuzov.dmytro https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%3ACentralAuth&target=Yasnodark

7[ред. | ред. код]

«Українська правда» , телеканал «ТВі» , «Білоруський партизан»

"Доповідь из Сахары" [Der meldes fra Sahara] (1953). "Меч чарівника" [Troldmandens sva erd] (1967) "Планеа волоцюг" [Vagabondernes planet] (1970) "місто Акерон" [Akerons porte] (1976) "господарі" [Herskerne] (1970) "Хинсидес Бергенс" [Hinsides Bjergene] (1976і http://www.imdb.com/list/ls036649084/ Категорія:Твори Террі Претчетта http://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?111781 http://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?111781 http://www.sf-encyclopedia.com/entry/bolano_roberto 2666 (роман) https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BE

Бібл[ред. | ред. код]

Вона найпевніше вважала себе русинкою, тобто українкою. Хоча враховуючи те, що Катерина 2 винищила усі 10 різних екземплярів "Повісті временних літ", знайдені по вєсям колишньої Русі Татищевим, що на подив рос. історика та географа мали дуже мало спільного з баченою раніше ним царськоправленою відредагованою Катрею-німкеною версією, а до того Олексій та інші царі улусату системно спалювали українські книги, тож реальна історія Русі до нас дійшла у змосковиченому спотвореному вигляді. Як і самовизначення чи мова її народу. (Хоча сама Катерина відзначала, що в українців була писемність і до Кирила та Мефодія, скоріше за все це була абетка грузинсько-санскритського типу та це ми наврядчи дізнаємося аж поки не знайдуть бібліотеку Ярослава, Атлантиди чи інше подібне давнє книгосховище)

Хоча достеменно відомо, що на монетах Русі в її час був тризуб, натомість гербов Золотої орди був орел двоголовий. Термін "Українці" (Що був другою менш поширеною самоназвою) замість почав активно змінювати поняття "русини" завдяки Івану Франку, коли росіяни остаточно впевнили мерян-нащадків ординців та асимільованих народів, що вони "русскіє", для виокремлення від них для збереження самовідчуття, як окремого народу хча б під іншою назвою.

Хоча нацарапані тисячолітні написи, зроблені на стінах Софії, мають набагато більше саме з сучасною українською мовою, доказом останнього є мова Закарпаття, що з 945 по 1945 рік входила до складу Русі та Росії менше 50 років сукупно, останнього разу часи золоті Данила Галицького. Тож звідки там взялася українська мова, якщо вона "пішла від східнослов'янської" уявної мови з-х народів у результаті її розподілу у 14-му чи то 17-му столітті. Певно її принесли "місіонери" з України.

Натомість те, що західно- та принаймні західні південнослов'янські мови безперечно пішли від давньоукраїнської, майже беззаперечно. Яскравим прикладом є словаки, територія яких 600 років тому була повністю україно-русинською, 500 років тому межа йшла по Лучинцю, центр та схід був повністю україномовним. 300 років тому центр Словаччини переважно зчехізувався, тобто став словацьким, перед революцією південний схід був сильно змадярений та зісловачений, залишалися певні русинські анклави. Перед війною ареали на південному сході витончилися, тож україномовним залишався лише північний схід Словаччини площею з Чернівеччину Пряшівський край, у 1945-6 під час рефендуму незважаючи на сприйняття багатьма мешканцями радянської ідеології на референдумі за ініціативою Хрущева у більшості районів краю проголосували за приєднання до УРСР, та Сталін заборонив передачу Пряшівщини (щоб не образити словацький народ), так само як інших українських етнічних земель, що за пропозицією Хрущова мали відійти УРСР на етнографічній підставі - Новосончське, Перемишльське, Замостське, Холмське, Білопідляське воєводства, південь Білостоцького та схід Жешувського воєводств Польщі у границях 1975-1998 років та Брестської області (для збілорущення зполонізованих західних та зрусифіковах східних= районів Білорусі, насправді все пройшло зворотнім чином) за винятком північного сходу, що тепер - білоруська. Відкриті 250 українських шкіл за десять років скоротилися у шестеро завдяки політиці чехоловацькго уряді, назва українці знову вижита зі вжитку. Наразі русинами себе ще вважають мешканці території менше 500 км квадратних з 8200 станом на 1939, з 19000 станом на 1720 рік. Тож припустити, що і більш західні польські та чеські україномовні землі були так само асимільовані століттями раніше. Достменно відомо, що така до постигла українців-русинів інших закарпатських земель - Угорщини та північної та західної Румунії, де і були їх найдавніші відомі послення.

--Yasnodark (обговорення) 13:10, 1 червня 2017 (UTC)

15[ред. | ред. код]

100 Must-Read Sci-Fi Fantasy Novels By Female Authors[ред. | ред. код]

Nikki VanRy 05-02-16

Ready for your TBR list to explode? I’ve gathered the 100 best sci-fi fantasy novels by female authors and there is sooooo much reading goodness to dig into. From YA to adult lit, from magical realism to epic fantasy to post-apocalyptic sci-fi feminism, from short stories to series, there’s a book on this list for every single reader.

Do note that I’ve only listed the first book in any given series, so expect that this list could easily give you ten times as much reading power (especially with those stick-to-your-gut epic fantasy series). I’ve also only included one book per writer to showcase the widest range of voices from sci-fi fantasy novels by female authors. So if you want to sink into a really prolific writer like Ursula K. Le Guin or Octavia Butler, you’ve got loads more to work with as well.

100 Must-Read Sci-Fi Fantasy Novels By Female Authors | BookRiot.com

1. Alanna: The First Adventure by Tamora Pierce

2. The Alchemy of Stone by Ekaterina Sedia

3. Among Others by Jo Walton

4. Ancillary Justice by Ann Leckie

5. Ancient, Ancient by Kiini Ibura Salaam

6. The Antelope Wife by Louise Erdrich

7. Arrows of the Queen by Mercedes Lackey

8. Ash by Malinda Lo

9. Assassin’s Apprentice by Robin Hobb

10. The Pyramid Waltz by Barbara Wright

11. Biting the Sun by Tanith Lee

12. The Blazing World by Margaret Cavendish

13. The Bloody Chamber by Angela Carter

14. Boneshaker by Cherie Priest

15. Brown Girl in the Ring by Nalo Hopkinson

16. Cast in Shadow by Michelle Sagara

17. China Mountain Zhang by Maureen F. McHugh

18. Chorus of Mushrooms by Hiromi Goto

19. Cinder by Marissa Meyer

20. The Crystal Cave by Mary Stewart

21. The Darkangel by Meredith Ann Pierce

22. Daughter of Smoke & Bone by Laini Taylor

23. Daughter of the Blood by Anne Bishop

24. Daughter of the Forest by Juliet Marillier

25. Dead Until Dark by Charlaine Harris

26. Deathless by Catherynne M. Valente

27. The Devil’s Arithmetic by Jane Yolen

28. The Dispossessed by Ursula K. Le Guin

29. Doomsday Book by Connie Willis

30. Dragon Sword and Wind Child by Noriko Ogiwara

31. Dragonflight by Anne McCaffrey

32. An Ember in the Ashes by Sabaa Tahir

33. The Etched City by K.J. Bishop

34. The Female Man by Joanna Russ

35. Flesh and Spirit by Carol Berg

36. The Forgotten Beasts of Eld by Patricia A. McKillip

37. Frankenstein by Mary Shelley

38. The Ghost Bride by Yangsze Choo

39. Graceling by Kristin Cashore

40. The Handmaid’s Tale by Margaret Atwood

41. Harry Potter and the Sorcerer’s Stone by J.K. Rowling

42. The Hearing Trumpet by Leonora Carrington

43. Her Smoke Rose Up Forever by James Tiptree Jr.

44. Hild by Nicola Griffith

45. His Majesty’s Dragon by Naomi Novik

46. The House of the Spirits by Isabel Allende

47. The House on the Lagoon by Rosario Ferré

48. Howl’s Moving Castle by Diana Wynne Jones

49. The Hunger Games by Suzanne Collins

50. Ink by Sabrina Vourvoulias

51. Inkheart by Cornelia Funke

52. The Island of Eternal Love by Daína Chaviano

53. Jonathan Strange and Mr. Norrell by Susanna Clarke

54. Karen Memory by Elizabeth Bear

55. The Killing Moon by N.K. Jemisin

56. Kushiel’s Dart by Jacqueline Carey

57. Luck in the Shadows by Lynn Flewelling

58. Magic for Beginners by Kelly Link

59. The Mirror Empire by Kameron Hurley

60. The Mists of Avalon by Marion Zimmer Bradley

61. Moving the Mountain by Charlotte Perkins Gilman

62. Mr. Fox by Helen Oyeyemi

63. My Christina & Other Stories by Mercè Rodoreda

64. My Soul to Keep by Tananarive Due

65. Native Tongue by Suzette Haden Elgin

66. The Night Circus by Erin Morgenstern

67. Parable of the Sower by Octavia Butler

68. The Particular Sadness of Lemon Cake by Aimee Bender

69. The Queen of the Tearling by Erika Johansen

70. The Raven Boys by Maggie Stiefvater

71. The Red by Linda Nagata

72. Redemption in Indigo by Karen Lord

73. Rosemary and Rue by Seanan McGuire

74. Salt Fish Girl by Larissa Lai

75. The Second Mango by Shira Glassman

76. Shards of Honor by Lois McMaster Bujold

77. Shikasta by Doris Lessing

78. The Snow Queen by Joan D. Vinge

79. Slave to Sensation by Nalini Singh

80. So Far from God by Ana Castillo

81. Sorcerer to the Crown by Zen Cho

82. Soulless by Gail Carriger

83. The Sparrow by Mary Doria Russell

84. The Speed of Dark by Elizabeth Moon

85. Spirits of the Ordinary by Kathleen Alcala

86. Station Eleven by Emily St. John Mandel

87. A Stranger in Olondria by Sofia Samatar

88. Sunshine by Robin McKinley

89. Swamplandia! by Karen Russell

90. Swordspoint by Ellen Kushner

91. The Thief by Megan Whalen Turner

92. Valor’s Choice by Tanya Huff

93. War for the Oaks by Emma Bull

94. We Have Always Lived in the Castle by Shirley Jackson

95. Who Fears Death by Nnedi Okorafor

96. Wicked As They Come by Delilah S. Dawson

97. Woman on the Edge of Time by Marge Piercy

98. The Woman Who Thought She Was a Planet and Other Stories by Vandana Singh

99. The Wrath and the Dawn by Renée Ahdieh

100. A Wrinkle in Time by Madeleine L’Engle

Thankfully a list of 100 sci-fi fantasy novels by female authors simply isn’t enough to cover all the amazing books out there. Hit the comments to share your favorites! Keep up with the latest in science fiction and fantasy with the Swords & Spaceships newsletter, featuring book news, recommendations, and other goodies!

Помітні фантастичні романи, зокрема про контакт та позаземне життя[ред. | ред. код]

