Боговиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Боговиця, чи божий хліб (пов'язане з «приготовлянням коровая для Бога», з «боготворити») — велика ритуальна хлібина-коровай, яку пекли до першого дня свята бога осені Овсеня.[1] Пекли боговицю з пшеничного борошна, випікали на ній колоски з тіста, прикрашали ягодами. Боговицю ставили посередині святкового столу і обкладали різноманітними плодами (наприклад, яблуками).

У болгар боговиця — це хліб, який приносили у жертву богам (За празничната трапеза се месят и два вида обредни хлябове. Единият е посветен на Бога (в смисъл върховното божество), а другият на духа-покровител. Първите са наричани боговица)[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Dmytrivna., Kusaĭkina, Nina (2009). Tvoi︠a︡ kraïna--Ukraïna : ent︠s︡yklopedii︠a︡ ukraïnsʹkoho narodoznavstva. Kharkiv: Vydavnychyĭ dim Shkola. с. 276. ISBN 9789664290163. OCLC 319535428.
  2. Маринов., Димитър. Избрани произведения, Т. I. с. стр. 717 - 720.

Література[ред. | ред. код]

  • Артемова Л. В. Історія педагогіки України: підручник / Л. В. Артемова. — К.: Либідь, 2006. — С. 23.
  • Плачинда С. П. Словник давньоукраїнської міфології: — К.: Укр. письменник, 1993. — С.14.