Українська діаспора в Італії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ця стаття є частиною серії статей про народ
Українці
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg

Культура
АрхітектураКухняКіно
ЛітератураМодаМузика
Народне мистецтво
Образотворче мистецтво
СпортТеатрТанці

Українська діаспора
АвстраліяАвстріяАргентинаБельгія
БолгаріяБоснія і ГерцеговинаБразилія
БілорусьВелика БританіяВірменія
ГреціяГрузіяІспаніяІталіяКазахстан
КанадаКиргизстанКитайЛитва
ЛатвіяМолдоваНімеччинаПарагвай
ПольщаПортугаліяРумуніяРосія
СербіяСловаччинаСШАУгорщина
УругвайФранціяХорватіяЧехія

Етнографічні групи українців
БойкиВолиняниГаличаниГуцули
КубанціЛемкиЛитвиниНаддніпрянці
ОполяниПінчукиПодоляниПокутяни
ПоліщукиРусиниСіверяни
СлобожаниХарцизи

Українська міфологія
Релігія
Православ'я: УАПЦУПЦ-КПУПЦ (МП)
Католицизм: РКЦУГКЦ
ПротестантизмІсламЮдаїзм
Атеїзм

Мови
Українська та її діалекти

Інші статті
УкраїнаЗнамениті українціІсторія України
Всесвітні форуми українцівГолодомори
Етнокультурні регіониРозселення
Етногенез українцівУкраїнські меценати
Українські прізвищаУкраїнський родовід

Ця стаття є частиною серії статей про народ
Українці
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg

Культура
АрхітектураКухняКіно
ЛітератураМодаМузика
Народне мистецтво
Образотворче мистецтво
СпортТеатрТанці

Українська діаспора
АвстраліяАвстріяАргентинаБельгія
БолгаріяБоснія і ГерцеговинаБразилія
БілорусьВелика БританіяВірменія
ГреціяГрузіяІспаніяІталіяКазахстан
КанадаКиргизстанКитайЛитва
ЛатвіяМолдоваНімеччинаПарагвай
ПольщаПортугаліяРумуніяРосія
СербіяСловаччинаСШАУгорщина
УругвайФранціяХорватіяЧехія

Етнографічні групи українців
БойкиВолиняниГаличаниГуцули
КубанціЛемкиЛитвиниНаддніпрянці
ОполяниПінчукиПодоляниПокутяни
ПоліщукиРусиниСіверяни
СлобожаниХарцизи

Українська міфологія
Релігія
Православ'я: УАПЦУПЦ-КПУПЦ (МП)
Католицизм: РКЦУГКЦ
ПротестантизмІсламЮдаїзм
Атеїзм

Мови
Українська та її діалекти

Інші статті
УкраїнаЗнамениті українціІсторія України
Всесвітні форуми українцівГолодомори
Етнокультурні регіониРозселення
Етногенез українцівУкраїнські меценати
Українські прізвищаУкраїнський родовід

Українська діаспора Італії — одна з найчисельніших етнічних груп в Італії[1], кількість українців, що офіційно мають вид на проживання в Італії — 240 141 особа (станом на 1 січня 2016 року)[1]. У складі діаспори можна виділити дві різні за складом та чисельністю категорії. Найбільша з них — трудові мігранти[2], які прибувають до Італії на заробітки, починаючи з середини 1990-х років[1]. Переважна більшість з них працюють у сфері соціального захисту, доглядаючи літніх та хворих людей, і перебувають в Італії тимчасово[2]. Друга, вельми нечисленна категорія — італійці українського походження, так звані «італійські українці», а також представники католицького духовенств. Точних даних про їх чисельність немає, наприкінці 1990-х років таких «італійських українців» було близько 250 осіб[1].

Історія[ред.ред. код]

Про українську присутність у Ватикані та Італії існують історичні свідчення. У Ватиканській бібліотеці зберігаються найдавніші українські пам'ятки: листи Папи Григорія VII до Київського князя Ізяслава, датовані 1075 роком, служебник і будинок Київського митрополита Ізидора XV століття, документи Берестейської унії. Ректором Болонського університету був у XIV ст. Юрій Дрогобич, навчався Петро Могила та багато відомих українців. В університеті Падуї з XIV по XVIII століття навчалося близько 600 студентів з України. Серед них — полковник Богдана Хмельницького — Станіслав Морозенко.

Перша українська колонія в Римі з'явилася наприкінці XVI століття. Це були студенти, що навчалися в Грецькій колегії (поблизу площі Іспанії), серед яких був український богослов, письменник, поет, математик, філософ, ректор Київської академії Феофан Прокопович.

Багато місць у Ватикані та в Італії пов'язано з іменами митрополита Андрія Шептицького та кардинала Йосипа Сліпого.

У передмісті Палермо на Сицилії є цікава згадка про українських козаків, датована 1622 роком. Врятувавшись із турецької неволі, українські козаки прибули сюди на тривесельному човні. Оселились, збудували церкву на честь покровительки Сицилії Святої Розалії. Про цю подію нагадує відповідний надпис на мармуровій дошці і прикріплена поруч срібна модель тривесельного козацького човна.

Багато українців перебувало у Флоренції, зокрема, Михайло Драгоманов та Семен Гулак-Артемовський. У Мілані навчалася українська оперна співачка Соломія Крушельницька. У Римі на вулиці Сістіна в 1838 — 1842 pоках жив Микола Гоголь. В елітному кафе «Греко», що було місцем зустрічей письменників та художників, зберігається його мініатюрний портрет.

Сучасність[ред.ред. код]

Станом на середину 2010-ті років у Італії діє близько 100 українських асоціацій, при Посольстві України в Італії створено Громадську раду представників українських асоціацій[1].

Центром духовного життя сучасної Української громади в Римі є комплекс інституцій на північно-західній околиці міста. Передусім це — розбудований стараннями патріарха Йосипа Сліпого в 1967 — 1969 рр. собор Святої Софії, за стилем та мозаїчним оздобленням близький до Святої Софії Київської. Поруч — Український католицький університет (УКУ) імені Папи Климента та Українська Мала Семінарія. У приміщенні УКУ є архів, де зберігаються рукописи та інші цінні документи, наприклад, особистий паспорт родини Михайла Грушевського. У Святій Софії проводяться богослужіння, які відвідують українські мігранти-заробітчани. У співпраці з Латинською Церквою Українська Греко-Католицька Церква опікується українськими заробітчанами, проводячи богослужіння українською мовою в католицьких храмах більш як 50 міст Італії. Богослужіння відправляють українські студенти римських університетів, які поєднують навчання з пасторською діяльністю.

Українські ЗМІ[ред.ред. код]

В Італії виходить ряд україномовних періодичних видань, а також спостерігається бурхливий розвиток Інтернет — сторінок.

Друковані видання[ред.ред. код]

Найбільша україномовна газета, що розповсюджується по усій території Італії, — «Українська газета в Італії», заснована у лютому 2006 року (з 2008 року діє веб-сторінка). Це інформаційно-аналітичне видання, яке має наклад 23 000 примірників. Однак найважливішим завданням газети є допомога у суспільній інтеграції українців в Італії, зокрема, сприяння юридичній освіченості читачів[3].

Найдавнішим україномовним виданням в Італії є часопис «До світла», який виходить за сприяння Української греко-католицької церкви та розповсюджується серед українців в усіх регіонах Італії[4].

Першим періодичним виданням для українських емігрантів у Західній Європі, є газета «Європейський українець», що виходить в Іспанії, Португалії, Італії, Франції, Греції, Німеччині та Польщі[4].

Раз на кілька місяців виходить журнал «Український голос в Італії»[4].

У 2000-х роках деякий час у Римі виходила газета «Форум», український громадсько-політичний тижневик «Міст», вийшло кілька номерів газети «Українські вісті». Також час від часу виходили такі локальні видання, як «Калина» (м. Салерно, 2002—2003 роки), «Без кордонів» (м. Салерно, 2009 рік), «Вісник» (м. Рим, 2006—2007 роки), «Ластівка» (2005—2006 роки)[4].

