Аборт

Аборт
Спеціальність	акушерство
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	JA00
МКХ-10	O04
МКХ-9	779.6
DiseasesDB	4153
MedlinePlus	002912
eMedicine	article/252560
MeSH	D000028
Abortion у Вікісховищі

6-тижневий зародок, видалений в результаті аборту.

Або́рт (лат. abortus — викидень) — переривання життя зачатої, але ще не народженої дитини, внаслідок якого настає переривання вагітності, і видалення її з матки до того, як дитина зможе жити самостійно. Народження дитини після 28 тижня вагітності називається передчасними пологами. Аборт може бути мимовільним (викидень) і медичним (пряме втручання — хірургічне чи медикаментозне).

Фізіологія

Аборт — мимовільне або штучне переривання вагітності впродовж перших її 22 тижнів. При аборті відбувається видалення плодового міхура (тобто дитини на стадії зародка з його оболонками, ембріона або фетуса) з порожнини матки. Якщо мимовільний аборт неодноразово повторюється, його називають звичним (такий аборт найчастіше пов'язаний із розладом діяльності ендокринних залоз). Аборт, що настає до 16 тижнів вагітності, називається раннім, після цього строку до 28 тижнів — пізнім (перебігає подібно до передчасних пологів). Викидень, що трапляється між 28 і 37-м тижнями вагітності — передчасні пологи. Штучний аборт проводиться не тільки у випадку небажання жінки народжувати зачату дитину, але й у ряді медичних показань, загрозливих життю.

Причини мимовільного аборту

До мимовільного аборту, який виникає всупереч бажанню вагітної, можуть спричинитися:

• гострі (грип, тиф, малярія, сифіліс та інші) й хронічні захворювання вагітної;
• недорозвинення жіночих статевих органів;
• перенесені запальні захворювання цих органів;
• захворювання життєвоважливих органів — серцеві хвороби та хвороби судин, печінки, нирок;
• авітамінози, токсикози;
• підвищена нервова збудливість матки або міхуровий занесок;
• фізична або психологічна травма.

Перебіг мимовільного аборту

За перебігом розрізняють:

• загрозливий ранній мимовільний аборт (виникають перші ознаки можливого переривання вагітності);
• аборт, що власне починається (з'являються переймоподібні болі внизу живота і в попереку, наростаючі кров'янисті виділення з піхви).

За допомогою своєчасно вжитих медичних заходів у частині випадків вагітність вдається зберегти. Якщо мимовільному абортові запобігти не вдалося, то скорочення матки (перейми) посилюються, виникає кровотеча і матка виштовхує плодовий міхур цілком або частково. У першому випадку має місце, так званий, повний аборт. У другому випадку виникає неповний аборт, при якому рештки плодового міхура залишаються в матці; цьому сприяють ослаблення скорочень матки або надмірно міцне прикріплення оболонок плоду до її стінки. Неповний аборт супроводжується кровотечею (іноді — загрозливою) і потребує термінового лікарського втручання (вискоблювання порожнини матки).

Штучний аборт

Під штучним абортом розуміють звільнення вагітної матки від плодового міхура за допомогою будь-якого діяння безпосередньо на плодовий міхур, на матку або на організм вагітної в цілому. Аборт проводиться лікарем акушером-гінекологом як хірургічне втручання лише в умовах лікарні.

Згідно з чинним законодавством України, хірургічний аборт проводиться в акредитованих закладах охорони здоров'я при вагітності до 12 тижнів. На терміні вагітності від 12 до 22 тижнів штучний аборт проводиться тільки у випадку виявлених показань. Проведення штучного переривані вагітності у пацієнтки віком до 14 років або у недієздатної особи здійснюється за заявою її законних представників. Штучні переривані вагітності у пацієнтки, яка досягла 14 років, здійснюється за її згодою.

