Пониква (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пониква
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Бродівський район
Рада/громада Пониквянська сільська рада
Код КОАТУУ 4620385301
Основні дані
Засноване 1490
Населення 489
Площа 1,015 км²
Густота населення 481,77 осіб/км²
Поштовий індекс 80644[1]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 49°58′52″ пн. ш. 25°07′44″ сх. д. / 49.98111° пн. ш. 25.12889° сх. д. / 49.98111; 25.12889Координати: 49°58′52″ пн. ш. 25°07′44″ сх. д. / 49.98111° пн. ш. 25.12889° сх. д. / 49.98111; 25.12889
Середня висота
над рівнем моря
261 м
Місцева влада
Адреса ради 80644, Львівська обл., Бродівський р-н, с.Пониква , тел. 30--5-35
Карта
Пониква. Карта розташування: Україна
Пониква
Пониква
Пониква. Карта розташування: Львівська область
Пониква
Пониква

Пониква у Вікісховищі?

Пони́квасело в Україні, у Бродівському районі Львівської області. Населення становить 489 осіб. Орган місцевого самоврядування — Пониквянська сільська рада. До складу сільради входять села: Пониква, Боратин, Видра, Гаї-Суходільські, Горбалі, Липина, Орани, Переліски, Підгір'я, Сухота.

Історія[ред. | ред. код]

Уперше в письмових джерелах Пониква згадується в 1490 році. На території Пониква виявлені залишки давньоруського поселення XII-XIII століть.

У ХІХ ст. біля села на березі ставу стояв палац із розкішним парком. У роки Першої світової війни через Поникву кілька разів проходила лінія фронту, від артилерійського обстрілу загинуло чимало жителів, згоріло багато будинків. Улітку 1920 року село на короткий час було під владою більшовицьких частин Першої Кінної армії і 45-ї стрілецької дивізії. З другої половини 20-х років у селі діяли підпільні осередки. У 30-х роках багато хто з активістів зазнали переслідувань польської влади. У 1932 році спалахнув страйк наймитів поміщицького маєтку, в ньому взяли участь і робітники пивоварного заводу.

На фронтах війни билися 92 жителі села, 42 з них загинули в боях. Сільчани брали участь і в національно-визвольній боротьбі. Гітлерівці відправили на примусові роботи до Німеччини близько 60 жителів Поникви.

У Поникві в радянські роки працювала комплексна бригада колгоспу «Правда» (центральна садиба в с. Пониковиця), за якою було закріплено 1310 га сільгоспугідь, у т. ч. 1020 га орної землі. Діяли підсобні підприємства: цегельний завод, пилорама, льонопереробний пункт, ремонтна майстерня. Працював державний пивоварний завод.

В селі є середня школа, будинок культури (із залом на 400 місць, при ньому було створено музей історії села), бібліотека.

Церква Святої великомучениці Параскеви (мурована), 1864 рік.

Гідрологічний заказник «Пониківський», загальною площею 53,7 га.

Персоналії[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Богдан Братко (1 листопада 1941) — актор, заслужений артист України (2008).
  • Пилип Гузюк — український комуністичний письменник, прозаїк, боровся в армії Будьонного проти Армії УНР[3].
  • Мирослав Олексюк — український вчений, філософ, у 1964—1973 рр. — директор Інституту суспільних наук АН УРСР.
  • Мирон Олексюк (1899—1950) — комуніст, член КПЗУ, депутат так званих Народних зборів Західної України та Верховної Ради УРСР двох скликань. Батько Мирослава Олексюка, обирався головою Бродівської райради депутатів трудящих.
  • Степан Тудор (справжнє прізвище Олексюк) — український (галицький) письменник-москвофіл, публіцист і політичний діяч, філософ[4].
  • Микола Туркевич — професор, український вчений у галузі хімії і фармації, доктор технічних і фармацевтичних наук, завідувач кафедри фармацевтичної хімії Львівського державного медичного університету імені Д. Галицького (1946—1977 рр.), академік.
  • Зеновія Чабан (Гринах) (23 березня 1940) — українська поетеса. Закінчила Донецький університет, працювала на Новокраматорському машинобудівному заводі інженером, публікувалась у місцевій пресі, зокрема, в журналі «Донбас». У період становлення української державності викладала українське народознавство та мову і літературу в «Першій українській гімназії» м. Краматорська. Авторка збірки поезій та прози «Твої сліди».
  • Адольф Марія Бохенський — польський публіцист і журналіст.
  • Северин Ясельські — польський актор.
  • Ольга Завадзка — польський педагог, законовчитель, праведник народів світу.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Бродівський район
  2. І.Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010.— 228 с.; іл. с.184
  3. Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис…С. 95
  4. Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис…С. 94–95