Північне Приазов'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Надозів'я)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (жовтень 2023)
Північне Приазов'я
Країна  Україна і  Росія
Розташовується на водоймі Азовське море
Мапа розташування
Мапа

Координати: 47°00′ пн. ш. 36°36′ сх. д. / 47.000° пн. ш. 36.600° сх. д. / 47.000; 36.600

Північне Приазо́в'я (іноді також Надазов'я, Приозі́в'я, Надозів'я, Поазов'я) — географічна область на південному Сході України та прилегле узбережжя Росії. Охоплює території півдня Донецької, Запорізької, сходу Херсонської областей та північного узбережжя Азовського моря, а також прилеглі до північного берега Таганрозької затоки райони Ростовської області Росії.

Історія[ред. | ред. код]

Див. також: Найдавніша історія Північного Приазов'я

Першими поселенцями у Приазов'я були кочові племена, переважно скотарі: сармати, кімерійці, скіфи та тюркські народи. Довгий час панували на цій землі саме кімерійці, які розселилися на території Північного Приазов'я та Причорномор'я. Однак на початку VII століття до н. е. їх винищили скіфи, які мали у своїх володіннях землі від Дністра до Дону.

За часів козацтва тут була Кальміуська паланка Запорізької Січі, а згодом базувалося Азовського козацького війська. Сюди було переселено греків Приазов'я (переважно на південь Донецької області). У долині річки Молочна розселяли німецьких колоністів й російських старовірів, духоборів й молокан.

Географія[ред. | ред. код]

Коса на Азовському узбережжі
Водозбірний басейн Азовського моря на території України

Розташування і фізична географія[ред. | ред. код]

У геологічному відношенні Приазов'я розташоване на схилі Українського кристалічного щита, що заглиблюється на 500—1000 метрів та причорноморської западини. Для регіону характерний рівнинний ландшафт, який представлений Приазовською низовиною, а також сучасною терасою Азовського моря та Бердянською косою.

Басейн північного узбережжя Азовського моря включає річки Молочну, Обіточну, Берду, Кальміус та Міус. З них лише Молочна вливає свої води в Молочний лиман, решта — в Азовське море. Всі вони течуть на південь з Приазовської височини та Донецького кряжу, мають звивисті річища, у зв'язку з чим їх течії декілько уповільнені.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Північного Приазов'я помірно-континентальний, з тривалим сухим, жарким та з великою кількістю сонячних днів літом, і короткою, малосніжною, м'якою, з частими відлигами зимою. Середньорічна температура повітря змінюється від 8,0 °C до 11,7 °C, у середньому за багаторічний період вона становить 9,8 °C.

Переважними вітрами є вітри східних і північно-східних румбів, повторюваність яких становить 40-50 %. Поява льоду у Північному Приазов'ї відбувається пізніше, ніж на інших узбережжях Азовського моря та приходиться на початок січня. Льодовий покрив тримається до середини березня. Кількість сонячних днів на рік складає в середньому 179 днів.

Природоохоронні території[ред. | ред. код]

На території регіону знаходяться об'єкти природно-заповідного фонду:

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Сучасні адміністративні формування Приазов'я:

Донецька область[ред. | ред. код]

Запорізька область[ред. | ред. код]

Луганська область[ред. | ред. код]

Ростовська область (Росія)[ред. | ред. код]

Російська частина північного Приазов'я

Херсонська область[ред. | ред. код]

Грецькі поселення[ред. | ред. код]

У дужках — рік заснування

Економіка[ред. | ред. код]

Економіка регіону визначається промисловостями та господарствами її головних міст: Донецька, Маріуполя, Таганрогу (Росія), Бердянська та Мелітополя.

У Приазов'ї знаходиться найбільша металургійна база України — місто Маріуполь (металургійні комбінати імені Ілліча, Азовсталь, коксохімічний завод «Маркохім»). Тут випускається більше третини українського агломерату, чавуну, сталі, готового прокату, 12 % коксу, 6 % сталевих труб.

Важливе місце в економіці Приазов'я посідає машинобудування та металообробка, найбільшими підприємствами є: «Азовмаш» («Маріуполь»), «Азовкабель» («Бердянськ»), «Гідромаш» («Мелітополь»).

Хімічну промисловість регіону представляє бердянське підприємство «АЗМОЛ» — виробник транспортних мастил.

Транспорт[ред. | ред. код]

Через Приазов'я проходить автомобільний шлях міжнародного значення М 14, який з'єднує Одесу та Новоазовськ.

Залізничний транспорт розвинений менше: Бердянськ та Маріуполь є станціями із невеликим пасажиро- та товарообігом. Лише Мелітополь та Таганрог є важливими залізничними транспортними вузлами.

В регіоні добре функціонує морський транспорт завдяки наявності Бердянського, Маріупольського та Таганрозького портів.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
  • Пірко В. О. Про формування багатоетнічного складу — населення Північного Приазов'я в XVI—XVIII ст. // Здійснення ленінської національної політики на Донеччині. — Донецьк, 1990 (0,2 а.).
  • Яруцкий Л. Евреи Приазовья. — Мариуполь, 1996. — 322 с.
Повністю або частково
в межах сучасної України
Герб України
За межами сучасної України
Переселення та депортації
Пов'язане
Румейські поселення:
Урумські поселення:
Змішані поселення:
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Північне_Приазов%27я&oldid=40888218