Вільям Ґолдінґ

Вільям Ґолдінґ
Вільям Ґолдінґ
William Golding
	Вільям Ґолдінґ (1983)
Ім'я при народженні	Вільям Джеральд Вільям Ґолдінґ; William Gerald Golding
Народився	19 вересня 1911; Сент-Колумб-Майнор, графство Корнволл, Велика Британія
Помер	19 червня 1993 (81 рік); Перранавортал, графство Корнуелл, Велика Британія; ·серцева недостатність
Поховання	Church of Holy Trinity, Bowerchalked
Громадянство	Велика Британія
Національність	Англієць
Діяльність	Прозаїк, драматург
Сфера роботи	роман
Alma mater	Брейсноуз коледж, Університет Оксфорда і Marlborough Royal Free Grammar Schoold
Мова творів	англійська
Роки активності	з 1934
Напрямок	Реалізм
Жанр	Роман, оповідання, п'єса
Magnum opus	«Володар мух» (1954)
У шлюбі з	Ann Brookfieldd
Учасник	Друга світова війна
Нагороди
	Лицар-бакалавр
Премії	Букерівська премія (1980); Нобелівська премія з літератури (1983)
	Сайт: william-golding.co.uk
	Вільям Ґолдінґ у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах

Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 22 січня 2022, заснована на цій версії.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Голдінг.

~~|Lib=~~

Ві́льям Дже́ральд Ґо́лдінґ (англ. William Gerald Golding; 19 вересня 1911, Сент-Колумб-Майнор, графство Корнуелл, Велика Британія — 19 червня 1993, Перранавортал, Корнуол, Велика Британія) — англійський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1983 року.

Життєпис

Дитинство

Вільям Вільям Ґолдінґ народився у сім'ї, в якій його батько Алек Вільям Ґолдінґ був шкільним вчителем середньої школи міста Мальборо (англ. Marlborough Grammar School), — ерудованою людиною радикальних політичних поглядів з міцною вірою в науку; його мати Мілдред брала участь у феміністичному русі.

Освіта

Середню освіту Вільям разом зі старшим братом Джозефом отримав у граматичній школі Мальборо, де викладав батько. У 1930 році Вільям Ґолдінґ вступив до лав Оксфорду як студент коледжу Бразеноуз, де він вивчав природничі науки впродовж двох років за бажанням батьків^[3]. У 1935 він отримав ступінь бакалавра з англійської літератури.

Одруження

30 вересня 1939 одружився з Енн Брукфілд, спеціалісткою з аналітичної хімії. Подружжя мало сина Девіда та доньку Джуді.

Робота

Після закінчення коледжу Вільям Ґолдінґ працював у розрахунковій палаті в Лондоні, писав п'єси (які сам і ставив в одному з невеликих театрів). У 1939 р. переїхав до Солсбері, де влаштувався викладачем англійської мови та філософії у школі єпископа Вордсворта.

Війна

У період 1940–1945 Вільям служив у лавах військово-морського флоту на ракетоносці. Брав участь в потопленні німецького лінкора «Бісмарк» і Нормандській десантній операції^[4]. Друга світова рішуче вплинула на погляди Вільям Ґолдінґа, який, згадуючи воєнні роки, казав:

Я почав розуміти, на що здатні люди. Кожен, хто пройшов війну і не зрозумів, що люди творять зло подібно до того, як бджола — мед, — або сліпий, або не в своєму розумі.

Повернення

Після звільнення з флоту Вільям повернувся до викладацької діяльності у Солсбері, де незабаром почав вивчати давньогрецьку мову і продовжував писати. У 1935 році опублікував том віршів. Після цього тривалий час ніде не друкувався. Перший роман Ґолдінґа «Володар мух» («hard of the Flies») був опублікований лише в 1954 р. і одразу ж після виходу мав надзвичайний успіх.

У 1955 був обраний до Королівської літературної спілки. У 1961 залишив викладання і цілком присвятив себе літературній діяльності. 1988-го року був посвячений у лицарі.

Смерть

Помер Вільям Ґолдінґ у своєму будинку 19 червня 1993 року в Перранаруортолі, Велика Британія.

