Портал:Українці
Українці Українці — нація у Європі. У широкому сенсі — усі представники української політичної нації, тобто усі жителі України, вихідці з України та їх нащадки, що зберігають той чи інший зв'язок з Україною. У вузькому сенсі — усі представники українського етносу, тобто особи українського походження....::::::::::::::::Детальніше про українців як етнос читати тут |
 Вибрана стаття Сергі́й Степа́нович Оста́пенко (нар. 6 (18) листопада 1881, Троянів, Волинська губернія, Російська імперія — пом. 1937[1]) — український економіст, державний і політичний діяч. Голова Ради Народних Міністрів УНР (від 13 лютого до 9 квітня 1919 року). Народився 18 листопада 1881 року в містечку Троянів Житомирського повіту Волинської губернії (нині село Житомирського району Житомирської області) в родині незаможного українського селянина... 1909 року екстерном закінчив Володимирський кадетський корпус у Києві. У 1909–1913 роках навчався на економічному факультеті Київського комерційного інституту. Згідно з ухвалою ради інституту Остапенка відрядили до Німеччини для поглиблення знань з економіки. Закордоном пробув недовго і того ж 1913 року повернувся в Україну та приступив до роботи на посаді завідувача статистичного бюро Балтського повітового земства на Поділлі. Наступного року Остапенко переїхав до Харкова, де очолив статистичне бюро гірничодобувної промисловості Слобожанщини. Згодом повернувся до Києва та до 1917 року працював приват-доцентом Київського комерційного інституту.::::::::::::::::читати далі |
 Вибране зображення
|
 Обличчя України. Обраний життєпис: політики та державні діячі
Народився 9 серпня 1938 року в селі Чайкине, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, нині Україна. Батько — Данило Прокопович Кучма, учасник Другої світової війни, загинув на фронті 1944 року. Мати — Параска Трохимівна Кучма, колгоспниця. Одружений, дружина Людмила Миколаївна — нині почесний президент Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна — дітям». Їхня дочка — Олена Пінчук (Франчук), дружина мільярдера Віктора Пінчука...::::::::::::::::читати далі |
Обличчя України. Обраний життєпис: вчені і винахідники Іва́н Па́влович Пулю́й (Ivan Pulyuy, Johann Puluj; нар.2 лютого 1845, Гримайлів, Гусятинський район, Тернопільська область — пом.31 січня 1918, Прага) — український та австро-угорський фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, громадський діяч, Професор Вищої технічної школи в Празі, ректор першого в Європі електротехнічного факультету. Доктор Страсбурзького університету. Державний радник з електротехніки Чехії і Моравії. Член Наукового товариства імені Шевченка. Першим зробив знімок кісток руки доньки із використанням X-променів, які через 12 років були запатентовані як «рентгенівські»... 1876 — захистив докторську дисертацію «Залежність внутрішнього тертя газів від температури», у якій опублікував результати досліджень температурної залежності в'язкості газів, за що здобув ступінь доктора натурфілософії Страсбурзького університету.  1877 року отримав габілітацію приват-доцента у Віденському університеті, до 1883 викладав кінетичну теорію газів та тепла.[2] 1884 — Міністерство освіти Австро-Угорщини запропонувало Івану Пулюю як професорові експериментальної і технічної фізики очолити кафедру фізики Німецької вищої технічної школи в Празі (нині Чеський технічний університет). Тут він запровадив курс електротехніки і довірену йому кафедру 1903 року перетворив на першу в Європі кафедру фізики та електротехніки. У 1888–1889 був ректором цієї школи, створену ним кафедру очолював протягом 32 років (до виходу на пенсію у 1916)[3]. .::::::::::::::::читати далі |