Томас Діш — «Геноциди^[en]» (англ. «The Genocides»)
Джек Вільямсон — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (англ. «The Humanoids »)
Помилка Lua: too many expensive function calls. — «Вище стін Землі●» (англ. «Up the Walls of the World»)
Помилка Lua: too many expensive function calls. — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (нім. «Als die Götter starben»)
Ларрі Нівен — «Інтегральні дерева●» (англ. «The Integral Trees»)
Роберт Гайнлайн (англ. Robert A. Heinlein) — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (англ. «The Puppet Masters»)
Помилка Lua: too many expensive function calls. (англ. John Boyd) — «Опилювачі Едему●» (англ. «The Pollinators of Eden»)
Кліффорд Саймак (англ. Clifford D. Simak) — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (англ. «Ring Around the Sun»)
Помилка Lua: too many expensive function calls. (англ. James E. Gunn) — «Слухачі^[en]» (англ. «The Listeners»)
Ворд Мур● (англ. Ward Moore) — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (англ. «Greener than you Think»)
Грег Бір — «Божа кузня●» (англ. «The Forge of God»)
Помилка Lua: too many expensive function calls. — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (англ. «Enemy Mine»)
Помилка Lua: too many expensive function calls. — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (англ. «Moonstar Odyssey»)
Помилка Lua: too many expensive function calls. — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (фр. «L'Apparition des surhommes»)
Помилка Lua: too many expensive function calls. — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (англ. «Strangers»)
Любен Ділов — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (болг. «Drumul lui Icar»)
Філіпп Кюрваль — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (фр. «Le Ressac de l'espace»)
Ерік Френк Рассел — «Зловісний бар'єр^[en]» (англ. «Sinister Barrier»)
Едгар Пенгборн (англ. Edgar Pangborn) — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (англ. «A Mirror for Observers»)
Джон Крістофер (англ. John Christopher) — Помилка Lua: too many expensive function calls. (англ. «The Death of Grass»)
Альфред ван Вогт (Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Подорож до Фа-ре-мі-до●
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Загублений горизонт●
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Островитанія (роман)●
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Волден два●
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Марія Романівська Загнуздані хмари
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Список постапокаліптичних творів - список потрібних творів у цій статті
Стефан Вуль «Помилка Lua: too many expensive function calls.», «Помилка Lua: too many expensive function calls.», «Помилка Lua: too many expensive function calls.»
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
Помилка Lua: too many expensive function calls.
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
Немає новин від Гурба●
Собор (фантастичний роман) ●
План втечі (роман) ●
Танок темряви (роман)●
Сага про Азнара ^[es]
Місто без зірок^[es]
... У місці під назвою Земля●
Гу та наш нарід●
Книга чорнозему ●
Зимові байки ●
Історія короля Транспаренте^[es]
Дурість іспанського бога XX століття^[es]
Долина вовків (роман) ^[es]
Прокляття вчителя^[es]
Lux Aeterna●
Іронія (роман)^[es]
Хроніки мультівсесвіту●
Сага Акаса-Пушпа●
Пантеон (роман)●
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»,
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»,
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»,
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»,
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»,
«Володар минулого●»,
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»,
Помилка Lua: too many expensive function calls.,
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»,
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»,
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»,
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»,
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»,
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»,
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»,
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»,
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»,
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»,
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»,
Помилка Lua: too many expensive function calls.,
Спогади Ідхуна●
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Маргіт Сандему Зачарована^[da]
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Книги Деймона Найта
«Пекельний тротуар●» (Hell's Pavement)
«Помилка Lua: too many expensive function calls.» (The People Maker)
«Помилка Lua: too many expensive function calls.» (Mind Switch)
«Помилка Lua: too many expensive function calls.» (Masters of Evolution)
«Помилка Lua: too many expensive function calls.» (The Earth Quarter, or The Sun Saboteurs)
«Помилка Lua: too many expensive function calls.» (Beyond the Barrier)
«Помилка Lua: too many expensive function calls.» (The Rithian Terror)
«Людина на дереві» (The Man in the Tree, 1984),
«Помилка Lua: too many expensive function calls.» (CV)
«Помилка Lua: too many expensive function calls.» (The Observers)&nbsp
«Помилка Lua: too many expensive function calls.» (The World and Thorinn) .
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
«Помилка Lua: too many expensive function calls.»
«Помилка Lua: too many expensive function calls.».
Помилка Lua: too many expensive function calls. Помилка Lua: too many expensive function calls.,
Пліт (роман)●,
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Лусіус Шепард «Калімантан» (Kalimantan, 1990)
Кобе Абе Ковчег «Сакура»●
Помилка Lua: too many expensive function calls. «Вітер з Бухари»
Браєн Олдіс «Малайзійський гобелен» (The Malacia Tapestry, 1976)
Помилка Lua: too many expensive function calls. Помилка Lua: too many expensive function calls.
Іван Ковтун "Азіатський аероліт"
П'єр Буль Помилка Lua: too many expensive function calls.
Роберт Сілверберг "Помилка Lua: too many expensive function calls."
Сакьо Комацу "День відродження●"
П'єр Буль "Помилка Lua: too many expensive function calls."
Рьо Ханмура "Помилка Lua: too many expensive function calls."
С. П. Сомтов "Зореліт та хайку" (The Starship and the Haiku, 1981)
Челсі Квін Ярбро● «Полум'я Візантії»
Тун Енчжен «Нова подорож на захід»
Едвард Вітмор "Шанхайський цирк Квіна" (Quin's Shanghai Circus, 1974)
Джеймс Баллард "Помилка Lua: too many expensive function calls."
Кім Стенлі Робінсон «Втеча з Катманду» (Escape from Kathmandu, 1990)
Челсі Квін Ярбро● «Полум'я Візантії»
Сакьо Комацу "Помилка Lua: too many expensive function calls."
«Повне затемнення (роман)●»
«Володар минулого●»
«На межі нескінченного потоку●»
«Парадоксальні люди●»
«Сльози зі світла^[es]»
«Ендімон●»(нім. Andymon)
«Рік спокійного Сонця●»
«Сонячний промінь^[en]»
«Проект "Король"●»
«Гібридне дитя●»
«Глибокий вакуум●»
«Володар минулого●»
Браєн Олдіс «Малайзійський гобелен» (The Malacia Tapestry, 1976)
Помилка Lua: too many expensive function calls. Помилка Lua: too many expensive function calls.
Іван Ковтун Азіатський аероліт
П'єр Буль Помилка Lua: too many expensive function calls.
Роберт Сілверберг Помилка Lua: too many expensive function calls.
Сакьо Комацу Помилка Lua: too many expensive function calls.
{{Не перекладено|Грегорі Бенфорд та Помилка Lua: too many expensive function calls. Зниження Шиви» (Shiva Descending, 1976)
Жуль Верн Помилка Lua: too many expensive function calls.
Гайто Газданов «Повернення Будди рос. Возвращение Будды
П'єр Буль Помилка Lua: too many expensive function calls.
Рьо Ханмура «Кров каменю»●
Орхан Памук Помилка Lua: too many expensive function calls.
П'єр Буль «Сад Канашими» (Le Jardin de Kanashima, 1964)
Помилка Lua: too many expensive function calls. «Колонія» (Colony, 1978)
Акіра Хорі «Вавилонська хвиля»
Орсон Скотт Кард Помилка Lua: too many expensive function calls.
Сакьо Комацу «Зникнення Токіо»
Баррі Молзберг «По той бік Аполлону» (англ. Beyond Apollo)
Карл Саган (англ. Carl Sagan) «Космічний зв'язок: позаземна перспектива» (англ. The Cosmic Connection: An Extraterrestrial Perspective)
Філіп Дік (англ. Philip K. Dick) «Витри сльози, - промовив полісмен» (англ. Flow My Tears, The Policeman Said)
Вілсон Такер (англ. Wilson Tucker) «Рік спокійного Сонця» (англ. The Year of the Quiet Sun) (ретроспективна нагорода)
Кінґслі Еміс (англ. Kingsley Amis) «Чергування» (англ. The Alteration)
Фредерик Пол (англ. Frederik Pohl) «Брама» (англ. Gateway)
Майкл Муркок (англ. Michael Moorcock) «Ґлоріана, або та, що не стала королевою» (англ. Gloriana; or, the Unfulfill’d Queen)
Томас Діш (англ. Thomas M. Disch) «На крилах пісні» (англ. On Wings of Song)
Грегорі Бенфорд (англ. Gregory Benford) «Пейзаж часу» (англ. Timescape)
Рассел Гобан (англ. Russell Hoban) «Прогульник Ріддлі» (англ. Riddley Walker)
Браєн Олдіс (англ. Brian W. Aldiss) «Весна Геликонії» (англ. Helliconia Spring)
Джин Вулф (англ. Gene Wolfe) «Цитадель Автарха» (англ. The Citadel of the Autarch)
Фредерик Пол (англ. David Brin) «Роки міста» (англ. The Years of the City)
Девід Брін (англ. David Brin) «Листоноша» (англ. The Postman)
Джоан Слончевськи (англ. Joan Slonczewski) «Двері до океану» (англ. A Door into Ocean)
Конні Вілліс (англ. Connie Willis) «Сни Лінкольна» (англ. Lincoln's Dreams)
Брюс Стерлінг (англ. Bruce Sterling) «Острови в мережі» (англ. Islands in the Net)
Джефф Раймен(англ. Geoff Ryman) «Дитячий садок» (англ. The Child Garden)
Кім Стенлі Робинсон (англ. Kim Stanley Robinson) «На тихоокеанському березі» (англ. Pacific Edge)
Бредлі Дентон (англ. Connie Willis) «Бадді Голлі живий і здоровий на Ганімеді» (англ. Buddy Holly is Alive and Well on Ganymede)
Чарльз Шеффілд (англ. Charles Sheffield) «Брат драконам» (англ. Brother to Dragons)
Грег Іген (англ. Greg Egan) «Місто перетурбацій» (англ. Permutation City)
Стівен Бекстер (англ. Connie Willis) «Кораблі часу» (англ. Lincoln's Dreams)
Пол Макоулі (англ. Paul J. McAuley) «Казкова земля» (англ. Fairyland)
Джо Голдеман (англ. Joe Haldeman) «Вічний мир (роман)» (англ. Forever Peace)
Роберт Соєр ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)) «Сканування мозку» (англ. Mindscan)
Корі Докторов (англ. Cory Doctorow) «Помилка Lua: too many expensive function calls.»
Єн Маклауд (англ. Ian R. MacLeod) «Пісня часу» (англ. Song of Time)
Паоло Бачігалупі (англ. Paolo Bacigalupi) «Заводна дівчина» (англ. The Windup Girl)
Єн Макдональд (англ. Ian McDonald) «Шлях відчаю» (англ. The Dervish House)
Крістофер Пріст (англ. Christopher Priest) «Острів'яни» (англ. The Islanders)
Джоан Слончевськи (англ. Joan Slonczewski) «Найвищий кордон» (англ. The Highest Frontier)
Адам Робертс (англ. Adam Roberts) «Джек Скло» (англ. Jack Glass)
Марсель Теру (англ. Marcel Theroux) «Дивні тіла» (англ. Strange Bodies)
Клер Нос (англ. Claire North) «Перші п'ятнадцять життів Геррі Огеста» (англ. The First Fifteen Lives of Harry August)
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls., Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls. Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls. Помилка Lua: too many expensive function calls.
Мирослава Горностаєва: «Вогонь для Вогнедана», «Життєпис білого Ворона»
Джеймс Вайт Помилка Lua: too many expensive function calls.
Артур Кларк Помилка Lua: too many expensive function calls.
Артур Кларк Помилка Lua: too many expensive function calls.
Артур Кларк та Джентрі Лі Помилка Lua: too many expensive function calls.
майцк МакКві за ідеєю Артур Кларк Помилка Lua: too many expensive function calls.
Артур Кларк Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Помилка Lua: too many expensive function calls.
Браєн Олдіс «Cива борда» (Greybeard, 1964)
Помилка Lua: too many expensive function calls. Помилка Lua: too many expensive function calls.
Іван Ковтун Азіатський аероліт
П'єр Буль Помилка Lua: too many expensive function calls.
П'єр Буль «Сад Канашими» (Le Jardin de Kanashima, 1964)
Бен Бова «Колонія» (Colony, 1978)
Акіра Хорі «Вавилонська хвиля»
Орсон Скотт Кард Помилка Lua: too many expensive function calls.
Баррі Молзберг «По той бік від Аполону» (англ. Beyond Apollo)
Роберт Сілвеберг (англ. Robert Silverberg) «Той, що вмирає зсередини» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))
Джордж Зебровськи (англ. George Zebrowski) «Жорстокі орбіти» (англ. Brute Orbits)
Вернор Віндж (англ. Vernor Vinge) «Діти веселки»
Пол Андерсон (англ. Poul Anderson) «Генезис» (англ. Genesis)
Джек Вільямсон (англ. Jack Williamson) «Тераформуючи Землю» (англ. Terraforming Earth)
Роберт Чарльз Вілсон ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)) «Хроноліти» (англ. The Chronoliths)
Ненсі Кресс (англ. Nancy Kress) «Ймовірнісний космос» (англ. Probability Space)
Джек Макдевітт (англ. Jack McDevitt) «Помилка Lua: too many expensive function calls.»
Річард Морган ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)) «Ринкові сили» (англ. Market Forces)
Бен Бова ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)) «Титан» (англ. Titan)
Кетлин Енн Ґунан (англ. Kathleen Ann Goonan) «У воєнні часи» (англ. In War Times)
Червоні посилання з шаблону "Твори Артура Кларка"
Червоні посилання з шаблону "Твори Стівена Бекстера"
твори представлені у ru:Категория:Произведения Клиффорда Саймака, ru:Категория:Произведения Дэвида Брина, ru:Категория:Книги Фрэнка Герберта, ru:Категория:Романы Альфреда Бестера, ru:Экспедиция «Тяготение», ru:Астронавты (роман), ru:Младший брат (роман),ru:Категория:Произведения Филипа Хосе Фармера, en:The Terminal Experiment, en:Quarantine (Greg Egan novel), en:Category:Novels by Christopher Priest, en:Category:Novels by A. E. van Vogt, en:More Than Human, ru:Глубина в небе, en:Category:Novels by Greg Bear en:Martian Time-Slip, en:Category:Novels by Charles Sheffield, en:Ringworld, en:Man Plus

Томас Діш — «Геноциди^[en]» (англ. «The Genocides»)
Джек Вільямсон — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (англ. «The Humanoids »)
Помилка Lua: too many expensive function calls. — «Вище стін Землі●» (англ. «Up the Walls of the World»)
Помилка Lua: too many expensive function calls. — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (нім. «Als die Götter starben»)
Ларрі Нівен — «Інтегральні дерева●» (англ. «The Integral Trees»)
Роберт Гайнлайн (англ. Robert A. Heinlein) — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (англ. «The Puppet Masters»)
Помилка Lua: too many expensive function calls. (англ. John Boyd) — «Опилювачі Едему●» (англ. «The Pollinators of Eden»)
Кліффорд Саймак (англ. Clifford D. Simak) — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (англ. «Ring Around the Sun»)
Помилка Lua: too many expensive function calls. (англ. James E. Gunn) — «Слухачі^[en]» (англ. «The Listeners»)
Ворд Мур● (англ. Ward Moore) — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (англ. «Greener than you Think»)
Грег Бір — «Божа кузня●» (англ. «The Forge of God»)
Помилка Lua: too many expensive function calls. — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (англ. «Enemy Mine»)
Помилка Lua: too many expensive function calls. — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (англ. «Moonstar Odyssey»)
Помилка Lua: too many expensive function calls. — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (фр. «L'Apparition des surhommes»)
Помилка Lua: too many expensive function calls. — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (англ. «Strangers»)
Любен Ділов — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (болг. «Drumul lui Icar»)
Філіпп Кюрваль — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (фр. «Le Ressac de l'espace»)
Ерік Френк Рассел — «Зловісний бар'єр^[en]» (англ. «Sinister Barrier»)
Едгар Пенгборн (англ. Edgar Pangborn) — «Помилка Lua: too many expensive function calls.» (англ. «A Mirror for Observers»)
Джон Крістофер (англ. John Christopher) — Помилка Lua: too many expensive function calls. (англ. «The Death of Grass»)
Альфред ван Вогт ([undefined] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)

фентезійне життя[ред. | ред. код]

