Географія Мозамбіку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Мозамбіку M:
Географічне положення Мозамбіку
Географічне положення Мозамбіку
Географічне положення
Континент Африка
Регіон Східна Африка
Координати 18°15′ пд. ш. 35°00′ сх. д. / 18.250° пд. ш. 35.000° сх. д. / -18.250; 35.000
Територія
Площа 799 380 км² (35-те)
 • суходіл 87,8 %
 • води 2,2 %
Морське узбережжя 2470 км
Державний кордон 4783 км
Рельєф
Тип височинно-низовинний
Найвища точка гора Бінга (2436 м)
Найнижча точка Індійський океан (0 м)
Клімат
Тип тропічний,
субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка Замбезі ( км)
Найбільше озеро Ньяса (30 044 км²)
Інше
Природні ресурси кам'яне вугілля, руди кольорових металів, вуглеводні, гідроенергія, графіт
Стихійні лиха посухи, тропічні циклони, повіді
Екологічні проблеми спустелювання, забруднення вод, браконьєрство

Мозамбік — південноафриканська країна, що знаходиться на південному сході континенту . Загальна площа країни 799 380 км² (35-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 786 380 км², а на поверхню внутрішніх вод — 13 тис. км²[1]. Площа країни на ⅓ більша за площу території України, вдвічі більша за площу Каліфорнії.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Республіка Мозамбік, Мозамбік (порт. Republica de Mocambique, Mocambique)[2]. Назва країни походить від назви однойменного острова Мозамбік неподалік від узбережжя[3]. Назва острова, у свою чергу, ймовірно, походить від імені його колишнього арабського правителя, впливового работоргівця, шейха Мусси бен-Мбіка, з яким познайомились перші португальські мореплавці, що висадились і заснували на острові поселення 1498 року[3]. Колишня колонія Португальська Східна Африка.

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Мозамбік — південноафриканська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на півночі — з Танзанією (спільний кордон — 840 км), на півдні — з Свазілендом (108 км) і ПАР (496 км), на заході — із Зімбабве (1402 км), Замбією (439 км) і Малаві (1498 км). Загальна довжина державного кордону — 4783 км[1]. Територія країни видовжена з півночі на південь від 10° пн. ш. майже до 27° пн. ш. приблизно на 1850 км. Північна частина країни ширша, ніж південна, і розділена на два великих райони територією Малаві, що глибоко врізається в територію Мозамбіку. Північна і південна половини країни розділяються річкою Замбезі. Мозамбік на сході омивається водами Мозамбіцької протоки Індійського океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 2470 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Мозамбіці

Час у Мозамбіці: UTC+2 (той самий час, що й у Києві)[6].

Геологія[ред. | ред. код]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Мозамбіку багаті на ряд корисних копалин: кам'яне вугілля, титанові руди, природний газ, тантал, графіт[7].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Вулканізм[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Мозамбіку

Середні висоти — 345 м; найнижча точка — рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка — гора Бінга (2436 м). Територія країни розташована в межах Східно-Африканського плоскогір'я, що знижується з заходу на схід, та Мозамбіцької заболоченої низовини (на півдні і сході). Вздовж кордону з ПАР — вулканічні гори Лебомбо. Мозамбік — країна незвичайної конфігурації, що тягнеться від низовин і боліт на узбережжі Індійського океану до плато Центральної Африки. Найвищі і найбільш розчленовані райони розташовані на заході провінції Ньяса і на півночі провінції Тете, біля кордону з Малаві. Більш низькі і менш розчленовані височини розташовані на півночі провінції Кабу-Делгаду поблизу кордону з Танзанією. У південному Мозамбіку найбільш піднесені області знаходяться в межах провінції Маніка і крайнього заходу провінції Софала. Найвища точка країни — гора Бінга (2437 м) — розташована в провінції Маніка поблизу кордону із Зімбабве. Крім того, гори тягнуться вздовж західного кордону країни в межах провінцій Мапуту і Газа. Плоскі прибережні низовини і болота займають 44 % всіх площі Мозамбіку, але на півночі низовини відносно вузькі, звичайно шириною менше 30 км. Далі в глибині країни на півночі розташований ряд низьких плато і горбистих місцевостей, переважно на висотах 185—615 м над р.м., які змінюються окремими пасмами гір.

Узбережжя[ред. | ред. код]

Острови[ред. | ред. код]

Докладніше: Острови Мозамбіку

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Мозамбіку

Північна частина Мозамбіку лежить у субекваторіальному, південна — у тропічному кліматичному поясі[8]. На півночі влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження достатнє, проте вдалині від моря взимку може відзначатись більш сухий сезон[9]. На півдні увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. На півдні на узбережжі зволоження достатнє, у теплий сезон з морів та океанів можуть надходити шторми[9].

Мозамбік є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[10].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 217,1 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 1180 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Мозамбіку

Річки країни течуть із заходу на схід і належать басейну Індійського океану. Найбільші річки: Замбезі, Лімпопо, Рувума, Саве, Лігонья, Луріо. Коливання стоку вельми значні. У вологий сезон звичайні повені, які в окремі роки приймають загрозливі розміри (сильні повені відбувалися в 1977, 1978 і 1984). У інші сезони року річки можуть майже повністю пересихати. На річці Замбезі, що протікає в провінції Тете (західний Мозамбік), побудована гідроелектростанція Кебрабаса (Каора-Басса).

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Мозамбіку

Велике прісноводне озеро Ньяса знаходиться на стику Мозамбіку, Малаві і Танзанії.

Болота[ред. | ред. код]

Докладніше: Болота Мозамбіку

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Мозамбіку

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Мозамбіку

Земельні ресурси Мозамбіку (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 56,3 %,
    • орні землі — 6,4 %,
    • багаторічні насадження — 0,3 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 49,6 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 43,7 %;
  • інше — 0 %[1].
Див. також: Ліси Мозамбіку

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Мозамбіку

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Східноафриканської підобласті Ефіопської області[9].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Мозамбік є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: посухи; руйнівні тропічні циклони і повіді у центральних і південних частинах[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Мозамбіку можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Mozambique, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. а б Поспелов Е. М., 2005
  4. Атлас світу, 2005
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 19 March. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Мозамбік // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  9. а б в ФГАМ, 1964
  10. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  11. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]