Твори

1934 — Вірші (Poems)
1954 — Володар мух (Lord of the Flies)
1955 — Нащадки (The Inheritors)
1956 — Крадій Мартін (Pincher Martin)
1956 — Надзвичайний посол (Envoy Extraordinary)
1958 — Мідний метелик (The Brass Butterfly), п'єса
1959 — Вільне падіння (Free Fall)
1964 — Шпиль (The Spire)
1965 — Гарячі ворота (The Hot Gates), оповідання
1967 — Піраміда (The Pyramid)
1970 — Клонк-клонк (Clonk Clonk)
1971 — Бог Скорпіон (The Scorpion God)
1979 — Видима пітьма (Darkness Visible)
1982 — Рухома мішень (A Moving Target), оповідання
1982 — Нессі — легенда (Nessie — The Legend), стаття
1984 — Паперові люди (The Paper Men)
1985 — Щодення єгиптянина (An Egyptian Journal)
До країв світу (To the Ends of the Earth), трилогія:
- 1980 — Обряд ініціації (Rites of Passage)
- 1987 — Безпосередньо близько (Close Quarters)
- 1989 — Вогонь внизу (Fire Down Below)
1996 — Подвійна мова (The Double Tongue), посмертно

Переклади українською

Вільям Ґолдінґ. Володар мух. Шпиль. Переклад з англійської: Соломія Павличко (Володар мух), Юрій Лісняк (Шпиль). Київ: Молодь, 1988.– 328 с. ISBN 5-7720-0136-1

(перевидання) Вільям Ґолдінґ. Володар мух. Переклад з англійської: Соломія Павличко; худ. П. Машков. Київ: Основи, 2000.– 254 с. 1-ше видання ISBN 966-500-027-6
(перевидання) Вільям Ґолдінґ. Володар мух. Переклад з англійської та передмова: Соломія Павличко; художник: П. Машков. Київ: Основи, 2004.– 254 с. 2-ге видання ISBN 966-500-027-6
(перевидання) Вільям Ґолдінґ. Володар мух. Переклад з англійської: Соломія Павличко. Харків: КСД, 2015, 2016. 304 с. ISBN 978-966-149-097-9^[5]

Вільям Ґолдінґ. Бог Скорпіон. Переклад з англійської: Дмитро Костенко. Київ: журнал «Всесвіт» № 12(720) 1988. завантажити з е-бібліотеки Чтиво

(видання окремою книжкою) Вільям Ґолдінґ. Бог Скорпіон. Переклад з англійської: Дмитро Костенко. Чернівці: Книги — ХХІ. 2015. 112 с. ISBN 978-617-614-114-3

Визнання

У 1983 році Ґолдінґ був удостоєний Нобелівської премії «за романи, які допомагають зрозуміти умови існування людини у світі».

1980 рік — Букерівська премія за «Обряд переходу» («Rites of Passage»).
1983 рік — Нобелівська премія з літератури за «Володаря мух» («Lord of the Flies»).

Відлуння

За мотивами повісті «Володар мух» були написані однойменні пісні гуртів:

Iron Maiden, альбом «The X-Factor» (1995, Велика Британія)
Rage, альбом «Carved In Stone» (2008, Німеччина)
Король и Шут, альбом «Герои и злодеи» (2000, Росія)

Примітки

↑ Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
d:Track:Q17565097 d:Track:Q5145336 d:Track:Q34217 d:Track:Q217595
↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ Є. Чорноземова. Вільям Ґолдінґ «Javalibre»
↑ Вільям Ґолдинґ Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
↑ Вільям Ґолдінґ. «Володар мух». Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

Посилання

Ґолдінґ Вільям // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 454. — ISBN 966-692-578-8.
Тимофій Гаврилів. То було вбивство. // Zbruch, 31.01.2017 (рецензія на «Володаря мух» у перекладі С.Павличко)
Українські переклади Вільяма Ґолдінґа — на сайті видавництва КСД
Дарія Кучеренко. Букерівські лауреати, яких у нас видали — Друг читача, 24.02.2016
Вільям Ґолдінґ «Володар мух», аудіокнига
Творчість Вільяма Голдинга в Енциклопедії наукової фантастики під редакцією Пітера Нікколса, Джона Клюта та Дейва Ленгфорда
Творчість Вільяма Голдинга у міжнародній базі фантастики «The Internet Speculative Fiction Database»
Творчість Вільяма Ґолдінґа у франкомовній базі фантастики http://www.bdfi.net/
Творчість Вільяма Ґолдінґа у польській енциклопедії фантастики
Творчість Вільяма Ґолдінґа у фінській базі фантастики «Suomenkielisen sf-, fantasia- ja kauhukirjallisuuden bibliografia»
Творчість Вільяма Ґолдінґа в італійській базі фантастики «Catalogo SF, Fantasy e Horror, A cura di Ernesto VEGETTI, Pino COTTOGNI ed Ermes BERTONI» (Indice Cronologico per Autore)

