Список країн НАТО

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мапа держав-членів НАТО

Країни-члени НАТО — країни, що приєднались до НАТО, починаючи від заснування НАТО у 1949 році та в подальшому у порядку, передбаченому статтею 10 Північноатлантичного договору[1] і наступними угодами.

Усього членами НАТО є 28 країн,[прим. 1] 5 держав на даний час приймають участь у програмах НАТО з розширення партнерства,[2] Сербія веде перемовини щодо приєднання до програми індивідуального плану партнерства з НАТО, а Фінляндія заявила про можливість приєднання до НАТО в майбутньому через російську агресію по відношенню до України.[3] Держави-члени НАТО розташовані на 2 материках (Євразія та Північна Америка). За час існування організації з неї не вийшло жодної держави, незважаючи на намагання Російської Федерації зменшити вплив НАТО у Прибалтиці шляхом газового тиску у 2014 році[4] та Кіпрського конфлікту.

Критерії членства[ред.ред. код]

Країна-член НАТО має дотримуватись принципів, встановлених Вашингтонським договором, а саме:[5]

  • вирішувати міжнародні суперечки мирним шляхом;
  • демонструвати відданність принципам верховенства права та прав людини;
  • вирішувати мирним шляхом міжетнічні конфлікти і зовнішні територіальні суперечки, спірні питання внутрішньої юрисдикції, відповідно до принципів ОБСЄ та з метою прагнення до встановлення добросусідських відносин;
  • встановлювати належний демократичний та цивільний контроль над своїми збройними силами;
  • утримуватися від загрози силою чи застосування сили будь-яким чином, що не відповідає цілям ООН;
  • сприяти розвитку мирних та дружніх міжнародних відносин шляхом зміцнення своїх вільних інституцій та завдяки сприянню зміцненню стабільності й благополуччя;
  • продовжувати надавати цілковиту підтримку та брати участь у роботі Ради євроатлантичного партнерства, в програмі «Партнерство заради миру» та розвитку співробітництва з країнами-партнерами, що не є членами НАТО;
  • демонструвати відданість справі зміцнення стабільності та благополуччя через дотримання принципів економічної свободи, соціальної справедливості та відповідальності за охорону довкілля;
  • робити свій внесок військового характеру в колективну оборону та у виконання нових завдань, що постають перед Альянсом, а також будуть готові взяти на себе зобов'язання щодо поступового удосконалення своєї обороноздатності;
  • належним чином брати участь у роботі установ НАТО;
  • прагнути до здійснення стандартизації та досягнення оперативної сумісності;
  • створювати через національну програму необхідну структуру з питань планування та виконання таких оборонних бюджетів, які б відповідали визначеним пріоритетам у сфері оборони та передбачали б відповідні схеми навчання для ознайомлення персоналу з існуючими в НАТО практикою та процедурами з метою підготовки до можливої в майбутньому участі в роботі структур Альянсу;
  • знайомитися з належними правовими механізмами та угодами, якими керується НАТО для забезпечення співробітництва в своїй структурі та формальним юридичним процесом, що передує членству.

Держави-члени[ред.ред. код]

