Площа Святого Юра
| Площа Святого Юра Львів | |
|---|---|
 Площа святого Юра (1943 р.) | |
| Місцевість | Новий Світ |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Святого Юра |
| Колишні назви | |
| Під Святим Юром, Святого Юра, Ґеорґпляц, Святого Юра, Богдана Хмельницького | |
| польського періоду (польською) | Pod Św. Jurem, Św. Jura |
| радянського періоду (українською) | Святого Юра, Богдана Хмельницького |
| радянського періоду (російською) | Святого Юра, Богдана Хмельницкого |
| Загальні відомості | |
| Координати | 49°50′14.3″ пн. ш. 24°00′49.9″ сх. д. / 49.837306° пн. ш. 24.013861° сх. д. |
| поштові індекси | 79007[1] |
| Транспорт | |
| Автобуси | № 2А[2] |
| Тролейбуси | № 22, 29, 30, 32[2] |
| Маршрутні таксі | № 33, 38; приміські — № 138[2] |
| Зупинки громадського транспорту | «Площа Святого Юра» |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1, 5—9 |
| Архітектурні пам'ятки | № 1, 5, 9[3] |
| Пам'ятники | Митрополитові Андрею Шептицькому, акторові Амвросію Бучмі |
| Храми | Собор святого Юра |
| Навчальні заклади | навчальні корпуси № 3, 9 НУ «Львівська політехніка» |
| Заклади культури | бібліотека НУ «Львівська політехніка» |
| Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
| Забудова | бароко, історизм, радянський конструктивізм 1960-х-1970-х років. |
| Парки | рекреаційно-транзитний сквер, сад собору святого Юра |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Площа Святого Юра у Вікісховищі | |
Пло́ща Свято́го Ю́ра — площа у Галицькому районі міста Львова на Святоюріївській горі. Від площі розходяться вулиці: Листопадового чину, Устияновича, Карпінського, Шептицьких, Митрополита Андрея, а через вулицю Озаркевича площа сполучається з вулицею Городоцькою.
1655 року тут встановив свої намети табір Богдана Хмельницького. На честь цієї події 1979 року встановлено меморіальну таблицю на будинку № 6 (скульптор Дмитро Крвавич).
У XVIII — середині XIX століття площа була відома своїми ярмарками. З 1679 року на площі проводилися щорічні ярмарки. Поступово вони набули широкого розголосу і, починаючи з 1780-х років, майже до кінця наступного століття відбувалися вже двічі на рік — на свято Юрія та на Покрову Пресвятої Богородиці. Найбільшого піднесення Святоюрські ярмарки досягли у першій половині XIX століття. Ярмарок розміщувався на величезному плаці, що прилягав до монастирських забудов з південного боку і тривав декілька тижнів. Більша частина колишньої ярмаркової території нині зайнята пізнішими спорудами різноманітного призначення.
Про ярмарок написана картина художника Антона Ланге «Ярмарок під святим Юрієм у Львові» (пол. «Jarmarek pod Świętym Jerzym we Lwowie»), літографована у львівській майстерні Піллера у першій половині 1840-х років. Також ярмарки на площі святого Юра описано у спогадах львівського письменника-мемуариста Станіслава Шнюр-Пепловського.
У 1897 році львівський садівник (інспектор міських плантацій) Арнольд Рерінг заклав посеред площі рекреаційно-транзитний сквер, площею 1,7 га[4].
№ 1/2 — будівля монастиря Святого Серця споруджена у 1855 році, а у 1860—1864 роках до будівлі монастирського виховного корпусу з боку великого саду прибудовано невеликий костел Святого Серця Ісусового (за проєктом архітектора Вінцента Равського-старшого), освячений 24 травня 1864 року, на честь найсвятішого Серця Ісусового та Пречистої Діви Марії. Після приходу радянської влади у 1944 року костел та монастир були закриті, а на початку 1970-х років знесено костел, а сиротинець та сад колишнього монастиря ліквідовано. Приміщення сиротинцю передано Львівському політехнічному інституту, де згодом відкрився навчальний корпус № 3 цього вишу. Зберігся фасад з 1885 року (архітектор І. Левинський). Будівля внесена до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 367-м[3].
№ 3 — будівля студентської бібліотеки національного університету «Львівська політехніка» зі скляним фасадом споруджена 1970 року за проєктом архітектора Павла Мар'єва[5][6].
