Цибенко Петро Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цибенко.
Цибенко Петро Степанович
Народився5 червня 1949(1949-06-05)[1] (75 років)
Довжанський район, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьполітик
Alma materЛуганський національний університет імені Тараса Шевченка
Посаданародний депутат України[2], народний депутат України[3], народний депутат України[4], народний депутат України[5], народний депутат України[6], народний депутат України[7] і заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[8]

Цибенко Петро Степанович (5 червня 1949(19490605)) — народний депутат України, член фракції КПУ (з 12.2012), голова Комітету з питань соціальної політики та праці (з 12.2012); член президії ЦК КПУ (з 03.1995). Голова (2009—2017 рр.) та почесний голова (з 2017 р.) ради Організації ветеранів України .

Народився 5 червня 1949 (с.Новоборовиці, Свердловський район, Луганська область); українець; дружина Надія Василівна (1951) — вчитель; дочка Ірина (1977).

Освіта

[ред. | ред. код]

Луганський педагогічний інститут, історичний факультет (1975), вчитель історії і суспільствознавства.

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]
  • 1966-1968 — токар Ростовського заводу з ремонту шляхової техніки.
  • 1968-1970 — служба в армії.
  • 1970-1975 — студент Луганського педагогічного інституту.
  • 1975-1978 — вчитель історії і суспільствознавства Новопокровської СШ Солонянського району Дніпропетровської області.
  • 1978-1982 — вчитель історії СШ № 9 міста Свердловська Луганської області.
  • 1982-1991 — лектор, завідувач відділу Свердловського міськкому КПУ.
  • 1991-1994 — керівник початкової військової підготовки Свердловської СШ № 7.

Секретар ЦК КПУ (березень 1995 — червень 2005).

Депутатська діяльність

[ред. | ред. код]

Народний депутат України 2-го скликання з 03.1994 (1-й тур) до 04.1998, Свердловський виборчій округ № 249, Луганська область, висунутий КПУ[9]. Член Комітету з питань науки та народної освіти. член фракції комуністів. На час виборів: СШ № 7 міста Свердловська, керівник допризивної підготовки; член КПУ. 1-й тур: з'яв. 71.2 %, за 61.31 %. 13 суперн. (осн. — Клещенко В. А., н. 1959; СШ № 1, дир.; 1-й тур — 9 %).

03.1998 — кандидат в народні депутати України від КПУ, № 11 в списку.

Народний депутат України 3-го скликання 03.1998-04.2002, виборчій округ № 110, Луганська область[10]. З'явилось 62.1 %, за 25.5 %, 13 суперників. На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Уповноважений представник фракції КПУ (з 05.1998). Член Комітету з питань науки і освіти (07.1998-06.1999); голова Комітету в справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (07.1999-02.2000), потім — член Комітету в справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Народний депутат України 4-го скликання 04.2002-04.2006 від КПУ, № 13 в списку[11]. На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Уповноважений представник фракції комуністів (з 05.2002). Голова Комітету у справах, пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (з 06.2002).

Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-11.2007 від КПУ, № 10 в списку[12]. На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Член фракції КПУ (з 04.2006). Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (з 07.2006).

Народний депутат України 6-го скликання 11.2007-12.2012 від КПУ, № 18 в списку.[13] На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Заступник голови фракції КПУ (з 11.2007). Перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (з 12.2007).

10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови[14][15]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту[16][17].

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події на Волині 1942—1944 років.

Народний депутат України 7-го скликання з 12.2012 від КПУ, № 2 в списку.[18] На час виборів: народний депутат України, член КПУ.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://pace.coe.int/en/members/3892
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  3. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  4. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  5. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  6. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  7. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  8. ↑ http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=3892
  9. ↑ Народний депутат України 2 скликання (1994–1998 р.р.) Цибенко Петро Степанович // ВРУ.
  10. ↑ Народний депутат України 3 скликання (1998–2002 р.р.) Цибенко Петро Степанович // ВРУ.
  11. ↑ Народний депутат України IV скликання Цибенко Петро Степанович // ВРУ.
  12. ↑ Народний депутат України V скликання Цибенко Петро Степанович // ВРУ.
  13. ↑ Народний депутат України VI скликання Цибенко Петро Степанович // ВРУ.
  14. ↑ 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроєкту «Про засади державної мовної політики» — Сайт «Майдан»
  15. ↑ Висновок Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012[недоступне посилання з травня 2019]
  16. ↑ Більшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка — 1+1. ТСН
  17. ↑ ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ — Українська Правда
  18. ↑ Народний депутат України VII скликання Цибенко Петро Степанович // ВРУ.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цибенко_Петро_Степанович&oldid=39725874