Вікіпедія:Кнайпа (різне)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Розділ Різне в кнайпі української Вікіпедії використовується для обговорення пропозицій, що не стосуються політик (див. Вікіпедія:Кнайпа (політики) для цього).

Якщо у Вас є пропозиція щодо чогось, що на Ваш погляд є абсолютно очевидною річчю а його відсутність в українській Вікіпедії викликає у Вас почуття здивування та обурення, перевірте тут чи Ваша пропозиція випадково не видалась настільки ж очевидною ще комусь.

Будь ласка, підписуйте Ваші коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку "Підпис" над віконцем редагування)

Додати нове обговорення

Теми обговорення в Кнайпі
Пропозиції Додати
Політики Додати
Авторське право Додати
Технічні питання Додати
Адміністрування Додати
Патрулювання Додати
Допомога Додати
Різне Додати

Архіви
Архів 1 Архів 2 Архів 3
Архів 4 Архів 5 Архів 6
Архів 7 Архів 8 Архів 9
Архів 10 Архів 11 Архів 12
Архів 13 Архів 14 Архів 15
Архів 16 Архів 17 Архів 18
Архів 19 Архів 20 Архів 21
Архів 22 Архів 23

Праймеріз[ред.ред. код]

Доброго вечора, колеги! Останні висунення на ВП:ЗСА не були успішні (з різних причин). Ніхто не задоволений - ані кандидати, ані товариство. Я знаю як зробити номінації успішними. Для цього потрібно провести попередні вибори. Все дуже просто: через кому пишемо 5 (оптимально) ніків тих користувачів, які можуть\повинні (на ваш погляд) поповними ряди адміністраторів. Попередні вибори будуть проходити впродовж 1 тижня (21 лют. - 28 лют.). 5 користувачів, яких тут найбільше число разів згадають - висунемо на ВП:ЗСА. Буде дуже велика ймовірність того, що їх таки оберуть на ВП:ЗСА. Перелік кандидатів треба робити в порядку приоритетності: від найприоритетнішого кандидата. Впродовж праймеріз можна змінювати своїх кандидатів та приоритети між ними. Будь-яка агітація заборонена (думаю, не потрібно пояснювати чому). Також заборонено обговорювати якості самих кандидатів, оскільки праймеріз це, перш за все, висловлення: довіри, симпатії (припускаю, що для багатьох подібний людський фактор грає велику роль в подальшому голосуванні на ВП:ЗСА). В праймеріз беруть участь лише ті, хто має право брати участь у голосуванні на ВП:ЗСА. Кандидати також повинні відповідати вимогам ВП:ЗСА. Самого себе вписувати у кандитати не можна. — Green Zero обг 18:24, 21 лютого 2015 (UTC)

Обговорення ініціативи[ред.ред. код]

Тут обговорюємо саму мою ініціативу, не кандидатів. — Green Zero обг 18:24, 21 лютого 2015 (UTC)

  • ВАУ саксофон, Зелений я тебе поважаю, чудова пропозиція. Jphwra (обговорення) 18:59, 21 лютого 2015 (UTC)
  • Я зрозумів, що у нас повний завал у адмінроботі, всі адміни працюють на межі своїх можливостей, конче потрібні додаткові. Може спочатку провести рейтингове голосування по оцінці роботи всіх адміністраторів, а тоді вирішувати питання про вибори нових. Запропонована ідея перетвориться на фарс без попередньої згоди на висунення. --Basio (обговорення) 19:20, 21 лютого 2015 (UTC)
    Basio, чому Ви так опозиційно налаштовані щодо виборів нових адмінів? По-моєму, Ви сакралізуєте цей момент діяльності вікіпедії. От оберемо кілька нових, нехай покажуть себе. Що у тому поганого? — Green Zero обг 19:53, 21 лютого 2015 (UTC)
    Я не проти виборів адмінів, нові потрібні. Але не технічні, потрібні такі, які зможуть підтримувати не тільки видимий порядок у Вікіпедії, але й створити творчу, робочу атмосферу, залучати нових користувачів. Це може робити не кожний сумлінний користувач. Переважна більшість адміністраторів практично самоусунулася від цього, незалежно від їх активності, я маю на увазі і Вас. --Basio (обговорення) 20:33, 21 лютого 2015 (UTC)
  • Праймеріз — цікава ідея. В цілому я за. Думаю, що згоду під час праймеріз отримувати не обов'язково, можливо дати згоду на висунення себе в адміни користувача може підштовхнути сам результат цього обговорення. Також можливо корисно було б, певно, дослідити певні рейтинги, як пропонує Basio, навіть на регулярній основі. Також схиляюся до того, аби додати кудись у правила позбавлення статусу через неактивність (півроку, наприклад. У нас наразі двоє таких адмінів). Імхо, якщо твоя межа можливостей дорівнює нулю (адмін)дій за тривалий проміжок часу — чи варто «висіти» в адмінах для галочки?.. --Sergento 19:37, 21 лютого 2015 (UTC)
    Та не двоє, на жаль--TnoXX parle! 19:54, 21 лютого 2015 (UTC)
  • Не дуже бачу сенсу в такій ідеї. У нас є люди, які хочуть бути адміністраторами, але не мають довіри спільноти, і є люди, які мають довіру спільноти, але не хочуть бути адміністраторами. Це обговорення навряд чи матиме якийсь вплив на спільноту, тож не знаю, навіщо його ставити в загальне оголошення. Але як ідея може бути — раптом спрацює — NickK (обг.) 23:20, 21 лютого 2015 (UTC)
  • А можна так само і на позбавлення статусу? Номінації на позбавлення у нас також останнім часом не були успішні, і знову таки ніхто не був задоволений - ані кандидати, ані товариство. Між тим оновлення адміністративного корпусу вже дає певні позитивні плоди, і даси ще набагато більше, якщо поповнення йтиме пліч-о-пліч з очищенням. --А1 23:26, 21 лютого 2015 (UTC)
    Здається, пропозиції висувати на позбавлення лише якщо ініціатор не один, а їх троє чи п'ятеро, вже неодноразово висловлювалися, але були відхилені спільнотою. Натомість був обраний варіант з обов'язковим попереднім обговоренням з кандидатом здійсненого ним порушення. Але якщо кандидат здійснив порушення щодо п'яти користувачів, які вважають їх вартими позбавлення — то це проблема, то якщо кандидат вважає, що щодо нього п'ять адміністраторів здійснили порушення, гідні позбавлення — це, мабуть, діагноз — NickK (обг.) 00:03, 22 лютого 2015 (UTC)
    Слід виходити з того, що для кожного вікіпедиста причини ініціювати адміністратора на позбавлення не можуть обмежуватись лише фактами його свавілля по відношеню до нього самого. Тут як з Євромайданом. Коли 1 грудня 500000 людей вийшли з вимогою покарати рабів Януковича, 499700 із них мабуть не були на Майдані в ніч на 30 листопада, але тим не менш розцінили скоєне, як злочин. Крім того порушення правил не є єдиною підставою для номінації - вагомою причиною є хронічна неактивність, сумнівні рішення при підбитті підсумків тощо. --А1 13:25, 22 лютого 2015 (UTC)
    Ну то сумнівні рішення — це теж порушення правил (правил підбиття підсумків). Щодо позбавлення: спільнота вирішила, що для відкриття обговорення на позбавлення достатньо одного невирішуваного конфлікту, а далі вже голосування покаже, наскільки обґрунтована номінація. Процедура номінування на позбавлення нескладна, але потрібне порушення. Якби у випадку з Майданом навіть ті 300 людей могли б ініціювати референдум про відсторонення Януковича, думаю, проблема б вирішилася інакше — NickK (обг.) 22:33, 22 лютого 2015 (UTC)
    Власне я тому тут і висловився, аби порушення не обов'язково було "потрібне". Будь-яке порушення краще попередити, ніж потім розрулювати його наслідки. --А1 23:02, 24 лютого 2015 (UTC)
  • Цікава ідея, повністю підтримую. --Yukh68 (обговорення) 08:11, 22 лютого 2015 (UTC)
  • Можна попробувати--TnoXX parle! 08:20, 22 лютого 2015 (UTC)
  • Голосування нижче вже відкрите.Green Zero обг 11:50, 22 лютого 2015 (UTC)
    Не зрозумів чому відкрите, які наслідки, по яким правилам? Це щось із серії: Ми тут порадилися і я вирішив. --Basio (обговорення) 12:17, 22 лютого 2015 (UTC)
    Правила апріорі не можуть усе на світі регламентувати. Разом з тим моя ініціатива не суперечить діючим правилам. Власне, я б назвав це експериментом. Якщо він виявиться нікчемним, то у подальшому будемо знати, будемо це враховувати. Якщо ж він буде успішним, покаже свою корисність, то він може стати основою для розробки якихось нових правил, впровадження нових практик. Побачимо. — Green Zero обг 12:43, 22 лютого 2015 (UTC)
  • За. Треба бути рішучими. Ніякої шкоди від експерименту не буде, а користь - дуже навіть може бути. --Максим Підліснюк (обговорення) 12:51, 22 лютого 2015 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Думаю це не вирішить проблему. Треба змусити працювати діючих адмінів. Більшість з них самоусувається від роботи, але блокують вибір нових. MelVic (обговорення) 13:51, 22 лютого 2015 (UTC)

Оце почитав обговорення — таке враження, що адмінам від нудьги зовсім робити нічого… Ви всіх вандалів поблокували? То підіть статті попишіть абощо. ІМХО це буде корисніше.--Анатолій (обг.) 19:40, 1 березня 2015 (UTC)

Голосування[ред.ред. код]

Підсумок[ред.ред. код]

Всього 6 осіб проголосувало. Я думав народ буде більш активним...  :( Складно уявити настрої загалу з шістьох голосів.... Але спробуємо продовжити експеримент. Після підрахунку голосів, за логікою далі - потрібно спитати найрейтинговіших користувачів про дозвіл на висунення їх на ВП:ЗСА. — Green Zero обг 17:48, 1 березня 2015 (UTC)

Що з цього вийшло[ред.ред. код]

Дядько Ігор відмовився. Mr.Rosewater, Helixitta, Piramidion погодились, були висунути на ВП:ЗСА й там же були майже одноголосно обрані, набрали - 97.62%, 88.24%, 94.29% відповідно. Якщо не враховувати тих, хто відмовився, то виходить, що 100% фіналістів "праймеріз" були обрані на ВП:ЗСА. Дуже продуктивно. — Green Zero обг 14:42, 26 березня 2015 (UTC)

Російська номенклатура в назвах позаземних об'єктів?[ред.ред. код]

Помітив недобру тенденцію передавати назви позаземних об'єктів (наприклад, поверхневих деталей на Марсі) через російські відповідники. Як виходить зі статті Планетна номенклатура, української номенклатури для таких назв затверджено не було. Але наші дописувачі досить часто замість латинських (міжнародних) назв використовують переклад російських. Тому моє запитання до спільноти — хіба це правильно?

Я ще можу погодитись на назву статті Valles Marineris — як Долина Марінер — колись я пробував її перейменувати, але вона була перейменована назад з поясненням, що ця назва вживається в джерелах, тобто усталена. Хоча Valles Marineris — це множина («долини», а не «долина»). Але щойно переглянув статтю Провінція Фарсида (насправді це — Tharsis). Так от, там теж багато перекладених з російської назв. Я звернув увагу на назву «Гора Павлина» — латинською — Pavonis Mons, як описано в англійській статті, це — «Peacock mountain», тобто гора «Павич», або гора «Пава». Думаю, тут очевидно, що проблема є.

Також звертаю увагу, що української літератури на тематику досліджень планет Сонячної системи — надзвичайно мало. По суті, мовою досліджень, зокрема, Марса, є англійська. Тому особисто я вбачаю ціллю статей Вікіпедії на цю тему — максимально ознайомити українського читача з міжнародними назвами, а не з вигаданими російськими. Якщо хтось серйозно цікавиться вивченням Марса в Україні — йому варто знати саме міжнародні назви, а не російські. Тому ще раз запитання — чи варто перекладати такі назви з російської на українську? Якщо так — то яку систему перекладу використовувати та які джерела? І якщо ні — то як бути з вже перекладеними назвами?-- Piramid ion  12:15, 20 березня 2015 (UTC)

