Кам'яна Гора (Львівський район)
село Кам'яна Гора | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Львівський район |
Тер. громада | Добросинсько-Магерівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA46060110180013769 |
Основні дані | |
Населення | 762 |
Площа | 16,73 км² |
Густота населення | 45,547 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80324[1] |
Телефонний код | +380 3252 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°07′58″ пн. ш. 23°39′07″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря |
295 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80324, Львівська обл., Жовківський р-н, с.Кам‘яна Гора |
Карта | |
Мапа | |
Кам'яна́ Го́ра — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 762 особи. Орган місцевого самоврядування — Добросинсько-Магерівська сільська рада.
Село складається з двох частин: Підкам'яної Гори та власне Кам'яної Гори.
Село належало до Равського повіту. На 01.01.1939 в селі проживало 1150 мешканців, з них 1080 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 10 поляків, 20 євреїв[2].
«Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських» подає два значення села Кам'яна Гора — перше належить до власне Кам'яної Гори, а друге до Підкам'яної Гори:
Кам'яна Гора ((пол.) Kamienna góra) -
1) частина Руди Магерівської, у південній частині території, недалеко кордону Магерова, повіт Рава-Руська. 2) частина Руди Монастирської, повіт Рава-Руська, у південно-східній частині території. Народився тут в 1809 році Люціан Семенський. |
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 64.
- Погода в селі Кам'яна Гора [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Лук'ян Іполит Семенський. Польські, руські і литовські перекази та легенди. [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- [1]
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, wyd. pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, J. Krzywickiego i W. Walewskiego, Warszawa 1880—1902, t. 1-15.