Червоноград: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Додано правильність
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 1: Рядок 1:
{{НП України
{{НП України
| назва = Червоноград
| назва = Кристинопіль
| прапор = Flag of Chervonohrad.svg
| прапор = Flag of Chervonohrad.svg
| опис прапора = Прапор Червонограда
| опис прапора = Прапор Кристинопіля
| зображення = {{Photomontage|position=center
| зображення = {{Photomontage|position=center
| photo1a = Костел Св.Духа3.jpg
| photo1a = Костел Св.Духа3.jpg
| photo2a = CzerwonogrodPalacPotockich.JPG
| photo2a = Krystynopil.JPG
| photo2b = Храм Св.Йосафата.jpg
| photo2b = Храм Св.Йосафата.jpg
| photo3a = Панорама монастиря Юра. Червоноград.jpg
| photo3a = Панорама монастиря Юра. Червоноград.jpg
Рядок 13: Рядок 13:
| border = 0
| border = 0
}}
}}
| герб = Coat of Arms of Chervonohrad.svg
| герб = Coat of Arms of Krystynopil.svg
| опис герба = Герб Червонограда
| опис герба = Герб Кристинопілч
| регіон = [[Львівська область]]
| регіон = [[Львівська область]]
| рада = [[Червоноградська міська рада]]
| рада = [[Кристинопільська міська рада]]
| код КОАТУУ = 4611800000
| код КОАТУУ = 4611800000
| засноване = [[1692]]
| засноване = [[1692]]
Рядок 29: Рядок 29:
| lat_deg = 50 | lat_min = 23 | lat_sec = 12
| lat_deg = 50 | lat_min = 23 | lat_sec = 12
| lon_deg = 24 | lon_min = 13 | lon_sec = 44
| lon_deg = 24 | lon_min = 13 | lon_sec = 44
| станція = [[Червоноград (станція)|Червоноград]]
| станція = [[Кристинопіль(станція)|Кристинопіль]]
| відстань =
| відстань =
| залізниця о = 88
| залізниця о = 88
Рядок 42: Рядок 42:
| міста-побратими =
| міста-побратими =
| день міста = Остання неділя червня
| день міста = Остання неділя червня
| адреса = 19993, Львівська обл., м. Червоноград, пр. Шевченка, 19
| адреса = 19993, Львівська обл., м. Кристинопіль, пр. Шевченка, 19
| вебсторінка = [http://www.chervonograd-city.gov.ua Червоноградська міська рада]
| вебсторінка = [http://www.krystynopil-city.gov.ua Кристинопільська міська рада]
| мер = [[Залівський Андрій Іванович|Андрій Залівський]]
| мер = [[Залівський Андрій Іванович|Андрій Залівський]]
| ремарки =
| ремарки =

Версія за 16:47, 12 жовтня 2023

Кристинопіль
Файл:Coat of Arms of Krystynopil.svg
Герб Кристинопілч Прапор Кристинопіля
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район Червоноградський район
Громада Червоноградська міська громада
Рада Кристинопільська міська рада
Засноване 1692
Колишня назва Христинопіль (Кристинопіль)
Населення ▼ 67 223 (01.01.2017)[1]
 - повне ▼ 67 223 (01.01.2017)[1]
Агломерація Червоноградська
Площа 21.0 км²
Густота населення 3231.57 осіб/км²
Поштові індекси 19993 — 80109
Телефонний код +380-3249
Координати 50°23′12″ пн. ш. 24°13′44″ сх. д. / 50.38667° пн. ш. 24.22889° сх. д. / 50.38667; 24.22889Координати: 50°23′12″ пн. ш. 24°13′44″ сх. д. / 50.38667° пн. ш. 24.22889° сх. д. / 50.38667; 24.22889
Водойма р. Західний Буг, р. Солокія
Назва мешканців червоногра́дець
червоногра́дка
червоногра́дці
День міста Остання неділя червня
Відстань
Найближча залізнична станція Кристинопіль
До обл./респ. центру
 - залізницею 88 км
 - автошляхами 73 км
Міська влада
Адреса 19993, Львівська обл., м. Кристинопіль, пр. Шевченка, 19
Вебсторінка Кристинопільська міська рада

CMNS: Червоноград у Вікісховищі

Мапа
Кристинопіль. Карта розташування: Україна
Кристинопіль
Кристинопіль
Кристинопіль. Карта розташування: Львівська область
Кристинопіль
Кристинопіль
Мапа
Не плутати з Червоногродом — давньоукраїнським містом на околицях сучасного села Нирків.

