Це архів минулих обговорень. Не змінюйте вміст цієї сторінки. Якщо ви хочете почати нове обговорення або ж відновити старе, будь ласка, зробіть це на поточній сторінці обговорення.
Перше. Пропоную визначитись щодо правила найменування статей. Передісторія така: є стаття "Сербія та Чорногорія", хоча такої країни не було - це просторічна назва "Державного союзу Сербії та Чорногорії". Я її перейменував, але користувач Ahonc повернув попередню назву під приводом того, що є 150000 статей іншими мовами під назвою "Сербія та Чорногорія". Хіба це аргумент? Те ж стосується і статей типу "Велика Британія". Тим більше, що і в такому підході нема системи - є стаття "Союз Радянських Соціалістичних Республік" і нема "Радянський Союз". Пропоную іменувати статті канонічно і робити редирект із просторічних назв. Що скажете?
Друге. Дивний підхід із назвами статей персоналій, які досить часто починаються з імені, а не прізвища. Це особливо дошкуляє, коли подібні статті переглядати у алфавітних списках. Це не масове явище, але тим не менш такого добра багато. Пропоную всі статті перейменувати так, щоб починались із прізвища, як це й має бути в енциклопедії.--V.lukyanyuk (обговорення) 23:05, 3 лютого 2016 (UTC)
і як ви, Green Zero, за цим правилом трактуєте конфлікт з приводу назви у наведеному вище прикладі? "Доречність назви" - поняття дуже суб'єктивне — Це написав, але не підписав користувач V.lukyanyuk (обговорення • внесок).
На мій погляд, іменування статей у Вікіпедії має відповідати іменуванню статей, на цю ж саму тему, в інших енциклопедіях, що визнані співтовариством Вікіпедії в якості авторитетних джерел. --MMH (обговорення) 10:22, 4 лютого 2016 (UTC)
Вікіпедія відрізняється від друкованих енциклопедій тим, що ми повинні підлаштовуватися не під гортання сторінок товстої книги, а під пошук користувачами в Інтернеті. Саме через те було прийняте правило ВП:ІС про те, що статті про осіб з західних країн повинні бути у форматі Ім'я Прізвище, бо ніхто не шукає в Інтернеті «Едісон Томас Алва», «Бовуар Симона де» чи «Гог Вінсент Ван». З назвами країн так само: ніхто не шукатиме Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка чи Союзна держава Сербії та Чорногорії, бо ці назви країн не є ні вживаними, ні впізнаваними. Радянський Союз програє у впізнаваності Союзу Радянських Соціалістичних Республік, бо що таке СРСР знають усі, а РС не впізнає ніхто. Звісно, для друкованого видання такий підхід не підійшов би, а для електронного чудово підходить — NickK (обг.) 22:08, 4 лютого 2016 (UTC)
Саме щодо країн (держав та державних утворень), теперішніх та колишніх, можна обдумати використання повних назв, з огляду на те що часто після зміни устрою в країні назва держави мінялась і це має бути, здебільшого, різними статтями. (а кількість цих статей поступово все ж збільшується). Популярно відомі назви робляться ж перенаправленнями для пошуку.--PsichoPuzo (обговорення) 22:18, 4 лютого 2016 (UTC)
Ну от була Республіка Угорщина, а в 2012 році стала Угорщина. Що змінилося, для чого дві окремі статті? А перейменування Республіка Болівія → Багатонаціональна Держава Болівія взагалі пройшло непоміченим для пересічного українця (а, на секундочку, під назвою Республіка Болівія країна жила з 1825 року і за цей час встигла змінити кордони, систему влади, пройти через революції, перевороти та хунту). При цьому країна може і без зміни назви зазнати кардинальних змін: Іспанія стала королівством ще в 1947 році за часів Франко, але справжніх змін країна зазнала лише в 1975—78 роках. Хоча в багатьох випадках зміна назви і призводила до серйозних змін, таких, що попередній період можна виносити в окрему статтю, так було далеко не завжди, тож це лише додасть зайві труднощі — NickK (обг.) 23:25, 4 лютого 2016 (UTC)
Згоден з НікКом. Треба враховувати дійсно той факт, що ми «інтернет-видання», а не друковане, тут пошук простий і більш різноматній. А існування 2-3 статтей недорочне для того є перенаправлення. --Jphwra (обговорення) 05:32, 5 лютого 2016 (UTC)
Не згоден з НікКом. Назва статті, якщо у випадку як з Угорщиною, наприклад, повинна оновлюватись з додаванням рядка у статтю про стару назву і дату зміни. Це відповідатиме дійсності і це головне. Бо більшість пересічних українців Угорщину Венгрією називають. --V.lukyanyuk (обговорення) 14:53, 6 лютого 2016 (UTC)
А питання для дискусії було дещо про інше - чи можна називати статті жаргонними назвами на кшталт "Сербія і Чорногорія" чи "Югославія", якщо югославій було три??--V.lukyanyuk (обговорення) 14:53, 6 лютого 2016 (UTC)
NickK Не погоджусь - було дві т. зв. "Сербії та Чорногорії" з різними назвами (Союзна республіка Югославія і Державний союз Сербії і Чорногорії) і різними устроями (одна федерація, інша конфедерація). Для української кухарки це звісно одна країна, для чорногорської, думаю, - ні. До речі, СРЮ не була спадкоємницею СФРЮ в ООН - так що тут тонке питання. Це як в нашому випадку: сьогоднішня Україна - це продовження УРСР чи УНР? У сухому залишку - я за точність формулювань.--V.lukyanyuk (обговорення) 11:48, 8 лютого 2016 (UTC)
…статті про осіб з західних країн повинні бути у форматі Ім'я Прізвище, бо ніхто не шукає в Інтернеті «Едісон Томас Алва», «Бовуар Симона де» чи «Гог Вінсент Ван»… — По-перше, шукає. По-друге, редиректи ніхто не скасовував. По-третє, з тексту правила Вікіпедія:Іменування статей#Персоналії незрозуміло, чому порядок «Ім’я Прізвище» прийнятий для осіб з західних країн і не прийнятий для осіб з незахідних. Яке авторитетне джерело з енциклопедичної справи легітимізує таку шизофренію? По-останнє, головна перевага схеми «Прізвище, Ім’я [По батькові]» — зручність сортування персон за прізвищами в таблицях і списках без додаткових маніпуляцій з сортувальними шаблонами і прихованими ключами — набагато вагоміша, ніж співпадіння заголовків статей-персоналій з «пошуком користувачами в Інтернеті». Не бачу, щоб сукупність цих аргументів хтось десь обговорював. В Обговорення Вікіпедії:Іменування статей — точно ні. — ɪ (обговорення) 06:10, 5 лютого 2016 (UTC)
Щодо двох порядків, то в будь-якому разі ми не можемо позбутися двох порядків: якщо прем'єр Ісландії зустрінеться з головою КНР, то ми напишемо, що зустрілися Сігмундур Давид Гуннлаугссон та Сі Цзіньпін. Ми не можемо написати ні Гуннлаугссон Сігмундур Давид, ні Цзіньпін Сі, бо такий порядок буде неправильним. Де провести межу — то вже інше питання, яке можна обговорювати. Редиректи працюють у два боки, тож перенаправлення Едісон Томас Алва, Бовуар Симона де чи Гог Вінсент Ван чудово працюють. А от щодо списків, то тут зручність списків проти зручності звичайних текстів. І зручність канонічного іменування надламається на першому ж імені Бенджамін Томпсон, граф Румфорд, а остаточно зламається на імені Джеймс Клерк Максвелл: як не крути, а прізвище в цього діяча Клерк Максвелл, тож сортування ru:Максвелл, Джеймс Клерк розриває прізвище навпіл, а правильне сортування Клерк Максвелл, Джеймс не є впізнаваним. Саме такого роду проблеми (а також вибір, зокрема, між варіантами Гог Вінсент Ван та Ван Гог Вінсент — правильний перший, а впізнаваний другий) і призвели до чинного правила ВП:ІС — NickK (обг.) 10:09, 5 лютого 2016 (UTC)
Випадків на шталт маловпізнаваного Клерка Максвелла не так багато, аби заради них жертвувати зручністю сортування в сотнях списків, тисячах таблиць і десятках тисяч категорій. У дискусійних випадках типу Бенджаміна Томпсона, графа Румфорда написання має регулюватися не примітивним принципом «двох порядків», а розвинутою системою правил іменування персоналій. Використовувати інверсні імена у звичайних текстах ніхто не вимагає; про інверсію там, де її не має бути за визначенням — як у китайських та ісландських іменах — мова взагалі не йде. Дихотомія між «правильністю» і «впізнаваністю» заголовків статей-персоналій, фіктивна за наявності миттєвих перенаправлень, — ніщо у порівнянні з уніфікованим енциклопедичним поданням заголовків, сортабельністю таблиць і читабельністю категорій. Так бачу. P. S. Чому Сігмундур Давид Гуннлаугссон? Хіба не Сігмюндюр Давид Гюннлейгссон? — ɪ (обговорення) 12:31, 5 лютого 2016 (UTC)
Списків значно менше, ніж звичайних текстів, і зручніше в сотні списків поставити сортування, ніж в сотні тисяч статей виставляти конструкції на кшталт [[Бовуар Симона де|Симона де Бовуар]]. Електронні енциклопедії вже відійшли від каталожної системи, наприклад, Британніка: Simone de Beauvoir, Ларусс: Simone de Beauvoir. Звісно, можна ускладнювати життя читачу, але для чого? — NickK (обг.) 13:04, 5 лютого 2016 (UTC)
Для конструкцій на кшталт [[Бовуар Симона де|Симона де Бовуар]] існує Вікілінкер — не кажучи про те, що замість пайп-конструкції можна дати перенаправлення, а виокремлення коректного прізвища прямо в заголовку статті є безумовно корисним для читача, оскільки це прізвище не завжди очевидне з основного тексту. У російській Вікіпедії, набагато об’ємнішій та розвинутішій за українську, каталожне іменування не викликає ні редакторських, ні читацьких нарікань; в усякому разі, мені такі нарікання невідомі. І так, ні в «Британніці», ні в «Ларуссі» немає двох порядків іменування персон там, де можна обійтись одним. Принцип, послідовно прийнятий в обох АД, — Taras Hryhorovych Shevchenko, Tarass Grigorievitch Chevtchenko. На відміну від цирку з «двома порядками» в укрвікі. У цьому справа. — ɪ (обговорення) 14:00, 5 лютого 2016 (UTC)
Стосовно Ван Гога та Максвелла: поряд із правилами іменування персоналій у росвікі діє правило найбільшої впізнаваності (за АД) традиційного запису імені, тому вищезгадані заголовки, строго кажучи, не є помилковими. Крім того, ви явно перебільшуєте незручність пошуку псевдонимів: для цього, як сказано вище, існують перенаправлення. Категорія прихільників природних імен — не стільки ознака майбутніх реформ, скільки рудимент перших років існування росвікі, коли питання про вибір загальної стратегії іменування персоналій ще було актуальним (тепер — давно ні). Схема І (Б) П видається мені суттєво менш зручною й інформативною, ніж схема П, І (Б), але якщо вона буде поширена на всі персоналії, то нехай буде хоч так, а не так, як зараз. Так, як зараз — це просто ніяк. — ɪ (обговорення) 17:35, 5 лютого 2016 (UTC)
Ну в такому разі ми маємо те, що впізнається як прізвище, а не правильне прізвище, що не одне й те саме. А в руВікі кома ще з 2004 року, і наче з того часу ніяких обговорень щодо її доцільності не було, тож ті дві сотні незгодних явно зареєструвалися вже після появи цієї системи. Так, до неї можна звикнути, але я не бачу сенсу на цьому етапі до неї переходити. А щодо ІП, то треба спочатку з угорцями, японцями й прибалтами розібратися, а там можна буде й ПІБ/ІБП обговорювати — NickK (обг.) 21:46, 5 лютого 2016 (UTC)
/Електронні енциклопедії вже відійшли від каталожної системи, наприклад, Британніка: Simone de Beauvoir, Ларусс: Simone de Beauvoir./ В обох енциклопедіях нема алфавітних списків, зате є редиректи при пошуку як з імені, так і з прізвища на одну й ту ж статтю. А сортувати алфавітні списки у вікі при допомозі якихось фільтрів - це рити собі яму: по-перше, мало хто знає як це робити і, по-друге, навіщо чухати праве вухо лівою рукою?--V.lukyanyuk (обговорення) 14:19, 6 лютого 2016 (UTC)
Річ у тім, що порядок сортування в таблицях визначається тим, що відображається, а не назвою статті. Візьмемо ось такий приклад: де Бовуар, ван Гог, Едісон, їх правильно відсортувати саме в такому порядку. Існують редиректи з варіантів ПІ на варіанти ІП, тож усі посилання сині. Спробуйте погратися з такою табличкою:
Як бачимо, таблиця правильно сортується лише якщо відображається текст у порядку ПІ, незалежно від того, якою є назва статті. Тобто назва статті не впливає на сортування, а для того, щоб не виправляти таблиці, нам треба в самих таблицях писати прізвища та імена в картотечному порядку, тобто читач має бачити не «Вінсент ван Гог», а «Гог Вінсент ван». Не думаю, що це потрібно читачу, тому ключі потрібні незалежно від порядку іменування, а якщо так, то нащо ускладнювати? — NickK (обг.) 23:07, 6 лютого 2016 (UTC)
Не знаю, як вам-читачу, а мені-читачу потрібно саме це: картотечний порядок іменування персон у сортованій таблиці. ПІ-порядок у заголовках персоналій дозволяє додавати до таблиць і списків назви статей як вони є — без зайвої тяганини з ключами, пайпами та редиректами. Ніяких ускладнень.