Пінгую @Olvin, Stas000D, Sthelen.aqua: як дописувачів на пов'язані теми. Прошу висловитись.-- Piramid ion  12:30, 20 березня 2015 (UTC)
А ви якісь АД маєте україномовні? Для давніх об'єктів то мають бути, а от для нещодавніх навряд чи вони існують. Для найновіших об'єктів то і російські назви не завжди є. І проблема навіть не з номенклатурою об'єктів на позаземних об'єктах, а і з самими об'єктами. Ті ж назви супутників чи астероїдів у більшості випадків або з російської перекладені, або вільний переклад з мови оригіналу. Див. також Вікіпедія:Перейменування статей/Гелена (супутник) → Електра (супутник), Вікіпедія:Перейменування статей/Гаті (супутник) → Хаті (супутник) --Анатолій (обг.) 12:42, 20 березня 2015 (UTC)
Так я про те ж. В багатьох випадках україномовних АД взагалі немає. То навіщо перекладати з російської, якщо є міжнародна назва, затверджена Міжнародним астрономічним союзом? І взагалі, на мою думку, переклад з російської в такому випадку цілком може розглядатися як ОД, бо україномовної номенклатури не існує. Ну і ще таке — я розрізняю назви міжнародні латинські і міжнародні англійські. Переклад англійських назв я особисто цілком допускаю, наприклад — назви кратерів походять від імен науковців або назв населених пунктів, які вже самі по собі мають українські відповідники, або ж можуть бути досить легко перекладені — тому тут переклад цілком логічний. Інша справа — саме з латинськими термінами, які є міжнародними назвами. Англійці ж не перекладають слово «mons» як «mountain», то чому ми маємо перекладати його як «гора», якщо в нас відповідної номенклатури немає?-- Piramid ion  12:53, 20 березня 2015 (UTC)
Ну так переклад з англійської таке саме АД, як і з російської. А як бути з супутником Petit-Prince?--Анатолій (обг.) 12:58, 20 березня 2015 (UTC)
Мабуть я неточно висловився. Я якраз проти перекладу з латинських міжнародних назв. Тобто Pavonis Mons в українській Вікіпедії має бути Pavonis Mons, а не «гора Павлина» чи «гора Павич». Arsia Mons має бути Arsia Mons, а не «гора Арсія». Щодо назв супутників — то тут має бути інший підхід, бо назви не мають певної системи, як у випадку з описаними латинськими термінами (про терміни див. Планетна номенклатура — там є список усіх латинських термінів, які використовуються системно). А щодо згаданого супутника — то якби моя воля, я б теж залишив назву в оригіналі. Принаймні, так роблять майже в усіх інших вікіпедіях. Ті ж англійці — вони ж не переклали цю назву як «Little Prince».-- Piramid ion  13:06, 20 березня 2015 (UTC)
Ну з Провінція Фарсида рос.Вікі (чи джерела?) самі, ІМХО, дурно то назвали, по відповідно до джерел провінція названа на честь давнього Тартесса на Іберійському півострові, яке у рос.Вікі теж Тартесс. А отже правильно було б "провінція Тартесс". Щодо Petit-Prince, то оскільки (а) це супутник астероїду 45 Євгенія, (б) його повна правильна назва (45) Eugenia I Petit-Prince, (в) Маленький принц всі наче знаємо, то стаття мала б отримати назву 45 Євгенія І Маленький принц. Зі сказаного, моя узагальнена думка така: перекладати обов'язково (латинських літер не повинно бути, укр.мова має кирилічний шрифт), примірний алгоритм такий: брати міжнародну назву, шукати причини такої назви, шукати україномовні відповідники тим назвам, відповідно формувати назву укр.мовою, якщо вже раптом з рос.мови притягнута калька, і на неї є якісь джерела у вигляді ЗМІ - навести у дужках або окремому розділі "Альтернативні назви". І тільки якщо є наукові АД, тоді першою ставити усталену назву, а поруч - міжнародну. при цьому всьому обов'язково наводити міжнародну назву англійською з каталогів. --Sthelen.aqua (обговорення) 13:14, 20 березня 2015 (UTC)
Але ж ми не називаємо Сатурн VI Титан чи Юпітер VII Елара, а просто Титан (супутник) і Елара (супутник), тож і тут мав би бути Маленький принц (супутник) або Петі-Пренс (супутник) (адже власні назви не мали би перекладатися).--Анатолій (обг.) 13:20, 20 березня 2015 (UTC)
Щодо латинських назв — то Ви, по суті, пропонуєте, щоб Вікіпедія самостійно запровадила нову україномовну номенклатуру (це твердження стосується системних термінів, перелічених у цій таблиці). Крім того, треба зауважити, далеко не все варто перекладати чи транслітерувати заради запису кирилицею. Назви ж музичних гуртів та їх альбомів ми не перекладаємо, вірно? Моє питання не стосувалося назв супутників чи інших об'єктів на кшталт Petit-Prince, але якщо вже цю назву перекладати — то я б все-таки обрав варіант з Петі-Пренс, чи як там воно правильно звучить.-- Piramid ion  13:41, 20 березня 2015 (UTC)
А щодо росвікі та назви «провінція Фарсида», то в них є спеціальна комісія, яка займається затвердженням таких назв — місцевий відповідник Міжнародного астрономічного союзу, так би мовити. Тобто в них ця номенклатура — цілком офіційна. А в нас буде ОД.-- Piramid ion  13:45, 20 березня 2015 (UTC)
Щодо українських джерел та номенклатури:
  • Мені здається, що перш за все слід перевіряти назви за астрономічним енциклопедичним словником. Звісно усіх назв там нема, але ось дещо з того, що є: Долина Марінер; гори: Олімп, Арсія; області Тарсис (Фарсид), Елізій; басейни Еллада, Ізіда, Аргір[mars 1].
  • Ареографічна номенклатура у словнику також є[mars 2]. Там подано такі українські відповідники:
    1. затока (Затока Меридіана - Meridiani Sinus),
    2. озеро,
    3. рівнина,
    4. широка рівнина
    5. долина
    6. борозна
    7. лабіринт (комплекс борозен, що перетинаються)
    8. каньйон
    9. плато
    10. гори
    11. гора (окрема гора)
    12. столова гора
    13. купол
    14. кратер патера (кратер складної чи неправильної форми)
    15. катена (ланцюг кратерів)
  • Звісно, словник не бездоганний, там можуть бути й помилки, і системні неточності. Але це краще, ніж нічого.
  • Загалом система передача дуже подібна для правописної (розділ іншомовних географічних назв ). Тобто, назви передаються українською, а не лишаються латиною. Номенклатурні означення (такі як затока) однозначно перекладаються. Також обов'язково перекладаються прикметники прикметники на означення розмірів, взаємного розміщення та напрямів (великий - малий, південний -північний, нижній - верхній).
  • З іншого боку, я поділяю думку, що переклад власних назв мають робити фахівці. Отже, потрібно шукати фахові джерела, а не перекладати самостійно.
--Olvin (обговорення) 14:42, 20 березня 2015 (UTC)
У цій таблиці) взагалі-то ще написано таке "а для власних назв використовують усталену в даній мові назву її епоніма або транскрипцію латинської назви." Тому у прикладах згори і Маленький принц, і Тартесс є тими самими епонімами, і мали б використовуватись. Якщо цього не робити, то втрачається зміст їх назви. Якщо залишати латиницею - засмічувати мову у написанні (крім того одразу виникає питання - а чого не лишаємо назви арабським письмом чи ієрогріфами?). Приклад про назви гуртів та альбомів не дуже доречний (бо не має того самого правила епонімів або про транскрипцію). Щодо супутників: і Титан, і ряд інших відкриті давно, і самостійно увійшли у мову (але навіть там, в англ.Вікі бачимо іншу назву - Saturn VI). Щодо супутників астероїдів, то компоненти систем зірок чи планети інших зоряних систем як правило пишуться саме у форматі назва зірки + номер/літера, як власне і зірки сузірь (грецька літера + назва сузір'я), і підхід такого плану мені імпонує і до дрібних супутників. Мій приклад перекладу у ситуації з супутником астероїда можна подивитися тут 65489 Кето. Ще одним компромісним варіантом може бути цифровий код каталогу. --Sthelen.aqua (обговорення) 14:45, 20 березня 2015 (UTC)
Щодо фахівців і перекладів моя думка така - краще най поціновувач теми самостійно зробить переклад статті і назви, щоб ознайомити читачів з предметом статті, ніж сидіти і чекати, доки фахівець вирішить написати статтю у Вікі. Людині, що добре знає укр. АД, просто не вистачить часу писати всі статті, а от перейменувати назву та додати то укр. АД, яке ту назву підтримує потребує значно менше зусиль. Якщо хочемо покращувати укр.Вікі, це більш раціональний по часу підхід --Sthelen.aqua (обговорення) 14:52, 20 березня 2015 (UTC)
Там, де Ви прочитали про «епоніма» — це не з таблиці, а з розділу про національні назви, тобто ті, які мають свою окрему номенклатуру. Українська ж такої не має, тому це правило її не стосується. Крім того, Olvin вище навів джерела, де регіон Tharsis записується або як Тарсис, або як Фарсид, а це вже не узгоджується з твердженням про Тартесс. Звісно, той словник містить помилки, я їх вже й раніше зустрічав. І навіть тут — поняття «широка рівнина» чи «кратер патера» я не зустрічав. Наприклад, є вулканічний кратер, і є патера. Складний, або комплексний кратер (англ. complex crater) не має стосунку до вулканізму, він є імпактним, або ударним (див. en:Complex crater). А щодо останнього — то я теж іноді пишу статтю про саме явище, незважаючи на те, що відповідного терміна в укр. мові немає — доводиться перекладати по-своєму, з розрахунком на те, що колись такий термін з'явиться і статтю можна буде перейменувати (за потреби, звісно). Але тут хотілося б мати якусь систему, якою й керуватися при використанні таких власних назв під час перекладу.-- Piramid ion  15:14, 20 березня 2015 (UTC)
Твердження, начебто «українська мова не має номенклатури для позаземних планетних назв» для мене дуже сумнівне. Я навів статтю з енциклопедичного словника, де таку номенклатуру наведено. Чи той словник не українською? --Olvin (обговорення) 15:35, 20 березня 2015 (UTC)
«Номенклатура», наведена в тому словнику, якщо її взагалі так можна назвати, дуже сумнівна. Це швидше переклад латинських назв, такий самий приблизний, як і переклад в отій таблиці, посилання на яку я давав (там так і написано, що це — приблизний переклад). Тут йдеться про точну номенклатуру. Зокрема, якщо не помиляюся, в українській мові є номенклатура для Місяця. Але немає для Марса і для інших планет. Тобто, мене цікавить саме точна номенклатура, а не приблизний переклад чи поодинокі джерела для окремих назв. Як я вже казав вище, в росіян цим займається спеціальна комісія по затвердженню номенклатури. В нас такої комісії нема, немає, відповідно, і номенклатури.-- Piramid ion  15:43, 20 березня 2015 (UTC)
@Piramidion: Астрономічний енциклопедичний словник - авторитетне джерело. Сподіваюсь, цього ніхто не заперечуватимете? Отже, щоб поставити під сумнів будь-які твердження звідти, потрібно навести якісь інші більш-менш авторитетні джерела, а не відкидати з аргументацією: «а в словнику трапляються помилки». Таблиця в статті Планетна номенклатура і близько до словника не стоїть - з українських джерела там лише два посилання (і зауважте: обидва - на той самий астрономічний енциклопедичний словник). Тобто, про українські назви там майже суцільне оригінальне дослідження. Нагадаю, що укладачі словника - провідні фахівці. Навіть якщо вони просто сіли ввечері й «приблизно переклали з латини», то після публікації у словнику відповідна термінологія українською має той же рівень авторитетності, що й публікації російської комісії - це фактично стандарт. Навіть якщо там справді є якісь помилки, їх потрібно обговорювати кожну окремо. --Olvin (обговорення) 20:02, 20 березня 2015 (UTC)
Я з Вами згоден лише частково. Назвати номенклатурою отой неповний перелік в мене язик не повернеться. Де там пагорби (Colles?) де болото (Palus, див. Aeolis Palus)? Де хаос (Chaos)? Де дюни (Undae)? І це не кажучи про невідповідність правопису, особливо у власних назвах — Уїльям (це ім'я, якщо що), прізвища на «Х», де і правопис і словники подають «Г» тощо. Метеорити, назва яких походить від міста Шассіньї — шасиніти(?). Словник-то для української мови авторитетний, але не настільки як російська комісія з номенклатури для російської мови. І взагалі — я б цим словником як джерелом не користувався. З ним можна лише звірятись. -- Piramid ion  20:50, 20 березня 2015 (UTC)
  • По-перше, зверніть увагу, що словник видано 2000 року. Чинний Правопис було ухвалено було ухвалено 1999 року, саме тоді й було нормативно зафіксовано зміни в передачі іноземних слів (на кшалт Уільям - Вільям тощо). Зрозуміло, що укладачі словника керувалися попередніми нормами. Також зрозуміло, що в словнику не може бути назв та термінів, ухвалених після його видання (Aeolis Palus - 2012 рік).
Це системні відхилення, на них треба зважати й надавати перевагу новішим джерелам.
  • А от що Вам не подобається в шасинітах? Мушу звернути увагу, що передача власних і загальних назв (за чинним Правописом) здійснюється дещо по-різному. У власних назвах подвоєння приголосних оригіналу зберігається, у загальних - ні; для загальних назв чинним є правило дев'ятки: між «с» та «н» слід писати «и» (а не «і») (щодо власних назвах правило дев'ятки не діє). Отже, назва французького муніципалітету передається як Шассіньї, а назву групи метеоритів - як шасиніти. Ваш переклад терміну англ. Chassignites як укр. шассіньїти (персональний випад приховано) не відповідає Правопису.
У таких випадках слід керуватися словником (принаймні доти, доки не буде наведено інших авторитетних джерел українською мовою).
Також я мушу погодитися, що наведена у словнику номенклатура назв для Марса - неповна. Але, на мою думку, це не заважає користуватися наведеними там термінами. --Olvin (обговорення) 14:47, 21 березня 2015 (UTC)
Ні-ні, проект правопису 1999 так і не був ухвалений офіційно.--Анатолій (обг.) 18:19, 21 березня 2015 (UTC)
«Ваш переклад терміну англ. Chassignites як укр. шассіньїти — типове оригінальне дослідження (вперше опубліковано у Вікіпедії), яке, до того ж, не відповідає Правопису.» — справді? Face-smile.svg Перше-ліпше джерело, на яке я натрапив в інтернеті: [1] (2012 рік) і одразу друге [2] (2011 рік). Я зареєструвався в 2013 році. Кажете, вперше опубліковано мною у Вікіпедії? Та ще й ОД? Face-smile.svg І Ваше твердження щодо правопису було б вірним, якби це слово було просто перекладом іншомовного слова. Але ж ні — воно походить в першу чергу від назви міста. Точніше, походить від назви базового метеорита — Chassigny — який українською міг би записуватися виключно як Шассіньї, інакше просто ніяк. А назва міста українською звучить і записується як Шассіньї. Відповідно метеорити — шассіньїти, а не «шасиніти».-- Piramid ion  18:36, 21 березня 2015 (UTC)
Але ж за «дев'яткою» в загальних назвах буде и навіть якщо у власній була і (Дізель — дизель), тож шасиніти цілком відповідає правопису.--Анатолій (обг.) 18:41, 21 березня 2015 (UTC)
А навіть якщо так — то за яким правилом випадає м'який знак перед «ї», а «ї» перетворюється на «і»?-- Piramid ion  18:49, 21 березня 2015 (UTC)
  • М'який знак (у Шассіньї) - то IMHO окреме питання. За чинним Правописом в іншомовних словах (§ 90, п.5) літера «ї» може бути тільки після голосного (мозаїка, теїн; Енеїда, Ізмаїл). Ніяких винятків не передбачено. Отже, фр. Chassigny передавати слід як «укр. Шассіні». Чому наші колеги вирішили передавати назви французьких департаментів не за Правописом - то інше питання, яке цього обговорення не стосується. Мабуть, у них були якісь підстави для цього (фонетичні, наприклад). Однак, в українській мові назва класу метеоритів «шасиніти» походить не від назви французького департаменту, а була запозичена безпосередньо з відповідної англійської термінології (англ. Chassignite). --Olvin (обговорення) 21:41, 21 березня 2015 (UTC)
  • Щодо «оригінального дослідження» - прошу вибачите мені, прибрав. Втім, порівнювати обидва наведені джерела, де вживається «шассіньїти», зі словником ... я не буду. Ви можете зробити це самостійно.
--Olvin (обговорення) 21:41, 21 березня 2015 (UTC)
Той параграф слід розуміти як «після голосного пишеться ї», а не «ї пишеться тільки після голосного». Парграф 93 дозволяє вживати ь перед ї, а отже ї після ь, і там є приклад Віньї. Тож Шассіньї теж можливо.--Анатолій (обг.) 22:56, 21 березня 2015 (UTC)
@Olvin: Вибачте, але як ще можна перекласти Chassigny? Шассіні — це якесь Chassini, а от буквосполучення -gn- дає твердопіднебінний носовий приголосний /ɲ/, який відповідає нашому м'якому -нь-. Остання літера може бути або -і, або -ї, але §93 чітко вказує, що після м'якого знаку має бути саме -ї. Тому маємо безальтернативне Шассіньї — NickK (обг.) 00:19, 22 березня 2015 (UTC)
Так, так. Це я не зовсім розібрався с Правописом. Дякую за підказки. --Olvin (обговорення) 00:24, 22 березня 2015 (UTC)
Дякую. Щодо джерел — я залишаюся на своєму, і в мене дуже скептичне ставлення до авторитетності того словника. Але щодо правопису — в цьому випадку я схильний погодитись.-- Piramid ion  22:38, 21 березня 2015 (UTC)
@Olvin: Але тут таки поставили під сумнів.--Анатолій (обг.) 20:52, 20 березня 2015 (UTC)
У наведеному Вами обговоренні авторитетність словника у цілому під сумнів не ставилася. Так, назва, наведена у словнику застаріла, однак новіші джерела підтверджують, що раніше супутник справді так називали. --Olvin (обговорення) 14:47, 21 березня 2015 (UTC)
Те, що цей словник не є АД з номенклатури, ясно як день. Сторінка 269, стаття «Марс»: спочатку — «область Тарсис», на 8 рядків нижче — «область Фарсид». Це при тому, що слова «область» тут взагалі варто було б уникати, бо воно є прийнятим в російській мові відповідником латинського regio, який до Tharsis стосунку не має. Звідки в «Долині Марінер» однина? Називний відмінок, очевидно, взято з російської, але однина? Сторінка 26, стаття «Ареографія»: «Крім „материкових“ та „морських“ утворів, серед яких інколи виділяються „озера“ і „затоки“, в ареографічній номенклатурі є ще 15 назв для різних морфологічних утворів:…» Та навіть за 22 роки до виходу цього словника для Марса вже було 19 термінів для деталей рельєфу та кілька — для деталей альбедо (стаття, до речі, навіть не розділяє ці поняття). Сторінка 68, стаття про Венеру: «…з горою Максвелла…» — знов звідкись однина. Сторінка 100, стаття про Ганімед: «Величезна пляма на поверхні Г. розмірами до 3000 км названа іменем Галілея. Очевидно, це багатокільцева структура, що частково збереглася. Її приписують палімпсестам діаметром 500 км.»не має вона стосунку до багатокільцевих структур, а зміст останньої фрази взагалі загадковий. Сторінка 242, стаття про кратерні ланцюжки: «…поділяють на ударні й тектонічні»не тільки. «В першому випадку утворюються внаслідок ударів метеоритів, що падають з великою швидкістю, у другому — уздовж тріщин у місцях проривання газових пухирів» — підозрюю, що ноги тут ростуть із часів, коли дехто пояснював появу місячних кратерів лопанням гігантських бульбашок. Сторінка 468, стаття про таласоїди: «Центр., найглибші ділянки Т. залиті лавою». Та відсутність чи мала кількість лави — головна визначальна ознака таласоїдів. Якщо воно залите лавою, це нетиповий представник. «Ці кільцеві структури і моря об'єднані загальною назвою басейни» — фраза, що лише заплутує. Про застарілість поняття не згадано. Ну й на закуску: стаття про Місяць (с.299) успішно проілюстрована фоткою Іо. Сподіваюся, достатньо. Це тим не менш добра книжка, але не спеціалізована на планетології і тим більше на планетній номенклатурі. Досить дивитися на неї як на Святе Писання. Ніякого внеску в українську планетну номенклатуру вона не робить і не має це на меті; все перелічене тут — не варті уваги неретельні уривчасті шматки інфи. Номенклатурними помилками грішать і дуже непогані російські книжки. Ніхто на них як на джерело номенклатури не дивиться, і на цю не треба. Відсутність кращого — не причина хапатися за абищо. Stas (обговорення) 00:00, 21 березня 2015 (UTC)
@Olvin: ну от, якщо розглянути конкретний приклад — Pavonis Mons. В словнику цього вулкана немає — там лише два слова на ПАВ-, при чому перше — Павич — стосується сузір'я. Як з цим бути? На мою думку, у випадку латинських назв, треба керуватися правилом — якщо немає українського відповідника — залишати в оригіналі, латиною (але не використовувати російську назву). Як альтернативу — можна використати пропозицію Sthelen.aqua — перекладати самостійно, підбираючи якнайточнішу українську назву (тут — гора Павич, але знову ж таки, ми в цьому випадку займемось створенням української номенклатури, зокрема, для Марса).-- Piramid ion  15:29, 20 березня 2015 (UTC)

