День міжнародної солідарності трудящих
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
День міжнародної солідарності трудящих - свято, що відзначається в 142 країнах, в т.ч. Україні 1 травня або у перший понеділок травня.
[ред.] Історія
1 травня 1886 року американські робітники організували страйк із вимогою 8-годинного робочого дня. Страйк і демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією. У липні 1889 року Паризький конгрес II Інтернаціоналу в пам'ять про виступ робітників Чикаго прийняв рішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій. Уперше день міжнародної солідарності трудящих був відзначений у 1890 році в Австро-Угорщині, Бельгії, Німеччині, Данії, Іспанії, Італії, США, Норвегії, Франції, Швеції і деяких інших країнах.
Довгий час Першотравень був символом революції, непримиренної класової боротьби. У СРСР Першотравень довгі роки був основним державним святом. 1 травня 1990 року керівництво Радянського Союзу і КПРС востаннє піднялося на трибуну Мавзолею для проведення останньої офіційної першотравневої демонстрації. 1 травня традиційно використовується українцями для проведення мітингів і демонстрацій з висуванням політичних вимог. У світі Першотравень як і раніше відзначається як пролетарське свято солідарності.
[ред.] Джерело
 |
Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!. Це повідомлення варто замінити точнішим. |
Першотравень У Російській імперії Першотравень як день міжнародної солідарності вперше відзначили в 1890 року у Варшаві проведенням страйку 10 тис. робітників. З 1897 роки маївки стали носити політичний характер і супроводжувалися масовими демонстраціями. На першотравневі страйки і демонстрації 1912—1914 років виходило більше 400 тис. робітників. У 1917 році, після Лютневої революції, Першотравень вперше відсвяткували відкрито: мільйони робітників вийшли на вулиці з гаслами «Геть міністрів-капіталістів», «Вся влада Радам», «Геть імперіалістичну війну!». Після Жовтневої революции свято стало офіційним: цього дня проводилися демонстрації трудящих і військові паради (перший першотравневий парад РККА відбувся в 1918 року на Ходынском поле). На другий день свята, як правило, у всій країні проходили «маївки» — масові святкування на природі. У епоху "развитого социализма" у СССР першотравневі демонстрації перетворилися на формальний і обов'язковий захід. Організовані колони трудящих простували по центральних вулицях міст і селищ під бравурну музику, з гучномовців звучали вітання дикторів і політичні гасла, а з трибун, встановлених звично біля головних адміністративних будівель, демонстрантів вітали керівники КПСС, представники влади, передовики виробництва, ветерани, почесні громадяни. Велася трансляція по місцевих теле- і радіоканалам. Головна демонстрація країни проходила на Красной площади Москвы і транслювалася центральними телеканалами. Як правило, участь в першотравневих демонстраціях для трудящих була обов'язковою і контролювалася керівництвом підприємств. 1 мая 1990 роки керівництво СССР і КПСС піднялося на трибуну, щоб востаннє взяти участь в офіційній першотравневій демонстрації. З 1992 роки всенародно улюблене свято перейменоване в Свято весни і праці. Цей день, що відзначається частиною світової спільноти як день солідарності трудящих, в Росії використовується для проведення політичних акцій профспілками, партіями і рухами різної спрямованості — при цьому всі вони виступають під своїми гаслами.