Про прямий і картотечний порядки іменування персоналій:
Все доводы против прямого порядка наименования остаются те же, с ними могут в подробностях ознакомиться все, кто поднимет архивы 2007 года. Основной: это ведет к бардаку в категориях и списках. Расстановка ключа сортировки - благое пожелание, и не более того. Даже в английском разделе мы видим, что сплошь да рядом он не выставлен. Опыт нашего раздела показывает, что объявить какой-то элемент обязательным для простановки во всех статьях легко, но на практике этим никто заниматься не будет, и в итоге это выльется в очередной затяжной конфликт <…>. Кстати сказать, даже при идеально расставленных ключах сортировки в длинных списках на страницах категорий ориентироваться нелегко (взгляните на en:Category:Italian painters для примера). Андрей Романенко 15:37, 13 января 2009 (UTC)
Про два порядки іменування персоналій:
Это совершенно абсурдный вариант, появление которого можно объяснить только спешкой и непродуманностью опроса в целом. Он исходит из ложной посылки о том, что имена без остатка и однозначно делятся на "русские" и "нерусские" и что, следовательно, "приставки" в фамилиях встречаются у нерусских и не встречаются у русских. Это категорически неверно. Хосе де Рибас, Владимир Фёдорович фон дер Лауниц, Павел Карлович фон Реннекампф, Альфред Эдмундович фон Глен - только первые пришедшие в голову примеры (как должны статьи об этих персоналиях называться по ныне действующим правилам - вопрос непростой, но в данном случае важно констатировать, что русские имена с приставками ещё как бывают). С другой стороны, есть множество "западных русских": Александр Кожев, Владимир Зворыкин, легион всяческих музыкантов от Тоши Зайделя до Миши Майского. Принимать для них "русский" порядок или "нерусский" - вопрос совершенно схоластический. Есть множество представителей разных народов, постоянно или временно оказывавшихся в России или СССР и потому приобретавших/терявших отчества: особенно это касается поляков XIX века и прибалтов XX-го. Так что осуществить такое разделение непротиворечивым образом невозможно. Кроме того, в разного рода списках, где русские находятся вперемешку с нерусскими (см., например, Категория:Индологи), мешанина из имён в прямом и обратном порядке будет производить удручающее впечатление. Наконец, отказ от запятой в именовании статей об иностранных персоналиях уничтожает одну важную функцию: немедленное разъяснение структуры имени, то есть где там фамилия, а где всё остальное. Как раз у русских имен это непринципиально (недопонимания, как правило, возникнуть не может, хотя и тут есть над чем поразмыслить: сейчас у нас никак не смешиваются Николай Алекса́ндрович и Николай Александро́вич, а при прямом порядке путаница фамилий с отчествами начнет происходить), а вот у человека по имени Joseph Marie Henry Alfred Perrier de la Bâthie исключительно полезно иметь запятую в названии статьи. В общем, иначе как бредовое я это предложение охарактеризовать не могу. Андрей Романенко 17:17, 13 января 2009 (UTC)
Про кому в заголовках статей-персоналій:
Никакой "большей возни" с расстановкой запятой при ныне действующей системе нет - от запятой одна польза (она чётко определяет структуру имени: в обсуждении 2007 года один из участников уже приводил пример с Васкес Кейпо де Льяно, Висенте Мариа Хулиан; переименовав эту статью в прямом порядке, мы получаем необходимость не только проставить ключ сортировки, но и вписать в текст статьи разъяснение, где у этого человека кончаются имена и начинается фамилия). Андрей Романенко 18:59, 13 января 2009 (UTC)
Це чудова теорія, а практика зовсім інша. Беремо перший-ліпший вибраний список з сортованим списком осіб, мені трапився ru:Список женщин — лауреатов Нобелевской премии. І що ми бачимо? Особи названі з комою, в статті відображаються в природному порядку, і сортування абсолютно спокійно не працює. І це вибраний список, тобто він відповідає якимось стандартам якості. А щодо обов'язкового елементу, то в нас на момент запровадження чинного ВП:ІС був бардак з іменами іноземців (частина були в порядку ІП, частина — ПІ), зараз у нас бардак з угорцями і японцями (частина так, частина інакше), що є гарною ознакою того, що теорія розійшлася з практикою — NickK (обг.) 14:03, 7 лютого 2016 (UTC)
Не бачу, яким чином технічні недоліки першого-ліпшого вибраного списку спростовують аргументи, наведені вище. Стовпець персоналій має бути виправлений для нормального сортування — так, як це зроблено в інших, коректно оформлених списках (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10). Той факт, що список жінок-лауреатів досі не скоригований, свідчить не про свідомо культивовану «практику», а, у кращому разі, про небажання авторів вовтузитися з прихованими ключами сортування. Крім того, сортувальні ключі пер се ніяк не зменшують нечитабельність некартотечних списків. Порівняйте стовпець персоналій, відсортованих за алфавітом, у ru:Медаль Румфорда і Медаль Румфорда. У російській версії — зручна таблична репрезентація даних. В українській — глизява мішанина імен і прізвищ, подібна до вищезгаданого списку італійських художників в англовікі. Не треба так.
…зараз у нас бардак з угорцями і японцями (частина так, частина інакше), що є гарною ознакою того, що теорія розійшлася з практикою… — Там же:
Для венгерских имен прямой порядок - это "Фамилия Имя" (хотя на венгров, живущих за пределами Венгрии, это, естественно, не распространяется). Ситуация с японскими именами еще более непростая (коротко говоря, западный стандарт "Имя Фамилия" используется сравнительно недавно и не вытеснил полностью более традиционного "Фамилия Имя"). Не говоря уж об арабских традиционных именах. Так что не следует думать, что порядок "Имя Фамилия" совершенно соответствует какому-то естественному положению вещей: его принятие в качестве обязательного - такая же принятая волевым усилием условность, как порядок "Фамилия Имя". Так что надо обсуждать удобство и целесообразность этих решений, а не что-либо иное. Андрей Романенко 15:37, 13 января 2009 (UTC)
Очевидно, що в списках радянських і пострадянських осіб значно простіше дати формат ПІБ, оскільки цей формат є звичним для колишнього СРСР. Вам дати десяток вибраних списків російської Вікіпедії, де використовується порядок ІП? Будь ласка: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10. Вимальовується чітка закономірність: використовувати в списках переважно пострадянських осіб формат ПІБ та в списках переважно західних осіб формат ІП.
Щодо угорців і японців, то тут таки є проблема: якщо згадати випадкових угорців і японців, то вони в українській мові все одно будуть в порядку ІП: ми можемо як завгодно називати статті, але найбільш впізнаваними будуть написання Шандор Петефі, Лайош Кошут, Харукі Муракамі та Ясунарі Кавабата. У їх мовах порядок, звісно, інший, а от в україномовних джерелах порядок виходить саме такий — NickK (обг.) 02:56, 10 лютого 2016 (UTC)
Вимальовується чітка закономірність: використовувати в списках переважно пострадянських осіб формат ПІБ та в списках переважно західних осіб формат ІП. — Справа не в тому, що в російських списках західні антропоніми за звичкою, імпортованою з англовікі, наводять у форматі ІП, а в тому, що такий формат у табличному поданні — навіть за умови ретельно розставлених ключів сортування — є менш читабельним, а в заголовках статей менш зручним для категоризації, ніж формат ПІ. Аргумент про важливу ергономічну функцію коми, що відокремлює прізвище від імені у складних іноземних заголовках-поліномах (Васкес Кейпо де Льяно, Вісенте Маріа Хуліан), вам взагалі нічим крити, і ви його граційно ігноруєте. Ok.
…якщо згадати випадкових угорців і японців, то… найбільш впізнаваними будуть написання Шандор Петефі, Лайош Кошут, Харукі Муракамі та Ясунарі Кавабата. У їх мовах порядок, звісно, інший, а от в україномовних джерелах порядок виходить саме такий… — Однак поточна назва статті про Шандора Петефі — Петефі Шандор, про Лайоша Кошута — Кошут Лайош, про Ясунарі Кавабату — Кавабата Ясунарі. Вимальовується чітка закономірність, з якої вибивається лише автор «Погоні за вівцею», та й то не від початку, а вольовим рішенням користувача AS (усупереч офіційному вікі-правилу). Чому так? Чи не тому, що в канонічних довідниках рівня УРЕ і для японців, і для всіх західників прийнятий якраз формат ПІ? Якщо ж паперові енциклопедії — не канон, то за україномовними джерелами формат Тарас Шевченко є набагато впізнаванішим, ніж Шевченко Тарас Григорович. Подвійні стандарти такі подвійні.
Клерка відчепили від Максвелла, тому що за свідченням безлічі авторитетних джерел — від прижиттєвої The American Cyclopædia (1879) до хрестоматійних Dictionary of National Biography (1885—1900) і Encyclopædia Britannica (1911) — варіант «Максвелл» є тисячократно вживанішим і впізнаванішим, ніж варіант «Клерк Максвелл». Написання ru:Мао Цзэдун регулюється настановою ru:Википедия:Именование статей/Персоналии#Восточноазиатские имена, згідно з якою біографічні статті, присвячені носіям китайських імен і прізвищ, мають іменуватися в порядку ПІ без коми, оскільки такий порядок є прямим для китайського імені. (NB: східноазійські імена — окрема стаття, що ніяк не стосується різнобою в іменуванні західних і uk/be/ru…-персон.) Елтон Джон а) узаконив свій псевдонім не відразу, а після п’яти років музичної кар’єри, що зробили цей псевдонім знаменитим; б) перейменовувався в росвікі разів десять через непевність трактування настанови ru:Википедия:Именование статей/Персоналии#Псевдонимы и прозвища («Если человек более известен под псевдонимом <…>, то его и предпочтительнее использовать»). Станом на 05:00, 11 лютого 2016 (UTC) у черговий раз перейменований на ru:Джон, Элтон. Далі буде.
…на щастя, це можна вирішити без перейменування всіх статей… Наприклад, Вікіпедія мовою есперанто успішно це робить: ео:Elton John, eo:Mao Zedong тощо, і для цього кома їй не потрібна. — Статті за посиланнями не містять ніяких заголовочних спецефектів. У #Знову про заголовки персоналій станом на зараз про eo-розділ немає ні слова. Що саме успішно робить Вікіпедія мовою есперанто — та ще й таке, що забиває баки класичній «Британніці» й російській Вікіпедії разом узятим? Продемонструйте тут, в українському розділі — на будь-якій персоналії. Я хочу відєть етого чєловєка.
Те, що ви зацитували російське правило про китайців, ніяк не пояснює того, чому правило саме таке. Чому росіяни в усіх виділяють прізвище, а в китайців не виділяють? Елтон Джон у росіян добре показує, що якщо правило вимагає такого, що суперечить здоровому глузду, зазвичай все ж перемагає здоровий глузд. Якщо не вірите, можу запропонувати ще кількох осіб, які змінювали прізвища: ru:Роб Зомби, ru:Боб Дилан, ru:Фрэнк Оушен, ru:Элис Купер тощо.
Щодо Вікіпедії мовою експеранто, то в них є спецефект: у вступі прізвище виділяється великими літерами. Маленький, але достатній для ідентифікації прізвища — NickK (обг.) 11:17, 11 лютого 2016 (UTC)
Те, що ви зацитували російське правило про китайців, ніяк не пояснює того, чому правило саме таке. — Правило пояснює саме себе: китайське прізвище виступає в функції імені, китайське ім’я — в функції прізвища. Оскількі за стандартом росвікі кома в заголовках персоналій завжди стоїть після функціонального прізвища, заголовок ru:Мао Цзэдун з комою мав би мати вигляд ru:Мао Цзэдун,. Кома, що відокремлює нічого, потрібна нікому.
…можу запропонувати ще кількох осіб, які змінювали прізвища: ru:Роб Зомби, ru:Боб Дилан, ru:Фрэнк Оушен, ru:Элис Купер тощо. — Спочатку доведіть, що всі ці особи легалізували свої псевдоніми так, як це зробив Елтон Джон. Є лінк на deed poll certificate для кожної з вищезгаданих персон — є каталожне іменування в росвікі. Ні — ні.
Щодо Вікіпедії мовою експеранто, то в них є спецефект: у вступі прізвище виділяється великими літерами. — Виділення великими літерами прізвищ у преамбулах, по-перше, не має відношення до іменування статей і сортування в категоріях, по-друге, з’їдає CamelCase (DEANDRE = DeAndre? Deandre?) і диференційований регістр початкових літер у службових словах і частках (Д’ОЛІВЕ = д’Оліве? Д’Оліве?). Спробуйте малі прописні, підкреслювання і зелений колір. Ні есперантській, ні українській Вікіпедії такі спецефекти ні до чого. Як вам, не знаю.
Вибачте, але ви ваша пропозиція суперечить сама собі.
Китайці. Мао Цзедун повністю ідентичний до Кошут Лайош: у відповідних мовах прізвище ставиться перед іменем, прізвищами є відповідно Мао та Кошут, а іменами — Цзедун та Лайош. Але чомусь росіяни пишуть (і ви пропонуєте їх змавпувати) ru:Кошут, Лайош, але ru:Мао Цзэдун. Тобто очевидна непослідовність.
Я не пропоную змавпувати написання ru:Кошут, Лайош. Написання угорських антропонімів через кому в російській Вікіпедії не підкріплене жодним правилом і є скоріше традиційним, ніж логічним, тому варіант ru:Кошут Лайош більш прийнятний (див. останню цитату з Андрія Романенка). Проблема української Вікіпедії не в написанні угорських імен, а в шизофренічному розгалуженні оформлення «західних» і «незахідних» персоналій, що призводить до візуальної мішанини в категоріях, зменшує читабельність списків і ускладнює форматування сортованих таблиць. Про бажаність коми в іменних заголовках vide supra.
Якщо нескорочений іменний префікс стоїть у першій позиції, він очевидно є частиною прізвища або традиційної передачі прізвища і завжди пишеться з великої літери. В усякому разі, схема іменування персоналій, прийнята в російському розділі, диктує читачу саме такий висновок (наскільки сумлінно її дотримуються окремі редактори — інше питання):
Для нерусских — Фамилия, Имя приставка (де, дю, фон, дер, ван, ди и другие). Например, «Бальзак, Оноре де», «Бетховен, Людвиг ван». Для фамилий, которые традиционно употребляются только с приставкой (Ван Эйк, Ди Чента) — Фамилия с приставкой, Имя. Например, «Ван Эйк, Ян», «Ди Чента, Мануэла».
Оскільки капіталізація частки д’ не нормована ні в російському[1], ні в українському правописі[2], практично всі прізвища з цією часткою можуть писатися як з великої, так і з малої літери: див. рівноправні варіанти Д’Аламбер, д’Аламберу преамбулі російської статті, коливання у самих французів і різнобій в україномовних джерелах. Ні пряме, ні непряме оформлення антропоніму з д’ нездатне підказати читачу єдино правильне написання, тому що такого написання у переважній більшості випадків не існує. (Гаразд, викресліть пасаж про д’Оліве — там і без нього весело.) Щодо Вікіпедії мовою есперанто: eo:Jean le Rond d'Alembert, як і Жан Лерон д'Аламбер, не дає змоги дізнатися прізвище персони без переходу на статтю про неї, ru:Д’Аламбер, Жан Лерон — дає. З eo:Jean le Rond d'Alembert і Жан Лерон д'Аламбер як таких не можна побудувати читабельний список, з ru:Д’Аламбер, Жан Лерон — можна. На колу мочало, начинай сначала.
1Лопатин и др., 2011, § 115: «…воспроизводится написание языка-источника, напр.: Д’Аламбер (D’Alembert), Д’Аннунцио, д’Артаньян, Жанна д’Арк, д’Обинье, д’Эрвильи». 2Правопис, 2012, § 106, п. г, прим. 1: «Скорочена частка д та ірландська частка о пишуться з власними іменами через апостроф: Д’Аламбер, Д’Артаньян, Д’Обіньє» (без пояснень щодо вибору регістра).