  1. Марс // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 268-271. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
  2. Ареографія // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 26. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).

Не згодна з аргументом «англовікі не перекладає». Ну і? Вони рідко-коли взагалі щось перекладають, пишучи назви з умлаутами або крескованими літерами, попри те, що в англійському алфавіті літер таких нема. І купа запозичень в англ. мові (не власні назви) виглядають так само, як у мові походження. Це я просто до того, що тут англофони не абс показник. -- Ата (обг.) 15:35, 20 березня 2015 (UTC)

Я розглядаю англійську як мову наукових досліджень, зокрема — й мову вивчення космічного простору. Тому, хоча я на цьому й не наполягаю, але те, що вони не перекладають ці назви — особисто для мене все одно аргумент.-- Piramid ion  15:43, 20 березня 2015 (UTC)
  • «Долина Марінер» взялася з Астрономічного енциклопедичного словника; це очевидна помилка. Valles Marineris — це «долини Марінера». Називний відмінок («Марінер»), очевидно, взявся зі старих російських книжок, де вирішили пожертвувати оковирністю заради картографічної традиції вживати родовий відмінок лише у випадку рос. одушевлённых епонімів, а однина («долина») — помилка авторів названого словника. Статтю треба перейменувати в «долини Марінера». Або, якщо хтось вважає це ОД, — у міжнародну назву. Цей словник є не дуже якісним джерелом у плані планетології і тим більше номенклатури, і вважати його святим писанням не треба. Нічого особливого в цьому нема, подібна ситуація і в купі цілком поважних у інших аспектах російських джерел. Stas (обговорення) 15:56, 20 березня 2015 (UTC)
    • Звісно, словник може містити помилки. Але казати про них як про помилки варто з посиланням на інші джерела, а не просто так. А пояснення однини у цій назві може бути доволі простим - номеклатурна частина назви («долина») має бути саме в однині (а множина - якраз некоректно). Чого воно в англійській у множині - то вже інше питання. Тож це може бути як помилкою укладачів словника, так і цілком усвідомленим рішенням.
    • Із цією назвою є ще одне питання: якщо керуватися чинним Правописом у частині іншомовних географічних назв: § 90, п.5 в) 4, то не може бути сполучення «рі-» перед приголосним: філологи кажуть, що потрібно писати «долина Маринер(а)», хоча й походить назва від «Марінер». Формально, назви на Марсі не географічні, однак по суті зауваження видається вартим уваги.
    --Olvin (обговорення) 18:14, 21 березня 2015 (UTC)
Чого це вона має бути в однині? Це комплекс паралельних западин — і не долин, якщо бути точним, а каньйонів, — найбільші з яких самі мають назви (всі з терміном Chasma — «каньйон»). Карта. Звідки взялася однина? Підозрюю, що подивилися на стару російську назву «долины Маринер» і вирішили, що якщо «Маринер» в однині, то й долина має бути в однині, бо неоковирно. У випадку неспеціалізованого джерела, в якому купа й смислових помилок, звертати якусь увагу на номенклатурні, скажімо так, своєрідності не видається за доцільне і його ідентифікація як не-АД в цьому питанні ніяких джерел не потребує. Проти букви «и» нічого не маю, це слушна думка. Попросив би, до речі, менше розривати чужі репліки. Stas (обговорення) 20:02, 21 березня 2015 (UTC)
  • Ви справді вважаєте, що для того, аби змінити назву, яка Вам не подобається, досить сказати: «це не-АД в цьому питанні»? І наводити якихось там інших джерел геть не потрібно? --Olvin (обговорення) 22:02, 21 березня 2015 (UTC)
Ви справді вважаєте, що треба бездумно слідувати відверто низькоякісним не лише в галузі планетної номенклатури, а й планетології загалом джерелам, якщо кращих нема? Твердження про малоавторитетність словника мною, здається, було не просто «сказане», а обґрунтоване. Ось не менш поважна книжка, теж написана реальними науковцями: Відьмаченко А.П. Мороженко О.В. Розділ 4. Тіла Сонячної системи з постійною атмосферою // Порівняльна планетологія. Навчальний посібник. — Київ: Національна академія наук України, Головна астрономічна обсерваторія. ТОВ ДІА., 2013. — 552 с., сторінка 233: каньйон Баби-Яги (Baba-Jaga Chasma) називається «каньйон ступи Баби Яги», а гряди Відьми (Vedma Dorsa) — «гряди Відьом». На наступній сторінці: «Гори Максвелла, кратер Потаніна та області Альфа й Бета є єдиним виключенням із прийнятого МАС правила» ([називати венеріанькі об'єкти на честь жінок]). Очевидно, автори думали, що цей кратер названо на честь якогось чоловіка Потаніна, тоді як насправді — на честь Олександри Потаніної. То питання: Ви справді вважаєте, що за відсутності інших джерел треба називати Baba-Jaga Chasma каньйоном ступи Баби Яги? Stas (обговорення) 23:25, 21 березня 2015 (UTC)
Я вважаю, що коли нема авторитетного українського джерела, в якому була б українська назва, то взагалі не варто створювати статтю. Користуватись неякісними джерелами не слід. --Olvin (обговорення) 00:43, 22 березня 2015 (UTC)
  • Pavonis — один з варіантів родового відмінку слова pavo — «павич». Див. en:Delta Pavonis — Дельта Павича. Крім того, навіть якщо зважати на написане в англовікі (в чому потреби нема), «Peacock mountain» можна розуміти і як «Павичева гора».
  • @Sthelen.aqua: колего, а звідки такі дані про Фарсиду? У головному джерелі з російської номенклатури — «происходит от древнего греческого названия Ирана — Персида (или Персия). Греки дали всей стране название по имени одной из её провинций — Фарс (или Парс)».
  • У більшості випадків переклад є достатньо однозначним і не може мати варіантів. Mons — це гора і ніщо інше, Planitia — «рівнина» і ніщо інше, Hellas Planitia — «рівнина Еллада» і ніщо інше. Очевидно, що коли про ці об'єкти стануть широко писати в українських джерелах, їх будуть називати (а іноді й вже називають) саме так. Тому вважати українську передачу цих назв ОД я б не став. Ми ж не вважаємо ОД транскрипції назв географічних (земних) об'єктів. Назви місячних морів та гір, про які пишуть давно, перекладають завжди, а назви всіх кратерів завжди транскрибують.
  • Розрізняти міжнародні англ. і лат. назви не треба, МАС їх не розрізняє. Ці назви частково латинські, частково англійські, частково взяті з купи інших мов (якщо мова оригіналу використовує латинку — то навіть із збереженням діакритичних знаків, якщо ні — транскрибовані на англійський лад). А в більшості випадків зліплені з латинського родового терміну і якогось іншого власного імені знову-ж таки на англійський лад — із англійським порядком слів та без використання природного для латини родового відмінку («Maxwell Montes» замість «montes Maxwelli» тощо).
  • Щодо аргументу про того, хто серйозно цікавиться, — ну, по-перше, він буде читати не Вікіпедію, а по-друге, йому взагалі не сильно потрібні якісь мови, крім англійської. З Вікіпедії буде більше користі, якщо робити її науково-популярним проектом, а для цього українські назви підходять краще за міжнародні англійсько-псевдолатинські. Stas (обговорення) 15:56, 20 березня 2015 (UTC)
Щодо походження назви Tharsis — отут (джерело НАСА) сказано:
« Tharsis -- In the Bible, a land at the western extremity of the known world. Thought to be a region in modern-day Spain.  »
Тобто, виходить, йдеться не про Персію, а про якесь інше місце, можливо, в сучасній Іспанії. А Тартесс — саме в Іспанії. Ось статті про саме це біблійне слово, яке було транслітероване на греко-латинську як Tharsis: en:Tarshish, ru:Фарсис.-- Piramid ion  16:38, 20 березня 2015 (UTC)
Дякую за джерело! До речі, Gazetteer of Planetary Nomenclature пише так само, а це джерело майже найвищої авторитетності в цьому питанні. Вище — тільки Скіапареллі з Антоніаді. Stas (обговорення) 16:55, 20 березня 2015 (UTC)

Варіанти?[ред.ред. код]

  • Отже, більшість учасників обговорення поки що висловилась за те, щоб назви перекладати. Питання лише — як. Думаю, всі погодяться, що в першу чергу треба користуватись наявними назвами в авторитетних україномовних джерелах. Але тут виникає питання — що як таке джерело містить помилку (як у випадку з тим же Valles Marineris?). Пропонував би ігнорувати джерело та перекладати правильно — з урахуванням множини та родового відмінка там, де цей відмінок є (деякі назви в називному — то й перекладати в називному). Друге питання — це що робити з назвами, які не мають відповідників? Одне з двох — дізнатися етимологію і перекласти за епонімом, або транслітерувати, якщо епоніма немає, підійде такий варіант? Попахує ОД, але як альтернатива перекладу з російської, як на мене, цілком придатна. Третє питання — як записувати назви? Гора Альба чи Альба (гора)? Гора Олімп (Марс) чи Олімп (Марс), Купол Альбор чи Альбор (купол)? Я пропонував би без уточнення — давати повну назву (гора Альба, купол Альбор тощо), оскільки деякі назви в родовому відмінку треба буде записувати повністю (долини Марінера).-- Piramid ion  16:12, 20 березня 2015 (UTC)
    • Загалом згодний! Деякі моменти:
    • Щодо родового відмінку — варто його використовувати (як і в російській номенклатурі) скрізь, де епонім рос. одушевлённый, бо «гори Максвелл» — це ніяк не українська, це англійська мова українськими словами. Українською Maxwell Montes можуть передаватися тільки як «гори Максвелла». Ну, за винятком кратерів та інших об'єктів, що не мають у назві родового терміна (їх, на жаль, прийнято називати по типу «Архімед», а не «кратер Архімеда». Хоча я б не став сильно боротися за перший варіант).
    • Щодо прямого порядку («гора Альба», а не «Альба (гора)») — абсолютно згодний. До речі, на це є і ще деякі причини. Колись подібне обговорення було і в російському розділі, і там прийшли до такого ж висновку.
    • Для всього, крім кратерів та інших об'єктів, що не мають у назві родового терміна, варто створювати редиректи з міжнародних назв та з назв типу «Альба (гора)».
    • Російська номенклатура колись розроблялася серйозно, і вона таки є корисним прикладом. Багато моментів однаково стосуються і російської, і української мови, і подивитися на російську номенклатуру — звісно, не сліпо злизувати, — все ж корисно. Stas (обговорення) 16:45, 20 березня 2015 (UTC)

Наскільки я розумію, більшість об'єктів названі на честь чогось чи когось, що вже має назву, відповідно назва має бути така сама або похідна, як і назва оригіналу (тобто якщо на честь міста Тартесс, то і називаємо Тартесс, якщо на честь Метіди, то й називаємо Метіда) і т.п.--Анатолій (обг.) 17:13, 20 березня 2015 (UTC)

До сказаного я наче не маю зауважень. З обговорення в росвікі звернув увагу на твердження, що такі слова як «гора», «рівнина», «долина» тощо — хоча й записуються з малої, але є невід'ємною частиною назви об'єктів на поверхні. Тому їх треба подавати в назві статті повністю, а не як уточнення до назви (Гора Олімп, а не Олімп (гора)). Тому вважаю, що наявні статті треба поперейменовувати відповідно до всього, сказаного тут. Але треба ще почекати зауважень від інших.
2Ahonc — я з цим згоден, але проблема в тому, що навіть старі назви можуть не мати українського відповідника. Той же Tharsis — ще треба знайти джерело, що мається на увазі справді місто Тартесс, і що саме від нього ця назва походить в українській мові. В англовікі це місто називається Tartessos — і в тій статті жодного разу не згадується слово Tharsis, тому таке походження хоча й можливе, але сумнівне. Треба уточнити.-- Piramid ion  17:19, 20 березня 2015 (UTC)
@Ahonc:Так. Ну, з деякими нюансами, типу букви «е» в кінці назв ретроградних супутників Юпітера. У випадку наявності кількох варіантів передачі треба, очевидно, брати найближчий до МАСівського (що стосується й Tharsis). @Piramidion: Ну, з цим Tharsis'ом, очевидно, без Скіапареллі не розібратисяFace-smile.svg У нас є зачіпка: він називав ці об'єкти не хаотично, а (худо-бідно) у відповідності з їх розташуванням. Stas (обговорення) 17:31, 20 березня 2015 (UTC)
Пізніше спробую ще пошукати якусь інформацію. Тартесс дехто ототожнює з отим словом (Таршиш), з якого походить назва Tharsis, але це, схоже, розглядається радше як гіпотеза. Це поверхове ознайомлення, поки що не читав детальніше.-- Piramid ion  17:36, 20 березня 2015 (UTC)
Ну я ж і написав: така сама або похідна.--Анатолій (обг.) 17:38, 20 березня 2015 (UTC)
Про Тарсіс (Таршиш) - Тартесс щодо Марсу і міста в Іспанії дійсно брала з отут (через нім.Вікі) (хоча за археологією це лише основна теорія, а не встановлений факт). Тому певно дійсно краще "провінція Таршиш (Марс)" на честь того біблійного міста. --Sthelen.aqua (обговорення) 19:08, 20 березня 2015 (UTC)
Щодо назв статей. В цілому згодна з вищевикладеним, але на мою думку, слід в дужках обов'язково вказувати місце, напр. гора Олімп (Марс), бо інакще буде плутанина (адже, напр, гора Олімп є в першу чергу на Землі). --Sthelen.aqua (обговорення) 19:08, 20 березня 2015 (UTC)
В дужках уточнення — лише за необхідності. Гора Олімп (Марс) — тут уточнення справді необхідне. А щодо вулканічного регіону — то я ще спробую пошукати в джерелах, але мабуть найкраще перекладати не як «Таршиш», а як «Тарсис», оскільки назва була спершу латинізована, і лише потім запозичена з латинської як Tharsis, наскільки я зрозумів. Та і вгорі маємо джерело, яке подає саме «Тарсис». -- Piramid ion  19:19, 20 березня 2015 (UTC)
Знайдене щодо Tharsis виклав на Обговорення:Тарсис. (посилання відредаговане) Stas (обговорення) 21:46, 20 березня 2015 (UTC)

@Piramidion: Так ви б може підсумок підвели, а то статті поперейменовували, а підсумку то фактично нема. P.S. Так а із супутниками що робити?--Анатолій (обг.) 10:41, 23 березня 2015 (UTC)

Ми ще деякі питання обговорюємо зі Stas'ом. Крім того, особисто я тут підсумок можу підвести хіба що по найменуванні деталей Марса, а щодо всього іншого — я з цим всім знайомий погано, і в обговоренні ми мало торкались інших тем. Добре було б потім описати все десь на ВП: ІС, але там, мабуть довелось би описувати не тільки те, що стосується Марса, а й те, що стосується Місяця, астероїдів, галактик тощо, а ці деталі потребують додаткового обговорення. Пізніше я підведу попередній підсумок, щоб можна було оцінити напрацювання.-- Piramid ion  11:35, 23 березня 2015 (UTC)

Попередній підсумок[ред.ред. код]

Підводжу попередній підсумок, оскільки є ще одне питання, яке, можливо, треба обговорити. Але про це наприкінці.

Отже, загалом більшість висловилася за те, щоб перекладати назви поверхневих позаземних об'єктів. Наголошую, що цей підсумок стосується саме об'єктів на поверхні тіл Сонячної системи. Уточню також, що під «номенклатурою» в обговоренні малася на увазі не лише наявність/відсутність в україномовних джерелах відповідників родових понять таких як mons — гора, mensa — столова гора тощо, а наявність/відсутність офіційних правил передачі власних назв, що включають ці поняття. Такої номенклатури в нас немає. А якщо перекладати назви — то треба визначити систему, за якою такий переклад виконувати, щоб не було плутанини. Чим ми, власне, і займалися в цьому обговоренні.

Тож, декілька своєрідних «правил»:

  • При перекладі назв позаземних поверхневих об'єктів родове поняття записуємо на початку, а не в дужках, як уточнення, оскільки таке поняття є частиною назви (наприклад, Гора Еоліда, а не Еоліда (гора), Рівнина Аргір, а не Аргір (рівнина)). Це правило не стосується кратерів, оскільки кратер не розцінюється як родове поняття. Винятком до цього правила може бути написання прикметникових назв, таких як Гора Аскрійська/Аскрійська гора, Каньйон Північний/Північний каньйон, однак я вважаю, що обидва способи написання хибними не будуть в цьому випадку.
  • Якщо в міжнародній назві було вжито родовий відмінок, то перекладаємо словом у родовому відмінку (напр., Caloris PlanitiaРівнина Спеки). Якщо назва позначає істоту — теж перекладаємо в родовому, незалежно від відмінку в оригіналі (напр., Apollinaris MonsГора Аполлона, Tartarus MontesГори Тартара (Тартар тут — бог підземного царства)).
  • Всі родові терміни, що в оригіналі вжиті в множині, перекладаємо виключно в множині (montes — гори, mensae — столові гори, fossae — борозни, valles — долини тощо)
  • Практично усі назви мають своє походження, через яке в більшості випадків можна визначити україномовний відповідник, тому для перекладу треба прослідковувати етимологію (як було у випадку Тарсиса)

Здається, все, якщо нічого не пропустив. Тепер питання, яке треба вирішити:

  • Як передавати власні назви в множині? Aeolis Mensae — столові гори Еоліда/столові гори Еоліди; Cydonia Mensae — столові гори Кідонія/столові гори Кідонії; Icaria Fossae — борозни Ікарія/борозни Ікарії; Arsia Chasmata — каньйони Арсія/каньйони Арсії. Тобто, якщо передавати в називному відмінку, то назва буде неоковирною (Гори Авзонія). Я пропонував би одне з двох:
  1. усі без винятку назви в множині записувати в родовому відмінку. А якщо зважити на те, що більшість назв походить від назв деталей альбедо, які займають значну площу, то такий переклад був би досить логічним.
  2. якщо перший варіант не набере підтримки — то залишається одне — не перекладати ці назви, і лишати їх в оригіналі, інакше переклад буде просто неоковирним. Тільки от проблема в тому, що назв у множині є досить багато.

І до цього останнього ще можна додати назви на кшталт Marte Vallis, Mamers Vallis, Mawrth Vallis, оскільки всі вони — походять від назви Марса різними мовами, тобто перекладаються як «Долина Марс». Тому їх, мабуть, краще лишати в оригіналі, або ж якось транслітерувати, не знаю.

Додаткове обговорення було тут, якщо хтось захоче почитати.-- Piramid ion  20:24, 24 березня 2015 (UTC)

Мені дуже не хотілося б ставити під сумнів весь підсумок, оскільки в цілому він узгоджується зі здоровим глуздом. Але я маю зауваження щодо останнього пункту (передачі похідних назв шляхом відстеження їх етимології). Як видно, зокрема з цього ж обговорення, питання про походження термінів та назв є нетривіальним (Тарсис/Фарсида, шасиніти). Отже, етимологічні дослідження мають робити виключно фахівці (інакше це будуть оригінальні дослідження). --Olvin (обговорення) 21:22, 24 березня 2015 (UTC)
Я мав на увазі етимологію українського відповідника. Прочитайте обговорення на СО Тарсис — зрозумієте. Крім того, там я додав джерело, на яке натрапив у Вікіджерелах — там тричі згадується біблійний Тарсис саме в такому написанні. Не будемо ж ми перекладати як Фарсида лише тому, що росіяни так роблять? І не будемо вигадувати нових назв — в цьому й полягає пошук через етимологію. Нові (транслітеровані) назви якраз будуть оригінальними дослідженнями. Крім того, в самому обговоренні я виступав проти перекладу. А якщо вже перекладати — то потрібна якась схема. Як приклад пошуку етимології ще можу навести статтю Купол Бібліди, оскільки його можна було перекласти також як «Купол Бібліс». Я став шукати джерела, в яких говорилося б про походження цієї назви. Як виявилося, вона походить, наскільки пам'ятаю від Biblis Fons, розташованого поблизу Мілета. А з ім'ям Бібліди пов'язують також назви двох міст — Бібліс та Бібла. Фонтан же, за однією з легенд, утворився там, де «пролиті Біблідою сльози утворили невичерпне джерело в Карії під кам'яним дубом» — тобто назву самого фонтана можна перекласти лише як «фонтан Бібліди», тому саме такий переклад назви статті.-- Piramid ion  21:46, 24 березня 2015 (UTC)
А хіба етимологія не повинна бути однакова, шо в української назви, шо в оригіналу?--Анатолій (обг.) 21:59, 24 березня 2015 (UTC)
Етимологія-то переважно однакова, але українські відповідники буває важко відшукати (той же Тарсис — є в Біблії, а Tharsis походить саме від біблійної назви міста), а буває, що їх взагалі немає — тоді треба керуватися, мабуть, правилами перекладу географічних назв. А буває, що етимологія різна — це залежно, через які мови запозичувалося слово, але з такими складними випадками я поки що не стикався — переважно український відповідник цілком можна підібрати із вже існуючих варіантів. Питання викликають лише оті назви типу Marte Vallis, Mamers Vallis, Mawrth Vallis — я б казав у складних випадках назви не перекладати, щоб нічого не вигадувати.-- Piramid ion  22:05, 24 березня 2015 (UTC)
У кожній мові - своя етимологія. Приклад з шасинітами/шассиньїтами - дуже показовий. У першому випадку маємо запозичення загальної назви з англійської термінології. У другому - спочатку запозичення власної назви з французької, а потім утворення загальної назви (від уже начебто запозиченої власної). Це різна етимологія й вона призводить до деякої різниці в термінології. А коли запозичення йде через третю/четверту мову (скажімо, через грецьку/латину/російську - а буває ж і так), то результати можуть бути геть різні (Тарсис/Фарсида). Тому-то я й кажу, що етимологію можна відстежувати тільки за фаховими джерелами, а не зусиллями окремих вікіпедистів з добрими намірами. --Olvin (обговорення) 00:40, 25 березня 2015 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За підсумок. Щодо назв із множиною — підтримую родовий відмінок з міркувань як оковирності, так і розмірного співвідношення з епонімами — деталями альбедо.
  • З долинами, я думаю, все однозначно: як для них спеціально взяті назви Марса різними мовами, то й треба їх зберігати: долини Мамерс(а), долина Марте, долина Маврт (хіба що знайдуться точніші транскрипції).
  • Щодо Тарсису/Фарсиди та шасинітів/шассіньїтів — якраз етимологія тут прослідковується досить впевнено. З нею все ясно, каламутно може бути лише з транскрипцією. Це, м'яко кажучи, не рідкість у будь-якій галузі, але, наприклад, для географічних об'єктів ніхто не лишає оригінальні назви, як АД мовчать. Транскрибують власноруч, а як знайдеться кращий варіант — то замінюють, досконалості нема меж. А головне, що етимологію треба знати лише для встановлення того, чи є в укр. мові усталена назва для епоніма. Як нема або як епонім невідомий — то треба просто транскрибувати. Крім того, в довіднику МАС, де є дані про всі затверджені назви, завжди є й коротке пояснення етимології. Цей ресурс має свої вади (мене особливо потішила практика брати персонажів слов'янської міфології з відверто неавторитетного джерела та 10-метрова точність вимірювання розмірів усіх об'єктів на фоні помилок часом у два рази), погано викладена й історія з Tharsis, але взагалі-то неясності з етимологією в галузі план. номенклатури трапляються достатньо рідко. Ну, може, за винятком Марса, бо там повно маловідомих міфологічних речей, які ще й вносилися туди в давні часи, коли докладних пояснень чи то не робили, чи вони не сильно збереглися. Це, здається, найскладніша в цьому плані планета. Але історії з Біблідою і Тарсисом показали, що і з цим можна успішно боротися. На інших планетах/супутниках етимологічних проблем менше, там питання в основному з транскрипцією, як і на Землі, і скрізь, і завжди. Stas (обговорення) 23:13, 24 березня 2015 (UTC)

Підсумок[ред.ред. код]

Підведу підсумок для проформи. Особливих зауважень до попереднього підсумку не було, було лише зауваження щодо етимології — то мабуть треба сказати, що це — не має бути якесь там правило, яким треба керуватися, це радше порада, спрямована на те, аби не було якихось невідповідних вигаданих назв — якщо через етимологію можна відшукати україномовний відповідник назви — то це буде найкращий варіант для перекладу.

