Свазіленд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Королівство Свазіленд
Umbuso weSwatini
Kingdom of Swaziland

Прапор Свазіленду Герб Свазіленду
Прапор Герб
Девіз: "Siyinqaba"(свазі)
«Ми — фортеця»
Гімн: Nkulunkulu Mnikati wetibusiso temaSwati
Розташування Свазіленду
Столиця Лобамба (королівська та законодавча)
Мбабане (адміністративна; координати нижче)
Найбільше місто Манзіні
Офіційні мови Англійська, свазі
Державний устрій Монархія
 - Король Мсваті III
 - Ндловукаті Королева Нтомбі
 - Прем'єр-міністр Тхемба Дляміні
Незалежність  
 - від Великобританії 6 вересня 1968 
Площа
 - Загалом 17 364 км² (157th)
 - Води (%) 0.9
Населення
 - оцінка Липень 2005 р. 1,032,000 (154)
 - перепис 2001 р. 1,173,900
 - Густота 59/км² (135)
ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка
 - Повний $5.72 млрд (146)
 - На душу населення $5,245 (101)
ІРЛП  (2004) 0.500 (середня) (146)
Валюта Ліланджені (SZL)
Часовий пояс  (UTC+2)
Домен інтернету .sz
Телефонний код +268

Королі́вство Сва́зіленд (Umbuso weSwatini), іноді називають Нгване, країна на південному-сході Африки, межує з Мозамбіком і провінцією Мпумаланга ПАР.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Свазіленд є маленькою країною, що простягається на 200 км з півночі на південь і на 130 км зі сходу на захід. Західну частину країни складають гори, що плавно переходять на схід у рівнину. На східному кордоні з Мозамбіком і Південно-Африканською Республікою переважають обривачасті гори Лубомбо. Клімат помірний, але влітку температура може досягати позначки 40 градусів у рівнинній частині Свазіленду.

Територія Свазіленду була завжди заселена людьми, ще з доісторичних часів. Сьогодні переважну більшість населення країни становить народ свазі. Столиця Мбабане; рельєф: центральна рівнина, на заході гори (Хайвельд), на сході плато (Лоувельд і Лубомбо); глава держави й уряду король Мсваті III з 1986 р.; політична система монархія, близька до абсолютної; експорт: цукор, консервовані фрукти, деревна пульпа, азбест; населення 1 161 219 тис. (2003); мови: свазі 90 %, англійська (обидві державні);

Нещодавня історія: незалежність від Великої Британії y межах Співдружності отримана y 1968. Король Собуза ІІ помер у 1982, боротьба за владу почалася між двома з його дружин; у 1984 18-літній кронпринц став королем; формально вступив на престол у 1986. Новий уряд був обраний 26.11. 2003 з Тхемба Дламіні на посаді прем'єр-міністра.

Прапор[ред.ред. код]

Герб[ред.ред. код]

В центрі герба розміщено щит, що підтримують з одної сторони лев що символізує короля і слоном що символізує королеву. Над щитом розміщено головний убір котрий король вдягає під час свята Інквала. Внизу розташовано стрічку з національним девізом.

Фауна[ред.ред. код]

З крупних тварин живуть Буйволи, гвинторогі антилопи, зебри, гіпопотами, а також крокодили.

Історія[ред.ред. код]

Предки народу свазі прийшли на південь Африки в середньовіччя, з центральної частини континенту. Спочатку вони влаштувалися на узбережжі Індійського океану, однак у XVIII столітті свазі були витіснені іншими племенами на північ, на територію нинішнього Свазіленду. На початку XIX століття свазі вели кровопролитні війни проти зулу та інших сусідніх племен, що здійснювали набіги на землі свазі.

В 1836 році вождь свазі Собхуза (нині званий королем) отримав вирішальну перемогу над зулу, ввів централізовану систему своєї влади, підпорядкувавши інших вождів, і фактично створив державу свазі.

Наступний король свазі, Мсваті I, в кінці 1830-х років приєднав нові землі на півночі країни і створив державу, територія якого більш ніж удвічі перевищувала площу сучасного Свазіленду.

З середини XIX століття в Свазіленд прийшли африканери. Вони скуповували у вождів свазі великі земельні ділянки у приватну власність. Потім, в 1894 році, територія Свазіленду була оголошена частиною бурської республіки Трансвааль.

Після англо-бурської війни 1899–1902 років Британія оголосила Свазіленд своїм протекторатом, зберігши там владу місцевих королів і вождів.

В 1964 році в Свазіленді відбулися перші вибори місцевого парламенту. Більшість депутатських місць отримала партія, створена тодішнім королем Собхузой II, Національний рух Імбокодво.

6 вересня 1968 року Британія надала повну незалежність королівству Свазіленд.

На парламентських виборах 1973 року близько 20 % голосів отримала ліва партія Конгрес національного визволення Нгване, і в результаті король відмінив дію конституції, розпустив парламент і оголосив поза законом діяльність усіх політичних партій, профспілок та інших громадських організацій.

Політичний устрій[ред.ред. код]

Посольство Свазіленду в США

Глава держави — король, з 1986 — Мсваті III. У руках короля зосереджена законодавча і виконавча влада. Він володіє правом призначати прем'єр-міністра і кількох своїх представників у кожній з палат парламенту (Libandla).