Держава Повна назва Cтолиця Витрати на збройні сили Дата приєднання Пояснення
АлбаніяFlag of Albania.svg Coat of arms of Albania.svg Албанія Албанія Тирана 1,47% ВВП[6] 02009-04-01 1 квітня 2009[7] 3 квітня 2008 на саміті Альянсу у Бухаресті Албанію спільно з Хорватією запросили до НАТО.[8] Остаточно рішення було оформлене 25 жовтня після підписання протоколу про вступ Президентом США Джорджом Бушом на церемонії у Білому Домі.[9] Таким чином, Албанія приєдналась в рамках шостого розширення.
БельгіяFlag of Belgium.svg Greater Coat of Arms of Belgium.png Бельгія Королівство Бельгія Брюссель 1,05% ВВП[10] 01948-04-04 4 квітня 1948 Одна з країн-засновниць НАТО.
БолгаріяFlag of Bulgaria.svg Coat of arms of Bulgaria.svg Болгарія Республіка Болгарія Софія 1,46% ВВП[11] 02004-03-29 29 березня 2004[12] Про бажання приєднатись до Альянсу Болгарія оголосила ще у лютому 1997, а до 2004 велась активна співпраця.[13] 29 березня 2004 Прем'єр-міністр Болгарії Симеон II передав Державному секретареві США підтвердження ратифікації Північноатлантичного договору. 2 квітня відбулась урочиста церемонія підняття прапор у штаб-квартирі НАТО. На церемонії міністр закордонних справ Болгарії Соломон Пассі плакав.[14] Таким чином Болгарія приєдналась в рамках п'ятого розширення НАТО, яке було спрямоване на схід.
Велика БританіяFlag of the United Kingdom.svg Royal Coat of Arms of the United Kingdom.svg Велика Британія Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії Лондон 2,49% ВВП[15] 01948-04-04 4 квітня 1948 Одна з країн-засновниць НАТО.
ГреціяFlag of Greece.svg Coat of arms of Greece.svg Греція Грецька Республіка Афіни 1,72% ВВП[16] 01952-02-18 18 лютого 1952 Греція приєдналась до НАТО в рамках першого розширення.
ДаніяFlag of Denmark.svg National Coat of arms of Denmark.svg Данія Королівство Данія Копенгаген 1,44% ВВП[17] 01948-04-04 4 квітня 1948 Одна з країн-засновниць НАТО.
ЕстоніяFlag of Estonia.svg Coat of arms of Estonia.svg Естонія Естонська республіка Таллінн 2% ВВП[18] 02004-03-29 29 березня 2004[12] Рішення про вступ Естонії до НАТО було прийнято у листопаді 2002 на саміті НАТО у Парижі. У лютому 2004 протокол про вступ ратифікували парламенти держав-членів НАТО, а 10 березня - парламент Естонії. Остаточно рішення набуло чинності 20 березня після передачі документів на зберігання уряді США.[19] Таким чином Естонія приєдналась в рамках п'ятого розширення НАТО, яке було спрямоване на схід.
ІсландіяFlag of Iceland.svg Coat of arms of Iceland.svg Ісландія Ісландія Рейк'явік 0,13% ВВП[20] 01948-04-04 4 квітня 1948 Одна з країн-засновниць НАТО.
ІспаніяFlag of Spain.svg Escudo de España (mazonado).svg Іспанія Королівство Іспанія Мадрид 0,86% ВВП[21] 01982-05-30 30 травня 1982[22] Іспанія приєдналась до НАТО у рамках третього розширення. Рішення про вступ приймалось Кортесами та затверджувалось референдумом.[23]
ІталіяFlag of Italy.svg Emblem of Italy.svg Італія Італійська республіка Рим 1,69% ВВП[24] 01948-04-04 4 квітня 1948 Одна з країн-засновниць НАТО.
КанадаFlag of Canada.svg Coat of arms of Canada rendition.svg Канада Канада Оттава 1,24% ВВП[25] 01948-04-04 4 квітня 1948 Одна з країн-засновниць НАТО.
ЛатвіяFlag of Latvia.svg Latvijas Republikas papildinātais mazais ģerbonis.svg Латвія Латвійська республіка Рига 0,92% ВВП[26] 02004-03-29 29 березня 2004[12] Латвія приєдналась в рамках п'ятого розширення НАТО, яке було спрямоване на схід. На момент вступу таке рішення підтримували 74,1 % громадян.[27]
ЛитваFlag of Lithuania.svg Coat of arms of Lithuania.svg Литва Литовська республіка Вільнюс 0,97% ВВП[28] 02004-03-29 29 березня 2004[12] Литва приєдналась в рамках п'ятого розширення НАТО, яке було спрямоване на схід.