Стосовно рівнин, назви яких походять від назви Марса різними мовами — то Стас запропонував досить просте й зрозуміле рішення — ним, мабуть, і варто керуватися. І взагалі, в окремих випадках, коли назву справді треба перекладати, а не шукати відповідник, то варто керуватися правилами правопису щодо географічних назв.

Останнє питання стосувалося назв у множині — основна пропозиція була перекладати абсолютно всі такі назви, використовуючи родовий відмінок. Ця пропозиція загалом наче була підтримана, принаймні жодних заперечень не надійшло. Тому я пізніше візьмуся за перейменування відповідних статей, і надалі створюватиму їх з перекладеними назвами, відповідно до результатів цього обговорення.--Piramid ion  18:47, 2 квітня 2015 (UTC)

ContentTranslation[ред.ред. код]

Здравствуйте!

Простите, что пишу по-русски :)

Вчера вечером мы (Language engineering) включили здесь новый инструмент для перевода - ContentTranslation. Инструмент работает в режиме бета - можете включить его в бета-функциях.

Инструмент помогает создавать статьи с помощью перевода. Это не инструмент машинного перевода, а инструмент, который помогает авторам статей с удобством писать новые статьи, основываясь на других языках: оба языка показываются бок о бок, а также автоматически адаптируются ссылки, изображения и категории. В совсем недалёком будущем будет более умная поддержка ссылок и шаблонов, и возможно частичная поддержка вспомогательного машинного перевода.

Буду очень рад услышать ваши отзывы! Благодарю! --Amir E. Aharoni (обговорення) 12:06, 27 березня 2015 (UTC)

Спасибі! Я вже створив одну статтю і одразу виявив три баґи — їх я вже описав у Фабрикаторі. Але якщо ці помилки виправити — то інструмент працює досить добре.--Piramid ion  21:33, 27 березня 2015 (UTC)

Новини Вікімедіа, січень 2015[ред.ред. код]

Наводимо основні моменти з блогу Вікімедіа за січень 2015 року, які висвітлюють окремі дії Фонду Вікімедіа та інші важливі події руху Вікімедіа.
Wikimedia Foundation RGB logo with text.svg

Help is welcome for translating the February 2015 Wikimedia Highlights, too.

About · Subscribe · Distributed via MassMessage (wrong page? Correct it here), 18:52, 28 березня 2015 (UTC)

Сумніваюсь, що Вікіпедія (принаймні українська) - незалежна енциклопедія[ред.ред. код]

Невже в незалежній енциклопедії правильно штовхати свою політику, як це роблять навіть адміністратори? Невже варто псувати читачам нерви, пишучи такі статті?

Чому дуууже багато статей про Інтернет написані на прикладі гугла?
Чому стаття про Google пріоритетніша (обговорювалось) за інші статті?
Чому стаття про Google - суцільний хвалебний текст?
Чому за порядком на тій же статті слідкують більше, ніж за порядком на інших статтях? Чому статті Вулиця Вавилова (Москва), Яндекс.Зображення, Аркадій Волож, Яндекс.ЗНО, вилучили безпідставно? Підозрюю, що статтю CompTek також вилучили незаконно.

Для чого це все? --37.229.123.35 12:23, 1 квітня 2015 (UTC)

Якщо Аркадій Волож вилучили безпідставно, тоді чому Ілля Сегалович не вилучили? Напевне підстави були. Якщо вважаєте що в Google бракує критики - додавайте критику. --Буник (обговорення) 12:49, 1 квітня 2015 (UTC)
Щодо вилучених статей:
  • Вулиця Вавилова (Москва) - на момент вилучення починалась з такого: {{Db-vand}} Здравствуйте, администрация ЯНДЕКСА. Пользователям ЯНДЕКСА по подаче новостей стала оче....
  • Яндекс.Зображення - не була висвітлена самостійна значимість, не було сторонніх джерел.
  • Аркадій Волож - без джерел, неенциклопедично, автопереклад з рувікі.
  • Яндекс.ЗНО - містила лише рекламу, без сторонніх джерел.
  • CompTek - увесь її зміст: {{lang-uk|}}
Ще питання? --Максим Підліснюк (обговорення) 13:04, 1 квітня 2015 (UTC)

Голодюк Борис Борисович[ред.ред. код]

Прохання звернути увагу на статтю Голодюк Борис Борисович. Це була відома особа у 1990-х роках, а тепер він став психічно хворим. Він доліз до статті про себе і перетворив на кашу. Прохання статтю підчистити і відобразити його біографію з посиланнями на АД--92.113.199.46 19:39, 3 квітня 2015 (UTC)

А вона що так, що так. Номінував на вилучення, оскільки стаття про живу людину без джерел. --Максим Підліснюк (обговорення) 19:50, 3 квітня 2015 (UTC)

ВікіФлудоЧат[ред.ред. код]

Привіт. Думаю давно не згадувалось на сторінках вікі про те, що окрім нецікавого «харків'яно-якудзо чату» згаданого на ВП:Скайп існує ще вільніший чат (формально мій (у мене прапор creator), але всі рівні :) ):

skype:?chat&blob=F_i43ZQIT5F4uCmXDp5UBBC-eE9-CZb3iazKYc3ScAJmj2yroLvXH8u98KrpDuU4MvpnQOrJGH7pjGkcsVYK3reiBxXzbaGpCoT973gJti3Pcyc8d4ZE9xZBgtbW5eXjGGZ_gDe63lc9CtBT2pXq4WzADJETIU03oj1f6vut5DwFJ78u0mvwBetn7orWRwemy7_2Z_8gf0zEWqtDkGb9Flg

Щоб увійти — перейдіть за адресою вище за допомогою адресного рядку вашого браузера. У разі проблем можете звернутись до когось, щоб Вас було додано вручну (напр., мій логін у скайпі є на моїй сторінці користувача). На відміну від чату патрульних та адмінів не потрібно бути патрульним чи адміністратором щоб долучатись, не будуть сварити за флуд і т.д. Можна запитувати щось про вікі, можна просити щось зробити наявних там адміністраторів, а можна уявити себе на віртуальній вікізустрічі і говорити про що завгодно :) Долучайтесь ^_^ --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 18:32, 5 квітня 2015 (UTC)

Через http є можливість долучитись? — Green Zero обг 16:39, 6 квітня 2015 (UTC)
Наскільки я знаю, ні.--Анатолій (обг.) 22:59, 6 квітня 2015 (UTC)
Можна попроситись в контакти до Агонка, а він додасть до чату -- Ата (обг.) 10:22, 7 квітня 2015 (UTC)

Перенаправлення[ред.ред. код]

Перенесено із Вікіпедія:Запити до адміністраторів#Перенаправлення

Обіцяв, що буду працювати в основному просторі, але дивлячись на знущання на Вікіпедією і поки не виконали моє прохання, не можу мовчати.

Проблема

Користувач Green Zero наполегливо створює перенаправлення за СУМ. Поряд з потрібними, він створює перенаправлення, які не мають логіки. Це може бути маловживаний або діалектний термін (Пірник, Розвідини, Пожар), підсуває свиню Face-smile.svg (Підсвинок, Паця) та іншого типу. Прикладів можна навести багато. Проте це не основна проблема. Проблема у тому, що майже всі перенаправлення не згадуються у стаття на які йде посилання і на них самих немає посилань. Тобто здійснюється нікому не потрібна робота, яка не приносить користі Вікіпедії. Засоби впливу на Green Zero вичерпані, він нікого не хоче слухати, а СУМ вважає експертом з усіх галузей знань.

Способи розв'язання
  1. Залишити все як є, не звертати увагу на творчість Green Zero.
  2. Попросити створити бота який зробить перенаправлення з усіх статей і значень СУМ Face-smile.svg.
  3. Користувач Green Zero критично перегляне свій внесок і використовуючи свій статус адміністратора, вилучить непотрібне.
  4. Це зробить інший адміністратор.
  5. Послідовно ставити на вилучення всі нелогічні перенаправлення.
  6. Заборонити Green Zero створювати перенаправлення взагалі.
Наслідки
  1. Загальна байдужість (при 1, 2).
  2. Фантастика (3).
  3. Відволікання від роботи багатьох користувачів (5).
  4. Брак рішучих адміністраторів (4, 6).
  5. Блокування спокійного досвідченого користувача (1, 2), якщо Green Zero буде продовжувати у цьому напрямку. --Basio (обговорення) 13:08, 6 квітня 2015 (UTC)
  • Pictogram voting comment.svg Коментар: Для того щоб спільнота не робила поспішних висновків, хочу опублікувати той факт, що між Basio, NickK з одної сторони та мною з іншої сторони є конфлікт, який не стосується вікіпедії взагалі, а який ґрунтується на особистій неприязні і упередженості. Від Basio ще були дії з ознаками переслідування щодо мене (на санкції не наполягаю). — Green Zero обг 13:56, 6 квітня 2015 (UTC)
    Я перепрошую, але це неправда. Я підтверджую, що я перебуваю з вами в стані конфлікту, але я не уявляю, як він може не стосуватися Вікіпедії взагалі, якщо крім того, що ви є вікіпедистом, я про вас нічого не знаю. Конфлікт на особистій неприязні виник би, якби я був агітатором за гостроконечників, а ви — агітатором за тупоконечників, а так у нас конфлікт щодо цілком вікіпедійної речі: неоднозначностей та перенаправлень. З огляду на цей конфлікт я утримаюся від оцінки ваших дій, а оціню лише по суті — NickK (обг.) 15:29, 6 квітня 2015 (UTC)
    А можна і мене теж записати у сторони конфлікту на боці нікка?--Анатолій (обг.) 15:34, 6 квітня 2015 (UTC)
    Ти ж не адміністратор — NickK (обг.) 15:54, 6 квітня 2015 (UTC)
    А Базіо хіба адміністратор?--Анатолій (обг.) 16:21, 6 квітня 2015 (UTC)
    Я вибачаюсь, що влізаю в таку цікаву розмову але пан Basio, він на нашій мові Басіо (як я десь написав) чи Базіо? А ще питання, чому Вам так не подобається СУМ? Друге питання так собі, виходячи з цього. --Jphwra (обговорення) 16:08, 7 квітня 2015 (UTC)
  • Pictogram voting comment.svg Коментар: Я остаточно не визначився стосовно цих усіх перенаправлень, але аргумент про те, що на них не ведуть інші статті Вікіпедії, відкидаю як нерелевантний: перенаправлення створюються, зокрема, для зручності при пошуку. І явної шкоди від таких редиректів я не вбачаю. Єдина шкода від перенаправлень, з якою я стикався — це коли замість перенаправлення можна (і треба) створити статтю: якщо взяти редирект, створений іншим користувачем, і замінити його на повноцінну статтю, написану з нуля — то ця стаття в статистиці буде зарахована авторові перенаправлення, а не авторові, власне, статті. Таке дратує. Але в цьому випадку редиректи до цієї категорії не належать.--Piramidion 14:25, 6 квітня 2015 (UTC)
  • Я вважаю, що перенаправлення є корисними, якщо, по-перше, є чітка відповідність між термінами, і на місці перенаправлення не потрібно буде створювати нову статтю, по-друге, перенаправлення є енциклопедичним, тобто веде з терміну або поняття, яке може вживатися з енциклопедії (тобто не є діалектизмом або жаргонізмом тощо). Контрприклад до першого — Моголи (вело куди не треба), до другого — Срання (нецензурне) — NickK (обг.) 15:29, 6 квітня 2015 (UTC)
    Basio, а ви в Арбком запит подайте. А то вони там нудьгують вже кілька місяців, до того ж там обмежений термін прийняття — до середини червня мають прийняти рішення. Тут же можуть довго мусолити, зрештою так нічого і не приймуть (тим більше адміністратори собі подібних дуже рідко карають).--Анатолій (обг.) 15:33, 6 квітня 2015 (UTC)
  • Pictogram voting comment.svg Коментар: Green Zero є за що насварити, і за дизамбіги із СУМу та помилкові редиректи. Але зверніть увагу на ВП:П, до редиректів правила ставляться набагато поблажливіше, ніж до назв статей. Власне, редиректи допомають ще й пошуку в гуглі. Там навіть є пункт:

Дехто вважає їх корисними. Зауваження: якщо хтось каже про перенаправлення як про корисне, певно, воно так і є. Ви можете не поділяти цієї думки, та це буде не тому, що інша людина каже неправду, а через те, що ви користуєтеся Вікіпедією по-різному.