№ 4 — будівля лабораторного корпусу проблем хімії Львівського політехнічного інституту (нині — хімічний факультет Національного університету «Львівська політехніка») споруджена 1962 року за спільним проєктом архітекторів Миколи Мікули, Ярослава Назаркевича та Валеріана Сагайдаковського.
№ 5 — комплекс собору святого Юра[7]. На території комплексу, 1910 року була заснована одна з найбільших українських шкіл — школа імені Б. Грінченка. Зважаючи на місце розташування школи у Городецькому передмісті, її відвідувачами були переважно діти працівників залізниці — залізничних робітників та кондукторів. У цьому будинку діяла 7-класна дівоча народна школа та дівоча фахова доповнююча школа імені Б. Грінченка[8] та належала до системи шкіл «Рідної школи»[9]. Комплекс споруд собору святого Юра внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 376/1-м, № 376/2-м, № 376/3-м та № 376/4-м відповідно[3].
№ 9 — будівля колишньої хімічної лабораторії Політехніки, спорудженої у 1873—1876 роках за проєктом архітектора Юліана Захаревича у стилі історизму. Фасад і інтер'єр прикрашені неоренесансними рельєфами Леонарда Марконі[10]. Нині тут розташований інститут хімії та хімічних технологій або 9-й навчальний корпус національного університету «Львівська політехніка»[11]. Будівля внесена до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 367-м[3].
-
Будинок № 1. Колишній монастир Святого Серця. Сьогодні навчальний корпус № 3 Національного університету «Львівська політехніка» -
Площа святого Юра -
Комплекс собору святого Юра -
Собор святого Юра -
Палац митрополита -
Дзвіниця собору святого Юра -
Огорожа і брама собору святого Юра -
Загальний вид на площу -
Будинок № 9. Навчальний корпус Національного університету «Львівська політехніка»
29 липня 2015 року на площі перед Архікафедральним собором святого Юра за присутності п'ятого президента України Петра Порошенка урочисто відкрито пам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому[12]. Скульптор — Андрій Коверко, архітектори — Ігор Кузьмак і Михайло Федик[13]. Бронзова скульптура Митрополита Андрея Шептицького має 3,6 м заввишки, стоїть на гранітному стилобаті (постаменті), орієнтована на південний схід. Загальна висота композиції з базисною частиною в камені — до 5,8 м[12].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
- ↑ а б в Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 27 липня 2021.
- ↑ а б в г Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
- ↑ Кучерявий, 2008, с. 247.
- ↑ Ю. О. Бірюльов. Мар'єв Павло Павлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 19 : Малиш — Медицина. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8345-9.
- ↑ Львовский художник Марьев Павел Павлович. socrealizm.com.ua (рос.). Киевский клуб коллекционеров «Соцреализм». Процитовано 19 вересня 2022.
- ↑ Андрій Гусак. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Святого Юра, 5 — собор св. Юра. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 липня 2021.
- ↑ Ігор Котлобулатов. Проєкт «Міський медіаархів»: народна школа ім. Б. Грінченка. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 липня 2021.
- ↑ Школа ім. Грінченка. tin-tina.dreamwidth.org. 23 березня 2012. Процитовано 27 липня 2021.
- ↑ Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Святого Юра, 9 — корпус НУ «Львівська політехніка». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 липня 2021.
- ↑ Офіційний сайт інституту хімії та хімічних технологій національного університету «Львівська політехніка». icct.org.ua. Національний університет «Львівська політехніка». Процитовано 27 липня 2021.
- ↑ а б Пам'ятник духовному лідеру УГКЦ митрополиту Андрею Шептицькому відкрили у Львові у день 150-річчя з дня народження владики. ua.interfax.com.ua. Інтерфакс-Україна. 29 липня 2015. Процитовано 27 липня 2021.
- ↑ У Львові урочисто відкрили пам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому. dailylviv.com. Щоденний Львів. 29 липня 2015. Процитовано 27 липня 2021.
- Александрович В., Ричков П. Собор святого Юра у Львові. — Київ : Техніка, 2008. — С. 21, 22. — (Національні святині України) — ISBN 978-966-575-048-2.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Гуцульська вул. // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 84. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Кучерявий В. П. Сади і парки Львова. — Львів : Світ, 2008. — С. 246—249. — ISBN 978-966-603-591-5.
- Львів. Туристичний путівник / Бірюльов Ю. — Львів : Центр Європи, 2007. — С. 166—171.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 71, 94, 104. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 308, 497—507, 544. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Проєкт «Вулиці Львова»: площа Святого Юра. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 липня 2021.