Червоногра́д — місто у Львівській області, адміністративний центр Червоноградського району і Червоноградської міської громади.

Один з головних та найбільших транспортних вузлів на заході України, важливий економічний та культурний центр півночі Львівської області. Важливий центр гірничодобувної промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну. Займає третє місце за населенням у Львівській області. У підпорядкуванні Червоноградської міської ради, крім Червонограда, також перебуває селище міського типу Гірник. Розміщене місто в Надбужанській котловині над р. Західним Бугом у північній частині Львівської області. Знаходиться за 15 км від кордону з Польщею. З 19 липня 2020 року місто Червоноград стало районним центром Червоноградського району.

Назва

З початку 90-х у місті дискутують, на тему перейменування міста. Влітку 2023 року Український інститут національної пам’яті виніс рекомендацію, щодо зміни назви міста, оскільки поширилась думка, що колишня назва пов'язана з російською імперською політикою.


Географія

Червоноград розташований на Поліській рівнині, в Надбужанській котловині, в місці впадання в Західний Буг його приток — Солокії і Рати, в північній частині Львівської області. Місто знаходиться в Західноукраїнській лісостеповій зоні (Мале Полісся).

Площа території  — 2 097 га (Червоноград − 1779 га, місто Соснівка — 198 га, смт Гірник — 120 га). Червоноград має зручне географічне розташування і добре розвинену транспортну мережу (автотраса Львів — Ковель — Брест, шосе Белз — Червоноград та Радехів — Червоноград, залізниці Львів — Ковель та Червоноград — Рава-Руська), межує з Польщею. Сучасний Червоноград розділений заплавою Західного Бугу на старе місто (у минулому — Кристинополь) і нове місто (побудований у зв'язку з розвитком вугільного басейну), які з'єднуються дамбою. Відстань до Львова — 73 км, до Белзу —19км, до Сокаля — 9 км.

Історія

Територію, на якій розташоване сучасне місто, люди обжили здавна: про це свідчать численні археологічні знахідки, найдавніші з яких датовані IX–V тис. до н.е. З кінця Х століття, "Белзька земля" була частиною Київської Русі, а з 1234 року — була частиною Галицько-волинського князівства.

У XIV столітті за "Белзьку землю" точилася невпинна боротьба між Литвою, Угорщиною і Польщею, аж поки 1387 року польська королева Ядвіґа, не утвердила польську владу на цій території.

Заснований 1692 року великим коронним гетьманом Феліксом Казимиром Потоцьким (похований 15 травня 1702 в Кристинополі в костелі бернардинів, який сам фундував в 1695; перевіз сюди з Риму мощі св. Климента). Він назвав місто на честь своєї дружини Кристини Любомирської.

Після першого поділу Речі Посполитої (1772) Кристинополь разом з "Галичиною", відійшов до "Габсбурзької монархії".

15 лютого 1951 місто передано СРСР на підставі радянсько-польської міжурядової угоди. Взамін Польща отримала 3 червня 1951 року Устрики Долішні (пол. Ustrzyki Dolne) з районом (пол. Bieszczady).

Основою, на якій почав розвиватися сучасний Червоноград, стали розвідані поклади кам'яного вугілля. У 1950 почалося будівництво вугільних шахт.

1 серпня 1990 року в Червонограді вперше в УРСР демонтовано пам'ятник Леніну — на півтора місяця раніше, ніж у Львові[5]. Ще в 1988 році тут було створено осередок Товариства рідної мови ім. Тараса Шевченка, а в 1989 — Народного руху України.