--yakudza 23:02, 6 квітня 2015 (UTC)

  • @Yakudza: просто цікаво, а що робити в такому разі з перенаправленням Срання? Green Zero вважає його корисним — це достатня причина для того, щоб залишити його? Якщо ні, який критерій застосовувати? — NickK (обг.) 01:20, 7 квітня 2015 (UTC)
    Срання - було колись обговорення, що вся обсценна лексика перенаправляється на відповідну статтю. З того часу пройшло багато років і новий обговорень на цю тему не було. Розвідини, то очевидно некоректне перенаправлення, бо навіть СУМ пропонує крім зазначеного ще й варіант, на який навіть стаття у Вікіпедії є: Умовини. Чи потрібен дизамбіг Розвідини, окреме питання, але якщо підходити з точки зору здрового глузду, то ні. Дизамбіги роблять для полегшення пошуку наявних статей, а не для мовної еквелібристики. Щодо інших перенаправлень Підсвинок, Паця, Пірник, то як на мене, вони відповідають ВП:П. З тезою "не все з СУМ пхати у Вікі" повністю погоджуюсь, бо навіть з наведених прикладів 20% дій Green Zero є помилковими, а це дуже багато навіть для Вікіпедії. На даному етапі хотілось би, щоб Green Zero критичніше переглянув свої дії, прислухався до порад, до критики (і не звертав уваги на певні гострі випади, якщо такі бувають у критичних зауваженнях, а більше звертав уваги на суть). --yakudza 15:58, 7 квітня 2015 (UTC)
    Підсвинок і Паця краще перенаправити на свиня свійська, а взагалі я думаю, що такі перенаправлення потрібні. Наприклад, мало хто знає, що "пожар" це насправді "пожежа" і всі говорять саме "пожар", отже велика ймовірність, що саме це й будуть шукати. Для діалектизмів і русизмів потрібні перенаправлення. А от з багатьма дизамбігами, що їх створив Грін Зеро, я не згоден.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:21, 7 квітня 2015 (UTC)
    Якщо де є зауваження, то можна завжди написати на СО сторінки. Вони в мойому списку спостережень. Має бути конкретика, а не "все погано". — Green Zero обг 16:29, 7 квітня 2015 (UTC)
    От, наприклад, що сказав Pavlo1 про розвідини → ред.№ 15962555. Як на мене ще ніхто не відміняв здорового глузду. Якщо є певні діалектизми або якісь популярні сленгові слова – то можна робити перенаправлення, тим більше, якщо воно справді корисне. Але не все з СУМ пхати у Вікі. А про слова типу срання і сральник я взагалі мовчу — це хіба що допомога якомусь Петі з 6 класу. Зараз загуглю п***ьош, може й перекине на розмову/спілкування)--TnoXX parle! 09:12, 7 квітня 2015 (UTC)
    Не забувайте про відсутність цензури. — Green Zero обг 14:52, 7 квітня 2015 (UTC)
    У Вікіпедії є цензура.--yakudza 16:03, 7 квітня 2015 (UTC)
    Я не це мав на увазі. І я думаю, Ви зрозуміли, про яку саме цензуру я казав. Непристойність чогось є нерелевантним аргументом для вилучення. Якщо є значимість і джерела, то про будь-який предмет з нецензурною назвою можна написати у вікіпедії. — Green Zero обг 16:13, 7 квітня 2015 (UTC)
  • Візьмемо от наприклад перенаправлення які ведуть на мати. Що Basio не влаштовує?! Ну не можна-не можна-не можна створювати статті з тих сторінок, бо буде ДУБЛЬ. Одна й та сама суть, одне й те саме!!! ЩОБ НЕ РОБИТИ ДУБЛЬ - СТАВИТЬСЯ ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ. — Green Zero обг 16:50, 7 квітня 2015 (UTC)
    Вам спадало колись на думку створити статтю Мамця? Чи статтю Срання? Я можу зрозуміти, нащо перенаправлення Матір, Мама чи навіть Ненька, бо ці слова можна вважати енциклопедичними, але Мамця — це щось розмовно-пестливе. Може, створити подібні перенаправлення Кицька, Сестричка, Стільчик тощо? Але ж з такою назвою створити дубль може хіба першокласник, старшим людям вже зрозуміло, що в енциклопедії такого бути не може — NickK (обг.) 17:15, 7 квітня 2015 (UTC)
    Ммм, виявилося, перенаправлення Кицька вже створив Yakudza. Мабуть, тут моя думка маргінальна — NickK (обг.) 17:16, 7 квітня 2015 (UTC)
    Якщо значення ОДНЕ, то в чому проблема?? Купа моїх знайомих роками шуками бажали дізнатись, що таке мамця, а я взяв і дав їм це знання. Це ДОБРЕ чи погано?! — Green Zero обг 17:22, 7 квітня 2015 (UTC)
    Не знаю, кого мені більше шкода — вас чи ваших знайомих — NickK (обг.) 17:27, 7 квітня 2015 (UTC)
    Вільна енциклопедія дала їм знання. Усім добре, усі задоволені. (Крім противсіха і того, хто вважає свою думку рішенням останньої інстанції, особливо в питаннях, які слабо регулюються правилами та настановами української вікіпедії.) — Green Zero обг 18:22, 7 квітня 2015 (UTC)
    Навіть й не намагайтесь мене заставити дублі писати! Не буду! — Green Zero обг 17:38, 7 квітня 2015 (UTC)
    Ще й б., з авторитетним джерелом в описі, на блюдічкі з блакитною кайомачкай (ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ - З АВТОРИТЕТНИМ ДЖЕРЕЛОМ !!!!!!!!!!!!! Люди, уявляєте?! Хто так, крім мене ще так оформлює перенаправлення?!). Ні, б.. Все рівно щось не так. Нік мій ОЧІ РІЖЕ в історії редагувань! — Green Zero обг 17:33, 7 квітня 2015 (UTC)
До речі, про кицьку. ІМХО, у Вікісловнику воно значно краще виглядає ;) --Анатолій (обг.) 17:37, 7 квітня 2015 (UTC)
Ну давайте, кидайте на ВП:ВИЛ кицька. Я ж бачу, що у Вас очі горять-руки сверблять потролити мене. Я виділю час на ці чвари, вікіроботу відкладу. — Green Zero обг 17:48, 7 квітня 2015 (UTC)

Чи вони не будуть заважати таким інструментам, як Вікіпедія:Додатки/Wikilinker чи чомусь подібному? --ASƨɐ 17:04, 7 квітня 2015 (UTC)

Сумніваюсь. Тільки що спробував поставити посилання зі слова "мати" за допомогою Wikilinker. Воно поставило на "Матриця (математика)". Це не серйозний інтрумент і логіка його вкрай непередбачувана. На мій погляд, взагалі користі від цієї штуки нуль. — Green Zero обг 17:14, 7 квітня 2015 (UTC)

Поясню на прикладах:

  • Пірник посилається на Пряник, а там не пояснено чому Пірник є Пряник. Користувач нічого не зрозуміє.

Мати там трішки нормально)

  • Гендляр - спекулянт чи філософ?
  • Пороша будь-який Сніг?--Basio (обговорення) 18:26, 7 квітня 2015 (UTC)
    • Дякую за конкретність. Конкретність завжди краща за абстракцію. Зараз усе поясню. — Green Zero обг 18:29, 7 квітня 2015 (UTC)
      • Пірник. Перераховуння у преамбулі усіх альтернативних назв безперечно є надзвичайно корисним. Але це не є обов'язковою умовою для створення перенаправлення. В нашому випадку перенаправлення Пірник запобігає розставленню невірних посилань і створенню дублюючих одна одну статей, допомогає у пошуці (люди різні є і по-різному користуються пошуком), ну і ДЕХТО вважає його корисним. — Green Zero обг 18:55, 7 квітня 2015 (UTC)
      • Гендляр, згідно АД, є спекулянтом. — Green Zero обг 18:55, 7 квітня 2015 (UTC)
      • Пороша - пухкий сніг. Про пухкий сніг, про мокрий сніг, про чорний сніг, про сніг с замороженими собачими екскрементами або про якийся інший сніг ніхто ОКРЕМІ СТАТТІ писати НЕ буде апріорі. Тому перенаправлення. Майже одне й те саме. — Green Zero обг 18:55, 7 квітня 2015 (UTC)
  • Спекуляція і спекулянт це теж різні поняття. Але вони настільки близькі, що є логічним, що одне з них має бути перенаправленням на друге. Передбачається, що в статті все розкажуть, і про явище спекуляції, і про особливості людей, які займаються спекуляцією (спекулянтів). Це нормально, це логічно, це правильно. — Green Zero обг 19:08, 7 квітня 2015 (UTC)
  1. Мене цікавлять не перенапралення типу «Пірник», а всякі там «Срання». Ви кажете про відсутність цензури, а я кажу про здоровий глузд. Тим більше, що відсутність цензури не має породжувати вседозволеність. Це енциклопедія, яку пишуть літературною мовою (стараються писати). Такі посилання — це приклад «дурної» свободи--TnoXX parle! 19:20, 7 квітня 2015 (UTC)
    Ну срання вже видалили на ВП:ВИЛ. На жаль, я не зміг знайти україномовних джерел до цього нецензурного поняття. Ми ж з Вами обговорювали вже це на моїй СО. — Green Zero обг 19:24, 7 квітня 2015 (UTC)
    Зацитую самого себе:
« Ну, я б назвав трохи інші приоритети вікіпедії — менш літературні, більш енциклопедичні. Тут варто зупинитись на самому визначені «енциклопедія». Як там у нас написано, енциклопедія — «сукупність наукових знань з широкого кола питань». Власне цим і поясняються створення подібних статей\перенаправлень. Я вважаю, що вікіпедія повинна висвітлювати усі аспекти людського життя, в тому числі і інтимні теми, і теми на яких є табу. Тут не має бути обмежень. Та й цензура в вікіпедії відсутня, що дозволяє створювати енциклопедичні довідки не тільки на такі непристойні слова як «хуй» і «пизда», а й на більш провокативні терміни. Звісно, якщо є значимість. — Green Zero обг 13:17, 20 березня 2015 (UTC)  »

Green Zero обг 19:27, 7 квітня 2015 (UTC)

  1. Обговорювали, але я не сприйму щодо матів. Окрім срання було ще перенаправлення «Бловджоб», сюди ж варто додати (точніше треба створити) «хендджоб», «генгбенг» та «срісом». Одне діло створювати перенаправлення, які не кожен може оцінити належно, але які не викличуть порив ржання у всяких шнурків, а інше — створювати псевдовсеохплюючу енцикпедію. Але хз, то моя думка--TnoXX parle! 19:34, 7 квітня 2015 (UTC)
    Чи варто нам обговорювати ті поодинокі перенаправлення, що уже видалили? Просто там джерел не було, то да... Якби я мав джерела я б протестував проти видалення. Краще обговорювати те що існує. І краще предметно, з конкретикою. — Green Zero обг 19:48, 7 квітня 2015 (UTC)
    А що такого в матах? Мати це теж частина чиєїсь культурної спадщини (російської? української?). Хуй, хуйня, блядь, блять, пизда. Невже Вам не цікаво значення цих слів, походження? От прийнято вважати, що матюки це сутто російський винахід, а чи правда це? Згадаймо наших пращурів козаків, які турецького султана обзивали "мого хуя крюк". А енциклопедія може розповісти про все це, бо це її призначення - у енциклопедичній формі розповідати, будь-то про морозиво, будь-то про гівно (доречі, теж не зовсім цензурне слово). — Green Zero обг 20:07, 7 квітня 2015 (UTC)
    Ви знаєте багато енциклопедій, де були б такі гасла як Хуйня, Блядь чи Пизда? Можна неукраїномовні, можна не універсальні, а галузеві, але хоча б один приклад можете навести? — NickK (обг.) 21:01, 7 квітня 2015 (UTC)
    Серед традиційних енциклопедій не знаю таких. І шо? У найбільшій і найпопулярнішій україномовній енциклопедії усіх часів не може бути прецеденту?! Чи наявність в інших енциклопедіях є обов'язковою умовою для існування в вікіпедії?! — Green Zero обг 11:45, 8 квітня 2015 (UTC)
  2. Green Zero, ви знову власноруч видалили шаблон db з Пірника, хоча ви є автором статті. Тільки день назад закрив голосування. Мда...--TnoXX parle! 19:36, 7 квітня 2015 (UTC)
    Перепрошую, то був Sergento--TnoXX parle! 19:39, 7 квітня 2015 (UTC)

Пояснення на життєвій ситуації: Іноземець, який має базові знання української мови, вирішив удосконалити її за Вікіпедією. Пошук Пика привів до Обличчя, де про неї нічого не згадано. Робить висновок, що вони тотожні. І чомусь за комплімент Яка у вас гарна пика отримує ляпас. Вивчення інших ресурсів викликає у нього бажання знайти Green Zero і натовкти йому пикуFace-smile.svg. Аналогічно він будь-який Сніг називатиме Порошею

@Basio, вікіпедія не призначеня для вивчення якихось мов. У вільної енциклопедії інше призначення. — Green Zero обг 11:55, 8 квітня 2015 (UTC)

Висновок: Якщо кудись посилаєте, то там поясніть чому--Basio (обговорення) 21:43, 7 квітня 2015 (UTC)

  • @Basio, так точно, буду Вам щонедільний звіт відсилати. — Green Zero обг 12:19, 8 квітня 2015 (UTC)
    Ну і хто з нас формаліст? --Basio (обговорення) 12:50, 8 квітня 2015 (UTC)
    Це був сарказм. — Green Zero обг 12:59, 8 квітня 2015 (UTC)
    Формалізм не звіт, а уникнення відповідей на питання --Basio (обговорення) 13:15, 8 квітня 2015 (UTC)
    У Вашої Величності є унікальна нагода тут отримати відповіді на усі Ваші претензії і запитання до мене. Моя увага цілком прикута до Вас. — Green Zero обг 13:25, 8 квітня 2015 (UTC)
Невеличка довідка
  • Формалізм - дотримання зовнішньої форми в чому-небудь на шкоду суті справи.
  • Педантизм - надмірний формалізм, дріб'язковість у чому-небудь.
  • Буквоїдство - надання переважного значення дрібницям, формальній, зовнішній стороні чого-небудь; буквальне розуміння, формальне витлумачення чогось.
  • Буквоїд - формаліст, педант, який надає великого значення дрібницям і за дрібницями не бачить суті.
  • Талмудизм - некритичне та неухильне дотримування догм; схоластичні розумування, буквоїдство.
  • Доктринерство - сліпе, педантичне дотримування яких-небудь застарілих положень, доктрин; схоластика.

