Рух 4B

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Частина серії
Фемінізм
Портал Проєкт Стиль

4B («Чотири „Ні“») — феміністичний рух, який виник у Південній Кореї у 2019 році. Його прихильниці відмовляються від побачень, шлюбу та сексу з чоловіками та народження дітей (всі чотири слова починаються на В).

Мета й передумови[ред. | ред. код]

Рух 4B покликаний бути прямою опозицією патріархальному устрою Південної Кореї та боротися з його пронаталістською політикою, яка розглядає жіночі тіла та репродуктивні здібності як інструменти для майбутнього держави. Феміністки у русі 4B активно протистоять різним способам нав'язування гендерних очікувань у консервативному суспільстві, зокрема щодо виховання дітей, стосунків і зайнятості[1]. Цей опір передбачає не лише відмову від побачень, але й відмову від поширених стандартів краси для жінок та пов'язаних з ними споживацьких практик у Південній Кореї[2]. У консервативному й традиційному суспільстві альтернативні форми протесту в русі 4B охоплюють ігнорування жорстких норм краси й традиційних очікувань від жінок шляхом гоління голови та відмови від носіння бюстгальтерів[3].

Учасниці руху кидають виклик традиційній життєвій траєкторії шлюбу та сім'ї, водночас засуджуючи дискримінацію жінок, поширену на корейському ринку праці, де жінкам платять на 31 % менше, ніж їх колегам-чоловікам, незалежно від їхнього сімейного чи батьківського стану[4]. 4B є відповіддю на глибоку демографічну кризу в країні, водночас зі створенням загрозу її демократичній стабільності. Учасниці руху відкидають інструменталізацію репродуктивних можливостей жінок й обирають дистанціювання від суспільства, яке вони сприймають як непоправне.

Хоча прихильниці 4B і прагнуть сприяти суспільним змінам за допомогою особистих демонстрацій, онлайн-активізму та показу альтернативного способу життя для інших жінок, вони не зосереджені на зміні думок і поглядів чоловіків, розглядаючи їх як гнобителів[5].

Історія та впливи[ред. | ред. код]

Рух 4B отримав початкове визнання у Twitter у 2019 році та через різні фем-акаунти в соцмережах та виник із серії попередніх соціальних рухів, які набули популярності в соцмережах[3]. Однією з примітних особливостей руху, як й інших корейських цифрових феміністичних рухів, є те, що його учасниці часто називають себе «анонімними жінками», оскільки прийнято не розголошувати особисті дані в Інтернеті[2].

Загалом 4B функціонує як онлайн-спільнота, де жінки беруть участь у відкритих дискусіях про розвиток руху та уявлення про майбутнє без чоловіків. 4B слугує платформою для жінок для висловлення своїх розчарувань та занепокоєння щодо життя в консервативному суспільстві, сприяючи почуттю солідарності. Крім того, платформа має на меті мотивувати та надихати жінок на протести проти побачень, вступу в сексуальні стосунки, одруження й народження дітей. Завдяки значній присутності в соціальних мережах 4B прагне підвищити обізнаність і залучити більше прихильниць, щоб посилити свій вплив[6].

Хоча точна кількість учасниць залишається невизначеною, оцінки свідчать про діапазон від 5 000 до 50 000 учасниць[7].

Рух Escape the Corset[ред. | ред. код]

K-Beauty Expo — найбільша професійна виставка «краси» у Південній Кореї

Рух Escape the Corset («Втеча з корсета»), що виник у 2016 році, став джерелом натхнення для 4B. Escape the Corset закликає жінок звільнитися від сексуального, соціального, тілесного та психологічного утиску[8]. Слово «корсет» використовується корейськими феміністками як метафора суспільних механізмів, які зв'язують і пригнічують жінок, включно з токсичними стандартами краси. Примітно, що Південна Корея займає 10-те місце у світі за величиною ринку косметики та є третім за величиною експортером косметики[9]. У суспільстві, де краса має величезне культурне та економічне значення, учасниці руху Escape the Corset критикують косметичні процедури, вимогливі ритуали щодо догляду за шкірою та макіяжу, а також прийняття модного одягу, який розглядається як увічнення споживацтва та мізогінних соціальних норм, і протистоять усьому цьому. На знак протесту вони висловлюють непокору шляхом знищення макіяжу, відмови від косметичних засобів, гоління голови та відмови від модного одягу. Escape the Corset і підхід цього руху до протесту глибоко вплинули на 4B[8].

Південнокорейський #MeToo[ред. | ред. код]

#MeToo — «Ми ніколи не мовчали. Нас змусили замовкнути. І проігнорували».

Рух #MeToo виник у США у 2006 році та набув популярності у 2017, і багато інших країн, включно з Південною Кореєю, перейняли цей досвід. У Південній Кореї, як і в інших країнах, #MeToo заохочував жінок висловлювати свій досвід сексуальних домагань та насильства для сприяння соціальним змінам. Незабаром після його заснування наприкінці 2017 року кілька сотень жінок виступили з заявами про сексуальні домагання та насильство[10]. #MeToo також призвів до того, що жінки, змушені до проституції внаслідок Другої світової війни та японської окупації Кореї, уперше й у великій кількості розповіли про пережите насильство[10]. Корейський #MeToo також зосередився на феміцидах, примусовій порнографії та мізогінних практиках на робочому місці.