У сучасній культурі фантастика впливає на різні сторони суспільного життя завдяки по- ліфункціональності її творів, що є результатом синтезу інтелектуальних, художніх та естетичних цінностей. Процеси економічної та політичної глобалізації, побудова інформаційного суспіль- ства характеризуються надзвичайно високими темпами науково-технічного прогресу. А нові проблеми, з якими людство раніше не стикалося, наприклад, стосовно вибору майбутнього, вижи- вання і попередження всіляких катаклізмів, – по- требують передбачення. І тоді водночас із наукою приходить на допомогу наукова фантастика. У зв’язку з цим актуальним є вивчення феномену фантастики і футурології. Необхідно відзначити і те, що і розвиток фантастики живиться тими змі- нами, які притаманні сучасним соціальній, тех- нічній, науковій та інформаційній сферам. Для реалізації поставлених завдань у до- слідженні комплексно розглянуто типологію жанрів фантастики з урахуванням характерних жанрових мутацій та інтерференції жанрово- стильових канонів, узагальнено та обґрунтова- но дефініції ключових понять наукової фантас- тики, футурології, утопії та антиутопії, надано УДК 821.162.1 Ірина КИЯК Київський національний університет імені Тараса Шевченка ДЕФІНІТИВНІ ПРОБЛЕМИ ЖАНРІВ ФАНТАСТИКИ У ТВОРЧОСТІ СТАНІСЛАВА ЛЕМА У статті, що базується на особливостях прози Станіслава Лема фантастично-футурологічно-філософ- ського спрямування, узагальнено результати літературознавчих дискусій щодо засадничих понять літературної фантастики й представлено дефініції її жанрів з урахуванням характерних жанрових мутацій та інтерференції жанрово-стильових канонів. Узагальнено також функції наукової фантастики з акцентом на її евристичних можливостях; висвітлено значення наукової фантастики С. Лема як чинника сучасного цивілізаційного розви- тку, як літератури попереджень. Ключові слова: Станіслав Лем, літературні жанри, наукова фантастика, футурологія. The article, based on specific characteristics of Stanislaw Lem’s prose of a fantastic, futurological and philosophical literary discussion summarizes the results concerning the basic concepts of science fiction and provides definitions of species including the common mutation of species and species interference and stylistic canons. Also highlights the features of science fiction, placing a strong emphasis on its ability eristic; shown the importance of S. Lem’s science fiction as a factor in the development of modern civilization, as the literature cautions. Key words: Stanislaw Lem, literary genres, science fiction, futurology. W artykule, bazującym na cechach szczególnych prozy Stanisława Lema o charakterze fantastycznym, futurologicznym i filozoficznym podsumowano wyniki dyskusji literaturoznawczej, dotyczącej podstawowych pojęć fantastyki naukowej i podano definicje jej gatunków z uwzględnieniem typowych mutacji gatunków oraz interferencji kanonów gatunkowych i stylistycznych. Uwypuklono także funkcje fantastyki naukowej, kładąc silny akcent na jej możliwości erystyczne; ukazano znaczenie fantastyki naukowej S. Lema jako czynnika współczesnego rozwoju cywilizacyjnego, jako literatury przestrogi. Słowa kluczowe: Stanisław Lem, gatunki literackie, fantastyka naukowa, futurologia. ізні сторони суспільного життя завдяки по- ліфункціональності її творів, що є результатом синтезу інтелектуальних, художніх та естетичних цінностей. Процеси економічної та політичної глобалізації, побудова інформаційного суспіль- ства характеризуються надзвичайно високими темпами науково-технічного прогресу. А нові проблеми, з якими людство раніше не стикалося, наприклад, стосовно вибору майбутнього, вижи- вання і попередження всіляких катаклізмів, – по- требують передбачення. І тоді водночас із наукою приходить на допомогу наукова фантастика. У зв’язку з цим актуальним є вивчення феномену фантастики і футурології. Необхідно відзначити і те, що і розвиток фантастики живиться тими змі- нами, які притаманні сучасним соціальній, тех- нічній, науковій та інформаційній сферам. Для реалізації поставлених завдань у до- слідженні комплексно розглянуто типологію жанрів фантастики з урахуванням характерних жанрових мутацій та інтерференції жанрово- стильових канонів, узагальнено та обґрунтова- но дефініції ключових понять наукової фантас- тики, футурології, утопії та антиутопії, надано їх порівняльний аналіз у зіставленні з теоре- тичними визначеннями і різножанровою твор- чою практикою Станіслава Лема. У сучасному вітчизняному літературознав- стві маємо небагато наукових досліджень твор- чості С. Лема. До них віднесемо огляди футуро- фантастики Деяна Айдачича [1], а також ори- гінальні дослідження герменевтичних аспектів кіноінтерпретації художнього твору (на матеріалі екранізації художньої прози Станіслава Лема) [2]. 1. Розкриття особливостей фантастики як жанрового «гібриду» потребує насамперед аналізу і конкретизації визначень різновидів цього жанру. Термін «фантастика» вперше ви- користав французький критик Ш. Нод’є, який у 1830 р. написав статтю «Про фантастичне в літературі» у контексті загального літературно- го процесу, що має різну специфіку залежно від історико-культурних і територіальних відмін- ностей. Термін «наукова фантастика» (англій- ський аналог – science fiction) був уведений в обіг Х. Герисбеком у 1926–1928 рр. На його дум- ку, наукова фантастика повинна передбачати, навчати і не займатися порожніми фантазіями. У фантастиці він виокремлював дві частини: технологічну, або інформаційну, і фантастичні казки – «фентезі». Поняття «фантастичного» неоднозначне: це створене фантазією і те, що не існує насправді; засноване на фантастиці; неймовірне, неправдо- подібне; рідкісне, незвичайне, страшне; винятко- ве за певними якостями. А з наукової точки зору «фантастичне» – не підтверджене емпірично і те- оретично, тобто не обґрунтоване. Фантастичне – давня складова людської культури. У кожній епо- сі творилася своя система фантастичних образів (велетні і ліліпути Дж. Свіфта, лермонтовський Демон, пушкінська Русалка, Ніс Гоголя, шагрене- ва шкіра у Бальзака, Мефістофель Гете…). Найбільш загальне визначення вказує на те, що фантастика – це така література, в якій сут- тєву роль виконують фантастичні образи. Деякі дослідники вважають, що науково-фантастичний жанр є антитезою до жанрів реалістичного істо- ричного роману. А відомий польський письмен- ник, фантаст і філософ С. Лем вважав, що така література володіє модальними висловлювання- ми, які недоступні науці та філософії, тобто нема «гротескної фізики, ні фантастичної історії». До сьогодні відсутня не лише загальноприй- нята концепція утопії, а й навіть загальновизнане трактування цього поняття та означеного ним фе- номену [3, с. 166]. Найбільш поширеним елемен- том духовного світу людини вважав утопію поль- ський історик А. Свєнтоховський, який розумів під утопіями «всілякі розумові побудови поліпше- них форм людського співжиття в майбутньому». Дуже широко сприймаючи утопію, він вважав, що вона входить до складу багатьох етичних теорій, дидактичних систем, художніх творів [4]. Термін «антиутопія» вперше ввів у науковий обіг Дж. Стюарт Мілль для характеристики тво- рів, які мали одночасно полемічний і прогнос- тичний характер. Антиутопія розглядається у публікаціях, які присвячені утопії та утопічній літературі як її різновиду [5; 6]. Формування жанрового канону літературної антиутопії здій- снювалося на основі утопічної жанрової матриці. Його канонізація пов’язана із романом Є. Замя- тіна «Ми». Під антиутопією розуміли літературу полемічного характеру з яскраво вираженим іде- ологічним змістом. Вона визначається в літера- турознавчій науці як «пародія на жанр утопії або на утопічну ідею» [3, с. 38]; «зображення (зде- більшого у художній прозі) небезпечних, руй- нівних і непередбачених наслідків, пов’язаних із побудовою суспільства, яке відповідає тому чи іншому соціальному ідеалу» [7, с. 29].

Виходячи з того, що сучасна літературна анти- утопія є поліжанровою структурою, для дефініції та опису синтетичних жанрових утворень необ- хідно відштовхуватися від комплексу критеріїв і методологічних підходів до диференціації різних маніфестацій жанрових моделей. Проте поді- бна класифікація виявляється надто громіздкою, ускладненою, один і той же твір може підпадати під різні групи через поліморфність структури та багатогранність жанрового змісту, не виявляючи домінантні ознаки, а навпаки, ускладнюючи розу- міння загальних тенденцій розвитку жанру в кон- тексті культури. Отже, футурологія ґрунтується своїми висновками на соціально-економічному прогнозуванні завдяки методології точних наук, а також на художньому уявленні тенденцій роз- витку майбутньої цивілізації, усвідомлюючи крах утопії безмежного прогресу наукового пізнання. Дослідження різноманітних жанрово-тема- тичних груп фантастики носить інтердисциплі- нарний характер, зокрема, часто вона ставала об’єктом вивчення вченими – філософами, соціо- логами, лінгвістами. Тому заслуговує на спеціаль- не уточнення поняття сучасності фантастики та її поділу у літературному дискурсі. Наведемо оцін- ку, що дав цій проблемі С. Лем: «По суті кажучи, стосовно майбутнього життя на далеких плане- тах, я висловлююсь про сучасні проблеми і про своїх сучасників, котрі мають галактичний одяг». Для характеристики різновидів фантастики використовують поняття метажанру [8, с. 53]. Головною підставою для введення до категорі- ального апарату поняття метажанру є потреба розмежувати формалізовані категорії на зразок авантюрного роману, фантастичної повісті (які традиційно розглядаються як дефініції жанру) і ширші, базовані на специфіці зв’язків тексту й позатекстової дійсності поняття, як-от фантасти- ка, авантюрна проза тощо. Метажанр фантасти- ки включає в себе жанри фантастичного роману, фантастичної повісті, фантастичного оповідання й може дедалі подрібнюватися на піджанри на зразок науково-фантастичного роману або по- вісті антиутопії. Можемо зазначити, що наукова фантастика, фентезі, альтернативна історія, уто- пія та антиутопія є складовими фантастики як особливої метажанрової системи. Теоретичні де- фініції цих понять відрізняються, що можна від- слідковувати на наведених у [9] характеристиках. Метажанрова система фантастики склада- ється з досить різноманітних за формально- змістовими ознаками метажанрів. Можна ска- зати, що всі вони відповідають характеристиці фантастики як «дивно-незвичних образів чи уявлень, які не мають аналогів у дійсності, нере- альних предметів або явищ із високим ступенем умовності» [9 II, с. 522]. В усіх творах цих мета- жанрів «змальовано нереальні події, що вида- ються за реальні, правдоподібні» [9 II, с. 522]. Ге- нологія вказує на розмаїття жанрів і різновидів у середині фантастичної літератури як жанрової системи: «фантастика стосується будь-яких жан- рів (чарівна казка, тваринний епос, рицарський роман, готичний роман, утопія, антиутопія, на- укова фантастика, фентезі тощо)» [9, II, с. 523]. К. Фрумкін теж торкається питання, як ав- тори фантастичних творів пояснюють незви- чайність феноменів у структурі їх світу [10]. А М. Назаренко пропонує власну класифікацію фантастичної літератури за критерієм різнови- дів чудесного. Він розглядає фантастику як літе- ратурний прийом, що існує в тексті об’єктивно і виділяє такі класифікаційні групи: порубіжна зона (твори якої лежать між фантастикою і реа- лізмом); «чиста» фантастика; релігійна фантас- тика; містика; альтернативна історія; наукова фантастика; фентезі; наукове фентезі [11]. Ключовим концептом при визначенні науко- вої фантастики (science fiction у західному літера- турознавстві) виступає дотичність до науки – на- уковість або науковоподібність [12, с. 251]. Ю. Ко- валів зазначає стосовно наукової фантастики, що «в ній інтелектуальний дискурс домінує над ху- дожнім, хоча визначальним залишається образ, а не поняття. У творах такого типу використовують розмаїті гіпотези (щодо існування телепатії, вір- туального часопростору, роботів, мутантів тощо), частина яких стала реальністю (доробок К. Ча- пека, С. Лема, К. Воннегута, І. Єфремова, братів А. та Б. Стругацьких, О. Бердника)» [9 ІІ, с. 523]. Наукова фантастика тяжіє до реалістичної моти- вації події в системі твору, оминаючи незвичай- ність фантастичних феноменів. Письменники- фантасти, використовуючи всі текстові ресурси, основним серед яких є науковоподібність стилю, щоб навіяти враження максимальної ймовірності того, що відбувається у творі, реалізують у своїй прозі наявні подієві моделі. Одвічну мрію людства про Золотий вік уті- лює в собі метажанр утопії. Поняття утопії у довідковій літературі зазвичай апелює до пози- тивних концептів мрії, вигадки [9 ІІ, с. 517], зо- браження ідеального суспільства [6, с. 293] або ідеальної держави. У [13, с. 38] тлумачення ан- тиутопії звужене, у своїй дефініції антиутопія апелює до категорії пародії і сатири: «Антиуто- пія – пародія на жанр утопії або утопійну ідею. Якщо утопісти пропонували рецепт порятунку від усіх соціальних та моральних негараздів, то антиутопісти, як правило, пропонують читачеві розібратися, як розплачується простий обива- тель за всесвітнє щастя». За Ю. Кагарлицьким, «антиутопія – та форма критики, коли в ролі судді виступає Час. Він повинен підтвердити чи спростувати уявлення утопістів, виявити те по- гане, що міститься в суспільстві сьогодення. Ан- тиутопія – це критичний розгляд прогресу, тому вона й не могла з’явитися раніше, ніж сформува- лася ідея прогресу, раніше ХVIII ст.» [14, с. 290]. Про майбутнє мріють, його можна плану- вати, але й можна передбачати. До останнього причетний фантаст і футуролог Станіслав Лем, який закликав глибше пізнавати світ, бо лише тоді можна прогнозувати майбутнє. Засновни- ком футурології вважають німецького соціоло- га Осипа Флехтхайма, який у 1943 році вперше використав цей термін у листі до англійського письменника Олдоса Хакслі. Для прогнозуван- ня майбутнього використовують сьогодні по- над 100 методів, у тому числі й, коли футурологи враховують та аналізують різні фактори впливу. Прикладом зацікавленості фантастики у розв’язанні важливої проблеми є питання ство- рення штучного інтелекту. Це предмет постійного інтересу С. Лема: і як колективний розум Соляри- са, і як штучний інтелект «Голем – 14» з «Уявної ве- личини» – складові системи вищих рівнів інтелек- туального розвитку. Продовженням цих ідей, ви- кладених у фантастичних творах, стала лемівська філософська книжка «Сума технологій», в якій можливості штучного інтелекту базуються на су- часних інформаційних технологіях. Письменниць- ке бачення світу корегується з часом. Як згадує С. Лем [15], він починав писати, коли ще не було ані ракет, ані космічних польотів, а за зміною пред- метів фантастики можна відстежувати нові грані літературної творчості, які є викликом революції у світі людської уяви. Футурологічно-філософські твори С. Лема спрямовані не лише на дослідження проблем технічної цивілізації. У його своєрідній антології існуючих і неіснуючих вступів до фантас- тики («Уявна величина») приділяється також увага до різних теоретичних питань, зокрема, мовознав- ства, естетики. В одному з інтерв’ю [15] С. Лем зга- дує про полеміку стосовно теорії структурної фан- тастики, з якої він вийшов переможцем, бо струк- туралізм виключає зв’язок літературного світу з об’єктивною дійсністю, різноплановим аналізом у мистецтві, ліквідує поняття диференційованого розуміння художніх цінностей. Отже, специфіка наукової фантастики як явища, важливого для людей у плані футуро- логії, у конструюванні моделей майбутнього стану людини і суспільства. Для креативної ді- яльності людині необхідна здатність до творчої уяви, фантазування. Таким чином, бачення різ- новидів фантастики може бути сформульоване у наступних дефініціях:

2. Сучасна фантастика і, насамперед, на- укова фантастика С. Лема, що отримала за- гальне визнання, дозволяє говорити вже не про «жанр», а про вид літератури, що має різ- ні жанрові форми:

Метажанрова система фантастики Фантастика Наукова фантастика Фентезі Альтернативна історія Жанр Утопія Антиутопія Метажанр Жанрові різновиди Жанрові форми Матриця фантастики Станіслава Лема Повість Оповідання Новела Есе Науково- фантастичний роман Роман- попередження Міф, чарівна казка, рицарський роман Притча Бурлеск Нарис Романи Повісті Футурологічні оповідання Апокрифи, рецензії, пародії, гротеск Наукова прогностика, есеїстика, публіцистика «Солярис» «Едем» «Непереможний» «Кіберіада»… «Вторгнення» «Друг» «Тест» «Патруль» «Молот» «Слідство» «Катар»… «Оповідання про пілота Піркса» «Пан Ф» … «Астронавти» «Абсолютна пустота» «Уявна величина» «Байки робот ів» «Зоряні щоденники» … «Повернення із зірок» «Фантастика й футурологія» «Сума технологій» «Мегабітна бомба»… антиутопія (її різновид – роман-попе- редження) моделює через попередження мож- ливе майбутнє, базуючись на розвитку небез- печних тенденцій суспільної динаміки; • футурологія, висновки якої ґрунту- ються на соціально-економічному прогнозу- ванні, подає у художньому уявленні тенден- ції розвитку майбутньої цивілізації. наукова фантастика – особливий тип фантастики, твори якої містять фантастичні припущення, що не протирічать основам позитивного зна- ння, зберігаючи принцип наукової та худож- ньої достовірності; • фантастика – вид мистецтва, певний тип художньої образності, для якої є характерною наявність віртуальної реальності, що сформо- вана при допомозі фантастичних припущень, які створені уявою;

Постать Станіслава Лема, зокрема, його жанрові та функціональні особливості в га- лузі фантастики і футурології можна розгля- дати і дуже широко, тобто в контексті науко- вої фантастики (від давнини до сучасності), і значно вужче (тобто лише в розрізі жанрових особливостей його творчості), і ще вужче, зу- пинившись конкретно на проблемі бібліогра- фічній (тобто художні переклади; критичні статті; передмови і післямови до його видань в Україні), що можна назвати стисло: «рецеп- ція творчості Станіслава Лема в Україні». З жанрової точки зору характеризує літератур- ну діяльність С. Лема професор А.Р. Волков [16]: «…визначний представник науково- філософської фантастики. Основна пробле- матика творів – соціально-моральні перспек- тиви розвитку сучасної цивілізації»

До цієї оцінки можна долучити нотатки «Від Видавця» [17]: «Ясно, що глобалізація, мобільні комунікації, соціальні мережі; заміна архаїчного спалення викопних решток, вугілля та нафти на новітню енергетику, відкриття нових елементар- них часток, симбіоз електроніки з молекулярною біологією, нанотехнології як ніколи потребують нового осмислення. Ой як бракує системних мислителів, здатні вказати виходи з таких си- туацій, яких вже стоси назбиралося в сучасній цивілізації. До них можна спокійно зарахувати Станіслава Лема, хоч форма викладу його думок більше нагадує Езопа ніж дороговказ. Когнітив- ність всезростаючого масиву інформації набу- ває надзвичайної ваги. І ось тут Станіслав Лем є дуже помічний, а «Мегабітна Бомба» знаменито це класифікує. Ця книга як для Незнайків, які лише вперше осмислено торкнулися електро- нного приладу, так і для Знайок, що замахнулися на грандіозні проекти. Вважатися Гуру в Інтелек- туальних Технологіях без ознайомлення з опо- відками Лема напевно нелегітимно». Чимало зробив С. Лем і в царині есеїстки, розмірковуючи над проблемами свого жанру, а через них – над шляхами розвитку науки, тех- нічного прогресу і, зрештою, усього людства. Йдеться про книги: «Діалоги» (1957), «Suma Technologiae» (1964), «Філософія випадку» (1968), «Фантастика й футурологія» (у 2-х томах, 1970), «Уявна величина» (1973), «Роздуми та шкі- ци» (1975), «Бібліотека XXI століття» (1986)». Отже, фантастика виконує місію художньо- го сприйняття підсумків і перспектив розвитку людини і суспільства. Вона створює особливий художній світ, в якому все застигло, формально стабільне і вічне стає рухливим, тимчасовим, все обновляється, старе відмирає, нове виникає [18]. Важливою для оцінки специфіки жанру на- укової фантастики є власна письменницька дум- ка. У цьому зв’язку цікаво порівняти два висло- ви фантаста-футуролога С. Лема: «Реалізм – це художнє відображення головних течій та стрем- лінь суспільства, що відповідають об’єктивній дійсності. Письменник, котрий працює над ро- манами про сучасність, зображує її у своїх кни- гах безпосередньо, одначе фантаст, спираючись на ці актуально існуючі тенденції розвитку, про- довжує їх у майбутнє, а тому, робить їх більш ви- пуклими і представляє якби під збільшуваним склом» [19]. «Вся хитрість складається з того, щоб в науково-фантастичному романі стерти межу між науковою теорією та видумкою… Я оперую видумкою, створюю літературну фікцію. У фікції не йдеться мова про те, чи можна здій- снити на практиці яку-небудь теорію чи ні. Фан- тастичні книги повинні представляти сурогат майбутнього… Наукова фантастика – це різно- вид казок для дорослих… Літературу найбільше цікавить людина…Фантастичну літературу я вважаю літературою іншого ґатунку» [19]. Станіслав Лем постійно знаходив нове ху- дожнє розв’язання проблем, що, мабуть, є ре- зультатом свідомого вибору письменника-ре- форматора жанру, який реалізує спроби на основі типового матеріалу продемонструвати нові необмежені жанрові можливості. У цій статті проаналізована лише незначна частина творчості С. Лема. Але навіть такий огляд дає уявлення про спектр питань, що під- німаються у його науково-фантастичних творах. На підставі цих напрямів можна сформулювати певні проблеми, що стоять перед науковою фан- тастикою, а саме: проблеми загальнофілософ- ського характеру, науково-технічного прогресу, його соціальні та людські аспекти, проблеми міс- ця і ролі людини у Всесвіті, воєнна, антивоєнна, антитерористична тематика, наукові проблеми природи простору і часу, уявлення про мікро- і макросвіти; щодо життя і розуму, проблема «лю- дини-машини» та ін. Тобто у цей перелік входять усі глобальні загальнолюдські проблеми і в цьо- му характерна особливість наукової фантастики, яка шукає відповіді на питання науки, міфології, мистецтва. Можна констатувати, що більшість піднятих проблем наукової фантастики, на від- міну від наукових, побудованих на реальних фактах, здебільшого видумані, випереджають реалії, складаючи враження нереальності. Письменник-фантаст С. Лем ставив за мету своїх творів – розірвати коло традиційності, ви- йти на рівень рефлексії, не лише розглянути та описати наукові проблеми, а й запропонувати можливі варіанти їхнього розв’язання. Відмін- ність міфу від фантастичного твору в наявності віри у реальність подій, що описуються в міфі. Спроби вивчення соціальних наслідків науко- вих і технічних відкриттів наближають наукову фантастику до утопії та антиутопії. В основі всієї творчості Станіслава Лема – як літературної, так і наукової, стоїть питання піз- нання. Навіть не стільки пізнання, скільки його межа – безвихідь, яку не заповнити нічим люд- ським, бо людське – це помилки («умовні реф- лекси») і сумніви та жаль як неодмінний наслідок вибору між двома неправильними рішеннями. «Важко назвати письменника, який би настіль- ки глибоко, як Лем, був занурений у проблеми науки, технології та прогресу й при цьому зали- До цієї оцінки можна долучити нотатки «Від Видавця» [17]: «Ясно, що глобалізація, мобільні комунікації, соціальні мережі; заміна архаїчного спалення викопних решток, вугілля та нафти на новітню енергетику, відкриття нових елементар- них часток, симбіоз електроніки з молекулярною біологією, нанотехнології як ніколи потребують нового осмислення. Ой як бракує системних мислителів, здатні вказати виходи з таких си- туацій, яких вже стоси назбиралося в сучасній цивілізації. До них можна спокійно зарахувати Станіслава Лема, хоч форма викладу його думок більше нагадує Езопа ніж дороговказ. Когнітив- ність всезростаючого масиву інформації набу- ває надзвичайної ваги. І ось тут Станіслав Лем є дуже помічний, а «Мегабітна Бомба» знаменито це класифікує. Ця книга як для Незнайків, які лише вперше осмислено торкнулися електро- нного приладу, так і для Знайок, що замахнулися на грандіозні проекти. Вважатися Гуру в Інтелек- туальних Технологіях без ознайомлення з опо- відками Лема напевно нелегітимно». Чимало зробив С. Лем і в царині есеїстки, розмірковуючи над проблемами свого жанру, а через них – над шляхами розвитку науки, тех- нічного прогресу і, зрештою, усього людства. Йдеться про книги: «Діалоги» (1957), «Suma Technologiae» (1964), «Філософія випадку» (1968), «Фантастика й футурологія» (у 2-х томах, 1970), «Уявна величина» (1973), «Роздуми та шкі- ци» (1975), «Бібліотека XXI століття» (1986)». Отже, фантастика виконує місію художньо- го сприйняття підсумків і перспектив розвитку людини і суспільства. Вона створює особливий художній світ, в якому все застигло, формально стабільне і вічне стає рухливим, тимчасовим, все обновляється, старе відмирає, нове виникає [18]. Важливою для оцінки специфіки жанру на- укової фантастики є власна письменницька дум- ка. У цьому зв’язку цікаво порівняти два висло- ви фантаста-футуролога С. Лема: «Реалізм – це художнє відображення головних течій та стрем- лінь суспільства, що відповідають об’єктивній дійсності. Письменник, котрий працює над ро- манами про сучасність, зображує її у своїх кни- гах безпосередньо, одначе фантаст, спираючись на ці актуально існуючі тенденції розвитку, про- довжує їх у майбутнє, а тому, робить їх більш ви- пуклими і представляє якби під збільшуваним склом» [19]. «Вся хитрість складається з того, щоб в науково-фантастичному романі стерти межу між науковою теорією та видумкою… Я оперую видумкою, створюю літературну фікцію. У фікції не йдеться мова про те, чи можна здій- Ірина КИЯК ДЕФІНІТИВНІ ПРОБЛЕМИ ЖАНРІВ ФАНТАСТИКИ У ТВОРЧОСТІ СТАНІСЛАВА ЛЕМА 364 ПРОБЛЕМИ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВ

шався письменником високої проби» [20, с. 17]. Тож він постійно занурений у проблеми науки, технології та прогресу. Наприклад, у «Сумі техно- логій» письменник торкається сучасних проблем, висуваючи гіпотези і прогнози шляхів розвитку науки і культури людства на стику другого і тре- тього тисячоліть. А під створеним ним терміном «мегабітна бомба», що став пізніше назвою збірки есеїв С. Лема, знаходимо його глибокі міркування щодо віри та інформації, духу та розуму машини. Розглядаючи перспективи розвитку науки і тех- ніки, він постійно висловлював свої ідеї на тему майбутніх доріг людської цивілізації, пророкую- чи прориви у галузі генної інженерії, інформати- ки. Коментуючи те, що народжувалось зараз на наших очах, Лем задається питаннями стосов- но перспектив Інтернету, наслідків глобальної комп’ютеризації, можливостей створення штуч- ного інтелекту, а також про природу мислення, розуму, свідомості. Важливими є не лише техно- логічні, а й етичні аспекти сучасної інформаційної