Green Zero обг 16:25, 9 квітня 2015 (UTC)

Однозначно за те що нам треба вдесятеро більше перенаправлень ніж є зараз. Саме тому що бракує перенаправлень статті не гугляться і в самій вікіпедії їх важко знайти. І тому в нас існують червоні посилання для яких є статті. І тому створюються дублікати, які потім роками всім лінь зливати. Хоча так, якщо є інший термін для того ж поняття, його варто й в тексті статті згадати. --Буник (обговорення) 16:27, 10 квітня 2015 (UTC)

Не зрозумів про гугління. Якщо пірник посилається на пряник, то в статті пряник має бути згадка про пірник, а якщо буде згадка, то гугл знайде. Якщо ж не буде згадки, то від такого редиректу нема сенсу. Читач може подумати, що він помилково потрапив на статтю пряник, шукаючи пірника.--Анатолій (обг.) 16:32, 10 квітня 2015 (UTC)
Гугл знайде, але в результатах пошуку ця сторінка буде десь на 200-тому 300-тому місці. Я часто помічав що наявність перенаправлення сильно піднімає статтю в видачі за запитом з текстом перенаправлення. Хоча звісно точних експериментів не проводив. --Буник (обговорення) 16:40, 10 квітня 2015 (UTC)
Але так, я згоден з тим що перенаправлення не повинні бути несподіванкою для користувача. (Якщо це не приємна несподіванка "О, так, я саме це мав на увазі!". --Буник (обговорення) 16:41, 10 квітня 2015 (UTC)

Принципово не встрявав в цю дружню бесіду. Все ж пару слів додам. 1) якщо поняття позначається декількома термінами, то крім редиректів це обов'язково має бути вказано в преамбулі статті (наприклад: Ледар також ледацюга, шланг, вікілінивець — вікіпедист, який не любить заморочуватись. Його гасло «вистрілив — забув») З ледацюга, шланг (риса характеру), і вікілінивець → редиректи. Тоді це коректно. 2) При непрямих (тих що не точно відповідають предмету статті) перенаправленнях на ній має ставитись шаблон {{Falseredirect}}: Сюди перенаправляється запит «гульвіса». На цю тему потрібна окрема стаття. Це допустимо. 3) в усьому треба знати міру. Безглузді перенаправлення видаляти безжально. Швидко чи повільно — байдуже. --Pavlo1 (обговорення) 05:59, 11 квітня 2015 (UTC)

Обговорення Вікіпедії:Кандидати у добрі статті[ред.ред. код]

Прошу долучитись до обговорення щодо зміни візуального оформлення, а також, можливо, процедури на сторінках ВП:КДС та ВП:ВС. --Piramidion 22:04, 7 квітня 2015 (UTC)

Приватні підприємці[ред.ред. код]

Про інтервікі. Індивідуальний підприємець і Фізична особа-підприємець це те саме? --ASƨɐ 13:29, 10 квітня 2015 (UTC)

@AS: Індивідуальний підприємець — термін з російського законодавства, Фізична особа-підприємець — з українського. Є ще термін Приватний підприємець, але, наскільки я розумію, він не закріплений у законодавстві — NickK (обг.) 22:25, 11 квітня 2015 (UTC)
Тобто Індивідуальний підприємець це витяг з російського законодавства?? Жаль, я надіявся що там щось загальне, тоді можна б було Фізична особа-підприємець приєднати до неї як розділ щодо України. --ASƨɐ 22:52, 11 квітня 2015 (UTC)
Я про терміни, не про зміст. Про зміст статті Індивідуальний підприємець важко щось говорити, бо там по тексту суцільний приватний підприємець, а в назві індивідуальний. Термін Індивідуальний підприємець не універсальний, а російський, до універсального, на мою думку, ближчий Приватний підприємецьNickK (обг.) 23:09, 11 квітня 2015 (UTC)
Перейменував, в тексті й так були „приватні підприємці“ --ASƨɐ 23:12, 11 квітня 2015 (UTC)

Stewards confirmation rules[ред.ред. код]

Hello, I made a proposal on Meta to change the rules for the steward confirmations. Currently consensus to remove is required for a steward to lose his status, however I think it's fairer to the community if every steward needed the consensus to keep. As this is an issue that affects all WMF wikis, I'm sending this notification to let people know & be able to participate. Best regards, --MF-W 16:12, 10 квітня 2015 (UTC)

Назви вулиць[ред.ред. код]

Вітаю усіх. Знайшов невеличку проблемку. Гляньте, на приклад, категорію Вулиці в Україні. Є два типа назв: Назва вулиця і Вулиця Назва. Пропоную стандартизувати усі назви. Питання - як? Наразі найпоширенішим варіантом (здається?) є Вулиця Назва, я саме його використовую, але мені здається варіант Назва вулиця зручніший для категоризації. Є інші думки? --Yuriy Kvach (обговорення) 15:38, 12 квітня 2015 (UTC)

Я цим не займаюсь, а стандарт повинен бути 1000%, а не 100%. --Jphwra (обговорення) 15:42, 12 квітня 2015 (UTC)
У нас є дві групи користувачів: кияни — прихильники іменування за контекстом (Московська вулиця, вулиця Шевченка) і львів'яни — прихильники іменування Вулиця назва завжди (вулиця Московська, вулиця Шевченка). Кожна з цих груп вважає, що вона іменує за правилами і не хоче поступатися. Тому вулиці Києва у нас названі за контекстом, вулиці Львова — Вулиця назва, а в інших містах наслідують або тих, або тих.--Анатолій (обг.) 15:42, 12 квітня 2015 (UTC)
Он як воно цікаво. --Jphwra (обговорення) 15:46, 12 квітня 2015 (UTC)
Тому власне стандарту нема: львів'яни не чіпають київських вулиць, кияни — львівських, а от в інших містах постійне протистояння: якщо прихильник київського іменування натрапить на неправильну на його думку назву — то він перейменовує, аналогічно і прихильник львівського іменування перейменовує на свій лад.--Анатолій (обг.) 15:48, 12 квітня 2015 (UTC)
Не зовсім так. У Вікіпедії прийнятий природній порядок слів у назвах, якого дотримується більшість користувачів, називаючи вулиці так, як вони називаються на табличках в розмовах тощо. Є два прихильники алфавітного (каталожного) порядку назв, за збігом обставин вони кияни. Агонк намагався довести, що у Києві природнім порядком є саме Назва вулиця, але як на мене, аргументи були непереконливі. Хотілось би спитати у киян, як у вашому місті насправді називають вулиці? Будь ласка, з прикладами фото табличок тощо. У всіх інших містах, на які я звертав увагу, було Вулиця Назва --yakudza 16:11, 12 квітня 2015 (UTC)
Що ви маєте на увазі під каталожним? У каталогах взагалі порядок зворотний — вулиця назва (Шевченка вулиця), бо так для сортування зручно. У нас же в правилах сказано, що іменуються за контекстом. Так от контекст кожен розуміє по-своєму. Хоча під час голосування варіант «родове означення завжди на початку» взагалі ніхто не підтримав. Кияни розуміють контекст так, що він залежить від назви, тобто якщо назва є прикметником, то пишеться перед означуваним словом (Московська вулиця, Шкільна вулиця, Успішна вулиця, Оболонський проспект), інакше — навпаки (вулиця Василя Стуса, площа Анкари, бульвар Леоніда Бикова). На користь такого розуміння свідчить те, що при голосуванні у прикладах було подано також Руська вулиця (Львів). Львів'яни ж стверджують, що контекст — це так як іменується на табличках, в книжках, на картах тощо Тому киянам не важливо, як пишеться у книгах, на картах чи табличках.--Анатолій (обг.) 16:18, 12 квітня 2015 (UTC)
До чого тут фото табличок? На табличках є місце для типу топоніма і місце для його назви. --AMY (обговорення) 16:43, 12 квітня 2015 (UTC)
  • Я трохи не розумію цю проблему, звідки ця принциповість?.. Мені особисто здається зручнішим варіант Назва вулиця, але якщо буде навпаки - хай буде. Головне щоб кожний редактор мав уявлення як слід назвати статтю, за яким шаблоном. Із проблемою зустрівся при редагуванні Преображенська вулиця - як називати сторінку неоднозначності? Особливо якщо вона буде посилатись на статті, оформлені за різними стандартами! Тому просто лишити все як є - не варто, цю бордєльню слід розгребти. Тому давайте, вирішіть хто буде розумнішим і поступиться, а я вже готовий поступитися, якщо треба. --Yuriy Kvach (обговорення) 16:45, 12 квітня 2015 (UTC)
Воно зараз «працює», от і не чіпайте його. ;) Гляньте сюди, третій абзац, та скажіть, як правильно писати: «Абрикосова вулиця» або «вулиця Абрикосова», та хто той Абрикосов, на честь якого у другому випадку названо вулицю. --AMY (обговорення) 17:27, 12 квітня 2015 (UTC)
А як тоді офіційна назва? В Тернополі, скажімо, все йменується вулиця Назва, як офіційно, так і містянами. Щось не пригадаю, щоб якась вулиця (хіба який виняток) іменувалася Назва вулиця.--Микола Василечко (обговорення) 17:53, 12 квітня 2015 (UTC)
Офіційні назви найрізноманітніші: як Калиновий Ріг вулиця, так і вулиця Преображенська, або, наприклад, Василя Порика, без зазначання типу топоніму, або вулиця імені народного артиста САКСАГАНСЬКОГО Панаса Карповича. Красний, сіній, голубой, вибірай сєбє любой. --AMY (обговорення) 18:08, 12 квітня 2015 (UTC)
Щодо коментаря Миколи Василечка, то, думаю, мало хто сумнівався, що Тернопіль схиляється до львівських правил. Відмінність дуже чітка — всі кияни явно скажуть Контрактова площа (а не площа Контрактова), а львів'яни — Площа Галицька (а не Галицька площа). А офіційні джерела зазвичай шаблонні, бо їм впорядковувати назви незручно. Отак і живемо... — NickK (обг.) 00:59, 13 квітня 2015 (UTC)
Ну, чого ж, трохи і на київський манір маємо Face-grin.svg, наприклад, Театральний майдан, але Майдан Волі, Майдан Перемоги.--Микола Василечко (обговорення) 05:58, 13 квітня 2015 (UTC)

Нічого кращого, ніж зроблено у довідниках вулиць придумати важко. Там закладений принцип Назва вулиця, що дозволяє досить швидко найти потрібний об'єкт з усіма варіантами (провулок, площа, проспект і т. п.). Вікіпедія по суті є довідником, тому я пропоную це взяти за основу.

Щодо назв, пов'язаних з іменами людей порядок має бути такий:

  • Прізвище ім'я вулиця - Грінченка Бориса вулиця, Грінченка Миколи вулиця, Коцюбинського Михайла вулиця, Шевченка Тараса бульвар,
    Якщо вулиця називається за псевдонімом, то - Лесі Українки площа, Панаса Мирного вулиця.
  • Прізвище титул вулиця - Курчатова академіка вулиця, Антонова авіаконструктора вулиця.

Окремо потрібно вирішити для імен іноземців: Анрі Барбюса вулиця, Ярослава Гашека вулиця. Тут потрібно орієнтуватися на те як їх краще знають, з іменем чи без нього.

Звичайно такий порядок у деяких випадках буде різати слух (Незалежності майдан), але це виправляється перенаправленням.