Біографії Література Фантастика Наукова фантастика Фентезі Англія Велика Британія

Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q47461344"_data-entity-id="Q17565097">[[:d:Q17565097|Oxford_Dictionary_of_National_Biography]]<span_class="wef_low_priority_links">_/_[[:en:Colin_Matthew|C.&nbsp;Matthew]]_—_[[:Оксфорд|Oxford]]:_[[:Oxford_University_Press|OUP]],_2004.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q17565097]][[d:Track:Q5145336]][[d:Track:Q34217]][[d:Track:Q217595]]</div>-1] Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
d:Track:Q17565097 d:Track:Q5145336 d:Track:Q34217 d:Track:Q217595

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-2] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[3] Є. Чорноземова. Вільям Ґолдінґ «Javalibre»

[4] Вільям Ґолдинґ Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

[5] Вільям Ґолдінґ. «Володар мух». Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

[1]

[3]

[4]

[5]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Вікісховище · Apple Music
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Comic Vine · Discogs · Internet Movie Database · iTunes · MusicBrainz · MyMovies.it · The Movie Database · Europeana · Національна портретна галерея (Лондон) · Les Archives du spectacle · Theatricalia · Швейцарський архів виконавських мистецтв
Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Geni.com · WikiTree
Література та бібліографія	Babelio · BiblioNet · CoBiS · Goodreads · Index Theologicus · Internet Speculative Fiction Database · LibraryThing · NooSFere · Open Library · Perlentaucher · Poetry Foundation · Архів преси XX століття · Бібліографія історії чеських земель · Каталог фантастичної літератури Вежетті · Проєкт Рунеберг
Наука	NobelPrize.org
Тематичні сайти	discovery.nationalarchives.gov.uk · SNAC · Архів Єльського університету · Німецький літературний архів Марбах · Wolfram Language · Quora
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Оксфордський словник національних біографій · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia · The Encyclopedia of Science Fiction
Довідкові видання	ідентифікатор артиста IDU · Collaborative InterLingual Index · Deutsche Biographie · Evene · Munzinger IBA · NNDB · Open Plaques · SNAC · WordNet
Нормативний контроль	Autoritats UB: a1280548 · BanQ: 0000055076 · BAV: ADV11285567 · BIBSYS: 90079780 · BLBNB: 000218322 · BNC: a11416312 · BNCHL: 000008499 · BNE: XX1158391 · BNF: 119053137 · CANTIC: 981058513500606706 · CCAB: 000036035 · CiNii: DA00332350 · CONOR.BG: 21581925 · CONOR.SI: 6218083 · CONOR.SR: 14794343 · CUT: 101819 · DBC: 87097968354684 · EGAXA: vtls001108818 · ERRR: 11160846 · FAST: 38772 · Freebase: /m/0870p · GND: 118696165 · ICCU: CFIV035830 · ISNI: 0000000121430171 · J9U: 987007306176305171 · KRNLK: KAC199610323 · LCCN: n79075193 · LIBRIS: 0xbdgfrj5d0nn26 · LIH: LNB:V*291088;=BO · LNB: 000017351 · LNL: 12968 · MAK: 9810668046805606 · N6I: vtls000109478 · NCF: ncf12075339 · NDL: 00441165 · NKC: jn19990002751 · NLA: 895545 · NLG: 60995 · NLI: 000285655 · NLP: a0000001746135 · NSK: 000014288 · NTA: 068478917 · NUKAT: n93120641 · PTBNP: 1189594, 34112 · PUSC: 32732 · PUST: 76594 · RERO: 02-A003305754 · SELIBR: 240526 · SHARE: 165878 · SKMASNL: vtls012395101 · SUDOC: 02689601X · UPSA: 212372 · VcBA: 495/222398 · VIAF: 89500102 · РНБ: 7710256, 7721171