У 2021 році Червоноград отримав свій брендинг — логотип і слоган. Їх затвердили на сесії 24 червня депутати міської ради, напередодні святкування Дня міста. Логотип із брендбуком зробила дизайнерка Людмила Заставна. При створенні логотипу використано візуальні образи, що ідентифікують місто як промисловий, історичний та вугільний центр. Ілюстративними елементами є вугілля, терикон, вагонетка, труба.

«Зміст логознаку та чіткі лінії обраного шрифта логослова передають силу, працьовитість та впевненість. Поєднання темнокоричневого та помаранчевого кольорів асоціюються з видобутими корисними копалинами та теплом. Символ блискавки уособлює енергійність та дієвість»

Так обґрунтовує символіку логотипу дизайнер. Слоганом міста стала фраза «Місто сильних!». Його запропонувала компанія Sasquatch Digital та уродженець Червонограда Роман Геращенко. «Згідно з обґрунтуванням, що пояснює слоган, Червоноград – місто з давньою величною історією та яскравим сьогоденням. Столиця знатних та сильних правителів роду Потоцьких; тут бували і жили сильні історичні постаті: Шептицький Андрей, Іван Франко, Бобинський; це індустріальне серце Львівщини та столиця вугільновидобувної галузі західної України з сильною промисловістю; край сильних тілом і волею шахтарів; місто з багатою культурою; сильними традиціями та звичаями», — пояснюють у Червоноградській міськраді[6].

Демографія

Історична чисельність населення міста:[7][8]

Національний склад

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001-го року, 92,31% населення міста становили українці, 6,44% — росіяни.[9]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:

Мова Відсоток
українська 93,26%
російська 6,29%
білоруська 0,24%
польська 0,04%
румунська 0,03%
німецька 0,02%
інші/не визначилися 0,12%

Влада

Червоноград входить до 124-го виборчого округу. У Верховній Раді червоноградців представляли обрані ними народні депутати Курпіль Степан Володимирович (2012—2014, «Батьківщина»), Мусій Олег Степанович (2014—2019, самовисуванець), Камельчук Юрій Олександрович (з 2019, «Слуга народу»).

Економіка

З 1951 року місто стало одним із центрів новопосталого Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Питома вага окремих галузей у галузевій структурі промислового виробництва у звітному році відповідно становила:

  • добувна промисловість — 68,9 %
  • легка — 12,8 %
  • харчова — 2,3 %
  • машинобудівна — 2,4 %
  • виробництво та розподіл електроенергії, газу, води — 9,5 %
  • металургія та оброблення металу — 3 %
  • поліграфія — 0,2 %
  • інші — 0,9 %

У Червонограді діє понад 4 тис. суб'єктів господарської діяльності — юридичних та фізичних осіб, в тому числі 350 малих підприємств. У регіоні працює готельний комплекс "Шато", 7 АЗС, які відповідають європейським стандартам та СТО з автомийками. У місті є 8 автостоянок, 275 магазинів, 66 торговельних павільйонів і кіосків а також 2 ТЦ "Кристинопіль" та "Майдан", 114 підприємств ресторанного господарства з кількістю клієнтських місць — 5,6 тисячі.

Підприємства міста

Транспорт і зв'язок

Територією Червоноградського регіону проходять дві головні транспортні магістралі — автомобільна дорога Р 15 (Ковель — Жовква) та Т 14 04 (Червоноград — Рава-Руська). У місті налагоджено роботу пасажирського транспорту загального користування.

Є приміський поїзд Сокаль-Львів і Львів-Сокаль (з зупинками в Червонограді).

