Енн Епплбом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:34, 2 березня 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Bluelink 1 book for Перевірність (20220301)) #IABot (v2.0.8.6) (GreenC bot)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Епельбаум.
Енн Епплбом
англ. Anne Elizabeth Applebaum
Ім'я при народженні Енн Елізабет Епплбом
Народилася 25 липня 1964(1964-07-25) (59 років)
Вашингтон
США США
Громадянство США США
Польща Польща
Національність єврейка
Місце проживання Вашингтон[1][2]
Варшава[3]
Лондон[3]
Діяльність історик, журналістка, колумністка, письменниця, нехудожня письменниця
Сфера роботи журналіст, журналістика[4], публіцистика[4], історія[4] і історія комунізмуd
Alma mater Єльський університет
Оксфордський університет
Лондонська школа економіки та політичних наук
Заклад The Atlantic[5] і Paul H. Nitze School of Advanced International Studiesd[6]
Мова творів англійська
Magnum opus ГУЛАГ. Павутина Великого терору[3] і Червоний голод. Війна Сталіна проти України[5]
Членство Фі Бета Каппа[7]
У шлюбі з Радослав Сікорський[8][7]
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Премії Пулітцерівська премія (2003)
Премія Лайонела Ґелбера (2018)
Сайт: Офіційний сайт
CMNS: Енн Епплбом у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Енн Елизабет Епплбом, іноді транскрибується українською як Енн Аппелбаум[12] та Ен Еплбаум[13] (англ. Anne Elizabeth Applebaum, нар. 25 липня 1964, Вашингтон) — американська історик, письменниця та журналістка, лауреат багатьох міжнародних літературних премій.

Епплбом працює приїжджою Професоркою Практики в Лондонській школі економіки, де вона також керує проєктом «Arena», присвяченому вивченню пропаганди та дезінформації. У минулому Епплбом працювала редакторкою часописів «The Economist» та «The Spectator[en]» та була членкинею видавничої ради «The Washington Post». За її праці з історії Східної Європи, громадянського суспільства і комунізму була неодноразово відзначена різними журналістськими та письменницькими преміями.

Дружина польського політика і державного діяча Радослава Сікорського.

Життєпис

Ранні роки

Народилася в єврейській реформістській сім'ї у Вашингтоні[14]. Батько (Гарві М. Епплбаум) — співробітник юридичної фірми, мати (Елізабет (Блум) Епплбаум) — працівниця художньої галереї.

У 1982 році Епплбом закінчила приватну квакерську школу. У 1986 році вона здобула подвійний ступінь бакалавра з відзнакою summa cum laude у Єльському університеті за спеціальностями «історія» та «література».[15] У 1987 році вона здобула ступінь магістра Лондонській школі економіки з фаху «міжнародні відносини».[16] У 1988 році вона певний час навчалася у Оксфордському університеті, після чого покинула навчання в Оксфорді та перебралася до Варшави у якості кореспондента журналу «The Economist».[17]

Журналістська кар'єра

Еплбом працювала редакторкою в британському консервативному щотижневому часописі «The Spectator[en]», як постійний оглядач писала одночасно у «The Daily Telegraph» та «Sunday Telegraph», публікувалася також в «The Independent»[17].

У 1988 році перебралася до Варшави, але продовжила частину часу жити в Лондоні. Як колумністка «The Economist» опублікувала низку статей про суспільні й політичні зміни у Східній Європі[18]. Згодом у 1992 році протягом короткого часу вона була також і редакторкою «The Economist».

З 2001 по 2005 рік, Епплбом проживала у Вашингтоні, та була у цей час членкинею видавничої ради «The Washington Post»; окрім того Епплбом почала вести свою власну колонку в «The Washington Post», що продовжувалося впродовж наступних 17 років.[19]

У листопаді 2019 року американський часопис The Atlantic оголосив, що Епплбом приєднається до колективу як журналіст-дописувач у січні 2020 року.[19]

Академічна кар'єра

У роки проживання в Вашингтоні, округ Колумбія у 2001—2005 роках Епплбом також була дослідницею-помічником (англ. Adjunct fellow) в Американському інституті підприємництва (мозковий центр з питань ринкової економіки)[20]

Повернувшись до Європи у 2005 році, через рік у 2006 році Епплбом стала George Herbert Walker Bush/Axel Springer дослідницею в American Academy in Berlin[en].[21]

З 2011 по 2016 рік Епплбом створила та керувала Форумом Перехідностей (англ. Transitions Forum) в Legatum Institute[en] (мозковий центр з питань освіти та демократії). Сфера проєктів Епплбом в Legatum Institute була широкою й включала дослідження аспектів демократії в Іраку, Ірані, Грузії, Україні, Молдові тощо.[22][23][24][25][26][27] Також, у співпраці з журналом Foreign Policy Епплбом створила Лабораторію демократії (англ. Democracy Lab), вебсайт, що слідкував за переходом країн від та до демократії,[28] й який згодом перемістився з сайту Foreign Policy до часопису The Washington Post (під назвою Демократична пошта англ. Democracy Post)[29]. Окрім цього Епплбом керувала проєктом Звиш пропаганди (англ. Beyond Propaganda), що фокусувався на аналізі пропаганди у 21-му столітті та дезінформації.[30]

У 2016 році Епплбом залишила Legatum Institute через зміну позиці інституту в питанні Brexit (після призначення євроскептика CEO Філіппу Штрауд)[31] та перейшла працювати в Лондонську школу економіки (ЛШЕ) на посаду професора Інституту глобальних відносин (англ. Institute for Global Affairs). У ЛШЕ Епплбом керувала проєктом Арена (англ. Arena), що фокусувався на аналізі пропаганди у 21-му столітті.[32] Восени 2019 року Епплбом перевела проєкт з ЛШЕ до Аґорського інституту Університету Джонса Гопкінса.[33]

Письменницька кар'єра

У 1994 році видала свою першу книгу Between East and West (укр. Між Сходом і Заходом, українською не перекладена), за яку в 1996 році отримала французьку Премію Адольфа Бентінцка за європейський нон-фікшн (англ. Adolph Bentinck prize for European non-fiction).[34]

У 2003 році видала свою другу книгу Gulag: A History (укр. Історія ГУЛАГу, видана в українському перекладі у 2006 році видавництвом ВД «Києво-Могилянська академія»[35]) й отримала за неї Пулітцерівську премію,[36] а також британську Премію Даффа Купера (англ. Britain's Duff-Cooper Prize).[37] Книга розповідає про історію радянської системи концентраційних таборів і описує щоденне життя в таборах.

У 2011 році видала свою четверту та третю книжку Gulag Voices: An Anthology (укр. Голоси ГУЛАГу: Антологія, українською не перекладена).

У 2012 році видала свою четверту та п'яту книжку Iron Curtain: The Crushing of Eastern Europe, 1944—1956 (укр. Залізна завіса: Приборкання Східної Європи, 1944—1956, видана в українському перекладі у 2017 році видавництвом ВД «Києво-Могилянська академія») та From a Polish Country House Kitchen: 90 Recipes for the Ultimate Comfort Food (укр. З кухні польської сільської хатинки: 90 неперевершених рецептів для вашого столу, українською не перекладена).

У 2017 році видала свою шосту книгу Red Famine: Stalin's War on Ukraine (укр. Червоний голод. Війна Сталіна проти України, видана в українському перекладі у 2018 році видавництвом «Наш формат») й отримала за неї свою другу британську Премію Даффа Купера (англ. Britain's Duff-Cooper Prize).[37] Книга розповідає про людино-створений штучний голод 1932-33 років що отримав назву Голодомор, за допомогою якого радянська влада мала на меті знищити українську націю та перетворити її на homo Sovieticus.

У 2020 році видала свою сьому книгу Twilight of Democracy: The Seductive Lure of Authoritarianism (укр. Сутінки демократії. Зваблива принадність авторитаризму, українською не перекладена). Книга розповідає про занепад демократії на Заході, та поступовий дрейф до авторатиразму.

У 2020 році видала свою восьму книгу Matka Polka (укр. Мати полька, українською не перекладена). Книга є автобіографічною книгою про життя Епплбоум, у контексті її «другої прийомної батьківщини» Польщі.

Особисте життя

Є дружиною польського політика і державного діяча Радослава Сікорського, у них двоє синів — Александер і Тадеуш.

Сповідує християнство[38], в 2013 році прийняла польське громадянство.

Мешкає з сім'єю у Варшаві.

Бібліографія

  • Applebaum, Anne (1994). Between East and West: Across the Borderlands of Europe. New York: Pantheon Books. с. 314 p. ISBN 0-679-42150-5. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)
  • Applebaum, Anne (2003). Gulag: A History. New York: Doubleday. с. 677 p. ISBN 0-7679-0056-1. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)
    • (переклад українською) Епплбом, Енн (2006). Історія ГУЛАГу (PDF). Перекл. з англ.: Андрій Іщенко. Київ: ВД "Києво-Могилянська академія". с. 512 стор. ISBN 966-518-355-9. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)
    • (переклад українською) Епплбом, Енн (2010). Історія ГУЛАГу. Перекл. з англ.: Андрій Іщенко. Київ: ВД "Києво-Могилянська академія". с. 512 стор. ISBN 978-966-518-552-9. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)
  • Applebaum, Anne (2011). Gulag Voices: An Anthology. New Haven: Yale University Press. с. 224 p. ISBN 978-0-300-17783-1. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)
  • Applebaum, Anne (2012). Iron Curtain: The Crushing of Eastern Europe, 1944–1956. London: Allen Lane. с. 614 p. ISBN 978-0-713-99868-9. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)
    • (переклад українською) Епплбом, Енн (2017). Залізна завіса: Приборкання Східної Європи, 1944—1956. Перекл. з англ.: Ігор Гарнік. Київ: ВД "Києво-Могилянська академія". с. 624 стор. ISBN 978-966-518-727-1. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)
  • Applebaum, Anne (2012). From a Polish Country House Kitchen: 90 Recipes for the Ultimate Comfort Food. San Francisco: Chronicle Books. с. 288 p. ISBN 1-452-11055-7. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)
  • Applebaum, Anne (2017). Red Famine: Stalin's War on Ukraine. London: Penguin Randomhouse. с. 466 p. ISBN 978-0-385-53885-5. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)
  • Applebaum, Anne (2020). Twilight of Democracy: The Seductive Lure of Authoritarianism[39]. London: Allen Lane. с. 208 p. ISBN 978-0-241-41971-7. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)
  • Applebaum, Anne (2020). Matka Polka. Warszawa: Osnova. с. 320 s. ISBN 9788366275102. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)

Громадська позиція

У червні 2018 року підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[40]

Висловлювання

З приводу відмови уряду Німеччини надати Україні зброю та блокування Німеччиною допомоги Україні з боку НАТО на тлі посилення загрози російської агресії у січні 2022:

Можливо, німцям (та іншим) настав час зрозуміти, що якщо ви «проти війни», то повинні допомогти Україні стримувати Росію. На практиці відмова від цього є «за війну». Це збільшує ймовірність російського вторгнення. [41][42]

Відзнаки та нагороди (вибірково)

Джерела та примітки

  1. ↑ https://www.pulitzer.org/winners/anne-applebaum
  2. ↑ а б https://www.nationalbook.org/people/anne-applebaum/
  3. ↑ а б в https://www.corpus.ru/authors/enn-epplbaum.htm
  4. ↑ а б в Czech National Authority Database
  5. ↑ а б https://munkschool.utoronto.ca/gelber/authors/anne-applebaum-3/
  6. ↑ а б https://www.anneapplebaum.com/
  7. ↑ а б https://www.nytimes.com/1992/06/28/style/weddings-anne-applebaum-radek-sikorski.html
  8. ↑ https://orka.sejm.gov.pl/media.nsf/files/EPIA-9P9DJ2/$File/Biography%20of%20the%20Marshal%20of%20the%20Sejm.pdf
  9. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  10. ↑ LIBRIS — 2012.
  11. ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  12. ↑ Енн Аппелбаум (14 травня, 2014). Націоналізм — саме те, що потрібно Україні. Процитовано 5 вересня 2016.
  13. ↑ Не просто завдання: Український націоналізм мусить вирости із дитячих штанців, - блогер. 5 вересня 2016.
  14. ↑ Through a (Communist) Looking Glass, Then and Now (англ.)
  15. ↑ Anne Applebaum — internationales literaturfestival berlin. Literaturfestival.com (нім.). Процитовано 3 квітня 2017. (англ.)
  16. ↑ Anne E. Applebaum to Wed in June. The New York Times. 8 грудня 1991. Процитовано 23 квітня 2008. (англ.)
  17. ↑ а б Anne Applebaum biography. The Washington Post Company. Процитовано 28 січня 2012. (англ.)
  18. ↑ Anne Applebaum. The Washington Post. Процитовано 3 жовтня 2009. (англ.)
  19. ↑ а б Press Release: Anne Applebaum Joins The Atlantic as Staff Writer. The Atlantic. 15 листопада 2019. (англ.)
  20. ↑ Leonard, Brooke (8 травня 2008). Turning Abkhazia into a War. National Interest. New York City. Архів оригіналу за 13 січня 2009. Процитовано 31 грудня 2008. (англ.)
  21. ↑ Participants of the International Bertelsmann Forum 2006. bertelsmann-stiftung.de. Процитовано 28 січня 2012. (англ.)
  22. ↑ Democracy Works. www.li.com (англ.). Процитовано 17 квітня 2017.
  23. ↑ Blob (PDF).
  24. ↑ The Future of Iran. www.li.com (англ.). Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
  25. ↑ Blob (PDF).
  26. ↑ Blob (PDF).
  27. ↑ Blob (PDF).
  28. ↑ Democracy Lab. www.li.com (англ.). Процитовано 17 квітня 2017.
  29. ↑ DemocracyPost. Washington Post. Процитовано 17 квітня 2017.
  30. ↑ Beyond Propaganda. www.li.com (англ.). Процитовано 17 квітня 2017.
  31. ↑ Londoner's Diary: Love's Legatum Lost in battle over Brexit. Evening Standard (брит.). 8 грудня 2016. Процитовано 17 квітня 2017.
  32. ↑ Science, London School of Economics and Political. People. London School of Economics and Political Science (брит.). Процитовано 13 квітня 2020.
  33. ↑ Anne Applebaum : Stavros Niarchos Foundation SNF Agora Institute at Johns Hopkins. snfagora.jhu.edu. Процитовано 13 квітня 2020.
  34. ↑ From concentration camps to cotton. Untold histories of Russia and California revealed at Iconoclast this week. The Idaho Mountain Express, 23 березня 2005 (англ.)
  35. ↑ Енн Епплбом: «Головне місце в моїй книзі про ГУЛАГ посідають не емоції та політика, а те, що пережили жертви». «Дзеркало тижня», № 13 (592) 8-14 квітня 2006
  36. ↑ The 2004 Pulitzer Prize Winners General Nonfiction. Архів оригіналу за 2 жовтня 2009. Процитовано 3 жовтня 2009. (англ.)
  37. ↑ а б Britain's Duff-Cooper Prize: Past Winners. 2019 (англ.)
  38. ↑ Comment Is King by Virginia Heffernan, New York Times, 23 квітня 2009. (англ.)
  39. ↑ прим.: робоча назва After Democracy: A Warning from Europe
  40. ↑ An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.] Open Democracy, 06.06.2018
  41. ↑ Die Welt:Wer sich weigert, die Ukraine zu bewaffnen, ist für den Krieg.(нім.) 24.01.2022
  42. ↑ Twitter: @anneapplebaum.(англ.) 21.01.2022
  43. ↑ Указ Президента України № 865/2019

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Енн Епплбом
1981 — Барка · 1982 — Стус, Субтельний · 1983 — Андієвська, Гордон · 1984 — Коломиєць, Ласло-Куцюк · 1985 — Лавріненко, Сондерс · 1986 — Лівицька-Холодна, Кравченко · 1987 — Плющ, Конквест · 1988 — Костюк, Шевельов, Химка · 1989 — Костенко, Богачевська-Хом'як · 1990 — Шевчук, Дзюба · 1991 — Драч, Бжезинський · 1992 — Дрозд, Брайчевський, Літературна Україна · 1993 — Вінграновський, Дашкевич, Жулинський · 1994 — Гуцало, Апанович · 1995 — Федорів, Брюховецький, Коцюбинська · 1996 — Мушкетик, Логвин, Боцюрків · 1997 — Калинець, Степовик · 1998 — Луцький, Барабаш · 1999 — Шевченко · 2000 — Бадзьо  · 2001 — Шпорлюк, Хемм, Андрухович · 2002 — Ісаєвич, Гусейнов, Шаповал · 2003 — Іваничук, Рябчук · 2004 — Павличко, Содомора · 2006 — Ґудзяк · 2007 — Грицак · 2008 — Джуль, Грабович · 2009 — Забужко, Винар · 2010 — Бердиховська, Гнатюк · 2011 — Кульчицький, Ґраціозі · 2012 — Сисин, Когут · 2013 — Фінберг · 2014 — Снайдер · 2015 — Плохій · 2016 — Прах · 2017 — Епплбом · 2018 — Щербак · 2019 — Мотиль · 2020 — Свобода
Instagram · Facebook (англ.) · Twitter (англ.)
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Autoritats UB: a1392487 · BIBSYS: 90847212 · BLBNB: 000346888 · BNC: a10967047 · BNCHL: 000799398 · BNE: XX1684715 · BNF: 150237316 · CANTIC: 981058516635306706 · CCAB: 000611498 · CiNii: DA13911645 · CONOR.SI: 12599139 · DBC: 87097968072999 · ERRR: a11994526, a11995026 · FAST: 336508 · Freebase: /m/02fr3w · GND: 126244189 · GTAA: 239131 · ICCU: UBOV792606 · ISNI: 000000010786538X, 0000000384839008 · J9U: 987007257700205171 · KRNLK: KAC201770406 · LCCN: n94022322 · LIBRIS: 75kntspr38n9lsj · LIH: LNB:skm;=CV · LNB: 000088853 · MAK: 9810688363505606 · NCF: ncf12114606 · NDL: 01050863 · NKC: xx0026511 · NLA: 1515666 · NLP: a0000002305282 · NSK: 000367054 · NTA: 250475928 · NUKAT: n97033780 · OpenVlacc: 000041801 · PTBNP: 1280972 · PUSC: 2755 · RERO: 02-A002934463 · SELIBR: 325763 · SHARE: 478708 · SUDOC: 074583891 · VIAF: 278339970 · WorldCat: lccn-n94022322
Література Це незавершена стаття про літераторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Енн_Епплбом&oldid=34752230