Історія

Агітплакат СРСР проти кримінальних абортів, 1925 рік. Текст вгорі: «Викидень, здійснений бабкою або акушеркою не тільки калічить жінку, але часто веде до смерті»

В минулі роки, коли в багатьох країнах світу, зокрема в СРСР, існувала державна заборона на проведення операцій абортів, були поширеними немедичні (незаконні) аборти. До них вдавались самі вагітні жінки, використовуючи «народні методи», або ж операцію аборту проводили особи із недостатньою чи відсутньою медичною освітою, до того ж у позалікарняних умовах. Часто такі операції призводили до безпліддя жінки, у ряді випадків закінчувалися летально.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 серпня 1954 року кримінальна відповідальність вагітних за вчинення аборту скасовано. Указом від 23 листопада 1955 року «Про скасування заборони абортів» встановлено кримінальна відповідальність лише для осіб (в тому числі лікарів), які роблять аборт поза лікарнями або іншими лікувальними закладами. Покарання посилюється в разі, коли аборт зроблено в антисанітарних умовах чи особою без належної медичної освіти.

На сучасному етапі існують протилежні рухи пролайф та прочойс, які виступають відповідно за беззастережну охорону життя ненародженої дитини та права матері на вибір і право піти на переривання небажаної вагітності.

Показання штучного аборту

Показаннями проведення операції штучного аборту зазвичай стають захворювання матері і плоду:

• смерть плоду в утробі матері;
• загроза життю матері через її стан або неправильне протікання вагітності (наприклад, позаматкова вагітність);
• порушення внутрішньоутробного розвитку;
• необхідність проведення медичних процедур матері (наприклад, трансплантація органів або хіміотерапія у випадку виявлення злоякісних пухлин).

Якщо бажання здійснити аборт викликане небажаною вагітністю, остаточне рішення про застосування штучного аборту залишається за батьками зачатої дитини.

Підготовка до процедури

В Україні для пацієнток, яким проводиться операція штучного переривання вагітності, здійснюється передабортне та післяабортне консультування щодо особливостей конкретного методу переривання вагітності. З метою профілактики запальних ускладнень після операції аборту, вона здійснюється не пізніше трьох днів після обстеження. Обстеження пацієнтки для штучного переривання вагітності проводиться у відповідності до нормативів в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів та відповідного клінічного протоколу.

Зазвичай перед абортом проводяться:

• гінекологічний огляд;
• загальний аналіз крові;
• загальний мазок;
• аналіз на хоріонічний гонадотропін;
• аналіз на сифіліс (РАВ);
• аналіз на вірусні гепатити B і С;
• аналіз на ВІЛ;
• коагулограма.

У разі встановлення гострого запального або інфекційного захворювання штучне переривання вагітності здійснюється після проведеного лікування до закінчення терміну вагітності повних 12 тижнів.

Методи штучного аборту

Аборт вакуумною аспірацією:
1 — амніон;
2 — ембріон;
3 — ендометрій;
4 — спекулум;
5 — Vacurette;
6 — вакуумний відсмоктувач.

Як вказувалося вище, штучний аборт може проводитись як за суворими медичними показаннями, так і за бажанням вагітної при відсутності протипоказань до операції аборту. Залежно від терміну вагітності, її переривання проводиться різними методами, аби знизити ризик розвитку ускладнень аборту.

На сучасному етапі використовуються такі методи аборту:

• вагітність 2-8 тижнів — показана нехірургічна медикаментозна провокація мимовільного аборту. Медикаментозний аборт полягає в одноразовому прийомі в присутності лікаря 600 мг стероїдного препарату міфепристону, який провокує загибель плода. Зв'язуючись з прогестероновими рецепторами, міфепристон блокує дію прогестерону, який стимулює ріст ендометрію. Через 36-48 годин пацієнтка приймає аналог простагландинів: в присутності лікаря приймає перорально 2 таблетки (400 мкг) або вагінально 800 мкг мізопростолу і знаходиться в стаціонарі весь час до настання переривання вагітності, що відбувається, як правило, впродовж 3-6 годин. Під їхньою дією матка скорочується, запускається механізм вигнання плоду з її порожнини. Цей спосіб найменш травматичний з усіх, слизова оболонка матки залишається неушкодженою, за 28-30 днів відновлюється менструальний цикл. На 7-10 день лікар-акушер-гінеколог амбулаторно проводить огляд пацієнтки.