Також існує Автошлях Т 1410 — напрямок Червоноград — Радехів (станом на 2012, раніше Т 1410).[11]

Відділення зв'язку

Індекс Назва відділення зв'язку Адреса
80100 ЦПЗ № 7 вул. Шептицького 1А
80101 Виробнича дільниця вул. Шептицького, 1А
80102 Відділення № 2
80103 Відділення № 3 просп. Шевченка
80104 Відділення № 4 вул. С. Бандери
80105 Відділення № 5 просп. Шевченка
80106 Відділення № 6 вул. Стуса
80107 Відділення № 7
80108 Відділення № 8
80109 Відділення № 9 вул. Грушевського, 1
80110 Відділення № 10 вул. Івасюка

Банківські установи

  • Червоноградське відділення № 7856 ВАТ «Державний Ощадний банк України»;
  • Відділення державного банку «Приватбанк» в м. Червонограді;
  • Червоноградське відділення Райффайзен банку Аваль;
  • Червоноградське відділення Кредобанку;
  • Червоноградське відділення Ідея Банку;
  • Червоноградське відділення банку «Львів»;
  • Червоноградське відділення Альфа-Банку.

Всього в Червонограді представлені біля 10 банків.[12]

Корисні копалини

Шахтарі Червонограда

Червоноградський гірничо промисловий район розташований на півночі Львівської області в межах південної частини Волинської височини, на півдні в межах улоговини річок Західний Буг і Стир. Кордон між ними проходить по долині річки Солокія. Основні природні ресурси регіону: Забузьке і Межирічанське (розроблені) і Тяглівське та Люблінське (розвідані) родовища кам'яного вугілля. У порівнянні з Донбасом, загальні показники якості вугілля нижчі, воно характеризується меншою теплотворністю і більш високою зольністю. Значну частину вугілля використовують Добротвірська ТЕС (Львівська область) і Бурштинська ТЕС (Івано-Франківська область).

Відносна одноманітність осадових порід, що виходять на поверхню, зумовило наявність тільки деяких видів будівельних матеріалів, до яких відносяться карбонатні породи (крейда і мергель), будівельні та бетонні піски, цегляні суглинки і глина, природні кам'яні будівельні матеріали і керамзитова сировина. Мергель як цементна сировина залягає в досить великих кількостях, але на даний момент не розробляється. Основною сировиною цегельного виробництва є четвертинні лесовидні суглинки, які утворюють суцільний покрив на розмитій поверхні крейди. Суглинки розміщені в широкій смузі, перетинає площа басейну з півночі на південь. На площі Червоноградського району родовище суглинків знаходиться біля Сокаля. Поширені торф'яні відкладення в заболочених долинах річки Західний Буг та її приток.

Освіта

У місті є 10 загальноосвітніх закладів і 4 заклади нового типу (ЧНВК «СШ — колегіум» № 3, ЧНВК № 10, ЧНВК № 13, Червоноградський ліцей) серед них Червоноградська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 8 з поглибленим вивченням англійської мови та школа-інтернат для дітей-сиріт, на разі, заклад припинив свою роботу. У них навчається 15 000 учнів. Є також 7 позашкільних закладів, 5 спортивних шкіл. У навчально-реабілітаційному центрі створено філії міжрегіональної академії управлінського персоналу (МАУП) та економічного факультету Львівського національного університету

З 2021 року загальноосвітні школи та ЧНВК переіменували у гімназії, а гімназію №11 переформували у ліцей або ж, простими словами, старшу школу (10-12 класи).

1971 року в місті відкрили технікум. За тривалий час його назва не раз змінювалася, і тепер це Червоноградський гірничо-економічний коледж. Професійне навчання здійснюють 2 професійно-технічні училища.

У січні 2021 року у Червонограді урочисто відкрили Навчально-практичний центр технології зварювальних робіт, який забезпечить підготовку висококваліфікованих працівників з професій «Електрозварник ручного зварювання» та «Електрогазозварник». Для облаштування Центру з державного бюджету було виділено 1 млн 800 тис. гривень, більше як 800 тисяч скерували із обласного бюджету та ще майже чверть мільйона гривень виділили із коштів спецфонду училища.[13]

Дошкільна освіта забезпечується наявністю 20 дошкільних навчальних закладів, в яких виховується понад 5.0 тис. дітей. Охоплення дітей суспільним дошкільним вихованням становить 50 % загальної кількості дітей відповідного віку. У ДНЗ функціонує 18 груп спеціального призначення, де зміцнюють своє здоров'я 292 дитини з особливими потребами (з вадами зору, мови, опорно-рухового апарату, ранніми проявами туберкульозної інфекції). З пріоритетним спрямуванням навчально-виховного процесу в ДНЗ працює 38 груп художньо-естетичного, математичного, гуманітарного, природничо-економічного профілю.

