Цюрупинськ
| Цюрупинськ | |||
|---|---|---|---|
|
|||
 |
|||
 |
|||
| Цюрупинськ на карті України | |||
| Основні дані | |||
| Країна |  Україна |
||
| Регіон | Херсонська область | ||
| Район/міськрада | Цюрупинський район | ||
| Рада | Цюрупинська міська рада | ||
| Код КОАТУУ | 6525010100 | ||
| Засноване | 1084 як Олешки | ||
| Статус міста | з 1854 року | ||
| Населення | ▼25217 (01.01.2011)[1] | ||
| Агломерація | Херсонська агломерація | ||
| Площа | 60,5 км² | ||
| Густота населення | 416,8 осіб/км² | ||
| Поштові індекси | 75100-75108 | ||
| Телефонний код | +380-5542 | ||
| Координати | 46°36′53″ пн. ш. 32°43′41″ сх. д. / 46.61472° пн. ш. 32.72806° сх. д.Координати: 46°36′53″ пн. ш. 32°43′41″ сх. д. / 46.61472° пн. ш. 32.72806° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 8 м | ||
| Водойма | річки Чайка, Дніпро, Конка | ||
| День міста | 13 вересня | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Цюрупинськ | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - фізична | 4 км | ||
| - залізницею | 12 км | ||
| - автошляхами | 6 км | ||
| До Києва | |||
| - фізична | 462 км | ||
| - залізницею | 672 км | ||
| - автошляхами | 571 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 30 | ||
| Веб-сторінка | www.oleshki.org.ua | ||
| Міський голова | Зарічна Л.П. | ||
Цюру́пинськ (історична назва — Оле́шки) — місто районного значення, центр Цюрупинського району Херсонської області.
Зміст |
Історія[ред.]
- В 1084 перша згадка про Олешки (Олешшя), місто у складі Київської Русі.[2]
- В 1711–1728 роках на місці міста знаходилась Олешківська Січ
- З 1802 до 1920 року Олешки були центром Дніпровського повіту Таврійської губернії
- В 1928 році місто було перейменоване на Цюрупинськ, на честь радянського діяча Цюрупи Олександра Дмитровича
Історичні пам'ятки[ред.]
Олешківська Січ Славного Війська Запорізького Низового, 1711–1728 р. Заснована, як і Кам'янська, запорожцями, що підтримали повстання Мазепи 1708 — 1709 рр. Перебувала під протекторатом Кримського ханства. З історією Олешківської Січі пов'язані імена кошового отамана Костя Гордієнка й графа Григорія Орлика. Досліджено залишки вала й куреня-напівземлянки.
Пам'ятний знак на честь Олешківської Січі, 1991 р. Виготовлений з дерева скульптором Н. А. Гепардом у формі стилізованої арки-дзвіниці, увінчаної хрестом.
Фортеця, 1772 р. Земляне укріплення типу «блок-форт». Імовірно, зведено запорізькою командою полковника Опанаса Ковпака, згодом реконструйовано під керівництвом М. І. Кутузова. Добре збереглися земляні вали.
Успенський монастир. Заснований у 1896 р. На початку ХХст. складався з Успенського собору, трапезної, дзвіниці, каплиці, келій, господарських будівель, огорожі з вежами, — усе в російсько-візантійському стилі. У роки радянської влади більшість будівель комплексу було зруйновано. До наших днів зберігся тільки один будинок, поч. ХХ ст., декорований у псевдоруському стилі.
Фамільний склеп-каплиця Панкеєвих, поч. ХХ ст. Споруджений у стилі неокласицизму. Належав купецькій родині Панкеєвих — відомих благодійників Дніпровського повіту Таврійської губернії.
Могила полковника Ф. А. Піроцького, 1898 р. Над могилою винахідника трамвая, що походив з козацької старшини, спочатку була встановлена мармурова плита, що у радянський час доповнена стелою з барельєфом ученого.
Комплекс споруд повітової лікарні, поч. ХХ ст. Побудований на кошти лікаря К. І. Ельяшева. Складається із центрального корпуса, будинку лікаря й скверу з могилою К. І. Ельяшева. Становить інтерес як зразок лікарняної забудови садибного типу.
Синагога, ІІ половини ХІХст. Споруджена в неоренесансних формах з ремінісценціями неокласицизму. Стіни насичені ліпним декором.
Земська школа, 80-і рр ХІХст. Споруджена в стилі неокласицизму в дусі типових проектів навчальних будинків.
Міське училище, кінця XIX — поч. ХХст. Споруджена в стилі неокласицизму. Первісний декор фасадів, імовірно, втрачений.
Особняк городничого, початок ХХст. Споруджений у формах ренесансно-барочних стилізацій.
Пам'ятник М. Г. Кулішу. Установлений на честь видатного українського письменника й драматурга М. Г. Куліша, життя й діяльність якого пов'язані з м. Олешки. Скульптор І. Г. Шапко.
Меморіал «Борцям за Волю України», встановлений поблизу міста влітку 2007 року.
Географія[ред.]
