Публіцистичний стиль мовлення

Публіцистичний

Використання

Сфера використання публіцистичного стилю — громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання.

Основне призначення:

• інформаційно-пропагандистськими методами розв'язувати важливі актуальні, животрепетні суспільно-політичні проблеми,
• активний вплив на читача (слухача), спонукання його до діяльності, до потреби зайняти певну громадянську позицію, змінити погляди чи сформувати нові,
• пропаганда певних думок, переконань, ідей, теорій та активна агітація, щоб утілити їх у повсякдення.

Особливості публіцистичного стилю

Основні ознаки:

• доступність мови й формулювань (орієнтація на широкий загал),
• поєднання логічності доводів і полемічності викладу,
• поєднання точних найменувань, дат, подій, місцевості, учасників, виклад наукових положень і фактів з емоційно-експресивною образністю,
• наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення, яке має здебільшого тенденційну ознаку,
• наявність художніх засобів (епітетів, порівнянь, метафор, гіпербол ).

Основні мовні засоби:

• синтез складників наукового, офіційно-ділового, художнього й розмовного стилів,
• насичення лексики суспільно-політичними й соціально-економічними термінами, закликами, гаслами,
• використання багатозначної образної лексики, емоційно-оцінних слів, експресивних сталих словосполук, перифраз,
• уживання в переносному значенні наукових, спортивних, музичних, військових та інших термінів,
• використання чужомовних суфіксів -іст (-ист), -атор, -ація тощо, префіксів псевдо-, нео-, супер-, інтер- тощо,
• різні типи питальних, окличних та спонукальних речень, зворотний порядок слів, складні речення ускладненого типу з повторюваними сполучниками та інше,
• влучні афористичні, інтригуючі заголовки.

Публіцистичний стиль щодо жанрів, мовних особливостей і способів подання інформації поділяють на такі підстилі:

• стиль ЗМІ — засобів масової інформації (часописи, листівки, радіо, телебачення тощо),

наприклад:

Тож як тільки комуністичний режим зрозумів, що ситуація вийшла з-під контролю, кампанію українізації в 1932—1933 роках було брутально припинено, а національне відродження умертвлено й розстріляно. Істинне ставлення більшовизму до українізації цілком однозначно виявилося вже на її початку на деяких заселених українцями теренах, що увійшли до складу Російської Федерації.

• художньо-публіцистичний стиль (памфлети, фейлетони, політичні доповіді, нариси тощо),

наприклад:

...Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, той збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим ім'ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, — це людина без роду й племені.

• ессе (короткий нарис вишуканої форми),
• науково-публіцистичний стиль (літературно-критичні статті, огляди, рецензії тощо).

Література

• (укр.) Рецензенти: Тельпуховська Ю. М. Каширіна Т. Г., укладач Попко О. Г. Українська мова. Практичний довідник. — Харків: ФОП Співак Т. К., 2008. ISBN 978-966-8896-85-9
• (укр.) Іванова І. Б., Дейнека Н. П., Кондрашенко Г. П. Українська мова. Навчальний посібник для школярів, абітурієнтів та студентів. Шанс. — Харків: Парус, 2005. ISBN 966-8482-12-3
• (укр.) Микола Зубков Сучасне ділове мовлення. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2007. ISBN 978-966-343-728-6

Посилання

• (укр.) Довідник з української мови. Мовні стилі. Публіцистичний стиль