Кротошин (Пустомитівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Кротошин
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Пустомитівський район
Рада/громада Кротошинська сільська рада
Код КОАТУУ 4623683501
Основні дані
Засноване 1377
Населення 1029
Площа 1,49 км²
Густота населення 690,6 осіб/км²
Поштовий індекс 81136[1]
Телефонний код +380 3230
Географічні дані
Географічні координати 49°44′48″ пн. ш. 24°05′16″ сх. д. / 49.74667° пн. ш. 24.08778° сх. д. / 49.74667; 24.08778Координати: 49°44′48″ пн. ш. 24°05′16″ сх. д. / 49.74667° пн. ш. 24.08778° сх. д. / 49.74667; 24.08778
Середня висота
над рівнем моря
325 м
Місцева влада
Адреса ради 81136, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Кротошин, тел. 2-70-25
Карта
Кротошин is located in Україна
Кротошин
Кротошин
Кротошин is located in Львівська область
Кротошин
Кротошин

Крото́шин — село в Україні, в Пустомитівському районі Львівської області. Населення становить 1029 осіб. Орган місцевого самоврядування - Кротошинська сільська рада.

Населення[ред.ред. код]

За даним всеукраїнським переписом населення 2001 року, в селі мешкало 1029 осіб. Мовний склад села був таким:

Мова Число ос. Відсоток
українська 1 027 99,81
російська 2 0,19

Станом на 2017 рік населення 1250 чоловік.

Історія[ред.ред. код]

Перша згадка про село датується 11 жовтням 1377 року, саме у цей день було створено документ, за яким декілька сіл разом із Кротошиним передавалися в дар від Владислава Опольського до львівського домініканського монастиря Божого Тіла. Очевидно, що село існувало і раніше, загалом же важливим є те, що в селі і надалі аж до 1939 року найбільшим землевласником був саме цей домініканський монастир.[2] [3]

В цьому ж документі також вказувалась і мета подібної передачі - гроші отримані із села повинні були йти на щонедільні меси за упокій. Загалом же, діяльність домініканського ордену була дуже активною. Так, у 1397 році польський король Владислав ІІ Ягайло звільнив усі домініканські володіння, разом із Кротошиним від цивільного податку, а у 1399 році Галицький архієпископ Якуб Стрепа звільнив Кротошин і від церковного податку.[3] [4]

Цей же архієпископ у 1399 році надав селу дозвіл на спорудження каплички. [3]

Відомі також факти нападу татарів на Кротошин, один із таких випадків відбувся у 1515 році. Тоді у черговій люстрації королівських земель зазначалось, що село було повністю спалене татарами. [5]

Тим не менш, домініканський орден доволі швидко зміг відновити поселення. Сталося це, в першу чергу, завдяки колонізації, якій сприяв орден, вже у 1578 році площа землі, що належала цьому селу збільшилась у декілька разів, як наслідок, незабаром більшість населення вже була етнічно польською.[6] [3]

Станом на середину 19 ст. у селі був власний млин та школа, що говорить про достаток села, окрім того, коштом римо-католицької церкви у 1855 р. тут споруджено кам’яний костел Всіх Святих. Загалом, церковна ієрархія у 19 ст. виглядала наступним чином: Римо-католицька парафія - Щирецький деканат - Львівська архідієцезія. Як уже згадувалось на початку, церква зберігала домінуюче положення у користуванні землею. [3]

Ситуація змінилась уже у події «Золотого вересня» 1939 року. Приблизно в цей час із радянізацією відбулась і секуляризація церковних земель. Приміщення церкви вціліло, і пізніше, вже у часи незалежності перейшло до Української Автокефальної Православної Церкви та стало називатись храмом Покрови Пресвятої Богородиці. [3]

Церква[ред.ред. код]

  • храм Покрови Пресвятої Богородиці збудований у 1855 р. (мур.), як костел Всіх Святих. Належить до Пустомитівського деканату, Львівської єпархії УАПЦ.[3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Пустомитівський район
  2. Akta grodzkie i ziemskie (Польська). с. 10–11. 
  3. а б в г д е ж Чорний, М. (2009). Формування земельної власності домініканських монастирів Галичини у XIII – першій половині XV ст. (Українська). с. 259–263. 
  4. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. (Польська). Варшава. с. 26–27. 
  5. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. (Польська). Варшава. с. 73. 
  6. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. (Польська). Варшава. с. 154. 

Посилання[ред.ред. код]