Культура

Бібліотеки

До Червоноградської міської централізованої бібліотечної системи входить 11 бібліотек. Центральна бібліотека ЦБС міста Червонограда (м. Червоноград, вулиця Степана Бандери, 11) заснована у 1957, централізована бібліотечна система — у 1977. Загальна кількість бібліотек, філій — 11, у тому числі 4 — для дітей, 1 — для юнацтва.

Монастир Василіянський

Пам'ятки архітектури

У 1756–1760 (за іншими даними 1756–1762) Францішек Салезій Потоцький (внук Фелікса Казимира Потоцького) перебудував Кристинопольський замок, який раніше стояв на цьому місці, у палац французького стилю та заклав палацовий садово-парковий ансамбль. Парк і палац був запроектований П'єром Ріко де Тіррґаєм (П'єр Ріко де Тіррґай). Палацом з кінця XVIII ст. володіла Катажина Коссаківська. Після її смерті маєток ще кілька разів змінював господарів. Нині палац залишається в жалюгідному стані.

Зараз у приміщенні — Червоноградська філія Львівського музею історії релігії. У музеї є 4246 одиниць основного і 3152 одиниці науково-допоміжного фондів. Три експонати червоноградського музею внесено до п'ятитомного видання «Історія української культури».

Весною 1992 року у місті — вперше в Україні — було встановлено пам'ятник українському історику та державному діячу Михайлу Грушевському.[15]

Культові споруди

Українська греко-католицька церква

Римо-католицька церква

  • Костел Зіслання Святого Духа

Православна церква України

Культурницькі об'єднання

Палац Потоцьких (Червоноградська філія Львівського музею історії релігії з 1989 р.) (Під час реставрації)

Червоноградське літературне об'єднання ім. В.Бобинського, назване на честь українського поета уродженця Червонограда Василя Бобинського. Голова Є.Кравчук, заступник М.Репецький. Налічує понад три десятки членів — поетів та письменників. Літоб'єднання видає щорічник «Провесень».

Червоноградське літературне об'єднання «Третій горизонт», створенне на базі Львівської обласної організації Асоціації українських письменників. Літоб'єднання налічує більше тридцяти учасників. Колективом видається газета «Червоноград літературний» та журнал «Місцевий часопис», а також проводиться щорічний Всеукраїнський літературний конкурс імені Володимира Дроцика

Червоноградський хор «Просвіта».

Червоноградський драматичний театр імені Лесі Українки

Засоби масової інформації

Газети

Спорт

У місті:

  • Спортивний комбінат — 1,
  • стадіони — 4,
  • спортмайданчики — 39;
  • тенісні корти — 3;
  • футбольні поля — 13;
  • плавальні басейни — 2.

Сфера обслуговування Фізкультурно-спортивна інфраструктура міста:

  • колективи фізкультури загальноосвітніх шкіл;
  • спортивні школи;
  • ФСТП «Україна»;
  • громадські організації і федерації по видах спорту;
  • «Шахтар» — український любительський футбольний клуб;
  • «Шахтар» — Червоноградський спідвейний клуб;
  • Червоноградський флорбольний клуб «Eagles»;
  • ГО "СК «Градієнт» — Червоноградський клуб силових видів спорту.

У Червонограді проводились міжнародні турніри по спідвею, Чемпіонат Європи 2013р. Також у місті проходили міжобласні та всеукраїнські змгання по футболу, ММА, боксу, баскетболу, волейболу.

Міста-побратими

ЛитваМаріямполе, Литва

ПольщаПисковиці, Польща

ПольщаКсєнжполь, Польща

ПольщаДрогічин, Польща

Видатні люди

Науковці

Лікарі

Левків Вікторія Артурівна- видатний лор і доктор медичних наук. Народилася 31 грудня 1998 року.

Аргаманян Армен Артурович - доктор медичних наук, лікар анестезіолог, учасник Червоноградського об‘єднання лікарів «36,60».

