Очікує на перевірку

Збройні сили Норвегії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Збройні сили Норвегії
Forsvaret
Емблема Збройних сил Норвегії
Прапор Збройних сил Норвегії
ЗаснованіIX сторіччя
Поточна форма1990 року
Види збройних сил
Сухопутні війська
Королівські військово-морські сили
Королівські повітряні сили
Сили територіальної оборони
Сили кібернетичного захисту
Штабфортеця Акерсхус,
 Осло
Командування
Верховний головнокомандувач Король
Гаральд V
Міністр оборони Іне Марі Еріксен Сорейд
Начальник оборони адмірал
Хокон Брюн-Гансен
Людські ресурси
Вік19-35 років[1]
Призов12 місяців[1]
Населення у
призовному віці
1.079.043 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
1.051.210 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Придатних для
військової служби
888.761 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
865.697 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Щорічно досягають
призовного віку
32.290 ч. (оц. 2010[1]),
30.777 ж. (оц. 2010[1])
Активні службовці26.200 (2014)[2]
Резерв45.250 (2013)[3]
Службовці за кордономАфганістан Афганістан
Витрати
Бюджетkr
$ 7.000.000.000 (2015)[4]
Відсоток у ВВП1,4% (2012)[1]
Історія
Військова історія Норвегії
Друга світова війна
Битва за Атлантику (1939—1945)
Корейська війна
Косовська війна
Війна в Афганістані (з 2001)
Операція «Гарекате Йоло»
Операція «Пікакс-гендл»
Операція «Океанський щит»
Однострої та звання
Військові звання Норвегії
Нагороди
Військові нагороди Норвегії

Збройні сили Норвегії у Вікісховищі

Збройні сили Норвегії (англ. Norges Forsvar) — сукупність військ Королівства Норвегії призначена для захисту свободи, незалежності та територіальної цілісності держави. Включають в себе:

Історія

[ред. | ред. код]

Збройні сили Норвегії були створені в 1814 році.

4 квітня 1949 Норвегія вступила в блок НАТО.

Після початку, влітку 1999 року, операції НАТО по стабілізації обстановки в Косово і Метохії, Норвегія направила військовослужбовців до складу контингенту KFOR.

Норвезький піхотинець на польових навчаннях

Норвегія бере участь в війні в Афганістані, в кінці 2001 року уряд направив військовий контингент до складу сил ISAF. Станом на 28 червня 2010 року, чисельність контингенту становила 500 військовослужбовців[5], станом на 1 серпня 2013 року — 111 військовослужбовців[6]. Втрати норвезького контингенту ISAF в Афганістані склали 10 військовослужбовців убитими і не менш 840 пораненими. Крім того, 1 квітня 2011 року під час атаки на місію ООН в Мазарі-Шаріфі була вбита військовий радник ООН — підполковник військово-повітряних сил Норвегії Siri Skare [7].

Норвегія брала участь в війні в Іраку, в липні 2003 року уряд направив військовий контингент до складу сил міжнародної коаліції. Контингент був виведений з Іраку наприкінці 2006 року. Крім того, за програмою NATO Training Mission-Iraq Норвегія відправила в Ірак 10 військових інструкторів і виділила 196 тис. Доларів США на фінансування програми навчання сил безпеки Іраку[8]

У 2008 році була створена бойова група сил Євросоюзу в Північній Європі ( Nordic Battle Group), до складу якої були включені підрозділи збройних сил Норвегії.

У 2011 році Норвегія брала участь в громадянській війні у Лівії; літаки F-16 норвезьких військово-повітряних сил були включені до складу угруповання НАТО і завдавали ударів по території Лівії[9].

В червні 2013 року уряд Норвегії розпочав розгляд законопроєкту про призов жінок в армію (який передбачає, що до 2020 року жінки повинні скласти 20% військовослужбовців країни)[10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 7 вересня 2015.
  2. Active Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2015.
  3. Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
  4. Defence Budget by Country. «Global Firepower». Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 7 вересня 2015.
  5. Чотири норвезьких солдата загинули на півночі Афганістану [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] // РІА «Новости» від 28 червня 2010
  6. International Security Assistance Force (ISAF): Key Facts and Figures [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] // офіційний сайт НАТО, 1 серпня 2013
  7. Michael Sandelson, Ramona Tancau. Military mourns fallen officer [Архівовано 20 грудня 2013 у Wayback Machine.] // «The Foreigner» від 7 квітня 2011
  8. Jeremy M. Sharp, Christopher M. Blanchard . Post-War Iraq: Foreign Contributions to Training, Peacekeeping, and Reconstruction [Архівовано 28 березня 2014 у Wayback Machine.] — Congressional Research Service Report for Congress (September 25, 2007), стор .8
  9. Her flyr norske jagerfly mot Libya. Архів оригіналу за 10 вересня 2011. Процитовано 11 серпня 2014.
  10. Парламент Норвегії схвалив законопроєкт про призов жінок в армію [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] // РІА «Новости» від 15 червня 2013

Посилання

[ред. | ред. код]