Кимир
село Кимир | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Львівський район |
Тер. громада | Перемишлянська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46060330210022676 |
Облікова картка | с. Кимир[1] |
Основні дані | |
Населення | 402 |
Площа | 2,89 км² |
Густота населення | 139,1 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81240 |
Телефонний код | +380 3263 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°38′59″ пн. ш. 24°29′40″ сх. д. / 49.64972° пн. ш. 24.49444° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
291 м[2] |
Водойми | р. Погиблиця |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81240, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Ушковичі, вул. Шевченка, 16[3] |
Сільський голова | Горецький Петро Йосипович[3] |
Карта | |
Мапа | |
|
Кими́р — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення за переписом 2001 року становить 402 осіб. Орган місцевого самоврядування — Перемишлянська міська рада.
Село в Перемишлянській громаді, віддалене від Перемишлян на 7,5 км на південний захід. Розташовується на половині шляху від Перемишлян до Свіржа.
У XVI-XVII століттях в селі існувала скляна гута[4].
в 1552 році власниками села були Єжі і Станіслав Свірзькі. В 1661р селом володіли львівські клариски, а в 1711 р селом володіли львівські фрацисканці.[5]
15 квітня 1945 року в селі Кимир відбувся бій чоти відділу «Полтавців» під командуванням хорунжого Левка та чоти сотні відділу «Риболовців» зі стрибками. В бою ліквідовано 10 більшовиків, у тому числі старшого лейтенанта НКВС Малишкіна, 6 взято в полон живими, у тому числі воєнрука та кількох поранено. Зі зброї добуто 5 кулеметів, 2 автомати, 2 самозарядки, 6 крісів та 3 пістолети. Чота відділу «Риболовців», що тримала заставу на шляху Кимир—Ушковичі, затримала більшовиків, які їхали на допомогу в Кимир, знищивши сімох з них. З боку повстанців втрат не було[6].
- Гураль Андрій Петрович (нар. 1974 р. - пом. 2024 р.) - уродженець с. Кимир. До війни працював вчителем музики. Брав участь в російсько-українській війні в складі 33-ої окремої механізованої бригади ЗСУ. Загинув в Донецькій області на Курахівському напрямку внаслідок артилерійського обстрілу. Похований в с. Замостя Вижницького району Чернівецької області.[7]
- ↑ Облікова картка с. Кимир
- ↑ Прогноз погоди в с. Кимир. Архів оригіналу за 29 Жовтня 2019. Процитовано 29 Березня 2022.
- ↑ а б Ушковицька сільська рада. Архів оригіналу за 19 Листопада 2020. Процитовано 12 Листопада 2020.
- ↑ Курдина Ю.… — С. 42.
- ↑ Смерека, Богдан (2016). ОПИСОВО-СТАТИСТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ПРО ЗАСЕЛЕННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ЛЬВІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА У XVI–XVIII СТ. Київ. с. 327.
- ↑ Літопис УПА. Нова серія-20, 2012.
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 27 вересня 2024.
- Курдина Ю. Особливості локалізації гут на Прикарпатті, Волині та Закарпатті (остання третина XV — перша половина XIX ст.) [Архівовано 22 Жовтня 2020 у Wayback Machine.] / Ю. Курдина // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. — серія: Історія. — 2015. — Вип. 2(1). — С. 42—47.
- Літопис УПА. Нова серія. ‒ Т. 20: Воєнна округа УПА «Лисоня». 1943-1952: Документи і матеріали / Ред. рада: П. Сохань (співголова), П. Й. Потічний (співголова), Г. Боряк, В. Лозицький, Р. Пиріг, Ю. Шаповал, О. Удод, С. Кокін, М. Посівнич; Упоряд.: С. Волянюк. HAH України. Інститут української археографіі тa джерелознавства імені М. C. Грушевського; Галузевий державний архів Служби безпеки України. — Київ; Торонто : Літопис УПА, 2012. — 748 с. — ISBN 978-966-2105-41-4.
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |