Площа Генерала Григоренка
| Площа Генерала Григоренка Львів | |
|---|---|
.JPG) Пам'ятник Святому Юрію (Георгію) Змієборцю | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Петра Григоренка |
| Колишні назви | |
| Пляц Єзуїцькі, Яггєлоньська (част.), пляц Смолькі, площа 17 Вересня, площа Смольки, Смолькіпляц, площа Смольки, площа Перемоги | |
| радянського періоду (українською) | площа 17 Вересня, площа Смольки, площа Перемоги |
| Загальні відомості | |
| Координати | 49°50′30.05″ пн. ш. 24°1′21.09″ сх. д. / 49.8416806° пн. ш. 24.0225250° сх. д. |
| поштові індекси | 79007[1] |
| Транспорт | |
| Маршрутні таксі | № 33[2] |
| Рух | односторонній |
| Покриття | бруківка |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—5[3] |
| Архітектурні пам'ятки | № 1-А, 2/4, 3, 5[4] |
| Пам'ятники | Святому Юрію (Георгію) Змієборцю |
| Державні установи | Львівське обласне управління МВС |
| Заклади культури | Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» |
| Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
| Забудова | історизм, сецесія |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r7512892 |
| Мапа | |
 | |
 Площа Генерала Григоренка у Вікісховищі | |
Пло́ща Генера́ла Григоре́нка — площа у Галицькому районі міста Львова. Розташована на перетині вулиць: Гнатюка, Костюшка, Листопадового чину, Гребінки та Менцинського.
Найдавніша назва — пляц Єзуїцькі.
- 1871—1885 роки — частина вулиці Ягеллонської.
- 1885—1940 роки — пляц Смольки — на честь польського політика, громадського діяча, правника, голови парламенту Австро-Угорщини та ініціатора створення копця Люблінської унії на Високому Замку Францішека Смольки.
- 1940—1941 роки — 17 вересня, на честь «визволення», а за фактом — початком радянської анексії територій Західної України та Західної Білорусі у вересні 1939 року.
- 1941—1944 роки — Смолькіпляц.
- 1944—1946 роки — Смольки.
- 1946—1993 роки — площа Перемоги, в ознаменування перемоги СРСР у німецько-радянській війні.
- Від 1993 року — сучасна назва, площа Генерала Григоренка, на честь радянського генерала-правозахисника Петра Григоренка[5][6].
В архітектурному ансамблі площі Генерала Григоренка присутні історизм, сецесія[7]. Більшість будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
№ 1 — за Польщі тут містився ресторан Ґляйхера, нині цієї адреси не існує[8].
№ 1-А — чотириповерховий житловий будинок, споруджений у 1890 році у стилі пізнього історизму. Він є одним з перших будинків, що почали формувати тогочасну площу Смольки. В основному зберіг первісні форми, але портали першого поверху у 1938 році були перебудовані за проєктом архітектора Зиґмунта Шмукера[9]. За Польщі на першому поверсі будинку містився магазин кухонного посуду Брумера, нині тут піцерія «Наполетано» та крамниця офісної техніки[8]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 662-м[4].
№ 3 — п'ятиповерхова будівля споруджена у 1909—1911 роках за проєктом архітектора Альфреда Захаревича у стилі неокласицизму для акціонерного кооперативного банку[10]. Спорудженню передував конкурс, на якому першу премію здобув спільний проєкт Адама Опольського та Ігнатія Кендзерського, однак до реалізації прийнято проєкт Альфреда Захаревича, котрий здобув друге місце. На першому поверсі у 1911 році відкрито кав'ярню «Варшава», що діяла до другої світової війни. Сецесійний інтер'єр кав'ярні спроєктований спільно — архітектором Альфредом Захаревичем, скульптором Зигмунтом Курчинським та живописцем Феліксом Вигживальським[11][12]. Під час німецької окупації Львова, від серпня 1941 року в будинку містилися Дирекція Кримінальної поліції та інші поліційні органи, а невдовзі переїхала в окреме приміщення на площі Галицькій, 15[13]. Нині тут міститься львівське обласне управління міністерства внутрішніх справ України. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1657-м[4].
№ 4 — житловий будинок на розі з теперішньою вулицею Менцинського, споруджений 1907 року за проєктом Тадея Обмінського для інженера Яна Строменґера. Раніше на першому поверсі містився Торговий дім, а решту поверхів займали приватні помешкання. Будинок — один з найкращих зразків орнаментальної сецесії у Львові[14]. Попередній будинок, що стояв на цьому місці, збудований 1840 року в стилі класицизму за проєктом архітектора Вільгельма Шміда на замовлення Петра Міколяша[15]. У старій кам'яниці, знесеній 1907 року, до 1899 року мешкав польський політик, голова парламенту Австро-Угорщини Францішек Смолька. На рівні вікон другого поверху збереглася меморіальна таблиця, яка описує його заслуги перед тодішньою львівською громадою[16]. На початку XX століття в будинку працювала книгарня та склад канцелярського приладдя Адольфа Блатта[17]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 765-м[4].
