Ліліан Волд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліліан Волд
англ. Lillian Wald
Народилася10 березня 1867(1867-03-10)[1][2][3]
Цинциннаті, Огайо, США[4]
Померла1 вересня 1940(1940-09-01)[1][2][…] (73 роки)
Вестпорт
·інсульт
ПохованняЦвинтар Маунт-Хоупd[5]
Країна США
Діяльністьмедична сестра, соціальна працівниця, антивоєнна активістка, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу, письменниця
Знання мованглійська
ЧленствоМіжнародна жіноча ліга за мир та свободу
Нагороди
Портрет Ліліан Волд роботи Вільяма Шевілла

Ліліан Волд (англ. Lillian D. Wald; 1867–1940) — американська медсестра, відома, зокрема, за внесок у сфері прав людини; була засновницею американського товариства сестринської справи.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 10 березня 1867 року у Цинциннаті (штат Огайо) в німецько-єврейській родині; батько був продавцем оптики.

У 1878 році сім'я переїхала до Рочестера (штат Нью-Йорк). Ліліан відвідувала англо-французький інтернат Miss Cruttenden Boarding і школу юних леді Day School for Young Ladies. Вона захотіла вступити до коледжу Вассара, але там визнали її занадто юною. У 1889 році дівчина вступила до нью-йоркської школи медсестер New-York Presbyterian Hospital, навчалася у 1891 році на курсах New York Hospital і пізніше закінчила медичні курси в Жіночому медичному коледжі[6]. Одночасно почала працювати в нью-йоркському притулку для неповнолітніх New York Juvenile Asylum (нині — Children's Village). У 1893 році Волд покинула навчання і почала допомагати бідним сім'ям іммігрантів у Нью-Йорку, а також навчати сестринської справи в Hebrew Technical School for Girls. Незабаром почала доглядати хворих у Нижньому Іст-Сайді як патронажна сестра. Разом з іншою медсестрою — Мері Брюстер (англ. Mary Brewster жила в спартанських умовах поряд з пацієнтами, щоб краще про них піклуватися. Приблизно в цей час вона ввела в обіг термін «Public health nursing» (Медсестра громадської охорони здоров'я)[7].

Ліліан Волд створила організацію Henry Street Settlement, якій допомагав видатний єврейський меценат Джейкоб Шифф, і котра надавала допомогу мешканцям Нью-Йорка різних вікових категорій, зокрема й бідним євреям, переселенцям з Росії. На початок 1906 року в організації працювало 27 медсестер. Волд вдалося також отримати фінансову підтримку у відомої американської меценатки Елізабет Андерсон, і до 1913 року штат організації зріс до 92 чоловік. Незабаром Henry Street Settlement стала однією з потужних патронажних організацій США, які діяли в Нью-Йорку — Visiting Nurse Service of New York.

Вона стала першим президентом національної організації сестринської справи — National Organization for Public Health Nursing, встановила відносини зі страховою компанією Metropolitan Life Insurance Company (нині — MetLife), запропонувала національну систему медичного страхування і допомогла заснувати в Колумбійському університеті школу медсестер (англ. School of Nursing). Волд стала авторкою двох книг, пов'язаних із медико-санітарною працею: «The House on Henry Street» (1911) і «Windows on Henry Street» (1934).

Померла 1 вересня 1940 року у містечку Вестпорт (штат Коннектикут) від крововиливу у мозок. Похована в Рочестері на кладовищі Маунт-Хоуп (англ. Mount Hope Cemetery)[8].

Ліліан Волд не виходила заміж. Іноді підтримувала стосунки з жінками; принаймні її супутницями в житті були Mabel Hyde Kittredge — авторка книг із домоводства, і юристка Helen Arthur. В цілому вона зберігала особисту незалежність, що дозволяло їй бути гнучкою і діяти сміливо.

Пам'ять

[ред. | ред. код]
Бюст у Залі слави великих американців
  • У 1922 році The New York Times назвала Ліліан Волд однією з 12 найвеличніших американських жінок, вручивши їй пізніше спеціальний Lincoln Medallion як видатній громадянці Нью-Йорка.
  • У 1937 році в радіопередачі, присвяченій її 70-річчю від дня народження, Сара Делано Рузвельт прочитала лист від свого сина — Президента США Франкліна Рузвельта, в якому він похвалив Волд за її «безкорисливу працю, що сприяла щастю та добробуту інших людей».
  • У 1970 році Волд обрано до Зали слави великих американців, де їй встановлено бюст праці американської скульпторки Елінор Платт.
  • Ліліан Волд введено до єврейсько-американської зали слави (англ. Jewish-American Hall of Fame), де кожному учаснику належить іменна унікальна медаль.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в FemBio database
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118910523 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Find a Grave — 1996.
  6. ↑ Lillian D. Wald biography[недоступне посилання з Декабрь 2017], National Women's History Museum website and newsletter. Retrieved February 20, 2010(англ.)
  7. ↑ Women of Valor exhibit on Lillian Wald [Архівовано 13 грудня 2019 у Wayback Machine.] at the Jewish Women's Archive(англ.)
  8. ↑ Lillian D. Wald [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ліліан_Волд