Девід Гросс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Девід Гросс
англ. David Jonathan Gross
David Gross at construction works of the KITP.jpg
Народився 19 лютого 1941(1941-02-19) (77 років)
Вашингтон, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність фізик, викладач університету, фізик-теоретик
Відомий завдяки фізика, теорія струн
Alma mater Єврейський університет в Єрусалимі, Каліфорнійський університет в Берклі
Науковий керівник Geoffrey Chew[d][1]
Відомі учні Френк Вільчек, Едвард Віттен, Nikita Nekrasov[d] і Rajesh Gopakumar[d]
Заклад Каліфорнійський університет в Санта-Барбарі, Гарвардський університет, Принстонський університет
Членство Національна академія наук США, Китайська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Indian National Science Academy[d], Американська асоціація сприяння розвитку науки[2], Американське фізичне товариство[2] і Американське філософське товариство[d]
Відомий завдяки: відкрив асимптотичну свободу, дослідник гетеритичні струни
Конфесія атеїзм
Батько Бертрам Майрон Гросс
Автограф DavidJGross AutographedCard.jpg
Нагороди Медаль Дірака (1988)
Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (2004)
Стипендія Макартура (1987)

Девід Джонатан Гросс (англ. David Jonathan Gross; нар. 19 лютого 1941, Вашингтон) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 2004 року «за відкриття асимптотичної свободи в теорії сильних взаємодій» (спільно з Френком Вільчеком і Девідом Політцером).

Коротка біографія[ред. | ред. код]

Гросс з дружиною в Санта-Барбарі

Гросс навчався в Єврейському університеті в Єрусалимі (Ізраїль), де в 1962 році отримав ступінь магістра. У 1966 р. захистив дисертацію на ступінь доктора філософії за спеціальністю фізика (кандидата наук) в Каліфорнійському університеті в Берклі. До 1997 р. був молодшим науковим співробітником в Гарвардському університеті і професором у Принстонському університеті. У 1987 р. отримав грант фонду Мак-Артурів і в 1988 році медаль імені Дірака. У наш час[коли?] займає професуру імені Фредеріка Глюка з теоретичної фізики в Інституті теоретичної фізики імені Кавлі Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі.

У 1973-у спільно зі своїм першим аспірантом Френком Вільчеком виявив асимптотичну свободу, згідно з якою сильна взаємодія між кварками слабшає зі зменшенням відстані між ними. У випадку дуже близького розташування кварків вони ведуть себе як вільні частинки. Ця теорія (також незалежно відкрита Девідом Політцером) стала важливим кроком на шляху розвитку квантової хромодинаміки. Крім того Гросс, спільно з Джеффрі Гарві, Емілем Мартінеком і Раяном Ромом, розвинув гетеритичну теорію струн. Четвірку вчених жартівливо називають Принстонським струнним квартетом.

У 2000 році Гросс отримав премію Харві (Хайфа) з фізики. А в 2004 році — Нобелівську.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]