Шарль Едуар Ґійом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Шарль Едуар Гійом)
Перейти до: навігація, пошук
Шарль Едуар Ґійом
Charles Édouard Guillaume
Guillaume 1920.jpg
Народився 15 лютого 1861(1861-02-15)
Флер, Швейцарія
Помер 13 червня 1938(1938-06-13) (77 років)
Севр, Франція
Громадянство Швейцарія Швейцарія
Alma mater Федеральна вища технічна школа Цюриха
Галузь наукових інтересів фізика
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1920)
Nobel prize medal.svg

Шарль Едуар Ґійом (фр. Charles Édouard Guillaume; * 15 лютого 1861(18610215), Флер, Швейцарія — 13 червня 1938, Севр, Франція) — швейцарсько-французький фізик.

Лауреат Нобелівської премії 1920 року за відкриття сплавів з аномальною поведінкою коефіцієнта теплового розширення: Інвару і елінвару.

Життєпис[ред.ред. код]

Шарль Ґійом народився 15 лютого 1861 року в місті Флер, у сім'ї годинникаря. У 17 років Ґійом вступив до «Федерального технологічного інституту» в Цюриху, де вивчав природничі науки, а також німецьку та французьку літературу[1]. 1882 року він захистив дисертацію про електролітичних конденсаторах і отримав докторський ступінь.

Після служби в армії офіцером артилерії, Ґійом працював асистентом у «Міжнародному бюро мір і ваг» у Севрі. 1902 року він став заступником директора, а потім і директором цього бюро і залишався тривалий час на цій посаді.

Перша практична діяльність Ґійома в бюро була пов'язана з визначенням точності ртутного термометра. Ґійом розробив систему корекцій для точного вимірювання температури в залежності від коливань обсягу балончика з ртуттю під час нагрівання.

Результати своїх обчислень Ґійом виклав у «Трактаті по термометрії» 1889 року.

Роботи Ґійома стосуються, головним чином, метрології. Він надав нового значення обсягом 1 л, вивчав сплави нікелю і постійні, створив інвар, елінвар та інші сплави, що використовуються для виготовлення високоточних інструментів і в системі вимірювальних стандартів (1899) .

Ґійому був необхідний сплав, який можна було б використовувати в місцевих метрологічних лабораторіях як доступну і надійну заміну дуже дорогого платина-іридієвого, з якого спочатку був виготовлений еталон метра. Кожна з країн, яка брала участь у Конференції з мір та ваг 1889 року, мала зразок еталону. Мірні стрижні використовувалися при польових умовах і різних температур, а калібровані в місцевих метрологічних лабораторіях за стандартами метра, які зберігалися там при умовах фіксованої температури. Низька якість місцевих еталонів, розбіжність у показниках температур еталону в приміщенні і на відкритому повітрі давали систематичні помилки у вимірах.

Досліджуючи сплави, Ґійом зауважив, що постійні з високим вмістом нікелю мають аномально низький коефіцієнт теплового розширення. Це спостереження привело до створення сталі, яка містить 36% нікелю, 0,4 — марганцю, 0,1 — вуглецю і 63% заліза з коефіцієнтом розширення, нижче 0,1 від коефіцієнта розширення заліза. Цей сплав було названо інвар.

Ґійом помер 13 червня 1938 у місті Севр[2].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]