Українці у Франції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ця стаття є частиною серії статей про народ
Українці
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg

Культура
АрхітектураКухняКіно
ЛітератураМодаМузика
Народне мистецтво
Образотворче мистецтво
СпортТеатрТанці

Українська діаспора
АвстраліяАвстріяАргентинаБельгія
БолгаріяБоснія і ГерцеговинаБразилія
БілорусьВелика БританіяВірменія
ГреціяГрузіяІспаніяІталіяКазахстан
КанадаКиргизстанКитайЛитва
ЛатвіяМолдоваНімеччинаПарагвай
ПольщаПортугаліяРумуніяРосія
СербіяСловаччинаСШАУгорщина
УругвайФранціяХорватіяЧехія

Етнографічні групи українців
БойкиВолиняниГаличаниГуцули
КубанціЛемкиЛитвиниНаддніпрянці
ОполяниПінчукиПодоляниПокутяни
ПоліщукиРусиниСіверяни
СлобожаниХарцизи

Українська міфологія
Релігія
Православ'я: УАПЦУПЦ-КПУПЦ (МП)
Католицизм: РКЦУГКЦ
ПротестантизмІсламЮдаїзм
Атеїзм

Мови
Українська та її діалекти

Інші статті
УкраїнаЗнамениті українціІсторія України
Всесвітні форуми українцівГолодомори
Етнокультурні регіониРозселення
Етногенез українцівУкраїнські меценати
Українські прізвищаУкраїнський родовід

Українці у Франції — особи українського походження, які проживають у Франції.

Історія[ред.ред. код]

Першою відомою українкою у Франції була донька Ярослава Мудрого — Анна Ярославна, яка стала королевою Франції, вийшовши заміж за короля Генріха І.

У 18 столітті у Франції перебував гетьман Пилип Орлик, син якого Григор Орлик став державним та військовим діячем Франції.

У 1908 створено Українську Громаду в Парижі. Після поразки УНР у Франції знаходився Уряд УНР в екзилі. Зокрема останні роки життя прожив у Мужені Володимир Винниченко.

З 1926 в Парижі знаходиться бібліотека ім. Симона Петлюри. В Парижі працював видатний балетний танцівник Серж Лифар.

У 1951 управа Наукового товариства ім. Шевченка була перенесена з Мюнхена до Сарселя, де було видано Енциклопедію українознавства.

З 2004 при Посольстві України у Франції працює Український культурно-інформаційний центр.

Література[ред.ред. код]

  • Трощинський В. П., Шевченко А. А. Українці в світі. — К., 1999. С. 170–174.
  • Балабко О. В. Мальви у Вічному місті: Стежками українців у світах: Есеї, нариси, зарисовки. — К.: Фенікс, 2006. — 348 с.:іл.
  • Балабко О. З Ніцци до Мужена. Від Башкирцевої до Винниченка: Есеї, п'єса. — К.: Факт, 2007. — 192 с. — іл.
  • Балабко О. В. «Київ, Іринінська, Лифарям…». Повість за листами митця — Чернівці: Букрек, 2011. — 236 с.: іл.


діаспора Це незавершена стаття про українську діаспору.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.