ЛюксембургFlag of Luxembourg.svg Coat of arms of Luxembourg.svg Люксембург Велике Герцогство Люксембург Люксембург 0,6% ВВП[29] 01948-04-04 4 квітня 1948 Одна з країн-засновниць НАТО.
НідерландиFlag of the Netherlands.svg Royal coat of arms of the Netherlands.svg Нідерланди Королівство Нідерландів Амстердам 1,27% ВВП[30] 01948-04-04 4 квітня 1948 Одна з країн-засновниць НАТО.
НімеччинаFlag of Germany.svg Coat of arms of Germany.svg Німеччина Федеративна Республіка Німеччина Берлін 1,35% ВВП[31] 01955-05-09 9 травня 1955[прим. 2] Німеччина приєдналась до НАТО в рамках другого розширення НАТО. ЇЇ приєднання відбувалось на фоні протиборства між країнами НАТО та СРСР і іншими країнами соціалістичного табору.
НорвегіяFlag of Norway.svg Coat of arms of Norway.svg Норвегія Королівство Норвегія Осло 1,4% ВВП[32] 01948-04-04 4 квітня 1948 Одна з країн-засновниць НАТО.
ПольщаFlag of Poland.svg Herb Polski.svg Польща Польська Республіка Варшава 1,91% ВВП[33] 01999-03-12 12 березня 1999[34] Польща приєдналась до НАТО в рамках четвертого розширення НАТО. Таким чином Польща захистила себе від спроб Росії повернути її у свою політичну орбіту та отримала гарантії національної безпеки.[35]
ПортугаліяFlag of Portugal.svg Coat of arms of Portugal.svg Португалія Республіка Португалія Лісабон 1,29% ВВП[36] 01948-04-04 4 квітня 1948 Одна з країн-засновниць НАТО.
БухарестFlag of Romania.svg Coat of arms of Romania.svg Румунія Румунія Бухарест 1,29% ВВП[37] 02004-03-29 29 березня 2004[12] Румунія приєдналась до НАТО в рамках п'ятого розширення НАТО.
СловаччинаFlag of Slovakia.svg Coat of arms of Slovakia.svg Словаччина Словацька Республіка Братислава 1,12% ВВП[38] 02004-03-29 29 березня 2004[12] Словаччина приєдналась до НАТО в рамках п'ятого розширення НАТО.
СловеніяFlag of Slovenia.svg Coat of arms of Slovenia.svg Словенія Республіка Словенія Любляна 1,18% ВВП[39] 01948-04-04 4 квітня 1948 Словенія приєдналась до НАТО в рамках п'ятого розширення НАТО.
СШАFlag of the United States.svg Coat of arms of the United States of America.svg США Сполученні Штати Америки Вашингтон 4,35% ВВП[40] 01948-04-04 4 квітня 1948 Одна з країн-засновниць НАТО
ТуреччинаFlag of Turkey.svg TurkishEmblem.svg Туреччина Турецька Республіка Анкара 2,31% ВВП[41] 01952-02-18 18 лютого 1952 Туреччина приєдналась до НАТО в рамках першого розширення НАТО.
УгорщинаFlag of Hungary.svg Coat of arms of Hungary.svg Угорщина Угорщина Будапешт 0,83% ВВП[42] 01999-03-12 12 березня 1999[34] Угорщина приєдналась до НАТО в рамках четвертого розширення НАТО.
ФранціяFlag of France.svg Armoiries république française.svg Франція Французька Республіка Париж 1,8% ВВП[43] 01948-04-04 4 квітня 1948 Одна з країн-засновниць НАТО.
ХорватіяFlag of Croatia.svg Coat of arms of Croatia.svg Хорватія Республіка Хорватія Загреб 1,7% ВВП[44] 02009-04-01 1 квітня 2009[7] 3 квітня 2008 на саміті Альянсу у Бухаресті Хорватію спільно з Албанією запросили до НАТО.[8] Остаточно рішення було оформлене 25 жовтня після підписання протоколу про вступ Президентом США Джорджом Бушом на церемонії у Білому Домі.[9] Таким чином Хорватія приєдналась до НАТО в рамках шостого розширення.
ЧехіяFlag of the Czech Republic.svg Coat of arms of the Czech Republic.svg Чехія Чеська Республіка Прага 1,08% ВВП[45] 01999-03-12 12 березня 1999[34] Чехія приєдналась до НАТО в рамках четвертого розширення.
   Країна не бере участі у військових операціях НАТО, приймаючи участь лише у політичній діяльності[прим. 3]