• вагітність 2-5 тижнів — показаний міні-аборт. У матку вводиться тонкий одноразовий катетер, прикріплений до вакуумного аспіратора, і плодове яйце висмоктується назовні: в порожнині матки створюється рівномірний негативний тиск, який сприяє мимовільному відділенню плодового яйця, незалежно від його локалізації. Операція триває 2-5 хвилин і проводиться за локальної або повної анестезії. Слизова оболонка матки отримує мінімальні ушкодження.

• вагітність 6-12 тижнів — проводиться хірургічне видалення плоду — класичний аборт. У випадку загрози життю жінки або її зґвалтування медичний аборт може проводитись і на пізніших строках, до 22 тижнів. Операція проводиться тільки в умовах медичного стаціонару. При хірургічному аборті шийка матки розкривається за допомогою металевих розширювачів (бужів), і лікар вискоблює спеціальною гострою ложкою (кюреткою) плодове яйце разом з плацентою і слизовою оболонкою матки. Хірургічний аборт має низку ускладеннь та нерідко призводить до безпліддя і невиношування наступних вагітностей.

• вагітність строком понад 22 тижні — проводиться провокація передчасних «пологів», або штучні пологи. Оскільки наприкінці другого — на початку третього триместру вагітності дитина може народитися живою, але мати важкі патології розвитку, цей метод штучного аборту використовується лікарями рідше, ніж, наприклад, хірургічний аборт.

Після операції аборту

В Україні, згідно з чинним законодавством, після штучного переривання першої вагітності жінкам з резус-негативним типом крові проводиться імунізація антирезусним імуноглобуліном за відповідною методикою. Працюючим жінкам після проведення операції штучного переривання вагітності видається листок непрацездатності.

Жінкам, призначають індивідуально підібраний засіб контрацепції, про що робиться запис в медичній документації. В подальшому проводиться диспансерне спостереження за пацієнткою, обов'язково виконується ультразвукове дослідження для підтвердження відсутності плідного яйця в порожнині матки. У разі неповного видалення плідного яйця, тривалого кровомазання, проводиться діагностичне вишкрібання порожнини матки з наступним направленням отриманого матеріалу на гістологічне дослідження.

Ускладнення аборту

Медичний аборт як хірургічна операція зазвичай не супроводиться ускладненнями, але шкідливо впливає на здоров'я жінки в цілому, порушує функції матки та яєчників (особливо, коли переривається перша вагітність), сприяє запальним захворюванням жіночих статевих органів, нерідко призводить до безплідності жінки. Все це стосується і мимовільного аборту. Найтяжчі наслідки викликає кримінальний аборт, що майже завжди буває ускладненим (занесення в матку хвороботворних мікроорганізмів з дальшим сепсисом, тяжкі механічні ушкодження матки і сусідніх органів).

Ранні ускладнення

Ранні ускладнення з'являються під час аборту чи відразу після нього. Найчастіші ускладнення — кровотеча, ушкодження шийки матки, порушення згортання крові, емболія (закупорка судин). Досить часто трапляється неповний витяг плодового яйця. Для попередження цього ускладнення проводять ультразвукове дослідження, а у випадку виявлення залишків плодового яйця — повторне вискоблювання. Крім того, після аборту загострюються хронічні захворювання статевих органів (сальпінгоофорит, ендометрит тощо). Серйозну небезпеку становлять занесення інфекції в матку під час аборту і порушення цілісності стінки матки (перфорація) з ушкодженням кишечника, сечового міхура.

Після аборту спостерігаються піхвові кров'янисті виділення. Їхня кількість і тривалість індивідуальні і залежать від терміну вагітності, скорочувальної здатності матки і згортання крові. Імовірність виникнення ускладнень найбільш висока в жінок:

• що зробили два і більш аборти;
• страждаючих запальними захворюваннями статевих органів, порушеннями менструального циклу, захворюваннями крові;
• що раніше перенесли операцію на матці і яєчниках;
• що переривають хірургічним шляхом першу вагітність.

