Кіберсекс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кі́берсекс, комп'ю́терний секс, інтерне́т-секс (англ. cybersex) — вид віртуального сексу, у найпростішій формі являє собою мастурбацію перед монітором комп'ютера, де збудження приходить від споглядання еротичних/порнографічних образів у поєднанні з інтерактивним спілкуванням через інтернет на тему сексу.

Кіберсекс зазвичай проводиться в чатах (наприклад, IRC) в системах миттєвого обміну повідомленнями та в онлайн відеоіграх, шляхом рольової гри (англ. Role playing (RP))[1]. Також може проводитися за допомогою вебкамер[2], наприклад, у Скайп.

Можливі більш просунуті варіанти кіберсексу за допомогою керованих через інтернет фалоімітаторів та/або спеціальних костюмів, що мають необхідні пристосування для передачі тактильних відчуттів, а також шоломів віртуальної реальності.

У науковій фантастиці обігрується тема віртуального сексу за допомогою комп'ютерного інтерфейсу, що створює повну ілюзію реальності того, що відбувається.

Кіберсекс на відміну від сексу телефоном забезпечує собі більшу анонімність, що дозволяє учасникам зустрічатися більш легко.

Переваги[ред. | ред. код]

  • Оскільки кіберсекс може задовольнити деякі сексуальні бажання без ризику венеричних захворювань або вагітності, це фізично безпечний спосіб для молоді експериментувати з сексуальними думками та емоціями. Крім того, люди з багаторічними хворобами (включаючи ВІЛ) можуть брати участь у кіберсексі як безпечний спосіб досягти сексуального задоволення, не піддаючи своїх партнерів ризику.
  • Кіберсекс дозволяє реальним партнерам, які фізично відокремлені продовжувати бути сексуально близькими. Перебуваючи в різних місцях, партнери залишаються без проблем сексуального плану.
  • Такий вид сексу дають свободу фантазіям, які б вони ніколи не змогли втілити в реальному житті через фізичні або соціальні обмеження[3]. Таким чином можна уявити БДСМ, інцест, зоофілію, зґвалтування тощо.
  • Для того, щоб підтримувати зв'язок з людиною в інтернеті, необхідно менше зусиль, ніж у реальному житті.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Barnett, Jane; Coulson, Mark (2010-06). Virtually Real: A Psychological Perspective on Massively Multiplayer Online Games. Review of General Psychology (англ.) 14 (2). с. 167–179. ISSN 1089-2680. doi:10.1037/a0019442. Процитовано 1 листопада 2022. 
  2. Інтимність в епоху інтернету. cyberleninka.ru. Процитовано 1 листопада 2022. 
  3. Ito, Mizuko (1997). Virtually Embodied: The Reality of Fantasy in a Multi-User Dungeon. У Porter, David. Internet Culture (вид. pbk.). Routledge. с. 95–96. ISBN 0-415-91684-4. «She describes virtual sex as akin to an interactive romance novel. The metaphor is crucial. The fantasy "text" is paramount, the real bodies nonexistent. She explains: "It is how you describe yourself and how you act (on the Internet) that makes up the 'real you'.... real life persons' looks mean so little to me..."»  (англ.)