Користувач:Madame Maar/Тюр
| Madame Maar/Тюр |
|---|
Тюр (/tɪər/[1]; давньосканд. Týr; також зустрічається Ziu, Zio, Tiw[2]) — бог германо-скандинавської міфології, що за оповідями міфів був богом війни (в інших версіях, провісником перемог), воїнів та військових правил. Тюр є покровителем справедливої війни.[3]
Спочатку Тюр вважався богом неба, і його функції були близькі до функцій Зевса. Тюр пізніше вважався відповідальним за військові звичаї.[3]
В одному з текстів про приручення злого вовка Фенріра Тюр вирішив довести, що посаджений на ланцюг звір не заподіє нікому шкоди, і засунув йому в пащу руку. Вовк відкусив її. З тих пір бога стали називати «однорукий Тюр».
Під час Рагнарока його поглине такий же жахливий собака Ґарм.
Тюр був супутником Тора у міфі про похід до велетня за пивним котлом, де був названий сином Гюміра. В інших текстах він вважався сином Одіна.
Нерідко Тюра ототожнювали з німецьким богом Ірміном та кельтським богом Нуаду.[3]
Мало відомостей про бога збереглося за межами давньоскандинавських джерел. Через етимологію імені бога і тіньову присутність бога в германській міфології, деякі дослідники припускають, що Тюр, можливо, колись займав більш центральне місце серед божеств ранньогерманської міфології. [4]
Різні топоніми в Скандинавії відносяться до бога, і різноманітні предмети, знайдені в Англії та Скандинавії, можуть зображати бога або цитувати його.
Давньоскандинавський теонім Týr походить від більш ранньої протонорвезької форми — Tīwaʀ. У свою чергу, разом із такими теонімами як Tīw, Ziu, Tīg та Zio, Tiwar походить від протогерманського Tīwaz, що означає «Бог».[5] Ім'я готичного божества на ім'я Teiws (пізніше Tīus) також може бути реконструйоване на основі пов'язаної з ним руни tyz.[6][5]
У давньоскандинавській поезії множина tívar використовується для «богів», а однина týr, що означає «бог», трапляється в кеннінґах Одіна і Тора.[7][8] Сучасні англійські письменники часто англіцизують ім'я бога, роблячи з давньоскандинавського Týr англійське Tyr.[9]
Протогерманський іменник чоловічого роду tīwaz (мн. Tīwōz) означає «бог, божество», і, ймовірно, він служив титулом, який почав асоціюватися з певним божеством, справжнє ім’я якого зараз загублено.[8][10] Воно походить від протоіндоєвропейського deywós, що означає «небесний», а отже — «бог». Похідне від нього dyēus означає «денне небо», а отже — «бог денного неба».[11][8][10] Ім'я романо-германського божества Алатевії також може бути спорідненим,[5] хоча його походження залишається незрозумілим.[6]
У римській інтерпритації, в якій римляни тлумачили інших богів як власних, бога зробили Марсом — давньоримським богом війни. У зв'язку із цим існує багато латинських посилань на бога, де він часто згадується як Mars Thingsus у латинських записах III століття.[12][10][8][7]
Сучасна англійська назва вівторка Tuesday походить від давньоанглійського Tīwesdæg, що означає «день Тіва» («day of Tīw»). Воно споріднене із давньоскандинавським Týsdagr, давньофризьким Tīesdi та давньоверхньонімецьким Ziostag. Усі вони походять від протогерманського Tiwasdag («День Тіваза»), кальки латинського dies Martis («День Марса»; суч. іт. martedì, фр. mardi, ісп. martes). Це свідчить про раннє німецьке ототожнення Tīwaz з Марсом. [7][13][10]
Германські назви вівторка, які не прозоро поширюються на вищезазначене походження, в кінцевому підсумку можуть також стосуватися певних божеств, включаючи середньонідерландських Дінксендаха (Dinxendach) та Дінгсдага (Dingsdag), середньонизьконімецького Дінгесдах (Dingesdach) та давньонімецького Дінгесдаг (сучасний Діенстаг; Dingesdag, Dienstag).
На рунічних написах ᛏ часто виступає як магічний символ.[7]
Ця руна отримала свою назву від імені бога Тюра, що є тезкою цієї руни ― Тейваз (ᛏ).