Наскільки я бачу, основною ідеєю вашої пропозиції є виділення прізвища саме в назві статті. Варіант ru:Мао Цзэдун ніяк не виділяє прізвища, що і є ознакою того, що ваша пропозиція суперечить сама собі. Другим принциповим пунктом для вас є виділення того, з малої чи великої пишеться частка, однак ru:де Голль, Шарль відображає в самій статті частку з малої, а в категоріях — з великої, що теж є ознакою того, що ваша пропозиція суперечить вимогам, які ви самі до неї ставите — NickK (обг.) 11:08, 12 лютого 2016 (UTC)
Ще раз: основною ідеєю моєї пропозиції є не сферичне виділення прізвища в вакуумі, а усунення різнобою в іменуванні статей про умовно вітчизняних (РІ, СРСР, екс-СРСР; тип «Іван Петрович Коваленко») і умовно західних (тип «Джон Сміт») персон. Є три варіанти уніфікації:
Коваленко, Іван Петрович Сміт, Джон
Коваленко Іван Петрович Сміт Джон
Іван Петрович Коваленко Джон Сміт
— з яких перший є оптимальним, а третій — найменш бажаним. Чому перший варіант є оптимальним, третій — найменш бажаним, а наявний (Коваленко Іван Петрович vs. Джон Сміт) — взагалі неприйнятним, неодноразово сказано вище.
Функціональне прізвище в антропонімі Мао Цзедун стоїть не на першому, а на останньому місці, тому в роздільнику прізвища з іменем, який використовується у ПІ-схемі, немає потреби. Безкомове написання при нормативному виділенні прізвища комою надає читачу додаткову корисну інформацію: антропонім належить або до повних псевдонімів, або до імен східноазійсько-угорського типу, у якому зворотний порядок написання імен і прізвищ — на відміну від умовно вітчизняних і умовно західних антропонімів — є традиційним. В умовах нинішньої іменувальної практики в українському розділі така семантична властивість безкомового написання втрачається.
Елемент де у прізвищі де Голль являє собою не французьку дворянську частку, а невідривний фламандський артикль (de Gaulle = Стіна) і тому належить до малорегістрових винятків з російського правила «Фамилия с приставкой, Имя», у якому нічого не сказано про такі артиклі. (Так, правило бажано уточнити.) Капіталізація першої літери списочних пунктів у категоріях — властивість вікі-движка і як така не регулюється правилами іменування персоналій.
У будь-якому разі, локальні недоліки правил російського розділу на кшталт некодифікованого заголовочного запису угорських антропонімів або прізвищ на фламандське де не можуть служити виправданням для консервації наявного іменувального бардака в українській Вікіпедії. Карфаген має бути зруйнований, Коваленки і Сміти — приведені до спільного енциклопедичного знаменника. Втім, Карфаген може й зачекати. Nuff said.
Взагалі-то, це досить серйозне питання. Оскільки, наскільки мені відомо, в українському правописі не прийнято відділяти прізвище від імені комою, то порядок їх представлення в Вікіпедії має дуже важливе значення. --MMH (обговорення) 14:58, 6 лютого 2016 (UTC)
Користувач PsichoPuzo додав інформацію до документації. Вона пояснює, як робити шаблон відкритим або закритим в самій статті, за потреби. Але вона не працювала б, бо автори шаблону забули додати до нього оце ред.№ 17620248. Тепер він буде закритим у всіх статтях автоматично, якщо ніхто не вкаже значення параметру state в якійсь конкретній статті.--Piramidion04:33, 17 лютого 2016 (UTC)
Звична практика для навігаційних шаблонів — |state=autocollapse: коли він такий один, то він розгорнутий, коли їх два і більше — вони згорнуті. -- Ата(обг.)11:20, 17 лютого 2016 (UTC)
Це ще залежить від розміру шаблону. Якщо шаблон великий, а стаття маленька, то шаблон в такому випадку може займати більше місця, ніж сама стаття, а це неправильно. Та й навіть у великій статті немає сенсу розкривати великий шаблон --Piramidion12:41, 17 лютого 2016 (UTC)
«без зазначення» — це як? Якщо в коді шаблону вказати просто |state=autocollapse, то його стан не можна буде змінити в якійсь конкретній статті, якщо виникне така потреба. Крім того, я щойно змінив значення цього параметру в шаблоні {{Дикий Захід}}, глянув першу-ліпшу статтю, і зрозумів, що це — помилка. Шаблон з купою червоних посилань займав майже половину статті. Тому повторюю — треба дивитися на розмір і доцільність відкриття шаблону, а не проставляти всюди |state=autocollapse.--Piramidion13:30, 17 лютого 2016 (UTC)
Мабуть, так. Принаймні це випливає з того шаблону, який Ви додаєте до документації. Але щоб була можливість ще змінювати це налаштування в якійсь окремій статті, треба додати такий код, як я додав у шаблон «Дикий Захід», тільки замість «collapsed» вписати «autocollapse»--Piramidion15:37, 17 лютого 2016 (UTC)
Українській Вікіпедії бракує генеалогічного порталу
Привіт. Пропоную створити для кожного додатку на сторінці Спеціальна:Налаштування#mw-prefsection-gadgets власну назву (українською чи англійською - навжливо). Дуже часто бувають такі моменти, коли потрібно якомусь користувачу порадити увімкнути якийсь додаток з того списку, а коротко його назвати доволі складно.. Не всі новачки одразу розуміють про що йде мова. Якби ми придумали до кожного додатку власну назву - було б набагато зручніше посилатись на ті додатки у розмовах. -- Green Zeroобг17:28, 4 березня 2016 (UTC)
Мені здається, що нумерація збиватиметься при додаванні нового додатку, скажімо, кудись посередині між додатками (якщо він буде не окремим, а якось пов'язаним з іншими, вже наявними в цьому списку додатками). Я б радив скористатися тим методом, який використовують інші вікі - подавати назву додатку на початку опису (в інших вікі це подають у форматі NewSection: Create a "New section" link...), ще теоретично можна виділити жирним, щоб назва була більш помітною.--Piramidion17:43, 4 березня 2016 (UTC)
Так, звісно. Мені доводиться цитувати повідомлення повністю, а якби додаток мав назву - достатньо було б просто вказати її, і користувач сам би знайшов.--Piramidion18:19, 4 березня 2016 (UTC)
Порушує нейтральну точку зору. Необхідно на сторінці зробити посилання на офіційний документ санкцій. А формулювання категорії повинне чітко відповідати назві та тексту документа. Наприклад, Санкції ЄС і США проти фігурантів конфлікту на Донбасі або Особи, проти яких ввели санкції ЄС і США (2014-2015)--Ragnarok (обговорення) 16:34, 12 лютого 2016 (UTC)
На яку, не знаю, але подібна назва категорії не відповідає фактажу. А категорія в даному випадку дуже потрібна, особливо, якщо люди під санкції то попадають, то вибувають? Може її замінити списком «Особи, до яких застосовано санкції через сприяння російсько-українському збройному конфлікту», де можна було б додати інформацію про дату внесення і тп?--V.lukyanyuk (обговорення) 19:21, 13 лютого 2016 (UTC)
Занадто абстрактна і політизована категорія. Пропоную створити (якщо немає) окремі категорії за країнами: "Українці, до яких застосовані санкції з боку США", "росіяни ... ЄС" тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:06, 16 лютого 2016 (UTC)
для початку слухайте укр. радіо. ОФіційний етрмін «санкцій» всяких ЄС — обмежувальні заходи. Також, Україна провадить такі ж обмежувальні заходи, бо вихід на санкції влєчє розгляд справ у всяких СОТах ітд. А обійти офіційні ми не маємо права…--Albedo (обговорення) 20:38, 15 березня 2016 (UTC)
Remained lang links at local-wikis
At first excuse me I wrote on english. please some one translate this text.
Hi, there are many lang-links (interwikis) at local wikis which aren't removed. for finding them you should type insource:/\[\[xxx:/ (xxx is langlink like en,fr, de, fa,...) at local wiki search box like below:
most of these local pages have interwiki-conflict and should be solved by human.
for bot
if you have bot at local wiki, you can run this code to remove interwikis of without-conflict pages (you should bot-permission at wikidata and localwiki):
#This command will check and remove interwikis from en.wikipedia's pages which have fr: links
pythonpywikibot/pwb.pyinterwikidata-clean-langs:en-lang:en"-search:insource:/\[\[fr:/"#Only categories
pythonpywikibot/pwb.pyinterwikidata-clean-langs:en-lang:en"-search:category:insource:/\[\[fr:/"
Панове чи не час встановити там термін обговорення заявки, а то вісять заявки тижнями, якщо не помиляюсь були випадки коли і місяць заява була на обговоренні. Заявка на адмінство знаходиться тиждень, може варто обмежити тут двома? Якщо користувач не підпадає, то навіщо тримати заявку тижнями? --Jphwra (обговорення) 16:23, 16 березня 2016 (UTC)
Особисто я чекаю, коли назбирається хоча б кілька голосів, аби простіше було визначитися. А в нас не дуже слідкують за тією сторінкою і буває, що взагалі ніхто не голосує тижнями. Але згоден, що треба встановити якийсь мінімум для заявок. Як на ВП:ДС: нема 5 чи скільки їх там голосів за тиждень — усе, до побачення, приходьте знов за місяць. --Fessor (обговорення) 16:42, 16 березня 2016 (UTC)
Просто надто мало людей знають про поточні номінації. Треба виводити повідомлення про них на якийсь банер, хоча б на банер у кнайпі, як це зроблено в російській Вікіпедії. Це ж теоретично повинно також сприяти підвищенню кваліфікації майбутніх патрульних, оскільки більше учасників зможуть висловити свої зауваження щодо їхнього вкладу у Вікіпедії. --MMH (обговорення) 20:00, 16 березня 2016 (UTC)
Не думаю, що треба так ускладнювати: отримання статусу патрульного має бути простим, бо цей статус повністю технічний, а не соціальний. Хто хоче, той може спостерігати за ВП:ЗПП — NickK (обг.) 15:44, 17 березня 2016 (UTC)
Просто тут дехто пропонує при наявності менше ніж 5 голосів «За» заявку відхиляти. Нагадую, що згідно існуючих правил: «При обговоренні повинні братися до уваги тільки аргументи про невідповідність кандидата формальним критеріям (стаж роботи у Вікіпедії і кількість редагувань) та щодо наявності у кандидата випадків порушень правил Вікіпедії». --MMH (обговорення) 16:24, 17 березня 2016 (UTC)
Там мова просто про п'ять голосів була. А зараз наявні дві заявки одна з лютого, а друга з 1 березня, а вже 17 березня!!!??? Якщо ні, то треба винести рішення, а то адміни ходять повз теми. наче це мені треба... --Jphwra (обговорення) 16:28, 17 березня 2016 (UTC)
До чого тут взагалі голоси? Номінант має відповідати формальним критеріям та не порушувати правила. Всі ці голоси потрібні адміністраторам лише для того, щоб полегшити їм процес прийняття рішення. От я і запропонував вивішувати повідомлення про номінації на якомусь банері, щоб учасників обговорення було більше і адміністраторам було легше. Зараз ось висить повідомлення про «Вікічетвер» і «Вікісереду», — це що важливіше, ніж номінації на патрульного? --MMH (обговорення) 16:43, 17 березня 2016 (UTC)
Голоси для того, щоб обрати або не обрати патрульним, а адмін трьома репліками вище взагалі каже, що все було просто, от і вісять заявки, бо з одного боку наче один там відповідає але проти нього більшість голосів проти і заявка вісить. В іншого взагалі вже можна давно закрити і забути. --Jphwra (обговорення) 16:48, 17 березня 2016 (UTC)
Це не голосування, а обговорення. Співвідношення голосів За/Проти не є вирішальним. Рішення приймає адміністратор, на основі висловлених аргументів та зауважень, а також особистого аналізу внеску учасника. --MMH (обговорення) 17:05, 17 березня 2016 (UTC)
Все одно ми чекаємо, доки назбирається хоча б кілька реплік про номінанта на статус патрульного. Хай вже із тим кворумом... Зробімо так, аби існувала межа, за якою треба діяти, хоч би там 1 голос усього був. --Fessor (обговорення) 16:39, 17 березня 2016 (UTC)
За мінімальний термін 1 тиждень (достатньо щоб декільком користувачам переглянути внесок номінанта). Максимальний пропоную встановити в 1 місяць. Якщо внесок нормальний, то тижня вистачить. Інколи номінант діє добросовісно, але при цьому деякі редагування не відповідають принципам патрулювання. За цей час йому можна пояснити як потрібно це робити. Короткий термін цього може не дозволити, а відмова може відбити у нього бажання ще раз подати заявку. --Basio (обговорення) 17:24, 17 березня 2016 (UTC)
А для чого максимальний термін? Це не проблема кандидата, що не підбито підсумок, а наша проблема, адміністраторів. Ми лише можемо констатувати відсутність консенсусу та на цій підставі закрити обговорення без надання прав, але для цього правило не потрібне — NickK (обг.) 19:02, 17 березня 2016 (UTC)
«... але для цього правило не потрібне ...». Потрібне, — для того щоб адміністратори не забували закривати обговорення. --MMH (обговорення) 01:04, 19 березня 2016 (UTC)
Для початку треба написати правило про терміни обговорень . Я думаю, що раніше ніж через тиждень (з дати відкритття) це обговорення закривати не слід. --MMH (обговорення) 01:01, 19 березня 2016 (UTC)
Я думаю треба встановити і правило обговорення пропозиції 5 робочих днів і підсумок. Бо як показує практика (і мій досвід) всі обговорення тривають до трьох днів, а далі тема втрачається. От хоча б критерії спортсменів вже скоро місяць, як завершилось обговорення і досі очікувавння тих критеріїв. --Jphwra (обговорення) 07:30, 19 березня 2016 (UTC)
Не всі мають можливість редагувати Вікіпедію регулярно, дехто може мати лише один вільний день на тиждень, в який може приділити увагу Вікіпедії. Тому, на мою думку, встановлювати термін закриття обговорень меншим ніж 7 днів — не слід. --MMH (обговорення) 21:00, 20 березня 2016 (UTC)
WikiPhysContest-2016 і його банер
От вже ж не думав що буду щось коли-небудь тулити в кнайпу.. Ну ок.
