Нова Кам'янка (Львівський район)
село Нова Кам'янка | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Львівська область | ||
Район | Львівський район | ||
Тер. громада | Рава-Руська міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA46060390340086179 | ||
Основні дані | |||
Населення | 1662 | ||
Площа | 0,54 км²[1] | ||
Густота населення | 485,19 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 80330[2] | ||
Телефонний код | +380 3252 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°11′40″ пн. ш. 23°47′41″ сх. д.H G O | ||
Середня висота над рівнем моря |
221 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 80316, Львівська обл., Львівський р-н, м. Рава-Руська | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Нова́ Ка́м'янка (до 1946 року - Кам'янка Нова)[3] — село у Львівському районі Львівської області. Розташована на правобережжі р. Рати на межі Розточчя і Малого Полісся.
Назва «Кам'янка» походить від великої кількості каміння, розкиданого на південному-заході села. «Новою Кам'янкою» село стали називати після того, як у селі Кам'янка-Волоська збудували нову церкву, парафіянами якої стали жителі навколишніх присілків. До того в Кам'янці-Волоській уже існували парафії: Кам'янка-Старе Село, Кам'янка-Лісова, Кам'янка-Липник.
На територіях, де розташоване нині поселення, люди жили ще дуже давно. Про це говорять знахідки, що, за свідченням археологів, належать до періодів палеоліту, мезоліту та неоліту.
Знаряддя доісторичних часів масово почали знаходити у 60-х роках минулого століття, коли великі площі земель стали обробляти глибокоорною технікою. Після оранки (з глибини до 50 см.) люди знаходили дивні кам'яні знаряддя — предмети користування своїх далеких родичів. Відтак назбиралося чимало підйомного археологічного матеріалу. Нині в аматорів, у шкільному музеї, у Львівському історичному музеї є знахідки, створені предками 7-4 тисячоліть тому, а окремі, грубі кам'яні знаряддя — різці — ймовірно і 10 тисяч років тому.
Серед знахідок — крем'яні: ножі, сокири, серпи, проколки, різці, долото, відбійник, наконечники списа, стріли тощо; кам'яні: сокири, рубила, скребки, молот, ножі та інші.
Великий археологічний матеріал, знайдений в різних урочищах села, надає йому особливого доісторичного статусу, бо навряд чи ще якийсь населений пункт може «похвалитися» чимось подібним.
Перша згадка про село Нова Кам'янка сягає XVI ст. Належало воно в той час до Белзького воєводства. Село Нова Кам'янка як окрема територіально-адміністративна одиниця було утворене шляхом розформування громади одного з найбільших сіл Галичини Кам'янки Волоської з приходом у 1939 р. на землі західної України радянської влади. Межі села визначили колишні присілки (урочиська) Кам'янки Волоської: Буди, Пільце, Криве, Крушина та частина Бишкова, які вже до того, у 1882 році, відійшли до новоутвореної в Кам'янці Волоській парафії — Нова Кам'янка.
Парафію в Новій Кам'янці відкрили за згодою перемишльського єпископа Івана Ступницького. До того в храмі Теодозія Печерського, який у селі було урочисто освячено 16 травня 1867 року, правили службу священники з сусідніх церков. Першим парохом парафії в Новій Кам'янці став о. Віктор Сиротинський (01.03.1856—06.12.1925). Після нього священиками у цій парафії були: у 1925—1928 — Михайло Ванькович, у 1928—1945 — Василь Кулинич, 1946—1953 — Теодор Сологуб, 1953—1962 — Орест Лисяк та інші.
1886 року в селі відкрили першу початкову (приходську) школу. Діти вчилися два роки в першому і два роки в другому класі. В ті часи директором школи був Прислонський. А після його смерті — Роман Юрчинський.
13 листопада 1887 р. через терени Кам'янки Волоської зі станцією на Липнику почали курсувати поїзди з Рави-Руської до Жовкви і далі до Львова. В той час власником села був Ян Чайковський (1813—1897).
1904 р. — у Новій Кам'янці відкрито хату-читальню «Просвіти».
27 червня 1941 р. — у центрі села відбувся бій між німецькими і радянськими солдатами.
1950 р. — у селі створено колгосп імені Лесі Українки.
4 листопада 1990 р. — у Новій Кам'янці посвячено відновлену могилу Січовим Стрільцям — борцям за волю України.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 260 | 99.24% |
російська | 1 | 0.38% |
румунська | 1 | 0.38% |
Усього | 262 | 100% |
- Злочовський Зенон — український діаспорний композитор духовної музики.
- Лупій Григорій Васильович — заслужений працівник культури України, перший директор Львівського історико-культурного музею-заповідника «Личаківський цвинтар».
- Лупій Олесь Васильович (1938 р.) — український поет, сценарист, Заслужений діяч мистецтв України, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Брат кінорежисера Я. В. Лупія.
- Лупій Ярослав Васильович — український кінорежисер, Народний артист України. Брат О. В. Лупія.
- Огорілко Іван (1995 - 01.01.2023) - боєць 63-ої ОМБр, загинув у м. Бахмут, Бахмутського району, Донецької області. Поховали захисника в с. Нова Кам'янка.
- Чавс Роман (1994 - 09.08.2022) - уродженець с. Нова Кам'янка, житель с. Лавриків, боєць ЗСУ, загинув у боях на Миколаївщині. Поховали захисника на кладовищі в с. Лавриків.
- Рза-Кулієв Іван Олегович (1989 - 25.09.2023) - боєць ЗСУ, загинув у районі н.п. Зелене Поле, Волноваського району, Донецької області. Поховали захсиника 06.10.2023 на кладовищі с. Нова Кам'янка.
- ↑ Облікова картка
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Львівский район. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ РСР, Президія Верховної Ради Української. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18.7.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Львівської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 2 березня 2024.
- Велосипедний маршрут «Стежками рідного краю».[недоступне посилання з квітня 2019]
- дерев'яна церква Успення Прп. Теодосія Печерського 1627.
- Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — Київ, 1968.
- СИНИЦЯ А. Історія села Нова Кам'янка: від найдавніших часів до сьогодення. — Львів: Видавництво Тараса Сороки, 2011. — 178 с. ISBN 978-966-8460-89-0.
- СЛОБОДЯН В. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів, 1998. — 863 с.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |