Апельсин

Апельсин
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина:	Рутові (Rutaceae)
Рід:	Цитрус (Citrus)
Вид:	Апельсин (C. × sinensis)
Біноміальна назва
Citrus × sinensis (L.) Osbeck, 1765

Апельси́н або помаранча, помаранч, померанець(Citrus sinensis) — вічнозелене дерево висотою до 7-12 м роду цитрус (Citrus) родини рутових (Rutaceae), невідоме у дикому вигляді, та його плоди. Батьківщина — Індія та Південно-Східна Азія.

Слово «апельсин» походить з голландської мови; нід. appelsien (нині частіше вживається форма sinaasappel), як і нім. Apfelsine, є калькою з фр. pomme de Chine (буквально — «яблуко з Китаю»; тепер ця назва у французькій витіснена словом orange, що стало власним ім'ям фрукту англійською, а саме, зазвичай, "sweet orange" або просто "orange").

Слово померанча походить від чеського pomeranč/, словацького pomaranč або польського pomarańcza, які всі походять від французького pomme d'orange.

Історія

Вперше згадується у китайській літературі у 314 році до н.е.

Ботанічний опис

Тепло- та вологолюбна рослина, вирощується в тропіках та субтропіках. Має круглу компактну крону. Листя з округлою основою і загостреною верхівкою. Квіти білі, ароматні, з великою кількістю нектару, запилюються комахами, а в Центральній Америці ще й колібрі. Плоди кулясті або овальні, іноді з зачатковим плодом на верхівці; забарвлення від світло-жовтого до майже червоного; соковиті, кисло-солодкі плоди містять цукри (до 9 %), лимонну кислоту (до 2,5 %), вітаміни А, В і С; використовуються свіжими і переробленими (соки, варення, джем, цукати). Іноді утворюються партенокарпічні плоди, які дозрівають неодночасно. Зі шкірки отримують ефірні олії.

Помологічні групи

Розрізняють 4 помологічні групи сортів:

• звичайні — плоди з жовтою м'якоттю, багатонасіннєві;
• пупкові — з оранжевою м'якоттю, другим зачатковим плодиком, відрізняються партенокарпією;
• корольки — з криваво-червоною м'якоттю, невеликі, дуже солодкі;
• яфські — великі плоди з товстою горбкуватою шкіркою, дуже солодкі і соковиті. Із шкірки добувають ефірну апельсинову олію (до 2 %). Доросле дерево дає до 300—500 і більше плодів.

Численні сорти апельсина людина культивує вже понад 4 тисяч років, в Європі — з 15 століття, на Чорноморському узбережжі Кавказу — з 11 століття. Промислова культура апельсина розвинута в Італії, Іспанії, США, Греції та в інших країнах.

Відомо багато гібридних форм апельсина — тангори, цитранжі, цитрангори та інші.

До апельсина близький інший вид — померанець (помаранча, помаранч), який також називають кислим або гірким апельсином.

Деякі сорти

• Шамуті — вегетативно розмножувана переклінальна химера сорту 'Beledi'. Відомий з XIX ст.. Інтродукований до США. Наприкінці XX ст. описано випадки розхимерювання.

Галерея

• 
  Дерева на вулиці в Марокко
• 
  Корольки з Сицилії
• 
  Червоний апельсин (плід на початку зростання)
• 
  Квітка апельсина
• 
  Переробка апельсинів на сік в Ізраїлі.

Апельсини в мистецтві

• 
  Франсуа Буше. «Мадам Помпадур на тлі з апельсиновим деревом»
• 
  Геральдичне дерево родини Оранських-Нассау, 1874 рік
• 
  Імітація апельсинового дерева в парку під снігом
• 
  Декор станції метро, Лісабон.
• 
  Франсіско де Сурбаран, натюрморт «Лимони, апельсини, троянда», Музей Нортона Саймона.
• 
  Олександр Ґеримський, Перекупка з апельсинами, 1881

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Пономарьов П.Х., Донцова І.В., Гірняк Л.І. Товарознавство тропічних і субтропічних фруктів. — Київ : ЦУЛ, 2006. — 184 с. — ISBN 966-364-349-8.

Посилання

• Апельсин // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 42. — ISBN 5-88500-055-7.
• Помаранча // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1433–1434. — 1000 екз.