Пізні ускладнення

До них відносяться запальні захворювання статевих органів, гормональні порушення, ендометріоз, дисфункція яєчників, безплідність, ускладнення течії вагітностей. Використання під час аборту розширників нерідко спричиняє розвиток недостатності (неповного змикання) шийки матки. Надалі це може привести до слабості м'язового апарату шейки матки і, як слідство, до пізніх викиднів на терміну 18-24 тижня. Після аборту різко зростає частота позаматкових вагітностей. При наступних вагітностях і пологах зростає імовірність порушення родової діяльності й аномалій розташування плаценти; захворювань немовлят, зв'язаних з патологією судин матки. Після одиничного аборту погроза викидня при наступній вагітності становить 26%, після двох — зростає до 32%, а після трьох і більш небезпека мимовільного переривання вагітності досягає 41%. Збільшується і ризик утворення пухлин молочних залоз, шийки і тіла матки.

Аборт переважно викликає негативні наслідки для жіночого організму:

• у результаті аборту в 12% жінок порушується менструальний цикл: можливі кровотечі між місячними, у жінки, в якої вже є діти після аборту менструальний цикл може відновитися через 3-4 місяця; у жінки з першою вагітністю відновлення усіх функцій може затягтися до 6 місяців і більш;
• найчастіша причина гінекологічних захворювань — після аборту вони розвиваються в кожної п'ятої жінки;
• порушує роботу ендокринної і нервової систем, знижує опірність організму;
• як і будь-яка інша операція, аборт може викликати ряд ускладнень різного ступеня тяжкості;
• психологічний стрес, що може призвести до змін психіки та її захворювань! Часто жінка підсвідомо сприймає аборт як насильство над власним тілом, відчуває себе винною в убивстві своєї ж дитини. Такого роду нервові порушення часто мають дуже негативний вплив на відносини та виховання народжених пізніше дітей.

Статистика абортів в Україні

В Україні рівень абортів та їх наслідки все ще викликають велике занепокоєння. У структурі причин материнської смертності, якій можна було запобігти, аборти і пов'язані з ними ускладнення забирають життя майже кожної десятої жінки, що померла під час вагітності. Не зважаючи на тенденцію до зниження, рівень абортів в Україні залишається найбільш високим серед країн Європи і становить 21,1 на 1000 жінок фертильного віку; 45,8 — на 100 вагітностей, 84 — на 100 пологів.

Спостерігається несприятлива тенденція до підвищення кількості абортів у вперше вагітних, наслідком яких є високий рівень захворюваності та ризик безплідності (2004 року у порівнянні з 1991 роком цей показник збільшився у 2 рази: у 1991 — 5,6%, у 2004 — 12,1%). Реально вплинути на рівень абортів можна шляхом охоплення сучасними методами контрацепції 40%-45% жінок фертильного віку. При позитивній динаміці використання сучасних методів контрацепції, охоплення ними жінок фертильного віку все ще залишається низьким, що обумовлене як недостатньою обізнаністю жінок щодо сучасних контрацептивів та безпеки їх застосування для здоров'я, так і низькою їх доступністю внаслідок високої вартості.

Полеміка щодо аборту

У світі триває дискусія і суперечки щодо морального та правового статусу аборту. Дві основні групи, що дискутують називають себе «за вибір» (з притиском на право жінок вибирати) і «за життя» (з притиском на права ненародженої дитини на життя). Кожна група, з різними результатами, прагне впливати на громадську думку і добитися правової підтримки своєї позиції. У деяких випадках полеміка призвела до використання насильства.

Правовий статус абортів

Україна

Аборт при вагітності від 12 до 22 тижнів за соціальними і медичними показаннями може проводитись у випадках і в порядку, що встановлюється законодавством (стаття 50 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» № 2801-XII, ст. 281 Цивільного кодексу України). Порядок проведення аборту встановлений Наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Інструкції про порядок проведення операції штучного переривання вагітності, форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення» від 20.07.2006 р. № 508. Штучне переривання вагітності, строк якої становить від 12 до 22 тижнів, здійснюється в акредитованих закладах охорони здоров'я за висновком комісії, створеної відповідно Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінням охорони здоров'я обласної та Севастопольської міської державних адміністрацій і Головним управлінням охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації. Висновок готується згідно із заявою вагітної жінки та відповідними документами.