революції у світі, провідником у якому є С. Лем і який часом недоступний для повного розуміння. Футурологія С. Лема і сьогодні має приклад- ний характер, бо автор був переконаний у тому, що здібності людини безмежні і вдосконаленню також немає меж – людство завдяки науковим відкриттям здатне багатократно збільшити ін- телектуальні та фізичні можливості, творчий потенціал. Лише через наукові дослідження і передачу нових знань можна використати зрос- тання глобалізації. Бо, як стверджував А. Тойн- бі, суспільства, зорієнтовані на традиції, прире- чені на загибель, зорієнтовані на сьогоднішній день – приречені на стагнацію, і тільки суспіль- ства, спрямовані на нове, здатні до розвитку. Творчість С. Лема сучасна не лише за часом написання фантастичних повістей, футуроло- гічних есеїв, апокрифів, мемуарів, а й за тема- тикою – філософські проблеми світу, космосу, пізнавальні можливості розуму, нові інформа- ційні технології та їх вплив на суспільство.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Айдачич Д. Футурославія. Літературознавчі огляди про футурофантастику / Д. Айдачич. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський уні- верситет», 2010. – 171 с. 2. Левко У. Концепт надлюдини у кіноінтерпре- таціях роману С. Лема «Соляріс» / У. Левко // Пи- тання літературознавства: Науковий збірник. – Чернівці : Рута, 2010. – Вип. 79. – С. 130–138. 3. Мейлик-Гайказян И.В. Миф и утопия – две стороны мечты / И.В. Мейлик-Гайказян, О.Ю. Максименко // Миф, мечта, реальность: постнеклассические измерения пространства культуры / [под ред. И.В. Мелик-Гайказян]. – М. : Научный мир, 2005. – С. 166. 4. Свентоховский А. История утопии / А. Свентоховский. – М., 1910. – 425 с. 5. Адрианова-Перетц В.П. Коментарии / В.П. Адри- анова-Перетц // Русская демократическая сатира XVII века. – М., Л. : Изд-во АН СССР, 1954. – С. 37. 6. Бесчётникова С.В. Утопическая парадигма художественного мышления переходной культур- ной эпохи (на материалах русской прозы рубежа XX–XXI вв.): Монография / С.В. Бесчётникова. – Донецк : Лебедь, 2007. – 500 с. 7. Муравьёв В.С.Антиутопия / В.С. Муравьёв // Литературный энциклопедический словарь // [под общ. ред. В.М. Кожевникова, А.П. Николае- ва]. – М. : Сов. энциклопедия, 1987. – С. 29. 8. Спивак Р. Русская философская лирика: проблемы типологии жанров / Р. Спивак. – Крас- ноярск : Изд-во Краснояр. ун-та, 1985. – 140 с. 9. Літературознавча енциклопедія: У двох то- мах. Т. 1, 2.: [авт.-уклад. Ю.І. Ковалів]. – К. : ВЦ «Академія», 2007. – 608 (624) с. 10. Фрумкин К.Г. Философия и психология фантастики / К.Г. Фрумкин. – М. : Едиториал УРСС, 2004. – 240 с. 11. Назаренко М. Опыт классификации фан- тастических жанров [Электронный ресурс] / М. Назаренко // Режим доступу до документа : http: //nevmenandr.net/nazarenko/sf.php. 12. Literary Terms. A Dictionary. [Third edition, revised and enlarged by Karl Beckson and Arthur Ganz]. – London : Andre Deutsch Limited, 1990. – 308 p. 13. Литературная энциклопедия терминов и понятий / [под ред. А.Н. Николюкина] // Инсти- тут научной информации по общественным на- укам РАН. – М. : НПК «Интелвак», 2001. – 1600 с. 14. Кагарлицкий Ю. Что такое фантастика? / Ю. Кагарлицкий. – М. : Художественная литера- тура, 1974. – 352 с. 15. Радишевський Р.П. Полоністичні та порів- няльні студії : зб. наук. ст. / Р.П. Радишевський – К. : МП «Леся», 2009. – С. 458–467. 16. Волков А.Р. Станіслав Лем / А. Р. Волков: УЛЕ. – Т. 3, 1995. – С. 156. 17. Лем C. Мегабітна бомба / С. Лем [пер. з пол. Ірини Кияк] – Львів : ВД «Наутілус», 2011. – 212 с. 18. Липовецкий М.Н. Русский литературный постмодернизм: Очерки исторической поэти- ки / М.Н. Липовецкий. – Екатеринбург : Изд-во Уральского гос. пед. ун-та, 1997. – 317 с. 19. Lem S. Fantastyka i futurologia / S. Lem. – Warszawa : «Interart», 1996. – T. 1, 2, 3. 20. Паньо К. Повернення у непізнане / К. Па- ньо, Т. Паньо // Дзеркало тижня. – 2006. – № 12 (591). – С. 17.

Царство фантазії: українське фентезі, субкультури та рольові ігри 05.05.201114:23 Космоопера і кіберпанк, стімпанк і постапокаліпсис, альтернативна історія і фантбойовик, антиутопія і хорор, магічний реалізм... Це все – жанри фантастики, це саме те рідкісне явище, яке може змусити школяра покинути всі звичні зайняття (і навіть комп'ютерні іграшки!) – і засісти за книги. Про те, звідки взялося це чарівне явище, і чим воно відрізняється від наукової фантастики, розповідає письменниця Яна Дубинянська. Вступ ¹1 Минулого літа я мала несподіване й величезне задоволення. Подарувавши синові на закінчення школи «скриньку від Малковича», тобто «Гаррі Поттера» в семи томах, я чесно зайняла чергу і в серпні сама прочитала їх усі – сім грубих книжок. І вкотре повірила в людство, визнавши, що ті десятки мільйонів читачів, які створили Джоан Роулінг світову славу і величезні статки, придбавши її книжки, – не помилилися!

Подобається

Вступ ¹2 Нещодавно я мала дещо менше задоволення, взявши участь у «круглому столі» з питань дитячої літератури, її жанрів і напрямів. Як завжди, виявилося, що в нас за чим не кинешся, нічого немає: ані простих реалістичних текстів про будні українських школярів, ані проблемної соціалки про сувору правду життя (на кшталт підліткової вагітності), ані повчальних творів із утвердженнями християнських цінностей тощо. А є тільки фентезі. О, це треба було чути! – з якими інтонаціями діячі дитячої літератури зі шлейфом заслуг радянських часів вимовляли це слово. Як жупел, як концентрацію всього шкідливого й ворожого, що з чийогось недогляду існує в літературі. Фентезі!.. Чи треба казати, що ніхто з них не зміг би пояснити значення цього слова? І, ясна річ, – я запитала! – ніхто не читав «Гаррі Поттера». Замість лікнепу З погляду пересічного представника українських літературних кіл, фантастика має право на існування і навіть повагу тільки в одному вузькому розумінні: книжки, які «кличуть до зірок (варіант – до «технічних вишів»). Цей стереотип залишився з радянських часів і явно не позбавлений снобізму: адже література суто утилітарного призначення взагалі-то літературою не є, і всі це розуміють. Таким чином, під сумнівну «амністію» потрапляє досить вузький жанровий сегмент, що за світовою літературознавчою класифікацією має назву SF (science fiction), по-нашому НФ (наукова фантастика), чи навіть вужче – тверда НФ, бо є і м'яка. І я підозрюю, що відкрию декому Америку, повідомивши, що у фантастиці існують також космоопера і кіберпанк, стімпанк і постапокаліпсис, альтернативна історія і фантбойовик, антиутопія і хорор, магічний реалізм і соціально-психологічна фантастика, – а також класична, темна, епічна, міська, героїчна, гумористична, підліткова і так далі... правильно, фентезі. У наших поважних літколах словом «фентезі» – і слово це лайливе – називають усе, що не тверда НФ, тобто кличе не до зірок та вишів, а невідомо куди. До літератури цей низькопробний жанр, звісно, стосунку не має, тому навіть писати про нього доречно швидше у соціальній, ніж у літературно-критичній площині. А саме: хто і чому читає оту фентезі, куди вона здатна завести наївних читачів і що з тим робити. На це питання я відповім трохи нижче, але спочатку треба все ж таки домовитися про дефініції. Отже, fantasy – це література, де дія відбувається у вигаданих, нафантазованих світах, і то є базова ознака жанру. Крім того, це світи, чия економіка і культура засновані не на технологіях і прогресі, а на магічних засадах, більше чи менше. Антураж класичної фентезі часто нагадує середньовічний («барони-дракони»), але, в принципі, обмежень тут немає. У міській фентезі світ може бути нашим, сучасним, а пейзаж суто урбаністичним – з тією відмінністю, що на вулиці можна зустріти мага чи вампіра. У межах лікнепу хочу зазначити, що я – в українській літературній пресі визнаний «автор фентезі» – насправді писала в цьому жанрі раз у житті, десять років тому: це була одна з трьох сюжетних ліній у романі «За горизонтом сну» (українською його навіть не перекладали). Дві інші лінії – космічна НФ та соціальна антиутопія, але то таке. Отже, нічого особистого. Я попередила. Зелене сонце «Неважко вигадати зелене сонце – важко створити світ, де зелене сонце було б природним». Насправді фундатор жанру фентезі Джон Роналд Руел Толкін, він же Професор, висловився менш афористично, але у читацькій свідомості закарбувалося так. Якщо його «Гобіт» – блискуча літературна казка для дітей і підлітків (тільки, боронь Боже, не в українському «перекладі» Мокровольського, який годиться максимум для дитсадка), то трилогія «Володар кілець», не кажучи вже про «Сільмарілліон», – читання далеко не з легковажних, більше того: воно потребує неабияких розумових зусиль. Для світу Середзем'я Професор створив безліч рас і народів, культур та історичних пластів, навіть мов!.. Вважати, що класична толкінівська фентезі є чимось низькопробним у порівнянні з «більш серйозною» твердою НФ – якось дивно. По суті, це теж наукова фантастика: тільки використано інструментарій не природничих або точних наук, а гуманітарних. Та, власне, тут і криється пастка. Так історично склалося, що головним аспектом, в якому традиційно оцінюють літературу цього жанру, є ступінь пророблення фентезійного світу. Наскільки він є логічним, переконливим, яскравим, детальним – це для читачів фентезі найбільш важливо, і суто літературні якості твору скромно відходять на другий план. Адже саме його, цей вигаданий світ, прихильники фентезі приміряють на себе. Отут нам і доведеться вийти з літературної площини – а шкода. Втім, до літератури ми ще повернемося. Субкультура Головним же аспектом, у якому критикують фентезі ті, хто вважає її абсолютним злом (зручно, що для критики з цієї позиції навіть не треба читати жодної книжки), є нібито породжений цією літературою підлітковий ескапізм (втечу від світу). Адже фентезі за визначенням кличе в інші світи. Барвистіші, кращі, цікавіші. Як наслідок– реальний світ підлітка, не витримавши конкуренції, блякне зовсім і втрачає будь-яке значення. На виході маємо доконечного соціопата. Можна заперечити, що, власне, кожна хороша книжка є світотворенням, і читання як таке – досить ескапістське заняття. Але у випадку з фентезі все набагато ризикованіше, адже саме ця література породила власну субкультуру – рольовий рух. Кажуть, піонером цього руху був шляхетний лицар Дон Кіхот Ламанчський: саме він, начитавшись фентезійних романів, одягнув на голову миску, осідлав коня й поїхав битися з велетнями. Він був такий один, його не зрозуміли... Нині рольовиків багато, вони мають свою розвинену інфраструктуру та навіть індустрію: крамниці, клуби, фестивалі, щорічні масштабні ігри за мотивами того чи іншого твору. До речі, далеко не завжди фентезійного: нинішні рольовики можуть грати «Євгенія Онегіна» чи історію Че Гевари – але починалося все саме з толкінівських «Гобітівських ігор». Традиційно рольовики пострадянського простору грають у світах «Володаря кілець», «Гаррі Поттера», «Відьмака», «Хронік Нарнії», а трапляється, беруть за основу твори Лук'яненка чи Олді. Останніми роками новий струмінь до рольового руху додали суто японські потужні впливи: аніме, манга, косплей... Субкультура – це завжди підозріло. Підліток, який належить до неї, автоматично переходить до розряду «важких», дорослі перестають його розуміти і б'ють на сполох. І в деяких випадках мають рацію: серед рольовиків багато далеко вже не підлітків– тих, хто «загрався» ще у 1990-х, та й так і не подорослішав, відтак і досі роз'їжджає рольовими полігонами у майже донкіхотських фентезійних строях, – видовище досить сумне. Не треба було читати шкідливих книжок! Втім, польська максима «co zanadto, to niezdrowo» безвідмовно діє завжди. Насправді рольова субкультура є творчою, театралізованою, літературоцентричною! – і така «втеча від реальності» як варіант підліткового (і не тільки) дозвілля має купу беззаперечних переваг. Особисто я щиро шкодую, що в моїй юності не було косплею та рольових ігор. Залишалося самій шити собі довгі сукні, яких не було куди вдягти. І читати хороші книжки. Література Нинішня підліткова фентезі прийшла на місце, що його раніше посідали аж ніяк не соцреалістичні твори «про шкільне життя» – а костюмовані й пригодницькі романи Дюма, Майн Ріда, Фенімора Купера, Жорж Санд... Власне, привабливим у них було саме те, що вони розповідали не про наше життя, а про зовсім інакше, яскравіше, справжніше. Теж, по суті, про інші світи. Тут я цілком свідомо підставляюся під критику штибу «ось, раніше діти читали класику, а нині – "Гаррі Поттера"!» Але попереджаю: дискутуватиму я лише з тим опонентом, який не злякався тяжкої праці, і прочитав оті сім дуже цікавих і для дорослої людини книжок. «Гаррі Поттер» – річ багатошарова, як романи Умберто Еко. Це семитомний роман дорослішання, роман виховання. Це класичної побудови соціальний роман про стосунки між підлітками, про те саме шкільне життя (до речі, вам буде значно простіше порозумітися з дитиною щодо її стосунків із учителями, якщо запропонуєте застосувати до них гарріпоттерівську типізацію: у будь-якій українській школі викладають свої професори Макгонегел, Амбридж і Снейп). Роман про сімейні цінності, про дружбу, про любов, про відносність авторитетів, про пошук власної особистості і життєвий вибір. Це й філософський роман про світобудову, закономірності буття і шляхи душі. Складні й важливі речі Роулінг проговорює без жодного дидактизму чи поблажливості до «маленьких читачів». Як письменник вона чесна і з ними, і перед собою. І вона дуже добрий письменник. Добра книжка у жанрі фентезі ніколи не обмежується лише прикметами жанру, себто творенням світів – насправді вони відіграють допоміжну роль, це тільки тло. У романах Марини і Сергія Дяченків градус піднятих і загострених морально-етичних проблем вищий, аніж дозволяє собі будь-який сучасний український письменник «поважнішого» реалістичного напряму (більш стурбованого національними та ідеологічними колізіями), – а останнім часом подружжя все частіше виходить і на глобальний, філософсько-світоглядний рівень. На тлі масштабного світотворення із застосуванням величезних пластів світових культур – знов-таки задіяні гуманітарні науки: історія, культурологія, літературо- й мистецтвознавство, – ставлять і розв'язують не менш масштабні загальнолюдські питання співавтори-харків'яни на спільне ім'я Генрі Лайон Олді (втім, вони свій жанр авторською волею називають «філософським бойовиком»). На перетині культурних кодів та авторських інтелектуальних побудов пише фентезійні романи Марина Соколян... Українське навкололітературне експертне середовище таку літературу традиційно ігнорує, а оскільки у нас саме ці вузькі інтелігентські кола роблять розголос і промоушн українським книжкам, хороша україномовна фентезі не користується ринковим попитом: навіть переклади тих самих Олді провалилися в продажу. Але ці книжки – повторюю, добрі, глибокі й майстерно написані книжки – читає молодь. Читає російською, а чого ви хотіли? – на тому ринку застосовані дієвіші механізми, що в нас їх успішно запустити вдалося лише тому ж таки Малковичу з його україномовним «Поттером». Утім, як на мене, читати російською – то не найбільше зло. Про найбільше я розповім далі. Мімікрія Молодь читає фентезі, фентезі має успіх, фентезі добре продається, дратуючи сивочолих дядьків, які від імені підлітків ностальгують за проблемною соціалкою з життя вагітних однокласниць... і що з цього випливає? Правильно, фентезі треба видавати. Необов'язково добру, бо де ж її взяти у потрібній кількості? Будь-яку. У Росії процес пішов ще з початку 1990-х, і вал фентезійної «літератури» давно набув загрозливих обсягів. Фентезі друкують у відповідних серіях (наприклад, видавництва «Армада»), і суттєвим для видавця є саме дотримання зовнішніх вимог жанру: маги, барони, дракони, ельфи з гномами. Літературний рівень, глибина та авторська індивідуальність аж ніяк не вітаються. Натомість важливі тренди: успіх «Гаррі Поттера» породив низку книжок про різноманітні чародійські школи, а нині російські видавці витискують останні краплі крові з вампірської теми, піднятої на топ успіхом «Сутінок». Саме такою– і справді низькопробною– фентезі переважно забиті відповідні відділи книжкових крамниць: і в них, і у нас. Нарікання, що постійно лунають в українському літературному середовищі з цього приводу, з огляду на здоровий глузд мали б стосуватися аж ніяк не мови. Але в нас традиційно будь-яке літературне питання переводиться в мовну площину. Підлітки читають фентезі? То хай вони читають українську фентезі! – підступно погоджуються професійні патріоти, маючи на меті нібито непогані речі: залучити молодь до читання українською, розвинути літературний сегмент, потенційно затребуваний ринком... Та річ у тім, що справжня література ніколи не створюється з утилітарною метою і навпаки – створене з утилітарною метою не буває справжнім. Час від часу на наших книжкових ярмарках презентують «нову українську фентезі», і вигляд це має ефектний: національно-рольове вбрання, іноді навіть фехтування. Я намагалася читати дещо з цих книжок, і те, що потрапляло мені до рук, за якістю не надто відрізнялося від російського фентезійного непотрібу, окрім хіба що мови та національного колориту – характерники-мавки-упирі замість баронів-драконів-вампірів. Мімікрують суто зовнішні прикмети жанру, витлумачені за національною кон'юнктурою. І виходить теж нібито фентезі – тільки зовсім порожня зсередини. А порожнечу в літературі, я переконана, не можна виправдати жодними шляхетними цілями. До фентезійного валу нам ще дуже й дуже далеко, і нібито треба радіти будь-яким спробам наших письменників і видавців розвивати будь-що (саме тому я не називаю жодних імен і книжок – хай живуть). Але досить прикро, що через цей утилітарний підхід, загравання з аудиторією через наслідування зовнішніх ознак жанру під виглядом суттєвих, люди з добрим смаком уже наче й мають право зневажливо й вороже вимовляти це слово: фентезі. P.S. До речі, навіть літературознавці ще не визначилися, до якого роду належить цей термін – жіночого чи середнього? Я, ви, мабуть, уже помітили, пишу в жіночому. Адже в дослівному перекладі fantasy означає – фантазія. Фантазія – шкідлива?! Джерело: Час і Події Теги: Яна Дубинянська, Гаррі Поттер, фентезі, fantasy, Малкович

