Молдавани
| Молдавани Moldoveni |
|
|---|---|
Стефан III Великий • Міхай Волонтір • Димитрій Кантемір • Драгош Воде • Михайло Тімофті • Марія Чеботар • Петро Могила • Александру Йоан Куза • Софія Ротару • Васіле Александрі |
|
| Загальна кількість | 3,35 млн. |
| Найбільші розселення | Молдова: 2 741 849 Україна: 92 |
| Близькі етнічні групи | Румуни |
| Мова | Молдавська (Румунська) |
| Релігія | переважно православні |
4.700.000 румунських молдаван в Румунії.
2.983.905 румуномовних молдаван Молдови
Молдавани (молдовани) (молд. Moldoveni) — народ, основне населення Молдови (76,1%). Живуть також в Україні (258,6 тис. чол.), Росії (172,3 тис. чол.), Казахстані й інших країнах. Загальна чисельність — близько 3,35 млн. чоловік. Розмовляють молдовською мовою, літературна версія якої не відрізняється від румунської мови, хоча на побутовому рівні є певні відмінності на рівні діалектів. Поширені також російська та українська мови. Побожні молдавани — православні.
Зміст |
Традиції [ред.]
У традиційній їжі значне місце займали страви з кукурудзяної муки, молочні продукти, овочі. Мамалигу з кукурудзяного борошна, яку доповнював хліб, варили щодня. Найбільша кількість страв молдавани готували з овочів - їх вживали у свіжому вигляді, варили, смажили, пекли, фарширували, гасили, солили. Характерні блюда - овочевий суп (молд. ciorbă, чорба), м'ясний суп (молд. zamă, заме, зама), листковий пиріг із бринзою (молд. plăcintă, плечінте, плачинда), голубці, загорнуті у виноградне листя (молд. sarmale, сармале), протерта квасоля з товченим часником (фасоле фекелуіте) та інші.
Усна народна творчість представлена календарною та сімейною обрядовою поезією, казками, героїчним епосом, історичними, ліричними та іншими піснями, прислів'ями, приказками. Найбільший пам'ятник ліро-епічної народної поезії - балада «Міоріца». Народні пісні переважно одноголосні, в деяких районах (в основному, на кордоні з Україною) - двухголосні. Найбільш поширені музичні інструменти - кобза (струнний), най (духовий типу флейти Пана), чімпой (волинка), скрипка. Традиційні танці - хору, жок, молдовеняска; виконуються зазвичай у супроводі оркестру.
Одне з найдавніших ремесел - гончарство. Глиняні горщики, глечики, тарілки і чашки повсюдно використовувалися в повсякденному житті. Високоякісні керамічні вироби могли бути найрізноманітнішої форми, прикрашені різнокольоровими візерунками. Також широко поширене виготовлення килимів. За давньою традицією, наречена повинна була дати в придане килим, витканий її руками. Молдавські килими гладенькі, без ворсу, як ніби зіткані з льону.
Житло [ред.]
Молдавські поселення в XV-XVII ст. розташовувалися в основному на берегах, терасах і в долинах річок, на схилах пагорбів. Найбільш давній тип планування поселення в Молдові - Прирічний, або лінійний. З часом з'явилися й інші типи поселень - кучевий, або гніздовий, вулично-квартальний.
Селянська садиба складалася з житлового будинку та кількох господарських будівель різного призначення (приміщення для худоби, для зберігання зерна та знарядь праці, погріб, літня кухня і ін.). Частина садиби займалася під сад, город і виноградник. Садиба оточувалася дерев'яним або кам'яним парканом, а ворота прикрашалися орнаментом.
Якщо в XIV-XVI ст. переважало однокамерне житло-землянка або напівземлянка, то в кінці XVI - початку XVII ст. вже з'являється наземне житло, яке в XVII-XVIII ст. розповсюджується по всій території Молдови. У XIX столітті виникає молдавський трикамерний будинок, що складається з сіней (тінде), житлової кімнати і «каса маре» (вітальня). В даний час селяни будують багатокімнатні будинки з вигодами наближаються до міських, однак традиційні кімнати зберігаються.
Значне місце в оздобленні житлових будинків займає художньо оброблене дерево і камінь. Народне молдавське житло розрізняється в різних регіонах. У північних районах житлові будинки прикрашають орнаментом більше, ніж у південних. На півночі будинку часто прикрашаються кольоровим розписом і прикрасами з декоративної прорізної жерсті. Обов'язковим елементом є скляна веранда. У центральних і південних районах в будівлях зберігаються призьба і галерея, дерев'яні стовпи або кам'яні колони. На півдні поширені довгі будинки, що стоять торцем до вулиці, що мають зазвичай двосхилий дах і дерев'яні стовпи або кам'яні колони. Інтер'єр прикрашають виробами народних ремісників.
Костюм [ред.]
Традиційний молдавський жіночий одяг складається з білої орнаментованою сорочки, багато клинової спідниці, полотняного фартуха і хустки.
Одяг чоловіків включає білу сорочку, штани, суконний жилет або хутряну безрукавку, баранячу шапку і саморобне взуття зі шкіри. Невід'ємною частиною костюма є тканий вовняний пояс червоного, зеленого або синього кольору, довжиною до 3 метрів.
Деякі деталі народного одягу збереглися до сьогоднішнього дня: хутряні та сукняні безрукавки, баранячі шапки.
Проблема співвідношення з румунським етносом [ред.]
Ряд діячів культури і офіційних осіб Молдови і Румунії в ранзі міністрів неодноразово заявляли про приналежність молдаван до румунського етносу («ми румуни - і крапка»). Ця ідеологія особливо сильно проявила себе після здобуття Молдовою незалежності і прийняття румунської граматики та латинського алфавіту для молдавської мови, як офіційної. Так президент Молдови Микола Тімофті (з 2012р.) На зустрічі зі своїм румунським колегою Траяном Бесеску погодився, що молдавської нації не існує: "Ми поговорили і погодилися, що Румунія і Республіка Молдова - дві незалежні і суверенні держави, але в яких живуть в основному румуни. Нас об'єднує мова, традиції, радості і нещастя, через які пройшли румуни за останні століття ", - заявив румунський президент. У цей же час, колишній президент Молдови Володимир Воронін ((2001-2009)) заявляв про свою категоричну незгоду з цим і підкреслював, що, за переписом 2004, «94% корінного населення Молдови вважають себе молдаванами, а не румунами ».
Молдовани за межами Молдови [ред.]
Молдавська діаспора за межами Молдови складається з молдован, що постійно проживають на території інших країн, а також трудових мігрантів, тимчасово виїхали з Молдови для роботи за кордоном. Молдовани проживають в основному в колишніх республіках СРСР, а також в Італії, Іспанії, Португалії, Бразилії. Число гастарбайтерів за офіційними даними становить 200-300 тисяч осіб, а за неофіційними до 1 млн. За оцінками експертів, за межами країни знаходиться приблизно 400-600 тисяч громадян Молдови.
Молдавани в Україні [ред.]
Література [ред.]
- Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії / Відповідальний редактор Ю. І. Римаренко, І. Ф. Курас. — Київ, 1993. — 800 с.
- Заставецька О. В., Заставецький Б. І., Ткач Д. В. Географія населення України. — Тернопіль, 2007.
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Населення Молдови |
- Конгрес національних громад України
- Всеукраїнський перепис населення 2001 року
- Сергій Чорний НАЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В XX СТОРІЧЧІ
|
||||||||