Цюрупинськ розташований на півдні України, за 4 км від Херсона. Місто має Т-подібну форму. З заходу на схід простягається на 4 км, з півночі на півдня 9 км, по периметру 29 км. Середня висота над рівнем моря 9 м. Площа становить 60 км². Клімат помірно континентальний. Середня температура січня −2,5 °C, найнижча зафіксована −21 °C. Середня температура липня становить +25 °C, найвища зафіксована +46 °C.
Кількість опадів приблизно 425 — 450 мм.
Природно-ресурсний потенціал міста складають ліс, підземні поклади прісної води, пісок. На під'їзді до міста розташоване йодове озеро з лікувальними властивостями. На сипучих Олешківських пісках зеленіє 45 тис. га соснового лісу, багатого на дичину та гриби.
Екологічно чисте та безпечне навколишнє середовище забезпечує хвойний ліс, який очищає та збагачує киснем повітря, а наявність річок, озер та плавнів — створюють хороший мікроклімат.
На схід від міста знаходяться Олешківські піски — найбільша пустеля Європи.
Населення[ред.]
Цюрупинськ — невід'ємна частина Херсонської агломерації. В радянські часи існував план з'єднати Херсон з цим містом.
| Рік | 1930 | 1946 | 1960 | 1974 | 1986 | 1990 | 2007 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність мешканців | 10 000 | 9 000 | 12 300 | 19 700 | 40 000 | 51 600 | 41 100 |
В 1920-х, 1930-х роках населення міста мало тенденцію до повільного зростання, фактичний приріст населення становив приблизно 0,3%. В роки Німецько-радянської війни населення міста зменшилось порівняно з 1920 р. на 17%. В роки Радянської влади з 1950–1990 рр. ріст на 1,5 — 2% в рік. Після будівництва целюлозно-паперового комбінату в 1960 р. спостерігався швидкий міграційний приріст населення, що зумовив розвиток соціальної сфери в місті і будівництво нового мікрорайону Житлоселище. У 1990-х у зв'язку з економічною і соціальною кризою кількість населення знизилась, але на початку XXI століття в 2001 р. населення стабілізувалось і існує тенденція до зростання народжуваності і зниження смертності. У 1939 р. українці становили 82% всього населення, а в 1980 р. — не більше 76%. Чоловіків 48%, жінок 52%.
Промисловість[ред.]
Місто розташоване поблизу Олешківських пісків, що дало можливість побудувати завод сухих будівельних сумішей. Олешківський пісок є ідеальним складовим для цих сумішей, тому що містить багато кварцу (у процентному співвідношенні).
Працює паперовий комбінат. Це єдине місце в Україні, де виробляють папір для фільтрів машин. В Цюрупинську також працюють, маслоробний, виноробний і металевих виробів заводи, швейна фабрика; рибне господарство Херсонського рибокомбінату. Нижньодніпровська н.-д. станція для заліснення пісків і виноградництва на пісках.
З 2005 року працює завод безалкогольних напоїв ДП «СІТІ-АКВА».[3]
41 суб'єкта підприємництва — юридичних та 87 суб'єктів підприємництва — фізичних осіб.
- Значний потенціал будівельних та дорожних організацій.
- Зародження конкурентного середовища серед фінансово-кредитних установ (діють представництва трьох банків).
Соціальна інфраструктура[ред.]
У місті є:
- 3 середні загальноосвітні школи (Цюрупинська Гімназія, ЗОШ I–III ст. № 2, ЗОШ I–III ст. № 4)
- 3 будинки-інтернати.
- 4 Дитячих садочків
- Будинок культури і дозвілля ім. Т. Г. Шевченка
- Центр культури та дозвілля, п'ять бібліотек, дитяча школа мистецтв, центр дитячої творчості, спортивна школа, 3 спортивні клуби, стадіон, станція юних техніків.
- Храми
- Парафія святого Антонія РПЦ
- Транспорт
Пасажирські транспортні підприємства СП «Ямак» та ВАТ «Цюрупинськ-автотранс» здійснюють перевезення пасажирів у межах району та обласного центру.
- Зв'язок
Центр електрозв'язку № 5 ВАТ «Укртелеком» надає послуги зв'язку абонентам. Планується розширення.
- Енергетика
Комунальні підприємства
- МКП «Комбінат комунальних підприємств».
- МКП «Водоканал».
- МКП «Цюрупинськтеплокомуненерго».
- МКП «Теплотехнік».
- МКП «Цюрупинськ-комунгосп».
- КП «Цюрупинськ-сервіс».
Засоби масової інформації[ред.]
- Газета «Вісник Олешшя».
- МП «Тоніс» (кабельне телебачення).
Персоналії[ред.]
У місті народилися:
- Куліш Володимир Миколайович (*1917, Херсонщина) — український письменник. Псевдоніми — Степан Євин, Серафима Гусочка. Член АДУКу — Асоціації Діячів Української Культури.
Посилання[ред.]
- Сайт міста Цюрупинська
- Облікова картка
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
Примітки[ред.]
Див. також[ред.]
 |
Подивіться Цюрупинськ у Вікісловнику, вільному словнику. |
|
||||||||||||||
|
||||||||||||||
.jpg){kind=small}
|
||||||||
|
||||||||||||||