Рух #MeToo також надихнув різні онлайн-кампанії хештегів, найпопулярнішим з яких є #WithYou[10], що покликаний висловити солідарність з постраждалими від сексуального насильства, які виступили в русі #MeToo. Ці хештеги надихнули на створення жіночих груп активісток, таких як Citizens Action to Support the #MeToo Movement, які проводили кампанію за припинення утиску жінок та підтримку постраждалих від сексуального насильства у Південній Кореї[11].

Зміст руху[ред. | ред. код]

«Чотири „Ні“» охоплюють[12][13]:

Bihon (шлюб)[ред. | ред. код]

З 2005 року група фемактивісток UnniNetwork просуває «біхон» як політичну програму з метою кинути виклик центральній ролі гетеронормативної сімейної моделі шлюбу в Кореї. Вони прагнули замінити mihon (not married, неодружена) більш нейтральним терміном, bihon — (single, соло)[14]. Однак дискурс не набув великої популярності. З іншого боку, рух 4B використовує «біхон» як інструмент для активного протесту проти панівної культури шлюбу.

Хоча практика біхон (шлюбу) була звичайною справою в Кореї до 1990-х, швидкість, з якою гетеросексуальні пари одружуються в країні, з того часу різко знизилася.

Bichulsan (дітонародження)[ред. | ред. код]

Внаслідок економічної незахищеності, яку відчуває молодь, високих витрат на виховання дітей і цін на нерухомість, що посилюється глибоко вкоріненою патріархальною культурою країни, жінки Південної Кореї остерігаються приймати традиційні ролі шлюбу та материнства[15][16][17]. Маючи найнижчий у світі рівень народжуваності, уряд Південної Кореї прийняв пронаталістську політику, спрямовану на стимулювання народжуваності, таку як стипендії для новоспечених батьків, збільшення відпустки по вагітності та пологах і догляду за дитиною[18].

Опитування 2022 року показало, що 65 % жінок порівняно з 48 % чоловіків не хочуть дітей[11]. У країні стабільно спостерігається найнижчий рівень народжуваності у світі[19]. Це призвело до демографічних проблем, таких як «мертвий хрест», де смертність перевищує народжуваність. Половина міст, округів і районів Південної Кореї ризикує втратити значну кількість жителів[20].

У Південній Кореї найнижча народжуваність у світі[21]. З коефіцієнтом народжуваності лише 0,7 (станом на 2023 рік) кожна південнокорейська жінка в середньому матиме менше однієї дитини[22]. Це значно нижче порогового значення 2,1, необхідного для збереження чисельності населення країни[15].

Демографічна криза настільки виражена, що Інститут показників й оцінки здоров'я Університету Вашингтону в Сіетлі передбачає, що населення країни, яке становить близько 51 мільйона, може зменшитися приблизно вдвічі до кінця століття[16].

Biyeonae (побачення) and Bisekseu (секс)[ред. | ред. код]

Жінки руху 4B також відмовляються від побачень, романтичних і сексуальних стосунків з чоловіками, вважаючи їх продовженням патріархальної сімейної структури[2]. Приймаючи самотність, вони переорієнтовуються на своє майбутнє поза шлюбом і переприсвоюють власні тіла вже не як репродуктивні центри для пронаталістської системи[2].

Масштаб руху[ред. | ред. код]