Формулювання «зачата, але ще не народжена дитина» походить з Цивільного Кодексу України, стаття 25 частина 2: «У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини». Так, за статтею 1222 Цивільного Кодексу України особи, зачаті за життя спадкодавця, можуть бути спадкоємцями лише якщо вони народжені живими після його смерті.

Інші країни світу

Правовий статус абортів у світі:

   Легальний

   Легальний при зґвалтуванні та за медико-соціальними показниками

   Легальний у випадках (або заборонений, окрім випадків) зґвалтування, медико-соціальних протипоказань

   Заборонений, окрім випадків зґвалтування та медико-соціальних протипоказань

   Заборонений, окрім випадків загрозі життя матері, та при наявності психічних і патологічних протипоказань

   Заборонений без виключень

   Відмінності по регіонах

   Відсутні дані

Всі держави щодо допустимості аборту можна розділити на чотири групи:

• Повна заборона. У цій групі держав аборт розглядається як злочин проти внутрішньоутробного життя і прирівнюється до вбивства. Аборти в них повністю заборонені, як правило, крім випадків порятунку життя жінки в Афганістані, Анголі, Бангладеші, Венесуелі, Гватемалі, Гондурасі, Єгипті, Індонезії, Іраку, Ірані, Ірландії, Ємені, Колумбії, Ліван і, Лівії, Мавританії, Малі, Непалі, Нікарагуа, ОАЕ, Омані, Парагваї, Папуа-Новій Гвінеї, Сальвадорі, Сирії, Чилі, на Філіппінах.

• Аборт за медичними показаннями і в інших виняткових випадках. В Алжирі, Аргентині, Болівії, Бразилії, Гані, Ізраїлі, Кенії, Коста-Ріці, Марокко, Мексиці, Нігерії, Пакистані, Перу, Польщі, Уругваї дозволені аборти лише за загрози життю і здоров'ю жінки, тобто тільки за медичними показаннями. Так, наприклад, в Іспанії 1985 року легалізовані аборти у випадках зґвалтування, серйозних аномалій плоду і ризику серйозної небезпеки, створюваної вагітністю для фізичного або психічного здоров'я жінки.

• Аборт з медичних та соціально-економічним показань. В Англії, Індії, Ісландії, Люксембургу, Фінляндії, Японії аборти дозволені тільки з медичних та соціально-економічним показниками, а також у випадках зґвалтування. У Великобританії для медичного аборту потрібні висновки двох лікарів про його необхідність відповідно до закону про аборт 1967 року. У квітні 1992 року після 15 невдалих спроб змінити закон 1967 року Британський парламент ухвалив рішення про зниження тимчасового обмеження на аборти до 24 тижнів.

• Свобода аборту. У найбільш ліберальній групі країн законодавець виходить з визнання права жінки самостійно вирішувати питання про вагітність. Кримінальна політика спрямована тут на охорону здоров'я жінки, тобто караються тільки позалікарняні і пізні аборти. Аборти «за бажанням» на ранніх стадіях вагітності дозволені на території СНД і Балтії, у колишніх югославських республіках, Австралії, Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Угорщини, В'єтнамі, Німеччини, Греції, Данії, Італії, Камбоджі, Канаді, КНР, на Кубі, в Монголії, Нідерландах, Норвегії, Румунії, Сингапурі, Словаччині, США, Тунісі, Туреччини, Франції, Чехії, Швеції, ПАР. Однак 2003 року американський сенат схвалив законопроект, що забороняє переривання вагітності методом штучних пологів. У грудні 2009 року прийнята поправка до закону Російської Федерації «Про рекламу», що обмежує рекламу медичних послуг зі штучного переривання вагітності.

Ставлення до аборту в релігії

Аборт засуджується головними деномінаціями трьох авраамічних релігій, — християнством, ісламом та юдаїзмом — і вважається в них формою вбивства. Позиції по відношення до цього питання є зазвичай менш визначеними й інституціоаналізованими в корінних релігіях далекого Сходу й ішних частин світу, як і в новітних релігійних рухах.

Аборт і християнство

Згідно з християнським ученням свідомо вчинений аборт є вбивством людини, порушенням однієї з десяти заповідей — «Не вбивай!» і є важким гріхом.