Окрім суто україномовних видань, деякі іншомовні газети публікують вкладки українською мовою. Італійська газета «Оттопаджіне» (м. Авелліно) друкує одну сторінку українською із її перекладом на італійську мову. Російськомовні газети «Слово» (м. Мілан) та «Наша газета» (м. Неаполь) виходять із україномовними вкладками, у яких, здебільшого, розповідають про події у громаді та публікуються листи читачів[4].

Інтернет-видання[ред.ред. код]

У березні 2008 року відкрився перший сайт української спільноти в Італії «Лелеки» (www.leleky.org), який має інформаційний характер. Також діє сайт Української греко-католицької церкви в Італії www.chiesaucraina.it.

Телебачення[ред.ред. код]

З 13 листопада 2010 року в телеефірі Італії діє Babel TV (www.babel.tv) — супутниковий телеканал, присвячений шести найбільшим іноземним громадам в Італії: українській, марокканській, румунській, албанській, латиноамериканській та філіппінській. Субота на Babel TV присвячена Україні та українській спільноті в Італії. В ефірі каналу транслюються програми, художні та документальні фільми українською та російськими мовами із італійськими субтитрами, даються уроки італійської, юридичні поради для кращої інтеграції в італійське суспільство. Головним продуктом каналу є щотижнева програма «Babzine — Ucraina», що виходить щосуботи о 20.30. Завідувач української редакції — Маріанна Сороневич.

Радіомовлення[ред.ред. код]

В Італії з 10 вересня 2015 року діє веб-радіо Colorsradio, що транслює ефіри на 24 мовах, зокрема, українською[5]. На цій радіостанції щоп'ятниці виходить україномовна радіохвиля «Вільна».

Українські школи Італії[ред.ред. код]

Щороку на Апенінському півострові зростає кількість українських дітей. Частина з них приїжджає завдяки возз'єднанню сімей, інші народжуються в Італії в українських чи змішаних сім'ях. В Італії діє низка суботніх та недільних шкіл, у яких діти навчаються паралельно з італійськими навчальними закладами. З 2009 року дві з цих шкіл, «Престиж» (м. Рим) та «Перша ластівка» (м. Венеція), за домовленістю з Міністерством освіти і науки України, надають можливість отримати український диплом про середню освіту.

Єдиної навчальної програми для закордонних шкіл не існує, тому ці програми розробляються та адаптуються вчителями на основ програми загальноосвітніх шкіл в Україні. Викладають у цих школах вчителі-іммігранти, безоплатно, або за невелику плату. Підручники і науково-дидактичні матеріали школи або отримують від МОН України та МЗС України, в рамках програми підтримки зв'язків з українцями за кордоном, або закупають самостійно в Україні.

Викладання ведеться українськими вчителями-іммігрантами, безоплатно, або за невелику плату. Станом на 2014 рік в Італії діє близько 25 шкіл[6].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д Українці в Італії. italy.mfa.gov.ua. Посольство України в Італії. Процитовано 27 травня 2017. 
  2. а б Olena Fedyuk. Death in the Life of Ukrainian labor migrants in Italy. MigrationOnline.cz. Процитовано 27 травня 2017.  (англ.)
  3. Українська газета в Італії. Про нас. www.gazetaukrainska.com. Українська газета в Італії. Процитовано 27 травня 2017. 
  4. а б в г д Маріанна Сороневич (4 серпня 2010 року). Українські засоби масової інформації в Італії. www.gazetaukrainska.com. Українська газета в Італії. Процитовано 27 травня 2017. 
  5. www.colorsradio.it — офіційний сайт веб-радіостанції Colorsradio (італ.)
  6. Маріанна Сороневич (8 вересня 2014 року). Українські школи в Італії. Повний список. www.gazetaukrainska.com. Українська газета в Італії. Процитовано 27 травня 2017. 

Література[ред.ред. код]

  • Поетична творчість української трудової спільноти в Італії початку XXI століття в контексті фольклорної традиції: монографія / О. Гінда; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Львів, 2015. — 543, [4] c. — Бібліогр.: с. 481—532.
  • Українська трудова імміграція в Італії (1991—2011 рр.): моногр. / Петро Гаврилишин. — Брустурів: Дискурсус. — 300 с.


Україна Це незавершена стаття про Україну.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Прапор Італії Це незавершена стаття про Італію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.