Вулиця Герцена (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Герцена
Львів
Вулиця Герцена 7.jpg
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Історичні відомості: колишні назви
Лозіньского, Тюльпенштрассе, Лозинського
польського періоду (польською) Łozińskiego
радянського періоду (українською) Лозинського, Герцена
радянського періоду (російською) Лозинского, Герцена
Загальні відомості
Протяжність 173 м
Координати початку 49°50′08″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.8355750° пн. ш. 24.0325833° сх. д. / 49.8355750; 24.0325833Координати: 49°50′08″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.8355750° пн. ш. 24.0325833° сх. д. / 49.8355750; 24.0325833
Координати кінця 49°50′02″ пн. ш. 24°02′02″ сх. д. / 49.8339528° пн. ш. 24.0340444° сх. д. / 49.8339528; 24.0340444
Поштові індекси 79005[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки кам'яниці № 5,6,9
Поштові відділення ВПЗ № 5 (вулиця Мартовича, 2)
Забудова історизм, конструктивізм, сецесія,
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Вулиця Герцена у Вікісховищі

Ву́лиця Герцена — вулиця в Галицькому районі Львова, що сполучає вулицю Франка з проспектом Шевченка та вулицею Князя Романа.

Прилучається вулиця Стецька.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця утворилася під час «глобального» впорядкування Львова на початку «ери» місцевого самоврядування. У 1913 р. вулиця була названа на честь польського історика, публіциста та письменника Владислава Лозинського. Тоді то була просто вузька стежка для піших прогулянок, що сполучала вулиці Академічну, Баторія та Кохановського між собою.

У вересні 1941 р. була перейменована на «Тюльпенштрассе», а в липні 1944 р. їй було повернуто попередню назву. В грудні 1944 р. вулиця отримала свою сучасну назву — вулиця Олександра Герцена[2],[3].

Будівлі[ред. | ред. код]

Колишній польський академічний дім «Лозинець»
Номерна табличка з буд. № 10 по вулиці Владислава Лозінського

№ 4. за Польщі у цьому будинку знаходилося ательє дамських капелюшків пані Чапліцької[4].

№ 5.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2078
Житлова кам'яниця

№ 6.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 732
Кам'яницю збудовано 1911 р. за проектом львівського архітектора Войцеха Дембінського[5][6]. За Польщі цю адресу мала приватна музична школа Л. Святковської та Ф. Щепановської[7].

№ 7. колишній польський академічний дім «Лозинець» (пол. Dom Akademicki), який знаходиться на розі сучасних вулиць Герцена та Стецька, споруджено в 1906 році за проектом архітектора А. Захаревича у «закопанському стилі». У цьому будинку польське студенство розпочало свою мобілізацію для оборони Львова — звідси, 31 жовтня 1918 року, вийшов перший підрозділ оборонців Львова під командуванням підхорунжия Анджея Баттаглії, студента університету, який загинув при обороні Львова. Про ці події сповіщала пропам'ятна таблиця з текстом: «AKADEMICY — OBROŃCY LWOWA. 1918–1928». До наших часів не зберіглася[8]. Нині тут знаходиться гуртожиток № 1 Львівського національного університету імені Івана Франка[9].

№ 9.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1586
Житлова кам'яниця

№ 10. Будинок було розбомблено під час другої Світової війни. На його місці у 20082012 роках був побудований готельний комплекс «Нобіліс», який займає місце буд. № 7 по вул. Фредра та розташованого за ним, на паралельній вулиці, буд. № 10 по вул. Герцена[10]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів: Світ, 2001. — 128 с., укр., лат., пол. та нім. мови. — ISBN 966-603-115-9.
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова.— НВФ «Українські технології», 2001. — 172 с.
  • Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów : wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 с.(пол.)
  • Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie // Wydanie drugie.— Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 275 s.: 102 il. z planem miasta (пол.)