Навесні 2024 року південнокорейський рух 4B був популярною темою в західних соціальних мережах. Англомовні користувачі TikTok стверджували, що низька народжуваність у Південній Кореї пояснюється рухом 4B[23]. Але опоненти стверджували, що масштабність руху перебільшена[24]. Наприклад, блогерка Анна Лі, яка живе в Сеулі, заявила, що ЗМІ перебільшують масштаби 4B і що рух становить дуже невелику частку всього населення країни[25].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Zimmermann, Brianna (8 серпня 2023). South Korea's 4B Movement Lowers the Birth Rate in a Fight for Gender Equality. THE INTERNATIONAL AFFAIRS REVIEW. Архів оригіналу за 12 грудня 2023. Процитовано 6 грудня 2023.
  2. ↑ а б в г Lee, Jieun; Jeong, Euisol (4 липня 2021). The 4B movement: envisioning a feminist future with/in a non-reproductive future in Korea. Journal of Gender Studies (En) . 30 (5): 633—644. doi:10.1080/09589236.2021.1929097. ISSN 0958-9236. S2CID 236179425. Архів оригіналу за 28 жовтня 2023. Процитовано 6 грудня 2023.
  3. ↑ а б Sussman, Anna Louie (8 березня 2023). A World Without Men The women of South Korea's 4B movement aren't fighting the patriarchy — they're leaving it behind entirely. The Cut. Архів оригіналу за 2 грудня 2023. Процитовано 6 грудня 2023.
  4. ↑ Gender wage gap (indicator) (Звіт). OECD. 2023. doi:10.1787/7cee77aa-en.
  5. ↑ Hawon, Jung (27 січня 2023). Women in South Korea Are on Strike Against Being 'Baby-Making Machines'. The New York Times. Архів оригіналу за 16 грудня 2023. Процитовано 6 грудня 2023.
  6. ↑ Izaakson, Jen; Kim, Tae Kyung (15 червня 2020). The South Korean women's movement: 'We are not flowers, we are a fire'. Feminist Current (амер.). Процитовано 22 лютого 2024.
  7. ↑ South Korean radical feminism: No dating, sex, marriage or children. Архів оригіналу за 12 грудня 2023. Процитовано 6 грудня 2023.
  8. ↑ а б Shin, Yeongyo; Lee, Selee (15 вересня 2022). "Escape the Corset": How a Movement in South Korea Became a Fashion Statement through Social Media. Sustainability (En) . 14 (18): 11609. doi:10.3390/su141811609. ISSN 2071-1050.
  9. ↑ South Korea Organic Beauty Market. The International Trade Administration. 26 вересня 2023. Архів оригіналу за 9 грудня 2023. Процитовано 6 грудня 2023.
  10. ↑ а б в Hasunuma, Linda; Shin, Ki-young (2 січня 2019). #MeToo in Japan and South Korea: #WeToo, #WithYou. Journal of Women, Politics & Policy (EN) . 40 (1): 97—111. doi:10.1080/1554477X.2019.1563416. ISSN 1554-477X. S2CID 182728016. Архів оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 6 грудня 2023.
  11. ↑ а б Kim, Joeun (2023), Schoen, Robert (ред.), The Gender War and the Rise of Anti-family Sentiments in South Korea, The Demography of Transforming Families, The Springer Series on Demographic Methods and Population Analysis (англ.), Cham: Springer International Publishing, т. 56, с. 183—201, doi:10.1007/978-3-031-29666-6_9, ISBN 978-3-031-29665-9, процитовано 29 листопада 2023
  12. ↑ The feminist movement urging South Korean women to shun marriage. South China Morning Post. 7 грудня 2019. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 7 березня 2021.
  13. ↑ Yi, Beh Lih (20 січня 2020). No sex, no babies: South Korea's emerging feminists reject marriage. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
  14. ↑ Unninetwork. Архів оригіналу за 9 грудня 2023. Процитовано 6 грудня 2023.
  15. ↑ а б Corxet Solé, Laia (30 травня 2023). South Korea's 4B Movement: How Patriarchy Undermines Demographic Security. Архів оригіналу за 12 грудня 2023. Процитовано 6 грудня 2023.
  16. ↑ а б South Korea birth rate falls to all-time low. France 24 (англ.). 28 лютого 2024. Процитовано 6 березня 2024.
  17. ↑ Cho, Kyung Ae (31 березня 2021). Korea's low birth rate issue and policy directions. Korean Journal of Women Health Nursing. 27 (1): 6—9. doi:10.4069/kjwhn.2021.02.16. ISSN 2287-1640. PMC 9334168. PMID 36311990.
  18. ↑ Ahn, Ashley (19 березня 2023). South Korea has the world's lowest fertility rate, a struggle with lessons for us all. NPR. Архів оригіналу за 17 грудня 2023. Процитовано 6 грудня 2023.
  19. ↑ Jihoon Lee, Cynthia Kim (28 лютого 2024). In South Korea, world's lowest fertility rate plunges again in 2023. Reuters.com (англ.). Процитовано 10 квітня 2024.
  20. ↑ Bae, Jessie Yeung,Gawon (4 січня 2021). South Korea reports more deaths than births for first time as population drops. CNN (англ.). Процитовано 9 квітня 2024.
  21. ↑ South Korea's World-Lowest Fertility Rate Set to Fall Further. TIME (англ.). 14 грудня 2023. Процитовано 23 лютого 2024.
  22. ↑ Seok-min, Oh (29 листопада 2023). (LEAD) Fertility rate in S. Korea hits record low in Q3. Yonhap News Agency (англ.). Процитовано 2 лютого 2024.
  23. ↑ Mitchell, Rebecca (19 березня 2024). What Is The 4B Movement? South Korea's Marriage Boycott. ELLE (en-AU) . Процитовано 2 квітня 2024.
  24. ↑ Ергунова, Кристина (2 квітня 2024). В Южной Корее женщины массово отказываются от брака и отношений с мужчинами. ЖИЗНЬ (рос.). Процитовано 3 квітня 2024.
  25. ↑ Гиматдинова, Рената (1 квітня 2024). Что такое 4B в Южной Корее. Казахстанки сочувствуют движению по борьбе за женские права. Курсив[ru] (ru-RU) . Процитовано 3 квітня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рух_4B&oldid=42369386