Вперше назва зустрічається в історичних рукописах під назвою tyz, тобто як символ готичного алфавіту (IV століття), і також вона також була відома як tī або tir у давньоанглійській мові, а також ― týr у давньоскандинавській.[6][7]
За словами Рудольфа Сімека, про існування культу руни Тейваз свідчать такі топоніми, такі як Тислунд («Гай Тиру»), який часто зустрічається в Данії, або Тиснес («півострів Тир») і Тисньо («острів Тисн») в Норвегії, куди культ руни прийшов з Данії.[7]
Ім'я Тюра також зустрічається у рунах як ᛏᛁᚢᛦ з фрагменту черепа VIII століття.[14]
Різні топоніми Скандинавії мають прямий зв'язок із цим богом. Наприклад, Tyrseng (Вібі, Ютландія, Данія (давньосканд. * Týs eng, «луг Тюра»)) колись був ділянкою луку біля потоку Dødeå («потік мертвих» або «мертвий потік»). Містечко Вібі також містило інший теонім ― Onsholt («Притулок Одіна»). Релігійні обряди, пов'язані з Одіном і Тюром, могли відбуватись в цих місцях. Археологи також знайшли у Вібі сліди жертвоприношень, що відбувались 2500 років тому.[15]
Ліс Тіведен, між Нерке та Вестергетландом, у Швеції, може означати «ліс Тюра», але його етимологія невизначена й обговорюється.[16] Ті- може позначати Тюра, що означає «бог», і тому назва може походити від протоіндоєвропейського * deiwo-widus, що означає «ліс богів».[16]
- ↑ Definition of Tyr | Dictionary.com. www.dictionary.com (англ.). Процитовано 3 січня 2021.
- ↑ Hellquist, Elof (1922). 1041 (Svensk etymologisk ordbok). runeberg.org (швед.). Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ а б в Dubrovskai︠a︡, Oksana (2002). Мифология (рос.). ОЛМА Медиа Групп. ISBN 978-5-94849-107-3.
- ↑ Clements, Jonathan (7 лютого 2013). A Brief History of the Vikings (англ.). Little, Brown Book Group. ISBN 978-1-4721-0775-6.
- ↑ а б в Vries, Jan de. (1977). Altnordisches etymologisches Wörterbuch (вид. 2. verbesserte Aufl). Leiden: Brill. ISBN 978-90-04-05436-3. OCLC 799872210.
- ↑ а б в Lehmann, Winfred P. (Winfred Philipp), 1916-2007.; Feist, Sigmund, 1865-1943. (1986). A Gothic etymological dictionary. Leiden: E.J. Brill. ISBN 90-04-08176-3. OCLC 15091433.
- ↑ а б в г д е Simek, Rudolf, 1954- (1993). Dictionary of northern mythology. Cambridge [England]: D.S. Brewer. ISBN 0-85991-369-4. OCLC 27266483.
- ↑ а б в г West, M. L. (Martin Litchfield), 1937-2015. (2007). Indo-European poetry and myth. Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-928075-9. OCLC 76937305.
- ↑ The Poetic Edda. The Poetic Edda, Vol. 1: Heroic Poems. Oxford University Press. 7 серпня 1969. ISBN 978-0-19-811497-0.
- ↑ а б в г Kroonen, Guus, 1979-. Etymological dictionary of Proto-Germanic. Leiden. ISBN 978-90-04-18340-7. OCLC 851754510.
- ↑ Wodtko, Dagmar S.; Irslinger, Britta Sofie.; Schneider, Carolin. (2008). Nomina im Indogermanischen Lexikon. Heidelberg: Winter. ISBN 978-3-8253-5359-9. OCLC 244788345.
- ↑ Cochrane, Ev (13 вересня 2017). Fossil Gods and Forgotten Worlds (англ.). Ev Cochrane. ISBN 978-0-557-38943-8.
- ↑ Barnhart, Robert K. (1995). The Barnhart concise dictionary of etymology (вид. 1st ed). New York: HarperCollins Publishers. ISBN 0-06-270084-7. OCLC 30399281.
- ↑ Michael., Schulte,. The transformation of the older futhark : number magic, runographic or linguistic principles?. OCLC 943248799.
- ↑ Damm, Annette (2005). Viking Aros. Højberg: Moesgård Museum. ISBN 87-87334-63-1. OCLC 162314382.
- ↑ а б Hellquist, Elof (1922). Svensk etymologisk Ordbok. Lund, Gleerup.
|
Це незавершена стаття з міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |