Вулиця Каменярів (Львів)
| Вулиця Каменярів Львів | |
|---|---|
 вул. Каменярів | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Колишні назви | |
| Сикстуська Бічна, Кляйновська, Кляйнґассе, Клейновська | |
| польського періоду (польською) | Sykstuska Boczna, Kleinowska |
| радянського періоду (українською) | Клейновська |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 65 м |
| Координати початку | 49°50′10″ пн. ш. 24°01′11″ сх. д. / 49.8362833° пн. ш. 24.0199861° сх. д.Координати: 49°50′10″ пн. ш. 24°01′11″ сх. д. / 49.8362833° пн. ш. 24.0199861° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′11″ пн. ш. 24°01′09″ сх. д. / 49.8365833° пн. ш. 24.0193806° сх. д. |
| поштові індекси | 79007[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки | № 3, 5, 7[2] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
| Забудова | класицизм |
| Парки | імені Івана Франка |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Вулиця Каменярів у Вікісховищі | |
Вулиця Каменярів — невеличка вулиця у Галицькому районі міста Львова, неподалік від історичного центру. Сполучає вулиці Крушельницької та Матейка з вулицею Дорошенка.
Історія та назва[ред. | ред. код]
- до 1871 року — Сикстуська Бічна, через те, що вулиця прокладена територією давнього (з XVII століття) фільварку вченого Еразма Сикста.
- 1871 — 1941 роки — Кляйновська, на честь Яна Кляйна, львівського підприємця, власника броварні на Погулянці.
- листопад 1941 — липень 1944 років — Кляйнеґассе.
- липень 1944 — 1946 років — Клейновська.
- від 1946 року — сучасна назва вулиця Каменярів на згадку про те, що замощування цієї вулиці бруківкою надихнуло Івана Франка на написання вірша «Каменярі», він на той час (1878–1879) мешкав в будинку на вул. Крашевського, 25 (нині — вулиця Крушельницької, про що сповіщає пам'ятна таблиця радянських часів на розі цих вулиць[3].
Забудова[ред. | ред. код]
В архітектурному ансамблі вулиці Каменярів переважає класицизм[4]. Більшість будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[2].
№ 3 — будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 142-м[2]. У цьому будинку за Польщі діяв дешевий ресторан (корчма) Вікторії Гонсьорової[5].
№ 5 — двоповерхова кам'яниця збудована за проєктом архітектора Юзефа Каетана Яновського у 1877 році в стилі неоренесансу на замовлення книговидавця[6], професора Львівського університету Броніслава Губриновича[7] та належала родині Губриновичів до 1939 року[6]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 143-м[2].
№ 7 — двоповерхова кам'яниця збудована за проєктом архітектора Юзефа Каетана Яновського у 1877 році в стилі неоренесансу. У цьому будинку тривалий час мешкав Почесний професор Львівської академії ветеринарної медицини Вацлав Морачевський[8] зі своєю дружиною — першою в Австро-Угорщині жінкою-медиком, письменницею, громадською діячкою — однією з перших галицьких феміністок Софією Окуневською[9]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 144-м[2]. У вересні 2019 року, в межах проєкту «Муніципальний розвиток і оновлення старої частини міста Львова», відреставрована вхідна дубова брама цього будинку[10].
Цікавий факт[ред. | ред. код]
Пам'ятковий будинок, в якому мешкав І. Франко, має адресу Крушельницької, 25. Подекуди пишуть — Каменярів, 4, але це помилково. Хоча за Польщі існував будинок за адресою: вул. Клейновська, 4[11].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
- ↑ а б в г д Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 25.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 99.
- ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 14.
- ↑ а б Ілько Лемко. Каменярів вул. Вілла (№ 5). pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 113.
- ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 31.
- ↑ Ярослав Янчак. Вулиця Каменярів. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Ганна Пищула (27 вересня 2019). Відновлено дубову браму в будинку на вул. Каменярів, 7: вартість робіт 63,8 тис. грн. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 250, 258.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Каменярів вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 99. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 25, 83, 108. — ISBN 966-603-115-9.
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916 [Архівовано 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Каменярів. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- Катерина Родак. Біля парку Франка зведуть новий будинок та кав'ярню з терасою. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.