Хочете про це поговорити? Жанр - міська фентезі; драмеді. Інга Сабурова, психотерапевт, веде клієнта Сільвестра Сіднєва, бізнесмена. Одного дня до неї в кабінет вламується Ярослав, який хоче вбити Сіднєва. Бо Сіднєв - вампір, а Ярослав - мисливець на вампірів від того дня, як Сіднєв убив його мати. Ольга, його мати, всюди слідує за сином, бо вона привид, який не знайде спокою, поки Сильвестра не буде вбито. Інзі доведеться докласти всіх своїх професійних навичок, щоб змусити запеклих ворогів укласти перемир’я, але на цьому історія не закінчується. До Інги починають ходити чаріві істоти, що живуть серед людей і змушені прикидатися людьми. Або люди, з якими скоїлось щось дуже незвичайне, і вони ні в кого не знайдуть порозуміння, крім психотерапевта, який завжди готовий дати розраду. Справи цих людей та нелюдів складають вериткальну лінію серіалу, окремі сюжети, незалежні один від одного. Горизонтальна лінія - стосунки між Інгою та Ярославом і Сильвестром, які суперничають за її прихильність, лінія Ольги, яка хоче за допомогою психотерапії отримати спокій, та розслідування смерті батька, яке Інга починає, дізнавшися, що він міг загинути від руки мисливця на вампірів. Референси: «Бути людиною» (Being Human), «Грімм» (Grimm), «Жили собі, були…» (Once Upon a Time) , “Баффі - нищителька вампірів” (Buffy the Vampire Slayer), “Ангел” (Angel)

сценарій

http://media.1plus1.ua/pitching/work/293/ https://youtu.be/KS7RZqQlUaQ

КЛАССИФИКАЦИЯ СЮЖЕТОВ ГОРОДСКОЙ ФЭНТЕЗИ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМЫ Сафрон Елена Александровна Петрозаводский государственный университет кандидат филологических наук, доцент кафедры скандинавской филологии

Аннотация Целью статьи является составление классификации сюжетов городской фэнтези. За основу взяты классификации сюжетов, ориентированные не на тематический принцип, что, по мнению автора, лишает их универсальности, а на общие свойства сюжетов, учитывающие особенности читательского восприятия. Было выявлено, что в городской фэнтези превалируют следующие типы сюжетов: хроникальный, многолинейный, динамический, моновариантный.

Анализ сюжета – один из наиболее продуктивных методов интерпретации литературного произведения. Выявление сюжетных особенностей городской фэнтези должны стать ключом к глубинному осмыслению жанра, который ранее отечественным литературоведением почти не изучался. В качестве объекта исследования выступили следующие произведения: «Лафертовская маковница» (1825) А. Погорельского, «Записки домового» О.И. Сенковского, «Штосс» (1845) М.Ю. Лермонтова, «Крысолов» (1924) «Уединенный домик на Васильевском» (1829) В.П. Титова, А. Грина (перечисленные сочинения отнесем к предшественникам жанра), «Мастер и Маргарита» (1966) М.А. Булгакова «Альтист Данилов» (1980) В.В. Орлова, «Белка» (1984) А. Кима, «Ночной дозор» (1998) С.В. Лукьяненко, «И в аду есть герои» В.Ю. Панова (непосредственно городская фэнтези).

Выявление особенностей организации сюжетов городской фэнтези усложнено отсутствием не только общепринятой классификации литературных сюжетов, но и единого определения термина сюжет. Применительно к нашей работе мы вслед за Я. Зунделовичем под сюжетом будем понимать «повествовательное ядро художественного произведения <…> совокупность тех действий, фактов, положений и т. п., которые избраны автором для выявления определенного лика своей темы» [1, с. 899]. На сегодняшний день исследования сюжетов, проводимые в области литературоведения (Так, Ж. Польти в работе «Тридцать шесть драматических ситуаций» доказывал, что сюжетные коллизии всех драматических произведений сводятся к 36 вариантам [2, c. 113 – 117]; писатель Х.Л. Борхес в эссе «Четыре цикла» утверждал, что всего существует 4 сюжета: об осажденном городе, о возвращении, о поиске, о самоубийстве Бога [3, c. 165 – 166].) обычно ориентированы исключительно на тематический принцип. В свою очередь, автор статьи берет за основу те сюжетные классификации, которые построены на основе общих свойств сюжетов. Сюжеты в таких классификациях разводятся по категориям с учетом читательского восприятия текста, что делает их максимально универсальными, ведь на них не накладывается субъективный фактор тематического выделения.

При составлении классификации сюжетов городской фэнтези мы обратились к «Основам литературоведения» А.И. Николаева [4], «Основам литературоведения. Анализу художественного текста» А.Я. Эсалнек [5], «Теории литературы. Поэтике» В.Б. Томашевского [6]. На основании обозначенных работ были выделены следующие критерии для классификации сюжетов городской фэнтези:

c точки зрения протекания во времени: хроникальные (линейные) и концентрические; c точки зрения количества сюжетных линий: линейные и многолинейные; по уровню напряженности действия: динамические и адинамические; по количеству вариантов одного и того же события: моновариантные и поливариантные. Далее разберем каждый пункт подробно:

С точки зрения протекания во времени:

В городской фэнтези, как и в других разновидностях фэнтези, обычно используется хроникальный (линейный) сюжет, иногда усложненный экскурсами в прошлое. Причину этому необходимо искать в генетической близости жанра с жанром фольклорной волшебной сказки, традиционно имеющей линейный сюжет [7, c. 121], в основе которого, по словам Н.Д. Тамарченко, лежит «путешествие туда и обратно» [8, c. 199]. Данный тип сюжета строится на цепочке приключений, происходящих с главным героем, преодоление которых сродни некой инициации [9, c. 308]. Приключения сменяют друг друга в контексте так называемого «авантюрного времени» (термин М.М. Бахтина). Исследователь писал: «авантюрное время <…> не оставляет следов ни в мире, ни в людях. Молот событий ничего не дробит и ничего не кует – он только испытывает прочность уже готового продукта. И продукт выдерживает испытание», поэтому в рамках такого времени человек, сталкиваясь с жизненными трудностями, «сохраняет себя и выносит из этой игры, из всех превратностей судьбы и случая неизменным своё абсолютное тождество с самим собой» [10, c. 256 – 257]. В данной ситуации возникает вполне логичная параллель с анализируемым нами жанром, т.к. время фэнтези – это сказочно-авантюрное время.

К хроникальному принципу при построении сюжета обращается А. Ким в романе Белка, когда показывает жизненный путь нескольких молодых людей, избравших для себя профессию художника, причем начинает он повествование с их детских лет, а заканчивает смертью героев.

Линейные сюжеты также характерны и для городской фэнтези малых форм. В качестве примера возьмем рассказ А. Грина «Крысолов», сюжетная схема которого строится следующим образом:

Герой знакомится с девушкой. Нечаянно продает книгу, в которой записан ее телефон. Заболевает. Теряет жилье, из-за чего вынужден поселиться в здании заброшенного банка. В банке находит телефон и нечаянно дозванивается до искомой девушки. Вступает в конфликт с крысами из-за шкафа с продовольствием. Случайно узнает о заговоре крыс против отца девушки (по В.Я. Проппу, соответствует фольклорному мотиву непосредственного осведомления, когда сказочный герой получает неизвестную ему ранее информацию благодаря диалогу с антагонистом [9, c. 80 – 81]). Стремится предупредить девушку и ее отца об опасности и т.д. Скитания героя сначала по домам друзей, потом – по зданию банка и, наконец, по Петербургу, в направлении дома крысолова соответствуют сказочному мотиву пути-дороги. В сказке данный мотив может принимать как широкое – «тогда вся сказка дорога», так и узкое значение – «тогда дорога оказывается одной из форм сказочного пространства, элементом композиционной структуры, одним из звеньев сказочного сюжета» [11, c. 96]. Если в эпической или героической фэнтези фольклорный мотив дороги обычно представлен в своем широком значении (например, как в романе Дж.Р.Р. Толкиена «Властелин колец»), то в произведениях городской фэнтези указанный мотив чаще всего реализует свое второе, более узкое значение. Данный факт может быть объясним тем, что городское пространство характеризуется семантикой статичности, т. к. город символизирует оплот Порядка в Хаосе неосвоенного человеком окружающего его пространства. Так, в повести М.Ю. Лермонтова «Штосс» Лугин отправляется в путешествие по Петербургу в поисках дома, о котором нашептывает ему голос в голове; в «Записках домового» О.И. Сенковского покойный Иван Иванович совершает путешествие из могилы до своего бывшего дома и обратно на кладбище и т.д. Важно подчеркнуть, что в городской фэнтези город является композиционным и смыслообразующим центром, внутри которого герой проделывает свой путь, т.е. по сути дела персонаж путешествует не через Хаос с целью достигнуть места, символизирующего Порядок, а уже находится внутри упорядоченного пространства.

С точки зрения количества сюжетных линий:

А.Я. Эсалнек предлагает в отдельную категорию выделять многолинейный сюжет, в котором несколько сюжетных линий либо развиваются параллельно, либо пересекаются друг с другом [5, c. 25]. Такой тип сюжета в основе своей выстраивается как хроникальный, но осложнен концентрическими микросюжетами, каждый из которых фиксирует внимание читателя на отдельной, совершенно конкретной проблеме. В рамках городской фэнтези к многолинейному сюжету с экскурсами в прошлое можно отнести сюжет «Ночного дозора» С.В. Лукьяненко, представляющий собой серию приключений, в которых участвуют «Иные» – люди, обладающие магическими способностями. Событийное полотно произведений выстроено таким образом, что в конце каждой части цикла герои узнают, что все происходившее с ними было результатом заранее составленного плана верховных магов, представителей Света и Тьмы.

Еще один пример многолинейного романа – «Мастер и Маргарита» М.А. Булгакова: с одной стороны, история Иешуа и Пилата представляет собой концентрический микросюжет и одновременно является элементом двухсоставной композиции, т.к. книга о Христе написана Мастером, героем романа; с другой стороны, московские эпизоды с участием Воланда и его свиты можно рассматривать самостоятельно как серию приключений, объединенных друг с другом только за счет последовательного протекания во времени (дают представление в театре, селятся в квартире № 50, устраивают бал, бесчинствуют в магазине), и только в конце произведения, когда персонажи снимают шутовские маски, становится понятно, что выполняемая ими миссия была для них определенного рода наказанием за совершенные ранее прегрешения.

