Черкаси (Львівський район)
| село Черкаси | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська |
| Район | Львівський |
| Тер. громада | Щирецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060450150048425 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1464[1] |
| Населення | 312 |
| Площа | 0,39 км² |
| Густота населення | 800 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81176[2] |
| Телефонний код | +380 3230[3] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°34′56″ пн. ш. 23°54′12″ сх. д. / 49.58222° пн. ш. 23.90333° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
259 м[4]
</ref> |
| Водойми | Щирка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81174, Львівська обл., Львівський р-н, с. Дмитре, буд. 295[5] |
| Сільський голова | Березовський Олег Борисович[5] |
| Карта | |
  Черкаси | |
 Черкаси | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Черка́си — село в Україні, у Щирецькій селищній громаді Львівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Щирецька селищна рада. Населення становить 312 осіб.
Назва села Черкаси походить від однойменної назви міста.
У народному переказі розповідається про те, що у період Національно-визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького три козаки з його загону сподобали собі цю місцевість. «Невдовзі на тому горбочку було збудовано три садиби і потроху почало розбудовуватись село, а так, як ті козаки були вихідцями з Черкас східних, то й назвали поселення Черкасами[6][неавторитетне джерело].
За даним всеукраїнським переписом населення 2001 року, в селі мешкало 312 особи. Мовний склад села був наступним:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 312 | 100 |
Перша згадка про село Черкаси — 13 липня 1464 року[1], коли було розмежування сіл Кагуїв, Гонятичі, Черкаси. Це підтверджують і старожили, яким передавали з покоління в покоління інформацію про те, що село Черкаси разом з селом Кагуєвом мали спільну церкву і цвинтар.
У податковому реєстрі 1515 року село згадується як малолюдне[7].
За часів Австро-Угорщини через село було прокладено залізницю і побудовано спеціальну залізничну станцію, яка збереглася до нашого часу. Село стало одним із залізничних вузлів на важливих транспортних шляхах. Саме в той період відбувалась активна розбудова села по іншій стороні від колії. Село стало більш цивілізованим. Із усіх навколишніх сіл люди добирались до села Черкаси, щоб доїхати до Львова або ж Стрия.
Біля залізничної колії було побудовано гіпсовий завод, який відправляв свою продукцію залізничною колією у різні напрямки. Завод проіснував до 1939 року.
Є згадки про те, що австрійці знайшли у селі цілющі джерела води, яку вони возили для дослідження у Відень. Ця вода справді була цінною, оскільки вони мали задум побудувати на території села санаторій, але через Першу світову війну цей задум не вдалось втілити у реальність.
Ще на початку XX століття у Черкасах було споруджено великий фільварок. Його власником був поляк Новосельський. Відомо, що у фільварку працювало багато людей: не лише мешканці Черкас, а також і сусідніх сіл, зокрема Дмитре та Горбачі.
Напередодні Першої світової війни у селі було відкрито двокласну школу. Це була перша школа у Черкасах. Пізніше вона стала чотирикласною. До початку 1941 року директором цієї школи був Іван Сенюта. Відомо, що уроки велися у той період українською мовою. У період німецької окупації школою керувала вчителька Олена Чайківська.
Біля школи у 1910 році було збудовано капличку на честь святкування 60-ліття скасування панщини. Її спорудив мешканець Черкас, залізничник за професією – Підкович.
Приблизно у 1920-х роках в селі почав розвиватися просвітницький рух, що пов’язано із заснуванням перших товариств «Просвіти».
Молодь часто організовувала так звані «фестини», ставили вистави. Організатором і народним режисером таких вистав був житель села Іван Синенький. За кошти, які отримували з вистав, селяни збудували дерев’яний будинок «Просвіти», де була і читальня. Такий культурний осередок був одним із найкращих у довколишніх селах.
Також у селі Черкаси діяв осередок товариства «Луг».
У період більшовицького терору постраждали цілі великі родини, а саме родини Стасенків, Лазуркевичі, Ільківи, Короляки, Синеньківи, Кікеріви. Вони загинули або ж були вивезені до Сибіру радянською владою.
Мешканці села важко згадують період колективізації і створення колгоспів на території села. «Селяни згадують, як не хотіли підписувати заяву до вступу в колгосп, а їх насильно везли в Щирець, і там тримали в холоді та голоді, поки не підписали заяви[6].
За роки незалежності в селі було споруджено греко-католицький храм святого Юрія.
До п'ятої річниці Незалежності в селі було встановлено пам'ятник борцям за волю України.
- Церква святого Юрія.
- Пам’ятник борцям за волю України
- Стефан Короляк — колишній Січовий Стрілець.
- Богдан Мицик — професор Львівської Політехніки.
- Олексій Дуфанець — професор Львівської національної академії мистецтв.
- Іван Короляк, Василь Бобиляк, Василь Михайлів — інженери Національного лісотехнічного університету України.
- Михайло Ільків, Іван Короляк, Ярослав Короляк — педагоги.
- ↑ а б Ярослава Чабан Ювілей села: Черкасам — 550 років! // Голос Народу. — № 31 (1472). — 2014. — 19 липня. — С. 1, 5.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 5 червня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Прогноз погоди в селі Черкаси. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 5 червня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Дмитрівська сільська рада. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
- ↑ а б Олекса Дуфанець. Портретні зарисовки Черкащини. — Львів, 2016. — С. 43.
- ↑ Zródla dziejowe. — Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 154. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
