Волгоградська область

Волгоградська область
рос. Волгоградская область
Прапор Волгоградської області Герб Волгоградської області
Країна	Росія
Фед. округ	Південний
Адмін. центр	Волгоград
Глава	Andrei Bocharovd
Дата утворення	5 грудня 1936
Оф. вебсайт	volgograd.ru​(рос.)
Географія
Координати	49°44′ пн. ш. 44°7′ сх. д.
Площа	113 900 км² (34-я)
• внутр. вод	23,3 %
• найвища точка	Serpokrylovskaya
Часовий пояс	MSK (UTC+3)
Населення
Чисельність	2608500 (01.01.2011) (17-я) (2011)
Густота	22,9/км²
Економіка
Економ. район	Поволзький
Коди
ISO 3166-2	RU-VGG
ЗКАТО	18
Суб'єкта РФ	34
Телефонний	(+7)
Карти
Волгоградська область у Вікісховищі

Волгогра́дська область (рос. Волгогра́дская о́бласть) — область в Росії, на південно-сході Східно-Європейської рівнини, суб'єкт Російської Федерації.

• Адміністративний центр — місто Волгоград
• Входить до складу Південного федерального округу Російської Федерації

Географія

З півночі на південь і із заходу на схід область простягнулася більш ніж на 400 км. Загальна довжина границь області — 2221,9 км, у тому числі із Саратовською областю 29,9%, Ростовською 26,8%, Астраханською 11,4%, Воронезькою 11,3% областями, Республікою Калмикією 10,9% і Казахстаном 9,7%.

Волгоградська область має вигідне географічне положення, будучи головними воротами на південь Росії з виходом на Іран, Ірак, Кавказ і Казахстан.

Займає площу 112,9 тис. км² (78% становлять землі сільськогосподарського призначення). На території області 1506 населених пунктів, що перебувають у складі 39 муніципальних утворень (6 міст обласного підпорядкування й 33 сільських району). Вони об'єднані в 8 регіональних округів (Волзький, Іловлінський, Калачевський, Михайлівський, Новоаннінський, Палласовський, Урюпинський і Фроловський).

Кліматичні умови

Клімат області посушливий, з різко вираженою контінентальністю. Північно-західна частина перебуває в зоні лісостепу, східна — у зоні напівпустель, наближаючись до справжніх пустель. Середня температура січня становить від -8 до -12, липня - від +22 до +24. Середньорічна кількість опадів випадає на північному заході до 500 мм, на південному сході — менш 300 мм. Абсолютний максимум (+42 °C … +45 °C тепла) спостерігається звичайно в липні — серпні. Абсолютний мінімум температури повітря становить −36 °C … −41 °C морозу й спостерігається в січні — лютому.

Середньобагаторічні строки утворення стійкого сніжного покриву в північних районах — 11-17 грудня, у південних — 20-25 грудня. Сніжний покрив зберігається від 90 до 110 днів. Середні значення висоти сніжного покриву коливаються від 13 до 22 см.

Зима у Волгоградській області, як правило, починається в листопаді й триває 130–150 днів. Весна звичайно коротка, настає в березні — квітні. У травні часто бувають заморозки, наносячи великий збиток сільськогосподарським культурам і плодоносним садам. Літо встановлюється в травні, іноді в червні й триває біля 3-х місяців. Осінь триває із середини вересня до середини листопада. У вересні часто бувають заморозки.

Ґрунти

Рельєф різноманітний, від безстічної низинної рівнини в Заволжя до піднесеної розчленованої території на півночі й заході області. Область розташована в межах 2-х ґрунтових зон — чорноземної й каштанової. Ґрунти чорноземного типу займають близько 22 % площі, каштанового — 44 %, інтразональні (з перевагою солонців) — 14 %. За умовами тепло- і вологозабезпеченості й особливостям складу ґрунтів територія Волгоградської області ділиться на чотири агрокліматічні зони: степова, сухостепова, пустельна й напівпустельна.