Так, якщо хто ще не чув, ВМУА організовує тематичний конкурс написання статей з фізики та астрономії, WikiPhysContest-2016. Рекламуватись він буде в тому числі через Central notice, оголошення буде мати ось такий вигляд. Як вам такий банер? Ви не проти щоб він з місяць побовванів в нашій вікі? --Звірі (обговорення) 18:06, 14 березня 2016 (UTC)
З півночі банер висітиме, однак якщо тут складеться консенсус про те, що варто зняти чи зменшити показ іншим способом (обмежити число показів на людину, відсоток людей, яким показується тощо), то це буде відображено на практиці. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 21:32, 15 березня 2016 (UTC)
Я би ще й тематичне лого для вікі запропонував зробити і іноді його показувати замість стандартного. Тим більше картинка(лого?) в банері теж куляста. --Sergento09:35, 16 березня 2016 (UTC)
привіт :) 25 березня (п'ятниця) о 14:00 Звірі будуть у Києві розказувать про конкурс на фізфаці КНУ (вікізустріч оголосимо). хотілося б мати якісь матеріяли, які можна дати зацікавленим щось типу невеликих флаєрів (+вікішпаргалка, думаю). Юрій Булка люб'язно погодився допомогти змакетувати це щось, яке нам потрібне готове щонайпізніше у середу, щоб встигнути роздрукувати. але у нього нема особливих ідей щодо цього флаєра. зрозуміло, що це має бути якесь яскраве зображення та текст, який спонукатиме зайти на сайт. завдяки невтомній Helixitta у нас є ціла категорія найкращих фото із конкурсу наукової фотографії (як і сам конкурс ):
оскільки конкурс статей із фізики та астрономії, думала може щось таке звідти підійде:
щоб гарно виглядала афіша, тексту має бути мінімум. щось таке накидала:
WikiPhysContest-2016 — конкурсу статей з фізики та астрономії в українській Вікіпедії.
1 квітня — 4 травня, оголошення переможців 14 травня на День астрономії.
Напишіть якісну статтю й отримайте чудові призи!
Детальніше умови за лінком: https://ua.wikimedia.org/wiki/WikiPhysContest-2016
[QR код]
ще я думала б про гарненькі магнітики із якимись із наших найкращих фото із конкурсу наукової фотографії. може виберемо щось? у Sergento завжди є якісь класні ідеї. може щось вигадаємо? --アンタナナ23:03, 18 березня 2016 (UTC)+
А ти хочеш магнітики з заохоченням до фізичного конкурсу? чи для учасників сувеніри? чи не дуже з текстом, а просто автор/вікі? чи як? бо в нас там, чесно, не дуже на фізичну тему багато зображень. Можна просто симпатичні штуки зробити з зазначенням автора, але треба вибрати самі зображення (мікроскопії там багато красивої) --Helixitta (ut) 19:32, 19 березня 2016 (UTC)
@Helixitta: думаю, що магнітики із ЄКНФ більш тематично підійдуть учасникам конкурсу фізичного класно було б вибрати два-три зображення, найцікавіших. і можна по 30 магнітиків кожного зробить, наприклад. звісно ж там має бути текст: короткий опис, що то таке, автор, ліцензія. магнітики можуть бути більшими за вікіпедійні (65*55). скажімо, вдвічі більшими --アンタナナ20:10, 19 березня 2016 (UTC)
можна не обмежуватися зображеннями з цього конкурсу, якщо є сумніви. Певно що на Сховищі можна нарити і багато інших цікавих зображень з фізично-астрономічної царини. --Sergento22:10, 19 березня 2016 (UTC)
Я би спробував сумістити якось отаке і отаке на одному зображенні. Для тих, хто шарить було би доволі символічно — найбільші у Всесвіті структури і найменші, а для тих хто не шарить — просто гарні картинки, які асоціюються з фізикою і астрономією. «Стовпи творіння», до речі, доволі відома штука, свого часу багато шуму наробила своїм цікавим виглядом, тому є шанси, що навіть далекі від астрономії люди зрозуміють, про що йде мова. Та й відкриття бозону Гіґґса теж відносно недавно багато по телевізору крутили. --Sergento16:18, 19 березня 2016 (UTC)
Наразі є такий варіянт (звичайно, це чернетка). @Звірі:
Слово «КОНКУРС» прилягає до самісінького краю зображення, здається, навіть трохи обрізане. Може варто залишити хоча б невеликий проміжок між краєм та текстом (outline)? --Olvin (обговорення) 00:08, 21 березня 2016 (UTC)
Мені дуже подобається дизайн, оформлення, розміщення інформації, але здається що картинка трохи не в тему, це ж більше хімія. Але я радо прийму і цей варіант. Якщо (і тільки якщо в тебе є час поекспериментувати до завтра - спробуй інший фон, якийсь астрономічний, наприклад. Наприклад гігантське сонце на весь фон). Піду подивлюсь ще які фоти можна підібрати...--Звірі (обговорення) 06:52, 21 березня 2016 (UTC)
@Звірі: так, я спробую сьогодні инші картинки. @Olvin: так, це спеціально, воно має робити гарний ефект при друці (і буде трохи більше «залазити за край», тому що там передбачено ще 3 мм для обрізки). --Юрій Булка (обговорення)
Постер фантастичний Гігантське сонце так уже не буде, тому нє. Було б класно, щоб і з іншим зображенням збереглась така сіра гама, мені страшенно подобається.
Серед загальних слів основної назви статті вживати тільки нормативні слова, тобто слова, які є в сучасних (створених за чинним правописом) орфографічних словниках.
Шановна спільнота, прохання підказати, яке зі слів більш нормативне: древляни або деревляни? СУМ подає обидва значення саме у такому порядку (явно не за абеткою, а за кількістю посилань). В укрвікі стаття називається Деревляни (поточна версія статті), хоча в означенні статті це написання йде другим, як факультативне, а у тексті написання древляни вживається 26 разів, деревляни — 11? --AMY (обговорення) 10:11, 19 березня 2016 (UTC)
Матюки - слова і ненормативні, і нелітературні (нецензурні). Мій підхід такий: матюки зайві і в основних, і в запасних назвах статей. Залишати матюки в назвах статей - знецінення Вікіпедії. Невже ця азбучна істина - китайська грамота ? --Микола Івкі (обговорення) 13:48, 22 березня 2016 (UTC)
Разом з перейменуванням будуть перейменовані підсторінки, сторінки обговорень, скорочення. Разом з тим, будуть залишені перенаправлення, система посилань не постраждає.
При виконанні адміндій, адміністратори користуються правами, а не прапорцем. Прапорець - спосіб згрупувати права, аби при наданні/знятті ні про що не забули, і аби надавати шось одне, а не десять чогось. При виконанні дій у кожному окремому випадку адмін користується окремим правом: блокування, розблокування, вилучення, перейменування без перенаправлення, перейменування файлу і т.д. Тому особисто мені саме слово «права» ближче до дійсності. --Sergento12:25, 14 березня 2016 (UTC)
Якщо є позбавлення прав, то повинно бути і їх надання (тобто, повинно бути згадане це слово). Наприклад: Вікіпедія:Заявки на надання прав патрульного. -- Green Zeroобг18:19, 14 березня 2016 (UTC)
але це і не статус тим більше. Вони не мають жодних привілеїв щодо інших користувачів (а мова спершу йшла саме про те, що слово «статус» соже підштовхувати до неправильного розуміння місця і ролі користувачів з розширеними правами у спільноті). Натомість вони користуються певними правами у своїх діях — автопатрулюванням і збільшеними лімітами в запитах до АПІ (на додачу до того, що їх редагування можуть маркуватися спец. позначкою). якщо вже сильно не подобається, що боти ніби мають права, можна у цьому випадку якраз і скористатися словом «прапорець». Однак не «статус» --Sergento16:11, 14 березня 2016 (UTC)
Консенсус спільноти щодо пакетного перейменування однозначний, пропозиція підтримана. З метою зменшення навантаження на сервер, пропозиція буде виконана вночі. --Максим Підліснюк (обговорення) 20:45, 15 березня 2016 (UTC)
Обговорення тривало 1 день. Це що, в когось молоко збігало на клавіатуру? Чому такий поспіх? Ви взагалі розумієте, що таке консенсус? І однозначно треба було "надання" прав. І можливо, не "заявки" а якесь "подання" чи "запити" чи ще якось; "заявки" трохи русизмом попахує, в кожному разі канцеляризм. Mykola Swarnyk (обговорення) 00:03, 24 березня 2016 (UTC)
Права мають не користувачі, а "облікові записи"? Чи це не абсурдно? Ну, раз адмін сказав - значить все правильно. Хіба ж тут заперечиш, сам Максим Підліснюк зволив висловитись. В такому разі MMH "мабуть не розібрався"... Дивні ви тут стосунки культивуєте. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:19, 31 березня 2016 (UTC)
Розділ ГРОМАДЯНСТВО: чому всім українським діячам присвоюють громадянство Російської чи Австрійської імперії??!!!
Розділ ГРОМАДЯНСТВО: чому всім українським діячам присвоюють громадянство Російської чи Австрійської імперії??!!!
Неймовірно здивовавані чому в українській версії Вікіпедії в автобіографії відомих українців у розділі Громадянство зустрічаємо: Російська імперія, Австрійська імперія, так само в розділі Дата народження та Дата смерті. Для прикладу англійська версія, польська версія Вікіпедії не має такої графи як Громадянство для тих же українських діячів, поетів і т.д. (приклад, Іван Котляревський - перегляньте версії Вікіпедії на різних мовах).
Не є виняток і написання біографії для сучасних українців: чому автори статей пишуть місце народження Українська РСР, СССР і прапорець відображається червоний? Яким чином Ви це агрументуєте? Можливо, історією?! То відкрийте свій український паспорт - і отримайте відповідь: де Ви народились і чи є там позначка УРСР????!!! ПИТАННЯ: ЧИЮ ІСТОРІЮ ВИ ПИШЕТЕ?!! НА ЧИЄ ЗАМОВЛЕННЯ???!!
Сподіваюсь відповідальні за редагування статей виправлять цю прикру помилку!!! — Це написав, але не підписав користувач Тарас Чуприна (обговорення • внесок).
У мене в свідоцтві про народження УРСР, а в паспорті Україна. Якби про мене написали статтю, то в параметрі місця народження була б УРСР, а громадянства — Україна. Цікаво, чи був паспорт у Котляревського?
Якщо серйозно, прибирання параметра громадянства справді спростив би нам життя, вам (іншим редакторам) не здається? --Ата(обг.)09:14, 18 березня 2016 (UTC)
Та куди воно спростило би? Це у випадку українців XIX століття ми знаємо, вони були підданими Російської імперії чи Австро-Угорщини, а от у випадку іноземців ми не зможемо відрізнити підданого Пруссії від підданого Баварії. Поле громадянство очевидно має енциклопедичну цінність — NickK (обг.) 10:23, 18 березня 2016 (UTC)
Почну з того, що в свідоцтві про народження в мене якраз УРСР. Так само і в них до 1917 або Російська імперія або Австро-Угорщина. --Jphwra (обговорення) 09:16, 18 березня 2016 (UTC)
Україна віками була розділена між різними країнами, то це допомагає зорієнтуватися про умови в яких народилися, проживали особи. Іноземцям цього не зрозуміти. --Basio (обговорення) 09:40, 18 березня 2016 (UTC)
Шановні редактори статей!
Давайте чітко відповімо на питання і приймемо рішення.
Щоб всім було зрозуміло про що йдеться, візьмемо за приклад статтю про Івана Котляревського (аналогічне спостерігаємо по інших відомих українцях).
Пропозиція:
1. Забрати в розділі "Громадянство" прапорець Російської імперії.
Ввважаю розміщення (!)триколора (!) у біографіях українських діячів неправильним, історично несправедливим та аморальним.
Наші хлопці воюють на сході України, а ми ліпимо прапори агресора біля кожного відомого українця.
Наголошую!!!! У інших версіях Вікіпедії - англійській чи польській - нема знаку "прапорець". Не треба вводити в оману наших читачів та робити рекламу північного сусіда.
Якщо такі тенденції авторів продовжуватимуться, то можливо за декілька років нашим видавництвам доведеться питати дозволу на друк творів Котляревського в Україні, адже він жив в Російській імперії ???!!
2. Забрати розділ "Громадянство" як такий - взагалі.
Він є недоречним. УКРАЇНА не залежно від того під чиїм гнітом чи окупацією перебувала, завжди залишалася УКРАЇНОЮ. А тимчасова, хай навіть столітня окупація нас Російською імперією не дає нам права ставити І. Котляревському та іншим громадянство Російської імперії!!! (для прикладу, всім відома Жанна Д'арк, що жила в окупованій Англією Франції не мала громадянство Англії!!!).
3. Розділ "Дата народження", "Дата смерті" - не робити в біографіях акцент на імперіях!!
Якщо він народився в Полтаві - то це Україна!
(Гляньте на біографію Д'арк - дата смерті: Руан, Франція (під Англійським правлінням).
Ті хто хвилюється за іноземців, той сам і вводить їх в оману таким підходом до написання статті: в іспанській версії І.Котляревському приписують національність - росіянин. Хоча зазначають, що нині це Україна.
@Тарас Чуприна: В іспанській вікі графа "Nacionalidad" має значення саме «громадянство», а не національність. Ви могли б здогадатися, якби звернули увагу, що в статті про Котляревського Rusa веде на статтю es:Imperio ruso, а не es:Pueblo ruso. Це нормально для західноєвропейських мов. В англійській мові так само, гляньте тут, наприклад: Nationality German, USA. Ще приклад — у графі "Nacionalidad" вказують "Rusa, soviética y República Socialista Federativa Soviética de Rusia". Ну і загалом — заспокойтеся. --Ahatanhel (обговорення) 12:18, 22 березня 2016 (UTC)
Якщо авторам так важливо вказати в біографіях Російська імперія, то пишіть правильно - Україна (під Російською імперією чи під Австрійською імперією).
Це один маленький приклад на біографії І.Котляревського. А таких ляпів повно!!!
4. Давайте визначимо перелік відповідальних за виправлення аналогічних статей та терміни виконання.
Дякую,
Сподіваюсь це очевидні факти, і переконання не потребують!!!