Християнська Церква не трактує даного аргументу як виключно якийсь свій внутрішній закон, а підкреслює його загальне значення для всіх людей, не залежно від їх релігійного переконання, так як справа йде про життя. Церква також вірить у те, що життя людської особи починається від запліднення.

Християнське заперечення аборту базується на ряді джерел. Дідахе — трактат ранніх християн (вчення дванадцяти апостолів) — прямо забороняє аборт. Біблія, натомість, не робить спеціальних згадок власне про аборт, однак неодноразово згадує про ненароджене життя. Старий заповіт також містить аргументи проти аборту:

Коли будуть битися люди, і вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, як покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів. А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу.

Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,(…) Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було…

Ще поки тебе вформував в утробі материній, я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам!

Сучасне вчення християнської церкви

Сучасне ставлення Християнської Церкви до абортів можна викласти так:

• Папа Іван Павло ІІ:

Владою, яку Христос дав Петрові і його наступникам, ми, разом з єпископами (які безліч разів засуджували аборти), заявляємо, що безпосереднє перери­вання вагітності, тобто прямий аборт, задуманий як мета чи як засіб, завжди є серйозною моральною провиною, бо це — свідоме вбивство невинної людської істоти. Жодні обставини, жодна мета чи закон на світі ніколи не зможуть зробити прийнятним те, що само по собі є негідним, бо суперечить Законові Божому, що записаний у серці кожної людини, пізнається розумом і проголошується Церквою

• Сповідь (покаяння) та церковні покарання за аборт згідно з канонічним правом. Вчинення аборту є важким гріхом, якого допускається не лише вагітна мати, але й ті, що її до цього намовили чи у цьому підтримали; зокрема, батько дитини і медичний персонал, який вчинив штучне переривання вагітності. Відповідно до Кодексу канонів Східних Церков тільки місцевому єпископу та тим, які мають його дозвіл, застерігається право у сповіді прощати гріх спричинення аборту, якщо він був здійснений , батьків дитини і тих осіб, які були прямо та близько залучені до операції втручання. Крім того, хто вчинив аборт, може бути покараний Церквою тою карою, яка є застереженою для важких злочинів, а саме великою екскомунікою (тобто відлученням від Церкви).

• Водночас Церква підкреслює, що було б несправедливим перекласти всю відповідальність за аборт на матір. Почасти відповідальність інших осіб можна вважати такою самою, а іноді навіть більшою, ніж самої матері. Може бути винуватим батько дитини, який прямо примушує матір до аборту або робить це у непрямий спосіб.

• На думку Церкви, аборт не може бути виправданий ні медичними, ані соціальними показниками, навіть у випадку, коли, на думку лікаря, доношування плоду до кінця вагітності пошкодило б здоров'ю матері .

Див. також

• Полеміка щодо аборту
• Мимовільний аборт
• Штучний аборт
• Аборт у тварин
• Прочойс
• Пролайф
• Аборт і християнство

Література

1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
2. Тимошенко Л. В., Про шкідливість аборту. К., 1956.
3. Кочергинский А. 3., Что надо знать об аборте и его последствиях. Кишинев, 1956. (рос.)
4. Никончик О. К., Аборт и его последствия. М., 1956. (рос.)
5. Петченко А. И., Акушерство. К., 1954. (рос.)
6. Сердюков М. Г., Чем вреден и опасен аборт. М., 1954. (рос.)

Посилання

• Наказ МОЗ України «Про затвердження Інструкції про порядок проведення операції штучного переривання вагітності, форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення», N 183 від 25.03.2009(укр.)
• Безпечний аборт: рекомендації для систем охорони здоров'я з питань політики і практики, 2004, Всесвітня організація охорони здоров'я(рос.)
• Інформація для жінок про медикаментозний аборт, The International Consortium for Medical Abortion (ICMA) Information Package on Medical Abortion(рос.)
• Denisov BP, Sakevich VI, Jasilioniene A (2012) Divergent Trends in Abortion and Birth Control Practices in Belarus, Russia and Ukraine. PLoS ONE 7(11): e49986. doi:10.1371/journal.pone.0049986