   Країна не входить до деяких структур НАТО[прим. 4]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Інформація актуальна станом на серпень 2014
  2. 1 січня 1957 до ФРН (а, відповідно, і до НАТО) був приєднаний Саар, а 3 жовтня 1990, після об'єднання НДР та ФРН в єдину державу її східна частина теж стала членом НАТО
  3. Ісландія не бере участь у військових операціях НАТО, оскільки не має власних збройних сил
  4. У 1966 році Франція припинила участь у військових операціях НАТО, однак 12 березня 2009 Ніколя Саркозі оголосив про повернення Франції до командних структур НАТО, а офіційне рішення було оголошене на саміті НАТО «Страсбург-Кель» в квітні 2009 року. При цьому Франція продовжує не брати участь у діяльності Групи ядерного планування НАТО.

Посилання[ред.ред. код]

  1. «Північноатлантичний договір» ((укр.), (рос.)). 4 квітня 1949. Процитовано 4 серпня 2014. 
  2. Навроцький, Володимир (лютий 2011). «Вплив реалізації програми «Партнерство заради миру» на процес розширення НАТО». Віче. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 14 вересня 2014. 
  3. Наталія Соколовська (19 червня 2014). У Тетяна Бондаренко. «Фінляндія замислилась про вступ до НАТО». Deutsche Welle. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014. 
  4. «Путін пропонує країнам Балтії дешевий газ в обмін на вихід із НАТО». Forbes Україна. 23 червня 2014. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014. 
  5. В.Р.Сіденко, І.І.Жовква, Г.М.Немиря, Г.М.Перепелиця. «Критерії членства в СОТ, ЄС та НАТО. Інтеграційні перспективи України» (pdf). У І.І.Жовква. Konrad-Adenauer-Stiftung. Інститут Євро-Атлантичного співробітництва. с. 71, 72. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014. 
  6. ЦРУ. «The Word Factbook: Albania» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  7. а б «Албанія та Хорватія офіційно вступили в НАТО» ((рос.)). NEWSru.com. 1 квітня 2009. Архів оригіналу за 27 червня 2009. Процитовано 27 червня 2009. 
  8. а б Драч, Мар'яна (4 квітня 2008). «НАТО запросило до своїх лав Хорватію та Албанію, а Македонії доведеться зачекати». Радіо Свобода. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014. 
  9. а б «Буш підписав протоколи про вступ Албанії і Хорватії в НАТО». УНІАН. 25 жовтня 2008. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014. 
  10. ЦРУ. «The Word Factbook: Belgium» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  11. ЦРУ. «The Word Factbook: Bulgaria» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  12. а б в г д е Бернд Ріґерт; Ганна Ренська. У Володимир Медяний. «Розширення НАТО на Схід: як це було». Deutsche Welle. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014. 
  13. Т.В. Черненко. «Досвід євроінтеграції Болгарії» (Аналітична записка). Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014. 
  14. «БОЛГАРІЯ КРОКУВАЛА ДО НАТО 14 РОКІВ. ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ». Украинские вести / Болгарські вісті. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014. 
  15. ЦРУ. «The Word Factbook: United Kingdom» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  16. ЦРУ. «The Word Factbook: Greece» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  17. ЦРУ. «The Word Factbook: Denmark» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  18. ЦРУ. «The Word Factbook: Estonia» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  19. М. Замікула. «Шлях Естонії до НАТО». Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014. 
  20. ЦРУ. «The Word Factbook: Iceland» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  21. ЦРУ. «The Word Factbook: Spain» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  22. Ю.В. Кирилова. «Іспанія і НАТО: 1981 - 1986 роки». стаття. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014. 
  23. Джердж, Сергій (14 вересня 2014). «Референдум про вступ до НАТО – це наша відповідь і Путіну, і Європі, і українській владі». Українська правда. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014. «З 28 країн-членів НАТО, лише в трьох країнах – Іспанія, Словенія, Словаччина – проводився референдум щодо вступу цих країн до Альянсу.» 
  24. ЦРУ. «The Word Factbook: Italy» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  25. ЦРУ. «The Word Factbook: Canada» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  26. ЦРУ. «The Word Factbook: Latvia» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  27. Інгмарс БІСЕНІЕКС. «Досвід Латвії на шляху вступу до НАТО: формування позитивного ставлення громадськості». Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014. 
  28. ЦРУ. «The Word Factbook: Lithuania» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  29. ЦРУ. «The Word Factbook: Luxembourg» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 11 серпня 2014. 
  30. ЦРУ. «The Word Factbook: Netherlands» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  31. ЦРУ. «The Word Factbook: Germany» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  32. ЦРУ. «The Word Factbook: Norway» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  33. ЦРУ. «The Word Factbook: Poland» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  34. а б в «Польща вже 15 років у НАТО». Polskie Radio. 12 березня 2014. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014. «12-го березня 1999 року Польща приєдналася до НАТО, разом з Чехією та Угорщиною.» 
  35. «Вступ Польщі до Європейського Союзу, НАТО та його наслідки». Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень "Борисфен Інтел". Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014. 
  36. ЦРУ. «The Word Factbook: Portugal» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  37. ЦРУ. «The Word Factbook: Romania» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  38. ЦРУ. «The Word Factbook: Slovakia» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  39. ЦРУ. «The Word Factbook: Slovenia» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 11 серпня 2014. 
  40. ЦРУ. «The Word Factbook: United States» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  41. ЦРУ. «The Word Factbook: Turkey» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  42. ЦРУ. «The Word Factbook: Hungary» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  43. ЦРУ. «The Word Factbook: France» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  44. ЦРУ. «The Word Factbook: Croatia» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014. 
  45. ЦРУ. «The Word Factbook: Czech Republic» ((англ.)). Архів оригіналу за 15 вересня 2014.