Діячі культури

Працівники ЗМІ

  • Богдан Дікальчук
  • Галина Яковлева[24]
  • Драбик Дмитро Федорович
  • Казаков Сергій
  • Остапишин Петро Пилипович[25]
  • Циганик Влад (блогер)[26]
  • Юлія Шпачинська
  • Андрій Борис

Політики

Духовні особи

Ігумени місцевого монастиря

Спортсмени

Історичні постаті

Військовики

Див. також

Галерея

  • Поштівка 1912 рік
    Поштівка 1912 рік
  • Поштівка 1907 рік
    Поштівка 1907 рік
  • Пам'ятник Михайлу Грушевському
    Пам'ятник Михайлу Грушевському
  • Пам’ятник на честь розгрому турецьких завойовників
    Пам’ятний хрест зведений на честь розгрому османських завойовників
  • Пам'ятник загиблим шахтарям
    Пам'ятник загиблим шахтарям
  • Пам'ятник Тарасу Шевченку

Примітки

  1. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. ↑ Кристинополь — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 21 листопада 2022.
  3. ↑ Чер. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. Том 10. litopys.org.ua. Процитовано 21 листопада 2022.
  4. ↑ а б Гриник, Галина. Кристинопіль чи Червоноград?. Туристичний портал Червонограда. Процитовано 21 листопада 2022.
  5. ↑ Володимир Семків. Падай, Леніне, падай // Zbruch, 10.08.2015. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 11 серпня 2015.
  6. ↑ У Червонограді затвердили туристичний бренд міста. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
  7. ↑ Historical demographical data of the urban centers. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 6 червня 2010.
  8. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 80.
  9. ↑ https://datatowel.in.ua/pop-composition/ethnic-cities
  10. ↑ https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
  11. ↑ Червоноград- Радехів «Чеченська дорога» 4. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 2 жовтня 2015.
  12. ↑ Банки в Червонограді [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.] ubanks.com.ua
  13. ↑ IgnBor. У Червонограді запрацював навчально-практичний центр для підготовки електрогазозварників. Leopolis.news (англ.). Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 29 січня 2021.
  14. ↑ Історія римсько-католицької парафії Зіслання Святого Духа в Кристинополі — Червонограді. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 18 лютого 2011.
  15. ↑ Михайло Грушевський. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 1 жовтня 2016.
  16. ↑ Церква святого Йосафата (м. Червоноград, Львівська область). Інтерактивна карта Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
  17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 7 листопада 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 6 червня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 вересня 2015. Процитовано 18 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  20. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 4 лютого 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  21. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 22 червня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 22 червня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  23. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 червня 2012. Процитовано 22 червня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  24. ↑ ютуб канал.
  25. ↑ Обличчя Львівського телебачення Петро Остапишин[недоступне посилання з серпня 2019] // myreport.com.ua]
  26. ↑ Циганик Влад — про інтернет та життя. Циганик Влад — про інтернет та життя (укр.). Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 3 серпня 2016.
  27. ↑ Видатні люди Червонограда [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт міськради
  28. ↑ Варлаам Компаневич* (1777—1858). Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 25 серпня 2016.
  29. ↑ Krakowski B. Kossakowska Katarzyna z Potockich (1722—1803) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1969. — Tom XIV/2, zeszyt 61. — S. 259. (пол.)

