Михайлівський Золотоверхий собор
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Михайлівський Золотоверхий собор | |
 Михайлівський Золотоверхий монастир: дзіниця (ліворуч) та собор (праворуч) |
|
| Інформація про будівлю | |
|---|---|
| Назва | Михайлівський Золотоверхий собор |
| Розташування | Київ |
| Країна | Україна |
| Координати | 50°27′ пн. ш.; 30°31′ сх. д. |
| Замовник | київський князь Святополк II Ізяславич |
| Дата початку спорудження | 1108 |
| Дата закінчення спорудження | 1113 |
| Дата зруйнування | 1934-1936 |
| Дата відбудови | 1999 |
| Будівнича Система | необов'язковий |
| Стиль | українське бароко |
| Адреса | Михайлівська площа |
| Релігійна конфесія | УПЦ КП |
Михайлівський Золотоверхий собор — споруджений у 1108—1113 роках внуком Ярослава Мудрого київським князем Святополком Ізяславичем. Хрестово-купольний шестистовпний храм з трьома нефами та одним позолоченим куполом. На початку 20 століття храм — 7-купольний (верхня фотографія). Михайлівський Золотоверхий собор було збудовано з каміння і цегли-плінфи на вапняно-цем'яковому розчині технікою «мішаної кладки» з використанням голосників у пазухах склепінь. Стіни собору прикрашали мозаїки і фрески. Був одним з найбільших монастирів Стародавнього Києва.
Зміст |
[ред.] Історія
Згідно з думкою деяких істориків, київський князь Ізяслав Ярославич, чиє християнське ім'я було Димітрій, збудував монастир св. Димітрія та церкву у верхьному Києві поблизу Собору святої Софії в другій половині 1050-х років. Через півсторіччя його син Святополк II Ізяславич збудував в 1108–1113 роках монастирську церкву, присвятивши її своєму патронові архангелу Михаїлу. Можливо, що однією з причин, що спонукала князя збудувати церкву була недавня перемога Святополка над половцями, оскільки архангел Михаїл був заступником воїнів.
Під час монгольськоії навали в 1240-х роках монастир зазнав відчутних втрат. Монголи пошкодили собор та зняли його позолочені бані. В 1496 році монастир було відроджено і перейменовано з монастиря св. Димітрія на монастир св. Михаїла, відповідно до назви церкви, збудуваної Святополком. Після багаточислених вібудов та розширень впродовж XVI ст. монастир став одним з найбільших та найбагатших монастирів України. В 1620 році Іов Борецький зробив його резиденцією відновленої православної Київської митрополії.
[ред.] Зруйнування
1922 року Михайлівський монастир було ліквідовано. У 1934—1936 Михайлівський Золотоверхий собор, дзвінниця та частина інших споруд монастиря були знесені у зв'язку з проектом створення на цьому місці урядового центру. Останній планували зробити копією головного будинку ЦК КПУ — зараз Міністерство закордонних справ. Перед знищенням унікального ансамблю української архітектури, була проведена дослідницька робота. Фрески, мозаїки були перевезени до музеїв Москви, Ленінграду (Санкт-Петербургу), Новгорода та інших міст СРСР. Мозаїчну композицію «Євхаристія» було перенесено до Софійського собору. Багато смальтового розпису потрапило до Лаврського заповідника.
Урядовий центр, на місці Михайлівського Золотоверхого собору, так і не збудували.
В роки Другої світової війни деякі фрески були вивезені до Німеччини, звідки вони потрапили до Ермітажу у Ленінграді. В Софійському соборі зберігалися: «Євхаристія», «Стефан і Фаддей» — фрагменти постатей святих; фрески — сцени з «Благовіщення», постать святого Захарії та ін. Мозаїка «Дмитро Солунський» і верхня частина фрескової постаті Самуїла — в Третьяковській галереї і Російському музеї в Санкт-Петербурзі.
[ред.] Відновлення
На початку 1990-х років Українська Православна Церква Київського Патріархату збирає кошти для відтворення собороу. В ньому проходить служба Української православної церкви, а поруч, як у давні часи, діє монастир. Грошей вистачило лише на початкові дослідження, було зрозуміло що без державної підтримки унікальну пам'ятку українського барокко не буде відбудовано. Українська спільнота надсилала численні звернення до голови держави виділити фінансування на реставрацію. Нарешті 9 грудня 1995 року Президент Леонід Кучма видав указ який визначав відбудову Михайлівського Золотоверхого монастиря загальнодержавним пріоритетом.
Першою постала дзвіниця, в стилі українського барокко, у первозданньому вигляді. Собор було відкрито на День Києва 1998 року, за участю патріарха Київського і всієї Русі-України Філаретом, який освятив монастир. Також були присутні президент Леонід Кучма, голова уряду Валерій Пустовойтенко та мер міста Києва Олександр Омельченко.
У лютому 2001 року чотири фрагменти фресок XII століття Михайлівського Золотоверхого собору, що зберігалися в Ермітажі, були передані Україні.
У січні 2004 року Міністерство культури Росії ухвалило рішення про передачу Україні з Ермітажу останніх семи фресок київського Михайлівського Золотоверхого собору, які опинилися в Росії, восени 2004 передачу фресок було закінчено
[ред.] Архітектура
[ред.] Інтер'єр
Імена художників, які створили мозаїки і фрески М. З. с., невідомі. Ймовірно, в роботах брав участь давньорус. майстер Алімпій з Києво-Печерського монастиря. Загальна площа мозаїк, що збереглися, — 45 кв. м. Написи на мозаїках собору зроблено старослов'ян. мовою. Крім мозаїк і фресок, збереглися дві шиферні плити кінця 1 ст. з рельєфним зображенням вершників.
[ред.] Ресурси інтернет
- Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир Офіційний сайт
- WEK - WWW Енциклопедія Києва
- The Lost Landmarks of Kyiv — Mykhailivskyi Zolotoverkhyi Monastyr (англ.)
- Encyclopedia of Ukraine — Saint Michael's Golden-Domed Monastery (англ.)
- Сферична панорама Михайлівської площі - WeAreKiev.com Інформаційний сайт міста
[ред.] Галерея зображень
 Михайлівський_Золотоверхий собор та дзвіниця вночі |
 Михайлівський_Золотоверхий монастир - вигляд з боку Софіївської площі |
 Михайлівський Золотоверхий собор |
 Бані Михайлівського Золотоверхого собору |
 |
 Вигляд Михайлівського Золотоверхого монастиря з дзвіниці Софіського собору |
 Вигляд Михайлівського Золотоверхого собору з монастирської дзвіниці |
 Вигляд Михайлівського Золотоверхого монастиря з дзвіниці Софіського собору |
 Михайлівський Золотоверхий собор |
 Бані Михайлівського Золотоверхого собору |
 Бані Михайлівського Золотоверхого собору |
 Бані Михайлівського Золотоверхого собору |
 |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| Визначні місця Києва | ||
 |
 |
|
Координати: 50°27′20″ пн. ш. 30°31′22″ сх. д.
