Чарлз Куен Као

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чарлз Куен Као
高 锟
Charles K. Kao cropped 2.jpg
Народився 4 листопада 1933(1933-11-04) (83 роки)
Шанхай, Китайська республіка
Громадянство Велика Британія Велика Британія/Flag of the United States.svg США
Alma mater Імперський коледж Лондона (PhD 1965)
Вулвічскій Політех (1957)
Гонконгський коледж Св. Джозефа (1952)
Галузь наукових інтересів оптика,
Електротехніка
Науковий керівник Harold Barlow[d]
Відомий завдяки:

«Батько волоконних комунікацій»

[1]
Батько Kao Chun-Hsiang[d]
Нагороди Премія Японії (1996)
Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (2009)


CMNS: Чарлз Куен Као на Вікісховищі
Nobel prize medal.svg

Чарльз Куен Као (кит. 高 锟, англ. Charles K. Kao; нар. 4 листопада 1933 в Шанхаї) - китайський, британський і американський інженер-фізик, автор ключових досліджень в галузі розробки та практичного застосування волоконно-оптичних технологій, які значно вплинули на розвиток індустрії телекомунікацій. У 2009 році йому присудили половину Нобелівської премії з фізики за «новаторські досягнення в галузі передачі світла по волокнах для оптичного зв'язку» [2] . Інша половина премії дісталася Вілларду Бойлу і Джорджу Сміту, які винайшли ПЗЗ-матриці.

Као є членом Лондонського королівського товариства, Королівської інженерної академії, Китайської академії наук, Європейської академії наук і мистецтв, тайванської Academia Sinica та інших наукових співтовариств.

Біографія[ред.ред. код]

Као народився в сім'ї доктора юридичних наук Гао Цзюньсяна 高 君 湘. Його дід Гао Чуйвань 高 吹 万 був відомим поетом і революційним діячем. З дитинства Чарльз і його молодший брат У (нині - професор гідродинаміки) вивчали китайську класику. [3] У міжнародній школі Шанхаю Чарльз вивчив англійську і французьку мови. У 1948 році його сім'я перебирається спочатку на Тайвань, далі - в Гонконг, де Као вступає до коледжу. Подальшу освіту він отримує в Англії: бакалаврат за фахом інженера-електротехніка в Вулвічському Політесі (нинішній Гринвіцький університет) і PhD в Імперському коледжі Лондона, який закінчує в 1965 році.

Одночасно з навчанням на доктора філософії Као працює інженером у дослідному центрі компанії Standard Telephones and Cables (STC) в Харлоу, де і робить своє революційне відкриття. У 1970 році його запрошують в Гонконгський університет для формування факультету електротехніки. Ще через чотири роки він переїздить до США для роботи в ITT Corporation, яка була головною корпорацією для STC. Спочатку йому дають посаду провідного наукового співробітника, а потім - і директора з інженерних робіт в Віргінському філії. У 1982 році Као стає головним науковим співробітником всієї корпорації і працює в Центрі перспективних технологій в Коннектикуті.

Незабаром він знову повертається до Китаю, де з 1987 по 1996 роки керує роботою Китайського університету Гонконга. Крім того, він працює генеральним директором компанії Transtech, засновує Академію розвитку незалежного освіти (Independent School Foundation Academy). У цей час Као живе в Гонконгу і очолює компанію ITX Services. Він часто буває в США, де живуть його рідні. Као одружився в 1959 році з британською китаянкою Хуан, з якою познайомився в Лондоні під час навчання. У них двоє дітей - син і дочка. Обоє живуть і працюють у Кремнієвій долині в Каліфорнії.

На початку 2009 року у Као виявили слабкі ознаки хвороби Альцгеймера, якою раніше страждав його батько. Разом із дружиною він вирішив пожертвувати частину премії (всього Као отримав близько 700 тис. доларів) на дослідження в цій області і медичну допомогу хворим [4] .

Као любить читати художню літературу традиційного китайського жанру уся, інше хобі вченого - робити вази та інші вироби з глини.

Наукова робота[ред.ред. код]

Пучок оптичних волокон з кварцового скла. Зараз подібного роду кабелі застосовуються повсюдно. Саме Као першим припустив, що кварцове скло є ідеальним матеріалом для далекого переносу інформації.

Као починає працювати в області волоконних технологій в 1960 році, коли він влаштовується інженером в лондонську лабораторію ITT Corporation. [5] Тут спільно з Джорджем Хокхемом [6] він здійснює новаторське відкриття, з якого випливає, що високі втрати в передачі даних по волокну викликані не самою технологією, а домішками в склі. Результати своїх досліджень він представляє в 1966 році, в червні виходить його звіт з викладенням ключових особливостей волоконно-оптичних телекомунікаційних технологій. Викладені у цьому документі ідеї щодо використання волокна для потреб зв'язку є основою телекомунікацій сьогоднішнього дня.

Головним теоретичним висновком його робіт стає визначення порогового значення величини загасання сигналу. Щоб інформація переносилася всередині волоконно-оптичних каналів без істотних втрат, величина загасанняне повинна перевищувати 20 дБ/км. Проте, в 1960-і роки волокно мало загасання в 1000 дБ / км і більше. Дана обставина підстьобнуло дослідників до пошуку матеріалів, які найбільше відповідали би встановленим критеріям. [7] Спеціально для цих цілей Као зібрав колектив із чотирьох осіб: Т. Девіса, М. Джоунса, З. Райта і його самого. Тестуючи різні матеріали, група приходить до висновку, що ідеальним кандидатом для оптичного зв'язку є кварц (SiO 2), в якому спостерігався найменший рівень загасання сигналу.

Као першим запропонував використовувати волоконно-оптичні кабелі для передачі інформації на великі відстані (до цього їх дальність обмежувалася кількома метрами). По початку в цю ідею мало хто вірив, але особиста роль вченого в процесі інженерної і комерційної реалізації проекту в корені змінила індустрію телекомунікацій.

Нагороди та премії[ред.ред. код]

Чарльз Куен Као є почесним професором і доктором наук багатьох університетів світу, серед яких Університет Глазго, Пекінський університет, Університет Цінхуа, Падуанський університет, Єльський університет, Принстонський університет та інші.

У 1996 році на честь вченого названо астероїд Каокуен, відкритий в 1981 році.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Father of Fiber Optic Communications - Prof. Charles Kao (кит.) (англ.)
  2. «For groundbreaking achievements concerning the transmission of light in fibers for optical communication». [1] (англ.)
  3. Интервью одного з родичів Као. 2009-10-08.  (кит.)
  4. ScienceNet, 8.10.2009: 华裔 诺奖 获得者 高 锟 将 捐赠 部分 奖金 研究 老人 病 (кит.)
  5. Asianow: Charles K. Kao (англ.)
  6. KC Kao and GA Hockham, «Dielectric-Fibre Surface Waveguides for optical frequencies»
  7. Chapter 1.1 - The Evolution of Fibre Optics
  8. George W. Morey Award (англ.)
  9. Prizes awarded by the Optoelectronics Fund (англ.)
  10. 1989 James C. McGroddy Prize for New Materials Recipient (англ.)
  11. WFEO
  12. «For pioneering research on wide-band, low-loss optical fiber communications»Премія Японії за 1996 р. (англ.)

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]