Вищим законодавчим органом країни є двопалатний парламент, що складається з Національних Зборів (65 місць) і Сената (30 місць). Термін діяльності парламенту — 5 років.

Вибори в Національні збори — двоступінчасті (у другому турі 55 депутатів обираються виборцями і 10 призначаються королем). 10 сенаторів призначаються Національними Зборами, 20 — королем.

Парламент не володіє реальною законодавчою владою і фактично є консультативним органом при королі. Кандидатури претендентів висуваються місцевими радами, вибори завжди проходять у два тури — у другий тур виходять три кандидати, що отримали найбільшу кількість голосів у першому. Не менш 30 % місць у палаті зборів повинні займати жінки.

Перші вибори в місцеві законодавчі збори (Свазіленд був тоді ще британською колонією) відбулися в 1964.

В 1968 була проголошена незалежність країни.

В 1977 ліквідована парламентська система, заборонені політичні партії.

В 1979 були відновлені непрямі вибори до парламенту.

В 1993 були дозволені частково прямі вибори до парламенту.

Діяльність політичних партій як і раніше (2004) заборонена.

Голова Сенату (2004) — Мозес Матхенделе Дламіні.

Голова Національних зборів (2004) — Чарльз Сгайойо Магонго.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Адміністративний поділ Свазіленду
1 — Хохо
2 — Лубомбо
3 — Манзіні
4 — Шіселвені

Свазіленд поділений на чотири райони:

Кожен район ділиться на тінкундли. Свазіленд складається з 55 тінкундл і кожен вибирає по одному представнику з Палати зборів Свазіленду.

Населення[ред.ред. код]

Більшість населення Свазіленду складає народ свазі, також в країні проживають народи зулу і білі африканці, більшість з яких мають британське та африканерське походження. Традиційно свазі були фермерами та скотарями, але більшість зараз зайнята в економіці у великих містах і уряді, деякі працюють у шахтах південної Африки.

В липні 2010 чисельність населення Свазіленду оцінювалася в 1,35 млн, але ця оцінка може бути не точною через високий рівень зараженості вірусом імунодефіциту (ВІЛ) — 26,1 % дорослого населення за оцінкою ООН 2007 року (найвищий рівень серед країн світу).

Міське населення 25%

Грамотність 82% (2003)

Вікові категорії:

0-14 - 46%

15-64 - 52%

65 літ і старше 2%

Річний приріст населення — 1,2 %.

Народжуваність — 27 на 1000 (рівень фертильності — 3,2 народжень на жінку, дитяча смертність — 67 на 1000);

Смертність — 15 на 1000;

Середня тривалість життя— 48 років.

Транспорт[ред.ред. код]

У країні є аеропорти Ранчо Убомбо та Нсоко. Загальна протяжність залізничних колій - 297 км. Автодоріг 2853 км (510 км - мощених доріг)

Економіка[ред.ред. код]

ВВП станом на 2011 рік 3,4 тис. доларів. Нижче рівня бідності 69% населення (2006). Рівень безробіття 40% (2006).

75% робочої сили зайнято в сільському господарстві 8% (ВВП) Вирощують цукрову тростину, бавовну, кукурудзу, тютюн, рис, цитрусові, ананаси, сорго, арахіс.

В промисловому секторі економіки (45% ВВП) - виробництво цукру з тростини, видобуток вугілля, виробництво лісоматеріалів, виробництво концентратів фруктових соків, текстильне виробництво.

Дефіцит бюджету 16%. Негативне сальдо торгового балансу зросло з 153 млн. доларів до 194 млн. доларів (2008). Рівень інфляції 7,8%. Безробіття 40,6%. Валютні резерви країни оцінюються в 920 млн. доларів (січень 2010). Об'єм зовнішньої заборгованості 367 млн. доларів.

Експорт 1,8 млрд доларів (2008) - концентрати соків, цукор, бавовна, деревина, цитрусові, консервовані фрукти.

Головний зовнішній партнер ПАР (60% експорту і понад 80% імпорту країни).

Імпорт 1,9 млрд. доларів (2008) - промислові товари, транспортні засоби, продовольство, нафтопродукти.

Основний постачальник ПАР (90%).

Українська громада країни[ред.ред. код]

Олена Дламіні народилася у Києві у 1965 році, за фахом вона архітектор, закінчила Київський інженерно-будівельний інститут, спеціальність — дизайн внутрішніх приміщень. У 1993 p., у Києві, вона одружилась із африканським студентом — Фелізве Дламіні, який в Державному університеті ім. Тараса Шевченка вивчав міжнародне право. Родина має трьох дітей: Тарас (1988), Стівен (1993) та Кріс (1998).

З 2000 Фелізве Дламіні займає посаду начальника Королівського протоколу, пан Фелізве контролює щоденний робочий графік короля Свазіленду Мсваті III. Олена Дламіні є хазяйкою приватної фірми «Рамашка», яка займається архітектурою та дизайном внутрішніх приміщень. Українська громада Свазіленду є зовсім маленька, вона складається з шести осіб: двоє дорослих та четверо дітей, троє з яких є афро-українцями.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]