Якщо це неприйнятне для когось, можливий компроміс: якщо порядок назви відрізняється від запропонованого, то обов'язково має бути перенаправлення згідно моєї пропозиції. --Basio (обговорення) 07:16, 13 квітня 2015 (UTC)

Для зручності сортування є шаблон {{DEFAULTSORT}}, для зручності пошуку — перенаправлення. Ваша пропозиція є нічим іншим, ніж запровадженням в укрвікі мови Магістра Йоди. --AMY (обговорення) 07:32, 13 квітня 2015 (UTC)
Перша частина пропозиції зручна, але я на ній не наполягаю, бо вона, як казав, може різати слух для багатьох. Але друга частина потрібна. Попробуйте швидко знайти по пошуку одну з вулиць Грінченка, якщо не знаєте імені, а через Грінченка ... легко. Та й набирати обов'язково спочатку вулиця, потім ім'я і аж тоді прізвище, не дуже зручно. Тому подібне перенаправлення має бути. --Basio (обговорення) 07:52, 13 квітня 2015 (UTC)
Щодо перенаправлень згодний на 146%, але щоб раком називати статті — категорично проти. --AMY (обговорення) 08:15, 13 квітня 2015 (UTC)
Отже дійшли до спільної думки: до кожної статті про вулицю має бути перенаправлення, згідно правила зазначеного вище, якщо воно не повторює назву статті. --Basio (обговорення) 08:37, 13 квітня 2015 (UTC)
Я за те, щоб називати подібні статті природним чином, напр., вулиця Тараса Шевченко (а не Шевченка Тараса вулиця), майдан Свободи (а не Свободи майдан), тупик Леніна (а не Леніна тупик), провулок Сонячний (а не Сонячний провулок). Ну, а різноманітні варіанти перенаправлень для покращення пошуку не завадять. — Green Zero обг 16:14, 13 квітня 2015 (UTC)
От візьмемо статтю Вулиця Полтавський Шлях. Погодьтесь, Полтавський Шлях вулиця звучить якось криво. — Green Zero обг 16:16, 13 квітня 2015 (UTC)
Узагалі тут спочатку ішлося про різницю у назвах-прикметниках, тобто провулок Сонячний чи Сонячний провулок. А виявилося, що є люди, які здатні писати для всі зворотний порядок.--Анатолій (обг.) 16:39, 13 квітня 2015 (UTC)
Просто вулиця назва може бути універсальною конструкцією і одночасно тою, яка природньо читається. Згодні? — Green Zero обг 16:59, 13 квітня 2015 (UTC)
Не згоден. Преображенська вулиця природніше, ніж вулиця Преображенська. Ми ж не кажемо область Київська чи район Печерський.--Анатолій (обг.) 17:31, 13 квітня 2015 (UTC)
Ми ж урбаноніми обговорюємо.. На мій погляд, вулиця Преображенська досить непогано читається. — Green Zero обг 17:35, 13 квітня 2015 (UTC)
Узвіз Андріївський, алея Паркова, площа Контрактова, площа Поштова теж урбаноніми.--Анатолій (обг.) 17:37, 13 квітня 2015 (UTC)
Якщо ви в Тернополі запитаєте, де знаходиться Весела вулиця, то вас не зразу зрозуміють Face-grin.svg, а якщо запитаєте так як в Тернополі всі звикли вулиця Весела, то вам швидко скажуть (якщо людина знає, звісно), де така вулиця є.--Микола Василечко (обговорення) 18:04, 13 квітня 2015 (UTC)
А в Києві є вулиця Хорива, яку часто називають Хорева́ (Хоревая), вважаючи, що це прикметник.--Анатолій (обг.) 18:44, 13 квітня 2015 (UTC)
Щодо Веселої вулиці, то тут питання до того, хто її називав і про що він думав. Бо якщо вулиця називається Весела, яке ще може бути значення назви, крім того, що це весела вулиця? Хіба що вона названа на честь якогось пана на прізвище Весел... — NickK (обг.) 00:56, 14 квітня 2015 (UTC)
> в Києві є вулиця Хорива, яку часто називають Хорева́ (Хоревая)
Вона була Хорево́ю вулицею з моменту прокладання за планом перевлаштування Подолу Вільяма нашого Шекспіра Гесте 1811 року, аж поки комусь з розумників (до 1500-річчя Києва?) не видалося «природнішим» переробити її назву на радянський лад: вулиця імені Хори́ва. Те ж саме у 1970-х роках сталося й з Пироговською вулицею, яку переробили на вулицю імені Пирогова. Кілька прикладів, як конструкцію імені вписували в назви вулиць/площ: імені Калініна, імені Гершуні / імені Ладо Кецховелі / імені Єжова / імені Фрунзе, імені Академіка Богомольця, імені Жовтневої революції. --AMY (обговорення) 05:23, 14 квітня 2015 (UTC)
  • Я трошки не розумію, навіщо обговорювати естетичний бік питання. Вулиці мають різні назви за звучанням, і ясно, що якщо стандартизувати назви, то у будь якому разі окремі вулиці будуть читатись не естетично. Наприклад, в Одесі є вулиця Сабанєїв Міст, яка буде погано читатись незалежно від того, куди приткнути слово "вулиця". А відкинути його неможна, оскільки існує ще й міст із назвою Сабанєїв (про нього стаття поки що не створена). Тому чимось треба буде поступитись, виправивши це перенаправленнями. Але якийсь стандарт має бути. Можна обговорити і окремі випадки. Наприклад, для Хрещатика особисто я проти вживання слова вулиця у назві, так як і для різного роду доріг, шляхів тощо. Якщо вулиця називається Полтавський Шлях, то і статтю здається можна спокійно назвати Полтавський Шлях. Але для більшості вулиць слово вулиця із назви не викидається. І тут слід просто вирішити куди його ставити. Я схиляюсь до того, що із технічної точки зору зручніше було б слово вулиця поставити на друге місце - тоді автоматично вирішиться питання сортування назв у категоріях. Це єдина перевага цього варіанту написання. Поясніть які технічні переваги написання слова вулиця першим - можливо я зміню думку. Тільки прошу вас - не вдавайтесь в естетику! Тут суто технічне питання! --Yuriy Kvach (обговорення) 16:56, 14 квітня 2015 (UTC)
Загалом є 4 варіанти назв урбанонімів (якщо якийсь пропустив, доповніть):
  1. ) вулиця когось/чогось: вулиця Тараса Шевченка, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, бульвар Дружби народів, вулиця 20 років міліції, вулиця Зв'язківців, провулок Геофізиків, площа Слави;
  2. ) вулиця чиясь/якась: Пушкінська вулиця, Пашутінська вулиця, Московська вулиця, Преображенська вулиця, Контрактова площа, Руська вулиця, Андріївський узвіз;
  3. ) вулиця назва (в називному відмінку): Хрещатик, Полтавський Шлях, Сабанеїв Міст, площа Ринок;
  4. ) вулиці з назвою і номером: 2-й провулок Комінтерну, 2-й Березневий провулок, 1-й провулок Героїв Майдану, 1-а Поперечна вулиця.
За чинними правилами ВП:ІС-В мало б бути так як я написав вище у прикладах.
Наразі у першому варіанті усюди пишуть вулиця назва. Хоча є пропозиції переставляти і тут вулицю в кінець. Але в такому разі тоді і в іменах іноземців треба ставити прізвища на перше місце, бо виходить Мате Залка, але Залки Мате вулиця, Оноре де Бальзак, але Бальзака Оноре де вулиця.
Для третього варіанту можливі три написання: Вулиця Полтавський Шлях, Полтавський Шлях вулиця, Полтавський Шлях (вулиця). Наразі ж використовується переважно перший.
Варіанти 2 і 4 загалом схожі, і тут якраз є проблеми. Кияни вибрали простіший шлях, ставлять прикметник завжди перед іменником (Преображенська вулиця), львів'яни ж пишуть навпаки (вулиця Руська).--Анатолій (обг.) 18:20, 14 квітня 2015 (UTC)
Що до Полтавського шляху, то тут питання, а існує якийсь ще полтавський шлях крім вулиці? Якщо ні, то приставка "вулиця" тут взагалі не потрібна. Ми ж не написали Вулиця Хрещатик, або Хрещатик (вулиця)! Назва на кшталт "Залки Мате вулиця" звучить може не естетично, проте логічно. Офіційна назва не "Мате Залки", а саме навпаки, так само як і "вулиця Джохара Дудаєва" - не "Дудаєва Джохара"! Тому назву вживати так як в офіційній назві, хоча категоризувати можна і за прізвищем. Питання лише в тому, де буде само слово "вулиця". Безперечно будуть неестетичні винятки на кшталт "1-ая Строітєлєй вулиця", але це будуть окремі випадки, їх можна вживати лише в назві, але не в тексті, і само собою виправляти перенаправленнями. Я пропонує просто провести голосування і внести варіант написання до правил. Я вже писав прихильником якого варіанту є я, але я на практиці вживаю інших варіант, і готовий далі це робити, якщо це буде в правилах. Але я поки що не бачу, щоб хтось написав переваги варіанту Вулиця Назва. Якщо є переваги - нехай прихильники цього варіанту їх напишуть. Дякую! --Yuriy Kvach (обговорення) 06:01, 15 квітня 2015 (UTC)

А чому не піти шляхом найменшого спротиву і не використовувати офіційні назви? Логічно, що різні населені пункти називатимуть вулиці за різним форматом. Ну то чому ми повинні вигадувати велосипед і займатись оригінальним дослідженням? Пропоную обрати найпростіший варіант - як місцева рада назва, так і даємо назву статті + створюємо перенаправлення. --Максим Підліснюк (обговорення) 08:03, 15 квітня 2015 (UTC)

Ну і як ти пропонуєш називати вулиці Харкова в такому випадку? Див. також вище коментар AMY від 18:08, 12 квітня 2015 (UTC). Навряд чи цей варіант є найпростішим. У такому випадку перед написанням статті треба дістати рішення про найменування вулиці. Найпростіший якраз поточний «київський» варіант, для якого не потрібно мати на руках рішень, а просто дивитись на назву.--Анатолій (обг.) 08:36, 15 квітня 2015 (UTC)
А там до речі такий бардак, у переліку офіційних назв... У Львові є вулиця Мечнікова! Хоча українською слід писати "Мечникова". Тому тут теж слід обережно. --Yuriy Kvach (обговорення) 12:35, 15 квітня 2015 (UTC)
Так, як назви вживаються у актах місцевої ради. В кінці кінців, ми завжди можемо направити їм запит. Але, наскільки я бачу, для Харкова природня назва вулиця Назва (вулиця Академіка Богомольця, а не Академіка Богомольця вулиця) --Максим Підліснюк (обговорення) 08:46, 15 квітня 2015 (UTC)
Не зрозумів, де ти в тій таблиці побачив «вулиця Академіка Богомольця». Там в одній колонці назва, в іншій тип. А для Києва ти пропонуєш писати Калиновий ріг вулиця і Вулиця Преображенська?--Анатолій (обг.) 08:53, 15 квітня 2015 (UTC)
Задача
Дано: є станції метро, названі від урбанонімів (ці назви офіційні, використовуються всюди саме в такому вигляді, тому тут різночитань нема): Площа Льва Толстого, Майдан Незалежності, Поштова площа, Контрактова площа (у перших двох випадках: площа назва, в двох інших — назва площа).
Знайти:
  1. як мають називатися статті про відповідні площі;
  2. як мають називатися статті про інші площі Києва (напр. Бессарабська, Керченська, Московська, Анкари, Конституції, Тараса Шевченка).--Анатолій (обг.) 09:21, 15 квітня 2015 (UTC)
Калиновий Ріг має бути Калиновим Рогом, без слова "вулиця". Чи в Києві є інші калинові роги? Здається ні. Я вже вище писав, для вулиць із специфічними назвами, до яких слово вулиця традиційно не використовується, його і не вживати.--Yuriy Kvach (обговорення) 12:35, 15 квітня 2015 (UTC)
Як нема, є, Калиновий Ріг проїзд. --AMY (обговорення) 14:27, 15 квітня 2015 (UTC)
А в дужках? Калиновий Ріг (вулиця) і Калиновий Ріг (проїзд), + стаття про урочище Калиновий Ріг в перспективі + Калиновий Ріг (значення). Хіба не логічно? --Yuriy Kvach (обговорення) 15:08, 15 квітня 2015 (UTC)
Угу, за тою ж логікою: Червоне (море), Жуків (острів), Нова (земля) --AMY (обговорення) 15:42, 15 квітня 2015 (UTC)
Зміїний (острів)! І шо? А Червоне (море) і Нова (земля) сюди не слід приплітати. І взагалі, ми говоримо про вулиці, а не про моря і острови.--Yuriy Kvach (обговорення) 05:49, 17 квітня 2015 (UTC)
Ну так там назви схожі: всі моря мають назву і слово «море». При цьому у випадку іменника море стоїть на початку (море Росса, море Лаптєвих), а у випадку прикметника — в кінці (Чорне море, Середземне море, Берингове море), тобто точно так само як для київських вулиць.--Анатолій (обг.) 08:05, 17 квітня 2015 (UTC)
Можу докинути туди ж три станції метро з Харкова: Московський проспект, Площа Повстання та Проспект Гагаріна — і одну з Дніпропетровська (Проспект Свободи). Чи допоможе? — NickK (обг.) 03:00, 16 квітня 2015 (UTC)
Допоможе. Це свідчить про те, що в Харкові якраз «київський» варіант іменування.--Анатолій (обг.) 16:17, 16 квітня 2015 (UTC)

@Ykvach: ІМХО, варто спочатку підвести підсумок цього обговорення, вони триває вже 22-й місяць, і останні 9 місяців там жодного редагування не було. А його підсумок частково впливає і на це обговорення (якщо вулиці в якомусь місті не значимі, то статей про них не буде, тож нема сенсу їхні назви тут обговорювати).--Анатолій (обг.) 16:17, 16 квітня 2015 (UTC)

Айдахо Фоллс[ред.ред. код]

Варіантів два: Айдахо-Фолс и Айдахо-Фолс. Української карти не зумів знайти, на російській - Айдахо-Фолс. Начебто-б правильніше з одним л, проте схожа назва Ніагара-Фоллс - з двома. З повагою --Batsv (обговорення) 16:08, 15 квітня 2015 (UTC)

Згідно з правописом правильно Айдахо-Фоллс: подвоєння в українській мові зазвичай зберігається, а дефіс додається через те, що це назва міста, а не водоспаду (falls) — NickK (обг.) 03:05, 16 квітня 2015 (UTC)
Дякую!--Batsv (обговорення) 05:22, 16 квітня 2015 (UTC)

Адміни в IRC[ред.ред. код]

Часом виникають ситуації, коли потрібна швидка реакція адміністраторів (наприклад, не-адмін виявив активного вандала). Було б добре, якби адміністратори (звичайно, у кого є можливість) були присутні на IRC-каналі української Вікіпедії #wikipedia-uk зайти, щоб могти оперативно реагувати. --Юрій Булка (обговорення) 12:28, 16 квітня 2015 (UTC)

закріпив вкладку з webchat. --ASƨɐ 13:14, 16 квітня 2015 (UTC)
Дякую. Хоча webchat, на мою думку, не найзручніший спосіб користуватися IRC. Можливо, якийсь стільничний IRC-клієнт буде зручніший. --Юрій Булка (обговорення) 13:19, 16 квітня 2015 (UTC)

Фіналізація SUL крокує світом[ред.ред. код]

Якщо хто не знає, розпочався останній етап фіналізації SUL. У малих вікіпроектах користувачів уже перейменовано (зокрема у Вікіновинах, Вікіпідручнику, Вікіцитатах та ін.). В українську Вікіпедію вона прийде найближчими днями. Тож, якщо в кого не приєднаний SUL, ще можна подати заявку на перейменування на ім'я, яке ви самі оберете.--Анатолій (обг.) 08:18, 17 квітня 2015 (UTC)