п о р Лауреати Нобелівської премії з літератури
1901—1925	Сюллі-Прюдом (1901) • Моммзен (1902) • Б'єрнсон (1903) • Ф. Містраль / Ечегарай-і-Ейсагірре (1904) • Сенкевич (1905) • Кардуччі (1906) • Кіплінг (1907) • Ойкен (1908) • Лагерлеф (1909) • Гейзе (1910) • Метерлінк (1911) • Гауптман (1912) • Тагор (1913) • Роллан (1915) • Гейденстам (1916) • Г'єллеруп / Понтоппідан (1917) • Шпіттелер (1919) • Гамсун (1920) • Франс (1921) • Бенавенте-і-Мартінес (1922) • Єйтс (1923) • Реймонт (1924) • Шоу (1925)
1926—1950	Деледда (1926) • Бергсон (1927) • Унсет (1928) • Манн (1929) • Льюїс (1930) • Карлфельдт (1931) • Голсуорсі (1932) • Бунін (1933) • Піранделло (1934) • О'Ніл (1936) • Мартен дю Гар (1937) • Бак (1938) • Сіланпяя (1939) • Єнсен (1944) • Г. Містраль (1945) • Гессе (1946) • Жід (1947) • Еліот (1948) • Фолкнер (1949) • Расселл (1950)
1951–1975	Лагерквіст (1951) • Моріак (1952) • Черчилль (1953) • Гемінґвей (1954) • Лакснесс (1955) • Хіменес (1956) • Камю (1957) • Пастернак (1958) • Квазімодо (1959) • Перс (1960) • Андрич (1961) • Стейнбек (1962) • Сеферис (1963) • Сартр (1964) • Шолохов (1965) • Агнон / Закс (1966) • Астуріас (1967) • Кавабата (1968) • Беккет (1969) • Солженіцин (1970) • Неруда (1971) • Белль (1972) • Вайт (1973) • Юнсон / Мартінсон (1974) • Монтале (1975)
1976–2000	Беллоу (1976) • Алейксандре (1977) • Зінгер (1978) • Елітіс (1979) • Мілош (1980) • Канетті (1981) • Гарсія Маркес (1982) • Голдінг (1983) • Сейферт (1984) • Сімон (1985) • Шоїнка (1986) • Бродський (1987) • Махфуз (1988) • Села (1989) • Пас (1990) • Гордімер (1991) • Волкотт (1992) • Моррісон (1993) • Ое (1994) • Гіні (1995) • Шимборська (1996) • Фо (1997) • Сарамагу (1998) • Грасс (1999) • Ґао (2000)
2001–2025	Найпол (2001) • Кертес (2002) • Кутзее (2003) • Єлінек (2004) • Пінтер (2005) • Памук (2006) • Лессінг (2007) • Ле Клезіо (2008) • Мюллер (2009) • Варгас Льйоса (2010) • Транстремер (2011) • Мо Янь (2012) • Манро (2013) • Модіано (2014) • Алексієвич (2015) • Ділан (2016) • Ішіґуро (2017) • Токарчук (2018) • Гандке (2019) • Ґлік (2020) • Гурна (2021) • Ерно (2022) • Фоссе (2023) • Ган (2024)

п о р Лауреати Букерівської премії
1969–1980	П. Г. Ньюбі (1969) · Берніс Рубенс (1970) · В. С. Найпол (1971) · Джон Бергер (1972) · Джеймс Гордон Фаррел (1973) · Надін Гордімер / Стенлі Міддлтон (1974) · Рут Правер Джабвала (1975) · Девід Сторі (1976) · Пол Скотт (1977) · Айріс Мердок (1978) · Пенелопа Фіцджеральд (1979) · Вільям Голдінг (1980)
1981—2000	Салман Рушді (1981) · Томас Кеніллі (1982) · Дж. М. Кутзеє (1983) · Аніта Брукнер (1984) · Кері Г'юм (1985) · Кінгслі Еміс (1986) · Пенелопа Лайвлі (1987) · Пітер Керрі (1988) · Кадзуо Ішіґуро (1989) · Антонія Баєтт (1990) · Бен Окрі (1991) · Майкл Ондатже / Баррі Ансворт (1992) · Родді Дойл (1993) · Джеймс Келман (1994) · Пет Баркер (1995) · Грем Свіфт (1996) · Арундаті Рой (1997) · Ієн Мак'юен (1998) · Дж. М. Кутзее (1999) · Маргарет Етвуд (2000)
2001-2020	Пітер Керрі (2001) · Янн Мартель (2002) · Ді Бі Сі П'єр (2003) · Алан Голлінггерст (2004) · Джон Бенвілл (2005) · Кіран Десаї (2006) · Енн Енрайт (2007) · Аравінд Адіга (2008) · Гіларі Ментел (2009) · Говард Джейкобсон (2010) · Джуліан Барнс (2011) · Гіларі Ментел (2012) · Елінор Кеттон (2013) · Річард Фленаган (2014) · Марлон Джеймс (2015) · Пол Бітті (2016) · Джордж Сондерс (2017) · Анна Бернс (2018) · Маргарет Етвуд / Бернардіна Еварісто (2019) · Дуглас Стюарт (2020)
2021-2040	Деймон Галгут (2021) · Шехан Карунатілака (2022) · Пол Лінч (2023)

Вільям Ґолдінґ

Зміст