По уровню напряженности действия: динамические и адинамические:

Сформулированное В.Б. Томашевским деление мотивов на динамические, меняющие ситуацию, и противоположные им по производимому эффекту, статические [6, c. 184] позволяют говорить о динамическом и адинамическом сюжете. Городская фэнтези, как и любая другая фэнтези в принципе, тяготеет к динамической форме. Причину этому, с нашей точки зрения, снова необходимо искать в генетической связи фэнтези с фольклорной волшебной сказкой, в которой динамика действия задается фактом присутствия чуда. Герой пытается найти выход из невероятной ситуации, а совершаемые при этом действия помогают наиболее полно раскрыть его характер. Так, юная Маша из повести А. Погорельского «Лафертовская маковница» демонстрирует исключительную смелость: отказывается от завещанного ей бабушкой богатства, несмотря на то, что ее денно и нощно преследует призрак покойницы и угрожает ей. Таким образом, мы можем увидеть, что поступки персонажа при столкновении с чудом становится той яркой деталью, которая дает возможность оценить общее через частное, т.е. оценить личность через отдельные совершаемые ею действия.

В ряду произведений городской фэнтези отчасти к адинамическому сюжету тяготеет роман А.Кима «Белка», в котором сделан акцент на философских размышлениях автора о смысле бытия, о роли искусства, о страхе смерти и проч., однако перипетии в жизни героев и неожиданная развязка позволяет сохранить писателю общую динамику повествования.

По количеству вариантов одного и того же события:

А.И. Николаев предлагает различать сюжеты моновариантные от поливариантных, в которых одно и то же событие может быть представлено с разных точек зрения, т.е. повторяться столько раз, сколько интерпретаторов данного события автор хочет изобразить. Произведения, относящиеся к предвестникам жанра городской фэнтези, часто имеют моделирующие (поливариантные) сюжеты [4]. С точки зрения автора статьи, в основе сюжетов этих произведений лежит прием, названный Э.В. Вацуро «двойной мотивировкой», при котором «естественный и сверхъестественный ряд объяснений как бы уравнивались в правах и читателю подсказывался выбор – обычно в пользу второго» [12, c. 248]. Применительно к русской литературе эта традиция получила распространение среди авторов фантастических повестей начала XIX века. Часто в основе «двойной мотивировки» можно было обнаружить тот или иной онирический мотив, когда необычайное объяснялось галлюцинацией или сном героя. К примеру, остается неясным, действительно ли Павел из повести В.П. Титова «Уединенный домик на Васильевском» ездил по Петербургу с извозчиком-скелетом или все это привиделось ему во время болезни. Одним из ярчайших примеров поливариантного сюжета в произведениях ХХ в. является сюжет романа «Мастер и Маргарита». Речь идет о месте смерти главных героев, определить которое невозможно.

Исходя из вышеизложенного, мы делаем вывод, что тенденция сюжета к проявлению поливариантности посредством онирических мотивов свидетельствует о незрелости жанра городской фэнтези. В свою очередь, в сочинениях, представляющих собой полностью сформированную городскую фэнтези, сюжет моновариантный, что особенно важно, если речь идет о фантастике, которая подразумевает изображение чудесного при соблюдении ситуационного правдоподобия, а именно моновариантный сюжет и является «одним из проявлений жизнеподобия литературы» [4].

Попытка систематизировать сюжеты городской фэнтези является базой для дальнейшего более глубоко изучения данного жанра.

Хроникальный сюжет в произведениях городской фэнтези обусловливает свойственную им описательность. Здесь первостепенную роль играет происходящее с героем приключение, поэтому важно последовательное воспроизведение событий во времени: герой сначала попадает в конфликтную ситуацию, а затем совершает поступки, направленные на преодоление проблемы.

Многолинейность сюжетов городской фэнтези новейшего времени есть проявление тенденции к эпической масштабности, стремление вовлечь в повествование все больше и больше персонажей. С нашей точки зрения, это обусловлено не только коммерциализацией фэнтези как массовой литературы, но и изменением восприятия города современным обществом: произошел отказ от изолированности, обусловленной элитарностью дворянского сообщества, большой город стал восприниматься как общий дом для многих, в котором человек получает доступ к «большим и большим возможностям». Образ города, где одновременно уживаются люди и сверхъестественные существа, соответствует концепции мира как большой единой семьи, «определяющей собой», по словам Е.М. Неелова, «все жанровое содержание русской волшебной сказки» [13, c. 156].

Таким образом, классификация сюжетов городской фэнтези была составлена с позиции разноплановых критериев, что позволило максимально полно отобразить сложность и богатство её внутренней структуры. В свою очередь, любой пункт классификации может послужить отправной точкой для изучения каждой сюжетной разновидности в отдельности.

Библиографический список Зунделович Я. Сюжет // Литературная энциклопедия: Словарь литературных терминов: В 2-х т. М.; Л.: Изд-во Л. Д. Френкель, 1925. Т. 2. П—Я. С. 899—900. Луначарский А. В. О театре и драматургии. М., 1958. Т. II, C. 113—117 Борхес Х. Л. Четыре цикла // Зеркало и маска. М.: АСТ, 2016. С. 165 – 166. Николаев А.И. Классификация сюжетов // А.И. Николаев. Основы литературоведения: учебное пособие для студентов филологических специальностей. Иваново: ЛИСТОС, 2011. [Электронный ресурс] Режим доступа: http://www.listos.biz/филология/николаев-а-и-основы-литературоведения/классификации-сюжетов/ (дата обращения: 05.11.2016) Эсалнек А.Я. Oсновы литературоведения. Анализ художественного произведения: Учебное пособие. М.: Флинта: Наука, 2001. 112 c. Томашевский В.Б. Теория литературы. Поэтика: Учеб. пособие. М.: Аспект Пресс, 2003. 334 c. Казакова С. Трансформация сказки // Философия и сказка. Cборник научных трудов. Москва-Берлин: Директ-Медиа, 2015. С. 118 – 121. Теория литературы: учеб. пособие: В 2 т. / Под ред. Н.Д. Тамарченко. Т. 1. Теория художественного дискурса. Теоретическая поэтика. М.: Академия, 2004. 512 c. Пропп В.Я. Исторические корни волшебной сказки. М.: Лабиринт, 2000. 336 c. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. М.: Художественная литература, 1975. 504 с. Неелов Е.М. Фольклорно-сказочные корни научной фантастики. Ленинград: Издательство Ленинградского Университета, 1986. 200 с. Вацуро В.Э. Последняя повесть Лермонтова // М.Ю. Лермонтов: исследования и материалы. Л.: Наука, 1979. С. 223 – 252. Неелов Е.М. О жанровом содержании «Сказки о царе Салтане» А.С.Пушкина // Евангельский текст в русской литературе XVIII – XX веков: цитата, реминисценция, мотив, сюжет, жанр: сб. науч. трудов / редкол.: В.Н. Захаров и [др.]. Петрозаводск: ПетрГУ, 2001. С.149 – 162.

життя[ред. | ред. код]

УГОЛЬНІКОВА Наталія. Гумористична фентезі у творчості Р. Аспріна. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. — Сімферополь, 2014.

http://human.snauka.ru/2016/11/17197 Сафрон Елена Александровна к. филол. н., ст. преподаватель каф. скандинавской филологии Петрозаводского государственного университета
http://litakcent.com/2011/04/13/pid-vorozhym-praporom-fentezi/ Яна Дубинянська.
http://nevmenandr.net/nazarenko/sf.php Михайло Назаренко
http://epizodsspace. no-ip.org/bibl/tm/2000/10/romantika.html - ця стаття відомого російського критика та письменника-фантаста Анта Скаландіса. посилання розірвав через спамфільтр
https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/bez-fantaziy-ale-z-fentezi Дяченки
http://booknazy.blogspot.com/2015/04/blog-post_13.html
https://www.facebook.com/TheWorldOfFantasy.info/posts/1621225994786850
http://see.in.ua/pidkazhit-hto-nebud-de-b-meni-zavantazhiti-knizhku.html
http://xn--b1accz8b1g.xn--j1amh/ua/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B7%D1%96-t7_71038.html
https://fantasy-worlds.org/lib/id22536/
http://royallib.com/book/sbornik/gorodskaya_fentezi__2008.html
https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/bez-fantaziy-ale-z-fentezi
http://www.chasipodii.net/mp/article/1922/
http://www.chasipodii.net/mp/article/1922/ Яна Дубинянська.
http://old.dyvensvit.org/articles/3457.html
https://e-spark.ru/ua/misika-fentezi/?on_page=15&added=day

Error in Template:Reply to: Username not given. Вітаю! Найавторитетніше галузеве видання СНД «Энциклопедия фантастики. Кто есть кто». Под ред. Вл. Гакова, 1995 на відміну від непрофільних видань, завжди вживає фентезі у жіночому роді, аргументи чому ви навели самі. Ось приклади

Триумфальное возвращение Мэй в НФ пришлось на нач. 1980-х гг. и было ознаменовано публикацией колоритной «Саги об исходе в плиоцен»; ее ге-рои — соц. аутсайдеры, испытывая дискомфорт в технол. 22 в., с помощью открытого к той поре «временного вихря» совершают исход в доисторич. прошлое Земли, где сталкиваются с двумя враждующими расами (см. Первые люди, Путешествия во времени). Серия, представляющая собой яркий и интеллигентный образец приключенческой НФ (на стыке с «героической фэнтези»), состоит из романов: «Многокрасочная земля» [The Many-Coloured Land] (1980; «Локус» −82),….
Необычайно плодовитым оказался творческий выход Муркока в жанре «героической фэнтези» (Брит. премия фэнтези-67 «за общий вклад в развитие жанра»). Им создано неск. серий, в отд. случаях они пересекаются, образуя как бы «суперсерию», в основе к-рой всегда находится герой-сверхчеловек — образ может быть положительным (Вечный Чемпион) или отрицательным (монарх-альбинос Эльрик с его заколдованным мечом), — защищающий порядок в столкновении с силами хаоса (см. Энтропия). Перу М. принадлежит критическая работа, посвященная жанру фэнтези, — «Волшебство и дикий роман: исследование эпоса фэнтези» [Wizardry and Wild Romance: A Study of Epic Fantasy] (1987). Ниже приводятся составы его серий….
Первым романом Курц начала серию «героической фэнтези», местом действия к-рой выбран параллельный мир, имеющий нек-рое сходство со ср.-век. Уэльсом; населяют его люди и «дерини», обладающие колдовскими чарами (объяснение им лежит на пересечении традиционной магии и экстрасенсорного восприятия), что вызывает неизбежные преследования со стороны официальной церкви (см. Мифология в НФ, Религия);

продолжения:…

Известность и успех Мак-Эвой (а также Премию им. Джона Кэмпбелла за 1984 г., присуждаемую «самому многообещающему молодому автору») принес роман-дебют «Чай с Черным Драконом» [Tea With the Black Dragon] (1983; «Локус»-84), оригинальная комбинация «твердой» (естественнонаучной) НФ (действие происходит в мекке высоких технологий США — Кремниевой долине), ориенталистской фэнтези (эксцентричной героине, потерявшей дочь, помогает китаец-маг…

--Yasnodark (обговорення) 16:41, 26 листопада 2015 (UTC)

Щодо японських прізвищ я надав у джерелах — огляд помітного японського критика и перекладача слов'янської фантастики Кодзі Міякадзе «ЧАЙНАЯ ЦЕРЕМОНИЯ В КОМПЬЮТЕРНОМ ЗАЛЕ» з найавторитетнішого журналу СНД «Если» .Наводжу цитати японця мовою оригіналу:

«Журнал „SF Magazine“ объединил вокруг себя мощный отряд писателей, которых критика окрестила „Первым поколением“: Сакё Комацу, Синъичи Хоси, Рю Мицусэ, Маюмура Таку, Рё Ханмура, Ясутака Цуцуй, Хиросэ Тадаси…».
Серьезное влияние на японскую фантастику 1960-1970-х оказал Рё Ханмура, создавший, по сути, национальный аналог европейской фэнтези — «легендарная фантастика». В таких его романах, как «Кровь камня» (1971) и «Тайные записи горы Санрё» (1973), действие разворачивается в легендарных самурайских временах, здесь много мистики, магии и традиционной синтоистской философии. Дальнейшее развитие жанра продолжили Сюгоро Ямамото и Сюхэй Фудзисава. Кроме того, Рё Ханмура стал в японской словесности и первопроходцем жанра альтернативной истории (сага «Легенда о подозрительной звезде», 1975–1993). Я думаю відомому японському критику більш відомо як передавати японські прізвища та імена слов'янськими мовами, ніж нашим зарозумілим філологам, що що кожного дня змінюють правила, заробляючи за це кошти. Адже він володіє добре як японською, так і російською.

В такому ж порядку вживає ініціали письменників Японії авторитетний російський критик Євген Харитонов у своїй статті 1997 року.

