Вільгельм Урах

Вільгельм Урах
нім. *Wilhelm Karl Florestan Gero Crescentius von Urach*
Вільгельм Урах; нім. Wilhelm Karl Florestan Gero Crescentius von Urach
нім. Wilhelm Karl Florestan Gero Crescentius von Urach
	Вільгельм Урах; нім. Wilhelm Karl Florestan Gero Crescentius von Urach
Герцог фон Урах
	17 липня 1869 — 23 березня 1928
Попередник	немає
Наступник	Карл Гєро, 3-й герцог Урах
Король Литви
	11 липня 1918 — 2 листопада 1918
Попередник	немає
Наступник	Антанас Сметона як Президент Литви
Народився	30 березня 1864; Монако
Помер	24 березня 1928 (63 роки); Рапалло, Провінція Генуя, Лігурія, Італія
Похований	Людвігсбурзька резиденція
Відомий як	політик, військовослужбовець
Країна	Німеччина; Литовське королівство
Alma mater	Ітонський коледж і Триніті-коледж (Кембридж)
Батько	Wilhelm, Duke of Urachd
Мати	Флорестина Монакськаd
У шлюбі з	1) Амалія Баварська ; 2) Вільтруда Баварська
Діти	віл першого шлюбу: Марі Габріель, Єлізавета, Карола, Вільгельм, Карл Гєро, Маргарет, Альбрехт, Ебергард, Мехтільда
Релігія	Католицтво
Нагороди
	Медаль «Імтияз»
	Хрест Вільгельма (Вюртемберг)
	Медіафайли у Вікісховищі

Герцог Вільгельм Карл Флорестан Геро Кресцентіус фон Урах, граф фон Вюртемберг, (нім. Wilhelm Karl Florestan Gero Crescentius Herzog von Urach, Graf von Württemberg, лит. Vilhelmas Urachas, лит. Mindaugas II; 30 березня 1864, Монако — 24 березня 1928, Рапалло, Італія) — німецький принц з роду фон Урах Вюртемберзького дому, король Литовського королівства під іменем Міндаугаса або Міндовга II.

Біографія

Дитинство

Принц Вільгельм Карл Флорестан фон Урах, граф фон Вюртемберг був старшим сином першого герцога Урахського Вільгельма та його другої дружини принцеси Флорестини з Монако.

Вільгельм народився в Монако. В 4 роки успадкував від батька герцогство Урах. З дитинства майбутній литовський король був спадкоємцем трону герцогства Монако. У 1913 році він стає одним з претендентів на трон Албанії. Крім того, монаршими колами Німеччини вважався претендентом на трон Лотарингії.

Боротьба за трон Монако

Оскільки у дядька Вільгельма по материнській лінії, монегаського князя Луї ІІ, не було законно народжених дітей, то саме Вільгельм мав успадкувати трон Монако. У роки Першої світової війни питання спадкування трону Монако особливо турбувало Францію, яка не хотіла бачити його правителем підданого Німеччини. При французькій дипломатичній підтримці Луї ІІ визнав спадкоємницею свою позашлюбну доньку Шарлоту, що була у шлюбі за французьким аристократом. Вільгельм намагався протестувати проти цього, однак безуспішно. Потомки Вільгельма і досі вважають правителів Монако узурпаторами.

Служба в армії та участь у війні

1 жовтня 1883 року зарахований почесним членом в уланський полк «Король Карл» (1-й Вюртемберзький) №19. 1 жовтня 1883 року розпочав службу в полку. 27 січня 1894 року призначений у вюртемберзький Генштаб в Штутгарті і того ж дня був відряджений в Генштаб 13-го (Королівського Вюртемберзького) армійського корпусу в Штутгарті. 16 червня 1896 року відряджений в Генштаб 26-ї піхотної дивізії (1-ї Королівської Вюртемберзької) в Штутгарті. 18 серпня 1896 року був зарахований в Генштаб дивізії і 24 лютого 1897 року призначений в 1-м офіцером Генштабу (начальником оперативного відділу). З 16 червня 1900 року служив в штабі драгунського полку «Король» (2-го Вюртемберзького) №26 в Штутгарті. З 22 квітня 1902 року — тимчасовий командир Тюринзького уланського полку №6 в Ганау, 22 квітня 1903 року затверджений на посаді. З 10 квітня 1906 року — командир драгунського полку «Королева Ольга» (1-го Вюртемберзького) №25 в Людвігсбурзі. З 25 лютого 1908 року — тимчасовий командир 26-ї кавалерійської бригади (1-ї Королівської Вюртемберзької) в Штутгарті, 10 вересня затверджений на посаді.

З 21 вересня 1912 року — командир 26-ї піхотної дивізії (1-ї Королівської Вюртемберзької) в Штутгарті, з якою зустрів початок Першої світової війни. Війська фон Ураха брали участь у штурмі Франції, а також Бельгії, де його невістка Єлизавета Баварська правила королевою. У грудні 1914 року дивізія брала участь у битві за форсування річки Бзура в Польщі. З червня по вересень 1915 року дивізія перемістилася з півночі Варшави на позиції поблизу річки Німан, просунувшись на сотні миль у кампанії з окупації Польщі. У жовтні та листопаді 1915 року він та його війська брали участь у штурмі Сербії. Повернувшись на Західний фронт, дивізія брала участь у боях під Іпром з грудня 1915 року по липень 1916 року. Потім дивізія була значною мірою знищена під час битви на Соммі з серпня по листопад 1916 року. Отримавши командування головнокомандуванням особливого призначення №64, фон Урах залишався на Західному фронті до кінця війни. Його ад'ютантом протягом останніх місяців 1918 року був майбутній генерал-фельдмаршал вермахту Ервін Роммель.

Король Литви

Докладніше: Королівство Литва (1918)

16 лютого 1918 року Литва була проголошена незалежною державою. 11 липня 1918 року прийнято резолюцію, що встановила в Литві конституційну монархію. На престол вирішено було запросити Вільгельма. Одним з критеріїв відбору майбутніх монархів була умова — претендент мав бути католиком. Вільгельм прийняв пропозицію і переїхав з родиною у Вільнюс та почав вивчати литовоську мову.

Тронне ім'я короля було Міндовгас (Міндовг ІІ). Фактом обрання представника Гогенцолернів були не дуже задоволені представники окупаційної адміністрації, що панувала в той час в Німеччині. Після тривалих суперечок Вільгельм був відсторонений литовським предпарламентом, а монархія була скасована.

В 2012 році монархічні кола Литви визнали правнука Міндаугаса II, Ініго фон Ураха, легітимним спадкоємцем литовського королівського дому.

Звання

Другий лейтенант (1 жовтня 1883)
Перший лейтенант (8 червня 1888)
Ротмістр (13 червня 1891)
Майор (24 лютого 1897)
Оберстлейтенант (18 квітня 1903)
Оберст (25 лютого 1906)
Генерал-майор (22 березня 1910)
Генерал-лейтенант ( 1 жовтня 1912)
Генерал кінноти (25 лютого 1917)

Нагороди

Орден Святого Карла (Монако), великий хрест (19 грудня 1883)
Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (2 січня 1884)
- мечі до ордена (5 липня 1915)
Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу (1886)
- мечі до ордена (6 вересня 1917)
Вюртемберзька золота ювілейна медаль (16 червня 1889)
Лицар честі і вірності (Мальтійський орден; 14 лютого 1891)
Орден Червоного орла
- 1-го класу (21 жовтня 1891)
- великий хрест з дубовим листям (24 серпня 1903)
  - мечі до великого хреста (16 жовтня 1915)
Орден Святого Губерта (16 липня 1892)
Орден Рутової корони (26 квітня 1898)
Столітня медаль (1 червня 1898)
Орден «Османіє» 1-го класу (Османська імперія; 22 липня 1900)
Орден Білого Сокола, великий хрест (29 березня 1901)
Орден Данеброг, великий хрест (Данія; 23 червня 1903)
Золота медаль принца-регента Луїтпольда^[1]
Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг) 1-го класу (25 років; 25 вересня 1908)
Орден Фрідріха (Вюртемберг), великий хрест (25 лютого 1909)
- мечі і корона до великого хреста (5 вересня 1916)
Орден Чорного орла (7 вересня 1909)
Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді (6 січня 1912)
Орден дому Ліппе, почесний хрест 1-го класу (5 червня 1912)
Почесний шеф драгунського полку «Королева Ольга» (1-го Вюртемберзького) №25 (1 жовтня 1912)
Орден «За військові заслуги» (Баварія)
- 2-го класу із зіркою і мечами (13 листопада 1914)
- 1-го класу з мечами (1 червня 1917)
- 1-го класу з короною і мечами (25 серпня 1918)
Залізний хрест
- 2-го класу (11 травня 1915)
- 1-го класу
Медаль «За відвагу» (Гессен) (30 грудня 1915)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 2-го класу з військовою відзнакою (3 березня 1916)
Ганзейський хрест (Гамбург; 7 квітня 1916)
Золота медаль «Ліякат» з шаблями (Османська імперія; 7 квітня 1916)
Галліполійська зірка (Османська імперія; 7 квітня 1916)
Орден Альберта (Саксонія), великий хрест з мечами (4 травня 1916)
Хрест Вільгельма (Вюртемберг) з мечами і короною (5 вересня 1916)
Хрест «За військові заслуги» (Ліппе) (16 березня 1917)
Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), командорський хрест (20 лютого 1918)
Орден «За військові заслуги» (Болгарія) 1-го ступеня з військовою відзнакою (4 травня 1918)
Золота і срібна медаль «Імтіяз» з шаблями (Османська імперія; 25 серпня 1918) — отримав 2 медалі одночасно.

Родовід

Родовід Короля Литви Міндовга II

Альґімонт, Великий князь Литовський
- Рінґольд, Великий князь Литовський
  - Міндовг I, Король Литви
  - Довспрунк, Великий князь Литовський
    - Пукувер, Король Литви
      - Витень, Король литовців і многих русинів
      - Гедимін, Король литовців і русинів
        Євнут, Великий князь Литовський
        
        Ольгерд, Великий князь Литовський, Руський, Жемайтійський
        Ягайло, Великий князь Литовський, Руський, Жемайтійський
        Казимир, Великий князь Литовський, Руський, Жемайтійський
        Александер, Великий князь Литовський, Руський, Жемайтійський
        
        Сигізмунд I, Великий князь Литовський, Руський, Жемайтійський
        Сигізмунд II, Великий князь Литовський, Руський, Жемайтійський
        
        Анна І, Велика княгиня Литовська, Руська, Жемайтійська
        
        Катерина, Королева Швеції
        Сигізмунд III, Великий князь Литовський, Руський, Жемайтійський
        Владислав, Великий князь Литовський, Руський, Жемайтійський
        
        Іоанн, Великий князь Литовський, Руський, Жемайтійський
        
        Анна Ягеллонка, Принцеса Польщі
        Софія Померанська, Королева Данії, Королева Норвегії
        Єлизавета Данська, Принцеса Данії, Принцеса Норвегії
        Софія Мекленбург-Ґюстровська, Королева Данії, Королева Норвегії
        Анна Данська, Королева Шотландії, Королева Англії
        Єлизавета Стюарт, Королева Богемії
        Софія Ганноверська, Принцеса Шотландії, Принцеса Англії
        Софія Шарлотта Ганноверська, Королева в Пруссії
        Фрідріх-Вільгельм I, Король в Пруссії
        Софія Доротея Марія Прусська, Принцеса в Пруссії
        Фредеріка Бранденбург-Шведтська, Герцогиня Вюртембергу
        Вільгельм Фредерік, Герцог Вюртембергу
        Вільгельм, Герцог фон Урах
        Міндовг ІІ, Король Литви
        
        Свидригайло, Великий князь Литовський, Руський, Жемайтійський
        
        Кейстут, Великий князь Литовський, Руський, Жемайтійський
        Вітовт, Король Литви
        
        Сигізмунд, Великий князь Литовський, Руський, Жемайтійський

Примітки

↑ Preußisches Kriegsministerium (Hrsg.): Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1914. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1914, S. 1160.

Посилання

[1] Preußisches Kriegsministerium (Hrsg.): Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1914. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1914, S. 1160.

[1]

Генеалогія та некрополістика	Genealogics · Родовід · urach;oc=2 Roglo · The Peerage · WeRelate · WikiTree
Довідкові видання	Deutsche Biographie
Нормативний контроль	Freebase: /m/04kw_l · GND: 117680648 · LCCN: no2012021435 · VIAF: 20463656