@Максим Підліснюк:@Ahatanhel: Дуже просто. Країна існувала, а держави тимчасово не було. Під час поділів Польщі, чи коли Німеччина була окупована союзниками, чи коли росіяни захопили Париж - що Польща, Німеччина і Франція на той час переставали були існувати? Мій шваґро народився в 1942 році - він що, німець, укідойч? Нам треба орієнтуватись на те що споконвіку наше, незалежно під яким загарбником була наша земля. Київські князі створили протоукраїнську державу, а що поміж тим - це для нас проміжні часи, так і іспанцям треба доводити, завдання наших істориків попрацювати з іспанськими. Але невже вам, українцям, цього не казали в школі? І чого це ми маємо заспокоїтись, як нашу країну силою поневолили на цілих триста років зажерливі сусіди? За що Шевченко написав Котляревському «Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди...»? Чей же ж не думав він про Котляревського як про російського підданця-клерка? Чому Шевченко розумів, що значить «панувати», а ми раптом перестали? Mykola Swarnyk (обговорення) 01:52, 24 березня 2016 (UTC)
@Mykola Swarnyk: ви серйозно? Тарас Шевченко був громадянином (підданим) України? Окупація території СРСР Німеччиною була тимчасовою, так і з іншими прикладами. В той же час територія нинішньої України під владою Австро-Угорщини/Російської імперії була сталою, визнаною міжнародним співтовариством, зі сталою системою права. Тобто за всіма ознаками держави Україна на той момент не існувало, а існувала держава Російська імперія. --Максим Підліснюк (обговорення) 18:59, 24 березня 2016 (UTC)
Бідні вчителі, слабкі учні, нещасна країна. Шевченко, голуб'ята мої сизокрилі, безумовно був підданим України, цьому є тисячі підтверджень у всій його творчості, вчинках і долі. Сприймав імперію як окупанта, брехуна і бандита, не визнавав ні на хвилину її легітимності і згідно з цим діяв. Їхніх царів, цариць і підцарків сприймав такими як вони й були - дегенератами/розбійниками/чужоложцями/труїтелями/мужовбивцями. «-Я так, я так її люблю, мою Україну убогу...», «Це той Первий, що розпинав нашу Україну, а Вторая доконала вдову, сиротину», «...всюди був і все плакав: сплюндрувала бісова німота з москалями нашу Україну, хай вони переказяться», «-Німець каже: ви слов'яне...» і т.д., і т.д., і т.д. Перечитайте хоча б «Розриту могилу». Чомусь-то ще в минулому столітті Кобзар лежав у кожній хаті під образами... а це вже, бачу, всі вивчились і стали пописувати статейки про імператорів/імператриць, які вони хороші, а як нє, то про соціалістичні досягнення - так само безкритично... Сором. Якщо не розуміти, що Україна для нас є споконвічною нашою землею, на яку раз-у-раз налазили поневолювачі, то гріш нам усім ціна і так само нашій політичній культурі, яка в існуючій позиції завше лишатиметься вторинною. Для тих же поляків Польща - то святе, і ніколи не переставала бути Польщею, що під прусами, що під Росією. Для них «розбюр» це вселенська несправедливість, а наші «об'єктивні» засранці Єлизавету лижуть на всі боки, аж слина їм тече. Катерині якесь мурло поставило пам'ятник і стоїть. Так ніби не наші предки «яремні пута ми вже пірвали і зруйнували царський трон»? Ось наша ідеологія, наша держава, наша постава - і такою має бути, на це працювати а не бути «підданими» кожної смердючої портянки, яка сюди влізла - чи хто її просив? Mykola Swarnyk (обговорення) 06:26, 25 березня 2016 (UTC)
@Mykola Swarnyk: ви елементарно не бачите різницю між юридичним статусом підданого/громадянина та національною самоідентифікацією. За тогочасним правом, Шевченко був підданим Імператора Російської імперії, але аж ніяк не України, бо такої держави просто напросто не існувало. Не було сталої території під назвою Україна, яка мала б власну систему права, власне військо, власний апарат примусу і т.д. --Максим Підліснюк (обговорення) 12:31, 25 березня 2016 (UTC)
@Olvin:@Максим Підліснюк: Давайте не будемо показувати свою вищість у справах, у яких ні ви (ні я також) достеменно не розбираємось. Візьмім хоча б того ж Шевченка - чи був він «громадянином» рос. імперії? Та мабуть ні, він був власністю, фактично рабом «свині в торжковських пантофлях» нєкого Енгельгарда. Цей у свою чергу, (ймовірно, в статусі трошки ближчому до громадянства, але теж не повному) був «підданим», «покорним слугою», і також «смиренним рабом» царя-загарбника Миколи І-го. Потім, правда, на кілька років Шевченка викупили як річ і дарували право поїхати в Україну, яке дуже скоро успішно відібрали та знов перетворили на раба. Чи міг він щось вирішувати, голосувати, вільно висловлюватись, подорожувати, укласти сім'ю, володіти власністю? Ні, нічого цього він більшу частину свого життя не мав. То про яке «громадянство» мова? Про яке підданство? Чи він приймав підданство? Присягав? Мав документи про громадянство? Ні, він фактично був не в громадянстві, а в рабстві (відчуйте різницю)! Але за самовизначенням належав до антиімперської, визвольної організації, яка (цілком справедливе зауваження) на той час ще не мала своєї армії, юридичних інститутів і т.д., але до них прямувала. І як бачимо, не минуло й 150 років (мить!) - як цей рух уконституювався в цілком конкретній державі. Тепер щодо легітимності російської влади над нами. Цар Микола мав таке саме засране право поневолювати українців, як і Олексій, як і все їхнє кодло. Чи хтось із них виконав ту, так звану, Переяславську угоду? Адже запорожці (не всі, а якась частина старшини) присягнули Олексієві на певних умовах. Ці (та і всі наступні) умови, за свідченнями істориків, були росіянами одразу й віроломно порушені. Тисячу разів свавільно порушені. То про яке легітимне громадянство/підданство вести мову, про який такий «визнаний співтовариством» статус захоплених Росією земель? Що таке загарбницькі війни і яка їхня легітимність, хтось чув? Які «законні» підстави уярмлення вільних людей України російським царатом нам відомі? Чи, вдруге, окупація УНР більшовиками? Чи голодомор? То навіщо повторювати очевидні речі? Може я помиляюсь в деталях, але в цілому десь так воно і є.Mykola Swarnyk (обговорення) 07:04, 26 березня 2016 (UTC)
@Mykola Swarnyk: Така доля деяких людей, що вони стали громадянами або підданами держави, яку вони не любили. І Шевченко-підданий Російської імперії тут не виняток: наприклад, Пушилін Денис Володимирович явно не хоче бути громадянином України, але від цього прапор ДНР у графі «Громадянство» він не отримає. I fr:Salah Abdeslam явно не любить те, що він громадянин Франції, але від цього прапор ІД в графі «Громадянство» не з'явиться. Так уже склалося життя в цих людей, що вони були громадянами або підданими держав, які їм не подобалися, а ми як автори енциклопедії мусимо лише це констатувати — NickK (обг.) 00:07, 26 березня 2016 (UTC)
Ну то нафіґ з тим громадянством. Якщо в нас не було громадянства, то 100% його не потрібно в картці. Що, не можна обійтись приналежністю до народу? Адже хто вирішує, які графи подавати? Поляки не подають, німці не подають. Англійці/американці п'яте через десяте. Яка, до холєри, різниця чи там він під царатом народився, як Шевченко, чи під цісарем як Франко, чи ще під якоюсь Румунією чи Польщею. Якщо дехто вважає, що ми все ще бездержавна нація, чи «родом з СССР», чим дехто пишається, то хай собі пишається приватно. Питання, кому ця інформація життєво необхідна, та ще й має бути промаркована кольоровим прапорцем? К бісу з тим прапором! Не хочу червоного прапора бачити сам і дітям показувати. Для Пушиліних, Мозгових - хіба що кілок осиковий, а не український прапор. Для декого в світі фактор місця народження важливий, але для багатьох - ні. Жизневський і Ніґоян (і наведений тут Салех, зокрема), свій вибір зробили в свідомому віці, як і Шевченко, до речі. То нащо все-таки Шевченка маркувати ворожим триколором? Битви, роди військ, міжнародні спортивні змагання - згоден, але поети, музиканти, діячі культури - не потрібно. Підтримую пропозицію автора посту по всіх трьох пунктах. Адже якщо так жорстко йти за формальним фактажем - багатьом народженим у 1941-44 роках треба ставити свастики, народженим раніше/пізніше - серпики і молоточки, а це неетично. Може хто ще не розуміє, червоний прапорець - точнісінько так само неетично і ненейтрально. Може ще прийдемо до ґеотаґа замість цих прапорців, як маркуємо фотографії, чому б і ні. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:35, 26 березня 2016 (UTC)
Mykola Swarnyk У польській вікі зробили дві графи громадянство та національність. А в цілому з вами згоден. Дуже складно за такого підходу в укрвікі міняти національну приналежність в інших розділах, хоча в окремих випадках мені це вдалося. Голладці взагалі твердять, що нашій державі - 25 років і відповідно усі більш ранні особи не українські. Білоруси, що нашому народу - 400 років. Хоча навіть в укр.рад. енциклопедії вказані Юрій Дрогобич, Микола Гулак та Іван Піддубний саме як українські діячі. Якщо в той час Бажан зміг їх відстояти, то сором - нам.--Yasnodark (обговорення) 16:11, 1 квітня 2016 (UTC)
Так у нас так само. Шевченко Тарас Григорович: Національність — українець; Громадянство — Російська імперія. Якщо дратує прапор, його можна прибрати, для діячів культури він не обов'язковий (але не дивуйтеся тоді, якщо хтось, наприклад, прибере синьо-жовтий прапор зі статті про Костенко чи Андруховича) — NickK (обг.) 17:18, 1 квітня 2016 (UTC)
Пропозиція: При категоризації представників українського народу/історичних осіб України в періоди бездержавності подавати їхню національність, а не місце проживання/ підданство/ громадянство через неадекватність останнього, зокрема: а)неясність статусу громадянства в давніші періоди історії (громадянство vs. підданство і чи кріпаки були підданими, бо точно не громадянами); б)неадекватне і подекуди навіть образливе громадянство (як під час перманентної окупації всіма режимами (включно з нацистським), ув'язнення, заслання, інтернування і т.д.); в)більш виразну самоідентифікацію історичної особи як українця, ніж як лояльного підданця царя/цісаря/окупаційної влади; г)виразно вороже, антиукраїнське спрямування більшості імперських та окупаційних властей на території України до українства у всіх його проявах; д)задля кращої промоції українців серед інших народів, незнайомих з обставинами української історії та культури. Краще зовсім без прапора, аніж з імперським/нацистським/радянським прапором. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:33, 3 квітня 2016 (UTC)
Вважаю, що зараз найнагальнішим питанням є проведення тижня України у нідерландській вікіпедії напередодні референдуму, бо Україна у цьому великому розділі представлена гірше, ніж у малагасійській вікі. У нідерладській вікі з українськими постатями просто - швах. З сотень тисяч осіб - лише 200 з лишком українців, і ті часо записані як росіяни. На їх думку Україна існує лише 25 років.І це напередодні знакового референдуму. Адже менше ніж за тиждень у Нідерландах відбудеться референдум, що вирішить долю України на роки, я гадаю голандцям, фламандцям та фризам варто бодай щось знати про Україну та українців. Мені здається кожному, треба приєднатися до братів Кличків у боротьбі за розуми і серця жителів Нідерландів.--Yasnodark (обговорення) 12:32, 31 березня 2016 (UTC)
та запропонувати швидкий конкурс з грантом, тоді можна буде залучити багатьох людей, зокрема з інших мовних розділів.
--Yasnodark (обговорення) 12:32, 31 березня 2016
@Леонід Панасюк:, Oleksandr Tahayev. Я теж. А як щодо розсилки по адресах вказаних вище у соцмережах. Бо я ними не користуюся. Можливо когось ідея зацікавить. Вишів у нас багато. Як кнути клич серед філологів - може вийти.--Yasnodark (обговорення) 15:42, 31 березня 2016
Ті дурила свого часу навчили Петра І ходити під вітрилами, після чого Московія стала Росією. Особисто мені байдуже, як ті наркомани проголосують на референдумі, зрештою MH17 їх нічому не навчив. А наші можновладці... Вони так само, як і за Янучара продовжують розкрадати країну, падлюки. --Jphwra (обговорення) 15:32, 1 квітня 2016 (UTC)
А як він міг їх навчити, якщо у них у тій статті написано, що літак міг збити хто завгодно, зокрема ЗСУ..--Yasnodark (обговорення) 15:42, 31 березня 2016
@Jphwra: Не мізки, а інформація, яку українці на відміну від ватників та путінських тролів лінуюються надавати.--Yasnodark (обговорення) 15:42, 31 березня 2016
@Леонід Панасюк: А що повідомлення на їх сторінках можуть писати лише друзі? Головне написати - а все інше - справа іншого боку. Може і вдасться. За спрос не вдарять в нос. Може почати з самих зацікавлених
Також не володію нідерландською. По-доброму, по-перше, вже пізно (ті з нідерландців, хто хотів прочитати Вікіпедію, уже прочитали), по-друге, це некрасиво (бо виглядатиме так, наче ми просуваємо свою точку зору). А взагалі стаття про референдум у них досить нормальна і нейтральна: nl:Nederlands referendum over de Associatieovereenkomst tussen de Europese Unie en Oekraïne. Щодо інших тем, було б значно корисніше мати нейтральні джерела нідерландською, тобто щоб наші кампанії нідерландською мовою виклали під вільною ліцензією. З нідерландських вікіпедистів можна звернутися до nl:Gebruiker:Mariah-Yulia, він колись був навіть на вікізустрічі в Києві — NickK (обг.) 16:51, 1 квітня 2016 (UTC)
Я завжди підтримую подібні заходи в іншомовних розділах Вікіпедії, але на жаль не маю серед дописувачів нід-вікі хороших знайомих, які могли б допомогти. --visem (обговорення) 20:26, 1 квітня 2016 (UTC)
сам не володію нідерландською, але спробую зробити там категорію футболістів наших клубів (хоча б луцької «Волині»), але знаю одну українську вікіпедистку, яка живев Нідерландах, вона могла б допомогти. Це Xsandriel. І ще, один з наших адмінів живе (або проживав) у Нідерландах — це Krystofer. --Yukh68 (обговорення) 06:20, 2 квітня 2016 (UTC)
@Віщун:, @Visem:. Вітаю! Дякую. А як щодо розсилки по запропонованих адресах у соцмережах? Бо ці ж навіть не знають, що голандська вікі існує.--Yasnodark (обговорення) 13:12, 2 квітня 2016
Даруйте, але я нещодавно повернулася на Неньку-Батьківщину, бо ця Голландщина мені поперек горла вже стала. Ці голландці навіть на мапі Україну знайти не можуть, кажуть, що це десь у СРСР чи в Сибіру, так?--Xsandriel (обговорення) 11:04, 2 квітня 2016 (UTC)
@Xsandriel:. Вітаю! Важливий переклад на нідерл. статей:
Якби хтось переклав це обговорення нідерландською і десь опублікував, то я б на місці голландців після ознайомлення спокійно голосував би проти асоціації на референдумі. Шановні, узагальнення, як і мова стереотипів і ненависті (і це не на лавочці з сємочками і пивасіком, а серед вікіпедистів, дехто з яких себе до інтелектуальної еліти відносить) не свідчать добре ні про потенційних «асоційованих», ні про рівень цивілізованості загалом — безвідносно до будь-яких голосувань і референдумів. --Volodymyr D-k (обговорення) 12:30, 2 квітня 2016 (UTC)
Volodymyr D-k я вибачаюсь, а вони точно його прочитали б? Щось у мене сумніви. І взагалі в нас повині бути вічні інтереси, а не друзі. Якщо Ви забули, то один із «гарантів Будапешту» окупував частину нашої території, збив літак і продовжує спокійно війну в Сирії, а ще, вже говорить про повернення дружніх!!!??? стосунків з нами!!??? А взагалі то нідерландцям, що Україна, що Росія, що Сибір, що Донбас все в одному кольорі. Ви розумієте, який колір після плану... --Jphwra (обговорення) 12:39, 2 квітня 2016 (UTC)
@Volodymyr D-k:. Вітаю! А ви не могли б на ту адресу у фейсбуці, на яку ви посилалися, якщо ви знайомі з цим Богданом чи просто якщо є можливість, написати про необхідність розвитку статей про українців у нідерландській вікіпедії. Бо можливо в нього є вихід на голандців чи інші кінці. Бо не мати статей про Сковороду, Стуса чи чи Грушевського у одному з 5 найбільших мовних розділів - ганьба.--Yasnodark (обговорення) 13:16, 3 квітня 2016 (UTC)
Відносно наркотиків я загнув (бо ми як країна-транзитер дійсно вживаємо більше), а от щодо стереотипів... за тиждень не можна їх змінити, а стара-нова влада займається тим самим, що і свого часу Янукович. Тому хай буде референдум і хай та буде - НІ. Бо нам треба дійсна революція, щоб пороху, кулі, сепарам відрубали бошки, от тоді можливо в нас почнуться реформи... Можливо. --Jphwra (обговорення) 13:57, 2 квітня 2016 (UTC)
Так, нам потрібна дійсна революція, але перш за все в головах. І у Вікіпедії в тому числі, бо треба зрозуміти, що пропагандою радянського штибу (ні російською, ні українською, ні будь-якою іншою) мозки розумних людей не завоювати — NickK (обг.) 14:00, 2 квітня 2016 (UTC)
Що знає пересічний житель Західної Європи про Україну? Це десь на сході, там був Chernobyl, там грають у футбол і є, як його, Андрій Шевченко. Більш обізнані ще знають, що в Україні холодно, що українки красиві, що там є Руслана, яка гарно співає, а ще там корупція, зате дешеві пиво і горілка. Як такі люди проголосують? Не прийдуть або проголосують випадково.
Що ви хочете розказати нідерландцям? Що в нас війна з Росією, тисячі загиблих, купа політв'язнів, зруйновані міста та зруйнована економіка. Як такі люди проголосують? Звичайно, проти, нащо Нідерландам асоціація з такою країною?
А що нам треба їм розказати? Про реформи в Україні, про зростання економіки, про високий рівень громадянської свідомості, про стабільну політичну систему та високу довіру громадян до політиків, про підтримку малого бізнесу, про подолання корупції, про захист прав людини, зокрема, ЛГБТ і національних меншин. Чи є нам що їм розказати про це? Ну, може, знайдемо пару статей на кшталт Реанімаційний пакет реформ, Національна поліція України або Закон про протидію дискримінації в Україні (ой, у нас же її вилучили, бо кому цікаві права ЛГБТ в Україні?). Але чи є в нас насправді переконливі аргументи? Ні, немає. Тож іноді краще жувати, ніж говорити — NickK (обг.) 12:42, 2 квітня 2016 (UTC)
Було б добре щоб голандець, що захоче дізнатися, хто ж такі українці - побачив хоча б когось окрім політиків та Руслани, бо не мати статей про Стуса чи Грушевського в одному з 5 найбільших розділів - ганьба для України.
Ви впевнені, що пересічний нідерландець (не голландець, бо називати нідерландців голландцями — те саме, що називати українців галичанами) захоче дізнатися? Ви сильно цікавитеся нідерландськими політиками та письменниками? Так, дуже сумно, що в нідерландському розділі нема цих статей, але 99% нідерландців це абсолютно байдуже. Спитайте в українців, які в них емоції викликає ван дер Лінден — 5% згадають вулицю Унтер-ден-Лінден у Берліні, 95% нічого не згадають, і 0,01% спеціалістів скаже, що це прем'єр-міністр Нідерландів у 1917 році. Така реальність, і ми за 5 днів її не змінимо — NickK (обг.) 13:08, 2 квітня 2016 (UTC)
P.S. І так, краще вже байки про тишу й благодать, принаймні зараз. Бо асоціацію з країною, де тиша й благодать, ще зрозуміють, а асоціацію з країною, де війна і жертви — ні — NickK (обг.) 13:09, 2 квітня 2016 (UTC)
Ну хай краще вони знають, що у нас не визвольна війна, а фашистська хунта, що вбиває мирних корінних мешканців Донбасу та подекуди погрожує терактами у Європі. Бо РФ саме так описує Україну. І всі вірять, а не брехні наших клоунів. MH17 міг збити, хто завгодно. Саме так у них написано. Україна реально могла збити літак.--Yasnodark (обговорення) 13:58, 2 квітня
Насправді більшість нідерландців не знають ні про визвольну війну, ні про хунту, і просто не знають, де Донбас. Для них це статистика: вчора в Пакистані внаслідок теракту загинули 25 мирних жителів, у Нігерії ісламісти вбили 12 християн і в Україні на Донбасі вбили 2 військових. Нідерландець перегорнув цю сторінку газети і забув про Україну, Нігерію й Пакистан. І то добре, якщо він ще читає ці газети — NickK (обг.) 13:33, 2 квітня 2016 (UTC)
пане Нік, не з усім можу погодитися. Не робіть з голландців - саме з голландців - дерев'яних чудовиськ, які вміють тільки пити півасік і водачьку під рутв24 після торгівлі туліпанами. Маю добрі спомини про цих людей ще від студентства, щоправда це було у 1990-х. Щодо премєра - то тут ви помилилися про 1917, бо є чимало голландських діячів з таким прізвищем. Що ми не контактуємо з голландською вікі - це, безперечно, прикро. Проте, з огляду на сучасні обставини, це краще, чим нічого - що вони могли б дізнатися - зокрема з нашої вікі? Що наші Герої нам не до шмиги? У них статті про майорів 17 сторіччя є, а у нас про учасників Визвольної війни видаляють. З повагою, Леонід Панасюк, --195.91.12.20518:20, 2 квітня 2016 (UTC)
nl:Pieter Cort van der Linden, спеціально перевіряв за нідерландською вікі. Щодо решти, то було б цікаво перекласти це обговорення нідерландською й дати їм почитати: після кліше про те, що там всі наркомани, ви додали кліше, що там усі торгують тюльпанами. Ні, звісно, вони не дивляться рутв24, але знань про Україну в них більше від цього не стає — NickK (обг.) 02:54, 3 квітня 2016 (UTC)
Hello all! After some acts of hate in Brussels, it is now time again for love. In this week and next week we organise a double writing week about Brussels! We like to invite you to join this project by writing about subjects related to this region in any Wikipedia you like.
More information, the participants list, and the list of articles that have been written, can be found at: Writing week/Brussels.
Українська мова як додатковий критерій значимості для митців
Я запропонував у Обговорення критеріях значимості осіб як ще один додатковий критерій "українську або переважно українську мову творів". Я обґрунтував свою думку тим, що українська мова не має шансів не те що навіть конкурувати з російською, а навіть до неї наблизитись і таким чином україномовні митці мають дуже мало шансів потрапити у вторинні джерела в порівнянні з російськомовними. Почитайте, що я там написав, і будь ласка підтримайте.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:49, 12 квітня 2016 (UTC)
Пропоную провести Вікі-Олімпіаду—2016. Вже була раніше Вікі-Олімпіада—2010, але вона була під час самої олімпіади і описувала її перебіг. Але якщо з поточними змаганнями в Українській Вікіпедії ще якось більш-менш, то змагання минулих років описані вкрай бідно. Ще непогано описані види спорту, якщо знаходиться хтось. хто цілеспрямовано займається їх описом. Отже я пропоную трохи написати про минулі олімпіади, щоб хоча би трохи почати скорочувати відставання від провідних вікіпедій. Я пропоную провести цей захід за якийсь час до початку Олімпіади, щоб потім передихнути і підготуватися до опису самої Олімпіади (сам я планую взяти на себе кілька видів спорту на самій олімпіаді). Насправді багато говорять про залучення науковців і студентів, але набагато більше людей цікавиться спортом. Я вже подивився, що куцу статтю Літні Олімпійські ігри 2016 читає приблизно по 50 осіб на день і це за 100 днів до початку. Я думаю багато читачів захочуть почитати не лише про поточні змагання, але й про чемпіонів минулих років з якось видів спорту, підуть по шаблонах, категоріях. Треба їм дати цю інформацію.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 17:50, 17 квітня 2016 (UTC)
Ну я б міг долучитися, оскільки вже суттєво розширив Олімпіаду 1908 року. Але не бачу сенсу у моїй марній праці: Олімпіади з 1896 по 1908 є добрими чи вибраними у РуВікі. Ще десь можна пошукати інші ДС. А потім Ви це все можете перекласти.--З повагою, TnoXXparle!11:53, 18 квітня 2016 (UTC)
Можна доповнювати якісь статті про олімпійських призерів, які зараз складаються з одного речення. А стосовно перекладу, то хоча би так зробити, бо воно зараз ніяк зовсім і ще сто років так буде, якщо хоча би переклад не зробити. Для мене самого навіть переклад цього всього це гігантський масштаб. Чогось зовсім мало написано про спорт. Якби я сам це міг все перекласти, то не пропонував би зробити місяць.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:10, 19 квітня 2016 (UTC)
Попросив про книги в Бібліотеці РуВікі. Якщо отримаю — напишу про 1908. Про переклади можна довго сперечатися, але тут не має сенсу мінімум тому, що для всіх Олімпіад доступні офіційні рапорти, по яких можна написати левову частку.--З повагою, TnoXXparle!11:50, 19 квітня 2016 (UTC)
Та пишіть хоч як завгодно, тільки хоч якось. Про 1908 і так вже нормально, напишіть про 1912. Ті всі посилання, які я навів у пропозиції про окремі види спорту на всіх олімпіадах, там по 20-30 міжмовних посилань. Я цього не можу бачити. Їх судячи з усього ще сто років ніхто не буде робити. Я би сам їх переклав, але треба, щоб хтось після мене поперевіряв і довиправив імена. Якщо знайдеться хоча би кілька людей, які це пообіцяють зробити, то я поперекладаю ці статті. Не про самі олімпіади, а про окремі види спорту на них. А там би вже можна було закликати писати про окремі дисципліни.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:09, 19 квітня 2016 (UTC)
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Пропоную невелику зміну до ВП:КШВ, яка повинна стати черговою сходинкою у розвитку української Вікіпедії. Пропоную для статей створених пізніше 1 травня 2016 року збільшити формальний критерій для швидкого вилучення з наявних 296 байтів (2.368 кілобіта або 0.296 кілобайта) до 500 байтів (4 кілобіта або 0.5 кілобайта). Для статей, створених раніше 1 травня 2016 року залишити ті ж формальні 296 байтів, щоб не почалося ніяких масових номінацій. Нинішнє правило:
Дуже короткі статті без смислу або з дуже невеликим змістом[1], що не підходить під формат енциклопедії. Сюди також підходять статті, чий вміст копіює заголовок. Не слід вилучати заготовки статей. Якщо стаття не підходить під формальний критерій, але є надто короткою, можна скористатися шаблоном {{Deleteslow}}. Використовуйте {{Db-empty}} або {{Db-scope}}.
Новий варіант, що пропонується:
Дуже короткі статті без смислу або з дуже невеликим змістом[2], що не підходить під формат енциклопедії. Сюди також підходять статті, чий вміст копіює заголовок. Не слід вилучати заготовки статей. Якщо стаття не підходить під формальний критерій, але є надто короткою, можна скористатися шаблоном {{Deleteslow}}. Використовуйте {{Db-empty}} або {{Db-scope}}.
Ці зміни повинні зробити поштовх у якісному розвитку укрвікі. Приклад статті на 499 байтів. Будемо нову планку "брати" чи ну його до біса, нові досягнення і розвиток не для нас?! Примітка: число "500" взялося зі стелі, як і попереднє число "296". "500" - кругле число і легко запам'ятається як користувачу, який пише статтю, так і адміністратору, який її оцінює на предмет відповідності базовим критеріям якості. -- Green Zeroобг08:32, 13 квітня 2016 (UTC)
1024 забагато, це вже десь приблизно 4-5 рядків тексту. З них може бути непоганий стабик. Давайте все ж зупинимося на 500? -- Green Zeroобг09:40, 13 квітня 2016 (UTC)
згодна на збільшення порогу. А то створено одне-два речення + мінімальна розмітка + шаблон без джерел і вже набралося під 500. Але пропоную не враховувати ці шаблони, як допрацювати / без категорії — це не є змістом статті, але розміру додає. --Helixitta (ut) 09:27, 13 квітня 2016 (UTC)
Проти Але це може бути й така стаття як Республіканські вісті (496 байтів): так, коротка, але змістовна і з джерелом. Не бачу особливого шансу вилучати такі статті швидко: так, їх варто поліпшити, але навряд чи вони аж настільки шкідливі, щоб їх швидко вилучати. Тим паче зараз інтервікі та навіть вміст карток можна брати з Вікіданих, що може дозволити ще зменшити розмір статті в байтах — NickK (обг.) 09:29, 13 квітня 2016 (UTC)
Звісно, можна штучно накрутити розмір, але навіщо? Тим більш дивним виглядає поділ статей на старі та нові: або нам не потрібні статті до 500 байтів взагалі (і тоді ми їх всі вилучаємо), або вони нам потрібні — NickK (обг.) 10:35, 13 квітня 2016 (UTC)
Мені самому не дуже подобається цей розподіл, але якщо ми піднімемо для всіх статей планку у 500 байтів, то існує велика ймовірність, що масово почнеться утилізація статей. Разом з цим, постійно стояти на одному місці не можна, нехай вже хоч нові статті будуть кращими ніж ті, що існують. -- Green Zeroобг11:29, 13 квітня 2016 (UTC)
По-перше, в рамках проекту Якість і так готуються списки коротких статей, можливо, @Amakuha: зможе оновити, тоді й побачимо, скільки в нас статей менші за 500 байтів. По-друге, швидке вилучення означає, що статтю потрібно вилучити негайно і без розмов, тож якщо є винятки і деякі статті менше 500 байтів можуть існувати, це вже не швидке вилучення — NickK (обг.) 12:13, 13 квітня 2016 (UTC)
Ще один виняток з правил робити? Щось не дуже подобається ця ідея.. свого роду обхід нововведення. Якщо буде існувати спосіб обходу нововведення, то навіщо його створювати.. -- Green Zeroобг09:57, 13 квітня 2016 (UTC)
То, те, що формальний критерій не означає зміст, є якраз аргументом за те, щоб не підвищувати критеріїв, щоб не вилучати змістовних статей, менших за формальний критерій. Приклади статті на 1022-1023 байти: Григорій VI (антипапа), Скрипченко Клара. Так, не найкращі статті, але аж ніяк не вимагають швидкого вилучення — NickK (обг.) 15:14, 13 квітня 2016 (UTC)
Проти. Декілька причин чому. Перше - швидке вилучення демотивує новачків. Друге - візьміть якусь класичну парерову енциклопедію (УРЕ, ЕУ) і порахуйте кількість статей, які містять менше 500 кБ інформації (тобто менше 250 знаків - це десь 5-7 рядків друкованого тексту). Звісно, що їх стримував брак паперу, там присутні скорочення, але, тим не менше, видавці авторитетних енциклопедій вважали цілком достатнім таку кількість інформації для енциклопедичної статті. Крім того, зауважте, що це критерії швидкого вилучення, при чому формальні, тобто вилучення без можливості будь-якого обговорення. Щоб вилучити повністю неякісну коротку статтю нам цілком достатньо наявних КШВ. --yakudza16:18, 13 квітня 2016 (UTC)
Будемо вважати ці 500 байтів переходом української Вікіпедії до практики жорсткого цензу за розміром. Фільтр редагувань (№47) користувачів попереджає, тож користувачі, скоріше за все, будуть дописувати до мінімального розміру. 500 байтів це два рядки тексту на екрані середнього розміру. Три рядки тексту уже забезпечать статті відповідність формальним критеріям. Це буде на краще, ми таким чином піднімемо якість статей. -- Green Zeroобг16:56, 13 квітня 2016 (UTC)
Насправді це не фільтр №47, а фільтр №4, який забороняє створювати статті менше 296 байтів (поріг цього фільтру поступово піднімався зі 150 байтів до 250, а потім до 296). І що вийшло? Так, воно відхилило багато мотлоху, але ось тут і тут фільтр відхилив крихітні стаби (добре, що новачки розібралися й таки створили статті), а от тут фільтр відхилив дизамбіг (і новачок не розібрався і так і не створив його). На рівні 296 таких відхилень мало, а от що буде на рівні 500 чи 1024? — NickK (обг.) 17:31, 13 квітня 2016 (UTC)
а скажіть будь ласка, а чому ми повинні стимулювати новачків, які не можуть навіть написати два-три речення плюс джерело (це вже гарантовано буде більше 500)? В нас немає проблем з кількістю статей. Основна наша проблема — їх якість та відсутність джерел. --Helixitta (ut) 16:59, 13 квітня 2016 (UTC)
новачків у будь-якому випадку потрібно стимулювати, як показує досвід укрвікі, навіть з вандалів можуть вийти досить добрі редактори :) Ось гляньте на приклад цілком інформативного стабу у 4 речення на 495 байт Користувач:Yakudza/test777, там навіть джерело є. За новими правилами подібні статті будуть вилучатись без обговорень і без можливості для автора на допрацювання. --yakudza10:11, 14 квітня 2016 (UTC)
Як на мене, наведений приклад заготовки недостатньо інформативний. З нього незрозуміло, чим Алонж відрізняється від інших складових хімічних приладів. Потрібен хоча б мінімальний опис конструктивних особливостей (сітка, тарілка, трубка, муфта?). --Olvin (обговорення) 10:55, 14 квітня 2016 (UTC)
За видалення, якщо нема джерела (а якщо є кілька речень і джерело то, погоджуся з Helixitta, формальний поріг майже напевно буде подолано. і з «пропоную не враховувати ці шаблони, як допрацювати / без категорії» теж погоджуюся). А то дивишся на це, і видалити ніби не можна, і берегти нічого. --Sergento19:44, 13 квітня 2016 (UTC)
Насправді найкоротше джерело в нас {{ЕУ}}, воно може займати лише 8 байтів, що залишає 492 байти під текст. У цей обсяг можна вмістити щось змістовне — NickK (обг.) 19:52, 13 квітня 2016 (UTC)
Добре, якщо є джерело. Хай тоді може й залишається. А якщо жодного джерела нема? а є тільки невідомо звідки взяті два речення? Я інколи переглядаю швидке і часом нинішнього формального критерію бракує, аби видаляти те, що там пишуть. Це просто перетворює Вікі на звалище нічим непідтверджених тверджень. --Sergento19:57, 13 квітня 2016 (UTC)
За Підтримую цілком. Якщо про щось неможливо відшукати інформації на нещасний кілобайт, то краще те речення додати до вже існуючої статті. Як варіант (якщо можливо технічно) можна зробити, аби особа, що намагається створити закоротку статтю, бачила віконечко з текстом типу: «Ви намагаєтесь створити надто коротку статтю. Можливо, Ви можете знайти більше інформації на цю тему? Якщо ж ні, то можете доповнити вже існуючу статтю, в якій Ваша інформація буде корисною». Як писали вище — проблем із кількістю немає, а з якістю — суттєві. --Volodymyr D-k (обговорення) 07:48, 14 квітня 2016 (UTC)
А можна приклади де така зміна правил допоможе в роботі? А то раптом знайдеться стаття з означенням джерелом і категорією яка не перевищить 500 символів? Дисамбіги на зразок PID (оригінально 70 байтів) згідно ВП:КШВ - це перенаправлення? --Буник (обговорення) 10:07, 14 квітня 2016 (UTC)
Буник, дисамбіги хоч технічно і зараховуються до статей, але такими не є. До дисамбігів вимоги щодо мінімального розміру не застосовуються. Дисамбіги виконують функції розв'язання неоднозначностей, їх розмір не має ніякого значення. Мабуть, єдиною причиною чому вони досі зараховуються як статті - вони підтримують статистику української Вікіпедії (у нас їх 35 000 - майже 6%) :))). -- Green Zeroобг14:09, 18 квітня 2016 (UTC)
Проти. В малагасійській та філіпінськіх вікі таких статей - більшість. Хоча можна підняти межу до 500 байт, щодо тих нових статей, що є у доступних для перекладу іншомовних розділах - англомовному, російськомовному, польськомовному, білоруських тощо.--Yasnodark (обговорення) 16:33, 16 квітня 2016 (UTC)
За. Такі статті найчастіше - неякісний шматок тексту звідкілясь. У нас реально нема людських ресурсів, щоб доробляти старих 1000 статей менше 500 байтів, а тут ще й нові будуть робити? Якщо вже є опір, то пропоную додати компромісну умову, що стаття ще й без джерела. --Brunei (обговорення) 17:41, 16 квітня 2016 (UTC)
Коментар До речі, а звернув хтось увагу у відсутності логіки в пропонованому правилі? Дуже короткі статті без смислу або з дуже невеликим змістом (Формальний критерій — менше ХХХ байтів), що не підходить під формат енциклопедії Тобто, якщо стаття менше ХХХ байтів але підходить під формат енциклопедії, то її не можна вилучати за цим правилом, бо вона підходить під формат енциклопедії. Власне, чому я був проти введення будь-якого формального критерію і декілька років тому, і ще більше проти зараз, коли цей формальний критерій пропонується збільшити. Власне, оті 296 байтів, до яких тоді дійшли, ще якось вкладаються у "відсутність енциклопедичного змісту", можна звісно створити десятки чи сотні тисяч статей з текстом ХХХ - село в Китаї але якщо глянути статті про українські села, то, якщо прибрати шаблони, картки, категорії, більшість із них буде менше 500 байт (взяв перший приклад, на який натрапив Іванівка (Краснолиманський район)--yakudza21:45, 16 квітня 2016 (UTC)
За Основним недоліком нашої Вікі бачу гонитву за кількістю (ми ж не у 2007). Нема сенсу з недостатей. З Сабуанською Вікі нас рівняти не варто.--З повагою, TnoXXparle!12:00, 18 квітня 2016 (UTC)
TnoXXparle!По-перше, вона - себуанська, бо острів - Себу. По-друге, мені приємніша малагасійська вікіпедія, стисло є статті про більшість українських відомих діячів, ніж нідерландська - де більшість взагалі найвідоміших відсутня. Хоча за кількістю разів вона у десятки разів більше. Тож давайте пане yakudza думати про недопуск чи вилучення статей-недомірок, коли у нас - будуть мільйони статей і грунтовним вікіпедистам - не буде про що писати. Хоча можна підняти межу до 500 байт, щодо тих нових статей, що є у доступних для перекладу іншомовних розділах - англомовному, російськомовному, польськомовному, білоруських тощо. Щодо безджерельних малих статей - згоден також з Brunei.--Yasnodark (обговорення) 16:33, 18 квітня 2016 (UTC)
Проти Більшої дурості, ніж збільшення мінімального розміру статті важко придумати. Це найкращий спосіб відлякувати нових користувачів. Новачок напише ось таку статтю. Джерела, категоризація, вікіфікація присутні. При збереженні статті система його пошле подальше, а він з великою ймовірністю відповідно пошле Вікіпедію. Навіть якщо він замість вищеперерахованого, про яке він ще може не знати, допише ще одне речення, то результат аналогічний. Подібне буде коли написати джерело через шаблон. А така стаття без додаткового речення існує. Новачку важливо побачити що написане ним збережене. Згодом він статтю можливо розширить. Розуміння як правильно писати приходить з досвідом. Невже всі прийшли готовими до безпомилкового написання статей? Не ставте додаткові перешкоди новачкам, їх і так вистачає. Або пишіть за них статті. --Basio (обговорення) 07:15, 19 квітня 2016 (UTC)
Проти Ми ж пишемо енциклопедію — крок за кроком, літеру до літери. Наша ціль — надати читачеві інформацію. От навіщо тут щось додавати: ? Кому потрібно, будь ласка, вкладка «редагувати» — додавайте. Приклади нормальних вікіфікованих і верифікуємих статей менше 500 байт, на відміну від 100 кілобайтних простирадел оригінальних досліджень без джерел, наведені різними користувачами вище.--Dim Grits22:18, 21 квітня 2016 (UTC)
Вигляд посилань на сестринські проекти у шаблоні Письменник
Arxivist запропонував на Вікічетвергу замінити формат висвітлення посилань на Вікіджерела, Вікісховище ітп у картці {{Письменник}} з:
Ім'я у Вікіджерелах
Ім'я у Вікісховищі
...
на:
Твори у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі
...
Мотивація полягає в тому, що пересічний читач Вікіпедії не знає достеменно, що таке Вікіджерела чи Вікісховище, і запрoпонований формат дасть можливість читачу краще розуміти, на який тип матеріялів посилається картка. Я з цією мотивацією погоджуюся, і можу відредагувати шаблон, але хочу спершу впевнитися, що ні в кого немає заперечень. --Юрій Булка (обговорення) 19:54, 21 квітня 2016 (UTC)
Я не проти. (Висловлювання у Вікіцитатах. Крім цих трьох не знаю, що ще може бути у письменника) Особливо акуратніше виглядатиме, якщо ім'я — довжелезне ПІБ. У деяких розділах, здається, так і пишуть. --Sergento20:28, 21 квітня 2016 (UTC)
З усіма шаблонами про осбі у теперішньому вигляді трохи напряжно, бо тих шаблонів ціла купа і в кожному з них окремо це робити якось непродуктивно, того ж легко можна якийсь проґавити. І іноді їх є навіть по кілька на одній сторінці, бо кожен окремо не містить усієї необхідної інформації (наприклад, у статті про Кличка є і картка політика і картка боксера) і у кожній картці певна інформація дублюється. Колись у Кнайпі пропонували об'єднати усі картки в одну, але тоді ідея не отримала підтримки, бо люди не розуміли, як воно може бути. Аби розвинути цю ідею, було створено пробний шаблон {{Особа7}}, у який би в якості складових елементів включалися шаблони спеціалізації. Таким чином, у статті про Кличка усі картки можна було би замінити однією (що виходить, можна глянти тут: Користувач:Sergento/Чернетка). Зараз цей шаблон в якості експерименту використано в трьох статтях, але якщо кому імпонує така ідея і він схоче теж використовувати цей конструктор — було б чудово, нмд. Шаблонів спеціалізації можу зробити за потребою. --Sergento09:34, 22 квітня 2016 (UTC)
Можна було б вставити у шаблони тих професій, які найчастіше зустрічаються у Вікіцитатах, глянути у категоріях (політики, науковці, футболісти, боксери, співаки, музиканти тощо).-Сергій Липко (обговорення) 09:17, 24 квітня 2016 (UTC)
Від українських музичних журналістів поступила пропозиція провести "Місяць української музики". Вони обіцяють інформаційну підтримку на власних сайтах, що може допомогти у залученні новачків. Я почав працювати над сторінкою необхдіних статей Вікіпедія:Проект:Тематичний тиждень/Пропозиції/Місяць української музики, прошу долучатись зацікавлених. Був здивований значною кількістю червоних посилань, серед яких є досить відомі музиканти. Також зробив іменний покажчик "Енциклопедії україського джазу", вийшов Список виконавців українського джазу - виявляється, що у нас відсутні статті про більше, ніж 400 українських джазових музикантів. --yakudza16:48, 19 квітня 2016 (UTC)
Зауваження: Слід не забувати про критерії значимості музикантів, муз. груп (кілька альбомів, рецензії, висвітлення діяльності в АД), щоб не виникало сумнівів щодо тих маловідомих виконавців, що зараз у списках.-Сергій Липко (обговорення) 09:01, 20 квітня 2016 (UTC)
Зазвичай, списки пишуться на підставі джерел, я почав створювати Список виконавців українського джазу, використавши "Українську енциклопедію джазу", тобто цілком достатнє третинне АД для того, щоб кожен представлений у ній був і у Вікіпедії. Списки музикантів, які заливались більше 10 років тому, на початку укрвікі, зроблені на основі музичної енциклопедії Черемшина, також достатнє АД. Є у нас ще списки рок-музикантів, їх би варто переглянути і залишити лише значимих, або, принаймні, зняти вікіфікацію з незначимих, якщо такі там є. --yakudza09:49, 20 квітня 2016 (UTC)
Енциклопедія звучить непогано, але згадую, як були претензії до кобзарів з тої їх енциклопедії під вільною ліцензією з інфою про деяких лише на абзац.-Сергій Липко (обговорення) 12:48, 20 квітня 2016 (UTC)
Писати про українську музику це справа невдячна. Були ж у 90-х роках і телеперадачі присвячені українській рок-музиці, які шли роками, і фестивалі ці всі, і територія А. Десь воно пропало це все. Коли починаєш шукати якісь джерела, то й нібито не було. Було багато, наприклад, колективів, які дали там тисячу концертів за роки своєї діяльності і навіть, наприклад, не випустили професійного альбому (в нас по суті ж не було шоу-бізнесу). Вони мали своїх прихильників. Якось про них все одно треба написати. Я би вже так не придирався до джерел, хоча би по крихтах збирати якісь зачіпки. Я вважаю, що хоча би 250 статей про українські рок-гурти повинно бути, по 10 на рік. Для України це не так багато. Той список рок-гуртів я складав. Що я можу зробити, це переглянути кожен гурт чи немає про них якихось незалежних одна від одної публікації (а не лише згадок у списках) і додати їх у вигляді приміток. А потім дивитися вже по цих примітках. А про ті гурти, які не заслуговують на окрему статтю, треба складати списки по областях з коротенькою інформацією.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:45, 20 квітня 2016 (UTC)
Зауваження: Якщо йдеться про поняття «українська музика», то це мало би включати також українську класичну музику. Але, на мою думку, це може бути занадто широка тематика (популярна і класична музика в одному місячнику). Тому, мабуть, краще цей місячник назвати «Місяць української популярної музики». --Юрій Булка (обговорення) 09:19, 20 квітня 2016 (UTC)
Я думаю, що варто поєднати "популярну" і "непопуляру", по-перше - відсутня чітка межа між жанрами, по-друге - це не тиждень, а місячник, більший термін. По-третє, не розумію, як вони можуть заважати одне одному, кожен працює на своїй ділянці, це - не конкурс, хоча якісь призи (сувеніри, футболки, диски, книги) за підсумками місячника - можливо був би цікавий стимул для новачків і дало б непогане промо, якщо б це був би диск чи книга із автографом якогось українського виконавця. --yakudza09:49, 20 квітня 2016 (UTC)
Yakudza, прошу пояснити, що це таке. На підставі чого сторінка Української Вікіпедії у ФБ заявляє, що «Українська Вікіпедія спільно з MusicInUA оголошують місячник покращення статей про українську музику та вітчизняних виконавців». Де було обговорення, і де консенсус у спільноті щодо такого партнерства? На підставі чого сторінка Української Вікіпедії у ФБ робить рекламу стороннім ресурсам? --Юрій Булка (обговорення) 09:18, 30 квітня 2016 (UTC)
Проведення місячника було підтримано вікіспільнотою на відповідній сторінці, те що до місячника підключились і фактично були тими, хто його ініціював інші інформаціцні ресурси, на мою думку повинно тільки вітатись. А те що члени правління і оплачувані працввники ВМ УА блокують ініціативу знизу замість допомоги, лише розчаровує. Валерій Неспайлик - це лбдина, яка 3 роки тому зробила всю ту роботу з просування конкурсу ВЛП у социмережах, яку мав би робити оргкомітет, в т.ч. допоміг у пошуку спонсорів. До речі, чи не може ВМ УА з його мільйонними бюджетами, виділити хоча б трохи на символічні призи (книги, сувеніри) активним дописувачам цього та інших тижневиків/місячників. --yakudza11:09, 1 травня 2016 (UTC)
Проблема в тому, що травень і так зайнятий: проходить паралельно CEE Spring, фізичний конкурс, конкурс Europeana про мистецтво (який і так не виходить розкрутити за браком ресурсів) і має бути конкурс статей про пам'ятки природи (теж відкладений за браком ресурсів). Хоч ВМУА і має великі ресурси, не думаю, що підтримка п'яти конкурсів паралельно є можливою — NickK (обг.) 13:19, 1 травня 2016 (UTC)
Yakudza, я не маю нічого проти того, що сторонні інформаційні ресурси долучаються до вікіпроєктів, але в мене викликає зауваження той факт, що ніде не було чітко зазначено, які саме ресурси, і що це передбачає таку досить відверту їхню рекламу на сторінці Української Вікіпедії у Фейсбуці без обговорення цього аспекту проєкту. Такі речі потрібно відкрито заявляти наперед, а не ставити всіх перед фактом. Нас по-суті використовують для реклами. Це не зовсім те, як я розумів вашу початкову пропозицію. Якби ваша пропозиція була сформульована у відповідності до того, що відбується де-факто, вона б називалася «Спільна кампанія Вікіпедії та MusicInUA» (те, що я бачу зараз на відповідному сайті). --Юрій Булка (обговорення) 14:44, 1 травня 2016 (UTC)
А чи було обговорення вікіспільнотою залучення ось цих партнерів конкурсу, який зараз проводить ВМ УА? Я навіть не знаю, чи було взагалі у нас попереднє обговорення щодо його проведення. Те, що музичний сайт разом із вікіпедистами бажає працювати над покращенням Вікіпедії не озчає ні заключення якихось партнерських угод чи взяття якихось формальних зобов'язань. І для цього не потрібен жоден регламентуючий орган, бо Вікіпедія налаштована на те, що в ній вітається подібна ініціатива. Вікімедія Україна, в статуті якої записано, що вона створена для сприяння серед іншого й українській Вікіпедії мала б, принаймні, не заважати подібним ініціативам. Сторінки Вікіпедії в соціальних мережах інформують про будь-які події, пов'язані із Вікіпедією і вікімедійним рухом взагалі і якшо функціонери будь-якої громадської органіщації хочуть вщяти на себе функцію керування замість сприяння, то такі функціонери лише перетворюють цю організацію у надлишкову. --yakudza05:56, 2 травня 2016 (UTC)
Yakudza, от ви не можете втриматися, щоб не переходити на обговорення особистостей і вживання щодо людей термінів, які мають неоднозначний відтінок («функціонери»). Повертаючися до теми обговорення — ви пропускаєте одну важливу деталь: коли Вікімедіа Україна щось організовує, то ми чітко заявляємо, що це проводить Вікімедіа Україна, а не вся Українська Вікіпедія. Ви хочете, щоб Вікімедіа Україна долучилася, надавши заохочувальні сувеніри — ми готові це зробити, як це було, наприклад, із місячником покращення статей, де першій десятці найактивніших запропонували сувеніри (хоча частина відмовилася). Крім того, на мою думку, справедливо, якщо й MusicInUA надасть якісь заохочувальні сувеніри, а не тільки Вікімедіа Україна.
Але ми не можемо за вас організовувати цей місячник, і ми ніколи не беремося за організацію чогось, якщо немає людини, яка була би відповідальною за ту чи иншу ініціятиву. Моє основне зауваження полягає в тому, що ви очікуєте, що хтось буде долучатися до чогось, не кажучи відкрито, які зовнішні організації мають з того вигоду. --Юрій Булка (обговорення) 06:59, 2 травня 2016 (UTC)
Я ще раз переглянув це обговорення, і так і не знайшов, де йшлося про участь у цьому якогось конкретного сайту. Мова була лише про ініціативу якихось музичних журналістів, а в підсумку виявилося, що українська Вікіпедія співпрацює з сайтом http://music.in.ua/ . Може й непогано, що російськомовний сайт про українську музику вирішив розвивати українську Вікіпедію, але те, що ми будемо рекламувати їх, треба було описувати явно. У разі конкурсів і проектів ВМУА зрозуміло, що дає кожен партнер: оце медіа-партнер, який нас рекламує, а отой дає призи в спецномінації. Тут з ідеї музичних журналістів виросла спільна організація з сайтом, а який саме внесок цього сайту, так і не зрозуміло — NickK (обг.) 09:40, 2 травня 2016 (UTC)
Я, на жаль, ще десь тиждень не матиму стабільного доступу до інтернету і не встиг дооформити сторінку місячника у вікі. Прохання користувачів, зацікавлених у його проведенні допомогти. --yakudza11:18, 1 травня 2016 (UTC)
Багато що треба поправити!
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Ви рекомендуєте нав'язуєте гугл.
Що за маразм на сторінці Довідка:Пошук?
Перше: добавте у "Служби,які індексують Вікіпедію" Яндекс, бажано вверх списку.
Там написано "Буває, що повнотекстовий пошук у Вікіпедії відключено у зв'язку з перевантаженням сервера. В такому разі Вам буде запропоновано скористатися пошуком Google".
Друге: поправте систему, щоб рекомендувало Яндекс.
На сторінці результатів пошуку була кнопка "Яндекс по Вікіпедії". Але після початку війни кнопка пропала.
Третє: поверніть її.
Де у Вікіпедії наводять приклад URL адрес, часто використовують адресу гугла.
Четверте: домен example.com створено спеціально для наведення прикладу.
Де у Вікіпедії наводять приклади назв різних інтернет-сервісів, часто використовують назву гугла.
П'яте: мало назв є?
З початком війни на Донбасі, український розділ Вікіпедії втратив нейтральність!
Шосте: поверніть Вікіпедії нейтральність
Всім вікіпедистам варто перечитати Чим не є Вікіпедія і засвоїти два нескладні правила:
Вікіпедія — не трибуна, не чат, не дискусійний клуб і не знаряддя пропаганди чи реклами. Тому статті Вікіпедії — це:
У чім причина маніфесту? У Яндексі? Я суті проблеми не розумію, а от Ваша надемоційність явно не сприяє конструктиву. Ну й гарно було б зареєструватися.--З повагою, TnoXXparle!21:07, 1 травня 2016 (UTC)
Довідка:Пошук взагалі десь 2004 чи 2005 року оновлення, бо пошукового рушія AltaVista уже нема взагалі, там треба просто переробити. Щодо прикладів доменів, то там справді не мало б бути google.com, для прикладів мав би бути example.com. Ну а щодо решти, то вибачте, але українська спільнота не має бажання пропагандувати Яндекс, було обговорення та вирішили, що наявність посилання на Яндекс значно гірша з точки зору нейтральності, ніж його відсутність — NickK (обг.) 22:46, 1 травня 2016 (UTC)
Чим вам заважає посилання? Про яку нейтральність ви говорите? Значить гугл рекламувати - нейтрально, Яндекс рекомендувати - ненейтрально? Чи ви просто вирішили перетворити Вікіпедію в ще одне поле для битви українців з москалямисамі не знаєте ким?
Якщо ваш новий пошуковий рушій вже нормальний, то перепишіть статтю і приберіть зайві кнопки зі сторінки пошуку. А, ну так, ви ж показово одну кнопку прибрали, а другу залишили, щоб показати, які ви патріоти США. До речі, співзасновником рекламованого у вікі сайту є москаль. Отак-то! --178.137.78.19407:28, 2 травня 2016 (UTC)
Вам же уже сказали — було обговорення, був консенсус, за підсумками якого кнопку Яндекса ми (спільнота) вилучили. Пошуковий інструмент GOOGLE використовується і надалі буде використовуватися через те, що це де-факто абсолютний гегемон серед пошуковиків, інструмент з дуже широким функціоналом та багатьма іншими перевагами. Ніхто не буде прибирати GOOGLE зі сторінки вікіпедійного пошуку. Щодо НТЗ, то це правило не розповсюджується на будь-який інструментарій Вікіпедії. Тема закрита. Ваша ж діяльність явно спрямована на рекламацію «Яндекса», тому дуже раджу припинити це. Сприймайте це як попередження. У разі ігнорування попередження — Вам заборонять редагувати Вікіпедію. Дякую за розуміння і запрошую до інших вікіпедистів — писати нові статті (очевидно Вас цікавлять IT-технології), покращувати наявні. -- Green Zeroобг09:28, 2 травня 2016 (UTC)
Тема відкрита. Обговорення було політично змотивоване, як і чимало що в українському розділі Вікіпедії. Ваш пошуковий інструмент найбільший у світі, бо рекламується грязними методами. Наприклад, договори з іншими компаніями, за умовами яких інші компанії не можуть укладати договір з кимось, крім гугла. Або кнопка "Ви використовуєте застарілу версію браузера Chrome. Оновити, щоб зберегти захист" при тому, що хром я не використовую; іншими словами мені пропонують оновити свій браузер до їхнього. Функціонал Яндекса не гірший за гуглівський, і переваги в ньому перед (бінгом наприклад) не гірші, ніж у гугла. Тепер тема закрита.--178.137.78.19412:01, 2 травня 2016 (UTC)
Не будемо згадувати про методи поширення Яндекс Браузера, компонентів від Яндекса, після яких треба добряче чистити комп, та іншими перевагами цієї компанії, в захваті від новацій якої я перейшов з Опери на Хром. --Максим Підліснюк (обговорення) 16:16, 2 травня 2016 (UTC)
,_Locatie,_Tuinreservaat_Jonkervallei.jpg)
. Я думаю, що раніше ніж через тиждень (з дати відкритття) це обговорення закривати не слід. --MMH (обговорення) 01:01, 19 березня 2016 (UTC)
):
+
За Голосую за весь пакет перейменувань. --Nina Shenturk (обговорення) 12:01, 14 березня 2016 (UTC)
За Уніфікацію права і позбавлення. --Олег (обговорення) 12:15, 14 березня 2016 (UTC)
Проти Але це може бути й така стаття як Республіканські вісті (496 байтів): так, коротка, але змістовна і з джерелом. Не бачу особливого шансу вилучати такі статті швидко: так, їх варто поліпшити, але навряд чи вони аж настільки шкідливі, щоб їх швидко вилучати. Тим паче зараз інтервікі та навіть вміст карток можна брати з Вікіданих, що може дозволити ще зменшити розмір статті в байтах — NickK (обг.) 09:29, 13 квітня 2016 (UTC)
Коментар До речі, а звернув хтось увагу у відсутності логіки в пропонованому правилі? Дуже короткі статті без смислу або з дуже невеликим змістом (Формальний критерій — менше ХХХ байтів), що не підходить під формат енциклопедії Тобто, якщо стаття менше ХХХ байтів але підходить під формат енциклопедії, то її не можна вилучати за цим правилом, бо вона підходить під формат енциклопедії. Власне, чому я був проти введення будь-якого формального критерію і декілька років тому, і ще більше проти зараз, коли цей формальний критерій пропонується збільшити. Власне, оті 296 байтів, до яких тоді дійшли, ще якось вкладаються у "відсутність енциклопедичного змісту", можна звісно створити десятки чи сотні тисяч статей з текстом ХХХ - село в Китаї але якщо глянути статті про українські села, то, якщо прибрати шаблони, картки, категорії, більшість із них буде менше 500 байт (взяв перший приклад, на який натрапив Іванівка (Краснолиманський район)--yakudza 21:45, 16 квітня 2016 (UTC)
Зауваження: Слід не забувати про критерії значимості музикантів, муз. груп (кілька альбомів, рецензії, висвітлення діяльності в АД), щоб не виникало сумнівів щодо тих маловідомих виконавців, що зараз у списках.-Сергій Липко (обговорення) 09:01, 20 квітня 2016 (UTC)