Розташована в зоні сухих степів і напівпустель, Волгоградську область відносять до малолісних регіонів. При загальній площі 113 тис. км², ліси в області займають лише 4,3 %. Загальна площа лісів Волгоградської області становить 699,0 тис. га.

Гідрографія

По території області протікає близько 200 річок різної величини. Вони відносяться до басейнів Азовського й Каспійського морів, Прикаспійського й Сарпінського безстічним басейнам. Більша частина території регіону дренується Доном з його притоками: Хопром, Медедіцею, Іловлею, Чиром, Донською Царицею, Мишковою, Аксаєм, Курмоярським Аксаєм — усього 165 річок. Волзький басейн займає вузьку смугу уздовж долини Волги й включає 30 водотоків.

На великій території Прикаспійського безстічного району (22 172 км²) річок мало, вони впадають в озеро Ельтон (Сморогда, Хара, Ланцуг). Річки, що відносяться до Сарпінського безстічного басейну, стікають зі східного схилу Єргенінської височини й впадають в озера Сарпа й Цяця.

Загальна довжина річок, що протікають по території Волгоградської області, становить 7 981 км, 9 з них мають довжину більше 200 км, їхня сумарна довжина в межах області — 1947 км. Живлення річок відбувається за рахунок атмосферних опадів (80—90 % усього обсягу) і ґрунтових вод.

Транспорт

Через територію області проходять важливі залізничні, автомобільні, водні й повітряні траси. Загальна довжина залізничних колій становить 1,6 тис. км, внутрішніх судноплавних шляхів — 1,5 тис. км, автомобільних доріг — понад 14 тис. км (83 % доріг загального користування мають тверде покриття). Низов'я Волги й Дону, сполучені Волго-Донським судноплавним каналом, створюють сприятливі умови для транспортування різних вантажів через область із портів держав Європи в зони судноплавства Африки, Близького й Середнього Сходу.

Флора й фауна

Тваринний світ області досить багатий і своєрідний, що обумовлене особливостями її географічного положення й клімату, різноманітністю й контрастністю ландшафтів. За попередніми оцінками, на території області живе більше 15 тисяч видів безхребетних і близько 500 видів хребетних тварин, у тому числі близько 9 тисяч видів комах, 80 видів риб, 8 видів земноводних, 15 видів плазунів, 300 видів птахів і 80 видів ссавців.

Широкий спектр екологічних умов і багатий набір місцеперебувань від болотних до напівпустельних, вкраплених в основне тло степового ландшафту, забезпечують можливість для існування тварин з різними типами ареалів і екологічними вимогами до середовища перебування.

Більшість степових і напівпустельних тварин — мешканці відкритих просторів. Серед ссавців найрізноманітніші й найчисельніші представники загону гризунів. Характерними представниками степової фауни є ховрах малий, ховрах крапчастий, сліпачок степовий, полівка звичайна, мишівка південна, тушкан великий, строкатка степова, а також заєць-русак (єдиний представник загону зайцеподібних), їжак вухатий і мідицеві (надряд комахоїдних). З будівельниками нір повв'язане життя практично всіх степових хижаків — степового тхора, лисиці, корсака. Іноді на території області можна зустріти шакала, степового, очеретяного, лісового кота.

Деякі види ссавців живуть лише на частині території області. Так Волга є західною межею ареалу білозубки білочеревої, жовтого ховраха. З півдня й зі сходу на територію області іноді заходять невеликі групи сагайдаків.

Із птахів типовими мешканцями відкритих просторів є жайворонки (польовий і степовий), денні хижі птахи (кібчик, боривітер звичайний, чорний шуліка, курганник, степовий орел і ін.), курині (сіра куріпка й перепілка звичайна), журавлеподібні (журавель степовий), дрохвові (дрохва, хохітва). Із плазунів найзвичайніші ящірка прудка та ящурка піщана, полози; повсюдна, хоча й більше рідка, степова гадюка; з безхребетних тварин — багатоніжки, павуки, гамазові й панцирні кліщі, жуки, напівтвердокрилі й ін.

Фауна лісів і штучних лісонасаджень набагато багатша й різноманітніша. Однак через те, що площа, зайнята під лісами порівняно невелика, чисельність більшості лісових тварин невелика. Зі ссавців типовими мешканцями лісів є звичайний їжак, землерийка — білозубка мала, соня лісова, миша-крихітка, єнот уссурійський, лісовий тхір, лісова й польова миші, кажани, звичайний кабан і лось; із птахів — сорокопудові, дятли, дрозди, кропив'янки, мухоловкові, синиці, пугачі, сови й ін.

Водойми області і їхні узбережжя характеризуються великою видовою різноманітністю фауни, високою продуктивністю й наявністю значного числа рідкісних видів. Зі ссавців у водоймах зустрічається 6 видів (бобер, ондатра, хохуля, водяна полівка, рясоніжка й норка), хоча ступінь їхньої адаптації до перебування у воді різний. Останні три види значну частину часу проводять поза водоймами. За винятком ондатри й норки, що зустрічаються майже повсюдно (хоча й з невеликою чисельністю), решта водяні ссавці мають локальне поширення.

Істотне значення у функціонуванні водних і навколоводних екосистем грають лімнофільні птахи, які становлять більше 30 % від загального числа птахів, що зустрічаються на території області. Частіше інших водойми заселяють річкові качки — крижень, чирки, а з ниркових — червоноголовий і білоокий. Повсюдно зустрічаються також поганки (більша й сірощіка), аїстоподібні (сіра чапля, кваква, випь). Із земноводних найзвичайнішим мешканцем водойм є озерна жаба, із плазунів — болотна черепаха й вужі (звичайний і водяний).

Багата й різноманітна іхтіофауна водойм, у складі якої налічується 78 видів, що належать 15 загонам, серед яких найбільшою видовою різноманітністю відрізняються коропоподібні, що становлять значну частину виловів риби. У водоймах Донського басейну зустрічаються такі цінні види риб як донська стерлядь, чехоня, рибець, синець; у басейні Волги — осетер російський, білуга, стерлядь, севрюга, оселедець волзький, білорибиця. Найпоширеніші види — чорноморсько-каспійська тюлька (найчисленніша риба у Волгоградській області), верховодка, плоскирка, срібний карась, бичок бабка, лящ, окунь звичайний і гірчак. У складі іхтіофауни області є ряд видів, які акліматизувалися і вселилися по іригаційним каналах з інших басейнів (білий амур, строкатий і білий товстолобики, буфало великоротий, веслоніс, піленгас та інші).

Склад фауни водних безхребетних тварин особливо багатий і нараховує більш ніж 1200 видів, що ставляться до 19 класів і більш ніж 60 загонам. Гнітюча частина фауни — види, звичайні для прісних вод Європейської частини Росії (п'явки; двостулкові й черевоногі молюски; твистоусі й веслонігі ракоподібні, мізиди, бокоплави, річкові раки; лялечки бабок і хірономід; водні клопи-гребляки, гладуни, водомірки; водні жуки-водолюби, плавунці).

Рибний промисел і полювання — найважливіші види природокористування. У водоймах Волгоградської області добувається близько 30 видів риб; основними об'єктами промислу є лящ звичайний, плоскирка, карась срібний, плітка, товстолобик, судак звичайний, Синець звичайний, короп звичайний, чехоня, сом звичайний, щука звичайна, жерех.

Загальна площа мисливських угідь області становить близько 1 млн 172 тис. га. Видобуток мисливських тварин планується на підставі даних по чисельності з розрахунком збереження поголів'я, необхідного для розширення відтворення. До мисливських тварин відноситься більше 20 видів. Основні об'єкти промислу — заєць-русак, лисиця, ондатра, корсак, кабан, чирки, нирки, лисуха, сірий гусак.

Оранка земель, корінні перетворення гідрографічної мережі, вирубка лісів, будівництво доріг, нерегульований промисел і браконьєрство, а рекреаційне навантаження, що також підсилюється, істотно змінюють умови життя багатьох видів тварин. Однією із загальноприйнятих форм охорони біорізноманіття є занесення видів у Червоні книги. За станом на 1 січня 2004 р. до Червоної книги Волгоградської області занесено 134 види тварин.

Корисні копалини

Волгоградська область має високий потенціал природних ресурсів для розвитку мінерально-сировинної бази на основі зосереджених у надрах різноманітних корисних копалин: вуглеводневої сировини (нафта, конденсат, газ), хімічного (калійні, магнієві, натрієві солі, фосфорити) і цементної сировини для металургійної промисловості (формувальні піски), промисловості будматеріалів (карбонатні породи й пісковики для виробництва щебенів і бутового каменю, піски й глини різного призначення), залізних руд, кольорових і рідких металів (титано-цирконієві розсипи) і т. д. Значні запаси підземних вод, у тому числі мінеральних.

Адміністративний поділ

• Алексєєвський район
• Биковський район
• Даниловський район
• Дубовський район
• Городищенський район
• Єланський район
• Жирновський район
• Іловлінський район
• Калачевський район
• Камишинський район
• Кіквідзенський район
• Клетський район
• Котельниковський район
• Котовський район
• Кумилженський район
• Ленінський район
• Михайлівський район
• Нехаєвський район
• Миколаївський район
• Новоаннінський район
• Новомиколаївський район
• Октябрський район
• Ольховський район
• Палласовський район
• Руднянський район
• Світлоярський район
• Серафімовіцький район
• Середньоахтубінський район
• Старополтавський район
• Суровікінський район
• Урюпінський район
• Фроловський район
• Чернишковський район

Населени пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч 2007

Волгоград 986,4 Паласовка 16,4 Волзький 307,3 Горковський 16,0 Камишин 120,0 Ленінськ 15,3 Михайлівка 59,1 Ніколаєвськ 15,1 Урюпінськ 40,7 Єлань 15,0 Фролово 39,5 Дубовка 14,9 Калач-на-Дону 26,6 Краснослободськ 14,6 Котово 25,8 Середня Ахтуба 14,1 Городище 20,3 Петров Вал 13,6 Суровікіно 20,0 Светлий Яр 12,4 Котельниково 19,7 Іловля 12,0 Новоанінський 18,4 Краснооктябрський 10,9 Жирновськ 16,7

Населення

Чисельність населення — 2635,6 тис. осіб (2006) (2655,2 — 2005). Щільність населення: 23,3 oc./км² (2006) (23,3 — 2005), питома вага міського населення: 75,4% (2006) (75,3% — 2005).

Росіяни	2 399,3 (88,9%)
Українці	56,3 (2,1%)
Казахи	45,3 (1,7%)
Татари	28,6 (1,1%)
Вірмени	27,0 (1,0%)
Німці	17,1
Азербайджанці	14,3
Чеченці	12,3
Білоруси	12,2
Чуваші	8,4
Цигани	7,3
Корейці	6,1
Марійці	6,0
показані народи з чисельністю більше 5 000 людин

Джерела

• Офіційний сайт адміністрації Волгоградської області [Архівовано 3 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Волгоград.ру [Архівовано 8 грудня 2020 у Wayback Machine.] — міський портал Волгограда, каталог організацій Волгоградської області (рос.)
• cgi-bin/allrussia/v3_index.pl?act=reg&id=34 Волгоградська область у довіднику — каталозі «Уся Росія» [Архівовано 13 листопада 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Volgopages [Архівовано 27 жовтня 2007 у Wayback Machine.] — пошукова система Волгоградської області (рос.)