Топ-23: винаходи українців, які відомі у всьому світі
http://ar25.org/article/top-23-vynahody-ukrayinciv-yaki-vidomi-u-vsomu-sviti.html
Розширений пошук
http://www.google.com/advanced_search?q=+site:wikipedia.org
Російський екс-прем’єр: Якщо санкції не знімуть, економіка РФ витримає не більше року
http://molbuk.ua/ukraine/79330-rosiyskyy-eks-premyer-yakscho-sankciyi-ne-znimut-ekonomika-rf-vytrymaye-ne-bilshe-roku.html
Статистика по жителям Токмака (уникальная)
http://forum.tokmakcity.org.ua/index.php?topic=5641.0
Популярні призвища та імена України
https://sites.google.com/site/uaname/popularnist-prizvis/misca-1---10000
У чому путінська Росія 2014 наслідує кайзерівську Німеччину 1914: ідеологічні тенета мілітаризму
http://texty.org.ua/pg/news/editorial/read/53651/U_chomu_putinska_Rosija_2014_nasliduje_kajzerivsku
Філософська думка в Росії в XIX-XX ст.
http://pidruchniki.com/18531207/filosofiya/filosofska_dumka_rosiyi_xix-xx
Опитування ВЦИОМ: Війна на Донбасі, що робити РФ? Точка зору росіян
http://infolight.org.ua/content/opytuvannya-vcyom-viyna-na-donbasi-shcho-robyty-rf-tochka-zoru-rosiyan
Українці визначились, хто винен у війні на Донбасі. ІНФОГРАФІКА
http://vikna.if.ua/news/category/ua/2014/09/19/22349/view
Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/1 лютого 2014

Михайло Гаврилюк

Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/30 березня 2014

Вибори Президента України 2014 (соціологічні опитування)

Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/18 серпня 2014

Російський «гуманітарний конвой» в Україну

Обговорення користувача:SteveR/Архіви/2014/квітень

Словники[ред. | ред. код]

http://www.slovnyk.ua/ СЛОВНИК.ua понад 260 000 слів
http://eslovnyk.com/ Найповніший тлумачний словник української мови онлайн
[[9]] Етимологічний словник топонімів України /\
[[10]] Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів)
http://litopys.org.ua/shevelov/shev.htm ІСТОРИЧНА ФОНОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Юрій ШЕВЕЛЬОВ
[[11]] Шевельов Ю. Праці наявні в інтернеті
http://eprints.cdu.edu.ua/147/1/rakshanov_1.pdf хата
http://izbornyk.org.ua/encycl/eui027.htm хата
http://pres-centr.ck.ua/print/news-28319.html Українська хата
http://archaeology.kiev.ua/journal/010100/kozyuba.htm
http://rubooks.org/book.php?book=8584&page=42
/
[[12]] Народна лексика в оповіданнях Панаса Мирного
https://s3.amazonaws.com/ww-article-cache-1/uk/%25D0%2591%25D0%25B8%25D1%2588%25D0%25BA%25D0%25B8 говірки
http://referatu.com.ua/referats/7569/176664 лексика українських народних казок
http://fs.onu.edu.ua/clients/client11/web11/metod/filol/slovnyk_hovoriv.pdf Словник українських говорів Одещини
http://slounik.org/ubs/l10 Беларуска-ўкраінскі слоўнік (1106)
http://koippo.in.ua/arhiv/druk/218_15_slovnik.pdf Словник діалектизмів у картинках / тясмин
[[13]] переклади мови
http://shron.chtyvo.org.ua/Zapysky_Ukrainskoho_naukovoho_tovarystva_v_Ky/Knyha_06.pdf 1909 -і-
http://www.kspu.kr.ua/download/nauk_zapiski/2005_vipusk_59_zamovlennya_3866.pdf КДПУ -і- *
http://www.studfiles.ru/preview/2300604/page:8/ Бевзенко С. П. Українська діалектологія.pdf
http://r2u.org.ua/main/dicts Російсько-українські словники *
http://izbornyk.org.ua/links/inmovozn.htm МОВОЗНАВСТВО
http://litopys.org.ua/djvu/etymolog_slovnyk.htm ЕСУМ
http://litopys.org.ua/djvu/rudnycky_slovnyk.htm ЕСУМ РУДНИЦЬКОГО
http://www1.nas.gov.ua/institutes/ium/e-library/zhelezniak-kyivskyj-toponimikon.pdf КИЇВСЬКИЙ ТОПОНІМІКОН
http://izbornyk.org.ua/pdf/slovnyk_movy_shevchenka.htm СЛОВНИК МОВИ ШЕВЧЕНКА
[[14]] СУМ Словарь Грінченка Жайворонок
Словарь української мови. 1907-09р. — Б. Грінченко.
СУМ-11. 1970-80р. — Словник української мови.
r2u — великий онлайн-збірник російсько-українських словників.
e2u — великий онлайн-збірник англійсько-українських словників.
Велика збірка російсько-українських словників. 1917-41р. — торент.
Словники 1882-45р. — велика збірка за галузями.
Словник геологичної термінології. 1923 р. — П. А. Тутковський.
Словник хемичної термінології. 1923 р. — О. Курило.
Російсько-український академічний словник. 1924-33р. — А. Кримський, С. Єфремов.
Російсько-український словник правничої мови. 1926 р. — В. І. Войткевич-Павлович, Г. Д. Вовкушівський та инші.
Російсько-український словник військової термінології. 1928 р. — С. та О. Якубські.
Російсько-український фразеологічний словник. 1928 р. — В. Підмогильний, Є. Плужник.
Словник термінів педагогіки, психології та шкільного адміністрування. 1928 р. — П. Горецький.
Медичний російсько-український словник. 1928 р. — В. Ф. Кисільов.
Практичний російсько-український словник приказок. 1929 р. — Г. Млодзинський, М. Йогансена.
Російсько-український словник. 1930 р. — О. Ізюмов.
Словник технічної термінології. Мірництво. 1930 р. — Ю. Трихвілів, І. Зубков.
Словник музичної термінології. 1930 р.
Практичний словник виробничої термінології. 1931 р. — І. М. Шелудько.
Словник гірничої термінології. 1931 р. — П. Василенко, І. Шелудько.
Словник фізичної термінології. 1932 р. — В. В. Фаворський.
Російсько-український словник сталих виразів. 1959 р. — І. О. Вирган, М. М. Пилинська — pdf версія.
Російсько-український словник. 2003 р. — В. В. Жайворонок.
Фразеологічний словник української мови — до 2 000 сталих виразів.
Словник-довідник музичних термінів
Етимологічний словник української мови
http://enc-dic.com/fasmer Етимологічний словник Фасмера — російська
Етимологічний словник Фасмера — російська ?
Зведений словник застарілих та маловживаних слів — українська.
Лексис. 1596 р. — Л. Зизаній; словено-руський словник, що тлумачить церковнослов'янські слова простими руськими.
Словарь малороссийских слов Н. Гоголь — які зустрічаються в його творі.

Корисні посилання[ред. | ред. код]

Словник.ua — містить словоформи для більше ніж 260 000 слів, та понад 2 600 імен та по батькові. присутній сервіс транслітерації.
Словник України — містить словоформи.
Словопедія — є пояснення певних суперечностей.
Наразі і відтак — про пару слів, що їх так уподобали сучасні медії.
Перелік слів з літерою Ґ за словником Бориса Грінченка
Неправильно — правильно — довідник з українського слововживання.
Короткий українсько-російський фразеологічний словник
Наказовий спосіб — про який більшість не підозрює.
Про котрий — що не який.
Називний відмінок у складеному присудку — яким більшість нехтує.
Дієслівні форми на «-но», «-то» — про які більшість не задумується.
Прикметники дієслівного походження — або чому маючий не може замінити того, що має.
Про одне внормоване непорозуміння — або активні дієприкметники в українській.
Творення, вживання та йменування слів, яким властива категорія виду — віддієслівні прикметники, як панацея од вживання активних дієприкметників в українській.
Процесові прикметники в науковій мові — про прикметники, що виражають призначення виконувати дію, здатність бути підданим дії або виконувати її.
Синтаксично-стилістичні риси науково-технічної мови
Засади унормування української термінології
Етимологія та історія української мови — жежешок.
Онлайн словник українських рим
Вимова слів з різних мов — будь-хто може долучитися.
Складнощі перекладу

|}

*

Словники[ред. | ред. код]

http://izbornyk.org.ua/pravopys/pravopys2015.htm УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС 2015
http://www.pravopys.net/ УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС пошук
http://vlada.kiev.ua/pravopys/pozytyv/potoloch.html НОВИЙ ПРАВОПИС. БЕЗ ІСТЕРИК
[[15]] "Український правопис" останньої редакції. Зміни та доповнення мовознавців
[[16]] Стефанія Панцьо Українська діалектологія: Практикум
Словарь української мови. 1907-09р. — Б. Грінченко.
http://rodovyi-vidminok.wikidot.com/slovnyk-dovidnyk Дзвона чи дзвону? Словник-довідник
[[17]] Сучасні українські прізвища Юліан Редько
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ УМІФ \
http://uk.words-finder.com/index.php?end=%D1%81 -*
http://dicipedia.net/dic-ru-ru-Dal-term-39754.htm В. Даль Толковый словарь живого великорусского языка
http://v-dal.ru/ В. Даль Толковый словарь живого великорусского языка
[[18]] Страница:Толковый словарь. Том 1 (Даль 1903).djvu/232
http://www.dicipedia.com/dic-ru-ru-Vasmer-term-13601.htm Этимологический словарь русского языка. Фасмер Макс
http://www.indiana.edu/~pollang/reverse.pdf Обратный словарь русского языка (около 99430 слов)
http://www.drevoslov.ru/belyitree/1285-belka Древослов
http://www.studfiles.ru/preview/4017195/ В.М. Бельдиян Введение в языковедение
білоруська мова
https://www.litmir.me/br/?b=286012&p=1 УЧЕБНИК БЕЛОРУССКОГО ЯЗЫКА
http://slounik.org/461245.html Беларуска-расейскі слоўнік (Крапіва)
http://slounik.org/209035.html Граматычны слоўнік дзеяслова
https://be.worldwidedictionary.org/%D1%82%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%8C Слоўнік беларускай мовы

↑ Пародія на відеокліп «Имя 505» українського гурту «Время и Стекло»
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т Помилка Lua: too many expensive function calls.
↑ ^а ^б Помилка Lua: too many expensive function calls.
↑ ^а ^б Помилка Lua: too many expensive function calls.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Помилка Lua: too many expensive function calls.
↑ ^а ^б Помилка Lua: too many expensive function calls.
↑ ^а ^б Помилка Lua: too many expensive function calls.
↑ Помилка Lua: too many expensive function calls.
↑ Помилка Lua: too many expensive function calls.
↑ Пародія на відеокліп Помилка Lua: too many expensive function calls. корейського співака «PSY»
↑ Пародія на відеокліп «5 Минут Назад» російсього репера Помилка Lua: too many expensive function calls. і групи «Boulevard Depo»
↑ Міжнародна і Європейська федерації журналістів підтримали «Радио Вести» в конфлікті з Нацрадою
↑ Журналісти ЄС за повернення ліцензії радіо "Вести.
↑ Міжнародні асоціації журналістів засудили позбавлення ліцензії "Радио Вести".

[1] Пародія на відеокліп «Имя 505» українського гурту «Время и Стекло»

[ТОП-10_НАЙПОПУЛЯРНІШИХ_УКРАЇНОМОВНИХ_КЛІПІВ_НА_YOUTUBE-2] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т Помилка Lua: too many expensive function calls.

[ЩО_ДИВИЛИСЯ_НА_YOUTUBE_В_2013_РОЦІ-3] а ^б Помилка Lua: too many expensive function calls.

[Гастарбайт-рок:_Топ-5_закордонних_гуртів,_що_співають_українською_мовою-4] а ^б Помилка Lua: too many expensive function calls.

[ТОП_українських_пісень_2016_року-5] а ^б ^в ^г ^д Помилка Lua: too many expensive function calls.

[Кліпи_української_співачки_стали_мільйонниками_на_Youtube-6] а ^б Помилка Lua: too many expensive function calls.

[У_ТОП-10_кліпів_2015_року_в_Україні_на_YouTube_лише_2_україномовні-7] а ^б Помилка Lua: too many expensive function calls.

[YouTube:_українці_все_ще_люблять_російську_поп-музику-8] Помилка Lua: too many expensive function calls.

[Складено_топ-10_найпопулярніших_українських_артистів_на_YouTube-9] Помилка Lua: too many expensive function calls.

[10] Пародія на відеокліп Помилка Lua: too many expensive function calls. корейського співака «PSY»

[11] Пародія на відеокліп «5 Минут Назад» російсього репера Помилка Lua: too many expensive function calls. і групи «Boulevard Depo»

[12] Міжнародна і Європейська федерації журналістів підтримали «Радио Вести» в конфлікті з Нацрадою

[13] Журналісти ЄС за повернення ліцензії радіо "Вести.

[14] Міжнародні асоціації журналістів засудили позбавлення ліцензії "Радио Вести".

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

Користувач:Yasnodark/Чернетка17

Зміст

New Zealand science fiction[ред. | ред. код]

Нові пропозиції[ред. | ред. код]

Спорт в укрвікі: подяка та пропозиції[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

л[ред. | ред. код]

Відсутні статті про відомих фахівців з біології розвитку[ред. | ред. код]

Список письменників, фантастичні книги яких перекладено українською мовою[ред. | ред. код]

Відсутні[ред. | ред. код]

2[ред. | ред. код]

3[ред. | ред. код]

Повесть, Новелла и Рассказ[ред. | ред. код]

4[ред. | ред. код]

5[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

5[ред. | ред. код]

6[ред. | ред. код]

7[ред. | ред. код]

Бібл[ред. | ред. код]

15[ред. | ред. код]

100 Must-Read Sci-Fi Fantasy Novels By Female Authors[ред. | ред. код]

Помітні фантастичні романи, зокрема про контакт та позаземне життя[ред. | ред. код]

фентезійне життя[ред. | ред. код]

життя[ред. | ред. код]

Словники[ред. | ред. код]

Корисні посилання[ред. | ред. код]

Словники[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Користувач:Yasnodark/Чернетка17

New Zealand science fiction[ред. | ред. код]

Нові пропозиції[ред. | ред. код]

Спорт в укрвікі: подяка та пропозиції[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

л[ред. | ред. код]

Відсутні статті про відомих фахівців з біології розвитку[ред. | ред. код]

Список письменників, фантастичні книги яких перекладено українською мовою[ред. | ред. код]

Відсутні[ред. | ред. код]

2[ред. | ред. код]

3[ред. | ред. код]

Повесть, Новелла и Рассказ[ред. | ред. код]

4[ред. | ред. код]

5[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

5[ред. | ред. код]

6[ред. | ред. код]

7[ред. | ред. код]

Бібл[ред. | ред. код]

15[ред. | ред. код]

100 Must-Read Sci-Fi Fantasy Novels By Female Authors[ред. | ред. код]

Помітні фантастичні романи, зокрема про контакт та позаземне життя[ред. | ред. код]

фентезійне життя[ред. | ред. код]

життя[ред. | ред. код]

Словники[ред. | ред. код]

Корисні посилання[ред. | ред. код]

Словники[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук