Пшонка Артем Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пшонка Артем Вікторович
Народився19 березня 1976(1976-03-19) (48 років)
Краматорськ, Донецька область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьполітик, депутат, правник, юридичний навчальний заклад
Alma materДонНУ
Науковий ступінькандидат юридичних наук
Знання мовросійська і українська
ЧленствоВерховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України[3]
ПартіяПартія регіонів
БатькоПшонка Віктор Павлович
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Пшо́нка Арте́м Ві́кторович (нар. 19 березня 1976, Краматорськ, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — український проросійський політик, народний депутат України, член Партії регіонів, громадянин Росії.

У розшуку Службою безпеки України з 15.02.2015 року.[4] Син колишнього генпрокурора України Віктора Пшонки.

Освіта

[ред. | ред. код]

У 1999 — Донецький державний університет, спеціальність — «Правознавство»

У 2006 — Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. Захистив кандидатську дисертацію «Дисциплінарна відповідальність прокурорів»

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1998—2005 — стажист, помічник, старший помічник, заступник прокурора м. Краматорська. липень 2005-квітень 2006 — старший помічник прокурора Кіровського району м. Донецька

Народний депутат України 5-го скликання квітень 2006-листопад 2007 від Партії регіонів, № 128 в списку. На час виборів: старший помічник прокурора Кіровського району м. Донецька, безпартійний. Член Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з липня 2006), голова підкомітету з питань контролю за виконанням законів уповноваженими державою органами на боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, член фракції Партії регіонів (з травня 2006)

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Партії регіонів, № 149 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР, член фракції Партії регіонів (з листопада 2007)

На парламентських виборах 2012 висунутий кандидатом у депутати Верховної Ради України від Партії регіонів по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 81. За результатами голосування отримав перемогу набравши 65,44 % голосів виборців[5]

Державні нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» II ст. (24 серпня 2013) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[6]
  • Орден «За заслуги» III ст. (24 серпня 2012) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 21-ї річниці незалежності України[7]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Санкції

[ред. | ред. код]
Країни, в яких Артем Пшонка потрапив під санкції

5 березня 2015 року Рада ЄС ухвалила блокування коштів Януковича, його синів Олександра і Віктора, екс-прем'єра Миколи Азарова і його сина Олексія, братів Андрія і Сергія Клюєвих, екс-генпрокурора Віктора Пшонки та його сина Артема, бізнесмена Сергія Курченка — загалом 17 осіб з числа колишніх урядовців та наближених до екс-президента Януковича, які підозрюються в незаконному використанні бюджетних коштів[8].

4 березня 2016 року Рада Європейського Союзу продовжила «заморожування» активів 16 колишніх українських високопоставлених чиновників і осіб з їхнього оточення до березня 2017 року[9]. Санкції також стосувалися Артема Пшонки.

У червні 2024 року Канада ввела економічні санкції проти соратників Януковича, зокрема, проти Артема Пшонки[10].

Переслідування

[ред. | ред. код]

17 липня 2015 року Служба безпеки України оголосила в розшук сина колишнього генерального прокурора України Віктора Пшонки, колишнього депутата Верховної Ради України від Партії регіонів Артема Пшонку[11]. Артем Пшонка підозрюється в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (присвоєння, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем).

20 квітня 2016 року Інтерпол повідомив про відмову оголосити в міжнародний розшук колишнього депутата Верховної Ради України від Партії регіонів Артема Пшонку[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  4. Розшукові обліки МВС. wanted.mvs.gov.ua. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 15 березня 2016.
  5. Результати виборів по одномандатному виборчому округу № 81. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 12 лютого 2013.
  6. Указ Президента України № 448/2013 від 24 серпня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України». Архів оригіналу за 28 серпня 2013. Процитовано 24 серпня 2013.
  7. Указ Президента України № 500/2012 від 24 серпня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 24 серпня 2013.
  8. ЄС заморозив рахунки Януковича і ще 17 чиновників. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
  9. ЄС продовжив санкції проти 16 українських екс-чиновників. ukranews.com. Українські новини. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 8 березня 2016.
  10. Азаров, Пшонка і не тільки. Канада ввела санкції проти колишніх соратників Януковича. РБК-Украина (укр.). Процитовано 9 червня 2024.
  11. СБУ оголосила в розшук сина екс-генпрокурора Пшонки Артема. ukranews.com. Українські новини. 17 липня 2015. Архів оригіналу за 4 червня 2016.
  12. Інтерпол відмовився розшукувати екс-голову СБУ і сина Пшонки. ukranews.com. Українські новини. 20 квітня 2016. Архів оригіналу за 4 червня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]