Джерела та література

Посилання

Дрогобицький район

Золочівський район
Львівський район
Самбірський район
Стрийський район
Червоноградський район
Яворівський район
Белз · Бібрка · Борислав · Броди · Буськ · Великі Мости · Винники · Глиняни · Городок · Добромиль · Дрогобич · Дубляни · Жидачів · Жовква · Золочів · Кам'янка-Бузька · Комарно · Львів · Миколаїв · Моршин · Мостиська · Новий Калинів · Новий Розділ · Новояворівськ · Перемишляни · Пустомити · Рава-Руська · Радехів · Рудки · Самбір · Сколе · Сокаль · Соснівка · Старий Самбір · Стебник · Стрий · Судова Вишня · Трускавець · Турка · Угнів · Хирів · Ходорів · Червоноград · Яворів
Міста
Смт
Села
Міста
Селища
Села
Адамівка • Андріївка • Бабичі • Барилів • Батиїв • Бебехи • Бендюга • Бережне • Березівка • Бишів • Боб'ятин • Бодячів • Борове • Борок • Борятин • Боянець • Бояничі • Бутини • Ванів • Варяж • Велике • Вербове • Верини • Войславичі • Волиця (Великомостівська громада) • Волиця (Сокальська громада) • Волиця (Радехівська громада) • Волиця-Барилова • Волсвин • Воронів • Вузлове • Ганівка • Гатківка • Глухів • Гоголів • Горбків • Городище • Грицеволя • Гряда • Гута • Гута-Скляна • Двірці • Діброва • Дмитрів • Добрячин, Межиріччя • Долини • Долини • Домашів • Дубини • Жужеляни • Забава • Заболоття • Забужжя • Завидче • Завишень • Загатка • Залижня • Заріка • Заставне • Збоївська • Зубків • Ільковичі • Йосипівка • Карів • Княже • Козаки • Комарів • Конотопи • Копитів • Корчин • Корчів • Корчівка • Кошаковські • Криве • Куликів • Куличків • Купичволя • Кустин • Кути • Лешків • Лещатів • Лісове • Лубнівка • Лучиці • Мазярня-Каранська • Маїки • Матів • Матяші • Миколаїв • Михайлівка • Монастирок-Оглядівський • Мукані • Муроване • Незнанів • Немилів • Нестаничі • Нивиці • Низи • Ниновичі • Нісмичі • Новий Витків • Новоставці • Обортів • Оглядів • Опільсько • Опліцько • Ордів • Острів • Острівок • Павлів • Перв'ятичі • Перекалки • Перемисловичі • Переспа • Перетоки • Пиратин • Піддовге • Піддубне • Підмонастирок • Підріка • Пісочне • Поздимир • Полове • Полонична • Поториця • Пристань • Пустельники • Равщина • Радванці • Раковище • Реклинець • Рогалі • Розжалів • Рокети • Романівка (Лопатинська громада) • Романівка (Сокальська громада) • Ромош • Роятин • Руденко • Рудка • Русин • Сабанівка • Савчин • Свитазів • Себечів • Середпільці • Синьків • Сілець (Добротвірська громада) • Сілець (Червоноградська громада) • Скоморохи • Смиків • Сморжів • Спасів • Стаївка • Станин • Старгород • Старий Добротвір • Старий Майдан • Стенятин • Стирківці • Стоянів • Стремільче • Стремінь • Стриганка • Суховоля • Сушно • Тартак • Тартаків • Теляж • Тетевчиці • Тичок • Тишиця • Тоболів • Торки • Трійця • Трудолюбівка • Тудорковичі • Тяглів • Увин • Угринів • Ульвівок • Фусів • Хлівчани • Хмільно • Хоробрів • Цеблів • Шайноги • Шарпанці• Шихтарі • Шишаки • Шпиколоси • Щуровичі • Яструбичі
Міста
Смт
Белз • Бібрка • Борислав • Броди • Брюховичі • Буськ • Великий Любінь • Великі Мости • Винники • Глиняни • Гніздичів • Городок • Добромиль • Дрогобич • Дубляни • Жидачів • Жовква • Золочів • Івано-Франкове • Кам'янка-Бузька • Комарно • Краковець • Куликів • Львів • Магерів • Меденичі • Миколаїв • Моршин • Мостиська • Немирів • Нижанковичі • Новий Яричів • Олесько • Перемишляни • Підкамінь • Поморяни • Пустомити • Рава-Руська • Розділ • Рудки • Самбір • Сколе • Сокаль • Стара Сіль • Старий Самбір • Стрий • Судова Вишня • Турка • Угнів • Хирів • Ходорів • Червоноград • Шкло • Щирець • Яворів
Перегляд цього шаблону
  Географія та географічні карти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Червоноград&oldid=40622205