Кудлаївська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кудлаївська культура — одна з археологічних культур Полісся доби раннього мезоліту, що в VIII—VI тисячолітті до н. е. існувала в середній течії р. Десни, нижньому Посожжі, Прип'ятському Поліссі, верхній і середній течії Німану, на північному сході Польщі. Кудлаївська культура отримала назву від стоянки «Кудлаївка» (Чернігівська область, Україна, басейн р. Десна), відкритої в 1925 р. Рудинським М. Я.. Виділена в 1972 р. польським дослідником Козловським С., обґрунтована матеріалами Телегіна Д. Я., Залізняк Л. Л., Астравскаса Т. та ін..

Виокремлюється дослідниками за характерними пам'ятками, виявленими в місцях розкопок: Кудлаївка, Таценки, Селище, Коржі, Кухарі, Мартиновичі, Броди, «Люботинь III», Криниця, Поляни та інші на території Волиньської, Рівненської, Житомирської, Київської та Чернігівської областей. Останнім часом виявлені в басейні Німану. На території Білорусі пам'ятники кудлаївської культури відомі з кінця XIX в.. Значні матеріали отримані в XX в. у наслідку досліджень Полікарповича К. М., Ісаєнко В. Ф., Ксендзова В. П., Колечиць О. Г., Кудряшова В. Є., Крівальцевіча М. М..

Пам'ятки датуються VIII—VI тис. до н. е., з них визначальними для даної культури є дрібні крем'яні пластинки та вістря з притупленим краєм, що використовувалися як вкладки в пази кістяних наконечників стріл та метальних списів. Техніка розколювання кременю відщепова, мікролітична, характерними є скребачки, різці, сокири на відщепах. Кудлаївське населення полювало на лісових копитних тварин (тур, лось, олень, кабан) за допомогою лука, займалося рибальством.

Культура генетично пов'язана із сусідніми західними археологічними культурами: коморницькою культурою (Польща) та культурою Дювенсі (Північна Німеччина). Сформувалася в басейні Прип'яті (притока Дніпра) на початку мезоліту під впливом мігрантів з басейну Вісли. Набула поширення в межах Полісся і в другій половині мезоліту поступилася місцем новій хвилі мігрантів із заходу — людності яніславицької культури.

У формуванні кудлаївської культури брали участь носії східноєвропейського варіанту культури Федермесер фінально-палеолітичної культури сегментоподібних мікролітів типу «Боршава-2», що втілила в собі традиції кремнеобробки Епігравету південної й центральної України (Залізняк Л. Л.).

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]