№ 5. Пасаж Грюнерів. — чотириповерховий житловий будинок на площі Григоренка, споруджений у 1912—1914 роках, на місці старішої триповерхової кам’янички Бонковських, за проєктом архітекторів Юзефа Пйонтковського та Максимільяна Бурстіна у стилі модернізованого бароко для Якуба Ґрюнера. У новій кам’яниці облаштували великі елітні помешкання, а на партері — просторі приміщення комерційного призначення та кінозал. Кам’яниця Ґрюнера стала частиною комплексу нового торгового пасажу[18], що сполучав з сусідньою вулицею Коллонтая (нині — Менцинського)[19]. Після першої світової та польсько-української воєн у кам’яниці Ґрюнера функціонував кінотеатр «Марисенька», для якого у 1928 році добудували фоє за проєктом архітектора Тадеуша Врубеля. Для добудови використали територію внутрішнього подвір'я[18]. У 1938 році архітектор Зигмунт Шпербер виконав проєкт металевих решіток з есоподібним малюнком, які прикрашали портал та вітринні вікна першого поверху[20]. Того ж року архітектор Ян Зільбер виконав проєкт сцени для кінотеатру. 1941 року у приміщенні кінотеатру також діяв Державний театр мініатюр, а на часі німецької окупації — театр СС та поліції[21]. Після другої світової війни великі помешкання колишньої кам'яниці Ґрюнерів були переплановані. За радянських часів комерційні приміщення першого поверху займала агенція авіаційних сполучень державної авіакомпанії «Аерофлот»[18], від 2019 року — ресторан «Піца Челентано»[22]. У 1944—1948 роках у будинку функціонував кінотеатр «Москва», перейменований 1948 року[21] на кінотеатр дитячих фільмів «Піонер» і під цією назвою функціонував до кінця 1980-х років. Нині в приміщенні довоєнного кінотеатру «Марисенька» та повоєнного «Піонера» міститься львівський академічний духовний театр «Воскресіння». Внутрішнє подвір'я цього будинку є спільним для будинку на вулиці Менцинського, 8[23][24], де ЛМР пропонується облаштувати майданчик для службового паркування транспортних засобів[25]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 767-м[4].
У 1913—1946 роках на майдані стояв пам'ятник Францішеку Смольці (скульптор Тадеуш Блотницький, архітектор Тадеуш Новаковський)[26], зруйнований радянською владою 1946 року[27]. На його місці 1999 року встановлено пам'ятник «Охоронцям української державності»[28] (архітектор О. Ярема; скульптори Андрій та Володимир Сухорські; конструктори З. Бліхарський та Б. Ониськів; відлитий на ЛЕКСФ)[29]. Монумент височіє перед сучасною будівлею львівського обласного управління МВС. Скульптура Святого Юрія (Георгія) Змієборця увічнює пам'ять про усіх правоохоронців України, які загинули при виконанні службових обов'язків[30]. Якщо уважно його дослідити, то можна побачити портрети скульпторів братів Сухорських[31].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 травня 2024.
- ↑ Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 16 серпня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 4 травня 2024.
- ↑ а б в г д Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 16 серпня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 31.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 56.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 91.
- ↑ а б Ілько Лемко. Генерала Григоренка пл. pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 15 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Генерала Григоренка, 1а — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 15 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Генерала Григоренка, 3 — адміністративний будинок (колишній банк). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 15 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 421, 448, 500.
- ↑ Konkurs na dom Galicyjskiego banku związkowego // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 21. (пол.)
- ↑ Тарас Мартиненко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: кримінальна поліція. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 15 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 471.
- ↑ Rzeźba lwowska… — S. 26—27.
- ↑ Нетуристичний Львів: будинок Лема, стара Браєрівка, вулиця без будинків та палац-лікарня. tvoemisto.tv. Твоє місто. Процитовано 15 березня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocznik 2. Rok 1910. — Lwów, 1909. — S. 588. (пол.)
- ↑ а б в Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Генерала Григоренка, 5 — Львівський академічний духовний театр «Воскресіння». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 15 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Вулиці Львова, 2017, с. 306.
- ↑ Львовский академический духовный театр «Воскресение». lvov.ws (рос.). Процитовано 15 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Павло Кучерський, Оксана Лепак. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Генерала Григоренка, 5 — кінотеатр (не діє). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 16 серпня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Ресторан Pizza Celentano Ristorante Гнатюка. tomato.ua. Процитовано 15 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 447.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 488—489.
- ↑ Ганна Пищула (14 лютого 2019). На вул. Генерала Григоренка, 5 облаштують майданчик для службового паркування. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 15 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 505.
- ↑ Проєкт «Міський медіаархів»: пам'ятник Св. Юрію Змієборцю. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 15 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Пам'ятник міліціонерам. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 2 квітня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 674.
- ↑ Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Генерала Григоренка – пам'ятник Св. Юрію Змієборцю. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 2 квітня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Христина Мураль (11 травня 2022). Локації у Львові, де можна побачити патрона міста Юрія Змієборця. lviv-future.com.ua. Процитовано 18 травня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 31. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Генерала Григоренка пл. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 90—91. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — 608 с. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Туристичний путівник. Львів / Ю. Бірюльов та ін. — друге видання. — Львів : Центр Європи, 2007. — С. 155—157. — ISBN 978-966-7022-09-9.
- Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 26—27. — ISBN 978-83-7543-009-7. (пол.)
- Проєкт «Вулиці Львова»: площа Генерала Григоренка. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 15 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Проєкт «Інтерактивний Львів»: Пл. Генерала Григоренка — пам'ятник Францішеку Смольці (не існує). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 2 квітня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Пам'ятник Св. Юрію Змієборцю. photo-lviv.in.ua. Фотографії Старого Львова. 10 липня 2011. Процитовано 2 квітня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Ілько Лемко (5 вересня 2008). Львівська область, Львів м, Генерала Григоренка пл. pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 2 квітня 2023.