Битва за Кавказ (1942—1943)

Битва за Кавказ
Німецько-радянська війна
Німецькі гірсько-піхотні війська на Головному Кавказькому хребті. 22 грудня 1942 Німецькі гірсько-піхотні війська на Головному Кавказькому хребті. 22 грудня 1942
Дата: 25 липня 1942 — 9 жовтня 1943 Місце: Кубань, Північний Кавказ Результат: Перший етап: німецькі війська захоплюють майже весь Північний Кавказ, але їм не вдається прорватися в Закавказзя; Другий етап: Червоній Армії не вдається оточити війська противника на Кубані і завдати їм рішучої поразки; Після піврічної оборони на Таманському півострові німецькі війська евакуювалися до Криму. Непрямий результат: За «звинуваченням» у співпраці з окупантами зазнали масової депортації народи Північного Кавказу: чеченці, інгуші, балкарці, калмики, карачаївці
Сторони
СРСР	Третій Рейх Румунське королівство  Перша словацька республіка
Командувачі
Будьонний С. М. Тюленєв І. В. Петров І. Ю. Малиновський Р. Я. Масленніков І. І. Октябрський П. С.	В.Ліст Е.фон Клейст П. Думітреску Е. фон Маккензен Р. Руофф
Військові сили
25 липня 1942 112 тис. чоловік, 121 танк, 2160 гармат і мінометів, 230 літаків. 1 січня 1943 понад 1 млн чоловік, понад 11,3 тис. гармат і мінометів, близько 1,3 тис. танків, 900 літаків.	25 липня 1942 170 тис. чоловік, 1130 танків, понад 4,5 тис. гармат і мінометів, до 1 тис. літаків. 31 липня 700 танків 1 січня 1943 764 тис. чол., 5290 гармат і мінометів, 700 танків, 530 літаків.
Втрати
344 000 чоловік	281 000 чоловік

Битва за Кавказ (25 липня 1942 — 9 жовтня 1943) — битва збройних сил нацистської Німеччини, Румунії і Словаччини проти СРСР під час Німецько-радянської війни за контроль над Кавказом.

Загальна характеристика

Битва поділяється на два етапи: наступ німецьких військ (25 липня — 31 грудня 1942) і контрнаступ радянських військ (1 січня — 9 жовтня 1943).

25 липня 1942 гітлерівські війська почали наступ з плацдармів у нижній течії Дону на сальському, ставропольському й краснодарському напрямках. Для виконання плану по захопленню Кавказу (кодова назва — «Едельвейс») німецьке командування виділило групу армій «А» (1-ша і 4-та танкові армії, 17-та німецька польова армія, 3-тя румунська армія, частина сил 4-го повітряного флоту; командувач — генерал-фельдмаршал В.Ліст). Противнику протистояли війська Південного і частина сил Північно-Кавказького фронтів (51, 37, 12, 18, 56-та армії і 4-та повітряна армія). Під натиском переважаючих сил противника радянські війська змушені були відійти на південь і південний схід. Становище на Північному Кавказу вкрай загострилося.

Восени 1942 німецькі війська зайняли велику частину Кубані і Північного Кавказу, проте після поразки під Сталінградом були вимушені відступити через загрозу оточення. У 1943 радянському командуванню не вдалося ні замкнути німецькі частини на Кубані, ні нанести їм рішучої поразки: танкові частини Вермахту (1-ша танкова армія) були виведені з Кубані в Україну в січні 1943, а піхотні (17-та армія) були вивезені з Таманського півострова до Криму в жовтні.

Реальна і передбачувана співпраця з окупантами послугувала причиною депортації ряду народів Північного Кавказу до Сибіру і Казахстану.

Наступ німецьких військ. Липень — листопад 1942

Контрнаступ радянських військ. 13 грудня 1942 — 18 лютого 1943

Галерея

• 
  Монумент в честь воїнів-визволителів Таманського півострова, Кубані та Північного Кавказу в районі коси Чушка
• 
  Інформаційна таблиця на пам'ятнику (в районі коси Чушка, с-ще Ілліч)
• 
  Українські альпіністи на перевалі Чиперазау біля пам'ятника захисникам Кавказу

.

Джерела

• История Великой Отечественной войны Советского Союза. 1941—1945 гг., т. 2, М., 1962.
• Калядин Т. Е., Битва за Кавказ. 1942—1943, М., 1957. (рос.)
• Тюленев И. В. Через три войны. М., 1960 [Архівовано 21 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
• Гречко А. А. Битва за Кавказ М: Воениздат, 1967 (рос.)
• Вторая мировая война. Освобождение Северного Кавказа [Архівовано 18 лютого 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
• Кирин И. Д. Черноморский флот в битве за Кавказ. — М.: Воениздат, 1958. [Архівовано 7 червня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
• Фронтовые фотографии Битвы за Кавказ [Архівовано 30 березня 2010 у Wayback Machine.]
• [1] [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

• Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — 608 с. — (Архив) — ISBN 5-224-01515-4. (рос.)
• Мировая война. 1939–1945. — М. : ООО «Издательство ACT», 2000. — 736 с. — (Военно-историческая библиотека) — 6000 прим. — ISBN 5–17–000339–0. (рос.)
• Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941–1945 / М.Л. Дударенко, Ю.Г. Перечнев, В.Т. Елисеев и др. — М. : Воениздат, 1985. — 598 с. (рос.)
• Гусев А. М. От Эльбруса до Антарктиды. — 2-ое изд., доп. и испр. — М. : Советская Россия, 1985. — С. 112. (рос.)
• В. Гнеушев, А. Попутько «Тайна Марухского ледника». Книга первая и вторая. Издательство «Советская Россия». Москва. 1966. Тираж 50.000 экз.
• Ибрагимбейли, Хаджи Мурат. Крах «Эдельвейса» и Ближний Восток. Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1977. 319 с. с ил. и карт. Тираж 15000 экз.
• Краснознаменный Закавказский (очерки истории Краснознаменного Закавказского военного округа). М., Воениздат, 1969. Тираж 50.000 экз.
• Ежедневная красноармейская газета Закавказского фронта «Боец РККА». Вторник, 26 октября 1943 г., № 257(7589). Генерал-полковник К. Н. Леселидзе. Новороссийское сражение. [Архівовано 29 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Авторский коллектив: М. И. Повалий (руководитель), Ю. В. Плотников (заместитель руководителя), И. М. Ананьев, А. В. Басов, В. А. Голиков, Е. П. Елисеев, А. Н. Копенкин, В. А. Марамзин, А. П. Марфин, С. С. Пахомов, В. Б. Сеоев, П. Ф. Шкорубский, Н. И. Яковлев. В подготовке книги принимал участие М. Х. Калашник. Восемнадцатая в сражениях за Родину: Боевой путь 18-й армии. — М.: Воениздат, 1982. — 528 с., ил.