Обличчя України. Обраний життєпис: драматурги і літератори Загребе́льний Павло́ Архи́пович (25 серпня 1924, с. Солошине — 3 лютого 2009, Київ) — український письменник, Герой України, лауреат Державної премії СРСР, Шевченківської премії. 1941 року закінчив десятирічну середню школу; вчорашній випускник, ще не маючи повних сімнадцяти років, пішов добровольцем до армії. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь у Битві за Київ, у серпні 1941 р. був поранений. Після шпиталю знову військове училище, знову фронт, тяжке поранення в серпні 1942 р., після якого — полон, і до лютого 1945 р. — нацистські концтабори смерті. Серйозною заявкою на письменницьку зрілість стала «Дума про невмирущого» (1957), присвячена воїнському та людському подвигу молодого радянського солдата, який загинув у нацистському концтаборі. У 1961–1963 pp. Загребельний працює головним редактором «Літературної газети» (пізніше — «Літературна Україна»), приблизно в той же час з'явилися три перші романи письменника: «Європа 45» (1959), «Європа. Захід» (1960), «Спека» (1960). .::::::::::::::::читати далі |
| Обличчя України. Обраний життєпис: українці зарубіжжя та їх нащадки
(англ. Wayne Douglas Gretzky, також — Іван Грецький; народився 26 січня 1961, Брантфорд, провінція Онтаріо, Канада) — канадський хокеїст українського походження, центральний нападник, один з найвідоміших спортсменів XX століття. У 1978–1988 роках виступав за клуб «Едмонтон Ойлерз», з яким чотири рази вигравав Кубок Стенлі. У Національній хокейній лізі Грецький отримав прізвисько Великий. Він встановив 61 рекорд і неодноразово завойовував індивідуальні призи Ліги (включаючи 9 призів найціннішому гравцеві й 10 — найкращому бомбардирові сезону). Найвидатніший бомбардир за всю історію НХЛ, заснованій у 1917 році. Був серед 5 спортсменів, які запалили вогонь Олімпіади-2010 у Ванкувері. Єдиний з представників північноамериканського хокею увійшов до символічної збірної сторіччя «Centennial All-Star Team» Міжнародної федерації хокею із шайбою. Рід Грецьких походить із Берестейщини (село ОгдемерОлександр Горбач.....::::::::::::::::читати далі |
 Категорії
|
| Міжнародні події, за участі українців |
Добра стаття Іва́н Васи́льович Верна́дський (24 травня (5 червня) 1821, Київ — 27 березня (8 квітня) 1884, Санкт-Петербург) — український і російський економіст, публіцист, видавець, громадський діяч. Батько академіка Володимира Вернадського, дід історика та правознавця Георгія Вернадського...  У Київському університеті, згідно із Статутом 1842 року, з'явилися нові кафедри. Серед них і кафедра політичної економії та статистики. Вона була вакантною аж до 1846 року. Для заміщення вакантних посад науковців, як правило, відряджали за кордон для поповнення знань і набуття досвіду. Відділення філософського факультету ухвалило підготувати викладача на заміщення вакантної посади професора політичної економії та статистики. Своїм кандидатом рада факультету обрала вчителя другої Київської гімназії Івана Вернадського. Для вдосконалення в галузі філософії, історії, права, політичної економії, статистики та інших наук його 17(29) серпня 1843 року відрядили на три роки до Берліна, Гейдельберга та інших міст Німеччини, Франції, Бельгії, Голландії, Англії, Швейцарії та Італії. Так волею долі Іван Васильович став економістом..::::::::::::::::читати далі |
 Нові статті
|
| Обличчя України. Обраний життєпис: підкорювачі просторів
Юрій Федорович Лисянський - нащадок українського старшинського козацького роду Лисянських, народився 1(12) квітня 1773 року в полковому місті Ніжині (Гетьманщина), в родині священика ніжинської церкви святого Іоанна Богослова Федора Герасимовича Герасимовського (Лисянського) та його дружини Фотини Йосипівни (з шляхетського роду Якубовських) Раніше датою народження Ю. Ф. Лисянського вважалося 2 (13) серпня 1773 року, але нові архівні відкриття дозволили виправити помилку біографів. День народження Ю.Лисянського - 1 (12) квітня 1773 року. Прапрадід мореплавця Стефан (Степан) Лисянський був "покозаченим" шляхтичем гербу "Лис" ("Mzura"), що обіймав старшинську посаду в одному з правобережних полків Війська Запорізького. Після повернення з кримського полону він оселився на фільварку біля хутору Харсіки поблизу сотенного містечка Чорнухи Лубенського полку. Прадід Юрія Семен Степанович Лисянський був бунчуковим товаришем та полковим осавулом, загинув у Сулацькому військовому поході. Дід Герасим Семенович також продовжив військову династію Лисянських...::::::::::::::::читати далі |
.jpg){kind=small}
Обличчя України. Обраний життєпис: спортсмени і тренери_cropped.jpg) Сергій Бубка Сергі́й Наза́рович Бу́бка (* 4 грудня 1963, Луганськ, Кам'янобрідський район) — видатний український легкоатлет (стрибки з жердиною). Чемпіон Європи і світу, багаторазовий світовий рекордсмен, олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту, кандидат педагогічних наук, Герой України..::::::::::::::::Читати далі |
Обличчя України. Обраний життєпис: інші митці Лешек Дезидерій Владислав Городе́цький (пол. Leszek Dezydery Władysław Horodecki, * 23 травня (4 червня) 1863, с. Шолудьки, Україна — † 3 січня 1930, Тегеран) — український архітектор, підприємець, меценат, польсмького походження. Автор будинку з химерами та Собору святого Миколая у Києві. Прозваний «київським Гауді». Лешек Городецький народився у травні 1863 року (за старим стилем) в родині польського шляхтича Владислава Городецького-старшого в селі Шолудьки Подільської губернії Російської імперії (тепер Немирівський район, Вінницька область, Україна)..::::::::::::::::читати далі |
| Обличчя України. Обраний життєпис: Вихідці з України іншого етнічного походження закордоном та їх нащадки
Найкасовіший режисер в історії світового кінематографу: його картини зібрали в прокаті понад 11 млрд доларів. Триразовий лауреат премії «Оскар». Постановник знакових і гучних картин «Щелепи», «Іншопланетянин», «Список Шиндлера», «Врятувати рядового Раяна», «Лінкольн», а також серії фільмів про археолога Індіану Джонса і двох фільмів «Парк юрського періоду». Продюсер культової трилогії науково-фантастичних фільмів «Назад у майбутнє». На хвилі успіху саме його фільму («Щелепи») голлівудські блокбастери стали випускати в прокат влітку......::::::::::::::::читати далі |
| Списки українців У цьому списку подано визначних україноканадців, тобто відомих людей, що прийняли канадське громадянство та їхніх нащадків. Актори, шоумени та режисери
|
Портал:Українці/box-header
Портал:Українці/Українці цього дня/квітень
 Це цікаво«Вели́кі украї́нці» — проєкт українського телебачення 2007—2008 рр., який поєднує у собі ток-шоу з інтерактивним опитуванням телеглядачів, а в міжпрограмний період — усіх громадян України щодо місця й ролі видатних державних і політичних діячів, військових, художників, учених, спортсменів, релігійних діячів тощо у національній і світовій історії. Формат створено телекомпанією BBC, в оригіналі має назву 100 Greatest Britons («100 Великих Британців»), ставши не просто новим телешоу, а гучною загальнонаціональною акцією, яку реалізувало телебачення. Успішність проєкту забезпечила велику цікавість до нього інших країн, таких як Франція, Німеччина, США, Канада, Фінляндія, Нідерланди, Португалія, Чехія, Болгарія, Південно-Африканська Республіка тощо. У кожній країні проєкт, так чи інакше, продемонстрував певні особливості суспільства й мислення націй. Програма виходила в сезоні 2007 — 2008 рр. на телеканалі Інтер у вигляді декількох ток-шоу тривалістю 1,5 — 3 години кожне у недільний прайм-тайм. До того ж у рамках суспільно-політичного проєкту «Свобода Савіка Шустера» (прайм, п'ятниця) анонсуються значущі події в рамках проєкту Презентації проєкту «Великі українці» і попередні голосування відбулися в таких містах, як Київ, Львів, Ялта, Харків, Одеса, Донецьк, Сімферополь, Ніжин, Миколаїв, Острог, Чернівці, Кам'янець-Подільський. Аудиторія, що відібрана за спеціальною соціологічною вибіркою компанією КМІС, представляла все населення України та мала право голосу під час ток-шоу. Підрахунком голосів як у студії, так і під час «народного голосування» опікувалася авторитетна компанія GfK, яка має багаторічний досвід соціологічних і маркетингових досліджень...::::::::::::::::читати далі |
 Сайти про українців |
| Література про українців |
 Вікіпроєкти |
Портал:Українці/box-header Портал:Українці/Українознавчі портали Портал:Українці/box-footer
|
- ↑ Точні дати народження/смерті невідомі
- ↑ Олег Гаврилюк, Віра Шумська. Учений-енциклопедист з Гримайлова… С. 2.
- ↑ Аксіоми для нащадків: Українські імена у світовій науці: Збірник нарисів [текст] — Львів: «Меморіал», 1992. — С. 185
- ↑ Ея Императорское Величество, по учиненному предъ нѣкоторымъ временемъ отъ здѣшняго двора предложенію Его Величеству королю великобританскому о принятіи въ английскую морскую службу для обученія на нѣкоторое время россійскихъ молодыхъ дворянъ ... ("Матеріалы для исторіи русскаго флота")