Молозиво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людське молозиво та грудне молоко

Моло́зиво (лат. colostrum gravidarum) — перше молоко після пологів у жінки, корови чи самиці іншого виду ссавців.[1] Більшість ссавців виробляють молозиво впродовж одного дня від пологів.

Молозиво — це рідина високої енергетичної цінності, з вмістом біологічно активних та захисних чинників, що забезпечує надійне пристосування новонародженої дитини до умов нового позаутробного існування та захист від цілої низки інфекцій.

Молозиво може з'явитися на 6-му місяці вагітності. У перші 7-10 днів після отелення молочні залози корови виробляють молозиво, яке відрізняється від подальшого молока за хімічним складом та біологічною дією[2].

Як людська їжа[ред. | ред. код]

Приготоване з цукром коров'яче молозиво

З молозива роблять однойменну страву.[3] В українській кухні молозиво вважається ласощами.[4]

Для розвитку новонароджених телят (козенят тощо) молозиво грає значну роль, але надлишок молозива худоби можуть пити люди. В Україні часто з нього роблять м'який жовтуватий сир з цукром чи сіллю. У лютому-березні під час масової появи телят він продається на базарах.[джерело?]

Раніше в Україні молозиво готували у печі: наливали молозива у горщик, розбивали у нього яєць, додавали солі і ставили в гарячу піч, де воно готувалося як яєшня. Їли його зі сметаною, обов'язково ложкою, бо різання приготованого молозива ножем вважали поганою прикметою. [4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Молозиво у Словнику української мови за редакцією Бориса Грінченка
  2. Підпала Т. В. Скотарство та технологія виробництва молока і яловичини: Навч. посібник, — Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ, 2007 ISBN 978-966-8205-40-8
  3. Молозиво // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. а б Молозево // Пища и питье крестьян-малороссов, с некоторыми относящимися сюда обычаями, поверьями и приметами / В.Щ. [Варвара Щелоковська] / Этнографическое обозрение, № 1-2, Кн. XL-XLI / Янчук Н. А. (ред.). — М.: Т-во Скороп. А.А. Левинсон, 1899. — С. 288. (рос. дореф.)

Посилання[ред. | ред. код]