Перейти до вмісту

Тарасівка (Львівський район)

Координати: 49°48′2″ пн. ш. 24°20′29″ сх. д. / 49.80056° пн. ш. 24.34139° сх. д. / 49.80056; 24.34139
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Тарасівка
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район Львівський
Тер. громада Підберізцівська сільська територіальна громада
Код КАТОТТГ UA46060350090085389
Основні дані
Колишня назва Ірманів, Германів
Населення 366[1]
Площа 2,055 км²
Густота населення 178,10 осіб/км²
Поштовий індекс 81147[2]
Телефонний код +380 3230[3]
Географічні дані
Географічні координати 49°48′2″ пн. ш. 24°20′29″ сх. д. / 49.80056° пн. ш. 24.34139° сх. д. / 49.80056; 24.34139
Середня висота
над рівнем моря
242 м[4]
Відстань до
обласного центру
27 км
Відстань до
районного центру
27 км
Найближча залізнична станція Борщовичі
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 81146, Львівська обл., Львівський р-н, с. Підберізці, вул. Т. Шевченка, 25[5]
Карта
Тарасівка. Карта розташування: Україна
Тарасівка
Тарасівка
Тарасівка. Карта розташування: Львівська область
Тарасівка
Тарасівка
Мапа
Мапа

CMNS: Тарасівка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Тара́сівка (до 1946 року — Германівка, Германів)[6] — село в Україні, у Підберізцівській сільській територіальній громаді Львівського району Львівської області[5]. До 2020 року разом з селами Чорнушовичі та Журавники підпорядковувалося Чорнушовицькій сільській раді[7], нині — у складі Чорнушовицького старостинського округа разом з селами Чорнушовичі та Журавники[8]. Населення становить 366 осіб[1].

Географія

[ред. | ред. код]

Село Журавники розташоване за 27 км від обласного та районного центру — міста Львова та за 11 км від центру громади, що проходить автомобільними шляхами місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Борщовичі становить 12 км[9].

Населення

[ред. | ред. код]

1939 року в селі мешкало 1350 осіб[10]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало 454 особи, у 2022 році — 384 особи, у 2023 році — 373 особи; у 2024 році — 366 осіб[1].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[11]:

Мовний склад населення с. Тарасівка
Мова Число ос. Відсоток
українська 454 100,00

Історія

[ред. | ред. код]

29 квітня 1385 року руський староста Емерик Вебек у Львові засвідчив зізнання Михайла Пая з Тізміха на користь шляхтича Міцька щодо маєтностей Ірманів і Похонів[12].

У 1441 році село перебувало у власності Яна з Германова, який разом з Влодком з Білки фінансував та збудував парафіяльний костел у Білці Шляхетській[13].

Адміністративно село входило до складу Львівського повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина. У 1857 році в селі заснована однокласна школа[14].

Після окупації Галичини у 1919 році польський уряд заселяв українську землю польськими колоністами. На 1 січня 1939 року в селі мешкало 1350 осіб, з них 980 українців-греко-католиків, 220 українців-римокатоликів, 20 поляків, 100 польських колоністів міжвоєнного періоду, 30 євреїв[10].

У 19091944 роках проходила залізниця Львів-Підгайці.

У 1946 році населені пункти Германівської сільської ради — хутір Германів перейменували на хутір Лужки та село Германівка — на село Тарасівка, а також Германівську сільську раду — Тарасівську. На той час Тарасівка перебувала у складі Новояричівського району Львівської області[6].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Підберізцівської сільської територіальної громади[15].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Пустомитівського району, село увійшло до складу новоствореного Львівського району[16].

Пам'ятки, визначні місця

[ред. | ред. код]

Археологічні розвідки

[ред. | ред. код]

В урочищі Підліс біля села відбувалися розкопки[18]. Було виявлено та досліджено поселення черняхівської культури, довжиною 400 метрів та шириною 80—100 м.[19].

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

Сьогодні у селі діють два фермерські господарства «Бачинське» і «Ясниське», а також приватна агроторгова фірма «Тарасівка»[20].

Відомі особи

[ред. | ред. код]
Народилися
  • Іван (Бучко) (1891—1974) — церковний і громадський діяч, архієпископ Української греко-католицької церкви.
  • Калиненко Ігор (справжнє ім'я та прізвище — Богдан Васильович Курилас; 1917—1991) — український письменник, поет, драматург, історик.
  • Олексів Яків (нар. 1897 — ??) — стрілець Української галицької армії.
  • Яблонська-Уден Софія (1907—1971) — письменниця, журналістка, мандрівниця.
Пов'язані з селом
  • Альберт Сватек з Германова — дідич, львівський гродський суддя[21].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Паспорт громади. pidberizcivska-gromada.gov.ua. Підберізцівська сільська територіальна громада. Архів оригіналу за 15 лютого 2026. Процитовано 18 квітня 2026.
  2. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 18 квітня 2026.
  3. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 18 квітня 2026.
  4. Прогноз погоди в селі Тарасівка. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 11 грудня 2024. Процитовано 18 квітня 2026.
  5. а б Підберізцівська територіальна громада. pidberizcivska-gromada.gov.ua. Архів оригіналу за 16 лютого 2026. Процитовано 18 квітня 2026.
  6. а б Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18.7.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Львівської області». wikisource.org. Процитовано 3 лютого 2024.
  7. Чорнушовицька сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 4 жовтня 2025. Процитовано 18 квітня 2026.
  8. Старостинські округи. pidberizcivska-gromada.gov.ua. Підберізцівська сільська територіальна громада. Архів оригіналу за 16 січня 2026. Процитовано 18 квітня 2026.
  9. Відстані від села Тарасівка. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 18 квітня 2026.
  10. а б Кубійович, 1983, с. 48.
  11. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Підберізцівська сільська громада, Львівський район, Львівська область: с. Тарасівка. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 18 квітня 2026.
  12. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego // Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego. — T. 2. — Lwów: Księgarnia Seyfartha i Czajkowskiego, 1870. — S. 20—21, X. (пол.)(лат.)
  13. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego // Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego. — T. 2. — Lwów: Księgarnia Seyfartha i Czajkowskiego, 1870. — S. 108—110. (пол.)(лат.)
  14. Hermanów, wś, pow. lwowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 62. (пол.)
  15. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області». rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 4 червня 2025. Процитовано 18 квітня 2026.
  16. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  17. Інтерактивна карта Української греко-католицької церкви: церква Пресвятої Тройці. map.ugcc.ua. Українська греко-католицька церква. Архів оригіналу за 16 січня 2025. Процитовано 18 квітня 2026.
  18. Археологія та стародавня історія Пустомитівського району: село Тарасівка. zamky.com.ua. 7 вересня 2015. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 18 квітня 2026.
  19. Цыгылык В. Н. Раскопки у с. Тарасовка на Львовщине // Археологические открытия 1978 года. — Москва : Наука, 1979. — С. 417. — 6400 прим.(рос.)
  20. Ріпак. Агрокарта посівних площ. Тарасівка. Пустомитівський район. Львівська область: список господарств. raps.4sg.com.ua. Архів оригіналу за 11 грудня 2024. Процитовано 18 квітня 2026.
  21. Rudańce, po rus. Rudanci // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 901. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]